Оцінка стану агросфери сільських населених пунктів за показниками стійкого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Оцінка стану агросфери сільських населених пунктів за показниками стійкого розвитку

03.00.16 - екологія

Клименко Людмила Валентинівна

Житомир-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі екології Національного університету водного господарства та природокористування.

Науковий кандидат сільськогосподарських наук, доцент

керівник : Прищепа Алла Миколаївна,

Національний університет водного господарства та природокористування

доцент кафедри екології

Офіційні доктор сільськогосподарських наук, професор

опоненти : Пилипенко Юрій Володимирович,

Херсонський державний аграрний

університет Міністерства аграрної політики, завідувач кафедри екології

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Фещенко Володимир Петрович,

Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики, доцент кафедри загальної екології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку цивілізації найважливішою проблемою є реалізація стратегії стійкого розвитку, яка була проголошена на Всесвітній конференції ООН у Ріо-де-Жанейро у 1992 році. У рішеннях конференції „Порядок денний на ХХІ сторіччя” стійким розвитком називають розвиток людства, за якого задоволення потреб нинішніх поколінь відбувається без шкоди для наступних поколінь. Підсумки Всесвітньої конференції в Йоханезбурзі (2002 р.) дали змогу зробити висновок, що людство незначно прогресувало в окресленому напрямі.

В Україні на сьогодні також не затверджено Стратегію стійкого розвитку, а відтак маємо надзвичайно деградований природно-ресурсний потенціал. З огляду на вищевикладене, у багатьох регіонах країни порушуються природні основи соціо-економічного розвитку, погіршуються екологічні умови життєдіяльності людини та стан її здоров'я. Незважаючи на наявність наукових розробок Л. Г. Мельника, О. Г. Білявського, С. М. Ілляшенка, М. І. Долішнього, Б. М. Данилишина, В. М. Боголюбова, З. В. Герасимчук, М. А. Хвесика, В. Б Хазана, В. Л. Мельника, М. О. Клименка, А. Г. Шапара та зарубіжних учених Й. Кена, Е. Буна, Б. Ната, Л. Хенса та ін., залишаються маловивченими питання розвитку агросфери районів та сільських населених пунктів (СНП), закономірностей їхніх змін та визначення їхньої ролі у збалансованому розвитку країн. У зв'язку з цим, постає надзвичайно важливим і актуальним застосування системного аналізу до оцінки стану процесів змін агросфери СНП як основи для обґрунтування пріоритетів і рекомендацій щодо збалансованого та стійкого їхнього розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Автор є співвиконавцем бюджетної теми „Розробити теоретичні засади оцінки соціо-економіко-екологічного розвитку регіонів, територій України в контексті сталого розвитку” державна реєстрація за № 0109U001944, яку виконують у контексті „Порядку денного на ХХІ століття” та програми „Україна 2015. Цілі розвитку тисячоліття ”.

Дисертаційна робота є складовою частиною НДР, яку виконують на кафедрі екології Національного університету водного господарства та природокористування за темою «Охорона і раціональне використання природних ресурсів Полісся України», державна реєстрація за № 0107U004183) та обласної програми «Охорони довкілля, збалансованого природокористування та забезпечення екологічної безпеки до 2012 року (за № 1025Б) і на замовлення Рокитнівської районної держадміністрації.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було науково-методичне обґрунтування оцінки стану агросфери сільських населених пунктів за соціо-економіко-екологічними показниками для обґрунтування пріоритетів їхнього стійкого розвитку.

Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань:

· проаналізувати фондові матеріали і обґрунтувати вибір показників, за якими буде проведена оцінка стану агросфери району і СНП;

· провести оцінку природно-ресурсного потенціалу та встановити тенденції соціо-економічного розвитку району;

· розрахувати індекси соціо-економіко-екологічного розвитку територій (ІСЕЕРТ) району та охарактеризувати динаміку його змін упродовж 1990 - 2006 років;

· проаналізувати показники, які характеризують стан соціальної, економічної та екологічної підсистем СНП;

· обґрунтувати методику та провести оцінку стану агросфери СНП;

· установити пріоритети розвитку соціо-економіко-екологічних систем (СЕЕ) систем СНП.

Об'єкт дослідження - процеси, що відбуваються в агросфері районів і СНП Рокитнівського району Рівненської області.

Предмет дослідження - оцінювання стану та розвитку соціальної, економічної та екологічної підсистем районів і СНП.

Методи дослідження - використані теоретичні (ретроспективний аналіз особливостей розвитку СЕЕ систем, методи абстракції, аналогії, порівнянь, індуктивно-дедуктивні, математичного моделювання та ін.); експериментальні (збір та аналіз статистичних даних, які характеризують стан СЕЕ систем); математичні (кореляційний та регресійний аналіз, моделювання); соціологічні й експедиційні (опитування населення, аналіз індикаторів).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано науково-методичні підходи розрахунку індексу соціо-економіко-екологічного розвитку територій СНП шляхом застосування методу багаторівневого агрегування базових індикаторів у показники вищого ієрархічного рівня; досліджено стан соціо-економіко-екологічного розвитку агросфери СНП Рокитнівського району на основі показників стійкого розвитку; проведено кількісну та якісну оцінку показників, що характеризують стан та рівень розвитку агросфери району та територій СНП і встановлено їхню роль у формуванні збалансованого розвитку цих адміністративно-територіальних одиниць.

Удосконалено методику оцінки стану СЕЕ систем СНП із застосуванням в якості показників сталості розвитку максимальних показників та мінімальних негативних величин відповідних індикаторів як кращого районного та нормативного значення.

