Проблеми екології в Миколаївській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місто Миколаїв, розташоване на злитті річок Інгул і Південний Буг, має унікальний природний комплекс.

Система водних об'єктів і озеленених територій є природно-екологічним каркасом міста.

Екологічні проблеми Миколаєва є типовими для багатьох міст України: забруднення поверхневих водних об'єктів, атмосферного повітря, підземних вод, якість питної води, шумове забруднення, управління відходами, збереження біорізноманіття на території міста.

Стан атмосферного повітря

Завдяки відсутності в місті підприємств металургійної, хімічної та вугільної промисловості, Миколаїв не відноситься до переліку регіонів з високим забрудненням атмосфери. Основним забруднювачем атмосферного повітря є автотранспорт. За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології стан атмосферного повітря м. Миколаєва за 2015 рік характеризувався наступними даними:

Січень

Стан забруднення атмосферного повітря м. Миколаєва у січні характеризувався наступними даними:

1. Вміст пилу у січні в середньому склав по місту 0,09 мг/м3 (0,6 ГДК с.д). Максимальна концентрація дорівнювала 0,6 мг/м3 (1,2 ГДК м.р.) і спостерігалась в районі міжміського автовокзалу 19 січня о 7 годині при штильовій погоді.

2. Середньомісячна концентрація діоксиду сірки в порівняні з минулим місяцем зменшилась більш ніж у двічі та склала 0,004 мг/м3 (0,08 ГДК с.д.). Така ж тенденція спостерігається і з максимальною концентрацією, яка досягла в січні 0,014 мг/м3 (0,03 ГДК м.р.).

3. Рівень забруднення оксидом вуглецю склав по середньомісячній концентрації по місту - 0,6 мг/м3 (0,2 ГДК с.м.), по максимальній - 4,0 (0,8 ГДК м.р.).

4. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту коливалась від 0,02-0,06 мг/м3 (0,5-1,5 ГДК с.д.), а максимальні - від 0,04 до 0,15 (0,2 - 0,8 ГДК м.р.). Перевищення ГДК с.д. спостерігалось по всім пунктам спостережень крім району вул. Обсерваторної, 1.

5. Концентрація оксиду азоту залишається стабільно низькою і становила в середньому 0,01 (0,17 ГДК с.д.).

6. Фтористий водень, як по середнім, так і по максимальним концентраціям не перевищував ГДК. Середньомісячна концентрація по місту склала 0,002 (0,4 ГДК с.д.), а максимальна - 0,010 (0,5 ГДК м.р.)

7. У січні середньомісячна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі зменшилась і становила 0,009 (3,0 ГДК с.д.). Найменшою концентрація була в районі вул. Обсерваторна, 1, де дорівнювала 0,005 (1,7 ГДК с.д.) та найбільшою - в районі вул. Чигирина - пр. Жовтневий, і досягла 0,012 (4,0 ГДК с.д.). Максимальна концентрація була зафіксована в районі міжміського автовокзалу 19 січня о 19 та склала 0,036 (1,03 ГДК м.р.).

Лютий

Стан забруднення атмосферного повітря м. Миколаєва у лютому характеризувався наступними даними:

1. Концентрації пилу по пунктам спостережень в середньому дорівнювали 0,03 - 0,18 мг/м3 (0,2 - 1,2 ГДК с.д). Максимальна концентрація, яка досягла 0,5 мг/м3 (1,0 ГДК м.р.), спостерігалась в районах міжміського автовокзалу та Обласного палацу культури.

2. Рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки не змінився відносно січня. Його середньомісячні концентрації по місту дорівнювали 0,004 мг/м3 (0,08 ГДК с.д.). Перевищень ГДК максимально разової не виявлено.

3. Оксид вуглецю спостерігався по місту у концентраціях 0,7 - 1,3 мг/м3 (0,2 - 0,4 ГДК с.д.). Найбільший його вміст, який складав 4,0 мг/м3 (0,8 ГДК м.р.), був зафіксований в районі Промзони 4 лютого о 19 годині при слабкому південно-східному вітрі.

4. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту у лютому перевищували ГДК с.д. в 1,5 - 1,75 рази (0,06 - 0,07 мг/м3) по всім пунктам спостережень. Лише в районі вул.Обсерваторна, 1 середня за місяць концентрація склала 0,5 ГДК с.д. (0,02 мг/м3). Максимальна концентрація, яка дорівнювала 0,18 мг/м3 (0,9 ГДК м.р.), відмічена в районі обласного Палацу культури 27 лютого о 19 годині за умов штильової погоди.

5. Концентрація оксиду азоту незначно збільшились і складали 0,02 мг/м3 (0,33 ГДК с.д), а максимальні залишились на тому ж рівні - 0,02 мг/м3 (0,05 ГДК м.р.).

6. Фтористий водень, як по середнім, так і по максимальним концентраціям не перевищував ГДК. Середньомісячна концентрація по місту склала 0,003 (0,6 ГДК с.д.), а максимальна - 0,009 (0,5 ГДК м.р.).

7. Вміст формальдегіду в середньому по місту склав 0,005 - 0,010 мг/м3 (1,7 - 3,3 ГДК с.д.). Перевищень ГДК максимально разової у лютому не спостерігалось.

8. Радіаційний фон

Дані про радіаційний фон в 2015 році по м. Миколаєву та Миколаївській області представлені в таблиці:

забруднення атмосферний повітря середовище

Радіаційний фон - це випромінювання радіоактивного походження, яке присутнє на Землі від техногенних та природних джерел. Слід зазначити, що на людину воно впливає постійно. Неможливо повністю уникнути радіоактивного випромінювання. На Землі життя виникла і розвивається при постійному опроміненні. Радіаційний фон складається з таких компонентів: випромінювання від техногенних радіонуклідів, тобто від штучних; випромінювання від радіонуклідів, які знаходяться в повітрі, земній корі та інших об'єктах зовнішнього середовища; космічне.

Опромінення буває внутрішнім і зовнішнім. Останнє обумовлюється джерелами, які розташовуються поза тілом людини (наземні, а також космічні). Радіонукліди, які знаходяться безпосередньо в тілі людини, здійснюють внутрішнє опромінення. Радіаційний фон на місцевості вимірюється в потужності експозиційної дози.

За рахунок космічного випромінювання дозу в тридцять п'ять мбер на рік отримує більшість населення нашої планети. Приблизно такий же обсяг людина має від джерел природного походження, які є зовнішніми. Від них доза внутрішнього опромінення дорівнює близько ста тридцяти п'яти мбер на рік в середньому. Тому сумарний обсяг внутрішнього та зовнішнього опромінення людини, яка походить від природних джерел, дорівнює, в середньому, близько двохсот мбер за дванадцять місяців.

Додаткові джерела радіації з'явилися в результаті впливу людини на середовище, яке його оточує, в тому числі і природні радіонукліди, які в чималій кількості витягуються з надр Землі разом із сировиною для будівельних матеріалів, мінеральними добривами, нафтою, газом і вугіллям і так далі.

Вимірювання радіаційного фону є дуже важливою і відповідальною процедурою. При цьому виявляються зони, які найбільш небезпечні для проживання. Радіаційна експертиза потрібна всім, хто піклується про своє здоров'я. При вимірі радіаційного фону проводять оцінку зовнішнього гамма-випромінювання на місцевості; радіаційний контроль харчової сировини і харчових продуктів; контроль у відібраних пробах промислових відходів; деревини, металу і виробів з нього, будматеріалів; контроль питної, промислової води.

Іонізуючим випромінюванням називають таке, яке побічно або прямо здатне викликати утворення негативно і позитивно заряджених іонів (іонізацію навколишнього середовища).

Протягом усього періоду існування планети Земля є іонізуюче випромінювання, яке розповсюджується в космічному просторі. Радіоактивні речовини, що знаходяться в Земній корі, а також космічні промені є носіями іонізуючих випромінювань природного походження.

