Орнітологічний заказник "Редьчине"

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації

Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді

Курсова робота

Охорона рідкісних птахів орнітологічного заказника «Редьчине»

Роботу виконала:

Беспала Тетяна Ігорівна

Науковий керівник:

Литвин Марина Юріївна

Кіровоград - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Природні умови Олександрівського району

1.1 Клімат

1.2 Флора

1.3 Фауна

1.4 Геологічна будова

1.5 Ґрунти

Розділ 2. Заказники та природні пам'ятки району

Розділ 3. Заказник «Редьчине»

3.1 Географічне положення заказника

3.2 Тваринний світ

3.3 Екологічні проблеми

3.4 Охорона природи

Розділ 4. Екологічна безпека Олександрівського району

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Багато жителів нашої області можуть зараз мати задоволення, спостерігаючи в природі дивовижних хижаків, тому що фауна Кіровоградщини представлена 28 видами давніх птахів.

Однак їхня чисельність з роками зменшується внаслідок браконьєрства, вирубування дерев, забруднення територій, пожеж, зменшення риби в водоймах тощо.

Більшість мисливців, навіть і досвідчені, не вміють визначати хижих птахів під час польоту, тому регулювання чисельності повинно проводитися добре підготовленими людьми та здійснюватися під контролем спеціалістів високої класифікації.

Абсолютно недопустимий відстріл птахів для виготовлення чучел. Заготовка хижаків для цієї цілі може проводитися тільки з дозволу комітетів по охороні природи в дуже обмеженій кількості для наукових цілей.

На деревах хижаки дуже рідко будують гнізда самі, надаючи перевагу займати гнізда інших птахів. За рідким виключенням вони, відрізняючись великим гніздовим консерватизмом, дуже неохоче, лише в випадку неблагополучних умов, залишають обжиті місця.

Хижі птахи на сьогоднішній день є однією із найбільш вразливих груп птахів. Практично у повному складі вони входять до різноманітних регіональних, державних і світових «Червоних списків». До рідкісних хижих птахів Кіровоградської області належать 24 або 87,5 % видів. Бурхливе ХХ століття не залишило їх у спокої.

Поряд з інтенсивним освоєнням найпотаємніших куточків природи люди стали витісняти обережних птахів із обжитих ними місць, різко зменшивши кількість дичини у лісах і степах, а гризунів - основний корм більшості хижаків - стали планомірно знищувати, у тому числі і за допомогою різноманітних хімічних препаратів.

Збільшились випадки загибелі птахів на високовольтних лініях електропередач і при зіткненні із транспортними засобами. На території Олександрівського лісництва в 1983 році було створено орнітологічний заказник «Редьчине».

Мета роботи якого збереження рідкісних птахів та охорона умов відтворення та відновлення чисельності фауністичного комплексу.

Мета дослідження:

1. Оцінити природні умови Олександрівського району, як місця мешкання рідкісних птахів.

2. Значення створення заказника «Редьчине» та його значення в збереженні птахів.

Актуальність дослідження:

Найважливіша проблема світового масштабу - це збереження рідкісних видів тварин і рослин. Вона є найпопулярнішою у наш час, адже з роками їх кількість значно зменшується. А тому ця проблема є досить актуальною.

Об'єкт дослідження:

Орнітологічний заказник «Редьчине» та птахи, що мешкають у ньому.

Предмет дослідження:

Загальнодержавний заказник «Редьчине».

Розділ 1. Природні умови Олександрівського району

В районі протікає три річки загальнодержавного значення: Інгул, Інгулець і Тясмин, та дев'ять річок місцевого значення.

Район багатий на матеріально-сировинні ресурси: пісок, глина, камінь будівельний.

В недалекому майбутньому велике значення будуть мати поклади горючих сланців Бовтиського родовища із запасами 3,7міліардів тонн, які можуть використовуватися як паливно-енергетичні ресурси.

1.1 Клімат

Клімат району помірно континентальний з чітким чергуванням пір року. Формується під впливом континентальних повітряних мас та трансформованих тропічних і арктичних мас повітря. Середньомісячна температура повітря в Олександрівці становить: у січні -3,6°С, в липні +20,2°С. Середньорічна кількість опадів 516,6 мм. Переважають північні і північно-західні вітри.

