Екологічний стан та охорона рослинного покриву природно-заповідних територій (Опільсько-Кременецький округ)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут агроекології

УДК 502.752:504.73

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Екологічний стан та охорона рослинного покриву природно-заповідних територій (Опільсько-Кременецький округ)

03.00.16 - екологія

Лісова Наталія Олегівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Клоченко Петро Дмитрович, Інститут гідробіології НАН України,завідувач відділу екологічної фізіології водяних рослин

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Андрієнко-Малюк Тетяна Леонідівна, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, завідувач лабораторії наукових основ заповідної справи

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Гнатів Петро Степанович, Інститут екології Карпат НАН України

Захист відбудеться ”25” листопада 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології УААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології УААН за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 12

Автореферат розісланий "23" жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Я.В. Чабанюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У зв'язку із тривалою та глибокою антропогенною трансформацією навколишнього природного середовища важливого значення набуває оцінка сучасного екологічного стану територій, багатих рідкісними і зникаючими видами живих організмів, з метою встановлення ступеня деградації, а також збереження та відновлення природних ресурсів. До таких територій належить Опільсько-Кременецький округ, зокрема, філіал "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицький ботанічний заказник загальнодержавного значення.

Розроблення наукових основ раціонального використання природних ресурсів та комплексної охорони навколишнього природного середовища неможливі без ґрунтовного дослідження рослинного світу - біоенергетичної основи функціонування наземних екосистем. У зв'язку з цим, актуальними завданнями сучасної екології є вивчення особливостей впливу природних та антропогенних чинників на динаміку фітобіоти (Стойко, 2004; Дідух, 2005), оцінка флористичних і ценотичних змін за дії зростаючого антропогенного пресу (Царик, 2003; Стойко, 2006), а також обґрунтування наукових основ збереження фіторізноманіття окремих регіонів (Андрієнко, 2006; Шеляг-Сосонко, 2004; Мельник, 2000).

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах наукової тематики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка "Вплив екологічних факторів на динаміку екосистем у трансформованому середовищі” (реєстраційний номер 0196U0123317), що є складовою державної Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники"), затвердженої Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 р. №177/94-ВР.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - оцінити сучасний екологічний стан рослинного покриву природно-заповідних територій Опільсько-Кременецького округу, визначити чинники його формування й трансформації та обґрунтувати созологічні заходи щодо збереження фіторізноманіття.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

– провести еколого-історичний аналіз формування рослинного покриву досліджуваних природно-заповідних територій;

– оцінити стан вивчення рослинного покриву територій дослідження;

– охарактеризувати фізико-географічні умови досліджуваних територій та визначити особливості їх впливу на рослинний покрив;

– вивчити сучасний стан флори судинних рослин і виявити своєрідність їх систематичної структури;

– здійснити еколого-ценотичний аналіз судинних рослин;

– встановити групи рослин за відношенням до екологічних чинників (світло, температура, волога, трофічні умови);

– визначити багатство життєвих форм судинних рослин за класифікацією Раункієра;

– дослідити фітоценотичну структуру рослинного покриву природно-заповідних територій;

– встановити антропогенні чинники трансформації рослинного покриву досліджуваних територій;

– обґрунтувати доцільність формування Кременецько-Опільського регіонального екологічного коридору;

– оцінити природоохоронне та господарське значення рослинного покриву досліджуваних територій.

Об'єкт дослідження: рослинний покрив природно-заповідних територій.

Предмет дослідження: екологічні чинники формування і трансформації рослинного покриву природно-заповідних територій Опільсько-Кременецького округу, видовий склад та різноманіття судинних рослин, перспективи його використання та відновлення.

Методи дослідження: загальноприйняті еколого-флористичні, геоботанічні, фітогеографічні, фітоценологічні й статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Складені повні конспекти флори філіалу "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицького ботанічного заказника. Вперше для зазначених природно-заповідних територій подана схема визначення екологічного стану їх рослинного покриву, проведено екологічний аналіз флори та розраховано індекси фіторізноманіття. На основі отриманих матеріалів запропонована низка созологічних заходів щодо флори судинних рослин, охорони рідкісних видів від інвазії антропофітів, сприяння плодоношенню та відновленню і репатріації зниклих видів. Обґрунтована доцільність створення Кременецько-Опільського регіонального екологічного коридору як складової частини національної екомережі.

Практичне значення одержаних результатів. Виконана робота є внеском у пізнання регіональних флор судинних рослин України. Отримані матеріали можуть бути використані при написанні флористичних зведень - посібників, визначників та флор, а також включені до нормативних навчальних курсів з екології для студентів вищих навчальних закладів.

Результати флористичних обстежень можуть бути використані при проведені екологічного моніторингу заповідних територій України. Обґрунтовані заходи щодо суворого дотримання заповідного режиму та впорядкування туристичної діяльності на території досліджень, а також пропозиції відносно удосконалення господарювання на землях Держлісфонду, сприятимуть ефективній реалізації Закону "Про природно-заповідний фонд України". Запропонований Опільсько-Кременецький екологічний коридор служитиме дисперсії насінних зачатків рослин, а перелік рослин, які доцільно включити до регіонального списку рідкісних видів, є важливим для збереження фітогенофонду на досліджуваній території. Загалом 21 група дикорослих місцевих рослин оцінена як джерело корисної фітосировини.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним та оригінальним дослідженням, яке базується на результатах власних польових досліджень. Авторкою виконані всі частини дисертаційної роботи, в тому числі статистичне опрацювання й аналіз отриманих результатів, а також сформульовано висновки. Здобувачка особисто або у співавторстві підготувала до друку наукові праці, в яких викладені основні положення дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були оприлюднені на 2-й Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004); Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації" (Тернопіль, 2005); Науковій конференції "Голицький державний ботаніко-ентомологічний заказник - унікальна пам'ятка природи Бережанського Опілля України" (Тернопіль, 2006); 10-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених "Екологія. Людина. Суспільство" (Київ, 2007).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені у 11 наукових працях (із них одна монографія у співавторстві та 4 статті у фахових виданнях).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, узагальнення, висновків, списку використаних джерел (222 найменування, з яких 27 латиницею), дев'яти додатків. Робота ілюстрована 9 таблицями та 20 рисунками. Загальний обсяг рукопису становить 231 стор., з них основний текст займає 124 стор. машинопису.

