Оцінка еколого-економічної ефективності аграрного природокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка еколого-економічної ефективності аграрного природокористування

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аграрний сектор економіки є важливою сферою природокористування. Динамічний розвиток суспільства супроводжується трансформацією соціально-економічних процесів, зростанням антропогенного навантаження на природне середовище. Тому, в умовах реформування земельних відносин, для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів виникає потреба комплексного підходу до оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування. Водночас, за необхідності розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення та створення нових агроформувань потребують обґрунтування принципи оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування з урахуванням регіональних особливостей.

Важливість вирішення цього питання для забезпечення сталого розвитку України привертає увагу провідних науковців. Зокрема, при вивченні проблем ефективності аграрного природокористування вагомими є праці: І.К. Бистрякова, В.І. Борейка, П.П. Борщевського, З.Ф. Бриндзі, О.О. Веклич, П.І. Гайдуцького, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, Е.А. Зіня, В.С. Кравціва, А.С. Лисецького, Л.Г Мельника, В.Я. Месель-Веселяка, В.С. Міщенка, К.К. Ріхтера, П.П. Руснака, С.К. Харічкова, В.С. Хачатурова, М.А. Хвесика, Є.В. Хлобистова, М.В. Щурика та інших дослідників. У сфері екологізації аграрного природокористування і реформування земельних відносин важливими є роботи Д.І. Бабміндри, С.І. Веремеєнка, С.Н. Волкова, А.С. Гордійчука, Д.С. Добряка, О.С. Новоторова, В.І. Павлова, В.П. Прадуна, П.Т. Саблука, П.М. Скрипчука, А.Я. Сохнича, М.Г. Ступеня, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, П.Г. Черняги та інших науковців.

Проте, проблема визначення еколого-економічної ефективності аграрного природокористування та її оцінки в умовах трансформації земельних відносин потребують подальшого розгляду. Актуальність, теоретична і практична значимість цих питань зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Національного університету водного господарства та природокористування «Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів (на прикладі підприємств Західного регіону України)» (номер державної реєстрації 0106U010488). Де автор обґрунтував теоретико-методологічні основи оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування, розробив методику інтегральної оцінки еколого-економічної ефективності землекористування регіону, розрахував екологічну та економічну оцінки ефективності використання земельних ресурсів досліджуваного регіону.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування на засадах сталого розвитку. Відповідно до поставленої мети були визначенні такі завдання:

- поглибити загальні науково-методологічні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування;

- дослідити законодавче та нормативне забезпечення аграрного природокористування;

- узагальнити світовий досвід забезпечення ефективності аграрного природокористування та обґрунтувати пропозиції щодо його застосування у сьогоднішніх умовах в Україні;

- проаналізувати сучасне використання земельних ресурсів, їх структуру, розкрити особливості аграрного природокористування на регіональному рівні та оцінити його еколого-економічну ефективність;

- удосконалити методичний підхід до визначення втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських земель для нецільового використання або погіршення їх якості в результаті антропогенного навантаження;

- розглянути логічну модель оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування;

- розробити методику інтегральної оцінки еколого-економічної ефективності аграрного землекористування;

- надати пропозиції щодо підвищення ефективності аграрного природокористування.

Об'єктом дослідження є процес оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування в умовах трансформації земельних відносин.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення оцінки ефективності аграрного природокористування на засадах сталого розвитку в процесі реформування земельних відносин у регіоні.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою проведеного дисертаційного дослідження стали новітні здобутки економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, які подано в наукових працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених. Досягнення поставленої в роботі мети здійснювалось наступними науковими методами: монографічним - для вивчення та теоретичного узагальнення сучасних наукових досліджень у сфері аграрного природокористування; порівняльного аналізу - для аналізу показників аграрного природокористування у регіоні; економіко-математичного аналізу - для встановлення динаміки процесів, пов'язаних із використанням земельних ресурсів. Основним методичним принципом використаним у роботі, є системний підхід, який характеризує збалансованість економічної вигоди з вимогами екологічних принципів.

Для вирішення поставлених завдань використовувались обчислювальні засоби та сучасне програмне забезпечення.

