Екологічна характеристика рідкісних видів рослин Черемського природного заповідника, занесених до міжнародних червоних списків

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.2 + 502.57(076)

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, пр. Волі 13, м. Луцьк, Україна

ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН ЧЕРЕМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА, ЗАНЕСЕНИХ ДО МІЖНАРОДНИХ ЧЕРВОНИХ СПИСКІВ

М.В. БОЯРИН,

Л.А. САВЧУК,

Надзвичайно актуальною є проблема збереження рідкісних видів рослин, у зв'язку із інтенсивним антропогенним впливом на оточуюче середовище, особливо це стосується видів занесених до міжнародних червоних списків, оскільки особливістю флори Волинського Полісся є те, що тут ростуть переважно види які знаходяться на межах ареалу, а ендемічних - мало [2].

Проблема збереження природо заповідних-територій та біорізноманіття є однією з найактуальніших у наш час, науковці завжди приділяли значну увагу: дослідження рідкісних флори на території України проводив Я. П. Дідух (2000 - 2009); Т. Л. Андрієнко (2008) Т. С.

Вініченко (2005 )досліджували рідкісні види рослин Українського Полісся, що занесені до додатку 1 Бернської конвенції, Червоного списку МСОП, ЧКУ, а також до списку регіонально рідкісних видів Українського Полісся; дослідженням рідкісних видів флори та фауни Черемського природного заповідника на Волині та прилеглих територіях проводив В. В. Коніщук (2003, 2004); рідкісні центральноєвроейські види у флорі волинської частини Західного Полісся та раритетну флору національного природного парку «Припять-Стохід» досліджували Т. Л. Андієнко та О. І. Прядко (2006, 2007) [1, 2, 3, 5,8]. Поряд з тим є ще ряд проблем які

потребують більш детального вивчення, і насамперед, це стосується тих видів флори, які занесені до Міжнародних Червоних списків.

Метою роботи є екологічна характеристика рідкісних видів рослин Черемсько- го природного заповідника занесених до міжнародних червоних списків, та їх розповсюдження на території Волинської області станом на 2016 рік.

Результати

Сучасний ПЗФ Волинської області налічує 388 об'єктів площею 239,4 тис.га (із них 26 об'єктів загальнодержавного значення площею 132,6 тис.га та 362 об'єкти місцевого значення площею 106,8 тис.га) [8,

11]. Проводячи функціонально-просторовий аналіз природно-заповідної мережі Волинської області визначено, що він не є оптимальним. Так найбільшу площу на Волині мають 3 об'єкти ПЗФ - Шацький НІ IIІ (близько 49 тис. га), НІ IIІ «Припять- Стохід» (близько 39 тис. га) та Ківерцівський національний природний парк «Цуман- ська пуща» (близько 33,5 тис. га), крім того за площею виділяється Черемський природний заповідник, який є єдиним на Волині. Серед інших об'єктів природно-заповідного фонду переважають різні типи заказників, пам'ятки природи та заповідні урочища. Спостерігається також нерівномірний територіальний розподіл природно-охоронних територій у межах Волинської області. Найбільші площі займають об'єкти ПЗФ на території Шацького, Любешівського, Ківерцівського та Маневицького районів, дещо менші площі об'єктів ПЗФ на території Любомльського, Старовижівського, Ковельського та Турійського районів. Найменші площі об'єктів ПЗФ на території Луцького, Локачинського, Іваничівського та Рожищенського районів.

Особливо слід відмітити той факт, що певна кількість дрібних об'єктів природно- заповідного фонду територіально розміщена у межах більш крупних об'єктів - це насамперед стосується різного типу заказників та пам'яток природи. Так наприклад на території Шацького НІ IIІ розміщено 8 об'єктів площею 273,64 га - ботанічний заказник «Втенський», лісові заказники «Ростанський» та «Ялинник», іхтіологічний заказник «Соминець», а також ботанічні памятки природи «Дуб велетень», «Сосна і

Методи дослідження. Під час виконання дослідження даного аспекту проблеми збереження видів флори занесених до додатку 1 Бернської конвенції застосовувалися методи: порівняльно-географічний, аналітичний, узагальнення, систематизації, а також картографічний з використанням комп'ютерних програм MapInfo Professional 8,0.

