Екологічна мережа селітебного ландшафту Луганської області та збереження біорізноманіття

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра: землеробства та екології довкілля

Курсова робота

на тему «Екологічна мережа селітебного ландшафту Луганської області та збереження біорізноманіття»

Роботу виконала: студентка 4 курсу,

факультету харчових технологій,

Бондар Тетяна Сергіївна

Научний керівник: кандидат

біологічних наук, доцент

Косогова Т.М.

Луганськ 2014



Зміст

Вступ

Розділ I. Огляд літератури

I.1 Характеристика ЗУ «Про екологічну мережу України»

I.2 Основні поняття ЗУ «Про екологічну мережу України»

I.3 Концептуальні положення ЗУ «Про екологічну мережу України»

I.4 Біорізноманіття та його роль у формуванні селітебних ландшафтів

Розділ II. Природні умови району дослідження

II.1 Клімат Луганської області

II.2 Рослинний світ Марківського району

II.3Тваринний світ Марківського району

II.4 Ґрунти Марківcького району Луганської області

Розділ III. Матеріали та методи дослідження

III.1 Збільшення площі Марківської районної екологічної мережі

III.2 Формування екологічної мережі в Марківському районі

III.3 Збереження екологічної мережі

Розділ IV. Результати дослідження

IV.1 Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів в Марківському районі

IV.2 Охорона атмосферного повітря в Марківському районі

IV.3 Природні копалини району дослідження

Висновки

Список літератури

екологічний селітебний клімат

Реферат

Бондар Тетяна Сергіївна. Екологічна мережа селітебного ландшафту Луганської області та збереження біорізноманіття. - Луганськ: Курсова робота, 2014. - 36 с.

В роботі на підставі ЗУ «Про екологічну мережу України» проаналізовано стан збереження біорізноманіття в Марківському районі Луганської області.

Наведена концептуальна схема екологічної мережі Марківського району Луганської області.

Ключові слова: біорізноманіття, екологічна мережа, буферна зона, кадастр, селітебний ландшафт, урболандшафт, міські екосистеми, природний коридор, ядро екологічної мережі, вид, популяція.

Табл. - 1. Рис. - 2. Бібліограф. - 15. Додатків - 1. Загальний обсяг -36с., основний текст 30 -с.



Вступ

Меняйленко О.С. (2012) свідчить, початок ХХІ ст. ознаменувався не тільки значним прогресом у розумінні законів природи, але й катастрофічними змінами у самій природі та загрозами втрати біологічного різноманіття. Особливо помітними такі зміни є у регіонах з високим техногенним навантаженням і значною часткою земель, задіяних у сільськогосподарське виробництво, до яких належить і весь схід України, зокрема й Луганщина [6].

За Чередниченко О.І. та Волошиновою Н.О (2012 р.), надзвичайно важливим фактором, що істотно впливає на територіальну організацію соціально-економічного життя і ефективність виробництва, є екологічна обстановка. Останнім часом в Україні вона суттєво погіршилася. Одним з основних факторів, що вплинули на екологічне середовище, є розвиток видобувної та переробної промисловості при застарілих технологіях і пов'язана з цим надмірна урбанізація багатьох регіонів [13].

Як свідчить Форощук П. (2012), сучасна екологічна криза є кризою сталих екосистем, знищення котрих відбувається переважно опосередковано, у результаті антропогенного впливу. Збереження біорізноманіття - тільки перший етап стабілізації екологічної кризи. Збереження цілісності екосистем є одним із перших кроків для покращення екологічної ситуації, збереження рівноваги у природі та запобігання екологічній катастрофі.

Фахівці вважають, що 60 % умовно природної та природної території та 40 % антропогенно зміненої можуть забезпечити не тільки збереження цілісності екосистем, але і отримати максимум корисної для людини продукції (Одум, 1986). Все це може забезпечити формування екологічної мережі від локального до глобального рівня [10].

Мета: дослідити екологічну мережу селітебного ландшафту та збереження біологічного різноманіття.

Задачі:

Проаналізувати літературу по темі дослідження;

Вивчити законодавчу базу України щодо питань дослідження;

Ознайомитися з флорою та фауною району;

З'ясувати особливості селітебного ландшафту Марківського району Луганської області;

Вивчити заходи Управління агропомислового розвитку Марківської райдержадміністрації щодо екологічної мережі в Марківськом районі;

Укласти картосхему;

Показати роль екологічної мережі в урболандшафтах України.



Розділ I. Огляд літератури

I.1 Характеристика ЗУ «Про екологічну мережу України»

Закон України «Про екологічну мережу України»набув чинності 1 січня 2005 року. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з формуванням, збереженням та раціональним, невиснажливим використанням екологічної мережі.