Основний зміст роботи

Стан вивчення рослинного покриву природо-заповідних територій Опільсько-Кременецького округу

У розділі розглянуто значення рослинного покриву як автотрофного компонента природних екосистем. Зазначено, що початковий етап становлення флори та рослинності вивчених територій, ймовірно, пов'язаний з серединою міоценової епохи неогенового періоду, коли води Сарматського моря цілком відступили з даної території і вона почала формуватися як наземна ландшафтна екосистема. Наголошено, що флора досліджуваних територій зберегла значну кількість стародавніх елементів - рестанців, а також елементів формування основних палеокомплексів. Зазначено, що основне ядро провідних комплексів флори склалося уже до кінця пліоцену і початку плейстоцену.

Проведений літературний аналіз засвідчує особливу увагу вітчизняних, а також польських, німецьких, словацьких та чеських вчених до рослинного світу Кременецьких гір та Опілля у зв'язку з його великим фіторізноманіттям, що характеризується чималою кількістю рідкісних, ендемічних та реліктових видів. Саме вони становлять значний флористичний та созологічний інтерес.

Акцентована увага на тому, що в сучасних умовах антропогенної трансформації екосистем нагальними є дослідження видового складу, систематичної структури, екологічних особливостей та закономірностей розподілу судинних рослин в об'єктах природно-заповідного фонду України. Відсутність належних знань унеможливлює проведення моніторингу природних комплексів, які є під охороною, а також розробку наукових основ збереження наявного фіторізноманіття.

Фізико-географічні умови та їх екологічний вплив на сучасний рослинний покрив філіалу "Кременецькі гори" та Голицького ботанічного заказника

На основі літературних даних подані характеристики географічного розташування, геолого-геоморфологічних умов, кліматичних особливостей, гідрологічної мережі та ґрунтів досліджуваних територій.

Філіал "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" розташований на півночі Тернопільської області в межах Кременецького району. Дослідженнями охоплена західна частина Кременецьких гір, а саме гори: Черча, Замкова, Страхова, Маслятин, Божа, Дівочі скелі та Гостра. Загальна площа даної території становить 1000 га (Заверуха, 1963)

Голицький ботанічний заказник є частиною Подільського горбогір'я і знаходиться між селами Куряни і Демня в південній частині Бережанського району Тернопільської області та займає площу 60 га (Барна, Царик, Черняк та ін., 1997).

Окремо розглянуто вплив на флору Опільсько-Кременецького округу визначальних екологічних чинників (освітленість, температура, зволоженість, ґрунти тощо).

Матеріали та методи досліджень

Оригінальні дані отримані в 2003-2007 рр. під час фітогеографічних, геоботанічних, фітоценологічних та еколого-флористичних досліджень на території філіалу "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицького ботанічного заказника. Вивчення видового складу та різноманіття судинних рослин проводили за допомогою маршрутних та напівстаціонарних методів польових досліджень. Усього здійснено 34 маршрути.

Для аналізу флори і рослинності на найбільш типових ділянках закладали пробні площі та проводили їх описи. Геоботанічна характеристика рослинності досліджуваних ділянок подана згідно з багатотомником "Полевая геоботаника" (т.т. 1-5, 1959-1976).

Стаціонарні дослідження проводили на типових щодо фіторізноманіття ділянках гір: Дівочі скелі, Страхова, Маслятин, Черча, Замкова, Божа і Голиця. Для визначення кількості особин трав'яних рослин та кущів закладали площадки, які мали розміри 10Ч10 м та 1Ч1 м, відповідно, на лісових та лучно-степових ділянках і болотах. На кожній із них встановлювали чисельність особин певного виду. Визначали середнє арифметичне значення для кожного виду з урахуванням загальної кількості ділянок і множили на загальну площу лісу, степу чи болота. У подальшому підраховували загальну кількість особин кожного виду.

Для встановлення числа видів дерев і кущів та кількості підросту використовували таксаційні таблиці лісництв із зазначенням кварталів і виділів, а також матеріали, наведені в "Сортиментных таблицах для таксации леса на корню" (1984).

Статистичне опрацювання отриманих даних здійснювали традиційними методами (Лакин, 1990).

При ідентифікації видового складу судинних рослин використовували "Определитель высших растений Украины” (1987). Біоморфологічну структуру флори визначали згідно із системою життєвих форм Раункієра (Полевая геоботаника, т.т. 1-5, 1959-1976). Класифікація рослин за відношенням до світла, температури, вологи, грунту проводилася відповідно до "Полевая геоботаника" (т.т. 1-5, 1959-1976).

Еколого-ценотична характеристика флори та рослинності подана з урахуванням методичних вказівок (Заверуха, 1985).

Побудову вертикальних проекцій типових лучно-степових ділянок (довжина 1 м) на горах Маслятин, Страхова, Черча, Дівочі скелі, Голиця здійснювали згідно "Полевой геоботаники" (т.т. 1-5, 1959-1976).

Видове різноманіття оцінювали за допомогою індексу Шеннона (Емельянов, 1999).

При обґрунтуванні екологічних коридорів керувалися такими критеріями, як значення регіональних екокоридорів для їх біотичного зв'язку із екокоридорами національного рангу, придатність локальних екокоридорів для міграції видів, відновлення втрачених природних цінностей, забезпечення тривалої функції, оцінка репрезентативності фіторізноманіття та забезпечення охорони екокоридорів (Шеляг-Сосонко, Гродзинський, Романенко, 2004).