досліджень

дуб». На території НІ IIІ «Припять-Стохід» розташовано 16 природноохоронних об'єктів загальною площею 4374,9 га - лісові заказники «Дольський», «Білоозерсь- кий», гідрологічні заказники «Рогізненсь- кий», «Цирський», «Великоглушанський», «Ветлівський», «Бірківський», «Припятсь- кий», «Ямно», «Гірківський» та ботанічні памятки природи «Група дубів» і «Ділянка лісу». У межах території Ківерцівського НІ IIІ «Цуманська пуща» позташовано 16 природно-охоронних об'єктів загальною площею 10457,9 га - загальнозоологічні заказники «Зубр» та «Берестянський», ландшафний заказник «Кормин», заповідні урочища «Цуманська пуща», «Божетарня і культура», «Дубово-сосновий ліс», а також ботанічні пам'ятки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва [11]. Всього таких об'єктів є 47 від загальної кількості об'єктів ПЗФ області.

В переліку видів рослин, що занесені до додатку 1 Бернської конвенції, представлено 19 видів, які характерні для флори широколистяних, мішаних та хвойних лісів, хоча 7 з них частково заходять в лісові угруповання або зростають на узліссі. На території Волинської області поширені такі виключно лісові види Cypripedium calceolus, та Thesium ebracteatum, а також 1 нетиповий вид Pulsatilla patens. Рослинні угруповання за участю даних видів рослинності широколистяних, мішаних та хвойних лісів віднесені до 7 класів рослинності, найбільша кількість видів рослин Бернської конвенції даного типу рослинності приурочена до класів Querco-Fagetea (8 видів) та Quercetea pubescenti-petraeae (4 види) [1, 2, 7, 8, 9]

До складу болотної рослинності належить 4 види (Liparis loeselii, Saxifraga hirculus, Ligularia sibirica, Eleocharis carniolica), занесених до Бернської конвенції. Угруповання з участю даних видів віднесені

до 5 класів рослинності, на території Волинської області до даного типу рослинності належить 1 вид - Liparis loeselii.

В угрупованнях водної та повітряно- водної рослинності України зустрічається 8 видів, що охороняються згідно Бернської конвенції: Aldrovanda vesiculosa, Caldesia parnassifolia, Marsilea quadrifolia, Salvinia natans, Trapa natans, Typha minima, Typha schuttleworthii та Zostera marina, які віднесені до 6 класів рослинності. На території Волинської області до даного типу рослинності належить 1 вид - Aldrovanda vesiculosa. [1, 2, 7, 8, 9].

На території Черемського природного заповідника зростає 766 видів вищих судинних рослин та 83 види мохоподібних. Серед нижчих рослин зафіксовано 53 види лишайників та 54 види водоростей. Найбільш поширеними видами є трав'янисті рослини, які присутні в усіх екотопах заповідника [7, 8]. Деякі види рослин, що зростають у заповіднику надзвичайно вологолюбні, отож своє існування поєднують з наявністю боліт, водойм, вологих лісів, а інші добре почувають в сухих хвойних лісах. Це пояснюється тим, що рослини, їх кількість, та види залежать від грунту на якому зростають ті чи інші дерева, є такі види рослин, що поширюються в усіх екотопах не зважаючи на тип грунтів .

На території Черемського природного заповідника є 6 видів рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції: Альдрован- да пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.), Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), Жировик Лезеля (Liparis loeselii (L.) Rich.), Сон широколистий (Pulsatilla Latifolia Rupr. Pulsatilla), Льонолисник безприквітковий (Thesium ebracteatum Hayne), Дикран зелений (Di- cranum viride (Sull., Lesq.) Linbd.) [8] що відображено у таблиця 1. та рисунку 1.

Також тут зростають 4 види рослин занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку: Глід Український (Crataegus ucrainica Pojark), Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), Смілка литовська (Silene lithuanica Zapal), Козельці Українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz), [8], що відображено на рисунку 2. природний парк заповідник рослина

Встановлення ареалів поширення «червонокнижних» видів проводилось шляхом нанесення на карту їх відомих місцезнаходжень. Концентрація місцезнаходжень демонструє ареали їх поширення, які відрізняються на загальному фоні підвищеною кількістю «червонокнижних» видів, тобто є ядрами зосередження біорізноманіття. Опрацювання цих карт засобами геоінфор- маційних систем дало можливість виокремити ареали з підвищеною концентрацією місць існування «червонокнижних» видів.