Згідно названого Закону України «екологічна мережа» - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і підлягають особливій охороні [2].

До складових структурних елементів екологічної мережі Закон відносить:

території та об'єкти природно-заповідного фонду;

землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

землі лісового фонду;

полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження;

землі оздоровчого призначення;

землі рекреаційного призначення;

території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України тощо.

Включення територій та об'єктів до переліку територій та об'єктів екологічної мережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача.

Державне управління у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності та його територіальні органи;

інші центральні органи виконавчої влади;

місцеві органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування.

Розділ ІІІ Закону визначає засоби забезпечення формування, збереження та раціонального використання екологічної мережі. Також Закон встановлює порядок проектування екологічної мережі [1,2].

I.2 Основні поняття ЗУ «Про екологічну мережу України»

В ст. 1. ЗУ «Про екологічну мережу України» правознавці розтлумачують наступні поняття:

Біологічне різноманіття - сукупність усіх видів рослин, тварин і мікроорганізмів, їх угрупувань та екосистем у межах території України, її територіальних і внутрішніх морських вод, виключної економічної зони та континентального шельфу.

Буферна зона - місцевість с природним або часто зміненим станом ландшафту, що оточує найбільш цінні ділянки екологічної мережі та захищає її від дії зовнішніх негативних факторів природного походження або спричинених діяльністю людини.

Кадастр територій та особливості природно-заповідного фонду- система обліку та оцінка кількісного та якісного стану територій та окремих об'єктів природно-заповідного фонду.

Консервація земель - виведення з господарського обороту (сільськогосподарського або промислового ) земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічного задовільного стану ґрунтів.

Популяція - сукупність особин одного виду з загальними умовами , необхідними для підтримання його чисельності на певному рівні впродовж тривалого періоду.

Природний регіон - природно-територіальне утворення значної площі, суцільність якого визначається характерними для нього фітоландшафтними , фізико-географічними адміністративними та іншими ознаками .

Природний коридор - природна або приведена до природного стану ділянка землі чи водної поверхні, яка на різних рівнях просторової організації екологічної мережі забезпечує для природного середовища умови безперервності, системної єдності та функції біокомунікації [1].

I.3 Концептуальні положення ЗУ «Про екологічну мережу України»

Правовою основою формування національної екологічної мережі є закони України "Про охорону навколишнього природного середовища"( 1264 -12 ), "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ),"Про тваринний світ" ( 3041-12 ), "Про рослинний світ" ( 591-14 ),Земельний кодекс України ( 561-12 ), Лісовий кодекс України( 3852-12 ) та Водний кодекс України ( 213/95-ВР ). Природні ділянки міжнародного значення створюються відповідно до міжнародних договорів України, зокрема Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів ( 995_031 ) (1971 р.), Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ( 995_089 ) (1972 р.), Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ їх існування в Європі (995_032), (1979 р.), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (995_136) (1979 р.), Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (995_065) (1992 р.), Конвенції про охорону біологічного різноманіття (995_030) (1994 р.), Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.),Конвенції про охорону та відтворення транскордонних водотоків та міжнародних озер ( 994_273 ) (1999 р.).

Природні регіони, природні коридори та буферні зони у своїй безперервній єдності утворюють мережу, яка об'єднує ділянки природних ландшафтів у територіально цілісну систему. З огляду на функції, площу, видовий склад рослинного і тваринного світу в національній екологічній мережі виділяються елементи міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення.

Природні регіони формуються на територіях, що мають у своєму складі об'єкти природно-заповідного фонду, відсоток яких значно перевищує аналогічний у цілому по країні, а також інші території, що відповідають умовам, визначеним національним природоохоронним законодавством або міжнародними нормативно-правовими актами (конвенціями, угодами, договорами тощо), і забезпечують збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, особливо ті, що включають середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин.

Природні коридори формуються ділянками природних ландшафтів витягнутої конфігурації, різної ширини, протяжності, форми і з'єднують між собою природні регіони. Вони мають забезпечувати відповідні умови збереження видів дикої фауни та флори.

Буферні зони створюються для захисту природних регіонів і коридорів від негативної дії зовнішніх чинників, забезпечення дотримання в їх межах більш сприятливих умов для розвитку і самовідновлення та оптимізації форм господарювання з метою збереження існуючих і відтворення втрачених природних цінностей.

Природні регіони, природні коридори та буферні зони у своїй безперервній єдності утворюють мережу, яка об'єднує ділянки природних ландшафтів у територіально цілісну систему. З огляду на функції, площу, видовий склад рослинного і тваринного світу в національній екологічній мережі виділяються елементи міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення.