Джерела іонізуючого випромінювання є приладами засобів зв'язку високої напруги, прискорювачами заряджених частинок, штучними радіоактивними ізотопами, ядерними реакторами, рентгенівськими установками і т.д. Іонізуючі випромінювання як штучні, так і природні, можуть бути корпускулярними і електромагнітними (квантовими або фотонними).

Всі вони мають високу енергію і можуть викликати зміни в біологічних структурах клітин, це може привести до їх загибелі.

Радіаційний фон точної оцінки небезпеки не має, тому що виражених зрушень, які піддаються об'єктивної реєстрації, маленькі дози іонізуючих випромінювань не викликають. Повністю вплив радіаційного фону на організм людини не з'ясовано. Абсолютно безпечною не можна вважати будь-який обсяг, у тому числі той, який утворюється за рахунок радіаційного фону. Проте практично не піддається виявленню і дуже малий ефект (ризик) при низьких дозах.

Об'єкти природно-заповідного фонду

В межах міста налічується 18 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1184 га (4,5% міської території):

· Миколаївський зоологічний парк;

· Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва: «Парк Перемоги», «Парк ім. Петровського», «Сквер ім. 68 Десантників», «Сквер «Сиваський», «Бульвар «Флотський», «Парк «Ліски», «Піонерський», «Парк імені Ленінського Комсомолу»;

· Ботанічна пам'ятка природи «Сквер Пам'ять»;

· Заповідне урочище «Дубки»;

· Лісовий заказник «Балабанівка»;

· Гідрологічний заказник «Жовтневе водосховище»;

· Гідрологічна пам'ятка природи «Турецький фонтан»;

· ботанічні пам'ятки природи «Дуб черешчатий».

Фахівцями управління екології департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради постійно проводяться рейди щодо обстеження санітарного стану та дотримання режиму об'єктів природно-заповідного фонду міста.

Відповідно до розпоряджень міського голови від 11.03.14 р. №82р та від 29.08.2014 № 223р у місті Миколаєві проходили міські весняна та осіння акції «Свято деревонасадження, санітарного очищення та благоустрою м. Миколаєва». В рамках акцій 22 березня, 17 квітня та 6 вересня 2014 року були проведенні загальноміські суботники по санітарному очищенню міста. Активну участь у суботниках взяли студенти, школярі, співробітники миколаївських комунальних підприємств, органів місцевого самоврядування, державних установ, працівники приватних підприємств, мешканці міста, члени громадських і молодіжних організацій. Всього в місті до роботи на суботниках під час весняної акції було залучено 44855 осіб, 177 одиниць техніки, вивезено на міське сміттєзвалище близько 3395 мі листя, гілок та висаджено 92 дерева, а під час осінньої акції - більше 19,8 тис. осіб, 50 одиниць техніки, вивезено на міське сміттєзвалище близько 898 мі сміття, листя та гілок. В межах загальноміських суботників протягом 2014 року висаджено на території міста 1541 од. дерева та 2550 од. чагарників.

У липні 2014 р. спеціалістами департаменту житлово-комунального господарства із залученням фахівців Державної екологічної інспекція у Миколаївській області, Миколаївського національного аграрного університету, ДП «Миколаївське лісове господарство», ТОВ «Миколаївзеленгосп» було проведено обстеження об'єкту природно-заповідного фонду - ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Дуб черешчатий» за адресою: вул. Адмірала Макарова, 1 в Заводському районі. Виявилося, що дерево, вік якого понад 220 років, було уражено патогенними грибами, внаслідок чого в ньому утворилася обширна порожнина. З метою збереження ботанічної пам'ятки природи ТОВ «Миколаївзеленгосп» було проведено обрізку сухого гілля, а також розчищено, оброблено розчином від грибка та запломбовано порожнину.

Підрядною організацією департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради згідно виділених лімітів та затверджених графіків постійно проводяться роботи з очищення об'єктів благоустрою (парки, сквери, бульвари) та догляд за зеленими насадженнями і квітниками.

