Механізми політики використання та охорони природних ресурсів Хорватії (можливості адаптації досвіду)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми політики використання та охорони природних ресурсів Хорватії (можливості адаптації досвіду)

О. М. Кобзар,

к. е. н., старший науковий співробітник відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку,

Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку

Національної академії наук України», м. Київ

Анотація

охорона природний екологічний платіж

Невпинний розвиток та постійна трансформація всіх складових соціально-економічного розвитку є характерними дляУкраїни, як і для переважної більшості країн світу. Відповідні зміни вимагають адекватного реагування з боку держави, зокрема, в частині постійного удосконалення механізмів реалізації державної екологічної політики. В контексті вдосконалення економічного механізму актуальним вбачається вивчення досвіду країн, які мають близьку до України проблематику соціально-економічного розвитку: пост-соціалістичну економіку, реалізацію ринкових реформ, інтеграціюдо Європейського Союзу. У статті проаналізовано структуру і проблеми економічного механізму політики використання та охорони природних ресурсів Хорватії.

Розкрито основні проблеми економічного механізму. Визначено, зокрема, що деякі економічні інструменти є недостатньо ефективними через занадто низький рівень фінансових надходжень; платежі за забруднення не коригуються з рівнем інфляції і не відображають регіональні особливості; структура цін не стимулює споживачів до енергозберігаючої поведінку.

На основі досвіду Хорватії запропоновано в якості одного з напрямів удосконалення економічного механізму реалізації екологічної політики України запровадити спеціальний екологічний транспортний платіж та «платіж за розвиток».

Ключові слова: економічний механізм, платежі за забруднення та спеціальне використання природних ресурсів.

Annotation

O. M. Kobzar, C.Sc. (Economics), Senior Researcher of Department of economic problems and environmental policy of sustainable development,

Public Institution «Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv

Mechanisms policy use and protection of natural resources of croatia (the possibility of adapting the experience)

Permanent changes of all components of social development are a feature of Ukraine and most of the world. In this connection, the mechanism of implementation of the state environmental policy needs constant improvement and development. In the context of the improvement of the economic mechanism is urgent to study the experience of countries that have similar problems of implementation of economic mechanisms: post-socialist economy, the implementation of market reforms and integration into the European Union.

The structure and the problem of the economic mechanism policy use and protection of natural resources of Croatia are analyzed. The main problems of economic mechanism policy use and protection of natural resources of Croatia are revealed: some economic instruments are not effective because the charge level is too low; pollution charges are not adjusted to inflation and do not reflect regional particularities; structure of electricity prices has the effect of rewarding higher consumption and therefore does little to change the behaviour of economic agents and households. Directions of improvement of the economic mechanism of implementation of environmental policy of Ukraine are offered on the basis of the experience of Croatia: introduction special environmental charge for motor vehicles and water development fee.

Keywords: economic mechanism, fees for pollution and special consumption of resources.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Економічний механізм наразі визнано одним з найбільш ефективних засобів реалізації державної екологічної політики. Серед основних напрямів підвищення ефективності економічних інструментів екологічної політики та розширення джерел природоохоронного фінансування вітчизняні науковці виділяють, зокрема «розширення бази оподаткування забруднюючих речовин і екологічно небезпечної продукції, ураховуючи досвід країн-членів ЄС/ОЕСР» [1, с.13]. У цьому контексті особливо актуальним вбачається дослідження досвіду нових членів ЄС, які мають схожу з Україною проблематику впровадження економічних механізмів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретико-методологічним засадам формування економічного механізму реалізації екологічної політики присвячено праці О.О.Веклич, С.М.Козьменко, В.С. Міщенка, М.А.Хвесика, Є.В. Хлобистова та інших. У згаданих роботах досліджено теоретико-методологічні, методичні та організаційно-управлінські підходи до формування економічного механізму реалізації екологічної політики, подано рекомендації щодо удосконалення вітчизняного економічного механізму на базі досвіду розвинутих країн, зокрема країн Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку. Водночас варто зауважити, що дослідження досвіду впровадження європейських принципів та підходів щодо економічного механізму в процесі євроінтеграції нових членів ЄС та країн, які визначили членство в ЄС своєю стратегічною метою, мають досить фрагментарний характер.

Зважаючи на вищезазначене метою запропонованого дослідження є визначення змісту та складових економічного механізму реалізації державної екологічної політики на основі порівняння досвіду України та Хорватії.

Виклад основного матеріалу. Економічний механізм політики використання та охорони природних ресурсів в Хорватії ґрунтується на таких основних принципах як «забруднювач платить», «користувач платить» та розширеної відповідальності виробника. Серед базових елементів системи економічного регулювання природокористування та природоохоронної діяльності найбільш дієвими є екологічні податки.