Природні регіони формуються на територіях, що мають у своєму складі об'єкти природно-заповідного фонду, відсоток яких значно перевищує аналогічний у цілому по країні, а також інші території, що відповідають умовам, визначеним національним природоохоронним законодавством або міжнародними нормативно-правовими актами (конвенціями, угодами, договорами тощо), і забезпечують збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, особливо ті, що включають середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин.

Природні коридори формуються ділянками природних ландшафтів витягнутої конфігурації, різної ширини, протяжності, форми і з'єднують між собою природні регіони. Вони мають забезпечувати відповідні умови збереження видів дикої фауни та флори.

Буферні зони створюються для захисту природних регіонів і коридорів від негативної дії зовнішніх чинників, забезпечення дотримання в їх межах більш сприятливих умов для розвитку і самовідновлення та оптимізації форм господарювання з метою збереження існуючих і відтворення втрачених природних цінностей. охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (995_089) (1972р.), Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ їх існування в Європі (995_032) (1979р.), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (995_136), (1979р.), Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (995_065) (1992р.), Конвенції про охорону біологічного різноманіття (995_030) (1994р.), Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995р.), Конвенції про охорону та відтворення транскордонних водотоків та міжнароднихозер (994_273)(1999р.).

Природні регіони, природні коридори та буферні зони у своїй безперервній єдності утворюють мережу, яка об'єднує ділянки природних ландшафтів у територіально цілісну систему. З огляду на функції, площу, видовий склад рослинного і тваринного світу в національній екологічній мережі виділяються елементи міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення.

Природні регіони формуються на територіях, що мають у своєму складі об'єкти природно-заповідного фонду, відсоток яких значно переви- щує аналогічний у цілому по країні, а також інші території, що відповідають умовам, визначеним національним природоохоронним законодавством або міжнародними нормативно-правовими актами (конвенціями, угодами, договорами тощо), і забезпечують збереження ландшафтного та біологічно го різноманіття, особливо ті, що включають середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин.

Природні коридори формуються ділянками природних ландшафтів витягнутої конфігурації, різної ширини, протяжності, форми і з'єднують між собою природні регіони. Вони мають забезпечувати відповідні умови збереження видів дикої фаунита флори. Буферні зони створюються для захисту природних регіонів і коридорів від негативної дії зовнішніх чинників, забезпечення дотримання в їх межах більш сприятливих умов для розвитку і самовідновлення та оптимізації форм господарювання з метою збереження існуючих і відтворення втрачених природних цінностей [1,7].

I.4 Біорізноманіття та його роль у формуванні селітебних ландшафтів

Загороднюк І.В. свідчить (2012), поняття біорізноманіття (БР) сформовано понад 100 років тому (Протасов, 2002), проте набуло актуальності лише в останні десятиліття, при тому не так у зв'язку з визнанням його наявності, як із загрозами його незворотних втрат [5].

За визначенням фахівців, біорізноманіття - це міра кількості, різнорідності і мінливості форм живих організмів. Вона включає в себе різноманіття у рамках виду, різноманіття видів та екосистем. Вивчення біорізноманіття також включає спостереження за його змінами в просторі і часі [3].

Як свідчить Соколова О.І. (2012 р.), для збереження біорізноманіття в багатьох країнах окрім Червоної книги створені списки (перелік) рослин та тварин, котрі потребують охорони на регіональному рівні. В цілому в країні таким видам не загрожує знищення, але є побоювання про стан їх популяцій у конкретному регіоні [9].

Біорізноманіття забезпечує безліч ключових потреб людства, що виходять за рамки простого забезпечення сировиною. Втрата біорізноманіття негативно впливає на деякі аспекти добробуту людства, зокрема на продовольчу безпеку, вразливість до стихійних лих, енергетичну безпеку і доступ до чистої води та сировини. Це також впливає на здоров'я людей та суспільні відносини.

Коли люди змінюють екосистему задля збільшення розміру отримання одного з ресурсів, це неминуче призводить до зміну стану інших складових. Наприклад, заходи з видобутку сланцевого газу можуть призвести до зниження доступності та якості питної води. В результаті таких компромісів, багато екосистемних ресурсів деградували, наприклад: рибальство, водопостачання і захист від стихійних лих. У довгостроковій перспективі, ціна завданих втрат може значно перевищувати короткострокові економічні вигоди, які можна отримати від трансформації екосистем.