В Олександрівському районі переважають північні і північно-західні вітри, що негативно впливає на зимостійкість озимих культур. Південні і південно-східні вітри в літній період часто приносять суховії, що теж знижує урожай. Середньорічна швидкість вітру - 3,4 м/сек.

Бувають суховії, бурі, град. Сильні засухи з суховіями трапляються один раз на 5-10 років і тривають протягом 1,5-2 місяців.

Згідно зі схемою кліматичного районування, Олександрівщина розташована в Атлантико-континентальній області.(«Додаток 1.1»)

1.2 Флора

У Олександрівському районі ліси займають 18 052 га. Переважають дуб, граб, клен, липа, ясен, сосна звичайна і кримська, ялина, ліщина, калина, глід, ожина.

Степову рослинність на схилах річкових долин, ярів і балок представлено багаторічними травами, у першу чергу злаками - тонконогом луговим та вузьколистим, пирієм повзучим, стоколосом тощо. Лугова і болотна рослинність збереглася в заплавах річок. До рідкісних зникаючих рослин належать: ковила волосиста, лілія лісова, підсніжник звичайний, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, ромашка та інші.

Для охорони рідкісних і зникаючих представників флори в районі існує ботанічний заказник «Дуби-велетні»[4]

1.3 Фауна

Тваринний світ Олександрівщини досить багатий. Цьому сприяє географічне положення даної території, яку з південного заходу на північний схід перетинає природна межа між Лісостепом і Степом.

Фауна району представлена тваринами лісу й степу. Із ссавців трапляються козуля, лось, дика свиня, лисиця, заєць-русак, куниця лісова, борсук, ласка, білка, тхір звичайний, їжак, кріт, миша лісова, хом'як, кілька видів кажанів та інші; серед птахів - горлиця кільчаста, орел, шуліка (рудий і чорний), ворона, сойка, іволга, зяблик, дятел, дрізд, берестянка, горихвістка, соловей, синиця, вівсянка, щиглик, снігур, зозуля, жайворонок, перепел, галка, шпак, сорока, сорокопуд, кібчик, сова сіра, сипуха, пугач, коноплянка, мухоловка та інші.

З плазунів є, приміром, ящірки, жовтобрюх, гадюка степова, вуж звичайний, із земноводних - ропуха сіра, жаба зелена, часничниця, тритон, черепаха та інші.

До рідкісних і зникаючих видів належать шуліка рудий, скопа, канюк степовий, пугач, орел-могильник, орел-карлик, борсук, полоз лісовий, шовкопряд кульбабовий. За історичний час на території району зникли куріпки білі, орли степові, журавлі, дрохви, тетеруки та багато інших тварин.[4]

1.4 Геологічна будова

Район розташований у центральній частині Українського кристалічного щита, складеного докембрійськими кристалічними породами, що перекриті продуктами руйнування і піщано-глинистими відкладами неогенового і четвертинного періодів.

Докембрійські кристалічні породи представлені різними гранітами, кристалічними сланцями, частково гнейсами та іншими породами.

1.5 Ґрунти

Ґрунтовий покрив території району складний. Переважають опідзолені чорноземи, чорноземи з плямами світло-сірих і темно-сірих опідзолених ґрунтів, типові середньо і мало гумусні. Ґрунтовий покрив району сприяє розвиткові сільськогосподарського виробництва.

Розділ 2. Заказники та природні пам'ятки району

На території Кіровоградської області розташовано чимало лісових масивів, заказників, ландшафтних парків, заповідних урочищ та пам'яток природи.

Для охорони рідкісних і зникаючих представників флори й фауни тільки в Олександрівському районі створено 11 заповідних об'єктів загальною площею 439,54 га, серед них заказники загальнодержавного значення «Миколаївський» і «Редьчине», заповідне урочище «Шавлієва балка», заказники місцевого значення «Чагар», «Розумівська балка», п'ять пам'яток природи місцевого значення: «Братерські яри», «Георгіївський гай», «Жовтий льон», «Степові кургани», «Дуби-велетні» (ботанічні) та «Витоки річки Тясмина» (гідрологічна).

Згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказником оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

В свою чергу заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні.