Ареал поширення рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції, окрім території Черемського природного заповідника розповсюджується на такі об'єкти природно-заповідного фонду: Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) - Ша- цький, національний природний парк, ландшафтний заказник «Мошне», ландшафтний заказник «Чахівський»; Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.) - Шацький національний природний парк, ландшафтний заказник «Літинський», ботанічний заказник «Воротнів», національний парк «Прип'ять - Стохід», ботанічний заказник «Любомльський», загально зоологічний заказник «Туричанський»; Жировик Лезеля (Liparis loeselii (L.) Rich.) - Шацький національний природний парк ; Сон широколистий (Pulsatilla Latifolia Rupr. Pulsatilla) - Ботанічна пам'ятка природи «Дубинка», ботанічна пам'ятка природи «Різнолісся», заповідне урочище «Папики», ландшафтний заказник«Кашівський», лісовий заказник «Заріччя», ботанічний заказник «Дубовий закіт» [11].

Ареал поширення рослин занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку, окрім території Черемського природного заповідника розповсюджується на такі об'єкти природно-заповідного фонду: Глід Український (Crataegus ucrainica Pojark) - Шацький, національний природний парк; Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.) - Шацький національний природний парк, ландшафтний заказник «Літинський», ботанічний заказник «Воротнів», національний парк «Прип'ять - Стохід», ботанічний заказник «Любомльський», загально зоологічний заказник «Туричанський».

Такі види рослин занесених до міжнародних червоних списків, як : Льонолисник безприквітковий (Thesium ebracteatum Hayne), Дикран зелений (Dicranum viride (Sull., Lesq.) Linbd.), Смілка литовська (Silene lithuanica Zapal), Козельці Українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz) поширені лише на території Черемського природного заповідника [12].

Серед найпоширеніших причин зміни чисельності цих рідкісних видів є: Альдро- ванда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) - хімічне та біологічне забруднення (масовий розвиток в екотопах Elodea canadensis), засолення води, евтрофікація, меліорація та заре- гулювання стоку; до природних змін чисельності належить реакція на зміну погодних умов під час вегетації (довготривалий посушливий період); Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.) - збирання на букети, викопування рослин, витоптування; зміна місць існування, вирубування лісів, меліорація, а відновлення природних популяцій утруднене через тривалий цикл розвитку та високу специфічність по відношенню до мікоризоутворюючих грибів-симбіонтів; Жировик Лезеля (Liparis loeselii (L.) Rich.) - осушення, торфові розробки, знищення осе- лищ унаслідок випасання великої рогатої худоби або заростання чагарниками, чутливість до зміни гідрорежиму; Сон широколистий (Pulsatilla Latifolia Rupr. Pulsatilla) - знищення степових та лучно-степових екотопів, надмірне випасання худоби, часте випалювання травостою, а також масове викопування генеративних особин для озеленення; Льонолисник безприквітковий (Thesium ebracteatum Hayne) - осушення, торфові розробки, знищення оселищ унаслідок випасання великої рогатої худоби або заростання чагарниками; Дикран зелений (Dicranum viride (Sull., Lesq.) Linbd.) - фрагментація старовікових насаджень, рекреаційне навантаження, що веде до освітленню лісів і зниження вологості повітря; Глід

Проаналізувавши стан поширення на території Волинської області видів флори Черемського природного заповідника занесених до Міжнародних червоних списків можна зробити наступні висновки та запропонувати такі оптимізаційні заходи :

- ботанічну пам'ятку природи «Дубинка», ботанічну пам'ятку природи «Різнолісся», ботанічну пам'ятку природи «Горин- ська дача-5» та заповідне урочище «Папи- ки» - віднести до складу Ківерцівського

Український (Crataegus ucrainica Pojark) - найнебезпечнішим є пряме знищення - масове збирання цвіту та плодів, як лікарської сировини, вирубування; Смілка литовська (Silene lithuanica Zapal) - зривання рослин, витоптування, заліснення, знищення оселищ унаслідок випасання великої рогатої худоби або заростання чагарниками. Чутливий до зміни гідрорежиму; Козельці Українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz) - лісорозведення на піщаних терасах, видобування піску, випасання великої рогатої худоби [12].