На відміну від товарів, що купуються і продаються на ринках, багато благ отримуваних з екосистем, не підлягають купівлі-продажу на ринках, бо більше практично не надаються вираження в грошовому еквіваленті. Це означає, що важливість біорізноманіття та природних процесів для людей ігнорується фінансовими ринками. Виснаження екосистем може бути значно сповільнене або повністю усунуте, якщо при прийнятті рішень буде розглянуто не економічні чинники, або ж вироблено методи нові методи оцінки ресурсів екосистеми.

За матеріалами Луганського обласного управління охороною навколишнього природного середовища екологічну ситуацію в Луганській області, що формувалась протягом тривалого періоду, через нехтування об'єктивними законами розвитку та відтворення природних ресурсів можна охарактеризувати як дуже складну. До значного погіршення природних властивостей ландшафту регіону призвели, передусім, висока концентрація у деяких містах і районах області промислового виробництва у поєднанні з недосконалими технологіями, особливо підприємств вугледобувної, металургійної, хімічної та коксохімічної промисловості та недостатнє фінансування для здійснення природоохоронних заходів. Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості та правової культури, призвели до значної деградації довкілля, надмірного забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земель, накопичення у великому обсязі відходів [7].

На збереження природної різноманітності ландшафтів, генофондів тваринного і рослинного світу, підтримку загального екологічного балансу направлені розгорнуті в області Регіональна цільова програма розвитку екомережі та Обласна програма розвитку лісового господарства «Ліси Луганщини - 2015» [7, 10-11, 15].



Розділ II. Природні умови району дослідження

II.1 Клімат Луганської області

Луганщина відноситься до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони та Донецького недостатньо вологого, дуже теплого агрокліматичного району.

Клімат характеризується спекотним і сухим літом з посухами, сильними східними та південно-східними вітрами. Зима холодна і малосніжна з частими відлигами, туманами, ожеледдю на півдні. Континентальність клімату зростає з південного заходу на північний схід. Пересічна температура січня становить мінус 7-8, а липня +21-22 °С, сума активних температур -- 2880-3037 °С. Тривалість безморозного періоду -- 150-170 днів. Опадів ви - падає 400-550 мм на рік: найбільше -- у межах Донецького кряжу, який має найвищу зволоженість в області, найменше -- на північному сході, в Старобільському степу. Близько 70% опадів випадає в теплу пору року. Сніговий покрив висотою 16-19 см встановлюється у грудні, а руйнується у березні. Серед несприятливих кліматичних явищ, які негативно впливають на господарський розвиток області, спостерігаються суховії, заморозки, ожеледиця, пилові бурі [14].

II.2 Рослинний світ Марківського району

Територія району багата на лікарські рослини: чебрець звичайний, шавлія лікарського, суниці лісової, гадючник звичайний, звіробій звичайний, полин гіркий, деревій звичайний, шипшина лікарська, глід звичайний. Також зростають рослини, що занесені до Червоної книги України - це проліски справжні, підсніжники звичайні, ряст порожнистий, конвалія травнева. Марківська земля багата на інші рослини, що збагачують простір своєю красою і неповторністю: волошки сині, кульбаба лікарська, конюшина лучна, горицвіт весняний, сон чорніючий, різноманітні види тюлбпанів, цибуля лінійна, ковила Лессінга, рядовка опеньковидна та інші види рослин. Ковила це рослина яка потребує охорони з боку людини.

У заплавах річок і на дні балок типовою є різноманітна лугова рослинність, а навколо водоймищ розвинута лучно-болотна; прибережно-водяна та водяна рослинність [4,8,12].

III.3 Тваринний світ Марківського району

Тваринний світ Марківського району характеризується наявністю різноманітних степових та лісових тварин, що зумовлено за рахунок фізико-географічних умов території.

За даними переліку тварин у 2013 році на території району знаходяться популяції фазана звичайного в кількості 520 осіб, сірої куріпки 1913 осіб, кабана дикого 15 осіб, косулі європейської 39 осіб, зайця русака 2189осіб, байбака степового 5849 голів, лисиці звичайної 109 голів, куниці лісової 160 голів, вовка сірого 6 голів.

Крім того мешкають тварини які занесені до Червоної книги України: борсук європейський, тхір степовий, видра річкова, шість пар дрохви та велика кількість огару.

Також тут велика кількість птахів, які майже зникли з нашого повсякденного життя: сорока звичайна, дятел лісовий, соловей звичайний, зозуля звичайна, шуліка рудий, сова вухата, ластівка сільська та міська та інші.

Оцінка стану знаходження популяцій птахів та тварин задовільна [13].

II.4 Ґрунти Марківського району Луганської області

Ґрунти родючі, переважає чорнозем звичайний. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також дерново-підзолесті ґрунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї.

