Екологічний стан р. Інгулець

На території Заказника дозволяється у встановленому порядку: використання її в освітньо-виховних цілях, проведення науково-дослідних робіт, обмежена господарська діяльність з додержанням встановленого цим Положенням режиму території; випасання худоби на визначених ділянках, відповідно до законодавства; сінокосіння після закінчення періоду розмноження птахів (з березня по червень включно); виконання відновлювальних робіт щодо здійснення заходів із запобігання змін природних комплексів внаслідок негативного антропогенного впливу або стихійного лиха; здійснення протипожежних та санітарних заходів, що не порушують режиму Заказника; збереження і відтворення природних комплексів та об'єктів Заказника.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Заказника здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, в порядку, передбаченому законодавством, у межах лімітів, установлених Мінприроди.

Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та Закону України “Про екологічну мережу України” в Херсонській області реалізується завдання по створенню національної екологічної мережі країни.

Формуванню цілісної екологічної мережі Херсонської області, як складової національної екологічної мережі України, передує організація об'єктів і територій природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Херсонської області налічує 75 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 222180,0 га, близько 7,8 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони - 10 %. [51]

Інгулецький лиман". Ботанічний заказник площею 50га займає смугу акваторії в Інгулецькому лимані між селами Микільське та Садово Білозерського району. Створений для охорони рідкісних формацій водних рослин, включених до Зеленої книги України: горіха водяного (Trapeta natansis), густі зарості якого збереглися біля околиці с.Микільське, сальвінії плаваючої (Salvinieta natansis), латаття білого (Nymphaeeta albae), глечиків жовтих (Nuphareta luteae), плавуна щитолистого (Nymphoideta peltatae).

Екологічні проблеми заказника пов'язані зі скидом в зимово-весняний період забруднених вод Кривбасу, а також з поглибленням каналу посередині русла Інгульця для проходження суден та виловом риби сітками, коли в них набивається багато червонокнижних рослин, які після очистки сіток гинуть.

4.4 Шляхи подолання екологічних проблем басейну р.Інгулець

14 березня 2011 року відбулося засідання Міжвідомчої комісії по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ, на якому розглядалися питання щодо промивки русла р. Інгулець у весняний період 2011 року та шляхи вирішення покращення екологічного стану водних ресурсів у його басейні

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010р. № 2047-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець", в період з 14 листопада 2010р. по 28 лютого 2011р., здійснювався дозований регламентний скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Обсяг скиду склав 11,100 млн.м3.[15]

На виконання п.2,3 вище зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України, протоколу засідання Міжвідомчої комісії від 14 березня 2011р. (з питань промивки русла р. Інгулець у весняний період 2011р.), Регламенту екологічного оздоровлення р. Інгулець з 11 квітня, для компенсації скидних витрат, розпочав випереджувальну роботу канал «Дніпро - Інгулець» і з 17 квітня було розпочато промивку р. Інгулець та загальне екологічне оздоровлення, шляхом встановлення тривалих попусків води з Карачунівского водосховища з паралельним водообміном води по каскаду водосховищ розташованих на р. Інгулець.

Станом на 07 червня 2011р. обсяг подачі води на промивку з Карачунівського водосховища по р. Інгулець склав - 61,210 млн.м3, каналом «Дніпро - Інгулець» подано дніпровської води - 50,269 млн.м3, роботи з подачі води щодо екологічного оздоровлення р. Інгулець тривають.

Подача води для промивки русла р. Інгулець та загального екологічного оздоровлення здійснюється за рахунок коштів гірничорудних підприємств Кривбасу. Повний обсяг перекачки води по каналу згідно укладених угод складатиме - 100,0 млн. м3. [37]

Для перевірки якості виконання заходу було проведене комісійне обстеження гідрологічного стану русла на ділянці від створу Карачунівського водосховища до гирла р. Інгулець з відбором контрольних проб: с. Андріївка Дніпропетровської області, ГНС Інгулецької зрошувальної системи м. Снігурівка Миколаївської області, гирлова частина р. Інгулець вище с. Садове .