В результаті просторового аналізу [10] поширення видів рослин, що мають особливий статус охорони виявлено, що (рис. 1, рис. 2) види рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, поширені ще у 15 об'єктах природно- заповідного фонду що розташовані по всій території області. Встановлено, що види рослин занесені до додатку 1 Бернської конвенції зростають у межах окремих природоохоронних об'єктів, що не входять до складу інших об'єктів природно- заповідного фонду області, але їх статус та форма охорони рідкісних видів не завжди відповідає головній меті, так як переважна більшість їх розташована у межах лісових масивів де здійснюється активна господарська діяльність. Оскільки головне завдання полягає у збереженні біорізноманіття, а особливо видів рослин занесених до міжнародних червоних списків, то доцільно в основу потенційних природних ядер для розвитку екомережі покладати ареали найбільшої концентрації рідкісних, ендемічних і реліктових видів на Волині.

НІ IIІ «Цуманська пуща», оскільки вони розташовані поруч з територією національного парку;

- посилити ступінь охорони виду Зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus. L. На території ландшафтного заказника «Літинський», ботанічного заказника «Воротнів», ботанічного заказника «Любомльський» та загально зоологічний заказник «Туричанський».у зв'язку із прямим знищенням (збиранням на букети,

Рис. 1 - Поширення на території Волинської області видів флори Черемського природного заповідника

занесених до додатку 1 Бернської конвенції

1. Черемський природний заповідник

2. Шацький національний природний парк

3. Ландшафтний заказник "Мошне"

4. Ландшафтний заказник "Чахівський"

5. Ландшафтний заказник "Літинський"

6. Ботанічний заказник "Воротнів"

7. Національний природний парк "Прип'ять-Стохід"

8. Ботанічний заказник "Любомльський"

9. Загально-зоологічний заказник "Туричанський"

10. Ботанічна пам'ятка природи "Дубинка"

11. Ботанічна пам'ятка природи "Різнолісся"

12. Ботанічна пам'ятка природи "Горинська дача-5"

13. Заповідне урочище "Папики"

14. Ландшафтний заказник "Кашівський"

15. Лісовий заказник "Заріччя"

16. Ботанічний заказник "Дубовий закіт"

Рис. 2 - Поширення на території Волинської області видів флори Черемського природного заповідника занесених до червоного списку Міжародного союзу охорони природи та Європейського червоного списку

Номерами на карті позначено:

1. Черемський природний заповідник

2. Шацький національний природний парк

3. Ландшафтний заказник "Літинський"

4. Ботанічний заказник "Воротнів"

5. Національний природний парк "Прип'ять-Стохід"

6. Ботанічний заказник "Любомльський"

7. Загально-зоологічний заказник "Туричанський"

Література

1. Андрієнко Т. Л. Рідкісні види судинних рослин Українського полісся. Укр. ботан. журн., 2008. Т. 65. № 5. С. 666-672.

2. Андрієнко Л. Т., Прядко О. І. Рідкісні центральноєвропейські види у флорі Волинської частини Західного Полісся . Укр. ботан. журн., 2006. Т. 63. № 5. С. 661-670.

3. Андрієнко Л. Т., Прядко О. І. Флористичне та ценотичне різноманіття проектованого національного природного парку «Припять-Стохід» . Наук. вісн. Волин. держ.ун-ту. 2007. № 11, ч. 2. С. 132-140.

4. Вініченко Т.С. Особливості поширення видів рослин Бернської конвенції на території України. Конференція молодихучених-ботаніків “Актуальні проблеми ботаніки та екології”. Умань, 2005. С. 4344.

5. Вініченко Т. С. Рослини України під охороною Бернської конвенції. К.: Хімджест, 2006. 176 с.

6. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ в Європі (Берн, 1979 рік). К.: ВАТ «КДНК», 1998. 76 с.

7. Коніщук В. В. Класифікація екосисте Черемського природного заповідника з використанням картографічного методу. Український фітоценологічний збірник. Київ, 2005. Сер. С. вип..1 (23). С. 61-76.

