Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Фізико технічний інститут

Реферат

Cтан довкілля в зоні АТО

Чорний Андрій Петрович

Київ 2017

Вступ

Наслідками збройного конфлікту на сході України, окрім людських втрат, є значна шкода екологічним системам та природним ресурсам. Екоситуація Донбасу, яка тривалий час перебувала в кризовому становищі, у період воєнних дій набула ознак екологічної катастрофи. Про це розповіли учасники польового дослідження "На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України" під час презентації звіту в прес-центрі "Главкома".

У Донецькій та Луганських областях України, де триває збройний конфлікт, сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, уламками металів і тяжкими металами внаслідок артилерійських обстрілів і застосування вибухівки.

"Внаслідок цих дій утворилися численні воронки, що понівечили землю й знищили природні заповідні території, відбулося затоплення шахт, будівництво оборонних споруд, копанок, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж. Ризики пов'язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, збільшують масштаби негативного впливу", - говорить Алла Блага, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини.

За її словами, внаслідок руйнування очисних споруд погіршився екологічний стан водних об'єктів.

Ігор Загороднюк, кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею, зазначає, що зараз зі 135 природно-заповідних об'єктів, розміщених у зоні АТО, 38 пошкоджені частково або повністю, від пожеж воєнного характеру постраждали 17% лісів і 24% степів.

Загальні положення

Інформаційно-аналітична довідка про стан довкілля у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях у лютому 2016 року забруднення токсичний екологічний

Донецької області в трьох містах - Маріуполь (на 5 постах спостережень за забрудненням (далі - ПСЗ), Краматорськ (4 ПСЗ), Слов'янськ (2 ПСЗ);

Луганської області в трьох містах - Лисичанськ (2 ПСЗ), Сєверодонецьк (1 ПСЗ), Рубіжне (1 ПСЗ);

Запорізької області - у місті Запоріжжя (5 ПСЗ);

Дніпропетровської області у трьох містах - Дніпропетровськ (6 ПСЗ), Дніпродзержинськ (4 ПСЗ), Кривий Ріг (5 ПСЗ);

Харківської області - у місті Харків (10 ПСЗ).

За даними спостережень гідрометеорологічних організацій у лютому в атмосферному повітрі 11 міст 5 областей випадків високого забруднення (ВЗ) з концентрацією домішки вище 5,0 максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК) не зареєстровано.

Радіаційний стан

Спостереження за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання у лютому 2016 року проводилися у Дніпропетровській області на 9 пунктах, Донецькій області - 4 пунктах, Запорізькій області - 7 пунктах, Луганській області - 4 пунктах, Харківській області - 11 пунктах.

За даними спостережень потужність експозиційної дози гамма-випромінювання знаходилась в межах природного фону. Випадків перевищення контрольного рівня 25 мкР/год у лютому 2016 року не зафіксовано.

Поверхневі води

Донецька, Луганська та Харківська області

Спостереження за якісним станом поверхневих вод у Донецькій, Луганській та Харківській областях протягом лютого здійснювалися відповідно до затвердженої програми державного моніторингу довкілля.

Протягом лютого для інструментально-лабораторного контролю відібрано 63 проби води у 27 створах спостережень.

Для визначення стану якості водних ресурсів виконано 1013 вимірювань, у тому числі за: гідрохімічними показниками - 837, радіологічними - 22, токсикологічними - 130, бактеріологічними - 20, гідробіологічними - 4.

Контролювалися водні об'єкти: Печенізьке та Червонооскільське водосховища, річки Уда, Лопань, Оскіл, В.Біленька, Н.Біленька, Бахмут, Казений та Кривий Торець.

Таблиця 1.

Дані про водні об'єкти, пункти спостережень, дати відбору проб, випадки ВЗ в Донецькій, Луганській та Харківській областях

За результатами лабораторних вимірювань у контрольних створах не виявлено суттєвих змін щодо погіршення якісного стану поверхневих вод порівняно з січнем та відповідним періодом минулого року. У руслі р. Сіверський Донець фіксувався підвищений (згідно з нормами СанПіН № 4630-88) вміст органічних сполук: показник ХСК - у діапазоні 1,1-1,7 ГДК, БСК - до 1,3 ГДК. Через підвищену природну мінералізацію та внаслідок антропогенного навантаження на ділянці після впадіння р. Бахмут у р. Сіверський Донець до створу 406 км, с. Світличне фіксувався підвищений вміст сольових показників (жорсткість - до 10,7 ммоль/дм 3 та сухий залишок - до 1,3 ГДК).

