Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луцький національний технічний університет

Кафедра екології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

Моніторинг довкілля

6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

ЛУЦЬК -2012

Вступ

1. Загальні положення

2. Вибір та затвердження теми курсової роботи

3. Організація виконання курсової роботи

4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи

Висновки

Захист курсової роботи та порядок її зберігання

Список використаної літератури

Вступ

Курсова робота є самостійною, науково-практичною роботою студента, що підводить підсумки набутих ним знань, вмінь та навичок з дисципліни “Моніторинг довкілля” та виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час навчання, їх застосування в розробці та проведенні екологічного моніторингу різних об'єктів навколишнього середовища (екосистема, район проживання, об'єкт господарської діяльності тощо).

В курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних заданих умовах. В зв'язку з цим робота виконується відповідно до завдання викладача, який передбачає вихідні дані, згідно яких студент розробляє методику проведення моніторингу об'єктів навколишнього середовища з врахуванням законодавчих актів та нормативних документів, проводить відповідні кореляційні та регресійні розрахунки, робить висновки про екологічний стан та пропонує пропозиції по його покращенню чи стабілізації.

Виконання курсової роботи передбачає:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за період вивчення дисципліни;

- оволодіння методиками теоретичного та експериментального дослідження при проведенні моніторингових робіт;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення стану підготовки студента для самостійної роботи, викладу матеріалу та вміння захищати свою роботу перед викладачем.

Головне завдання майбутнього еколога з даної дисципліни - рекомендувати правильно підібрану методику проведення моніторингу навколишнього середовища, вміти оцінювати екологічний стан певної території і передбачати наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище.

1. Загальні положення

При необхідності після змісту можна ввести розділ „Загальноприйняті скорочення”, які і використовувати в тексті. Скорочення подавати в алфавітному порядку.

Наприклад:

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація забруднюючих речовин у природних об'єктах, перевищення якої буде шкідливим для живих організмів.

Методичні рекомендації, розроблені з урахуванням новітніх досягнень організації моніторингових робіт, висвітлюють питання, що дають змогу студентам оцінити інтенсивність антропогенного навантаження на навколишнє середовище, а також обґрунтувати заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації.

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватись методичних рекомендацій.

В кінці курсової роботи подаються загальні висновки. Вони повинні містити: курсовий моніторинг довкілля керівник

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу проведених моніторингових робіт з наведенням позитивних і негативних наслідків, а також не реалізованих можливостей;

- перелік технологічних прийомів, спрямованих на покращення екологічного стану об'єкта досліджень;

Висновки рекомендується починати словами: “проведені моніторингові роботи”, “розглянуто”, “встановлено”, “показано”, “доведено”, “в результаті”, “запропоновано” і т.д. Обсяг висновків - 1-2 сторінки.

Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерела за текстом курсової роботи або в алфавітному порядку. В перелік включаються лише ті джерела, які були використані студентом у процесі виконання роботи.

Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для оформлення курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків, які підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент повинен довести вірогідність вихідних даних та виконання розрахунків, а також підсилити аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладання матеріалу. Формування розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відповідати сутності та змісту питань, що розглядаються.

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів, не бути перевантаженим. Використовувати загальноприйняті скорочення, в іншому випадку обов'язково подавати їх розшифрування. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути виразів: “я вважаю”, “мені здається”, “у нас прийнято”... Замість них рекомендується: “на думку автора”, “вважаємо за доцільне”, “як свідчить проведений аналіз”... .

Вимоги до оформлення курсової роботи. Написання (друкування) курсової роботи оформляється на аркушах білого паперу формату А4. Текст набирається з використанням комп'ютерної техніки у будь-якому редакторі.

Текст на сторінці обмежується полями: ліве - не менше 25 мм, верхнє та нижнє - 20, праве - 10 мм із розміром шрифту 12 - 14.

При оформленні курсової роботи дотримуються таких вимог:

1. Текст курсової роботи повинен складатися з розділів та підрозділів. Назви розділів повинні бути змістовними і виділятися великими літерами, а підрозділів - меншими. Перенесення та підкреслювання в заголовках не допускається, крапка в кінці заголовка не ставиться. Розділам присвоюють номер, позначений арабською цифрою з крапкою. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номеру підрозділу, що розділяється крапкою.