З покладів є пласти глини, крейди, піску, які використовуються як будівельний матеріал [14-15].



Розділ III. Матеріали та методи дослідження

III.1 Збільшення площі районної екологічної мережі

1. Станом на 01.01.2014 згідно форми 6-зем. площа земель лісового фонду (ліси та інші лісовкриті площі) становить 9,612 тис. га., або 8,2% до загальної площі району, що менше обласного показника майже на 3 %. З метою підвищення лісистості району Бондарівським та Марківськими лісництвами ДП «Біловодське ЛМГ» висаджено нових лісових культур дубу, акації, сосни на площі 130,0 га.

Для здійснення заходів з захисту лісу від шкідників і хвороб лісогосподарськими підприємствами постійно проводяться рейди з патрулювання. Обов'язково два рази на рік проводяться лісопатологічні обстеження щодо виявлення осередків шкідників, згідно проекту розвитку лісового господарства, розробленого Українським Державним проектно-лісовпорядним виробничим об'єднанням. У 2013 році осередків шкідників, які б мали становити загрозу лісовим масивам району не виявлено.

Проводилась вирубка засохлих і фунтових дерев на площі 112,6 га, або 1273 куб. м, що сприяє покращенню санітарного стану лісів. Крім того проведено проріжування лісових насаджень на території 8,8 га, прочисток на 9,5 га, освітлення на 5,2 га.

Проведено роботи щодо виділення меж в натурі комплексної пам'ятки природи місцевого значення «Ліснополянська». Проектна організація ТОВ ЗФ «Лан» виготовила Проект землеустрою з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду. Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації №1068 від 13 серпня 2012 року затверджено проект землеустрою з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду місцевого значення комплексної пам'ятки природи «Ліснополянська».

2. З метою охорони та збереження територій з природною степовою рослинністю та подальшого включення в екологічну мережу в обсягах, достатніх для досягнення планових показників заповідності району згідно Регіональної цільової програми розвитку екологічної мережі області на 2010-2020 роки, рішенням 24 сесії Кризької сільської ради від 8 січня 2013року №24/8 дана згода на створення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище «Струмок»», площею 123 га.

Рішенням двадцять четвертої сесії шостого скликання Марківської районної ради від 23.04.2013 року № 24/23 надана згода на оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище «Струмок»».

Доля ПЗФ (природно-заповідного фонду) по Марківському району, враховуючи площу заказника «Урочище «Струмок»», складає 5,0%, що відповідає показнику заповідності запланованому «Цільовою Програмою розвитку екологічної мережі Луганської області на 2010-2020 роки» [11].

3. Для зберігання цілісності території, флори і фауни заказника «Гераськівський» визначення меж в натурі його території відбудеться після визначення меж смт. Марківка.

III.2 Формування екологічної мережі

Для забезпечення формування загальнодержавної екологічної мережі райдержадміністрацією доопрацьована концептуальна схема екологічної мережі району (додається).



III.3 Збереження екологічної мережі в Марківському районі

1. Для запобігання знищенню або пошкодженню природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду Марківським та Бондарівським відділеннями ДП «Біловодське ЛМГ» проведено заходи з профілактики протипожежної безпеки.

Спільно з представниками МЗС проведено 18 рейдів з виявлення порушників правил протипожежної безпеки. У 2013 році таких порушників не виявлено. Влаштовано 255 км і доглянуто 4340 км мінералізованих захисних смуг, перекрито 11 позапланових доріг, виставлено 34 одиниці наглядної агітації. Надруковано одну статтю у газеті «Радянське слово», проведено 11 лекцій та бесід з населенням.

25 березня 2013 року за №139 з метою підготовки та організації проведення квітневого місячника присвяченого Всесвітньому дню охорони праці, керівникам сільгосппідприємств надіслано листи «Щодо організації проведення заходів з питань охорони праці». В п.7 плану заходів керівникам рекомендовано закінчити ремонт пожежної техніки і технічних засобів пристосованих для гасіння пожеж, організувати цілодобове чергування підрозділів місцевої пожежної охорони та добровільних пожежних дружин (команд), забезпечити пожежну техніку необхідним запасом пально-мастильних матеріалів.

Інженери з охорони праці та пожежної безпеки 22.04.2013 року взяли участь у навчаннях агрошколи спеціалістів з охорони праці підприємств агропромислового комплексу північного регіону в м. Новопсков.

Управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації розроблений комплексний план дій щодо захисту лісів та сільгоспугідь у літній пожеженебезпечний період 2013 року, затверджений наказом начальника управління від 29 квітня 2013 року №18 «Про вжиття заходів щодо забезпечення пожежної безпеки в агропромисловому комплексі».