Подальшого розвитку зазнала методика згортання індикаторів базових та проміжних рівнів в інтегровані показники з використанням середньозважених геометричних оцінок та встановленням пріоритетів розвитку агросфери СНП.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень запропоновано алгоритм розрахунку індексу соціо-економіко-екологічного розвитку територій СНП. Розраховані індекси СЕЕ розвитку територій СНП та розроблені картосхеми, які характеризують стан соціальної, економічної, екологічної підсистем та СЕЕ систем територій СНП.

Результати роботи використані під час розроблення методичних рекомендацій „Методичні рекомендації з розрахунку індексу СЕЕ розвитку району.

Результати досліджень упроваджено у роботу Рокитнівської районної ради та державної адміністрації під час формування програми „Охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки до 2015 року” та використовуються у навчальному процесі під час вивчення предмету «Основи стійкого розвитку» та під час виконання магістерських робіт на кафедрах екології у Рівненському державному гуманітарному університеті та Національному університеті водного господарства та природокористування.

Особистий внесок здобувача. Автор обґрунтував методи та напрями дослідження індикаторів стійкого розвитку сільських населених пунктів, підібрав методики, розробив програму досліджень. Проведено аналіз науково-теоретичних джерел і статистичних даних за індикаторами стійкого розвитку за матеріалами Держкомстату України, Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненській області. Проведені аналітичні, соціологічні дослідження і математична обробка одержаних результатів. Сформульовані висновки і розроблені рекомендації щодо покращення СЕЕ стану сільських населених пунктів.

Апробація результатів дисертації. Про основні положення дисертаційної роботи доповідали на міжнародних науково-практичних конференціях (м.Житомир, 2007, 2008, 2009 р.р.), на VI з'їзді ґрунтознавців і агрохіміків (м. Київ, 2006р.), на науково-практичних конференціях «Охорона і раціональне використання природних ресурсів Полісся України» (м. Рівне, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць в тому числі 6 - у фахових виданнях (з них 2 одноосібних), 5 тез доповідей на конференціях і з'їздах та 1 брошура.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 221 сторінок, з них - 158 сторінок основного тексту. Робота містить 20 ілюстрації, 42 таблиці, 13 додатків. Список використаних джерел складає 210 найменувань, з них 14 - латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, визначено мету і завдання, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, коротко викладено їх зміст.

1. Наукові предумови формування засад стійкого розвитку населених пунктів. На основі узагальнення наукових даних Л. Г. Мельника, Г. О. Білявського, Л. І. Бутченка, І. Ю. Костікова, Є. М. Нейко, Є І. Крижанівського, О. М. Адаменка, А. Г.Шапара, М. А Ємця, П. І. Копача, З. В. Герасимчук, І. М. Вахович та ін. була сформульована методологія, методичні і практичні основи стійкого розвитку держав і регіонів. Доведено, що найменш обґрунтованими і розробленими залишаються методики оцінки рівня розвитку агросфери регіону, району та СНП, згідно з якою можна провести розрахунки показника стійкості і встановити фактори впливу на їхній розвиток, що обумовлюють проблемність їх функціонування.

2. Об'єкти, умови, методи та методики досліджень. Рокитнівський район розташований на північному сході Рівненської області. Район займає площу 2356 кв. км. Населення складає 47601 чоловік, у т.ч. сільського - 40 тис., або понад 84%. Двом селищним та 14 сільським радам підпорядковано 40 населених пунктів. На території району діють 8 промислових, 11 фермерських, 12 приватних сільськогосподарських, 3 лісогосподарські підприємств. Загальна площа сільськогосподарських угідь, які використовують сільгоспвиробники різних форм власності, складає 37,9 тис. га, зокрема ріллі - 20 тис. га. Станом на 01.05.2008 р. у районі зареєстровано 1260 суб'єктів господарювання. Відстань від райцентру до м. Рівне залізницею - 132 км, автошляхом - 140 км.

Методологія досліджень полягала у системному підході та нормуванні взаємопов'язаних показників, які характеризують стан соціальної, економічної та екологічної підсистем із використанням відносної шкали оцінок, що змінюються в діапазоні від 0 до 1.

Алгоритм розрахунку індексу СЕЕ розвитку територій (ІСЕЕРТ) району, СНП включає такі рівні агрегування показників: базових в агреговані, агрегованих в інтегровані, інтегровані в інтегральні індекси. Розрахунок індексів СЕЕ розвитку територій проводять за формулою:

ІСЕЕРТ =, де

У₁, У₂, У₃ - інтегровані показники відповідно до соціального, економічного, екологічного розвитку району, СНП.

Переведення базових показників різних типів до нормованого виду проводили за формулами:

X = - для позитивних індикаторів;

X = - для негативних індикаторів.

При цьому за максимальні N(max) позитивні та мінімальні N(min) негативні слід брати значення базових показників, які відповідають кращим: для району - по кращих обласних, для СНП - кращих по району, а при оцінці агроекологічного стану ґрунтового покриву - за нормативами сировинних зон (О. І. Фурдичко, Н. А. Макаренко).

У ході проведення аналізу та оцінки базових, агрегованих, інтегрованих, інтегральних показників використовували загальноприйняті методи і методики, в основу яких було покладено фондові статистичні дані соціально-економічного стану та агрохімічних обстежень ґрунтів району і СНП.

Агрегування показників на всіх рівнях проводили з використанням середньозважених геометричних оцінок.

Для оцінки стану розвитку територій застосовували уніфіковану вимірювальну шкалу, розроблену Інститутом проблем природокористування та екології НАН України, згідно з якою стан оцінюють кількісно та якісно: еталонний - 1,0-0,8; сприятливий - 0,8-0,6; задовільний - 0,6-0,4; загрозливий - 0,4-0,2; критичний - 0,2-0.

