Стан захищеності громадянина і суспільства від надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-технічний прогрес кожної розвинутої країни не тільки сприяє розвитку сучасного виробництва та покращенню умов праці і добробуту громадян, але й збільшує ризик аварій на великих промислових виробництвах. техногенний екологічний безпека надзвичайний

Нинішній рівень природно-техногенної безпеки України зумовлений здебільшого надмірним техногенним навантаженням на природне середовище протягом радянського періоду розвитку.

Суттєві диспропорції у розміщенні продуктивних сил, що існували упродовж тривалого часу, призвели до того, що в Україні техногенне навантаження на природне середовище у 4-5 разів перевищувало аналогічний показник розвинених країн. При цьому розораність земель складала 80% від усіх сільськогосподарських угідь, а обсяг води, що використовувався у технологічних процесах, у 2-5 разів перевищував рівень використання порівняно з розвиненими країнами. Надмірна концентрація промисловості та сільського господарства зумовила катастрофічне забруднення повітря, води й ґрунтів, а масштаби екологічних змін створили реальну загрозу життю та здоров'ю громадян України.

Величезне регіональне навантаження території України потужними промисловими та енергетичними об'єктами (у 2014 році в Україні функціонувало за даними Державної служби України з питань праці 9424 об'єкта підвищеної небезпеки) збільшує ризик аварій, збитки від яких можна порівняти з розміром національного бюджету середньої країни. А наявність в Україні значних територій з несприятливим природним впливом та схильністю до проявів небезпечних природних явищ підсилює гостроту проблеми щодо вивчення стану техногенної й природної безпеки та необхідність пошуку шляхів його покращення.

Статистичні дані свідчать про те, що у 2014 році в Україні зареєстровано 143 надзвичайні ситуації, внаслідок яких загинуло 287 осіб та постраждало 680 осіб. Порівняно з 2013 роком зареєстровано збільшення кількості загиблих у НС на 13,4%, що обумовлює важливість завдань щодо аналізування поточного стану з надзвичайними ситуаціями державного та регіонального рівнів, причин їх виникнення та дій органів управління і сил цивільного захисту з їх ліквідування.

На сьогодні відсутність моніторингу на чотирьох рівнях (космічний (дистанційне зондування Землі), авіаційний, наземний, геологічний) призводить до зниження рівнів достовірності прогнозів щодо виникнення НС природного та техногенного характеру. Тому, важливим залишається питання створення та функціонування системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій: відпрацювання спільних методів збору, обробки та зберігання інформації про НС, що дозволить аналізувати та систематизувати ризики, а також накопичувати інформацію з метою прогнозування НС.

Для підвищення ступеня захищеності населення і територій України від надзвичайних ситуацій, зменшення ризиків їх виникнення та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру необхідно запроваджувати сучасні методи управління ризиками, що дозволить забезпечити досягнення гарантованого рівня безпеки громадянина і суспільства.

Література

1. Данилишин Б.М. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки: [монографія] / Б.М. Данилишин, В.В. Ковтун, А.В. Степаненко. - К.: Лекс Дім, 2004. - 552 с.

2. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2014 році: [у форматі PDF]. - Режим доступу: http://www.mns.gov. ua/content/national_lecture.htm.

3. Екологічна та природно-техногенна безпека України: регіональний вимір загроз і ризиків: монографія / С.П. Іванюта, А.Б. Качинський. - К.: НІСД, 2012. - 308 с.

Размещено на Allbest.ru