Аналіз флори філіалу "Кременецькі гори" та Голицького ботанічного заказника

Нашими дослідженнями встановлено, що флора філіалу "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" нараховує 825 видів, які належать до 4 відділів, 5 класів, 89 родин та 413 родів. Флора Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення нараховує 285 видів судинних рослин (не враховуючи інтродукованих, в тому числі натуралізованих). Вона різноманітна за систематичним складом (3 відділи, 4 класи, 56 родин та 199 родів).

На території філіалу "Кременецькі гори" нами виділено бореально-лісовий, неморально-лісовий, лучний, лучно-степовий, степовий, кальцепетрофільний, псамофільний, ксерофітно-чагарниковий, гігро-гідроболотний та агрорудеральний флороценотипи. Найчисельнішим із них виявився неморально-лісовий ценотип (29,0%), тоді як агрорудеральний складав 20,0%, лучний - 14,9%, лучно-степовий - 13,9%, гігро-гідроболотний - 6,4%, бореально-лісовий - 5,0%, кальцепетрофільний - 4,1%, псамофільний - 2,3%, степовий - 2,2% і ксерофітно-чагарниковий - 2,2% (табл. 1).

Таблиця 1. Еколого-ценотична характеристика флори філіалу “Кременецькі гори”

№	Флороценотипи	Кількість видів	Частка від загальної кількості видів, %
1	Бореально-лісовий	41	5,0
2	Неморально-лісовий	239	29,0
3	Лучний	123	14,9
4	Лучно-степовий	115	13,9
5	Степовий	18	2,2
6	Кальцепетрофільний	34	4,1
7	Псамофільний	19	2,3
8	Ксерофітно-чагарниковий	18	2,2
9	Гігро-гідроболотний	53	6,4
10	Агрорудеральний	165	20,0
Загалом	825	100

Флора Голицького ботанічного заказника представлена наступними флороценотипами: неморально-лісовий (37,5%), лучно-степовий (20,4%), лучний (14,0%), агрорудеральний (8,4%), гігро-гідроболотний (6,0%), кальцепетрофільний (4,2%), степовий (3,9%), псамофільний (2,1%), ксерофітно-чагарниковий (2,1%) і бореально-лісовий (1,4%) (табл. 2).

Таблиця 2. Еколого-ценотична характеристика флори Голицького ботанічного заказника

№	Флороценотипи	Кількість видів	Частка від загальної кількості видів, %
1	Бореально-лісовий	4	1,4
2	Неморально-лісовий	107	37,5
3	Лучний	40	14,0
4	Лучно-степовий	58	20,4
5	Степовий	11	3,9
6	Кальцепетрофільний	12	4,2
7	Псамофільний	6	2,1
8	Ксерофітно-чагарниковий	6	2,1
9	Гігро-гідроболотний	17	6,0
10	Агрорудеральний	24	8,4
Загалом	285	100

Кількість та співвідношення флороценотипів на досліджених заповідних територіях мають яскраво виражені лісостепові риси.

Аналіз флори філіалу "Кременецькі гори" та Голицького заказника щодо особливостей дії абіотичних чинників засвідчив, що за відношенням до умов освітлення на цих територіях найчисельнішою виявилася група факультативних геліофітів, яка становила відповідно 65,2 та 57,9% від загальної кількості видів. Також поширеними були геліофіти (31,0 та 38,2%). Найменшою кількістю видів характеризувалися сціофіти - відповідно 3,8 та 3,9%.

На території філіалу й заказника вегетують відповідно 64,8 та 60,0% мезотермних, 29,2 та 34,7% термофільних і 6,0 та 5,3% кріофільних видів рослин.

Гумідний та помірно-теплий клімат зазначених заповідних територій сприяє переважному розвитку мезофітів (філіал - 85,4% та заказник - 83,2%). Малочисельною виявилася група гігрофітів - відповідно 7,3 та 6,6%. Ксерофіти в заказнику представлені дещо більше - 7,2 і 9,8%, а гідрофіти - лише одним видом на кожному об'єкті.

За відношенням до ґрунтових умов ідентифіковані судинні рослини в переважній більшості є мезотрофами (філіал - 44,6%, заказник - 43,5%), тоді як нітрофіли представлені відповідно 19,8 та 15,5%, оліготрофи - 12,5 та 9,8%, еутрофи - 12,4 та 14,7%, петрофіти - 8,6 та 12,6%, а псамофіти - 2,1 та 3,9%.

Велике різноманіття екотопів на території філіалу "Кременецькі гори" та дещо менше на території Голицького ботанічного заказника створюють відповідні сприятливі умови для формування життєздатних популяцій значної кількості видів рослин із різними аутекологічними властивостями. Наявна унікальна природна екологічна ситуація потребує активізації зусиль щодо охорони навколишнього природного середовища у цих місцевостях від непродуманого антропогенного втручання і створення умов для збереження й природного поширення рідкісних видів рослин.

Одержані нами дані свідчать про те, що флора філіалу "Кременецькі гори" характеризується різноманітністю життєвих форм. Згідно класифікації Раункієра вона об'єднує наступні групи: фанерофіти - 74 види (9%), хамефіти - 25 видів (3%), гемікриптофіти - 428 видів (51,9%), терофіти - 228 видів (27,6%) і криптофіти - 70 видів (8,5%).

Узагальнення даних щодо особливостей флори Голицького ботанічного заказника дозволило об'єднати виявлені рослини у такі групи: фанерофіти - 29 видів (10,2%), гемікриптофіти - 184 види (64,6%), хамефіти - 9 видів (3,1%), криптофіти - 29 видів (10,2%) і терофіти - 34 види (11,9%).