Робочою групою встановлено:

1.Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець в частині здійснення санітарної промивки виконаний. Фактичний обсяг промивки за даними ДПП "Кривбаспромводопостачання" склав 61,210 млн.м3.

2.Станом на 07 червня 2011р. якість води в р. Інгулець складає:

в створі греблі Карачунівського водосховища:

хлориди - 119 мг/л

жорсткість- 10,5 мгэкв. /л

в створі гідропосту с. Андріївка:

хлориди - 290 мг/л

жорсткість- 12,0 мгэкв. /л

в створі Головної насосної станції Інгулецької зрошувальної системи:

хлориди - 320 мг/л

жорсткість - 13,0 мгэкв. /л

гирлова частина р. Інгулець, вище с. Садове

хлориди - 440 мг/л

жорсткість - 14,0 мгэкв. /л

Робота головної насосної станція Інгулецької зрошувальної системи розпочата з 01 травня 2011р., подача води на зрошення здійснюється витратою 5,5 м3/с. [26]

Висновки робочої групи:

Робоча група промивку русла р. Інгулець, як складову частину заходів з екологічного оздоровлення, вважає виконаною. Претензій по виконанню промивки у зацікавлених сторін немає.

В залежності від водогосподарської ситуації оперативно узгоджувати можливі зміни регламенту та передбачити в регламенті діапазони витрат для забезпечення необхідної якості води.

Роботи з екологічного оздоровлення р. Інгулець по поліпшенню якості води в Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи необхідно продовжити.

Після завершення виконання регламенту екологічного оздоровлення р. Інгулець здійснити аналіз та узагальнення результатів його проведення для подальшого використання при розробці наступних заходів з оздоровлення.[26]

Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець. З цією метою нещодавно у м. Кривому Розі відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань промивки та екологічного оздоровлення річки Інгулець у 2012 році та визначення шляхів покращення екологічного стану водних ресурсів басейну в цілому.

Для покращення екологічної ситуації у басейні р. Інгулець запропоновано здійснювати подачу дніпровської води руслом Інгульця протягом усього вегетаційного періоду. За розрахунками, необхідно подати не менше 120-130 млн.м3 дніпровської води.

У результаті промивки русла р. Інгулець буде досягнуто покращення якості води у Карачунівському водосховищі - джерелі питного водопостачання м. Кривого Рогу і Криворізького району; зменшення затрат на доочистку питної води до нормативної якості комунальними підприємствами; покращення якості води для зрошення на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи; покращення умов існування водних живих ресурсів та екологічне оздоровлення водних ресурсів басейну річки Інгулець.[51]

У рамках реалізації Комплексної програми з покращення екології Кривбасу губернатор поставив завдання провести інвентаризацію усіх скидів підприємств до річок Дніпропетровщини, зокрема, до річки Інгулець. Промивка Інгульця дозволяє покращити якість води не лише в Дніпропетровській області, а й в Херсонській та Запорізькій. У цьому році промивка річки Інгулець проводилася з 17 квітня до 15 серпня. Обсяг води, використаної для промивки, становив 121,8 млн куб м, що приблизно в 1,6 рази більше, ніж у 2010 році. Це дозволило суттєво покращити якість питної води, зокрема, знизити вміст хлору та сульфату. Подачу 100 млн мі води по каналу Дніпро - Інгулець профінансували гірничорудні підприємства Кривого Рогу на загальну суму 31 млн 200 тис грн. Подачу 21,793 млн мі профінансувало Державне агентство водних ресурсів України на загальну суму 8 млн 712 тис грн. Загальна вартість заходу склала 39 млн 912 тис грн. Створення Державним агентством водних ресурсів України басейнового управління з питань оздоровлення Інгульця. Це повинно бути відокремлене структурне формування, яке б вирішувало всі проблемні питання за принципом їх належності саме до басейну річки Інгулець. Зокрема, це стосується попередження негативних процесів, які відбуваються внаслідок скидів, а також створення оптимальних режимів промивки, підтримка асимілюючої здатності річки.