Рейдовою групою в складі працівників лісництва, ДПРЧ-23 ГТУ МНС України в Луганській області, Марківського РВ ГУМВС, представників райдержадміністрації проводиться патрулювання пожеженебезпечних ділянок лісових масивів .

Протягом квітня - серпня місяців 2013 року проведено 11 спільних патрулювань (згідно графіка проведення патрулювань).

Управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації керівникам сільгосппідприємств 15.05.2013 року за № 217 надіслано листи з рекомендаціями вжити заходів щодо попередження виникненню пожеж у природних екосистемах, захисту населених пунктів, потенційно небезпечних об'єктів, запобігання ускладнення ситуації у місцях складування відходів та своєчасного реагування на загорання.

7 червня 2013 року управлінням АПР райдержадміністрації разом з Марківським МРС ГУ ДСНС у Луганській області розроблений план спільних організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки в період збирання врожаю та заготівлі грубих кормів на 2013 рік.

10 червня поточного року управлінням АПР райдержадміністрації за №276 надісланий керівникам сільгосппідприємств лист щодо проведення спільно з органами місцевого самоврядування на територіях підприємств та населених пунктів заходів спрямованих на запобігання виникнення пожеж і оперативного на них реагування.

20 червня 2013року була проведена спільна з працівниками Марківського МРС ГУ ДСНС України у Луганській області семінар-нарада з інженерами з ОП, начальниками ДПК сільськогосподарських підприємств району про стан підготовки пожежної безпеки під час збирання врожаю і заготівлі грубих кормів.

27 червня 2013 року була проведена районна колегія з організації підготовки проведення збиральних робіт по збору урожаю агрофомуваннями району. В розпорядженні голови райдержадміністрації керівникам сільгосппідприємств та головам селищної і сільських рад доведено ряд заходів щодо профілактики пожежної безпеки під час збирання врожаю, заготівлі кормів, переробки та збереженню врожаю.

2 липня поточного року райдержадміністрацією надіслані листи керівникам сільгосппідприємств з інформацією щодо високого 5 класу пожежної небезпеки та про проведення декади з пожежної безпеки в області і вжиттю дієвих заходів з правил дотримання пожежної безпеки при збиральних роботах та заготівлі грубих кормів.

За 2013 рік з місцевих спеціальних фондів з екологічного податку на природоохоронні заходи витрачено 15,948 тис. грн.

Марківською селищною радою 300 грн. і Кризькою сільською радою 750 грн. на придбання саджанців та насіння квітів для озеленення, Краснопільською сільською радою 14898 грн. на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розміщення полігону твердих відходів.

Кошти фонду за нецільовим призначенням не використовувались.



Розділ IV. Результати дослідження

IV.1 Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів

Представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Буд Систем » та товариства з обмеженою відповідальністю «С. І. Груп Консорт ЛТД», за рахунок фінансування заходу з державного бюджету проведено роботи по видаленню непридатних ХЗЗР в кількості 24840 кг , котрі були на балансі колишнього СТОВ «Україна» і КСП «Світанок » та розташовані відповідно на територіях Марківської селищної ради в смт. Марківка і Кабичівської сільської ради в с. Кабичівка.

Непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів на території району немає.

Проведена інвентаризація технічних засобів захисту рослин і складських приміщень де вони зберігаються.

На території Марківського району для зберігання непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин знаходяться 9 типових і 4 пристосованих складських приміщень. Всі приміщення паспортизовані, відповідають санітарним нормам, огороджені, мають попереджувальні знаки, територія прилегла до отрутосховища обвалована, є цементні ями для стоку забруднених вод.

Застосування пестицидів і агрохімікатів агроформуваннями району здійснюється з додержанням вимог правил техніки безпеки праці згідно затвердженої керівником підприємства інструкції з охорони праці.

Всі використані засоби захисту рослин входять до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації №1429 від 23.11.2010 року «Про затвердження Переліку об'єктів утворення відходів та об'єктів оброблення й утилізації відходів, що підлягають реєстрації» в районі затверджений Перелік об'єктів утворення відходів на 2014 рік .