Під час визначення моделей, які характеризують СЕЕ розвиток району, використовували програму Microsoft Excel-2000, MapInfo 6.0.

3. Природно-ресурсні та соціальні передумови соціо-економіко-екологічного розвитку району.

Установлено, що галузями спеціалізації Рокитнівського району є сільське господарство , в промисловості - видобуток будівельних матеріалів. У сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, картоплі, відгодівлі ВРХ та свиней, виробництві м'яса та молока.

Аналіз трендових моделей тенденцій розвитку сільського господарства і промисловості (за основними показниками) дають підстави стверджувати, що їхні зміни відбуваються зі змінним прискоренням (сповільнення з 1994 до 1998 року і зростання з 2000 до 2007 року) і описуються поліномами II-IV ступенів з R² >0,7.

За прогнозними розрахунками показники, що характеризують розвиток промисловості та сільського господарства на 2008 рік, залишаться на рівні 2006-2007 років.

4. Аналіз показників соціо-економіко-екологічного розвитку району. Проведено системний аналіз даних із 8 базових показників соціального розвитку, 2 базових показників економічного та 19 базових показників екологічного розвитку Рокитнівського та Костопільського районів. екологічний сільський район ресурсний

Установлено, що інтегровані показники соціального, економічного, екологічного розвитку районів знижувалися упродовж 1990-2000 років і зростали впродовж наступних 2001-2006 років. За соціальною підсистемою знижувалися з 0,326 до 0,22 у Рокитнівському районі і з 0,35 до 0,315 у Костопільському районі. За економічною підсистемою знижувалися з 0,822 до 0,024 у Рокитнівському районі і з 0,885 до 0,022 у Костопільському районі. За екологічною підсистемою дещо зростали з 0,464 до 0,528 у Рокитнівському районі і не змінювалися у Костопільському районі - 0,667.

Зростання інтегрованого показника упродовж наступних шести років за підсистемами складало: для Рокитнівського - 0,368; 0,372; 0,546 і 0,346; 0,422; 0,641 - для Костопільського районів відповідно, що відповідає для соціальної та економічної підсистем загрозливому, а для екологічної - задовільному стану.

Одночасно було розроблено трендові моделі, які описують зміни в часі інтегрованих показників як окремих підсистем, так і індексу СЕЕ розвитку районів упродовж 1990-2006 років (табл. 1).

Таблиця 1

Трендові моделі СЕЕ розвитку районів

Назва показника	Вид залежності	Коефіцієнт детермінації
Соціаль-ного розвитку	у1 = -4Е-0,5х4+0,3223х3-965,82х2+1Е+0,6х - 6Е+0,8 у2 = -2Е-0,5х4+0,1764х3-528,53х2+703868х-4Е+0,8	0,936 0,896
Економіч-ного розвитку	у1 = -4Е-0,5х4+0,2948х3-882,79х +1Е+0,6х -6Е +0,8 у2 = -3Е-0,5х4+0,2456х3-735,33х2+978591х-5Е +0,8	0,990 0,990
Екологіч-ного розвитку	у1 = 4Е-0,6х4-0,0311х3+93,064х2-123878х+6Е +0,7 у2 = 1Е-0,5х4-0,0832х3+249,43х2-332257х+2Е +0,8	0,990 0,930
СЕЕ розвитку	у1 =-5Е-0,5х4+0,4354х3-1305,7х2+2Е +0,6х-9Е+ 0,8 у2 = - 6Е -0,5х4 + 0,517х3-1550х2+2Е+0,6х -1Е+ 0,9	0,950 0,948

Примітка: 1 - Рокитнівський район; 2 - Костопільський район.

Варто відзначити, що СЕЕ система районів унаслідок турбулентних змін знизила свої параметри із задовільного стану (0,50 і 0,59) у 1990 році до критичного (0,14 і 0,17) у 2000 році. СЕЕ система районів, пройшовши кризу впродовж 1998-2000 років і отримавши імпульс економічного зростання і відродження АПК, перейшла в стан рефрантерності з поступовим зростанням індексу СЕЕ розвитку з 0,42 до 0,45, що відповідає задовільному стану СЕЕ систем районів. За прогнозними розрахунками на період 2008 року індекс СЕЕ розвитку районів буде становити: для Рокитнівського району - 0,47; для Костопільського - 0,5, що відповідає задовільному стану.

5. Обґрунтування методики оцінки стану та розвитку агросфери сільських населених пунктів.

В основу досліджень соціо-економіко екологічного функціонування СНП (сільських населених пунктів) покладено систему базових показників регіональної та місцевої статистичної звітності, які об'єднані в агреговані показники: соціального, економічного та екологічного розвитку.

Оцінка соціального розвитку СНП. Аналіз стану 20 базових показників соціального розвитку СНП дає підстави стверджувати, що стан цієї підсистеми може бути оцінений за 4 агрегованими показниками: захищеності життєвого рівня, демографічні, інфраструктурні, забезпеченості людськими та інтелектуальними ресурсами. За оцінкою агрегованого показника захищеності життєвого рівня населення СНП району поділяють на такі, що мають у більшості критичний 0,04-0,11 та загрозливий стан 0,29-0,38 (10 СНП) і лише 3 СНП - задовільний (0,40-0,49) і 1 СНП (0,63) сприятливий стан.