Заходи щодо зменшення негативного впливу ГЗК на стан вод басейну р. Інгулець

Головним недоліком головної водовідливної установки є забрудненість водозбірників. Внаслідок цього забруднена шахтна вода не встигає відстоятися і забрудненою потрапляє в насосний агрегат.

З метою очистки відкочених із шахтних виробіток вод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечує якісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода в майбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потреб прилеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволить звільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самим зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільнені території для сільського господарства.

Комплекс складається з ряду очисних установок: відстійника, пісколовки, фільтри, установки для знезараження води. В очисних установках шахтна вода поетапно очищується від механічних домішок величиною 1 мм, і величиною більш 100 - 150 мкм, потім відбувається глибока очистка шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок крупністю не більше 1,5 мг/л, і на останній стадії очищення відбувається знезараження шахтної води.[25]

На першому етапі очищення шахтна вода подається в відстійник наилиного типу ОН. Тут відбувається очищення води від механічних домішок з реагентною обробкою води і без використання реагентів при вмісті механічних домішок в початковій воді від 50мг/л до 50г/л і величиною часток 1 мм.

Відстійник складається з камер освітлення, утворення пластівців, ущільнення осаду. В камері освітлення встановлені пакети з нахильними камерами. Посуваючийся потік вихідної води, пройшовши камеру утворення пластівців, надходить в камеру освітлення. В камері освітлення, встановлені нахильні листи,які утворюють ряд камер. При русі води в камерах відбувається випадіння механічних домішок на нижню площину камер. Освітлена вода надходить в зливні жолоба і через патрубок відводиться з відстійника в пісколовку, де шахтна вода очищується від механічних домішок величиною 100 - 150 мкм.

Шахтна вода по патрубку надходить в бічні канали, аз них - на спрямовуючу решітку нахильної камери. Випавши на нахильну поверхню частки сповзають у шлаконакопичувач.

Фільтр секційний напірний (ФСН) призначений для очищення стічних вод підприємств від механічних домішок шляхом фільтрації через насипну зернисту загрузку (кварцовий пісок, антрацитові крихти, подрібнений керамзит). Фільтр складається з 6 секцій, об'єднаних двома розподільними пристроями, які керуються автоматично. Всередині кожної з секцій фільтру на кожному дні верхньої та нижньої камери загружено фільтруючий матеріал. У верхній камері знаходиться крупнозернистий керамзитовий пісок, у нижні кварцовий пісок. Секції працюють послідовно у режимі фільтрація промивка.[25]

Після цього частково очищена вода надходить на поверхню, та вона проходить більш ретельне очищення від твердих фракцій, шкідливих бактерій і хвороботворних організмів.

Глибоке очищення шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок не більш 1,5 мг/л відбувається в фільтрі глибокого очищення. Фільтр складається з вух циліндричних камер,на нижній частині, на нижній яких встановлені ложне дно з щільовими дренажними розподільчими ковпаками. Верхня камера завантажена крупнозернистим керамзитовим піском, нижня дрібнозернистим кварцом. Фільтр оздоблений двома оглядовими люками. Промивається фільтр зворотною подачею чистої води через патрубок. Під впливом потоку води в нижній і верхній камерах розрихлюється фільтруючий матеріал і відмивається від механічних забруднень.[43]

Знезараження шахтної води відбувається електрохімічним шляхом. Частина очищеної від зважених речовин шахтної води надходить в буферний бак, звідти збагачена активним хлором звідти самоходом по трубопроводу надходить в контактний резервуар, де змішується з загальним потоком який підлягає знезараженню шахтної води.

Живлення електролізера постійним електричним потоком здійснюється від току. Очищення катодів від осаду солей жорсткості відбувається періодично.[44]

ВИСНОВКИ

Таким чином, виходячи з результатів нашого дослідження ми можемо зробити такі висновки: що Інгулець (Малий Інгул) - річка на півдні України, притока Дніпра.

