Територіальний аспект розвитку водного комплексу та його базові характеристики у вимірах сталості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Територіальний аспект розвитку водного комплексу та його базові характеристики у вимірах сталості

Левковська Л.В.

Сундук А.М.

ДобрянськаТ.І.

Анотація

У статті досліджуються особливості розвитку територіальних складових водогосподарського комплексу держави у площині сталості. Визначено систему показників оцінки. Акцентовано увагу на факторах впливу на процесс забезпечення розвитку регіону. Проведено інтегральну оцінку територіальної концентрації показників розвитку ВГК у вимірах "запаси - використання - екологія". Сформовано висновки за просторовими особливостями територіальної локалізації.

Ключові слова: водогосподарський комплекс, сталий розвиток, територіальний аспект, локалізація, інтегральна оцінка.

Левковская Л.В., Сундук А.Н., Добрянская Т.И. Территориальный аспект развития водного комплекса и его базовые характеристики в измерениях устойчивости

В статье исследуются особенности развития территориальных составляющих водохозяйственного комплекса государства в плоскости устойчивости. Определена система показателей оценки. Акцентировано внимание на факторах влияния на процесс обеспечения развития региона. Проведено интегральную оценку территориальной концентрации показателей развития ВГК в измерениях "запасы - использование - екологія". Сформированы выводы по пространственным особенностями территориальной локализации.

Ключевые слова: водохозяйственный комплекс, устойчивое развитие, территориальный аспект, локализация, интегральная оценка.

Levkovska L.V., Sunduk A.M., Dobryanska T.I. Territorial aspect of water complex and its basic features in measuring sustainability

The article explores the theoretical basis for the development of water sector of regions in the measurement of sustainability. Identify the system of indicators. The attention is focused on the factors of influence on the mechanisms for sustainable development of regions. Defined integrated rating of territorial concentration indicators of water complex in measurements "deposits - use - ecology". Formed conclusions on territorial localization features.

Keywords: water complex, sustainable development, territorial aspect, localization, integrated rating.

Постановка проблеми. Ключові параметри розвитку водогосподарського комплексу держави формуються і визначаються на регіональному рівні. Саме від ситуації на рівні конкретних регіонів залежать загальнодержавні показники розвитку водогосподарського комплексу, його поточні характеристики і особливості. Таким чином, можливо стверджувати, що успішна регіональна політика водного господарства є гарантом стимулюючих характеристик держави в цілому.

Пошук шляхів подальшого становлення водогосподарського комплексу держави та регіонів доцільно поєднувати із засадами сталого розвитку, зважаючи на те, що використання останніх формує передумови до упровадження нових якісних підходів водокористування, його орієнтації на принципи екологобезпечного використання ресурсу, його збереження для поточних та майбутніх потреб держави та її населення.

Аналіз літературних джерел виявив, що, не зважаючи на значну кількість досліджень проблем розвитку водного господарства, а також його окремих складових, питання забезпечення сталого розвитку водогосподарських систем держави в регіональному вимірі вивчені недостатньо. водогосподарський територіальний екологія

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основними працями, які дають уявлення про розвиток територіальних ВГК у вимірах сталості, є роботи таких дослідників у цій сфері, як Хвесик М.А., Голян В.А., Яцик А.В., Сташук В.А., Левковська Л.В. та ін. Зокрема, в роботі [1] подано оцінку базових характеристик розвитку комплексу, а також його територіальних складових. Розгляд економічних особливостей подано в працях [3, 4, 8]. Однак, широкого кола досліджень, які напряму стосуються просторових проблем розвитку комплексу у вимірах сталості, основних факторів впливу на цей процес, можливо виділити досить незначну кількість.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Враховуючи наявну ситуацію, дослідження потребує системне обгрунтування особливостей розвитку ВГК у вимірах сталості для територіальних складових, а також визначення базових показників цього процесу. Формулювання цілей статті. Відповідно, метою статті є дослідження територіальних характеристик сталого розвитку ВГК, а також визначення особливостей цього процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сталий розвиток водогосподарського комплексу держави забезпечується на основі врахування територіальних складових, а основні його елементи формуються шляхом включення регіонального виміру. Подібна позиція обумовлює важливе значення регіонів щодо забезпечення сталого розвитку комплексу держави в цілому.