За агрегованими показниками демографічна ситуація у СНП району може бути оцінена як еталонна для Глиннівської сільської ради (0,98); сприятлива для Березовської (0,74), Блажівської (0,61), Карпилівської (0,71), Кисорицької (0,68), Старосільської (0,72). Задовільний стан демографічної ситуації встановлено для Біловізької (0,4), Борівської (0,39), Вежицької (0,38) сільських рад. Критична демографічна ситуація на період 2007 року склалась у Томашгородській (0,19), Сновидовицькій (0,10), Рокитнівській (0,13), Масевицькій (0,13) та Кам'янській (0,18) сільських радах.

Стан інфраструктури у більшості СНП району через відсутність у них газифікації, водопостачання та водовідведення оцінюється загрозливим станом 0,25-0,35 і лише Рокитнівська сільська рада має сприятливий стан - 0,61.

Оцінка агрегованого показника забезпеченості людськими та інтелектуальними ресурсами дає можливість констатувати, що СНП району у більшості мають: загрозливий (0,24-0,37 - 8 СНП) та задовільний стан (0,41-0,56 - 3 СНП). Сприятливий стан сформований у Старосільській (0,68), Рокитнівській (0,65) сільських радах. Критичний стан (0,08) спостережено у Кисорицькій сільській раді.

За узагальненими інтегрованими показниками соціального розвитку в межах району виділено 3 стани - від критичного до задовільного. Так, задовільний стан розвитку соціальної підсистеми мають Березівська (0,46), Блажівська (0,44), Глиннівська (0,48), Старосільська (0,54) сільські ради; загрозливий - Біловізька (0,32), Борівська (0,35), Карпилівська (0,37), Рокитнівська (0,30), Кам'янська (0,27), Масевицька (0,26) сільські ради. Критичний стан розвитку соціальної підсистеми визначено у Кисорицькій (0,15), Сновидовицькій (0,18), Томашгородській (0,16) сільських радах.

Слід зазначити, що задовільний стан соціального розвитку СНП зумовлений високими демографічними показниками і показниками забезпеченості людськими та інтелектуальними ресурсами, тоді як критичний стан СНП детермінований в основному низькими значеннями показника захищеності життєвого рівня їхнього населення.

Оцінка економічного розвитку СНП. Стан економічного розвитку СНП оцінювали за 6 базовими показниками, які були об'єднані у 3 споріднені агреговані показники: показник доходів, житлового та транспортного забезпечення, безробіття.

Установлено, що у більшості СНП району показники доходів місцевих бюджетів у 4 рази нижчі за бажаний рівень - 1582 грн. на людину. Розмір індивідуальних доходів лише в окремих СНП перевищує розмір прожиткового мінімуму (633 грн. на людину). Відповідно до цього агрегований показник коливається по СНП від 0,024 до 0,09, що відповідає критичному стану.

Значення агрегованого показника житлового та транспортного забезпечення дещо вищі й оцінюються еталонним станом (0,8-1,0), а у Березівській, Глиннівській, Старосільській сільських радах оцінюється критичним станом (0-0,2). Решта СНП району за забезпеченістю населення житлом оцінюється сприятливим і задовільним станом. За рівнем безробіття більшість СНП Рокитнівського району характеризуються критичним станом - 5 СНП; 3 СНП - загрозливим станом; 1 СНП - задовільним; 1 СНП - сприятливим; 4 СНП - еталонним (рис.1).

За узагальненим інтегрованим показником економічного розвитку загрозливий стан мають Карпилівська (0,25), Рокитнівська (0,32), Томашгородська (0,23) сільські ради. Інші, а саме Біловізька (0,14), Березівська (0,18), Блажівська (0,07), Глиннівська (0,09), Борівська (0,14), Вежицька (0,14), Масевицька (0,15), Кам'янська (0,04), Кисорицька (0,05), Сновидовицька (0,05), Старосільська (0,09) сільські ради, мають критичний стан розвитку економічної підсистеми. Основною причиною критичного стану економічної системи цих СНП є низький рівень територіального доходу та високий рівень безробіття.

Оцінка екологічного розвитку СНП. Стан екологічного розвитку оцінювали за 21 базовим показником, об'єднавши їх у 6 споріднених агрегованих показників: екологічної стійкості ґрунту, рівня родючості ґрунту, санітарно-гігієнічного стану, раціональності використання території, стану питної води за хімічними і бактеріальними показниками.

З'ясовано, що показники, які характеризують якісний стан ґрунтового покриву СНП району, зазнали суттєвих змін, що відбулися у три етапи: I етап (1965-1990 р.р.) - інтенсивна хімізація, упродовж якого показники родючості ґрунтів зростали і досягли значень по гумусу - 2,6-3,7%; азоту - 146; фосфору - 91; калію - 91 мг/кг; рН - 5,0; II етап (1990-1995 р.р.) - перехідний, який відзначається стабілізацією показників родючості, значення яких у більшості СНП залишилися на рівні 90-х років, а окремі навіть зросли: по гумусу - 2,7-3,6%; азоту - 146; фосфору - 118; калію - 86 мг/кг; рН - 5,2; III етап ( 1995-2006 р.р.), який співпав із зменшенням внесення у ґрунти СНП органічних та мінеральних добрив, характеризується зниженням значень усіх показників родючості: по гумусу - 1,5-2,9%; азоту - 128; фосфору - 98; калію - 67 мг/кг; рН - 4,8.

За агрегованими показниками екологічної стійкості ґрунтовий покрив СНП району оцінюється: еталонним станом - Борівська (0,9), Кисорицька (0,86), Карпилівська (0,8); сприятливим - Масевицька (0,73), Рокитнівська (0,72), Сновидовицька (0,61); задовільним - Кам'янська (0,58), Біловізька (0,54), Томашгородська (0,52), Блажівська (0,53), Вежицька (0,44), Березівська (0,42); критичним станом - Старосільська (0,18), Глиннівська (0,18) сільські ради.