№ з/п	Назва підприємства	Поштова адреса
1	Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон»	92424 с. Кризьке, вул. Радянська, 24
2	Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія Плюс»	92422 с. Кабичівка, вул. Леніна, 118 б
3	Публічне акціонерне товариство «Бондарівське»	92433 с. Бондарівка, вул. Леніна, 111
4	Товариство з обмеженою відповідальністю «Промресурси»	92400 смт. Марківка, вул. Лермонтова, 20
5	Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирне Плюс»	92441 с. Караван - Солодкий, вул. Радянська, 31
6	Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар»	92410 с.Красне Поле, вул. Шкільна, 10
7	Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Фрунзе»	92411 с. Височинівка, вул. Радянська, 50
8	Філія «Марківський райавтодор» дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»	92400 смт. Марківка, вул. Єременко, 24
9	Філія «Марківкаміжрайгаз» відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»	92400 смт. Марківка, вул. 20 років Перемоги, 50
10	Марківській комбінат комунальних підприємств	92400 смт. Марківка, пл. Жовтнева, 13
11	Марківська центральна районна лікарня	92400 смт. Марківка, вул. Леніна, 7
12	Марківська дільниця Старобільського управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»	92400 смт. Марківка, пров. Південний, 13 а
13	Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання Північна філія Марківський РЕМ	92400 смт. Марківка, вул.Задорожного, 29
14	Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» Північний регіон	92400 смт. Марківка, вул. Енгельса, 21
15	Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре Агро» філія Марківська	92400 смт. Марківка, вул. Леніна, 121
16	Товариство з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор» Марківська виробнича дільниця	92400 смт. Марківка, вул. Єременко, 175

Станом на 01.01.2014 року інвентаризацію та паспортизацію промислових відходів зробили ТОВ «Мирне Плюс», СТОВ «Оріон», ліміти на утворення та розміщення відходів 4 класу отримали СТОВ «Оріон», СТОВ «Фрунзе», ТОВ «Айдар», ТОВ «Мирне Плюс», СТОВ «Вікторія Плюс», ТОВ «Лотуре Агро», ПАТ «Бондарівське». Ліміти на утворення та розміщення відходів 1, 2, 3 класів з м. Київ не отримало жодне сільськогосподарське підприємство району, розрахункова документація була відправлена згідно графіку в назначений термін з повідомленням, та переліком наданої інформації. Сільськогосподарські підприємства району розпочали роботу по отриманню дозволів на утворення та розміщення відходів 1, 2, 3 класів на 2014 рік. Сільськогосподарські підприємства ТОВ «Айдар», СТОВ «Фрунзе», ТОВ «Мирне Плюс», СТОВ «Вікторія Плюс» заключили договори з Луганським спеціалізованим центром промислових відходів на постачання їм відходів 1, 2, 3, 4 класів.

Марківською райдержадміністрацією постійно проводиться робота щодо доведення необхідної інформації, матеріалів до сільгосптоваровиробників, роз'яснення нормативної документації .

Райдержадміністрацією та іншими контролюючими органами постійно здійснюються перевірки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Інформація про проведені перевірки надається до райдержадміністрації, ці питання розглядаються на засіданні, на яке запрошуються представники СЕС, екологічної інспекції, Відділу Держземагенства у Марківському районі, селищної та сільських рад.

Селищною та сільськими радами розроблено схеми санітарного очищення населених пунктів, які затверджено відповідними рішеннями сесій селищної та сільських рад.

Збирання, транспортування і видалення побутових та інших відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, здійснює комунальне підприємство «Марківський комунальник». Складування та захоронення відходів в селищі проводиться на полігоні, в сільських населених пунктах виділено земельні ділянки для накопичення побутових відходів. Роздільне збирання компонентів цих відходів не здійснюється;

На території населених пунктів району проводяться заходи щодо ліквідації несанкціонованих звалищ, селищною та сільськими радами розроблено схеми санітарного очищення населених пунктів, складаються плани щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. За 2013 рік було ліквідовано 113 несанкціонованих сміттєзвалищ, обсяг зібраних побутових відходів на несанкціонованих сміттєзвалищах складає 1,26 тисяч кубометрів.

IV.2 Охорона атмосферного повітря

Згідно комплектації заводу на джерелах викидів філії «Марківський райавтодор» ДП «Луганськоблавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» по виготовленню асфальтобетонної суміші встановлено газоочисну споруду ДС-158.

Все обладнання по газо і пило очищенню знаходиться в працездатному стані і є достатнім для здійснення очищення викидів у повітря при потужності заводу 50 тонн/г.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області був наданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 20.08.2010 року № 4422555100-10 строком на 5 років.

У I півріччі поточного року завод по виготовленню асфальтобетонної суміші не працював.



IV.3 Природні копалини

На території Марківського району зареєстровано дві земельні ділянки, які виділені для видобування природних корисних копалин (ТОВ «Промресурси», філія «Марківський райавтодор» ДП «Луганський Облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»).