8. Коніщук В. В. Рідкісні види рослин Черемського природного заповідника. Укр.ботан. журн. 2003. Т. 60. № 3. С. 264-272.

9. Літопис природи. Черемський природний заповідник. Т. 1-3. / Коніщук В. В. та ін. - Маневичі, 20122014. -162 с. (т. 1), 242 с. (т. 2), 200 (т. 3).

10. Мудрак О. В. Функціонально-просторовий аналіз природно-заповідного фонду Вінницької області в контексті стратегії збалансованого розвитку. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. Вип 247. С. 100109.

11. Природно-заповідний фонд Волинської області (огляд територій і об'єктів природно-заповідного фонду в розрізі районів) / упоряд. : М. Химин та ін. - Луцьк : Ініціал, 1999. 48 с.

12. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха К. : Глобалконсалтинг, 2009. 912 с.

Анотація

Мета. Екологічна характеристика рідкісних видів рослин Черемського заповідника занесених до міжнародних червоних списків, та їх розповсюдження на території Волинської області станом на 2016 рік. Методи. Порівняльно-географічний, аналітичний, узагальнення, систематизації, а також картографічний з використанням комп'ютерних програм MapInfo Professional 8,0. Результати. На основі аналізу природно-заповідної мережі Волинської області визначено, що найбільшу площу на Волині мають 3 об'єкти ПЗФ - Шацький НІ II І. НІ IIІ «Припять-Стохід» та Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», крім того за площею виділяється Черемський природний заповідник, який є єдиним на Волині. Саме у цих об'єктах природно-заповідного фонду є найбільша кількість видів, занесених до Міжнародних Червоних списків. Тут зростає 6 видів рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції: Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.), Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), Жировик Лезеля (Liparis loeselii (L.) Rich.), Сон широколистий (Pulsatilla Latifolia Rupr. Pulsatilla), Льонолисник безприквітковий (Thesium ebracteatum Hayne), Дикран зелений (Dicranum viride (Sull., Lesq.) Linbd.) [21]. Також зростають 4 види рослин занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку: Глід Український (Crataegus ucrainica Pojark), Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), Смілка литовська (Silene lithuanica Zapal), Козельці Українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz). Види рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, поширені ще у 4 ландшафтних заказниках, 1 лісовому заказнику, 3 ботанічних заказниках,1 загальнозоологічному, та 3 ботанічних пам'ятках природи, загалом у 15 об'єктах природно-заповідного фонду що розташовані по всій території області. Висновки. На території Волинської області виявлено, що види рослин зростають у межах 15 окремих природоохоронних об'єктів, що не входять до складу інших об'єктів природно-заповідного фонду області, але їх статус та форма охорони рідкісних видів не завжди відповідає головній меті, так як переважна більшість їх розташована у межах лісових масивів де здійснюється активна господарська діяльність, тому запропоновано ряд оптимізаційних заходів.

Ключові слова: рідкісний вид, природний заповідник, Міжнародний Червоний список, ареал, Червона книга, флора

Purpose. Ecological description of rare species of plants of Cheremskyi nature reserve included in international Red lists and their distribution on territory of the Volyn area as of 2016. Methods. Comparatively- geographical, analytical, generalization, ystematizations, and also cartographic with the use of the computer programs of MapInfo Professional 8,0. Results. On the basis of analysis of the natural preservation network of the Volyn area certainly, that 3 objects of natural reserve fund have a most area on Volyn: Shatsk National Nature Park, National Nature Park “Prypiat - Stokhid” and Kivertsi №іїот1 Nature Reserve «Tsuman Virgin Forest» in addition after an area Cheremskyi nature reserve is distinguished natural reserve thati s only on Volyn. It is in these objects of nature reserve fund is most of the species included in International Red Lists. It grows 6 species listed in Annex 1 of the Berne Convention (Aldrovanda vesiculosa L.), (Cypripedium calceolus L.), (Liparis loeselii (L.) Rich.), (Pulsatilla Latifolia Rupr. Pulsatilla), (Thesium ebracteatum Hayne), (Dicranum viride (Sull., Lesq.) Linbd.). Also grows 4 species listed in the IUCN Red List, European Red List: Crataegus ucrainica Pojark), (Cypripedium calceolus L.), (Silene lithuanica Zapal), (Tragopogon ucrainicus Artemcz).