Керуючись підходами Б. В. Заверухи (1964), С. В. Зелінки (1998), В. І. Мельника (2000) та С. М. Стойка (2004), на заповідній території "Кременецькі гори" ми виділили 32 релікти (3,9% від загальної кількості видів), з яких 7 видів (21,9%) є третинними реліктами, 25 видів або 78,1% належать до гляціальних та інтергляціальних; 60 видів або 7,2% є ендеміками. рослина екологічний господарський флора

Щодо Голицького ботанічного заказника, то на його території нами виявлено 19 реліктів (6,6%), з яких 4 види (21%) є третинними реліктами, 15 видів або 79% представляли групу гляціальних та інтергляціальних рослин, 37 видів або 13,0% є ендемічними.

Найбагатшими за кількістю природних видів ендемічного характеру у філіалі "Кременецькі гори" є родини Orchidaceae - 10 видів, Rosaceae - 10 видів, Poaceae - 9 видів, Lamiaceae - 7 видів, а у Голицькому ботанічному заказнику: Orchidaceae - 7 видів, Asteraceae - 6 видів, Lamiaceae - 6 видів і Rosaceae - 5 видів.

Для повнішої оцінки даних щодо різноманіття судинних рослин нами був розрахований інформаційний індекс Шеннона. Всього на території філіалу "Кременецькі гори" підрахунки були проведені для 146 видів, а на території Голицького заказника - для 73 видів.

Фіторізноманіття за індексом Шеннона для філіалу "Кременецькі гори" (H1) становило - 4,58 (реальне значення). Крім того ми визначили і максимальне фіторізноманіття: H_max1 = log2146 = 7,19. Після порівняння зазначених показників отримуємо: J1 = 4,58ч7,19 = 0,64. Як бачимо, отримана величина наближається до одиниці. Це дає нам підстави зробити висновок, що на вказаній території відсутня чітко виражена монодомінантна структура. Підтвердженням зазначеного є і флористичне багатство досліджуваного об'єкту.

Аналогічні підрахунки були проведені і для Голицького ботанічного заказника. Тут реальний індекс Шеннона (H2) становив 3,48. Щодо максимального його значення, то воно складало: H_max2 = log273 = 6,19. Після порівняння H2 і H_max2, отримуємо: J2 = 3,48ч6,19 = 0,56. Отже, на території Голицького ботанічного заказника також відсутнє чітко виражене домінування одного виду, а його флористичне багатство є значним.

Проте, якщо порівняти отримані показники видової різноманітності двох об'єктів, то можна зробити висновок, що філіал "Кременецькі гори" є більш насиченим у видовому відношенні природно-заповідним об'єктом.

Фітоценотична структура рослинного покриву територій дослідження

Територія філіалу "Кременецькі гори" майже вся вкрита лісами, які займають 95,1% від загальної площі. Тут переважають грабово-дубові ліси та похідні від них грабняки (рідше - грабово-ясенові, грабово-гострокленові) з домінуванням влітку у трав'яному ярусі Galeobdolon luteum Huds., рідше -Asarum europaeum L., Stellaria holostea Fries., Carex pilosa Scop. і Mercurialis parennis L. Серед рослин-ефемероїдів поширеними є Anemone nemorosa L., а на вершинах пагорбів і поблизу них домінують Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte. і C. solida (L.) Clairv.

На території філіалу "Кременцькі гори" перевагу мають листяні ліси: формація грабово-дубова - Carpineto-Querceta, домінують - Carpinus betulus L. та Quercus robur L. Поширені також грабово-дубові ліси з Carex pilosa, грабово-дубові ліси з Carex pilosa та Aegopodium podagraria L., грабово-дубові ліси з Asarum europaeum, грабово-дубові ліси з Aegopodium podagraria, грабово-дубові ліси з Galium odoratum (L.) Scop. Значні площі на території філіалу "Кременецькі гори" зайняті вторинними грабовими лісами. Вони з'явилися внаслідок вирубування цінних порід у дубово-грабових лісах. Граб завдяки високим конкурентним властивостям стає домінантом, легко захоплює лісові вирубки і утворює чисті грабові ліси (гори Маслятин, Страхова, Божа).

На дерново-слабопідзолистих та сірих опідзолених піщаних і супіщаних ґрунтах поширена сосново-грабова формація - Pineto-Carpineta. У цих лісах перший ярус переважно утворює Pinus sylvestris L. другий, інколи третій яруси утворені широколистяними породами, переважно - Carpinus betulus (домінант), Quercus robur, Acer platanoides L., Tilia cordata Mill. Підлісок добре розвинутий, складається з Corylus avellana L., Sambucus nigra L., Frangula alnus Mill., Sorbus aucuparia L. тощо. Травостій представлений видами, властивими широколистяним і боровим лісам: Aegopodium podagraria, Carex pilosa (домінант), Dactylis glomerata L., Poa nemoralis L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn., Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau, Geranium robertianum L. тощо (гори Дівочі скелі, Черча, Замкова).

До вершини гори Божої, де залягають потужні вапняки, приурочені дубові ліси з домінуванням дуба скельного - Quercus petraea (Mattuschka) Liebl. Формація бука лісового - Fageta sylvatica збереглася на горі Черчій.

Лучно-степова рослинність у філіалі займає 0,47% від загальної площі. Вона приурочена до схилів південної та південно-західної експозицій із найвищим ступенем інсоляції, до плоских вершин гір і хвилястих пагорбків біля підніжжя. Всюди під степовими ділянками залягають ґрунти, багаті на карбонат кальцію: чорноземи на крейді або вапняках (громиші, рендзини), лесові схили, вапняки й вапнякові піски, крейдяні відслонення. Тут поширені такі формації як Festuceto-Varioherbosa і Cariceto-Festuceto-Varioherbosa. На сарматських пісках розповсюджена формація Fastuceto-Stipeto-Varioherbosa та формація Koelerieta glaucae (гори Черча і Замкова). На вапнякових осипах і вапнякових скелях переважають формації Festuceta pallensi і Helictotrichoneta desertoriae (гори Дівочі скелі, Страхова, Маслятин). Зрідка трапляється формація Poeta angustifoliae.