ТОВ «Промресурси» має дозвіл (ліцензію) на користування корисними копалинами, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та наявність Спеціального дозволу на користування надрами за № 3471 від 18.10.2004 року.

19.12.2006 року надано дозвіл Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області для зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки. Згідно проекту рекультивації кар'єру суглинку, вохр та тугоплавких глин Марківського родовища, площа рекультивованих земель складає 9,5 га.

Розмір земельної ділянки, що виділена для розміщення кар'єру по видобуванню вохри та каолінової глини, займає площу 11,8551 га., в тому числі ріллі 9,1616 га., пасовищ 2,1157 га.

Земельна ділянка виділена на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17 вересня 2004 року № 678. Договір оренди на земельну ділянку загальною площею 11,8551 га укладено з Марківською селищною радою та зареєстровано у Марківському районному реєстраційному офісі від 30.11.2006 року за №225551040640000302.

Філією «Марківський райавтодор» ДП «Луганський Облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в постійне користування під розміщення кар'єру по видобуванню піску для власних потреб за рахунок земель резерву за межами населеного пункту на території Марківської селищної ради загальною площею 2 га. Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.

Прийнято розпорядження голови районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для розміщення піщаного кар'єру за № 384 від 10.08.2006 року та затвердження проекту землеустрою для надання в постійне користування піщаного кар'єру за № 102 від 25.02.2008 року.

Виготовлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2 га., серія ЯЯ № 170799, який зареєстровано у Марківському районному реєстраційному офісі.

Місць незаконної розробки корисних копалин на території району не виявлено.



Висновки

В Україні створена достатня законодавча база щодо охорони оточуючого природного середовища, та зокрема створення екологічної мережі;

Для селітебних ландшафтів Марківського району значну роль відіграють об'єкти ПЗФ, що знаходяться на території;

У флорі району широко представлені види лікарських, декоративних, рідкісних реліктових, ендемічних рослин;

Екологічна мережа Марківського району відіграє значну роль у збереженні флори та фауни луганської області та України;

Управління агропромислового розвитку Марківської райдержадміністрації бере активну участь щодо створення екологічної мережі, та ефективно виконують управлінські функції щодо збереження ПЗФ.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про екологічну мережу України». - ВВР, 2005.

2. Андрейцев В.А. Екологічне право України. - К.: Юрінком, 2004. - 358 с.

3. Білявський Г.О. Основи екології : теорія та практикум / Білявський, Г.О., Бутченко Л.І. - К., 2006. - 368 с.

4. Гузь Г.В. Электронное картографирование редких видов растений Стрельцовской степи // Зб. наук. праць Луганського природного заповідника. - Луганськ, 2011. - С.53-72.

5. Загороднюк І., Різун В. Динаміка біорізноманіття як концепт (до 20-річчя Конвенції про біорізноманіття) / Динаміка біорізноманіття 2012: Зб. наук. пр. / За ред. І.Загороднюка. - Луганськ: Вид-во «Луг. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», 2012. - С.12-17.

6. Меняйленко О.С. Слово до дослідників біорізноманіття про його динаміку, моніторинг і охорону / Динаміка біорізноманіття 2012: Зб. наук. пр. / За ред. І.Загороднюка. - Луганськ: Вид-во «Луг. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», 2012. - 252 с.

7. Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки. - Луганськ, 2011.

8. Определитель высших растений Украины / Д.Н.Доброчаева. - К.: Фитосоциоцентр, 1999. - 548 с.

9. Соколова Е.И. Региональные перечни охраняемых растений как способ сохранения биоразнообразия / Матеріали науково-практичної конференції «Шляхи забезпечення екологічної безпеки території». - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім.. Е.О. Дідоренка, 2012. -С.167-171.

10. Форощук П.В. Экологическая сеть Луганской области и сохранение биоразнообразия / Динаміка біорізноманіття 2012: Зб. наук. пр. / За ред. І.Загороднюка. - Луганськ: Вид-во «Луг. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», 2012. - 252 с.

11. Цільова Програмою розвитку екологічної мережі Луганської області на 2010-2020 роки. - Луганськ, 2010.

12. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я.П. Дідуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.

13. Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І.А. Акімова.- К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 600 с.

14. Чередниченко О.І., Волошинова Н.О. Екологічні проблеми міського середовища / Матеріали науково-практичної конференції «Шляхи забезпечення екологічної безпеки території». - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім.. Е.О. Дідоренка, 2012. -С. 199-203.

15. Шварц Е.А. Сохранение биоразнообразия: сообщества и экосистемы / Под ред. А.В. Кожаринова. - М.: КМК, 2004. - 112 с.

Размещено на Allbest.ru