Довжина річки 549 км. Початок річки в заболоченій балці біля с. Топіло Знаменського р-ну Кіровоградської області на висоті 175 метрів. Тече по Придніпровській висоті по території Кіровоградської і Дніпропетровської областей України. У нижній течії протікає по Причорноморській низовині в межах Миколаївської и Херсонській областей. Нижче с. Тарасовки (Білозерський район Херсонської області) Інгулець утворює лиман шириною до 1 км і впадає в Дніпро декількома рукавами в 45 км від гирла останнього, біля с. Садове. Від гирла Інгульця до Херсону 20 км по руслу Дніпра.

Висота гирла над рівнем моря - 0,1 м. Падіння ріки складає 175 м, нахил річки - 0,32 м/км (у верхній течії до 1,2 м/км). Швидкість річки на плесах незначна, на перекатах 0,2 - 0,5 м/сек (0,72 - 1,8 км/ч).

Аналіз науково-літературних джерел показав, що головна особливість екосистеми басейну р.Інгулець полягає в тому, що в наш час неможлива екологічна рівновага, тому що порушено здатність річки до самоочищення.

З наукових джерел ми довідались, у відповідності до обраної теми, про об'єкти, що негативно впливають на якість води в Інгульці, на розвиток і існування представників флори та фауни річки та її берегів і плавнів.

Як приклад можна навести дані

В річку скидається приблизно 0.20 км3 шахтних вод Північного гірничо-збагачувального комбінату ( ГЗК ) в Кривому Розі та стоків з очисних споруд цього міста(через Карачунівського водосховища). Останнє формується також за рахунок води з Каховського водосховища, що подається каналом Дніпро-Кривий Ріг. Деяка кількість шахтних вод( приблизно 0.15 км3 щорічно) попадає в Інгулець з Інгулецького ГЗК та невеличких приток (зокрема р. Вісунь). Головним чином, на зрошення (0.2 км3), а також на випаровування та фільтрацію втрачається приблизно половину стоку. В гирлі річки (с. Садове) фіксується середньорічний стік в 0.3 км3.

Безконтрольна забудова заплави річоки Інгулець житловими, дачними та господарськими будівлями призводить до забруднення її вод.

Не дивлячись на катастрофічний стан річки, місцями добре збереглася плавнева рослинність, степові схили річки ще мають досить багатий видовий склад рідкісних рослин і тварин в типових степових ценозах. Система Інгульця значно посилює природоохоронні функції Дніпровського природного коридору.

Питання про стан водних ресурсів р.Інгулець періодично висвітлюються в газеті держуправління „Екологічний вісник Херсонщини” та в журналі „Екологічний бюлетень” , на сайтах інтернету але цього, мабуть,.замало, щоб вирішити такі глобальні проблеми на державному рівні.

Проблема чистої води на сучасному етапі стає все більш актуальною. Так, наприклад, ріст водоспоживання найчастіше знаходиться в диспропорції з природними ресурсами підземних та поверхневих вод. Складність ситуації полягає не в загальному дефіциті води, а в тому, що вода як джерело життя або технологічного процесу в необхідній кількості потрібна у конкретному місці і належної якості. Зростаюче техногенне навантаження на геологічне середовище України, насамперед в зонах промислових центрів та інтенсивного розвитку сільського господарства, негативно впливає на стан геологічного середовища, що призводить до забруднення як підземних, так і поверхневих вод, особливо страждають від забруднення річки.

Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець. З цією метою нещодавно у м. Кривому Розі відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань промивки та екологічного оздоровлення річки Інгулець у 2012 році та визначення шляхів покращення екологічного стану водних ресурсів басейну в цілому.

Для покращення екологічної ситуації у басейні р. Інгулець запропоновано здійснювати подачу дніпровської води руслом Інгульця протягом усього вегетаційного періоду. За розрахунками, необхідно подати не менше 120-130 млн.м3 дніпровської води.

У результаті промивки русла р. Інгулець буде досягнуто покращення якості води у Карачунівському водосховищі - джерелі питного водопостачання м. Кривого Рогу і Криворізького району; зменшення затрат на доочистку питної води до нормативної якості комунальними підприємствами; покращення якості води для зрошення на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи; покращення умов існування водних живих ресурсів та екологічне оздоровлення водних ресурсів басейну річки Інгулець.

