Правове забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМОГ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ПРОЦЕСІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ

Спеціальність: 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ЄВСТІГНЄЄВ Андрій Сергійович

УДК: 349.4:349.6 (477)

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі трудового, земельного і екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Балюк Галина Іванівна, Київський національний

університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри трудового, земельного і екологічного

права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

академік Академії правових наук України

Гетьман Анатолій Павлович, Національна юридична

академія України імені Ярослава Мудрого,

проректор з наукової роботи;

кандидат юридичних наук, доцент

Кузнєцова Світлана Валентинівна,

головне науково-експертне управління

апарату Верховної Ради України,

старший науковий консультант.

Захист відбудеться 21 жовтня 2009 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, в ауд. 253).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий „____” вересня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор юридичних наук, професор Боднар Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Складна екологічна ситуація в сучасній Україні, обумовлена нераціональним використанням природних ресурсів, масовим застосуванням небезпечних для природи та людини технологій та речовин, а також наслідками Чорнобильської катастрофи, не залишила поза своїм негативним впливом землі. Як наслідок такого негативного впливу - окремі земельні ділянки часто є джерелами екологічного ризику та справляють негативний вплив на життя і здоров'я людей, порушуючи їх право на екологічну безпеку. Останнє є системоутворюючим в системі екологічних прав громадян, адже забезпечує непорушність конституційно визнаних найважливіших соціальних цінностей - життя і здоров'я людини.

Одним із різновидів суспільних відносин, в яких має місце прояв неприпустимого екологічного ризику, пов'язаного із землями, є земельно-приватизаційні відносини. Нормативне закріплення можливості безоплатного отримання у приватну власність земельних ділянок державної і комунальної власності (приватизації) обумовило розвиток та територіальне поширення зазначених відносин в усіх регіонах нашої держави. Так, понад 12 млн. громадян на площі близько 4 млн. га реалізували своє право на приватизацію, і це - лише щодо земель, наданих їм у користування. Враховуючи те, що використання приватизованих земельних ділянок, з огляду на їх можливе забруднення або на різновиди діяльності, які здійснюються на них, може порушувати екологічну безпеку, наслідком чого є завдання шкоди життю та здоров'ю людей, встановлення можливості такого порушення в майбутньому та вжиття відповідних заходів до прийняття рішення про приватизацію є важливим превентивним заходом, який унеможливить завдання вказаної шкоди.

Важливість дослідження правової природи вимог екологічної безпеки, які повинні бути забезпечені в процесі приватизації земель в Україні (далі - Вимоги) та юридичного механізму їх забезпечення підтверджується також положеннями Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року, якою серед основних цілей зазначеної політики визначено поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, чому сприятиме забезпечення Вимог. Крім того, ще в 1998 році на загальнодержавному рівні, в затверджених Верховною Радою України Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, було підтверджено, що внаслідок забруднення ґрунтів вони можуть завдавати шкоди життю і здоров'ю людей.

Окрім зазначеного, актуальність теми обумовлюється відсутністю в вітчизняній науковій юридичній літературі ґрунтовних теоретичних досліджень правового забезпечення екологічної безпеки та Вимог в процесі приватизації земель в Україні, а також відсутністю чіткого нормативного регулювання зазначеного забезпечення. Наведене підтверджує необхідність проведення таких досліджень з метою удосконалення теорії екологічного і земельного права та формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, спрямованих на попередження та усунення негативного впливу на найвищі цінності для кожної людини - її життя і здоров'я, у сфері, що досліджується.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці українських та російських вчених-правознавців: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, С.А. Боголюбова, М.М. Бринчука, Н.С. Гавриш, А.П. Гетьмана, С.В. Гринька, Б.В. Єрофєєва, О.С. Колбасова, М.В. Краснової, О.І. Заєць, І.І. Каракаша, Т.О. Коваленко, Т.Г. Ковальчук, М.Г. Ковтуна, В.М. Комарницького, О.В. Конишевої, П.Ф. Кулинича, Н.О. Максименцевої, Н.Р. Малишевої, А.М. Мірошниченка, І.В. Мироненка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, Т.К. Оверковської, В.В. Петрова, О.О. Погрібного, Б.Г. Розовського, І.М. Розумович, Г.П. Сєрова, В.І. Семчика, А.М. Статівки, Н.І. Титової, В.Ю. Уркевича, М.О. Фролова, С.В. Шарапової, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.В. Янчука, В.З. Янчука та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В роботі знайшли відображення окремі результати науково-дослідної роботи по темі „Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу”, яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106U006631).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні теорії екологічного права науковими знаннями про юридичну природу Вимог, формулюванні їх визначення, юридичних ознак, проведенні їх класифікації та дослідженні функціонального призначення; узагальненні результатів аналізу наявного стану науково-правових досліджень обраної теми, а також чинного нормативно-правового регулювання відповідних суспільних відносин; у дослідженні сутності та напрямів забезпечення Вимог та формулюванні на основі такого дослідження пропозицій щодо удосконалення його нормативно-правового регулювання.