Інформаційну базу досліджень складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, правові та нормативні акти щодо регулювання земельних відносин, а також звітні матеріали Держкомстату України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного комітету України по земельним ресурсам, ННЦ «Інститут аграрної економіки», Рівненського обласного управління статистики та інша довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовано та обґрунтовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які розкривають зміст дослідження. Їх наукова новизна полягає у наступному:

вперше:

- розроблено інтегральний підхід до оцінки еколого-економічної ефективності землекористування, який враховує специфіку агроресурсного потенціалу та ступінь його використання в розрізі екологічних, економічних і соціальних факторів;

удосконалено:

- методичний підхід до визначення розміру втрат аграрного виробництва, спричинених вилученням земель сільськогосподарського призначення для нецільового використання або погіршення їх якості в результаті антропогенного впливу, який на відміну від існуючих, враховує інтенсивність використання земельної ділянки та місце її розташування;

- логічну модель оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування, що полягає у визначенні кінцевого результату господарювання та застосуванні економічних методів регулювання, а саме: відшкодування збитків, покриття завданої шкоди, компенсація втрат або вилучення земельної ділянки;

дістало подальший розвиток:

- оцінювання ефективності аграрного природокористування, яке проводиться на основі екологічної, економічної та соціальної ефективності та виділяє комплексне їх поєднання, а саме еколого-економічний та соціально-економічний результати;

- розрахунок інтенсивності використання земельних угідь, який включає екологічні та економічні показники і характеризує ефективність землекористування.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційному дослідженні результати мають практичне значення, в тому числі і науково-прикладне - для оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування. Окремі результати дисертаційного дослідження впровадженні в діяльності Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області, що дало змогу покращити здійснення організаційних заходів, спрямованих на поглиблення якісних змін у земельних відносинах області (довідка №124-03-08 від 26.12.2008 р.), Державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (довідка №01/340 від 26.02.2009 р.), Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (довідка №442 від 26.02.2009 р.). Дисертаційні розробки використовують у навчальному процесі (довідка №001-317 від 16.03.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ідеї та положення, які є результатом індивідуальної праці здобувача.

Апробація і реалізація результатів дослідження. Одержані результати оприлюднювались на міжнародних науково-практичних конференціях: «Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої агропромислової продукції» (м. Суми, 24 ? 27 травня 2005 р.), «Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища» (м. Львів, 22 ? 23 вересня 2005 р.), «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (м. Черкаси, 28 ? 30 вересня 2005 р.), «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції» (м. Луцьк, 1 ? 3 червня 2006 р.); «Аграрний форум - 2006» (м. Суми, 25 ? 29 вересня 2006 р.), «І Всеукраїнський з'їзд екологів» (м. Вінниця, 4 ? 7 жовтня 2006 р.), «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 19 ? 20 жовтня 2006 р.), «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (м. Чернівці, 22 ? 23 лютого 2007 р.), «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 1 ? 2 березня 2007 р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 24 - 26 травня 2007 р.), «Роль мелиорации и водного хозяйства в реализации национальных проектов» (г. Москва, 22 ? 24 апреля 2008 г.), «Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК» (м. Львів, 15 ? 16 травня 2008 р.), «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 9 ? 10 жовтня 2008 р.), «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 20 березня 2009 р.), «Роль мелиорации в обеспечении продовольственной и экологической безопасности России» (г. Москва, 15 ? 17 апреля 2009 г.), «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці» (м. Ірпінь, 23 ? 24 квітня 2009 р.). На всеукраїнській конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління» (м. Суми, 21 ? 22 квітня 2005 р.); на регіональній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 13 ? 14 квітня 2006 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано шістнадцять наукових праць (всі фахові), загальним обсягом 7,3 друк. арк., з них особистим доробком автора є 5,9 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту охоплює 180 сторінок друкованого тексту. Кількість рисунків у роботі - 23, таблиць - 27 (повну площу сторінки займають 5 таблиць). Список літератури налічує 157 найменувань на 14 сторінках, 24 додатки займають 27 сторінок.

Основний зміст дисертації

природокористування аграрний земельний економічний

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульована мета, основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, подані методи дослідження, висвітлена наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, відображена їх апробація, структура та обсяг дисертації.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретико-методологічні основи оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування» розглянуті еколого-економічні засади аграрного природокористування, розкрита концепція оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування, опрацьовано нормативно-правове забезпечення аграрного природокористування та узагальнено зарубіжний досвід його функціонування.

Визначено, що аграрне природокористування - це комплекс взаємовідносин між природою і суспільством, оптимальна організація сільськогосподарського виробництва з урахуванням екологічних чинників і обмежень, раціональне використання аграрних ресурсів. При цьому оптимальне аграрне природокористування базується на таких принципах: єдності використання й охорони аграрних природних ресурсів; врахування законів природи; зональності природних умов і ресурсів; застосування досягнень науки і техніки в сфері аграрного природокористування.

Встановлено, що сьогодні в Україні переважає не регіональний, а галузевий підхід до регулювання сфери аграрного землекористування, який не дозволяє повною мірою врахувати територіальну специфіку агроресурсного потенціалу та рівня його використання. Тому, в умовах реформування земельних відносин, виникає потреба у комплексному підході до оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування регіону, оскільки саме на мікрорівні повинні вирішуватися питання прогнозування, управління і використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. Концептуальною основою оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування в Укpaїнi повинна стати загальноприйнята у свiтi ідея сталого розвитку. Очевидно, що сталий розвиток повинен виходити з iнтeгpoвaнoгo врахування трьох аспектів, хоча, як правило, у реальному житті переважно лише економiчнiй складовій приділяється увага з боку суб'єктів господарювання. Регулювання аграрного природокористування, стимулювання його екологічної зорiєнтованостi повинні здійснюватись за допомогою економічних важелів та бути направлені на підвищення соціальної ефективності.

Прослідковано, що після реформування основною формою використання земель сільськогосподарського призначення є її оренда на основі договорів. З'ясовано, що більшість орендарів прагнуть отримати від земельних ресурсів максимальну вигоду, мало уваги приділяючи збереженню і відновленню родючості ґрунтів. В результаті цього відбувається її деградація, що може призвести до вибуття частини земельних угідь з сільськогосподарського обороту, а в кінцевому випадку і до опустелювання. Саме тому автор першочергово виділяє екологічну ефективність, оскільки вона проявляється в більш тривалому періоді часу, спочатку не приносячи значні прибутки. Biд результатів використання земельних pecypciв залежить рівень життя сільського населення, від їх збереження - майбутнє всього суспільства, в цьому проявляється соціальний характер земельних відносин.

В процесі дослідження виявлено, що на сьогодні не існує єдиних державних методологічних рекомендацій для проведення оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування. Тому для аграрного сектора України, як країни з ринковою економікою, потреба в оцінці земель сільськогосподарського призначення та визначенні ефективності їх використання стала нагальною. При цьому виявлено, що методологія існуючої нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення побудована на такій базі: на даних про природний, господарський стан та правовий режим земель за даними державного земельного кадастру 1980?1986 рр.; на величині рентного доходу, який розраховано на основі матеріалів економічної оцінки сільськогосподарських угідь, проведеної у 1988 році, за даними господарської діяльності сільськогосподарських підприємств у 1980?1986 рр. та результатами бонітування ґрунтів 1993 року. Але, починаючи з 1991 року, спостерігалося значне зростання цін на технічні засоби, пальне й мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, також відбувалися інфляційні процеси, падіння реальної заробітної плати при одночасному зниженні врожайності сільськогосподарських культур. По суті проходило здорожчення виробництва сільськогосподарської продукції вищими темпами, ніж підвищення ринкових цін на неї. Крім цього, за період, що минув, значно змінилися умови виробництва, економічні та соціальні показники, що призвело до зменшення запасів поживних речовин у ґрунтах і відповідно до значного зниження врожайності сільськогосподарських культур. У зв'язку з цим виникає потреба в заміні показників економічної оцінки земель. Зазначено, що уточнення показників бонітування ґрунтів вплине на підвищення ефективності проведення оцінки аграрного природокористування.

Проведений аналіз нормативних актів, що регулюють сферу аграрного природокористування, виявив відсутність цілісного підходу і, як наслідок, неузгодженості, що приводить до неефективного регулювання в галузі охорони, раціонального використання і відтворення земельних ресурсів. Крім того, окремі землеохоронні нормативи не повністю погоджені між собою, а інколи й суперечать відповідним положенням Земельного кодексу, потребують уніфікації та кодифікації.

Вивчення світового досвіду аграрних перетворень виявило резерви вдосконалення аграрного природокористування в Україні, а саме: довгострокова оренда земельних паїв, що підвищить ефективність їх використання; розвиток укрупнених сільськогосподарських підприємств, які мають потужну технічну базу; застосування державної підтримки та пільг для сільськогосподарських виробників при купівлі земельних ділянок.