Завдання виявлення і оцінки особливостей розвитку територіальних ВГК є важливим у контексті формування механізмів сталості, які мають враховувати просторові характеристики. Звичайно, можливо визначати інструментарій на рівні держави без особливих акцентів на територіях. Однак, це може зумовити ряд складнощів. По-перше, не кожний механізм, що орієнтований на рівень держави, може бути використаний для регіону. По-друге, параметри регіональних ВГК потребують врахування специфічних рис і особливостей, що генеровані цими територіями.

Кожний регіон, які б показники розвитку ВГК він не показував, відіграє надзвичайно важливу роль у підтримці діяльності комплексу держави. Роль регіонів можна охарактеризувати двома моделями. Якщо регіон займає вагому роль за основними показника розвитку ВГК, то, зрозуміло, його позицію можна характеризувати як базову для рівня держави в цілому. У випадку, коли характеристики регіону не є значними, подібну ситуацію можливо тлумачити двома шляхами. Перший - що регіон за рівнем розвитку є аутсайдером і його місце у загальній мозаїці регіональних ВГК держави не є значним. Другий - низькі величини звичайно не є сприятливим фактором розвитку, однак, вони можуть свідчити про значний прихований і опосередкований потенціал, що його має територія. Крім того, позитивом можуть бути і приховані зв'язки між регіоном та суміжними територіями. Можлива така ситуація, коли зв'язки у межах території регіону не дають позитивного ефекту, а сприятливо впливають на інші пов'язані процеси. Як бачимо, існують різні підходи до розуміння значення регіонального елементу. Перший підхід, дотримуючись більш загальних понять, чітко акцентує увагу на його слабких моментах, а інший - вагомою мірою їх пов'язує і переводить у площину прихованих (опосередкованих) переваг, що є або можуть виникати.

Показники розвитку регіональних ВГК обумовлюються їх існуючою диференціацією. Значною мірою це обумовлено природними варіаціями, хоча вагома роль належить і економічним показникам. Навіть на перший погляд можливо сказати, що існують суттєві відміни за природними і економічними варіаціями показників комплексу, що є усталеними протягом багатьох років. Зупинимося на цих характеристиках детальніше.

На наш погляд, основними чинниками, що здійснюють базовий вплив на територіальний розвиток комплексу, є наступні. По-перше, запаси водних ресурсів. Цей чинник здійснює один з основних впливів на характеристики ВГК регіону та його особливості у вимірах сталості. Якщо регіон забезпечений прийнятними обсягами водних ресурсів, то, зрозуміло, що це закладає і сприятливі передумови до самодостатнього розвитку в його межах.

Таким чином, запаси водних ресурсів виступають певним фундаментом для роботи комплексу. Хоча, існують і винятки з цієї ситуації. Наприклад, такі регіони як Донецька і Луганська області природним шляхом не забезпечені вагомими водними ресурсами. Однак, були прокладені штучні канали, якими вода подається до цих областей. Внаслідок цього вони задовольняють базові потреби у водних ресурсах.

По-друге, особливості використання водних ресурсів. Навіть коли регіон забезпечений водними ресурсами, характеристики розвитку його комплексу можуть суттєво відрізнятися завдяки напрямкам використання води. Зокрема, при рівних вихідних умовах регіонів, якщо в одному з них переважає промислове водокористування, а в іншому - побутове, то і характеристики розвитку комплексів будуть відрізнятися. У цьому відношенні відбувається накладання антропогенних характеристик на природні. В чому особливості цього процесу? У позитивному сенсі подібне співвідношення дає змогу визначити можливості розвитку та базові пріоритети функціонування комплексу (на основі формування параметрів поля розвитку). Відносно несприятливих, то для значної кількості випадків антропогенні характеристики не узгоджуються з природними, що викликає порушення у роботі ВГК.

По-третє, рівень економічного розвитку територій. Зрозуміло, що основними споживачами водних ресурсів є регіони зі значним рівнем економічного розвитку. Промисловість, АПК, міста потребують величезної кількості води, тому регіони, на території яких ці формування визначаються найвищою концентрацією, будуть значними реципієнтами ресурсу. Поряд з цим, часто характерною є ситуація, коли загалом регіон визначається незначним споживанням водних ресурсів, а його окремі ділянки, де концентровані згадані формування - вагомим. І саме ці високі значення визначають загальні характеристики рецепції ресурсу. На іншому полюсі локалізовані території, що визначаються меншою присутністю подібних формувань, що зумовлює й аналогічні показники залученості води.