Відповідно до бази оподаткування екологічні податки поділяються на основні чотири групи: 1) енергетичні (включаючи податок на двоокис вуглецю); 2) транспортні; 3) податки на забруднення (включаючи податки на відходи та податки на продукти, що забруднюють довкілля); 4) ресурсні податки - платежі за природні ресурси (виключаючи нафту і газ) [2, с.128]. Всі ці групи податків належним чином представлені у Хорватії.

Платежі за забруднення повітря в Хорватії було запроваджено з 1999 року і на сьогодні вони представлені платежами за викиди: вуглекислого газу - 1,8 євро/т; діоксиду сірки - 41 євро/т; оксидів азоту - 41 євро/т [3, с.77]. Надходження від платежів за забруднення повітря спрямовуються до екологічного фонду. Ці платежіза забруднення є однаковими по всій країні. Тобто немає ніяких конкретних районних коефіцієнтів, що приймали би до уваги регіональні або місцеві умови навколишнього середовища. Суттєвим недоліком нарахування зазначених платежів є слабка кореляції з рівнем інфляції.

Розмір платежу за забруднення води залежить від показників забруднення та обсягу скидів. У разі, якщо обсяг стічних вод не може бути виміряний з будь-якої причини, він вважається рівним обсягу поданої води за вирахуванням фіксованих технологічних втрат, встановлених для певних галузей промисловості. Длядомашніх господарств, які використовують воду з власних свердловин, обсяг скинутих стічних вод, за який нараховуються платежі за забруднення, вважається рівним 40 мі води на сім'ю в рік.

Розмір платежу коригується рядом коефіцієнтів, що враховують кількісні та якісні характеристики скинутих вод, зокрема рівень їхнього забруднення (наявність небезпечних речовин, зміна складу води, її властивостей, наприклад відмінності у температурі), ступінь очищення вод перед скиданням тощо.

Базою для обчислення платежів за забруднення води є також обсяги мінеральних добрив і засобів захисту рослин, вироблених або імпортованих до Хорватії.

Відповідно до Акту з управління фінансуванням водними ресурсами [4] надходження від платежів за забруднення води мають бути використані на підготовку водоохоронних планів та організацію їх реалізації; моніторинг якості води та проведення заходів щодо її підтримки; фінансування будівництва об`єктів комунальної системи водовідведення (зокрема колекторів, насосних станцій, очисних споруд) тощо.

Плата за муніципальні відходи нараховується і сплачується відповідно до їх ваги та характеристик. Платежі нараховуються за відходи пакувальних матеріалів, використані шини та автомобілі, електронне та електричне обладнання, відпрацьовані батарейки та акумулятори, мастила тощо. Надходження від зазначених платежів спрямовуються до екологічного фонду і використовуються на покриття витрат на збір, відновлення та утилізацію відходів.

Серед цілого ряду загальнодержавних та місцевих транспортних платежів, що існують на сьогодні в Хорватії, варто виділити спеціальний екологічний транспортний платіж. Він сплачується підчас реєстрації транспортного засобу і залежить від типу транспортного засобу (легковий автомобіль або мотоцикл), типу двигуна та моторного палива, потужності двигуна, віку автомобіля. Надходження від спеціального екологічного транспортного платежу є другим за обсягом у фонді охорони навколишнього середовища та енергоефективності. Надходження до фонду охорони навколишнього середовища та енергоефективності наведено у таблиці.

Таблиця 1. Надходження до Фонду охорони навколишнього середовища та енергоефективності

Складено автором за джерелом: [3].

Щодо енергетичних транспортних податків можна зазначити що ними обкладається досить широкий перелік видів транспортного палива. Деякі ставки помітно перевищують мінімальні ставки відповідних податків Євросоюзу. Так, наприклад, мінімальна в Євросоюзі ставка податку за етилований бензин складає 421 євро за 1000 літрів, в той час як в Хорватії - 475 євро [3, с.83].

Нинішня структура цін на електроенергію як для побутових, так і промислових цілей є обернено пропорційною до обсягу споживання. Наприклад, в 2011 р.тарифи при низькому рівні споживанні (для домогосподарств - менше ніж 1000 кВт-год; для промисловості - менш ніж 20 МВт-год) були майже вдвічі вище, ніж привисокому рівні споживанні (для домогосподарств - більше ніж 15 000 кВт-год; для промисловості - більше ніж 150000 МВт-год). Відповідно така структура цін не стимулює до інновацій та інвестицій у сфери енергозбереження й енергоефективності.