На території Голицького ботанічного заказника ліс займає північно-західні схили й вершину гори (1,3% від загальної площі заказника). Він представлений формацією Carpineta betulus у складі субформації Fageto-Carpineta. Значним флористичним різноманіттям відрізняється евтотрофне болото (0,5% від загальної площі заказника), яке знаходиться на південно-західному схилі гори. З деревних видів тут росте Salix caprea L. У трав'яному покриві з квіткових рослин вегетують Carex acuta (домінант), Molinia caerulea (L.) Moench., Phragmites australis Trin. ex Steud., Eriophorum polystachion L., Succisa pratensis Moench, Potentilla erecta (L.) Raeusch. та ін. Чисельна родина Orсhidaceae представлена такими видами як Gymnadenia conopsea (L.) R. Br., Orchis morio L., O. militaris L., Dactylorhiza majalis P. F. Hunt et Summerhayes, D. sambucina (L.) Soу., Epipactis palustris (L.) Cran. Майже всю територію заказника займають лучно-степові фітоценози - 98,2% від загальної площі. Вони представлені формаціями Cariceto-Varioherbosa, Stipeta pulcherrimae, Brachypodiumeto-Varioherbosa і Brizeto-Varioherbosa.

Територія філіалу "Кременецькі гори" зазнає посиленого антропогенного впливу. Тут спостерігаємо розорювання земель (зокрема, вершини гір Дівочі скелі та Черча), яке проводиться аж до карнизу гір. При цьому порушеними є землі, де росли рідкісні види рослин, такі як Helianthemum canum (L.) Baumg., Trinia multicaulis Schischk., Dracocephalum austriacum L., Galium exoletum Klok., G. besseranum Klok. тощо. На заповідній території відмічено також залуженість схилів і заростання трав'яними рослинами оголених ділянок. Поширеним є ураження рослин попелицею, кліщами, сажковими й іржастими грибами.

Ценопопуляція ендемічного виду Dracocephalum austriacum, що займає край карнизу Дівочих скель, була представлена протягом наших досліджень всього 4-ма особинами, з яких квітувала лише одна. На цій ділянці ведеться будівництво, що загрожує зникненню зазначеного виду.

Біля підніжжя гори Дівочі скелі поширені зарості Acer negundo L., який витіснив такі рідкісні види як Teucrium montanum L., Erysimum pannonicum Crantz, Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klaskova, Ch. ruthenicus (Fisch. ex Woіoszcz.) Klaskova і Trifolium ochroleucon Huds.

На горі Страхова, внаслідок рекреаційного навантаження, майже знищено степову ділянку з пануванням Stipa pennata, у травостої якої були поширені Salvia cremenecensis, Teucrium montanum, Euphorbia volhynica, Allium strictum, Linum flavum та Iris hungarica. Тут зовсім знищено червонокнижний вид - Myosotis ludomilae Zaverucha.

Під впливом вищезазначених антропогенних чинників із території філіалу "Кременецькі гори" зникли такі раритетні види рослин як Anemone laxa, Dianthus rogoviczii Kleop., Carlina onopordifolia, Myosotis ludomilae, Ranunculus zapaіowiczii Pacr. і Telekia speciosa (Schreb.) Baumg. На межі зникнення є Helictotrichon desertorum і Salvia cremenecensis.

Меліоративні роботи у руслі ріки Іква призвели до зникнення заплави та великої кількості гідрофітів і гідатофітів. Поширеною є практика самовільного добування крейди й мергелю на горах Божа, Страхова, Дівочі скелі, що становить небезпеку для місцевих фітоценозів.

Вище згадані негативні явища відсутні на території Голицького ботанічного заказника, оскільки тут запроваджений суворий природоохоронний режим, вибіркове санітарне косіння, розчистка джерел, прокладена екологічна стежка тощо.

Отже, досліджувані заповідні території потребують посиленої уваги щодо збереження рідкісних видів рослин, у т.ч. їх захисту від інвазії антропохорів. Необхідним є сприяння плодоношенню та природному відновленню, репатріації зникаючих видів, захист біотопів від неконтрольованого антропогенного впливу. Дієвим заходом для охорони природних екосистем може бути створення резерватів умовнокорінних лісів.

Екосозологічні засади збереження рослинного покриву територій дослідження

Досліджені природно-заповідні території характеризуються унікальністю рослинного світу. Тут росте багато рідкісних і зникаючих видів. Зокрема, у філіалі "Кременецькі гори" нами виявлено 37 видів (4,5%), що включені до Червоної книги України, а 51 вид (6,2%) є представником групи регіонально-рідкісних рослин. Щодо флори Голицького ботанічного заказника, тут ростуть 23 червонокнижні (8,1%) та 27 регіонально-рідкісні види (9,5%). Доцільним, на нашу думку, є розширення списку рідкісних рослин за рахунок таких видів, як Ophioglossum vulgatum L., Gypsophila paniculata L., Erysimum pannonicum Crantz., Orthilia secunda (L.) House., Pyrola media Sw., Primula elatior(L.) Hill., Euphorbia amygdaloides L., Mercurialis ovata Sternb. et Hoppe., Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woloszcz.) Klaskova, Linum flavum L., Polygala podolica DC. та інші. Вони, згідно з рішенням Тернопільської обласної ради (2002 р.) визначені як рідкісні місцеві рослини.

У філіалі "Кременецькі гори" червонокнижні рослини представлені, в основному, видами родин Orchidaceae (15 видів або 40,5% від загальної кількості рослин, занесених до Червоної книги), Poaceae - 3 види або 8,1%, Lamiaceae - 3 види або 8,1%, Betulaceae - 2 види або 5,4% і Solanaceae - 2 види або 5,4%. На території Голицького ботанічного заказника окрім видів із родини Orchidaceae (9 видів або 39,1%), червонокнижні рослини представляли також види із родин Asteraceae (3 види або 13%) та Ranunculaceae (2 види або 8,7%).