Одним із орнітологічних заказників загальнодержавного значення є «Редьчине». Він розташований в Олександрівському районі, Кіровоградської області, біля села Кримок.

Перебуває у віданні Кримчанського лісництва.

Державний орнітологічний заказник «Редьчине» створений згідно постанови Ради Міністрів Української РСР від 12 грудня 1983 року №495[1; ст.4, ст.25].

Метою його створення є збереження рідкісних видів птахів: орла-карлика, скопи, канюка степового, шуліки рудого та охорона умов відтворення фауністичного комплексу.

Прикладом загально-зоологічним заказником є урочище «Шавлієва балка».

Переважають тонконіг вузьколистий та шавлія поникла. Звичайними видами тут є залізняк колючий, подорожник степовий, жабриця рівнинна, різак звичайний, миколайчики польові, льон жовтий.

Отож Олександрівщина - це мальовничий край. Тож необхідно зберігати її природну красу для нинішнього та наступних поколінь.

Розділ 3. Заказник «Редьчине»

3.1 Географічне положення заказника

«Редьчине» -- орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Розташований в Олександрівському районі Кіровоградської області, біля села Кримок(Додаток 1.2).

Перебуває у віданні Кримчанського лісництва. Площа 118 га.

Державний орнітологічний заказник створений згідно постанови Ради Міністрів Української РСР від 12 грудня 1983 року № 495.

Метою створення орнітологічного заказника є збереження рідкісних видів птахів: орла-карлика, скопи, канюка степового та охорона умов відтворення фауністичного комплексу (кабан, лисиця, куниця, заєць-русак, сіра куріпка).[2,ст.5].

Основним завданням заказника «Редьчине» є:

1. Збереження та відновлення чисельності рідкісних видів птахів: орла-карлика, скопи, канюка степового, що занесені до Червоної книги України.

2. Збереження у природному стані урочища «Редьчине», як місця проживання багатого орнітологічного, фауністичного комплексу, до складу якого входить: орел-карлик, скопа, канюк степовий, шуліка рудий, кабан, лисиця, куниця, заєць-русак, сіра куріпка.

3. Проведення заходів з охорони та заходів, направлених на збільшення чисельні птахів, що занесені до Червоної книги України.

4. Підтримка загального екологічного балансу в регіоні.

5. Проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

3.2 Тваринний світ

Тваринний світ заказника загальнодержавного значення «Редьчине», представлений дикою свинею, лисицею звичайною, зайцем-русаком, куницею лісовою, кількома видами качок, канюком звичайним тощо.

На території заказника гніздяться рідкісні хижі птахи, що занесені до Червоної книги України:

Орел-карлик. Невеликий орел, за розмірами близький до канюків.

Перелітний птах. Живе поодинці або парами. З другої половини квітня займає гніздові ділянки і приступає до шлюбних ігор. Гнізда будує у верхній частині старих дерев (найчастіше на дубах), на висоті 10-27 м, в штучних лісах на півдні країни гніздиться на висоті до 4м від землі. Насиджує самка переважно біля 30 діб. Живиться переважно гризунами і птахами дрібних та середніх розмірів.

В Європі чисельність оцінюється у 4,4-8,9 тис. пар, що становить 25-49% світової популяції. В Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980 - 1990 рр. становила не менш 450-500 пар.

В останнє десятиріччя спостерігається значне зменшення чисельності. Основна чисельність виду зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Кількість в заказнику: приблизно 2-3 пари.

Основними причинами зміни чисельності є скорочення площі старих лісів, незаконний відстріл, зменшення чисельності ховрахів, як головного об'єкту живлення.

Шуліка рудий. Вид птахів ряду Соколоподібні, родини Яструбові, роду Шуліка. Шуліка рудий є ендеміком Західної Палеарктики. Заселяє листяні та мішані високостовбурні рівнинні й гірські ліси; тяжіє до лісів, що межують з відкритим ландшафтом.

Полює здебільшого у вологих місцях, а саме по берегах річок, озер, струмків, у гірських долинах.

Птах середніх розмірів, довжина тіла 61?72 см, розмах крил 175--200 см, маса 900--1400 г.

Вид занесено до Червоної книги України, включено до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни. Кількість в заказнику: 2-3 пари.

Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення заповідних територій, де будуть виявлені гнізда, підвищення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг за забрудненням оточуючого середовища тощо.

Скопа. Хижий птах, єдиний вид родини Скопових.

Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з'являтися на початку березня; основний проліт у третій половині березня -- другій половині квітня. Оселяється поблизу великих водойм, мало відвідуваних людиною. Гнізда розміщують на високих деревах, на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2-3 яйця (початок-середина травня).

Скопа є стенофагом. Стенофаг - вузькоспеціалізоване харчування тварин за рахунок єдиного виду їжі або декількох, але небагатьох її видів, зазвичай близькими за своїм складом. Біологічна перевага стенофаги - ефективне використання небагатьох видів їжі у зв'язку з хорошою адаптацією до них. Вона створює ізоляцію з близькими по харчового режиму видами, але при зміні умов проживання призводить до загрози вимирання або до різких коливань чисельності (її недолік).

Зазвичай властива біоценозам з багатим видовим складом (наприклад, фауні тропічних лісів) і рідше зустрічається у тварин, що мешкають у високих широтах, де зазвичай біоценози бідні видами. Багато видів зберігають стенофаги навіть при значній мінливості кормової бази, цьому сприяють сплячка, нагул, запасання кормів тварин, що дозволяють утримувати відносно стійкий раціон.

Скопа живиться переважно рибою. Полюючи на неї, літає над водою та вистежує рибу, яка піднялася до поверхні, потім дуже швидко спускається та вихоплює рибу, занурюючи лапи у воду.

При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців тощо.

Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1-2 пар. Причини зниження чисельності: знищення гнізд під час санітарних рубок лісу, браконьєрство, вирубування старих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд, забруднення водойм, погіршення кормової бази.

Занесено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори, Боннської та Бернської конвенцій. Кількість в заказнику: приблизно 1-2 пари.

Канюк степовий. Найбільший серед канюків. Маса тіла біля 1,5 кг, довжина тіла 500-650мм, розмах крил 1260-1550мм. Європейська популяція виду має тенденцію до зростання чисельності і на 2004 р. оцінювалась у 8,7-15 тис. пар.

В Україні до середини ХХ ст. чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980-1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз в Україні гніздиться не менше 250 пар. Кількість в заказнику: приблизно 3-4 пари. заказник фауна птах канюк екологічний

Основні причини падіння чисельності: розорювання земель, відстріл хижих птахів, скорочення кормової бази. Сучасне зростання пов'язане з відновленням кормової бази (сліпаки, дрібні мишоподібні гризуни), наявністю гніздо-придатних угідь (байрачні ліси, стиглі лісосмуги), відсутністю відстрілу хижих птахів.

Гніздиться на узліссях байрачних та штучних лісів, у старих лісосмугах, рідше на поодиноких деревах, в Криму -- на вапнякових урвищах і скелях.

З'являється на гніздових ділянках у березні -- на початку квітня. На деревах гнізда будує у верхньому розгалуженні стовбура або на бічних гілках (4-20м від землі).

Під час міграцій трапляється майже на усій території України. Мігрує переважно поодинці. Невелика частина популяції зимує на півдні України. Живиться мишами, ховрахами, сліпаками, іноді невеликими птахами.

3.3 Екологічні проблеми

Однією з важливіших екологічних проблем заказника є забруднення вод ставків.

Забрудненими є атмосферні опади. Збільшення вмісту оксидів сульфіду, нітрогену та інших сполук в опадах спричинює так звані кислотні дощі, які завдають шкоди тваринам.

Ще однією з гострих проблем є виникнення надзвичайної ситуації техногенного походження. В результаті безвідповідальної поведінки людей, часто навесні, коли гніздяться птахи виникають пожежі, горить сухий очерет, що призводить до масової гибелі птахів.