Вивчений екологічний стан Миколаївської області в динаміці за десять років. Встановлені джерела забруднення навколишнього середовища та їх вплив на здоров'я населення.

Ecological gitnation of Nikolaev region had been studiert in the course of 10 years. The source of environmental pollution and the influence on the health of population here determined.

З гідно з висновком Міністерства охорони здоров'я України, поряд з соціально-економічними факторами, вагомим чинником, який впливає на формування негативних тенденцій у стані здоров'я населення, є забруднення навколишнього середовища. Він складає 34% усієї захворюваності. 28% населення України живе в умовах небезпечного для здоров'я рівня забруднення повітряного середовища, 13% населення вживають недостатньо очищену питну воду [1, 2, 3, 4, 8]. Сукупність усіх факторів призводить до захворюваності населення, особливо у південно-східному та центральному регіонах України, де сконцентрована найбільша кількість підприємств металургійної, хімічної, вугільної та будівельної промисловості, енергетики. Надмірне техногенне навантаження на навколишнє середовище з великою питомою вагою викидів шкідливих речовин на 1 км2 території привела до негативних антропогенних чинників, які стали постійно змінювати не тільки поширеність, а й тяжкість перебігу захворювань. Причому стан здоров'я населення і характер його змін значною мірою визначаються не тільки рівнем забруднення навколишнього середовища, а й тривалістю проживання в цих умовах [1, 4]. Метою нашого дослідження було провести моніторинг антрополого-екологічних факторів на здоров'я населення Миколаївської області в динаміці за 10 років (1995-2005 рр.). Об'єктом дослідження були щорічні звіти Миколаївського обласного центру з гідрометеорології і обласної санітарно-епідеміологічної станції про санітарно-гігієнічний стан області, яка розташована у південно-степовій зоні України. Миколаївська область займає 4% території України, має загальну площу 94,6 тис. км2 , з якої 0,6 тис. км2 займає територія водного басейну. В області проживає 1984000 чоловік. Щільність Населення - 64 чоловік на 1 км2. Метеорологічний Стан характеризується різким коливанням погоди з Вітром південним та південно-східним напрямком Вітрів, які призводять до частих суховіїв з великою Втратою врожаю сільськогосподарських культур. Весна рання, зима наступає повільно, сніговий Покрив нетривалий [6]. Аналіз спеціалізованих лабораторій обласного Центру гідрометеорології, лабораторій обласної, Місцевих та районних станцій довів, що в містах і Районних центрах області і особливо в місті Миколаїві щороку викиди шкідливих речовин в Атмосферу від стаціонарних джерел і Автотранспорту складає 112,4 тис. Тонн на рік, в Тому числі твердих речовин 61,7 тис. Тонн. Концентрація фтористого водню досягла 1,5-2 Гранично допустимих концентраційних рівнів. В Зонах розміщених промислових підприємств і Центральних автомагістралей з навантаженням 1,5-2 тисяч машин за 1 год. Захворюваність населення 28 Наукові праці. Том 53. Випуск 40 В 2,4 раза вища за рівень загальної захворюваності Населення області, в 1,7 раза був вищий рівень Захворюваності ендокринної системи, в 4 рази - Захворюваності системи крові і кровотворних Органів, в 1,6 раза - на ревматизм, в 1,9 - Захворювань серцево-судинної системи, в 2,5 раза - Захворювань органів дихання [5, 7]. Лабораторні дослідження довели пряму Залежність між забрудненням атмосферного Повітря фтористим воднем і хворобами органів Дихання, шкіри та захворюваністю на гіпертонію (р<0,05). Причому цей зв'язок найбільш виражений У дітей віком до 2 років та дорослих вікової групи 40-49 років. Вплив фтористого водню на шкіру Частіше проявляється у весняно-літній період. На кожних 100 оглянутих малярів Суднобудівних заводів 53,3% мають ураження лор органів, 50,1 - ураження нервової системи, 48,4 - Органів дихання (91,3% - з астматичним Компонентом). Доведено шкідливий вплив фарб АС-510, ХС-597, ХС-010, ПФ-115, ПФ-133, ПФ-915, концентрація яких у відкритих приміщеннях Досягала 0,6 - 1,0 від гранично допустимої Концентрації (ГДК). Забруднення атмосферного повітря, питної Води сукупністю хімічних речовин у майже 900 раз Привела до раптового масового захворювання Населення Первомайського району. Протягом Серпня випадки масових захворювань почали Реєструватися в селах Підгір'є, Мігуріно, Болеславчик, Гаусові-1, Гаусові-2. Всього Захворіло 378 людей, з яких дітей 208(55%) і 170 (45%) дорослих. Бригадою спеціалістів виявлено Токсикодермію неясної етіології. У 94% хворих Переважав шкіряний процес з висипанням Везикуло-папульозного характеру з розміром Елементів від 0,5 до 5 мм. У 53% спостерігався Респіраторний синдром у вигляді першіння в горлі, У 49% спостерігався кон'юнктивальним Синдромом, у 84% - порушення функції Центральної нервової системи. Вжитими заходами державної і обласної Комісій по надзвичайних екологічних ситуаціях Масове отруєння людей було припинено. Хворі Після лікування одужали, і лише через 2 роки Кропіткої роботи надзвичайна ситуація в цьому Районі була знята з обліку. Причиною масового Отруєння людей була сукупність високих рівнів Техногенного навантаження, перевищення ГДР Нітратів у 8-10 разів в питній воді, наявність Несанкціонованих захоронень будівельних Матеріалів при реконструкції бойових ракетних Комплексів (БРК), можливості присутності в них Елементів ракетного палива у вигляді гептилу і Амілу, несанкціонованого розкриття місцевим Населенням захоронень БРК з метою отримання Кольорових металів, випалювання Полівінілхлоридних ізоляцій кабелів та інші Фактори. Велике антропологічне напруження для Області створює гірничодобувний промисловий Гігант України - Кривбас, який щороку скидає біля 11 млн. М3 без будь-якої попередньої очистки Шахтні, кар'єрні, фільтраційні високомолекулярні Сполуки у річку Інгулець, що є самою значною Притокою Дніпра. Шахтні води Кривбасу (143 млн. М3), господарчо-побутові, стічні води із сховищ Північного і Інгульського гірнодобувних Комбінатів призводять до високого вмісту солей, Серед яких є феноли, солі тяжких металів, Хлорорганічні сполуки та інші речовини. В той же Час господарчо-побутові стоки мають високий Рівень бактерій і вірусів. Стік вод в Інгулецьку зрошувальну систему, Яка є основним джерелом питної води в нашому Регіоні, призвів до погіршення санітарно-Бактеріологічних показників води в річці Інгулець, Рівні яких перевищують затверджені нормативами В десятки, а іноді в сотні разів. Склалась небезпечна Ситуація з розповсюдженням вірусного гепатиту А (ВГА). Тільки в Миколаєві захворюваність на ВГА В 1,6 раза вища за показники по Україні. Багаторічне скидання вод Кривбасу в річку Інгулець призвело до різкого падіння Органолептичних показників питної води (прозорість, колір, запах, смак), і в декілька разів Збільшилась кількість органічних сполук, особливо Азоту, аміаку, концентрація яких досягає 2-3 ГДК, Нафтопродуктів - в 2,7, фенолів - в 6,0 раза. Максимальний рівень мінералізації води Збільшився вдвічі. Відмічається і високий рівень Твердості води (20,0 і більше мг/л). Постійний Викид шахтних вод призвели до накопичення Великої кількості речовин, які є вторинним Джерелом мікроорганізмів, органічних і хімічних Сполук, що підтримує високий рівень забруднення Води. Дослідження санітарно-гігієнічного стану Забезпечення м. Миколаєва питною водою стало Причиною вирішення Кабінетом Міністрів України Введення у 1997 року додаткового трубопроводу з Р. Дніпра. Однак