З метою очистки відкочених із шахтних виробіток вод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечує якісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода в майбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потреб прилеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволить звільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самим зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільнені території для сільського господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Анастасова Л.П., Гольнева Д.П., Короткова Л.С. Человек и окружающая среда. - М.: Просвещение, 1997. - 320с.

2. Артамонов В. И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986. - 155с.

3.Білявський Г. О. , Бутченко Л. І., Наврощений В. М. Основи екології: теорія й практикум: Навчальний посібник, - К.: Лібра, 2002. - 260с.

4.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології. - К.: «Либідь», 2004. - 408с.

5.Безуглая Э. Ю. Мониторинг состояния загрязнения природной среды. - Л.: Гидрометиоиздат, 1996. - 180с.

6.Бойко М.Ф., Чорний С. Г. Екологія Херсонщини. - Навчальний посібник. - Херсон:, 2001. - 156с.

.7.Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишноьго середовища: Навчальний посібник. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. - 284 с.

8.Бровдій В.М., Гаца 0.0. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки). - К.: НПУ, 2000.

9.Бромлей Ю.В., Подольный Р.Г. Создано человечеством. - М.: «Политиздат», 1984. - 272с.

10.Владимиров А.М., Ляхин Ю.И., Мавеев Л.Т., Орлов В.Г. Охрана окружающей среды. - Л.:гидрометеоиздат, 1991. - 424с.

11.Высоцкий А.Ф., Целеко В.П. Черноморско-Азовский бассейн: правовые вопросы использования пространства и ресурсов. -К.: Наукова думка, 1991. - 211с.

12.Владимиров А.М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т., Орлов В.Г. Охрана окружающей среды. Ленинград. Гидрометеоиздат, 1991. - 424 с.

13.Водний кодекс України зі змінами та доповненнями станом на 20 листопада 2004 року // Офіційне видання № 12/2004 року. - К.: Форум, 2004. - 87 с

14.Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. - Львів: ЛДУ, 1994. - 78с.

15.Временное руководство по установлению водоохранных зон и прибережных полос крупных рек и водоемов Украинской ССР и режиму хозяйственной деятельности на их территории. Утверждено Минводхозом УССР и Минсельхозом УССР. - К.: Минводхоз УССР, 1984. - 18 с

16. Горев Л. Н., Пелешко В. И., Кирничный В. В. Методика оптимизации природной среды обитания. - К.: Либідь, 1992. - 180с.

17. Гриб Й. В., Клименко М. О., Сондак В. В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. - Рівне.:ППФ «Волинські обереги», 1999. - 220с.

18. Гродзинський Д. М. Радіобіологія. - К.: Либідь, 2000. - 243с.

19.Денисик Г.И. Поймы малых рек Правобережной Украины: освоение и современное состояние // География и природне ресурсы, 1988. - № 2. - С. 56-

20. Дерій С.І., Ілюха В.О. Екологія. - К.: Фітосоціоцентр, 1998.

21. Джигерей В. С. , Сторожук В. М. , Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. - Львів: Афіша , 2001. - 195с.

22. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. - К.: «Знання», 2000. - 245с.

23. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Класифікація екосистем - імператив національної екомережі (ECONET) України // Український ботанічний журнал. - 2000. - Т. 58. - № 4. - С. 393-403.

24. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів.- Київ: Наук. Думка, 1994.-280 с.

.25. Дубняк С.А., Крынько И.Н. Организация и проведение мероприятий по улучшению природно-технического состояния и благоустройству водохранилищ. - К.: Минводхоз СССР, 1986. - 87 с.

26. Дубняк С.А., Коробка А.А., Сакевич А.М. та ін. Рекомендації щодо поліпшення екологічного стану прибережных територій дніпровських водосховищ / За ред. В.Я. Шевчука. - К.: КСП, 1999. - 182 с.