2. Назви вступу, заголовки кожного розділу, висновків, переліку літератури та інших інформаційних джерел, додатків починають з нової сторінки, а заголовки підрозділів - на тій сторінці, де закінчується попередній підрозділ.

3. Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку курсової роботи, але цифри на сторінках нумеруються, починаючи лише з другої сторінки вступу.

4. Малюнки, фотографії, схеми, діаграми, графіки та таблиці розміщують як на одній сторінці з текстом, так і на окремих сторінках відразу після посилання на них текстом. Вони нумеруються арабськими цифрами: перше число - номер розділу, друге - номер підрозділу, третє - номер малюнка або таблиці в розділі. Дозволяється розміщувати ілюстративний матеріал в додатках до пояснювальної записки.

Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то її номер та заголовок вказують лише на першій сторінці, а на наступних над таблицею вказується “

6. Якщо малюнки, таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по її лівому полю.

7. Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами справа від формули та заключають у круглі дужки. Позначення кожного символу формули або коефіцієнта розшифровують у вигляді колонки з нового рядка. Причому перший рядок експлікації починають словом “де”.

Наприклад: Для перерахунку діючої речовини гербіциду на фізичну масу використовують формулу (5.1)

, (5.1)

де: ПГ - потреба в препараті, кг/га у фізичній вазі;

Нх - рекомендована норма внесення гербіциду, кг/га діючої речовини;

П - площа на яку необхідно внести гербіцид, га;

К - вміст діючої речовини в препараті, %.

8. Посилання в тексті на малюнки, таблиці, формули необхідно виконувати за формами: “Як видно з табл. 1.3”, “Обчислення норми витрат препаратів у фізичній вазі проводяться за формулою (2.1)”.

9. Посилання на літературу та інші інформаційні джерела наводяться за текстом в квадратних дужках [5], [15], де цифрами позначають порядковий номер джерела в переліку літератури та номер сторінок. Опис використаних джерел подається мовою оригіналу в алфавітному порядку.

2. Вибір та затвердження теми курсової роботи

Тематика курсових робіт розробляється та щорічно поновлюється з урахуванням нових підходів та досягнень екологічної науки.

Як правило, студенту пропонуються варіанти проведення моніторингових робіт тих об'єктів, які розміщені на території його проживання.

Студент може самостійно обирати тему курсової роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру він уточнює тему разом з керівником і вона затверджується на засіданні кафедри.

Науковий керівник призначається завідувачем кафедри з числа осіб професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

- надає допомогу в складанні плану написання курсової роботи;

- рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

- регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів, контролює графік виконання ним курсової роботи, її якість та інформує завідувача кафедрою про хід підготовки роботи до захисту;

- визначає готовність курсової роботи до захисту, дає їй попередню оцінку.

Науковий керівник допомагає студенту визначити перелік джерел, параметрів, за якими буде організований моніторинг.

Орієнтовні теми курсових робіт:

Тема №1: Грунтовий екологічний моніторинг на прикладі: (міста, села, району проживання).

Наголосити:

а) інформація про землекористування;

б) ґрунти по відмінах;

в) характеристика ґрунтів (відмін типових);

г) забруднення ґрунтів (пестициди, важкі метали, радіонукліди, звалища, могильники);

д) джерела забруднення (добрива, пестициди і агрохімікати, великі тваринницькі комплекси ВРХ, якщо є - кислотні дощі; великі авто- та залізничні магістралі); якщо є - стихійні лиха);

е) розрахунок еколого-агрохімічного балу;

є) регресійні розрахунки;

ж) розробити систему екологічного моніторингу (стаціонарні пости, їх кількість, врахування законодавства, громадськість, обов'язково - схеми, карти із нанесенням стаціонарних постів спостережень, маршрутів пересувних постів, їх регулярності);

- відбір зразків (методика, з якої площі).

Тема № 2: Екологічний моніторинг атмосферного повітря міста, району, області

а) від стаціонарних джерел;

б) від пересувних джерел.

