Кліматичний, фоновий та екологічний моніторинг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кліматичний моніторинг включає в себе моніторинг стану кліматичної системи (атмосфера - океан - літосфера - кріосфера - біота). Його метою є оцінка можливих змін клімату.

Біологічний моніторинг передбачає визначення стану біоти, її реакції на антропогенний вплив, а також функцію стану і відхилення цієї функції від нормального природного стану на різноманітних рівнях: молекулярному, клітинному, організованому, популяційному, на рівні спільноти. Як підсистема сюди відноситься санітарно-гігієнічний моніторинг (визначення стану здоров'я людини під впливом навколишнього середовища).

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, колообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Фоновий моніторинг здійснюється в природних та біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

Кліматичний моніторинг - це система спостережень, оцінювання й прогнозування зміни клімату. Для вивчення змін і коливань клімату необхідні дані про стан кліматичної системи «атмосфера - океан - поверхня суші (з річками й озерами)-літосфера-біота» і взаємодію елементів цієї системи за тривалий час. Для з'ясування антропогенних змін і коливань клімату необхідно вивчити природну зміну клімату. Збирання даних про клімат минулого також можна віднести до кліматичного моніторингу - для цього необхідно утворити систему збирання й вивчення копалин про можливі коливання і зміни клімату за останні сторіччя, тисячоліття (аналіз кілець деревини, донних відкладів). Все це дозволить вивчити вплив змін кліматичної системи на клімат в минулому.

Для того, щоб вивчити антропогенні зміни клімату, необхідно вивчити вплив змін характеристик підстилаючої поверхні за рахунок антропогенного впливу (будівництво великих гідротехнічних споруд, зміна площ лісових насаджень, будівництво міст). Необхідно знати антропогенні зміни складу та оптичних властивостей атмосфери (за рахунок викиду аерозольних часток і різноманітних газових домішок), а також можливий вплив інтенсивних теплових викидів.

Природні й антропогенні зміни клімату можуть впливати на стан біосфери, викликати різні екологічні зміни нормального функціонування окремих популяцій рослин і тварин, а також досить суттєво впливати на діяльність людини та її здоров'я.

Аналіз, оцінювання сучасного клімату, прогнозування його можливих змін і коливань потребують великої кількості даних, ставлять завдання всебічного аналізу стану НПС і моделювання клімату. Таким чином, найбільш важливими завданнями кліматичного моніторингу є такі:

1. Збирання даних про стан кліматичної системи;

2. Аналіз і оцінювання природних та антропогенних змін і коливань клімату (включаючи порівняння клімату минулого з теперішнім);

3. Зміна стану кліматичної системи взагалі;

4. Виділення антропогенних ефектів в змінах клімату;

5. Виявлення природних та антропогенних факторів, що впливають на зміну клімату; кліматичний моніторинг екологічний фоновий

6. Виявлення критичних елементів біосфери, вплив на які може призвести до кліматичних змін.

Кліматичний моніторинг включає в себе геофізичний та біологічний моніторинги. Розглядаються як фактори дії, так і джерела забруднення. Цей моніторинг вирішує практичні завдання та наукові прогнози.

Кліматичний моніторинг здійснюється за допомогою метеорологічних служб, які складаються з наземних та супутникових підсистем. Широке коло питань кліматичного моніторингу та питань про можливі зміни й коливання клімату групують за такими основними розділами:

1. Вимірювання основних метеорологічних параметрів, вивчення та аналіз атмосферних явищ і процесів, які характеризують зміни погоди;

2. Моніторинг стану кліматичної системи (реакція кліматичної системи та її елементів на будь-які природні та антропогенні зміни);

3. Моніторинг внутрішніх та зовнішніх факторів (особливо антропогенних факторів), які впливають на клімат; моніторинг джерел цих забруднень;

4. Моніторинг можливих фізичних і екологічних змін в НС в результаті кліматичних змін і коливань.

Фоновий моніторинг -- багаторiчнi комплексні спостереження за визначеними об'єктами природоохоронних зон для оцінювання і прогнозування змін стану екосистем, віддалених від об'єктів промислової і господарської діяльності.

Основним завданням фонового моніторингу є з'ясування і фiксацiя показників, що характеризують природний фон (стан природного середовища, який не зазнав прямого впливу людської дiяльностi), а також глобальні й регiональнi зміни в процесі розвитку біосфери. Його організовують у біосферних заповідниках, де вивчають, контролюють i прогнозують антропогенні зміни біосфери, абіотичних факторів середовища, а також внутрiшнi процеси і явища, що відбуваються в екосистемах.

Фоновий глобальний стан біосфери вивчають на фонових станціях, які формуються зi стаціонарного спостережувального полігона (ділянки для відбору проб, гiдропости, спостережувальнi свердловини) і хiмiчної лабораторії, розміщених на територіях біосферних заповiдникiв, де заборонена будь-яка господарська дiяльнiсть.

Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрями:

-- моніторинг забруднення природного середовища та інших факторів антропогенного впливу;

-- моніторинг реакції біоти на антропогенний вплив, передусім на фонові рiвнi забруднення;

-- спостереження за зміною функціональних i структурних характеристик еталонних (незайманих) природних екосистем і їх антропогенних модифiкацiй.

Програма фонового моніторингу формується з абіотичної та біотичної складових.

Екологічний моніторинг - системи режимних довгострокових безперервних спостережень за станом довкілля з метою використання одержаної інформації, необхідної для прийняття рішень і складання прогнозів динаміки екологічних ситуацій у різних регіонах планети.

Ступені екологічного моніторингу - глобальний, регіональний, локальний. З 1990 року розроблена і виконується програма «Спеціальний комплексний екомоніторинг України». Використання екологічного моніторингу дає можливості розробити заходи з охорони природного середовища; раціонально використовувати природні ресурси і запобігати критичним ситуаціям, які шкідливі або загрожують здоров'ю людини; здійснювати контроль за існуванням організмів та їх угруповань, природних об'єктів та їх комплексів, створювати прогноз масштабу невідворотних змін; визначати зміни в екосистемах, природних комплексах і їх продуктивність; виявляти зміни запасів корисних копалин, водних, земельних та рослинних ресурсів; здійснювати спостереження за антропогенними змінами; збирати, узагальнювати і передавати компетентним органам інформацію для забезпечення роботи всього механізму охорони зовнішнього середовища за тієї чи іншої форми діяльності людини (прогноз змін метеорологічних, гідрологічних режимів, продуктивності пасовищ тощо; планування і розробка заходів регулювання чисельності популяцій шкідників сільського та лісового господарств, переносників збудників хвороб; раціонального ведення сільського господарства тощо).

Размещено на Allbest.ru