Значення агрегованого показника рівня родючості ґрунтового покриву дещо нижчі порівняно з показниками екологічної стійкості. На період 2006 року за агрегованим показником рівня родючості ґрунтовий покрив СНП району оцінюється: еталонним станом - Кам'янська (0,85); сприятливим -Томашгородська (0,62), Блажівська (0,61); задовільним - Вежицька (0,52), Карпилівська (0,45), Кисорицька (0,42), Рокитнівська (0,47), Сновидовицька (0,43), Старосільська (0,47); загрозливим - Біловізька (0,3), Борівська (0,37), Масевицька (0,31); критичним - Березівська (0,08) сільські ради.

Санітарно-гігієнічний стан ґрунтового покриву СНП району погіршується вмістом у них радіонуклідів: цезію-137 (від 0,8 до 3,54 Кі/км²), стронцію-90 (від 0,064 до 0,14 Кі/км²). Рівень забруднення грунтів СНП радіонуклідами у 2006 році дещо знизився, проте у 6 СНП санітарно-гігієнічний стан ґрунтів залишається критичним, а у 7 інших СНП характеризується загрозливим станом.

Визначення агрегованих показників раціональності використання території показало, що 5 СР, а саме: Біловізька (0,83), Березівська (0,93), Глиннівська (0,90), Кам'янська (0,86), Томашгородська (0,99), визначається еталонним станом; Блажівська (0,66), Вежицька (0,64) - сприятливим станом; Рокитнівська (0,46), Сновидовицька (0,40) - задовільним; Карпилівська (0,26), Масевицька (0,29) - загрозливим; Борівська (0,09), Кисорицька (0,08), Старосільська (0,17) - критичним.

Оцінюючи якісний стан ґрунтового покриву СНП за критеріями та нормативами відповідності сільськогосподарських земель до вимог спеціальних сировинних зон, слід зазначити, що ґрунтовий покрив Березівської (0,40), Блажівської (0,66), Глиннівської (0,48), Кам'янської (0,44), Карпилівської (0,51), Масевицької (0,48), Рокитнівської (0,57), Томашгородської (0,41) сільських рад може бути віднесений до категорії обмежено придатних (0,4-0,8), а інші - Біловізької (0,38), Борівської (0,38), Вежицької (0,34), Кисорицької (0,38), Сновидовицької (0,35), Старосільської (0,19) - до непридатних для одержання екологічнобезпечної рослинницької продукції.

Унаслідок вказаного та високих коефіцієнтів переходу радіонуклідів у Березівській, Блажівській, Вежицькій, Старосільській, Томашгородській СР вміст цезію-137 у молоці, а, відповідно, і паспортна доза, перевищує ДР-2006 (табл. 2).

Оцінка якості питної води дає підстави стверджувати, що у більшості СНП питна вода водопровідної мережі і шахтних колодязів за хімічними і бактеріологічними показниками не відповідає вимогам СанПіНу. Так, у Борівській, Глиннівській, Кам'янській, Карпилівській, Сновидовицькій сільських радах процент невідповідності вимогам складає 80% від відібраних на аналіз проб. Рівень бактеріального забруднення питної води значно нижчий і не перевищує 25-66% невідповідності. Встановлено, що за агрегованими показниками якість питної води СНП району оцінюється:

Таблиця 2

Оцінка стану ґрунтового покриву СНП на 2006 рік

№ з/п	Назва сільської ради	Вміст цезію-137 в ґрунті, кБк/м2	Придатність ґрунтового покриву вимогам ССЗ	Вміст в картоплі	Вміст цезію-137 у молоці Бк/л	Паспортна доза, мЗв/рік
			ЕС	РР	СГС	Цезію-137 Бк/кг	Стронцію-90 Бк/кг
1	Біловізька	47,7	ОП	ОП	НП	27,7	0,47	81,3	0,91
2	Березівська	64,3	ОП	НП	ОП	16,2	0,64	281,0	2,10
3	Блажівська	62,0	ОП	ОП	П	14,4	0,62	146,0	1,20
4	Борівська	142,0	П	НП	ОП	15,4	0,16	40,0	0,60
5	Вежицька	115,0	ОП	ОП	НП	34,8	0,55	470,0	3,60
6	Глиннівська	34,8	НП	НП	ОП	16,9	0,48	187,0	1,40
7	Кам'янська	61,3	ОП	П	НП	13,3	0,32	100,0	0,90
8	Карпилівська	118,0	П	ОП	ОП	17,4	0,31	80,0	0,85
9	Кисорицька	75,0	П	ОП	ОП	11,6	0,23	51,0	0,74
10	Масевицька	78,5	П	НП	ОП	10,6	0,17	63,0	0,67
11	Рокитнівська	92,0	ОП	ОП	ОП	16,5	0,29	72,0	0,80
12	Сновидовицька	80,0	ОП	ОП	НП	18,9	0,16	59,0	0,60
13	Старосільська	52,0	НП	ОП	НП	43,9	0,14	368,0	3,25
14	Томашгородська	102,5	ОП	ОП	НП	20,0	0,28	318,0	2,70
	По району		ОП	ОП	ОП	20,0	0,34	165,0	1,45

Показники стану ґрунту ЕС - екологічна стійкість; РР - рівень родючості; СГС - санітарно-гігієнічний стан.