По-четверте, вплив додаткових характеристик - рівень відповідності характеристик розвитку комплексу умовам території. Мова йде про те, що сформований комплекс, у контексті свого функціонування, часто не повною мірою враховує територіальні особливості, які повинні виступати ключовими орієнтирами для розвитку. Для значної кількості випадків наявний потенціал використовується не повною мірою і, як наслідок цього, ВГК потребує залучення додаткової ресурсної підтримки з центру, хоча може обійтися і наявним регіональним потенціалом.

Для більшого врахування територіальної специфіки необхідно як посилення акцентів на місцевих характеристиках і особливостях, так і використання додаткових підходів. Для значної кількості випадків місцевий потенціал може перекрити надходження від центру, але для цього потрібна ефективна система місцевого розвитку та управління роботою комплексу, узгоджені між собою.

Відносно засад проведення оцінки характеристик сталості, то насамперед відзначимо, що показники пропонується подавати у вимірах "запаси - використання - екологія", за якими проводився опис основних індикаторів розвитку ВГК України.

Визначимо вплив показників, які бралися до уваги, під кутом зору процесів сталості, адже кожний показник та його динамічні характеристики формують вагому дію щодо вектору сталого розвитку. Для більшої конкретики візьмемо до уваги визначальну тенденцію за основними показниками та визначимо її можливий вплив. Тенденції пропонується розглядати у наступних вимірах: зростаюча (+), спадна (-) і нейтральна (±) (табл. 1).

Таблиця 1

Наслідки розвитку основних показників ВГК у вимірах сталості

Якщо перші дві зустрічаються часто і переважають, то остання є досить рідкою. Нейтральні риси в основному відображають процеси, які не визначаються чіткими тенденціями зростання або спаду, а кінцеві показники не є занадто віддаленими від початкових. Також до числа нейтральних пропонується відносити ті характеристики, які за своїми особливостями не є занадто мінливими.

Інтегральні показники. Для формування підсумкової оцінки базових показників розвитку комплексу була проведена інтегральна оцінка їх територіальної концентрації. Оцінка проводилася за таким принципом, що всі показники, що бралися для аналізу, були згруповані за вимірами "запаси - використання - екологія". Через це можна виділити інтегральні величини за цими характеристиками (табл. 2).

Таблиця 2

Територіальна концентрація основних показників ВГК України та її регіонів у вимірах сталості, на 01.01. 2014 р.

Можливо було б поєднати ці характеристики в одну, що дало б змогу загального опису. Однак, такий підхід не досить доцільний, так як ці характеристики різні за своїм походженням і значенням і не можуть бути тотожними при своїй інтеграції. Якщо б провести таку процедуру, то величини б одних вимірів здійснювали б надмірний вплив на решту, що б у підсумку дало не досить коректні результати.

Згідно проведених розрахунків, формуються наступні висновки.

За запасами водних ресурсів лідируючі позиції займають переважно західні області України (за окремими винятками). Показники використання і екології за своїм походженням пов'язуються з діяльністю людини і тому їх основні значення тяжіють до регіонів з високим рівнем економічного розвитку.

За показниками запасів максимальні величини свідчать про можливий розгляд регіонів в якості основних концентраторів водно-ресурсного потенціалу держави, мінімальні - про їх відносно незначну роль у цьому процесі; для використання найвищі значення свідчать про надмірний пресинг на водні ресурси, мінімальні - належність до кола регіонів з низьким рівнем залученості ресурсів до економічної активності; для екологічних показників розподіл подібний до сфери використання.

1) рівень концентрації значень. Питома вага найбільшого значення у загальнодержавній величині для показників запасів становить 17,5%, використання - 21,9, екології - 21,0%. Найвищий рівень концентрації значень характерний для показників використання, що свідчить про значне територіальне зосередження процесів. Найменшою концентрацією визначаються індикатори запасів.