У поверхневих водних об'єктах у місцях розташування питних водозаборів якість води за гідрохімічними показниками та кисневий режим - задовільні, характерні для цього періоду спостережень; питома активність радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 у воді значно нижче допустимих значень (2,0 Бк/дм 3). Вміст токсикологічних показників у поверхневих водах не перевищував фонових значень та знаходився у межах нормативів вмісту за СанПіН № 4630-88. Середньомісячні значення вмісту ЛКП - бактеріологічний показник, що не має перевищувати граничного значення 10000 КУО/дм 3 - дещо збільшилися порівняно з січнем і знаходилися у діапазоні від 120 (р. Сіверський Донець, 527 км, водозабір фільтрувальної станції, Донецька область) до 2500 КУО/дм 3 (р. Сіверський Донець, 469 км, водозабір ЗФС, с. Білогорівка, Луганська область).

Гідрометеорологічними організаціями спостереження за станом забруднення поверхневих вод суші проводилися у лютому 2016 року на території Луганської області - на 2 водних об'єктах в 2 пунктах та Харківської області - на 7 водних об'єктах в 12 пунктах (табл. 1). У Донецькій області спостереження за станом забруднення поверхневих вод суші не було заплановано.

За даними спостережень у лютому на водних об'єктах Харківської області виявлено п'ять випадків ВЗ: три випадки з азоту нітритного з максимальною концентрацією 10,2 ГДК та два випадки з азоту амонійного з максимальною концентрацією 11,8 ГДК. На водних об'єктах інших областей випадків ВЗ поверхневих вод не зареєстровано.

Дніпропетровська область

Згідно з програмою державного моніторингу у Дніпропетровській області у лютому 2016 року відібрано 19 проб, виконано 627 вимірювань за гідрохімічними показниками та 24 вимірювання у 12 пробах за радіологічними показниками. Контролювалися водосховища: Дніпродзержинське (1 створ), Дніпровське (4 створи), Каховське (3 створи), Карачунівське (1 створ) та Південне (1 створ); річки Вовча (1 створ), Самара (1 створ), Жовта (2 створи), Оріль (1 створ) та Інгулець (З створи); канал Дніпро-Кривий Ріг (1 створ).

Якісний стан води зазначених водних об'єктів у межах Дніпропетровської області у лютому 2016 року був стабільний і знаходився на задовільному рівні.

Змін якісного стану поверхневих вод порівняно з лютим 2015 року не спостерігалося. Перевищення нормативів у районах питних водозаборів відмічалося за показником ХСК (1,4 - 1,6 ГДК при нормативному значенні 15,0 мг/дм 3).

Згідно з Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями у пунктах спостережень у районі питних водозаборів вода у лютому характеризувалася ІІ класом 2-3 категорією (від "дуже добрих","чистих" до "добрих", "досить чистих").

Гідрометеорологічними організаціями спостереження за станом забруднення поверхневих вод суші проводилися у лютому 2016 року на території Дніпропетровської області - на 5 водних об'єктах, в 5 пунктах (табл. 2). За даними спостережень на водних об'єктах у Дніпропетровській області випадків ВЗ поверхневих вод не зареєстровано.

Таблиця 2.

Дані про водні об'єкти, пункти спостережень, дати відбору проб, випадки ВЗ в Дніпропетровській області

Запорізька область

У лютому 2016 року у межах Запорізької області відповідно до програми державного моніторингу вод у 4 контрольних створах відібрано 4 проби поверхневої води та виконано 112 інструментально-лабораторних вимірювань за 28 гідрохімічними показниками.

За результатами лабораторного контролю встановлено, що гідрохімічні показники, що визначалися у відібраних пробах води, відповідали сезонним змінам та коливанням і у цілому відповідали встановленим нормативам.

У створах питних водозаборів перевищення нормативів фіксувалося за показником ХСК (до 1,4 ГДК).

Вміст розчиненого у воді кисню збільшився порівняно з січнем до 7,8 мгО 2/дм 3.

Повідомлень про випадки погіршення епідеміологічної ситуації на водних об'єктах басейну Дніпра у межах Запорізької області, а також інформації про надзвичайні та кризові ситуації на водних системах у зоні впливу Запорізької АЕС не надходило.

За результатами інструментально-лабораторного контролю та розрахунків за Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями у лютому, як і у попередні періоди, поверхневі води у межах Запорізької області відповідали ІІ класу ("добрі"), 3 категорії ("добрі").

Гідрометеорологічними організаціями спостереження за станом забруднення поверхневих вод суші проводилися у лютому 2016 року на території Запорізькій області - на 2 водних об'єктах, в 2 пунктах (табл. 3).

Таблиця 3.

Дані про водні об'єкти, пункти спостережень, дати відбору проб, випадки ВЗ в Запорізькій області

За даними спостережень на водних об'єктах у Запорізькій області випадків ВЗ поверхневих вод не зареєстровано.

Висновки

Основні наслідки збройного конфлікту для стану довкілля та здоров'я живих істот.

По-перше, від вибухів та проїзду важкої військової бронетехніки, а такожвнаслідок зведення спеціальних укриттів руйнуються унікальні ландшафти, середяких - значні степові ділянки. Науковці й природозахисники нарахували, зокрема,16 тис. вирв навколо Савур-Могили. Як уточнив О. Василюк, це лише та інформація, яку відображено на доступних для аналізу аерокосмічних знімках NASA.

По-друге, страждають популяції червонокнижних видів, яких на Донбасідостатньо багато.

По-третє, чи не найбільшим лихом для зони АТО є масштабне вигорання та вирубування великих лісових масивів, переважно цілеспрямовано насадженихнавколо великих промислових центрів для часткової нейтралізації негативного впливу підприємств. За підрахунками екологів, збитки від знищення лісу на території тільки двох заповідних об'єктів Донбасу - Регіонального ландшафтного парку "Донецький кряж" і Національного природного парку "Святі гори" - вже перевищили 14 млрд грн.

Загалом наразі налічується 33 подібні понівечені вогнем об'єкти природно-заповідногофонду - з наявних на Донбасі 150-ти.

По-четверте, крім таких очевидних явищ, як лісові пожежі, є й результати хімічних процесів, специфічних саме для зони збройного конфлікту. У м. Щастя (Донецька область) донедавна ще працював пункт автоматичного моніторингу якості повітря: зафіксовані ним дані можна було відстежувати в режимі он-лайн. Згідно з показниками цього пункту в моменти, коли відбувалися обстріли, в повітрі різко зростала концентрація шкідливих речовин - продуктів вибуху (оксидів сірки, нітрогену тощо), перевищуючи гранично допустимі значення у 5-8 разів. Дихати таким повітрям можна тільки через вологі серветки або вологі марлеві пов'язки, які нейтралізують окиси і запобігають їх потраплянню до легень.

По-п'яте, після кожного вибуху в ґрунті залишається не тільки метал, а й близько 400 г сірки. Екологи не радять вирощувати сільськогосподарську продукцію на такій землі чи використовувати її як городи поруч із приватними садибами - впродовж тривалого часу.

По-шосте, в результаті численних обстрілів було пошкоджено очисні споруди й почали затоплюватися шахти. В разі виходу з ладу шахтових насосів накопичувана вода затопить копальні та вийде на поверхню. Це означає, що на великій густонаселеній індустріальній території Донбасу (у межах приблизно від Донецька до Стаханова) може утворитися солоне мілководдя, не придатне для проживання людей, а частина населення регіону змушена буде стати екологічними біженцями. Варто також зауважити, що викачувана з деяких шахт вода забруднена радіоактивними речовинами та потребує спеціальної хімічної обробки.

По-сьоме, на територіях, де тривали бої, залишаються непоховані тіла загиблих або поховання в неналежних, не відведених для цього місцях. А отже, в навколишнє середовище потрапляють токсини - результати розкладу.

Список використаних джерел

1. Міністерство екології та природних ресурсів України Режим доступу: http://old.menr.gov.ua/docs/public/stan-dovkillia-v-zoni-ato/dovidka_lity_2016.docx

Размещено на Allbest.ru