Примітка: П - придатний; ОП - обмежено придатний; НП - непридатний; ССЗ - спеціальні сировинні зони

сприятливим станом - у Борівській (0,73), Томашгородській (0,71); задовільним - у Блажівській (0,42), Карпилівській (0,58); загрозливим - у Кисорицькій (0,35), Старосільській 0,08), Березівській (0,04), Кам'янській (0,07), Масевицькій (0,08), Рокитнівській (0,06), Сновидовицькій (0,04) сільських радах.

За узагальненим інтегрованим показником екологічного розвитку у межах району виділено 3 етапи - від критичного до задовільного. Критичний стан розвитку екологічної підсистеми спостережено у Біловізькій (0,17), Березівській (0,13), Вежицькій (0,18), Кам'янській (0,18), Рокитнівській (0,19), Сновидовицькій (0,12); загрозливий - у Глиннівській (0,22), Кисорицькій (0,36), Масевицькій 0,20), Старосільській (0,21); задовільний - у Блажівській (0,53), Борівській (0,53), Карпилівській (0,54), Томашгородській (0,54) сільських радах (рис 1).

6. Встановлення пріоритетів розвитку агросфери СНП.

Установлено, що найвищий індекс СЕЕ розвитку має Карпилівська (0,37), Борівська (0,36), Томашгородська (0,29), Рокитнівська (0,26), Блажівська (0,25), Старосільська (0,22), Глиннівська (0,21), Березівська (0,21), Вежицька (0,21) сільські ради, що відповідає загрозливому стану. Критичний стан індексу СЕЕ розвитку визначено для Масевицької (0,19), Кисорицької (0,14), Кам'янської (0,13), Сновидовицької (0,11) сільських рад. Відповідно до рівнів СЕЕ розвитку СНП з'ясовували пріоритети їх розвитку за трьома ознаками, а саме: рівнем їхнього соціального, економічного та екологічного розвитку, що дало змогу виокремити вісім груп СЕЕ систем СНП з наступними рівнями їхнього розвитку (табл. 3).

На основі аналізу та розподілення СНП за рівнями їхнього СЕЕ розвитку виділяємо такі стратегічні напрями перспективного функціонування та розвитку їхніх СЕЕ систем. Перший напрям стосується стратегії нарощування економічного потенціалу СНП, що базується на першочерговості зміцнення економічної бази СНП як основи задоволення потреб і благ його населення за підтримки належного рівня соціального й екологічного потенціалу. Другий напрям реалізується через стратегію пріоритетності соціального розвитку СНП. Третій напрям передбачає здійснення стратегії екологічнобезпечного розвитку СНП, що вимагає вирішення екологічних проблем за підтримання на належному рівні соціо-економічного потенціалу. Четвертий напрям передбачає стратегію визначення проблем та вибору потенційного джерела розвитку, яку використовують для найменш розвинутих СНП і спрямовують на усунення і поліпшення показників. Слід зазначити, що запропоновані стратегії сприятимуть вирівнюванню рівнів розвитку СНП, підвищенню ефективності функціонування соціо-еколого-економічних систем СНП, досягненню збалансованого розвитку і, відповідно, забезпечуватимуть їхній економічний розвиток у поєднанні із соціально та екологічно комфортними умовами життєдіяльності населення.

Таблиця 3

Типологія та пріоритети розвитку агросфер СНП

N п/п	Стан показників розвитку СЕЕ системи СНП	Пріоритети розвитку, заходи за показниками
		інтегрованими	агрегованими
1	Рівні економічного розвитку нижчі середнього, а соціального і екологічно - вищі середньорайонного (Блажівська)	Економічні	Зростання доходів населення, зниження рівня безробіття
2	Рівні економічного та соціального розвитку нижчі середньорайонних, а екологічного - вищі середньорайонного значення (Кисорицька)	Економічні, соціальні	Зростання доходів населення, зниження рівня безробіття, демографічні, забезпеченість людськими інтелектуальними ресурсами
3	Рівні економічного та екологічного розвитку нижчі середнього, а соціального - вищі середнього значення (Глиннівська, Старосільська)	Економічні, екологічні	Зростання доходів населення, покращення транспортного забезпечення, покращення якості питної води
4	Рівні соціального, екологічного та економічного розвитку нижчі середнього значення (Кам'янська, Сновидовицька)	Економічні, соціальні, екологічні	Зростання доходів населення, зниження рівня безробіття, демографічні, захищеність життєвого рівня, покращення якості питної води
5	Рівні економічного та соціального розвитку вищі, а екологічного - нижчі середнього значення (Березівська, Вежицька)	Екологічні	Покращення якості питної води, ґрунтового покриву
6	Рівні економічного розвитку вищі середнього, а соціальні та екологічні - нижчі середнього значення (Біловізька, Масевицька, Рокитнівська)	Соціальні, екологічні	Інфраструктура, демографічні, покращення якості питної води, ґрунтового покриву
7	Рівні економічного та екологічного розвитку вищі, а соціального - нижчі середнього значення (Томашгородська)	Соціальні	Демографічні, захищеність життєвого рівня населення
8	Рівні економічного, екологічного та соціального розвитку вищі середнього значення (Борівська, Карпилівська)	Економічні, екологічні	Зростання доходів населення, покращення якості питної води, ґрунтового покриву

Наступним етапом реалізації стратегії є встановлення пріоритетів розвитку СНП. Відповідно до цього, було запропоновано першочергові заходи, спрямовані на реалізацію стратегій (табл. 3).

Як видно з табл. 3, пріоритети і заходи, спрямовані на прискорення розвитку СНП, суттєво відрізняються за типами розвитку. Спільним для більшості типів є пріоритет підвищення доходів населення та ліквідації безробіття, поліпшення якості питної води. Серед другорядних прерогатив і заходів найчастіше СНП потребують покращення інфраструктури та якісного стану ґрунтового покриву.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі системного аналізу доведено, що оцінка стану агросфери СНП в тому числі у Рокитнівському районі Рівненської області має оцінюватися комплексно з використанням базових соціальних, економічних та екологічних показників, які агрегуються у показники вищого ієрархічного рівня.