У другому розділі «Еколого-економічна оцінка ефективності аграрного природокористування» досліджено природно-ресурсні передумови розвитку господарського комплексу регіону, проведено еколого-економічну оцінку стану аграрного природокористування, розкрито особливості аграрного природокористуваня та розраховано його еколого-економічну ефективність на регіональному рівні.

Зазначено, що виробничо-господарська діяльність сільськогоспо-дарських підприємств чинить значний вплив на природні ресурси, насамперед земельні. Їх кількісні та якісні ознаки зумовлені територіальними особливостями розподілу. В результаті досліджень Поліського економічного району, який охоплює Волинську, Рівненську, Житомирську та Чернігівську області, визначено, що займає він близько 10% території України, 14% охоплюють сільськогосподарські угіддя і 13% ? рілля. В аграрному природокористуванні Поліського економічного району за період реформування відбулися значні зміни (табл. 1).

Внаслідок інтенсивного використання земель постала гостра екологічна проблема - збільшення частки дефляційно небезпечних сільськогоспо-дарських угідь та зниження вмісту гумусу. Відмічено, що за 1990 ? 2007 роки на 10% зросла площа деградованих та малопродуктивних орних земель. Катастрофічні процеси відбуваються в землеутворенні: так, з 1990 по 2007 роки вміст гумусу значно знизився, що пов'язано з скороченням надходження органічної речовини в ґрунт. У результаті аналізу екологічних та економічних показників ефективності аграрного природокористування областей, які входять до Поліського економічного району, визначено що найнижчі результати екологічної та економічної ефективності землекористування прослідковуються у Рівненській області, тому її обрано для практичних досліджень.

Зауважено, що значний вплив на ефективність аграрного природокористування має якість ґрунтового покриву. Саме тому екологічний стан сільськогосподарських угідь пропонується характеризувати за такими показниками, як родючість ґрунтів; вміст в них гумусу; внесення органічних і мінеральних добрив; розораність та лісистість території.

Екологічна й економічна ефективність використання земельних ресурсів значною мірою залежить від оптимізації системи удобрення. Згідно дослідження, за 1994?2005 роки середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах Рівненської області зменшився з 2,17% до 2,16%. Це пов'язано з скороченням надходження органічної речовини в ґрунт. Так якщо в 1986-1990 роки органічних добрив вносилося 16,1 т/га, то в 2007 році внесення органічних добрив зменшилося у 10 разів і складає 1,51 т/га.

Підкреслено, що рекомендоване співвідношення між основними елементами живлення у загальних обсягах внесених органічних та мінеральних добрив не витримується.

Таблиця 1. Показники екологічної та економічної ефективності аграрного природокористування Поліського економічного району

Важливе місце займають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємства щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь. Такі можливості залежать від рівня інтенсивності використання земельних ресурсів, який автор дослідив врахувавши продуктивність земельних угідь та їх економічну родючість та в результаті визначив, що на сьогодні переважає виснажливе землеробство.

У третьому розділі «Шляхи підвищення ефективності аграрного природокористування» обгрунтовано еколого-економічний механізм раціонального аграрного природокористування, удосконалено методичні підходи до визначення розміру втрат від використання земельної ділянки, надано пропозиції щодо підвищення ефективності аграрного природокористування.

Механізм раціонального аграрного природокористування, за переконанням автора, обов'язково включає екологічні та економічні параметри. До екологічних запропоновано відносити оптимізацію землеробства шляхом трансформації і впорядкування угідь, раціонального землеустрою, розширення застосування агрохімічних засобів, без яких освоєння ґрунтозахисних заходів неможливе. Економічний механізм ефективності використання аграрних ресурсів містить інструменти впливу на матеріальні інтереси підприємств та окремих працівників. Хоча, в сучасних умовах, вони не в достатній мірі стимулюють землекористувачів до раціонального використання земель, не забезпечують зростання її родючості і не зберігають її від вибуття з обороту.

На даний час важливим в аграрному природокористуванні є наявність фінансових ресурсів. Одним з напрямів їх отримання є відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельних ресурсів сільськогосподарського призначення для нецільового використання або погіршення їх якості в результаті антропогенного навантаження. Автором обґрунтовано необхідність застосування коефіцієнтів нормативної оцінки та ринкової привабливості. Зазначено, що при їх врахуванні можна буде вирішити одну з найбільших проблем сучасного землекористування - масове вилучення земель сільськогосподарського призначення біля міст для будівництва житлових комплексів, торгових центрів без належного відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Важливим у сьогоднішніх умовах є досягнення балансу між економічною та екологічною ефективністю аграрного природокористування, що можливо при скороченні площ непродуктивної ріллі та переведення її у кормові угіддя, площ деградованих сільськогосподарських угідь через заліснення та інших заходів. Однак, проблема у тому, що сільськогосподарські землі розпайовані, тобто є власністю селян, і досягти екологізації можна лише державним регулюванням цього процесу. Враховуючи зазначене, пропонується логічна модель оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування, яка дозволяє реально оцінивши ефективність на основі впливу зовнішнього середовища, критерій та обмеження земельних ресурсів, визначити можливості подальшого його вдосконалення.

При оцінці ефективності землекористування враховується не лише економічний, а й екологічний фактор, що підвищує якість аналізу. Визначивши кінцевий ефект від ведення господарювання, пропонується застосувати економічні методи регулювання, а саме: відшкодування збитків, покриття завданої шкоди, компенсація втрат або вилучення земельної ділянки через неефективне ведення сільського господарства.

Вагомим для підвищення ефективності аграрного природокористування регіону є його достовірна інтегральна оцінка ефективності землекористування. Запропонований автором підхід складається з декількох етапів: вивчення та типізація агроресурсного потенціалу регіону, підбір часткових показників для оцінки екологічної та економічної ефективності, нормалізація часткових показників з урахуванням територіальної структури агроресурсного потенціалу регіону, встановлення вагомості часткових показників, визначення інтегрального рівня еколого-економічної ефективності аграрного землекористування, текстова, графічна, картографічна інтерпретація отриманих значень.

Шкала діапазону є наступною: 0,90 - 1,00 - ефективне аграрне землекористування; 0,65 - 0,89 - середній рівень ефективності; 0,35 - 0,64 - низький рівень ефективності; 0,10 - 0,34 - дуже низький рівень ефективності; 0,0 - 0,09 - неефективне аграрне землекористування.

Визначено, що більшість території Рівненської області належить до категорій з достатнім рівнем еколого-економічної ефективності, тільки три райони характеризуються низьким рівнем еколого-економічної ефективності аграрного землекористування.

Проведене дослідження дозволило встановити невідповідність між величиною агроресурсного потенціалу та ефективністю його використання. Це, насамперед, пов'язано із неузгодженістю структури сільськогосподарського виробництва з структурою агроресурсного потенціалу, з високою сільськогосподарською освоєністю території Рівненської області. Застосовування інтегральної оцінки дозволяє ідентифікувати проблеми у регіоні та запропонувати важелі гармонійного поєднання механізму дії економічних законів і законів природи в межах регіону. Врахування запропонованих заходів забезпечить раціональне використання земельних ресурсів, збереження родючості ґрунтів і, насамперед, відновлення природної їх родючості, яка значною мірою уже втрачена.

Висновки

Дисертація є самостійною роботою, в якій на основі проведеного теоретичного узагальнення та отриманих практичних результатів розв'язане важливе наукове завдання - удосконалення оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування. Проведені дослідження показують, що оцінка еколого-економічної ефективності аграрного природокористування є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку регіону. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації з їх використання полягають у наступному:

1. Дослідження сутності методологічних підходів до оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування показало, що основним принципом результативності використання аграрних ресурсів у ринкових умовах є забезпечення раціонального використання земельних ресурсів. Розвиток приватної форми власності на землю вимагає переглянути визначення ефективності її використання. Оскільки земельні ресурси як основний засіб виробництва мають здатність відновлювати природну родючість ґрунту, що сприяє підвищенню економічної ефективності, слід визначати також екологічну ефективність використання земельних угідь.

2. Запропоновано оцінку ефективності аграрного природокористування визначати на основі екологічної, економічної та соціальної ефективності та виділяти їх комплексне поєднання - соціально-економічні та еколого-економічні результати. Концептуальною основою оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування в Укpaїнi повинна стати загальноприйнята ідея сталого розвитку. Зазначено, що сталий розвиток повинен виходити з iнтeгpoвaнoгo врахування трьох аспектів, хоча, як правило, у реальному житті переважно лише економiчнiй складовій приділяється увага з боку суб'єктів господарювання. Підкреслено, що регулювання аграрного природокористування, стимулювання його екологічної зорiєнтованостi повинні здійснюватись, насамперед, за допомогою економічних важелів.

3. Розглянуто законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини в Україні за період з 1991 по 2008 роки та визначено, що між ними є певна неузгодженість. Охарактеризовано основні причини, що стримують здійснення заходів щодо виконання основних напрямів земельної реформи в Україні. Світовий досвід переконує, що розвиток аграрної економіки, незалежно від соціально-економічної орієнтації країн та способу виробництва, стає все більш екологічно спрямованим. Тісний зв'язок сільськогосподарського виробництва з природним середовищем в умовах індустріалізації агросфери призвів до масштабних негативних змін у природі.

4. Вивчення зарубіжного досвіду аграрних перетворень виявило резерви вдосконалення аграрного природокористування в Україні, а саме: в напрямі довгострокової оренди земельних паїв, що підвищить ефективність їх використання; розвитку укрупнених сільськогосподарських підприємств, які мають потужну технічну базу; застосування державної підтримки та пільг для сільськогосподарських виробників при купівлі земельних ділянок (продаж землі при довгостроковій оренді (6 - 18 років) орендареві за пільговою ціною).

5. Оцінено ефективність аграрного природокористування та інтенсивність використання земельних угідь Рівненської області за якісними характеристиками земельних ресурсів та результатами господарювання. З'ясовано, що в результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території становить 45,9%, розораність території ? 33%, а розораність сільськогосподарських угідь ? 70%, що є негативним явищем у аграрному природокористуванні Рівненської області.

6. У дисертації удосконалено методичний підхід до визначення розміру втрат аграрного виробництва, спричинених вилученням земель сільськогосподарського призначення для нецільового використання або погіршення їх якості в результаті антропогенного впливу, який враховує грошову оцінку земельної ділянки. Якщо припустити, що після вилучення земельна ділянка вже ніколи не буде використовуватися для сільськогосподарського виробництва необхідним є врахування її місця розташування.

7. Запропоновано логічну модель оцінки еколого-економічної ефективності аграрного природокористування, яка дає можливість визначити кінцеву ефективність господарювання і при необхідності застосовувати економічні методи регулювання, а саме: відшкодування збитків, покриття завданої шкоди, компенсація втрат або вилучення земельної ділянки.

8. Важливим при оцінюванні ефективності є врахування специфіки агроресурсного потенціалу та ступінь його використання. У роботі запропоновано здійснювати інтегральне оцінювання еколого-економічної ефективності аграрного землекористування, яке враховує вплив на земельні ресурси екологічних, економічних та соціальних факторів. Проведене дослідження дозволило встановити невідповідність між величиною агроресурсного потенціалу та ефективністю його використання. Визначено, що більшість території Рівненської області належить до категорій з середнім рівнем еколого-економічної ефективності, тільки три райони характеризуються низьким рівнем еколого-економічної ефективності аграрного землекористування.

9. Серед основних шляхів підвищення ефективності аграрного природокористування виділено - впровадження дієвого механізму управління аграрним природокористування, обов'язкове регулювання гумусу в орному шарі, підвищення природної родючості ґрунту, розрахунок кількості внесення добрив, дотримання сівозмін, вирощування інтенсивних культур в допустимих кількостях.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Степанюк Н.А. Реформування аграрної сфери: основні напрямки та проблеми становлення / Н.А. Степанюк // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. Нац. ун-ту водного госп. та природокор. Серія: Економіка. ? Рівне: НУВГП, 2004. ? Вип. 2 (26). ? Ч. 1. ? С. 168 ? 174.

2. Степанюк Н.А. Еколого-економічний зміст аграрного природокористування / Н.А. Степанюк // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. Нац. ун-ту водного госп. та природокор. Серія: Економіка. ? Рівне: НУВГП, 2004. ? Вип. 4 (28). ? Ч. 1. ? С. 98 ? 103.

3. Степанюк Н.А. Основні проблеми та перспективи розвитку АПК України / Н.А. Степанюк // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. Нац. ун-ту водного госп. та природокор. Серія: Економіка. ? Рівне: НУВГП, 2005. ? Вип. 4 (32). ? Ч. 1. ? С. 162 ? 167.

4. Кушнір Н.Б., Скачук Н.А. (Степанюк Н.А.) Оцінка еколого-економічного стану та використання земельних ресурсів в аграрному виробництві / Н.Б. Кушнір, Н.А. Скачук (Н.А. Степанюк) // Вісник СНАУ: зб. наук. пр. Сумс. нац. агр. ун-ту. Серія: Економіка та менеджмент. ? Суми: СНАУ, 2005. ? Вип. 3 ? 4 (16 ? 17). ? С. 274 ? 279. (внесок автора ? проведення еколого-економічної оцінки використання земельних ресурсів).

5. Кушнір Н.Б., Степанюк Н.А. Інноваційно-інвестиційна діяльність держави в сфері АПК та методика залучення інвестицій в Україну / Н.Б. Кушнір, Н.А. Степанюк // Вісник Хмельн. нац. ун-ту. Серія: Економічні науки. ? Х.: ХНУ, 2006. ? Т. 2. ? С. 183 ? 188 (внесок автора ? аналіз інноваційно-інвестиційної діяльності держави в агропромисловому комплексі).

6. Степанюк Н.А. Методика підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації економіки / Н.А. Степанюк // Вісник СНАУ: зб. наук. пр. Сумс. нац. агр. ун-ту. Серія: Економіка та менеджмент. ? Суми: СНАУ, 2006. ? Вип. 1?2. ? С. 54 ? 59.

7. Степанюк Н.А. АПК України: від довгих розмов до конкретної стратегії розвитку / Н.А. Степанюк // Вісник Черк. нац. техн. ун-ту. Серія: Економічні науки. ? Черкаси: ЧНТУ, 2006. ? С. 123 ? 127.

8. Степанюк Н.А. Особливості становлення аграрного сектора України в період реформування галузі / / Н.А. Степанюк // Вісник Черк. нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького. Серія: Економічні науки. ? Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. ? Вип. 92. ? С. 120 ? 125.

9. Степанюк Н.А. Агропромисловий комплекс України і Світова організація торгівлі / Н.А. Степанюк // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. Нац. ун-ту водного госп. та природокор. Серія: Економіка. ? Рівне: НУВГП, 2006. ? Вип. 4 (36). ? Ч. 2. ? С. 145 ? 150.

10. Стахів О.А., Степанюк Н.А. Еколого-економічна ефективність аграрного природокористування в Рівненській області / О.А. Стахів, Н.А. Степанюк // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. Нац. ун-ту водного госп. та природокор. Серія: Економіка. ? Рівне: НУВГП, 2007. ? Вип. 4. ? Ч. 2. ? С. 144 ? 145 (внесок автора ? дослідження економічної ефективність аграрного природокористування).

11. Степанюк Н.А. Проблеми раціонального природокористування в процесі забезпечення сталого розвитку в Україні / Н.А. Степанюк // Вісник ХНАУ: зб. наук. пр. Харк. нац. агр. ун-ту. Серія: Економіка АПК і природокористування. ? Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2007. ? Вип. 3. ? С. 229 ? 233.

12. Степанюк Н.А. Вільний продаж сільськогосподарських земель: проблеми та перспективи / Н.А. Степанюк // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: зб. наук. пр. ? Рівне: НУВГП, 2007. ? Вип. ХІІІ. ? С. 214 ? 221.

13. Степанюк Н.А. Еколого-економічні складові аграрного потенціалу Рівненської області / Н.А. Степанюк // Зб. наук. пр. Буков. ун-ту. Серія: Економічні науки. ? Чернівці: Буковинський університет, 2008. ? Вип. 4. ? С. 233 ? 241.

14. Степанюк Н.А. Оцінка аграрного природокористування: еколого-економічний аспект / Н.А. Степанюк // Науковий вісник Львів. нац. ун-ту ветер. мед. та біотехн. ім С.З. Гжицького. ? Л.: Львів. нац. ун-ту ветер. мед. та біотехн. ім С.З. Гжицького, 2008. ? Вип. 1 (36). ? Т. 10. ? С. 421 ? 425.

15. Скрыпчук П.М., Степанюк Н.А. Еколого-економическая оценка мелиорируемых земельных ресурсов / П.М. Скрыпчук, Н.А. Степанюк // Природообустройство: научно-практ. журнал. ? М.: Моск. гос. ун-т природооб., 2008. - №3. ? С. 96 ? 99. (внесок автора ? проведено еколого-економічну оцінку земельних ресурсів Рівненської області).

16. Степанюк Н.А. Забезпечення сталого розвитку в Україні через визначення та вирішення проблем раціонального природокористування / Н.А. Степанюк // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. Нац. ун-ту водного госп. та природокор. Серія: Економіка. ? Рівне: НУВГП, 2008. ? Вип. 4 (44). ? Ч. 3. ? С. 189 ? 194.

Размещено на Allbest.ru