Наголосити:

- шкідливі компоненти та фактори від джерел забруднення (викиди в атмосферне повітря; фізичні фактори - шум, вібрація, електромагнітне випромінювання);

- рівні існуючих ГДК, ДР, ТДВ;

- організація постів, маршрутів, частота визначень;

- методики відбору зразків, проведення визначень та застосування приладів, які будуть використуватись;

- врахування рози вітрів (для стаціонарних постів);

- рекомендації щодо покращення стану.

Тема №3: Моніторинг поверхневих вод на прикладі річки, меліоративної системи, озера.

Наголосити:

- система розміщення геологічних створів;

- аналіз і виявлення можливих великих забруднювачів (підприємства, ферми, склади, автоколони тощо);

- методики відбору зразків;

- прогнозні регресій ні моделі.

Тема №4: Організація радіоекологічного моніторингу території району, області.

Наголосити:

- наслідки радіаційного забруднення території внаслідок аварії на ЧАЕС;

- інші джерела радіоактивних забруднень;

- основні види радіоізотопів;

- параметри радіоактивності (згідно ДР-97);

- методики досліджень;

- аналіз ситуації та довготривалі прогнози.

Тема №5: Організація фонового екологічного моніторингу на території ПЗФ (природно-заповідного фонду).

Наголосити:

- значення фонового моніторингу;

- особливості проведення;

- хто має право проводити і хто вже проводив;

- основні параметри та спрямованість системи моніторингу.

Тема №6: Організація кризового екологічного моніторингу на прикладі конкретного об'єкту (військовий аеродром, нафтобаза, АЗС, кар'єр, шахта, сміттєзвалище, склад отрутохімікатів.

Наголосити:

- значення кризового моніторингу

- особливості проведення;

- параметри, які необхідно контролювати;

- розробити модель управління;

- запобіжні заходи.

Тема №7: Організація екологічного моніторингу або лісоекологічного моніторингу біологічного різноманіття (або з використанням біоіндикації) певної території (село, місто, природно-заповідні об'єкти місцевого значення)

Наголосити:

- значення;

- особливості організації того чи іншого виду моніторингу;

- історична цінність;

- методи, що використовуються;

- рекомендації щодо збереження, відтворення.

Теми додаткові:

* Моніторинг конкретного промислового об'єкту (КРЗ, ЛПЗ, Рожищесільмаш, Ковельсільмаш, завод синтетичних шкір, залізниці (магістралі));

* Громадський моніторинг об'єкта.

3. Організація виконання курсової роботи

Приступаючи до підготовки курсової роботи, студент отримує від наукового керівника варіант завдання на її виконання, в якому уточнюються цілі, методи досліджень, визначається перелік основних завдань, що необхідно розробити і рекомендувати виробництву, як модель.

Організація виконання більшості розділів курсової роботи має індивідуальний характер і є продовженням теоретичної та практичної підготовки. Студент приступає до виконання певного розділу курсової роботи при накопиченні відповідних теоретичних знань, практичних навиків та відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості і реальності виконання у кожному конкретному випадку.

Після написання курсової роботи студент подає її на перевірку науковому керівнику для ознайомлення зі змістом викладених розділів, відповідно з існуючими вимогами.

Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлені терміни.

4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, цілей і завдань проведення моніторингу навколишнього середовища;

- вибір методів проведення моніторингу навколишнього середовища;

- аналіз отриманих результатів щодо перевищення ГДК та інших нормативів;

- вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище та шляхи його зменшення;

- набуття навичок елементарних методів прогнозування.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів.

Починаючи виконання курсової роботи, студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому всі розділи роботи повинні логічно взаємопов'язуватись та переконливо аргументуватись.

Орієнтовний обсяг роботи 25-30 сторінок друкованого тексту. До захисту роботи необхідно оформити на А-1 форматі схему, карту, план чи таблицю, які б узагальнювали проведені моніторингові роботи.

Курсова робота повинна містити:

- титульний лист ;

- зміст;

- вступ;

- основну частину, що складається із розділів;

- висновки;

- перелік використаної літератури та інформаційних джерел;

- додатки.

Зміст - це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи із зазначенням їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розділів (підрозділів), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.

Размещено на Allbest.ru