27. Етимологічний словник української мови. В 7 томах. - Т.1. - К.: Наукова думка, 1982. - 630 с

28. Экологическая антология. - М. - Бостон, 1992 - 75с.

29. Экологические очерки о природе и человеке. - М.: Прогресс, 1988 - 150с.

30.. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. - К.: Наукова думка, 1985. - 252 с17.

31. «Закон України про охорону навколишнього природного середовища» . - К.: Вид. дім «КМ Academia», 1998. - 211с.

32. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: -Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998, - 248с.

33. Израэль Ю. А. Экология и контроль состояния природной среды. - 2-е изд. - Л.:Гидрометеоиздат,1985. - 250с.

34. Конституція України» - К.: Видавництво «політична книга», - 1996. - 69с.

35. Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. - К.: НІСД, 1997.

36. Качинський А.Б., Лавриненко С.І. Порівняльний аналіз стану навколишнього середовища України та окремих держав світу // Стратегічна панорама. - 1999. - №4. - С.140-149.

37. Клименко Л.П. Техноекологія. - Одеса: Таврія. 2000. - 542с.

38. Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. - К.: Наукова думка, 1979. - 195 с.

39. Лиховид О.М теорія і практика регіональної політики. - Херсон. Айланд. 2002. 100с.

40. Лук'янова Л.Б. Основи екології. - К.: Вища школа, 2000.

41. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та інші; За ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 1991. - 296 с.

42. Малярчук І.А., Прейгер Д.К., Сліпець І.В., Циганюк А.І. Екологічна політика держави та економічний механізм її реалізації // Довкілля і ресурси: наукові проблеми: Зб. наук. праць. - К.: УІНС, 1999. - С.19-32.

43. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України, НТД 33-475 9129-03-04-92.-К., 1992.-40 с.

44. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. В.Д. Романенко, В.М. Жукинский та ін. - К.: Символ-1, 1998. - 28с.

45. Методические рекомендации по учету влияния хозяйственной деятельности на сток малых рек при гидрологических расчетах.- Ленинград: Гидрометеоиздат, 1986.- 167 с.

46. Методика упорядкування водоохоронних зон річок України. - К.: Оріяни, 2004. - 128 с.

47. Мурзаев Э.М. Словарь народных географических терминов. - М.: Мысль, 1984. - 653 с.

48. Основи екології та екологічного права / Ю.Д. Бойчук, М.В. Шульга, Д.С. Цалін, В.І. Дем'яненко; За заг. ред. Ю.Д. Бойчука і М.В. Шульги. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004.

49. Постанова Кабінету Міністрів України від 8.05.1996 р. за № 486 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2002 р. № 72 // Зібрання постанов уряду України., Київ, 2002 р. - 6 с.

50. Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. - К: Наукова думка, 1987. - 221 с.

51. Регіональна доповідь «Про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2010 році. - Херсон. Айланд. 2011. - 215с.

52. Рыбаков БА. Геродотова Скифия. - М.: Наука, 1979. - 245 с.

53. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування. - Львів: «Новий світ 2000», 2004. - 248с.

54.Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. - К,: Ніка- центр, 2001. - 128с.

55. Справочник по экологической экспертизе проектов. Под ред. М.А. Пустовойта. - К.: Урожай, 1986. - 192 с.

56. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування. - К.: Вища школа, 1999.

57. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу / Упо-ряд. О.Ю. і С.О. Шапаренко. - Харків: Торсінг, 2002.

58. Чинкіна Т.Б. Урбоекологія. - Херсон: Вид-во «Айлант», 2005. - 68с.

59. Чибелев А.А. Экологическая оптимизация степных ландшафтов. - Свердловск: УрО АН СССР, 1992 - 230с.

60. Шибуль И. Я. Экологические потребности: сущность, финансы, перспектива. - Минск: Наука и тэхн.,1991 - 60с.

61. Яблоков А. В. Уровни охраны живой природы. - М.: Наука, 1985 170с.

62. Яцик А. Екологічні проблеми та як їм дати раду // Водне господарство України. - 1998. - № 1-2. - С.14-20.

Размещено на Allbest.ru