Слід також зазначити, що на досліджуваних територіях нами виявлено види, які включені до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (ЄЧС), Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (ЧК МСОП) та Конвенції про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ у Європі (БЕРН). Зокрема, на території філіалу "Кременецькі гори" присутніми є 5 видів рослин, занесених до ЄЧС, а саме: Crataegus ucrainica Pojark, Chamaecytisus blockianus, Salvia cremenecensis Bess., Senecio besseranus Minder., Tragopogon ucrainicus Artemcz. Серед видів, які є у списку ЧК МСОП, слід назвати Crataegus ucrainica, Chamaecytisus blockianus і Vincetoxicum rossicum Medik., а такі види як Pulsatilla latifolia (L.) Mill., P. grandis Wend, Dracocephalum austriacum і Cyprepedium calceolus L. потребують охорони згідно БЕРН.

На території Голицького ботанічного заказника нами виявлено 2 види рослин, занесених до ЄЧС. Це, зокрема, Senecio besseranus i Carlina cirsioides Klok. Щодо представників списку ЧК МСПО, тут нами зареєстровано лише один вид, а саме Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pwl. З точки зору БЕРН, тут на особливу увагу заслуговують Pulsatilla latifolia, P. grandis та Carlina onopordifolia.

Для збереження унікального флороценокомплексу філіалу "Кременецькі гори" необхідним є його глибше дослідження, посилення контролю природоохоронного режиму та популяризація екологічних знань серед місцевих мешканців.

На території Голицького ботанічного заказника, що є науковою і навчальною базою Тернопільського національного педагогічного університету, започаткована робота по акліматизації рідкісних і зникаючих видів дерев, чагарників і трав'яних рослин для створення їх банку. Тут також заетикетовано популяції рослин, занесених до Червоної книги України, регулярно проводиться розчищення джерел, санітарна чистка лісу, заборонено випас худоби, заготівлю лікарської сировини та зривання гарноквітучих рослин, доступ туристам дозволено тільки під наглядом екскурсоводів.

Для підтримання міграційних процесів доцільним є створення Кременецько-Опільського екологічного коридору регіонального значення. Його початком може бути Кременецьке природне ядро, що входить до Кременецького широтного екокоридору і є частиною Галицько-Слобожанського екокоридору національного рангу (рис.).

На шляху майбутнього екокоридору, який пролягає по долині річки Іква (притока річки Стир), є пологі береги з широкими, у деяких місцях, річковими долинами, інколи заболоченими. На Вороняках збереглися значні площі мішаних лісів, представлені формаціями бука лісового (Fageta sylvaticae), граба звичайного (Carpineta betulis), сосни звичайної (Pineta sylvestris) та ін. Цей ландшафт у межах пропонованого екокоридору простягається у північній частині Зборівського району Тернопільської області по берегах річки Правий Серет, в околицях сіл Нище, Дерев'янки, Манаїв. Далі екокоридор може пролягати по долині річки Лівий Серет та частково річки Серет, долини яких врізані на 40-60 м і утворюють широкі, переважно заболочені, заплави. Прямуючи до Поточансько-Урманського перспективного природного ядра, пропонований нами екокоридор проходитиме через лісосмуги і частково ліси, а також територію таких сіл як Тростянець, Білокриниця, Оліїв, Беримівці, Кудобинці, Млинівці, Озерянка, Травотолоки та Годів. Проходження згаданого екокоридору через Поточансько-Урманське перспективне природне ядро забезпечує його вихід до Дністровського меридіонального екокоридору національного рангу.

Завершується Кременецько-Опільський екокоридор Голицько-Підвисоцьким природним ядром. Запропонований нами екокоридор має також транзитне значення, оскільки об'єднує між собою Галицько-Слобожанський широтний та Дністровський меридіональний екокоридори національного рангу, що забезпечить можливість обміну насіннєвими зародками та міграції тварин. Це, безперечно, сприятиме збереженню біорізноманіття в Опільсько-Кременецькому окрузі.

Господарське значення рослинного покриву

У господарському комплексі регіону досліджень флора та рослинність мають багатогранне значення. На основі літературних даних та власних спостережень у природній флорі досліджуваних територій нами виділено 21 групу корисних рослин. Поданий опис зазначених груп рослин свідчить про великий ресурсний потенціал флори та рослинності Опільсько-Кременецького округу.

Узагальнення

На вивчених заповідних територіях природно-історично склалися оптимальні екологічні умови для формування флористично багатого рослинного покриву. Цьому сприяли різноманітні форми рельєфу, потужна інсоляція південних і південно-західних схилів, оптимальна зволоженість і багатство грунтів, на яких розвинулися лучно-степові і степові елементи. Факторами сприяння були також гідромережа, різноманітний грунтовий покрив тощо.

Антропізація регіону істотно змінила природну екологічну ситуацію та кардинально вплинула на його рослинність. Вона спричинила вирубування лісів, розорювання природних земель, випас тварин, розбудову екологічно неадаптованої інфраструктури й виробництва. Збережені клаптики неосвоєних земель із природним рослинним покривом стали об'єктами заготівлі лікарської сировини, корму для тварин, дров для опалювання, нерегульованої рекреації, місцями захоронення сміття тощо.

За созологічною оцінкою досліджені природно-заповідні території багаті видовим різноманіттям, червонокнижними видами різних категорій захищеності. Багато із них є надзвичайно цінним джерелом фітосировини, тому їх можна впроваджувати в культуру.

Філіал “Кременецькі гори” знаходиться в гіршому стані, ніж Голицький ботанічний заказник. Значну частку у складі сучасної флори становлять новіші антропогенні елементи - бур'яново-сегетальні та рудеральні, адвентивні види як супутники основної флори. Пропорція цих елементів флори з кожним роком зростає, а корінна природна флора витісняється. Тому тільки спеціальні природоохоронні заходи дозволяють зберегти різноманіття і багатство основних комплексів флори, їх найцінніше автохтонне ядро та найважливіше гетерохронне аллохтонне поповнення.

На основі наших узагальнень запропонована схема, за якою можна визначати екологічний стан рослинного покриву довільних територій. Пропонується також об'єднати природно-заповідні території Опільсько-Кременецького округу у регіональну екологічну мережу із перспективою її інтеграції в національну.

Висновки

1. Вперше здійснено науковий аналіз природно-історичних та антропогенних екологічних чинників формування й трансформації сучасного рослинного покриву природно-заповідних територій Опільсько-Кременецького округу, дана його екосозологічна оцінка й обґрунтовані дієві заходи щодо збереження, репатріації та поширення зникаючих видів рослин.

2. Філіал "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицький ботанічий заказник є унікальними й вагомими в екологічному, флористичному, фітоценотичному та ботаніко-географічному відношенні об'єктами навколишнього природного середовища регіону. Це зумовлено їх геологічною історією, різноманіттям фізико-географічних умов та їхнім теперішнім і потенційним впливом на флору Опільсько-Кременецького округу.

3. Флора філіалу "Кременецькі гори" нараховує 825 видів судинних рослин, а Голицького ботанічного заказника - 285. Положення перших найбагатших родин відповідає типу середньоєвропейських флор, а розміщення наступних свідчить про деяке зближення з середземноморським типом.

4. На досліджуваних заповідних територіях виділено бореально-лісовий, неморально-лісовий, лучний, лучно-степовий, степовий, кальцеопетрофільний, псамофільний, ксерофітно-чагарниковий, гігро-гідроболотний та агрорудеральний флороценотипи. Найбільш чисельний із них - неморально-лісовий, який нараховує у філіалі "Кременецькі гори" 239, а у Голицькому заказнику - 107 флороценоелементів.

5. У рослинному покриві обстежених природно-заповідних об'єктів виявлене багатство аутекологічних видових груп, проте у флорі переважають факультативні геліофіти, мезофіти, мезотрофи та мезотермні рослини.

6. Біоморфологічна структура флор досліджуваних територій відрізняється переважанням трав'яних рослин - гемікриптофітів. Найменш чисельні - хамефіти. Співвідношення типів і груп біоморфологічних життєвих форм є характерним для помірноширотних флор теплопомірного поясу.

7. У рослинному покриві філіалу "Кременецькі гори" переважають грабово-дубові ліси, похідні від них грабняки та чисті сосняки, які займають разом 95,1% території. Менш значною є лучно-степова рослинність (0,47% від загальної площі). На території Голицького ботанічного заказника домінують лучно-степові ділянки (98,2% від загальної площі), тоді як грабово-буковий ліс займає площу лише 1,3% від загальної площі. Вищезазначене свідчить про наявність у флор обох територій рис лісостепового характеру.

8. Вищі значення індексу видового різноманіття (за Шенноном) належать рослинному покриву філіалу "Кременецькі гори" (Н1 = 4,58), тоді як для Голицького заказника (Н2) він становив 3,48. Порівняння цих величин свідчить про більшу видову насиченність рослинного покриву філіалу "Кременецькі гори". На досліджуваних територіях відсутнє чітко виражене домінування моновидових структур.

9. У філіалі "Кременецькі гори" виявлено 37 червонокнижних видів України (4,5%), а 51 вид (6,2%) є регіонально рідкісним. Для флори Голицького заказника ці величини становили відповідно 23 (8,1%) та 27 видів (9,5%). На території філіалу "Кременецькі гори" та Голицького заказника зафіксовано відповідно 5 видів (0,6%) та 2 види (0,7%), що занесені до ЄЧС, 3 види (0,4%) і 1 вид (0,3%) - до ЧК МСОП і 4 види (0,5%) і 3 види (1,1%), які є у списку БЕРН.

10. Дослідження особливостей рослинного покриву природно-заповідних територій дозволило виділити 21 групу дикорослих корисних рослин, серед яких найчисельніші лікарські (421 вид), вітамінні (321), декоративні (278) і харчові (120 видів).

11. Антропогенна трансформація рослинного покриву досліджуваних природно-заповідних територій, зокрема, на горах Дівочі скелі та Страхова, зумовлена несанкціонованою вирубкою лісу, розорюванням земель, меліоративними роботами, самовільним добуванням крейди й мергелю, а також безпосереднім забрудненням внаслідок неорганізованого рекреаційного використання.

12. Існування місцевого рослинного генофонду можливе лише за умов збереження унікальних автентичних біогеоценозних та ландшафтних екосистем. Успішному вирішенню фітосозологічних завдань щодо досліджуваних природно-заповідних і прилеглих територій сприятиме формування й функціонування Кременецько-Опільського екологічного коридору регіонального значення з перспективою інтеграції його у національну екологічну мережу.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Марчишин С. М. Лікарські рослини Тернопільщини / С. М. Марчишин, Н. О. Сушко. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 312 с. (авторка флористичної частини монографії).

2. Сушко Н.О. Історія вивчення фітобіоти наземних екотонів - Кременецьких гір і гори Голиця, що на Опіллі / Н. О. Сушко // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Серія: Біологія. - 2005. - № 1-2 (25). - С. 153-158.

3. Сушко Н.О. Народногосподарське значення флори і рослинності екотонів - заповідника Кременецькі гори та Голицького ботаніко-ентомологічного заказника / Н. О. Сушко // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Серія: Біологія. - 2006. - № 1 (28). - С. 89-95.

4. Сушко Н. О. Флористична структура екотону "Кременецькі гори" / Н. О. Сушко, В. В. Грубінко // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. - 2006. - № 1. - С. 51-57. (участь в обґрунтуванні мети роботи, проведенні польових досліджень та написанні статті).

5. Лісова Н. О. Кременецько-Опільський меридіональний екокоридор регіонального значення та його обґрунтування / Н. О. Лісова, П. Д. Клоченко // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Серія: Біологія. - 2008. - № 1 (35). - С. 83-88. (участь в обґрунтуванні мети роботи, проведенні польових досліджень та написанні статті).