3.4 Охорона природи

Відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території заказника «Редьчине» забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі:

1. Меліоративні чи будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму території заказника;

2. Будь-яке засмічення, забруднення території заказника «Редьчине» та його водних об'єктів; діяльність, що негативно впливає на гідрохімічний режим водойм, а саме: скид у водойми неочищених стічних вод підприємств, комунальних стічних вод, тирси, трісок, кори й інших шкідливих відходів виробництва тощо;

3. Розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин будь-яке порушення ґрунтового покриву та форм рельєфу;

4. Турбування, знищення та відлов усіх видів тварин та птахів, що мешкають у заказнику, пошкодження їхніх жител, нір, гнізд, інших сховищ та домівок, збір яєць та пуху;

5. Всі види діяльності, що можуть призвести до погіршення кормової бази тварин та умов їх існування:

a) будь-які види рубок за виключенням вибіркових санітарних, що проводяться в зимовий період кінно-ручним способом.

6. Пошкодження і знищення окремих дерев та чагарників, трав'янистого покриву;

7. Розорювання земель, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження лісових пожеж;

8. Заготівля лісової підстилки, деревних соків, лікарських рослин і технічної сировини;

9. Збір і заготівля насіння дерев і чагарників, дикоростучих плодів, горіхів, грибів, ягід;

10. Використання хімічних засобів боротьби зі шкідниками та хворобами рослин за винятком окремих ситуацій, коли є загроза існуванню природного комплексу, що охороняється (застосовується при наявності наукового обґрунтування та погодження державного правління екологічної безпеки області);

11. Зберігання на території заказника «Редьчине» (та в двох кілометровій зоні навкруги) всіх видів отруйних хімікатів;

12. Влаштування пасовищ для худоби;

13. Випас та прогін худоби, крім окремо відведених для потреб служби охорон ділянок;

14. В'їзд на територію заказника всіх видів механізованого транспорту за виключенням транспорту державних природоохоронних та інспекційний служб, пожежних машин;

15. Передача у господарське використання окремих земельних ділянок заказника «Редьчине»;

16. Надання земельних ділянок під забудову.

Державний контроль за додержання режиму заказника здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами.

Розділ 4. Екологічна безпека Олександрівського району

Розглянувши проект Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Олександрівському районі на 2011 - 2015 роки, керуючись статтею 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пунктом 16 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районна рада вирішила:

1. Затвердити Комплексну програму охорони навколишнього природного середовища у Олександрівському районі на 2011-2015 роки;

2. Рекомендувати сільським та селищними радам розробити та затвердити відповідні місцеві програми та передбачити кошти у бюджетах сільських і селищних рад на їх фінансування;

3. Рекомендувати районній державній адміністрації забезпечити координацію дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств України, підприємств, установ і організацій з виконання природоохоронних заходів, передбачених програмою.

Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища у Олександрівському районі на 2011-2015 роки спрямована на:

1.Покращення екологічної ситуації на території району, зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення;

2.Концентрацію коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів;

3.Розробку та впровадження комплексу заходів, спрямованих на підтримку цілісності природних систем та їх життєзабезпечуючих функцій.

Програма визначає пріоритети екологічної політики в районі та передбачає поліпшення охорони довкілля за рахунок вдосконалення регулювання у використанні природних ресурсів, посиленням державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, додаткового залучення коштів з різних джерел на здійснення заходів щодо охорони довкілля, координацію дій органів державної виконавчої влади в районі та органів самоврядування.

Необхідність розроблення програми зумовлена пошуком шляхів зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення екологічно-безпечного середовища для життя, діяльності і здоров'я людей, збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів.

Головними проблемами є:

1.Утворення та знешкодження промислових та побутових відходів;

2.Проведення робіт із знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів та отрутохімікатів, накопичених на території району;

3.Збільшення площі природно-заповідних територій району.

Враховуючи реальні можливості фінансування заходів з виконання програми оптимальним варіантом розв'язання проблеми є протягом п'яти років ефективно організована робота, спрямована на зменшення забруднення довкілля.

Проблему передбачається розв'язати протягом 2011-2015 років шляхом:

1. Розширення площ озеленення території району та створення нових об'єктів зеленого будівництва;

2. Створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;

3. Необхідність розроблення програми викликана невідповідністю стану навколишнього природного середовища в Олександрівському районі сучасним вимогам до якості довкілля та середовища проживання населення, а також необхідність координації зусиль з метою оптимізації його стану.