1. Динаміка індексів соціо-економіко-екологічного розвитку району відображає трансформаційні процеси, що відбуваються у агросфері внаслідок порушення стаціонарного їх стану „кризою” у 1990 році і переходу у період 1990-2000 рр. в стан турбулентності, а з 2000 по 2006 рр. до рефрактерного стану. Трансформація індексу СЕЕ розвитку у ці періоди відбувалась у діапазоні задовільного та загрозливого стану: 1990 р. - 0,50; 2000 р. - 0,14; 2003 р. - 0,32; 2006 р. - 0,42, а динаміка змін описується поліномом четвертого ступеня.

5. За рівнем розвитку агросфер сільських населених пунктів району загрозливий стан СЕЕ систем мають: Карпилівська (0,37); Борівська (0,36); Томашгородська (0,29); Рокитнівська (0,26); Блажівська (0,25); Березівська (0,23); Старосільська (0,22); Біловізька (0,21); Вежицька (0,21); Глиннівська (0,21); критичний - Масевицька (0,19); Кисорицька (0,14); Кам'янська (0,13); Сновидовицька (0,11) сільські ради.

6. На основі встановлених індексів розвитку соціо-економіко-екологічного систем СНП реалізований матричний підхід та ранжування агросфер СНП, який передбачає їхній поділ за рівнями соціального, економічного та екологічного розвитку на вісім типів, у відповідності з якими запропоновані чотири напрямки покращення стану їх агросфер, а саме: нарощування економічного потенціалу; пріоритетності соціального розвитку; екологічно безпечного розвитку; розпізнавання проблем.

7. Визначено, що стратегічними пріоритетами розвитку агросфер СНП району є поліпшення стану наступних підсистем: для Блажівської - економічної; Томашгородської - соціальної; Березівської та Вежицької - екологічної; а для Кам'янської, Сновидовицької СР - економічної, соціальної та екологічної.

Кисорицька СР потребує поліпшення економічної, соціальної та екологічної підсистем, а Біловізька, Масевицька, Рокитнівська СР - соціальної та екологічної підсистем. Борівська та Карпилівська СР потребують підтримання соціальної і екологічної, поліпшення стану економічної підсистем.

8. Базовою стратегією розвитку агросфери району доцільно обрати стратегію „економії”, яка передбачає у перспективі зупинити спад ділової активності за рахунок інвестування коштів у розвиток тваринництва (2009-2010 рр.); у середньотерміновій перспективі розпочати процес поліпшення стану агросфери (2010-2015 рр.), а у довгостроковій перспективі започаткувати стадію зростання виробництва (2015-2020 рр.).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Запропонована методика оцінки розвитку СЕЕ систем СНП може використовуватись державними органами територіального управління, які діють у межах адміністративних кордонів, для виявлення критичних та загрозливих станів соціальної, економічної та екологічної підсистем СНП. Встановлені пріоритети і обґрунтовані стратегії подальшого розвитку агросфер СНП можуть бути основою для розробки стратегій стійкого розвитку та програм дій з охорони довкілля Рокитнівського району.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

БРОШУРИ

1. Клименко Л. В. Методичні рекомендації з розрахунку індексу соціо-економіко-екологічного розвитку району/ А. М. Прищепа, Л. В. Клименко / Рівне. 2009, - 32 с. (Особистий внесок дисертанта становив 80% і полягав у підготовці до друку тексту методичний рекомендацій).

СТАТТІ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Клименко Л. В. Обґрунтування індикаторів, які характеризують сталий розвиток / Л. В. Клименко //Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 2. Ч. 1. - Рівне, 2006. - С. 3-8.

2. Клименко Л. В. Оцінка мінерально-сировинного потенціалу Рокитнівського району / А. М. Прищепа, Л. В. Клименко // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 2 (38). - Рівне, 2007. - С. 79-85. (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз експериментальних даних та їхнє узагальнення).

3. Клименко Л. В. Динаміка стану та тенденції соціального розвитку Рокитнівського району в контексті стійкого розвитку / А. М. Прищепа, Л. В. Клименко.// Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 3 (39).Ч. 1. - Рівне, 2007. - С. 151-157. (Особистий внесок - обробка статистичних даних, написання статті).

4. Клименко Л. В. Стійкий розвиток та основні засади його досягнення / А. М. Прищепа, О. А. Брежицька., Л. В. Клименко // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 2 (38). - Рівне, 2007. - С. 72-78. (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз експериментальних даних, написання статті).

5. Клименко Л. В. Оцінка антропогенного навантаження на атмосферне повітря в контексті стійкого розвитку / А. М. Прищепа, О. А. Брежицька, Л. В. Клименко // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 3 (39).Ч. 1. - Рівне, 2007. - С. 151-157. (Особистий внесок - проведення досліджень, узагальнення експериментальних даних).

6. Клименко Л. В. Оцінка агроекологічного стану ґрунтового покриву Західного Полісся України в контексті стійкого розвитку / Л. В. Клименко // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 1 (41). - Рівне, 2008. - С. 9-16.

НАУКОВІ ВИДАННЯ ТА ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ

1. Клименко Л. В. Оцінка агроекологічного стану ґрунтів Полісся / М. О. Клименко, О. М. Клименко, Л. В. Клименко // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до VII з'їзду УТГА. - Харків, 2006. - С. 242-245. (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз експериментальних даних, написання статті).