6. Сушко Н. Особливості кальцеопетрофільного комплексу Кременецьких гір / Н. Сушко // Животоки. - 1998. - № 6. - С. 125-126.

7. Сушко Н. Географія рідкісних рослин Західного Поділля // Студентський науковий вісник . - 2001. - № 4 - С. 34-36.

8. Сушко Н. О. Біорізноманіття екосистеми Кременецьких гір як прояв формування екотону / Н. О. Сушко // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Серія: Географія. - 2004. - № 2. - Ч. 2. - С. 255-260.

9. Шиманська В. Стан та завдання охорони кальцепетрофільного флороценокомплексу філії природного заповідника "Медобори" Кременецькі гори // Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Збірник наукових праць / В. Шиманська, Н. Сушко. - Гримайлів-Тернопіль: Лілея, 2002. - С. 421-425. (участь у проведенні польових досліджень та написанні статті).

10. Cушко Н. Флористична структура Голицького ботаніко-ентомологічного заказника як унікального екотону / Н. Сушко // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації, 27 жовт. 2005 р. : матеріали Всеукр. наук. конф. - Тернопіль., 2005. - С. 128-135.

11. Лісова Н. О. Охорона фіторізноманіття екотонів - заповідника Кременецькі гори та Голицького ботаніко-ентомологічного заказника / Н. О. Лісова // Екологія. Людина. Суспільство : Х міжнарод. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 16-21 трав. 2007 р. : тези доп. - Київ, 2007. - С. 37-38.

Анотація

Лісова Н. О. Екологічний стан та охорона рослинного покриву природно-заповідних територій (Опільсько-Кременецький округ). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології УААН. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню сучасного стану рослинного покриву філіалу "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення. Охарактеризовано історико-екологічні умови формування флористичного багатства територій дослідження. Встановлено, що флора філіалу "Кременецькі гори" нараховує 825 видів, а Голицького заказника - 285. Здійснено еколого-ценотичний аналіз судинних рослин. Встановлено групи рослин за відношенням до екологічних чинників та біоморфологічною ознакою. Досліджено фітоценотичну структуру рослинного покриву. Виявлено 37 видів рослин для філіалу "Кременецькі гори" та 23 - для Голицького заказника, занесених до Червоної книги України. Вказані регіонально-рідкісні види рослин. Встановлено антропогенні чинники трансформації рослинного покриву досліджуваних територій та запропоновано созологічні заходи щодо його збереження та охорони. Обґрунтована доцільність формування Кременецько-Опільського регіонального екологічного коридору як складової частини національної екомережі.

Ключові слова: рослинний покрив, природно-заповідні території, екологічні чинники, охорона, екомережа.

Аннотация

Лисова Н. О. Экологическое состояние и охрана растительного покрова природно-заповедных территорий (Опольско-Кременецкий округ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии УААН. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию современного состояния растительного покрова филиала "Кременецкие горы" Природного заповедника "Медоборы" и Голицкого ботанического заказника общегосударственного значения. Охарактеризованы историко-экологические условия формирования флористичного богатства территорий исследования. Установлено, что флора филиала "Кременецкие горы" насчитывает 825 видов, а Голицкого заказника - 285. Осуществлен еколого-ценотический анализ сосудистых растений, наиболее многочисленным является неморально-лесной флориценотип. Во флоре преобладают факультативные гелиофиты, мезофиты, мезотрофы и мезотермные растения. Биоморфологическая структура флор исследуемых территорий отличается преобладанием гемикриптофитов.

В растительном покрове филиала "Кременецкие горы" преобладают грабово-дубовые леса (95,1% территории). На территории Голицкого ботанического заказника доминируют луго-степные участки (98,2% територии).

В растительном покрове филиала "Кременецкие горы" и Голицкого заказника обнаружено соответственно 37 и 23 вида, занесенных в Красную книгу Украины. Отмечены регионально редкие виды растений.

Исследование особенностей растительного покрова заповедных территорий позволило выделить 21 группу дикорастущих полезных растений.

Антропогенная трансформация растительного покрова исследуемых заповедных территорий обусловлена несанкционированной вырубкой леса, распахиванием земель, мелиоративными работами, самовольным добыванием мела и мергеля, неорганизованного рекреационного использования. Представлены созологические меры относительно сохранения уникальных аутентичных биогеоценозних и ландшафтных экосистем. Обоснована целесообразность формирования Кременецко-Опольского регионального экологического коридора как составной части национальной екосети.

Ключевые слова: растительный покров, природно-заповедные территории, экологические факторы, охрана, экосеть.

Annotation

Lisova N.O. Ecological state and conservation of the plant cover of the territories of natural reserves (Opilly-Kremenets region). - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Biological Sciences by speciality 03.00.16 - Ecology. - Institute of Agriculture and Ecology, Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the study of the modern state of the plant cover of the “Kremenetsky Gory” Branch of the “Medobory” Natural Reserve and of the Golytsky Botanical State Reserve. Historical and Ecological conditions of the formation of the flora of the studied territories were characterized. It has been found that the flora of the “Kremenetsky Gory” Branch includes 825 species, whereas the flora of the Golytsky reserve includes 285 species. Ecological and cenotic analysis of vascular plants was carried out. The groups of plants were distinguished in terms of their relation to ecological factors, and also in terms of their biomorphological features. The phytocenotic structure of the plant cover of the studied territories was investigated. A total of 37 rare species of plants included in the Red Book of Ukraine was found in the “Kremenetsky Gory” Branch and 23 their species - in the Golytsky reserve. Rare species for the region were revealed. Anthropic factors influencing the plant cover of the studied territories were determined. Recommendations on the plant cover conservation were elaborated. The advisability of the formation of the Kremenetsky-Opillsky regional ecological corridor as the component of the National Ecological Net was justified.

Keywords: plant cover, natural reserve territories, ecological factors, conservation, ecological net.

Размещено на Allbest.ru