2) розмах варіації за показниками. Відношення мінімальних значень до найвищих є наступними: запаси - 0,004/0,175 (43,7 разів), використання - 0,006/0,219 (36,5 разів), екологія - 0,003/0,210 (70,0 разів). Найбільший розмах фіксується для екологічної сфери, найменший - сфери використання. Чим більший розмах варіації, тим вища територіальна диференціація за показниками.

3) цікавими є позиції окремих областей. Наприклад, Луганської області, яка має високі значення як за запасами, так і екологічною сферою. Якщо з екологією (відведення вод, забруднення, очисні споруди і т.п.) зрозуміло, то за запасами високі значення формуються за рахунок вагомих балансових експлуатаційних запасів підземних вод, що локалізовані в межах області.

Значні величини АР Крим за використанням водних ресурсів насамперед пояснюються високими обсягами забору води з природних водних об'єктів та такою ж водомісткістю валового продукту. Переважно такий стан справ обумовлюється природними особливостями розташування регіону.

Донецька, Дніпропетровська і Запорізька області, які за використанням і екологією є одними з лідируючих, за запасами не визначаються такими значеннями. Подібна ситуація закладає несприятливі передумови до подальшого розвитку комплексу через наявну невідповідність запасів до потреб.

Щодо впливу часових особливостей на показники вимірів "запаси - використання - екологія", то найбільш стабільними видаються індикатори запасів, які важко піддаються змінам (або взагалі не піддаються). Решта є змінними у контексті соціально-економічних трансформацій. Серед двох останніх більш сприятливими до змін є індикатори екології, які включають до свого складу економічні показники.

Зазначимо, що розрахунки були проведені на 2013 р., коли ситуація в країні була переважно стабільною і не визначалася кризовими процесами. Для подальших років, при проведенні наступних досліджень, показники будуть суттєво кориговані впливом інших факторів.

Наведені розрахунки формують уявлення про особливості концентрації основних показників ВГК України у контексті сталого розвитку та визначають просторові точки локалізації ресурсного потенціалу.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Визначено інтегральні характеристики територіальної концентрації основних показників ВГК України та її регіонів у площині сталості за вимірами "запаси - використання - екологія", які показали, що за запасами водних ресурсів, за окремими винятками, лідируючі позиції займають переважно західні області України. Показники використання і екології в основному локалізовані у межах регіонів з високим рівнем економічного розвитку. Згідно проведеної оцінки, найбільші показники концентрації характерні для процесів використання, що свідчить про значне територіальне зосередження цих процесів. Менші величини показують індикатори екології і запасів. Найбільший розмах варіації за показниками фіксується для екологічної сфери, менші - сфери запасів і використання. Високі значення говорять про високу територіальну диференціацію за показниками.

1. Безпека водних ресурсів України у глобальному вимірі: [монографія] / [за заг. ред. д.е.н., проф., академіка НААН України М.А. Хвесика]. - К.: Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України", 2013. - 500 с.

2. Васильєв А.Й. Економічна оцінка ефективності використання водних ресурсів України / А.Й. Васильєв // Регіональна економіка. - 2002. - № 2.

3. Голян В. Інвестиційне забезпечення сфери водокористування: інституціональне підґрунтя та галузеві особливості / В.Голян,

І.Андрощук // Економіст. - 2013. - №8. - С. 36-43.

4. Мандзик В.М. Пріоритетні напрями розвитку фінансово-економічного механізму управління водними ресурсами / В.М. Ман- дзик // Економіка природокористування і охорони довкілля. -

К., 2013. - С. 113-118.

5. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. академіка НАН України, д.т.н., проф., засл. діяча науки і техніки України Б.Є. Патона. - К.: Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України", 2012. - 72 с.

6. Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: національна доповідь / за ред.. акад.. НАН України Е.М. Лібанової, акад.. НААН України М.А. Хвесика - К.: ДУ ІУПСР НАН України, 2014. - 776 с.

7. Сташук В. Зміни у законодавстві у частині управління водними ресурсами / В. Сташук, М. Хорєв // Водне господарство України. - 2014. - № 1 (109). - С. 2-6.

8. Формування рентних відносин у водному господарстві України: [монографія] / [за заг. ред. д.е.н., проф., акад. НААН України М.А. Хвесика]. - К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru