Промислова екологія. Шляхи підвищення екологічності харчових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра харчових технологій

Реферат

на тему: "Промислова екологія. Шляхи підвищення екологічності харчових підприємств"

Виконала: Пономаренко Т.Ю.

Перевірила: Новік А.В.

Дніпропропетровськ, 2015

Основні поняття промислової екології

Промислова екологія - це наука про сукупність складних систем, які включають в себе підприємства промисловості, а також інші господарські об'єкти і всі, що живуть на даній території організми.

Інакше, промислова екологія - це розділ екології, що вивчає закономірності формування природно-промислових комплексів і способи забезпечення їх екологічної безпеки.

Основою промислової екології є системний підхід з урахуванням інтересів усіх економічних, різноманіття технологічних, економічних, біологічних, соціальних, географічних та інших перетинів поміж людиною, об'єктами господарської діяльності й навколишнім середовищем.

Промислова екологія - нова швидко розвиваюча галузь, метою котрої є охорона довкілля шляхом раціонального і комплексного використання сировинних і енергетичних ресурсів у циклі: первинні сировинні ресурси - виробництво - споживання - вторинні сировинні ресурси, і зрештою створення техногенного кругообігу речовин за аналогією з його біохімічним кругообігом у природних екологічних системах.

Особливу важливість такий підхід підкреслював академік В.І. Вернадский, який казав, що перехід "до нового еволюційного стану ноосфери можливий лише за умови збереження циклів речовин, сформованих в біосфері". екологічний промисловий безпека

Промислова екологія, на відміну від всіх інших наукових напрямів, які вивчають взаємодію суспільства з природою, базується на повному та глибокому знанні технології виробництва. Вона використовує якісні та кількісні параметри технологічних процесів для оцінки їх впливу на природне середовище.

Промислова екологія, базуючись на нормах, які переважно регламентують гранично допустимі концентрації (ҐДК) і впливи (ГДВ), визначає ефективні способи і засоби охорони навколишнього природного середовища.

Промислова екологія є функціональною дисципліною, тому що головне її завдання, поряд із встановленням структури і законів розвитку еколого-технічних систем - дослідження зв'язків усередині їх і зміни в часі, тобто функціонування подібної системи, як єдиного цілого.

Методологічною основою промислової екології є системний підхід з урахуванням усього різноманіття економічних, біологічних, соціальних, технологічних, психологічних і інших зв'язків, їх розмаїтість і супідрядність.

Головне тут не ускладнення методів досліджень, а використання нових принципів підходу до вивчення еколого-технічних систем.

Об'єктом вивчення промислової екології є техносфера - складова частина антропосфери.

Антропосфера - оболонка Землі, де реалізується діяльність людини (виробнича, побутова, власне соціальна).

Головними завданнями промислової екології є пошук і реалізація надійних способів і засобів забезпечення умов виживання природи і людини при функціонуванні природно-промислового комплексу.

Природно-промисловий комплекс - це структура, що виникає за рахунок взаємодії підприємства, його функціонування, впливу допоміжних служб, житла та всієї інфраструктури з природним навколишнім середовищем, що включає як біотичну, так і абіотичну складові частини.

Таким чином, при впливі виробничої діяльності людини на середовище її проживання виникає система досить складних природно-промислових комплексів, які з підприємства, допоміжних служб, житлового комплексу, різних комунікацій, включаючи територію, абіотичну і біотичну складові.

Біотична складова утворена рослинним співтовариством (природним і частково штучним, що виникли за рахунок формування різних типів агроценозів), а також тваринами, супутніми людині або тими тваринами та іншими типами організмів, які нормально переносять сусідство людини.

Сукупність природно-промислових комплексів на Землі утворює техносферу. Техносфера є джерелом і благ, і небезпек для людини, так як створює специфічні умови середовища її проживання.

Важливим поняттям промислової екології є виробниче підприємство.

Виробниче підприємництво - це яка-небудь матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов'язана із проведенням продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей.

Виробниче підприємство займає певну територію, знаходиться в конкретному будинку, включає допоміжні служби, має різні комунікації і за рахунок своєї виробничої діяльності впливає на природне навколишнє середовище.

Воно може включати вплив самої діяльності, що супроводжується зміною середовища (наприклад, будівельне підприємство змінює біогеоценоз при підготовці території для будівництва і т. д.), крім цього, можуть утворюватися відходи виробництва, виділятися різні проміжні продукти, що негативно впливають на середовище існування (наприклад пил при виробництві цементу). Готова продукція також може негативно впливати на середовище проживання людини (наприклад хімічна зброя).

Проблеми промисловості

Предметом промислової екології є те, як знизити забруднення середовища в процесі виробництва. Причому це не обов'язково забруднення речовинами, в тому числі і токсичними. Промисловість забруднює середовище теплом, шумом, електромагнітним випромінюванням і пр., які вкрай гнітюче впливають як на людину, так і на природу в цілому.

Так наприклад, вплив шуму є однією з головних причин стресів і в людському суспільстві і в природі. Не досить вивчено вплив електромагнітного випромінювання, особливо слабкого. Теплове забруднення стає зараз найпоширенішим випадком хронічного стресу. Особливо це помітно поблизу теплових електростанцій, що вивільняють у повітря і воду величезну кількість тепла. Наслідки підвищення температури в навколишніх ставках і озерах різні.

Однією з найбільших небезпек вважається забруднення грунтових вод і глибоких водоносних горизонтів. На відміну від поверхневих вод цю воду практично неможливо очистити. Тому вона ще довго буде отруювати все живе навколо. Але основне навантаження несуть на собі, звичайно ж, атмосфера і відкриті водойми.

Основні напрямки розвитку промислової екології

До числа основних напрямів розвитку промислової екології можна віднести наступне:

1. Очищення викидів. Розробляються і впроваджуються все нові системи очисних споруд, що перешкоджають попаданню шкідливих речовин в атмосферу та у водойми. Однак проблема цим не вирішується - куди дівати ці речовини після того, як вони виділені в концентрованому вигляді з промислових стоків або диму.

2. Удосконалення технології виробництва шляхом повторного використання відходів.

3. Удосконалення видобувних і промислових галузей промисловості. Тут відбуваються практично неконтрольовані процеси руйнування ландшафтів, загибелі придатних для землеробства земель, забруднення середовища, безпосереднє знищення рослинного і тваринного світу планети і т.п.

4. Перехід на екологічно чистіші джерела енергії.

5. Зниження шкідливості транспорту. Це одна з найважливіших проблем сучасних міст, яка напряму пов'язана з енергетичною проблемою. Зараз цю проблему намагаються вирішувати за допомогою відповідних фільтрів і оптимізацією конструкцією моторів, але зростання чисельності автомобілів перекриває всі успіхи в цьому напрямку.

У природних екосистемах близько 90% енергії витрачається на розкладання і повернення речовин в біогеохімічний кругообіг. У соціально-економічних системах близько 90% матеріальних ресурсів переходить у відходи, а основна кількість енергії використовується у виробництві та споживанні.

Тому головним завданням промислової екології є знаходження шляхів для раціонального використання природних ресурсів, запобігання їх вичерпання, деградації і забруднення навколишнього середовища, а в кінцевому підсумку - поєднання техногенного та біогеохімічного кругообігів речовин.

Основоположні поняття промислової екології

Стійкість - властивість екосистеми, що характеризується здатністю: * витримувати зміни, створені зовнішніми впливами (наприклад, техногенні впливи на природний ландшафт); * чинити опір зовнішнім (техногенним) впливам; * виявляти здатність до відновлення або самовідновлення екосистеми. У ряді випадків зростання навантажень на грунти (статичних, динамічних, термодинамічних) призводить до небажаних явищ і процесів - осідання, зсуви, заводнення, що загрожує стійкості споруджуваного об'єкта і порушує баланс у геотехнічній системі.

Рівновага - властивість екосистеми зберігати стійкість в межах регламентованих меж при антропогенних змінах природного ландшафту.

Безпека - властивість, що визначає ризик втрат стійкості, рівноваги і живучості екосистеми. Екологічна безпека: 1) сукупність дій, станів і процесів, що прямо або побічно не призводять до життєво важливих втрат (або погроз таких збитків), які наносяться природному середовищу, окремій людині чи людству; 2) комплекс станів, явищ і дій, що забезпечує екологічний баланс на Землі і в будь-яких її регіонах на рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно та політично готове (може без серйозних збитків адаптуватися) людство.

Живучість - здатність довго жити, існувати; тривалість.

Шляхи підвищення екологічності харчових підприємств

Сьогодні, як ніколи раніше, всі галузі народного господарства, в тому числі промисловість України, потребують постійної уваги і підтримки у збереженні екологічної безпеки та екологічної рівноваги у природному середовищі, раціональному використанні матеріальних ресурсів тощо. Виконання цих важливих завдань залежить від багатьох чинників, одним з яких є ступінь підготовки спеціалістів з питань екології. Такі спеціалісти повинні мати високу екологічну свідомість, нове екологічне мислення, вільно володіти знаннями про різні екологічні напрямки науки, економічними, соціальними, правовими аспектами взаємодії суспільства та природи.

Вирішувати завдання, пов'язані з поліпшенням екологічного стану в промисловості, потрібно ще на етапі проектування та реконструкції підприємств, вибору екологічно чистих технологій і матеріалів та екологічно безпечного обладнання. Водночас кожен спеціаліст тієї чи іншої галузі промисловості повинен вміти обирати оптимальні конструкції пило-, газо- і водоочисних споруд, вільно володіти методами екологічного моніторингу.

У загальних рисах напрямки діяльності в галузі екології харчових підприємств можна сформулювати наступним чином:

· скорочення кількості відходів на основі економії сировини і енергії;

· підвищення рівня утилізації відходів;

· зниження викидів, скидів твердих відходів;

· збільшення інвестицій в охорону навколишнього середовища;

· мінімізація екологічних порушень.

У зв'язку з вище переліченим, виділяють наступні найбільш важливі напрямки в області підвищення рівня екологічності харчової промисловості:

* перехід від техногенного типу розвитку до стійкого, для чого потрібна екологізація всіх галузей харчової промисловості;

* розробка методів екологізації з урахуванням необхідності мінімізації техногенного впливу процесів виробництва продуктів харчування на навколишнє середовище;

* докорінне поліпшення матеріально-технічної бази галузей, оснащення підприємств обладнанням та технікою нового покоління, в тому числі для високоефективної очистки викидів та скидів, переробки вторинної сировини і відходів;

* впровадження прогресивних ресурсозберігаючих маловідходних технологій комплексної переробки сировини, вторинних ресурсів і відходів (у більшості галузей такі технології розроблені, але практично не реалізовані);

* широке залучення федеральних, регіональних бюджетних, позабюджетних та інших видів інвестицій;

* вдосконалення всієї системи водного господарства підприємств: збільшення обсягів оборотних і повторно використовуваних вод, зниження витрати свіжої води, зменшення обсягу стічних вод, особливо забруднених і скидних без очистки, з перспективним переходом на замкнуті цикли;

* перегляд та доопрацювання застарілої нормативної документації в області вторинних ресурсів, відходів та екології;

* оптимізація галузевої структури та розміщення виробництв, спрямована на створення агропромислових об'єднань для комплексного використання всіх видів матеріальних і енергетичних ресурсів, мінімізації відходів, що утворюються;

* поглиблена кооперація із суміжними галузями економіки з метою більш ефективного використання вторинної сировини і відходів;

* проведення системних наукових досліджень по створенню та застосуванню нових методів та інструментів екологізації галузей АПК, інтегруванні екологічних показників в оцінку знову розроблюваних технологій, процесів і обладнань;

* створення галузевих систем екологічного моніторингу, передбачають організацію екологічних лабораторій (Ділянок);

Екологічне вдосконалення виробництва передбачає економію споживаних ресурсів довкілля та скорочення маси відходів, що розміщуються в ній. І те й інше досягається шляхом впровадження маловідходних технологій, створенням систем безвідходного виробництва, виведенням з експлуатації застарілих основних фондів, що негативно впливають на навколишнє середовище.

Зараз харчовим підприємствам найчастіше невигідно використовувати мало -і безвідходні технології і випускати екологічно чисту продукцію, тому що це вимагає значних додаткових інвестицій і знижує рентабельність виробництва.

У багатьох країнах ведеться пошук найбільш економічних і високоефективних способів очищення стічних вод та інших забруднювачів довкілля (води, грунту, повітря). В принципі це поєднання класичних методів очищення з новими методами, з використанням мікроорганізмів. Тому впроваджуються ефективні технологічні процеси, розробляються принципово нові підходи до організації безвідходних або маловідходних енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Висновки

Отже, можна сказати, що промислова екологія розглядає взаємозв'язок матеріального, насамперед промислового виробництва, людини, живих організмів та органічного середовища їхнього життя, тобто предметом вивчення промислової екології є еколого-економічні системи.

Об'єктом вивчення промислової екології є техносфера - складова частина антропосфери.

Її предметом є те, як знизити забруднення середовища в процесі виробництва.

Головним завданням промислової екології є знаходження шляхів для раціонального використання природних ресурсів, запобігання їх вичерпання, деградації і забруднення навколишнього середовища, а в кінцевому підсумку - поєднання техногенного та біогеохімічного кругообігів речовин.

Існують основоположні поняття промислової екології : стійкість, живучість, безпека та рівновага.

Дуже важливих у наш час вважають вирішення завдань, пов'язаних з поліпшенням екологічного стану в промисловості.

Для підвищення екологічності харчових підприємств впроваджують маловідходні технології, створюють системи безвідходного виробництва, виводять з експлуатації застарілі основні фонди, що негативно впливають на навколишнє середовище.

Список використаних джерел

1. Промислова екологія [електронне джерело] http://svitohlyad.com.ua/biznes/promyslova-ekolohiya

2. Промислова екологія і відходи основних виробництв [електронне джерело] http://bukvar.su/jekologija/198970-Promyshlennaya-ekologiya-i-othody-osnovnyh-proizvodstv.html

3. Основи промислової екології [електронне джерело] http://moyaosvita.com.ua/geografija/osnovi-promislovo%D1%97-ekologi%D1%97/

4. Виробниче підприємництво [електронне джерело] http://finanse-porady.ru/proizvodstvennoe_predprinimatelistvo.html

5. Основи промислової екології [електронне джерело] http://ua-referat.com

6. Промислова екологія [електронне джерело] http://eprints.kname.edu.ua

7. Промислова екологія - Апостолюк C.O. [електронне джерело] http://www.westudents.com.ua/glavy/13312-peredmova.html

8. Оцінка рівня безвідходності та екологічністі переробних підприємств [електронне джерело] http://kubsau.ru/upload/iblock/890/890f3c1d206291200773045762acf68d.pdf

Размещено на Allbest.ru