Щодо цін на нафтопродукти та природний газ можна зауважити, що вони постійно зростають. Так, наприклад, ціни на природний газ за період 2000-2011 рр. збільшилися для побутових потреб вдвічі (від 0,19 до 0,38 євро) та майже втроє для промислових потреб (від 0,18 до 0,53 євро) і потреб у сфері послуг (від 0,19 до 0,54 євро) [3, с.84].

Плата за використання води залежить від типу та якості води і сплачується юридичними та фізичними особами за використання води у промисловості, сільському господарстві, при виробництві електроенергії, наданні муніципальних послуг тощо.

Плата за вилучення поверхневих вод у 2013 році становила від 0,18 євро за м³ води в "дуже хорошому стані" до 0,04 євро за м³ в "поганому і дуже поганомустані". Плата за вилучення підземних вод у 2013 році становила від 0,18 євро за м³ підземних вод в " хорошому стані" до 0,04 за м³ підземних вод в "поганому стані". За м³ термальних та мінеральних вод встановлено плату у розмірі 0,21 євро [3, с.83].

Надходження від платежів за використання води спрямовуються на: збір та зберігання інформації про запаси води та їх використання; контроль за станом запасів води і вживання заходів по їх раціональному використанню; науково-дослідні роботи; фінансування будівництва об'єктів комунального водопостачання, зокрема насосних станцій, резервуарів для води, магістральних трубопроводів тощо; реконструкцію або відновлення об'єктів комунального водопостачання з метою скорочення втрат води тощо.

Однією з основних проблем у сфері водокористування Хорватії можна назвати низький рівень плати за воду, що не покриває витрат на водопостачання, захист водних ресурсів, розвитку водної інфраструктури тощо. В зв`язку з цим модель фінансування будівництва та розвитку комунальної інфраструктуриводопостачання, здебільшого базується на різних формах державних грантів та субсидій, і лише в незначній мірі - на надходженнях від платежів за використанняводи.

У випадку необхідності збільшення інвестицій для захисту джерел води в санітарно-захисних зонах в якості додаткового джерела фінансування за рішенням органів місцевого самоврядування, може бути введено «платіж за розвиток». Цей платіж не має мотиваційної функції. Проте він дає можливість накопичення фінансів для реалізації завдань щодо захисту навколишнього природного середовища. Тому його теж можна вважати одним з механізмів екологічної політики в сфері водокористування.

Необхідно зауважити, що проблема обмеженості фінансового забезпечення природоохоронних заходів у сфері водокористування є актуальною і для України. Так, на думку вітчизняних науковців, «величина капітальних інвестицій та поточних витрат на очищення зворотних вод та захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод, яка фінансується за рахунок державного і місцевого бюджетів та власних коштів підприємств, установ та організацій, не покриває мінімальної потреби» [5, с.15].

Крім того, в умовах фінансово-економічної кризи ситуація ще більше загострилася, оскільки державні витрати на потреби охорони навколишнього середовища були істотно скорочені [6, c.11].

В зв`язку з цим, досвід Хорватії щодо надання органам місцевого самоврядування можливості запровадження спеціального «платежу за розвиток» для забезпечення додаткових фінансових надходжень на вирішення місцевих екологічних проблем вбачається доволі цікавим, особливо зважаючи на чинні процеси децентралізації влади.

В цілому, можна виокремити наступні основні проблеми економічного механізму реалізації державної екологічної політики Хорватії:

- слабка кореляція плати за забруднення атмосферного повітря з рівнем інфляції;

- відсутність районних коефіцієнтів, що відображають регіональні або місцеві умови навколишнього середовища;

- неефективну структуру цін за споживання електроенергії, що стимулює збільшення обсягів споживання і, отже, не заохочує щодо інновацій в галузіенергоефективності та енергозбереження;

- недостатній рівень платежів за воду, які не покривають витрат на забезпечення та захист водних ресурсів, розвиток водної інфраструктури.

Висновки

Економічні механізми реалізації екологічної політики в Хорватії, як і в Україні, базуються на засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів та за здійснення негативного впливу на довкілля; цільового використання коштів від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля на підтримання належного стану цих ресурсів та ліквідацію наслідків негативного впливу. За рівнем ефективності економічного механізму Хорватія випереджає Україну за рахунок імплементації у національну регулятивну систему відповідних норм та принципів Європейського Союзу та ряду економічних механізмів щодо їх досягнення.