У результаті виконання запропонованих заходів, район стане більш привабливим для інвестицій у виробничу та соціальну сферу, зокрема в індустрію туризму, відпочинку та оздоровлення людей, у виробництво і реалізацію екологічно чистих продуктів харчування.

Висновок

Отже, орнітологія - це наука, що вивчає птахів, та все що з ними пов'язано. «Редьчине» - це чудовий орнітологічний заказник, у якому мешкають птахи, за якими можна з легкістю поспостерігати. Його цінність полягає в багатстві тваринного світу, особливо птахів. Головною метою заказника є:

1. Збереження та відновлення чисельності рідкісних видів птахів: орла-карлика, скопи, канюка степового, занесених до Червоної книги України;

2. Проведення заходів з охорони та заходів, направлених на збільшення чисельні орла-карлика, скопи,шуліки рудого;

3. Підтримка загального екологічного балансу в регіонi;

4. Проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Та, на жаль, не все це виконується, тому що жителі Кіровоградської області навіть не здогадуються про існування цього заказника, і не тільки його, адже на Кіровоградщині близько 11 заказників державного значення («Миколаївський», «Шавлієва балка», «Чагар», «Розумівська балка», «Братерські яри», «Братерські яри», «Георгіївський гай», «Жовтий льон», «Степові кургани», «Дуби-велетні» та інші).

Дослідивши та проаналізувавши орнітологічний заказник «Редьчине», я зробила висновок, що ми повинні оберігати нашу природу.

Для цього потрібно ознайомлювати молодь із природою; для шкіл розробити таку програму, де діти більше звертали увагу на природу рідного краю.

На мою думку, для цього їм потрібно відвідувати ці заказники та заповідники. І це дуже цікаво, особливо малечам.

Забезпечити нормальні екологічні умови та проживання птахів в заказнику, можна за допомогою правових, соціально-економічних, організаційних, біологічних методів та інших методів.

Правові методи регламентують норми і порядок природокористування.

Соціальні методи засновані на відповідальності всіх верств суспільства за стан заказника.

Економічні методи передбачають певні види витрат на збереження умов для проживання птахів у заказнику.

Організаційні методи засновані на науковій організації природокористування та виконання адміністративних і правоохоронних заходів щодо запобігання шкідливого впливу на «Редьчине».

Дослідивши екологічні умови заказника «Редьчине» пропоную конкретні заходи щодо їх покращення:

1. Привернути увагу журналістів, радіо та інших засобів масової інформації до проблеми екологічного характеру.

2. Сприяння втручанню вищих посадових осіб, а саме підняти це питання на розгляд у сесійній залі Олександрівської Районної Ради.

Загалом більшість людей Кіровоградської області навіть не здогадуються про існування заказника «Редьчине», а тому я вирішила підтвердити це маленьким опитуванням мешканців різних сіл Олександрійського району.

Запитання та результати опитування мешканців Олександрівки,с. Старої Осоти, с. Нової Осоти, які проводились серед учнів (20) та дорослих (20) тих же населених пунктів:

1.Яке значення хижих птахів?

Більшість опитуваних назвало - боротьба з гризунами як наслідок збільшення врожаю.

2.Чи знаєте ви про існування орнітологічного заказника «Редьчине»?

40 % - знають,

2 % (дітей) - нічого не знають.

3.Які птахи знаходяться під охороною заказника?

Всі чотири види не назвав ніхто.

Що ж це підтверджує, що мешканці Олександрівщини навіть не здогадуються про існування заказника загальнодержавного значення «Редьчине».

Але якщо вжити конкретних заходів, то все ще можна змінити. Після закінчення дослідження я планую віддати дані про «Редьчине» на прохання директора В.Білошапка у Олександрівський краєзнавчий музей та Олександрівську загальноосвітню школу №1.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про природно-заповідний фонд України" ( ст.3, ст. 25-26).

2. Офіційний документ про затвердження орнітологічного заказника «Редьчине» (ст.4-6)

Інтернет ресурси

3 .http://uk.wikipedia.org/wiki - Вікіпедія;

4 http://oblast.kr.ua/priroda/Кіровоградський інформаційний ресурс;

5 http://olexrada.at.ua/ - Офіційний сайт Олександрівки;

6 http://www.raptor.in.ua/ - Хижі птахи України.

Размещено на Allbest.r