2. Клименко Л. В. Оцінка екологічного стану території Рокитнівського району / Л. В. Клименко // Державний агроекологічний університет: збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції. - Житомир, 2007.

3. Клименко Л. В. Аналіз стану соціальної сфери Рокитнівського району / Л. В. Клименко // Житомирський державний технологічний університет: тези V Міжнародної наукової конференції. - Житомир, 2008. С. 369-370.

4. Клименко Л. В. Обґрунтування показників для оцінки економічної системи Рівненської області в умовах стійкого розвитку / М. О. Клименко, А. М. Прищепа, Л. В. Клименко // Державний агроекологічний університет:збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції. Т. 1. - Житомир, 2008. - С. 6-9. (Особистий внесок - обґрунтування показників економічної підсистеми, написання тез).

5. Клименко Л. В. Обґрунтування перспектив розвитку агросфери сільських населених пунктів // Житомирський державний технологічний університет: тези VI Міжнародної наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів „Сучасні проблеми екології та геотехнологій”. - Житомир, 2009. - С. 277-279.

АНОТАЦІЯ

Клименко Л. В. Оцінка стану агросфери сільських населених пунктів за показниками стійкого розвитку. - Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Житомирський національний агроекологічний університет, 2009.

Дисертація присвячена оцінці соціо-економіко-екологічного стану СНП та обґрунтуванню методики кількісної і якісної оцінки показників, що характеризують стан та рівень розвитку СЕЕ систем району і СНП, та визначенні їхньої ролі у формуванні збалансованого розвитку цих адміністративних одиниць. Дослідження базувались на використанні фондових і статистичних матеріалів.

За інтегрованими показниками соціального, економічного та екологічного розвитку територій СНП визначено їхній стан в шкалі від критичного (0-0,2); загрозливого (0,2-0,4); задовільного (0,4-0,6); сприятливого (0,6-0,8); еталонного (0,8-1,0) стану. На підставі інтегрованих показників розраховано індекси СЕЕ розвитку СНП і встановлено, що найвищий рівень розвитку має Карпилівська сільська рада (0,42), що відповідає задовільному стану. Індекс (0,2-0,36) - загрозливий стан мають 9 СНП, а критичний стан (0,11-0,16) - 3 СНП.

Здійснено типологію СНП за трьома ознаками: рівнем соціального, економічного та екологічного розвитку, що дало змогу визначити пріоритети їхнього розвитку та обґрунтувати стратегії подальшого стабільного функціонування і розвитку цих СНП.

Ключові слова: базові, агреговані, інтегровані показники; соціальна, економічна, екологічна підсистеми, стан та рівень розвитку; пріоритети стійкого розвитку; картосхеми.

Клименко Л. В. Оценка состояния агросферы сельских населенных пунктов за показателями устойчивого развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Национальный агроэкологический университет г. Житомир, 2009.

Диссертация посвящена оценке социо-экономико-экологического состояния СНП и обоснованию методики количественной и качественной оценки показателей, которые характеризируют состояние и уровень развития СЭЭ системы района и СНП и определение их роли в формировании сбалансированного развития этих административно-территориальных единиц. Исследование базировалось на использовании фондовых и статистических материалов.

За интегрированными показателями социального, экономического и экологического развития территорий СНП определены их состояния в шкале от критического (0-0,2), неудовлетворительного (0,2-0,4), удовлетворительного (0,4-0,6), благоприятного (0,6-0,8), эталонного (0,8-1,0) состояния.

На основе агрегованных показателей рассчитаны индексы СЭЭ развития СНП и показано, что наивысший уровень развития имеет Карпиловский сельский совет (0,42), что соответствует удовлетворительному состоянию. Индекс (0,2-0,36) неудовлетворительного состояния имеют 9 СНП, а критическое состояние (0,11-0,16) - 3 СНП.

Осуществлена типология СНП за тремя признаками: уровнями социального, экономического и экологического развития, что позволило определить приоритеты их развития и обосновать стратегию дальнейшего стабильного функционирования и развития СНП.

Ключевые слова: базовые, агрегованные, интегрированные показатели; социальная, экономическая, экологическая подсистемы; состояние и уровень развития; приоритеты устойчивого развития; картосхемы.

L. V. Klymenko. Estimation of agrosphere state of rural settlements according to stable development indices. - Manuscript.

The thesis to obtain Candidate's degree of agricultural sciences specialty 03.00.16 - ecology. - Zhytomir State Agroecological University, 2009.

The thesis is devoted to the estimation of socio-economic and ecological state of rural settlements and the substantiation of estimation methods of quantative and qualitative indices that determine the state and standard of the development of socio-economic and ecological systems of the districts and rural settlements, the definition of their importance in the formation of balanced development of these administrative - territorial units. The investigations were grounded on the use of stock and statistic data.

According to integrative indices of socio-economic and ecological development of rural settlements areas their state was determined to the following scale: critical (0-0,2); precarious (0,2-0,4); satisfactory (0,4-0,6); favourable (0,6-0,8); standard (0,8-1,0).

On the ground of the integrative indices were calculated the indices of socio-economic and ecological development of rural settlements and it was ascertained that the highest standard of development was in Karpylivka Village area (0,42) that responds to satisfactory. Nine rural settlements have indices 0,2-0,36 (precarious state) and three settlements - 0,11-0,16 (critical state).

The typology of rural settlements was done according to three indications: the levels of social, economic and ecological development, that made possible to define the priorities of their development and determine the strategy of their further stable functioning and development.

Key-words: principal, aggregative, integrative indices, social, economic, ecological subsystems, state and standard of development, priority of state development, map-schemes.

Размещено на Allbest.ru