Для України, з точки зору імплементації у вітчизняну практику цікавим є досвід Хорватії щодо впровадження «платежу за розвиток», що вводиться рішенням органів місцевого самоврядування при необхідності збільшення інвестицій для захисту джерел води у санітарно-захисних зонах, а також спеціального екологічного транспортного податку, який враховує такі характеристики як тип та вік транспортного засобу, тип двигуна та моторного палива, потужність двигуна і надходження від якого спрямовуються до екологічного фонду. Необхідно зауважити, що вищезазначені платежі, не виконуючи власне стимулюючої екологічної функції, можуть слугувати надійним та стабільним джерелом фінансування відповідних природоохоронних заходів.

Література

1. Сучасні напрями економічного забезпечення раціонального природокористування в Україні [Електронний ресурс] / [О. М. Алимов, І. К. Бистряков, О. О. Веклич та ін.] ; за наук. ред. М. А. Хвесика, С. О. Лизуна. - К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. - 64 с. - Режим доступу :http://ecos.kiev.ua/share/upload/reports/Sychasni_napryamky_pryrodokorystuvannya_new.pdf

2. Веклич О. О. Урахування зарубіжного досвіду екологічного оподаткування для підвищення фіскальної ефективності справляння екологічних податків в Україні [Електронний ресурс] / О. О. Веклич // Екологічне оподаткування: збірник наукових праць за результатами науково-практичних заходів. - Київ: Алерта, 2013. - С. 28-31. - Режим доступу : http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/publications/NDI_Ekologichne_opodatkuvannya_030214_out.pdf.

3. Environmental performance reviews of Croatia. Second Review [Електронний ресурс]. / United nations economic commission for Europe. - New York and Geneva: United nations, 2014. - 234 р. - Режим доступу: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/env/epr/epr_studies/ECE_CEP_172_En.pdf

4. Act on water manegement financing No: 71-05-03/1-09-2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mvep.hr/zakoni/pdf/867.pdf.

5. Голян В.А. Інвестиційне забезпечення сфери водокористування в контексті імплементації водних директив Європейського союзу: інституціональне середовище, секторальні особливості та перспективи диверсифікації [Електронний ресурс] / В.А. Голян, М.А. Хвесик // Економіст. - 2014. - № 7. - С. 8-15. - Режим доступу до журн. : http://ua-ekonomist.com/archive/2014/07/Khvesyk.Pdf.

6. Волковець Т.В. Особливості екологічного оподаткування в зарубіжних країнах [Електронний ресурс] / Т.В. Волковець, С.М. Козьменко // Вісник СумДУ. - 2012. - № 1. - С. 11-18. - Режим доступу до журн. : http://visnyk.fem.sumdu.edu.ua/index.php/economics.

References.

1. Alymov, O. M., Bystriakov, I. K., Veklych, O. O. (2013). Suchasni napriamy ekonomichnoho zabezpechennia ratsionalnoho pryrodokorystuvannia v Ukraini [Modern trends of environmental management in Ukraine]. Kyiv: PI IEESD NAS of Ukraine. available at: http://ecos.kiev.ua/share/upload/reports/Sychasni_napryamky_pryrodokorystuvannya_new.pdf(Accessed 17 Jan 2014).

2. O. Veklych (2013). Urakhuvannia zarubizhnoho dosvidu ekolohichnoho opodatkuvannia dlia pidvyshchennia fiskalnoi efektyvnosti spravliannia ekolohichnykh podatkiv v Ukraini [Foreign experience of environmental taxation to increase fiscal efficiency of environmental taxes in Ukraine]. Ekolohichne opodatkuvannia: zbirnyk naukovykh prats za rezultatamy naukovo-praktychnykh zakhodiv - Environmental taxation: a collection of scientific papers on the results of scientific and practical activities, available at: http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/publications/NDI_Ekologichne_opodatkuvannya_030214_out.pdf (Accessed 17 Jan 2014).

3. Environmental performance reviews of Croatia. Second Review, available at: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/env/epr/epr_studies/ECE_CEP_172_En.pdf(Accessed 10 Jan 2014).

4. The Croatian Parlament (2009), Act on water manegement financing, available at: http://www.mvep.hr/zakoni/pdf/867.pdf (Accessed 11 Jan 2014).

5. V.A.Holian, M.A.Khvesyk (2014), “Investment maintenance of water use in the context of the implementation of the EU water directives: institutional environment,sectoral characteristics and prospects for diversification”, Ekonomist, vol.7, pp. 8-15, available at: http://ua-ekonomist.com/archive/2014/07/Khvesyk.Pdf (Accessed 15 Jan 2014).

6. Volkovets T.V., Kozmenko S.M. (2012), “Features of environmental taxation in foreign countries”, Visnyk SumDU, vol. 1, pp. 11-18, available at:http://visnyk.fem.sumdu.edu.ua/index.php/economics (Accessed 5 Jan 2014).

Размещено на Allbest.ru