водосховище з р. Інгулець у Корабельному районі Миколаєва зберігає свою Роль як резервне джерело водопостачання. Досліди з оцінки впливу сольового складу Питної води на організм жителів Миколаєва довів, Що в організмі людини постійне вживання такої Води призводить до виникнення порушень водно-мінерального обміну, функціональної діяльності Шлунково-кишкового тракту, печінки, серцево-судинної, сечовидільної системи. Протягом Десятиріччя значно зросла захворюваність на Артеріальну гіпертензію, атеросклероз, сечокам'яну Хворобу, артрозів, захворювань хребта, вірусного Гепатиту, дизентерії. У 1991-1993 рр. Було Зафіксовано випадки холери. Для врегулювання водного балансу області Збудовано 881 ставок з об'ємом води до 1 млн. М3, Екологія 29 34 водосховища з об'ємом води до 10 млн. М3, 7 Водосховищ з об'ємом води від 10 до 100 млн. М3. Було збудовано також 7 зрошувальних систем. Лабораторні дослідження продуктів Харчування показали наявність значної кількості Нітратів в продуктах рослинного походження. Велику концентрацію нітратів мали буряки, Цибуля, кабачки, картопля (від 16,7 до 40%). Найбільш забрудненими виявились кавуни, морква, Огірки і томати, що зросли у відкритому ґрунті. Широке використання мінеральних добрив з Азотзберігаючими речовинами, внесення їх при Несприятливих погодних умовах, порушення Агротехнологій призвело до накопичення їх в Ґрунті, а потім в рослинах. Щороку реєструються Як поодинокі, так і масові отруєння людей Нітратами. Важливе значення для Миколаївщини набуває Широкий розвиток атомної енергетики (Південно-Українська атомна електростанція), державних і приватних телекомунікацій, що прямо або Опосередковано негативно впливає на організм Людини. Для вивчення їх впливу на навколишнє Середовище використовувались дані фізико-технічної лабораторії обласної санітарної станції, Яка забезпечена спеціальними приладами і Апаратурою. Кожна установа області техногенного Походження взята на облік, вивчається їх діяльність І при кожному порушенні санітарно-гігієнічних Норм вживаються заходи із залученням державної Обласної адміністрації. Соціальні фактори у сукупності з факторами Навколишнього середовища стали значною Складовою впливу на здоров'я населення області. Вплив цих факторів можна умовно розділити на Гострий і хронічний. Гострий вплив проявляється в Особливих випадках, як то було в Первомайському Районі. Питома вага його незначна, хронічний Вплив негативних факторів проявляється в нашому Регіоні як специфічними ознаками, так і Неспецифічними. При цьому виникають різні за Патогенезом, локалізацією патологічного процесу Захворювання, пов'язані насамперед з Виникненням імунодефіцитних станів людини та Мутагенезом. На підставі проведеного дослідження можна Зробити наступні висновки:

1. Встановлено імовірне погіршення Екологічного стану Миколаївської області За 1995-2005 рр. та здоров'я населення

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабенко В.Г. Медичні проблеми виробничого об'єднання // Чорнобильська атомна електростанція і об'єкт укриття. - К, 1996., 262 с.

2. Білявський Г.А., Падун М.М., Фурдій Р.С. Основи загальної Екології. - К., 1995. - 364 с.

3. Григор'єв А.А. Екологічні уроки минулого і сучасності. - Л., 1991. - 406 с.

4. Приймак А.В. Екологічна ситуація на Україні і її Моніторинг: аналіз і перспективи. - К., 1990. - 44 с.

5. Карбунова Ю.В. Екологія Миколаєва. - Миколаїв, 1997. - 75 с.

6. Статистичні звіти Миколаївського обласного центру з Гідрометеорології.

7. Статистичні звіти обласної санітарно-епідеміологічної Станції за 1995-2003 рр. - Миколаїв, 1995-2005 рр.

8. Торбін В.Ф. Навколишнє середовище і здоров'я дітей м. Києва // Видавництво НПФ - Тех. - Мед - Екол. - 1996. - 220 с.

Размещено на Allbest.ru