Для досягнення поставленої мети визначені основні завдання дисертаційного дослідження: 1) ґрунтовно дослідити загально-теоретичну, спеціально-юридичну літературу, а також законодавство України у сфері забезпечення права людини на екологічну безпеку і забезпечення екологічної безпеки та її вимог при приватизації земель; 2) розкрити зміст наукових категорій, необхідних для аналізу юридичної природи забезпечення Вимог; 3) дослідити правові аспекти інституційно-функціонального, процесуально-правового механізму забезпечення Вимог; 4) виявити особливості юридичної відповідальності у відповідній сфері; 5) сформулювати пропозиції щодо законодавчого запровадження механізму забезпечення Вимог в Україні.

Об'єктом дослідження є національні та міжнародні нормативно-правові акти, а також інші правові документи, що встановлюють Вимоги та регулюють порядок їх забезпечення, практика їх застосування, а також положення наукових досліджень та положення загальної теорії права, земельного, екологічного та інших галузей права, які стосуються вказаного забезпечення, матеріали практики правозастосування у зазначеній сфері.

Предметом дослідження є правовідносини забезпечення екологічної безпеки під час приватизації земель в Україні, а також суспільні відносини, що потребують належного правового регулювання у зазначеній сфері.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження автором використані загально-наукові та спеціально-наукові методи пізнання.

Діалектичний метод було використано при пізнанні загальних закономірностей розвитку та нормативного регулювання, а також взаємозв'язку таких суспільних відносин, як земельно-приватизаційні та забезпечення вимог екологічної безпеки. За допомогою філологічного методу було визначено загальномовне значення терміну „вимога”, на підставі якого запропоноване авторське розуміння юридичного поняття „Вимоги”. Із використанням методу формально-логічного аналізу виділено юридичні ознаки Вимог та запропоновано їх класифікацію, виявлено недоліки правового регулювання забезпечення таких Вимог у межах земельно-приватизаційних відносин, встановлено наявність підстав для притягнення правопорушників у досліджуваній сфері до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правовової відповідальності, а також сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання відносин, які досліджуються. З позицій системно-структурного аналізу було досліджено правові аспекти інституційно-функціонального забезпечення Вимог та зроблено висновки щодо наявних недоліків такого забезпечення. Метод моделювання було використано при формулюванні пропозицій щодо запровадження Порядку забезпечення Вимог та внесення пов'язаних із таким запровадженням змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів. Порівняльно-правовий метод застосовувався при здійсненні порівняння законодавства Європейського Союзу та іншого зарубіжного законодавства із законодавством України з метою вироблення пропозицій щодо вдосконалення останнього. Системний аналіз було закладено в основу узгодження пропозицій щодо змін і доповнень до чинного законодавства. За допомогою комплексного методу сформульовано ряд наукових визначень, прикладних положень дисертаційного дослідження, а також наукових положень, що виносяться на захист.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в вітчизняній юридичній науці виконано комплексне дослідження правового забезпечення Вимог та сформульовано пропозиції щодо удосконалення такого забезпечення на основі чинного законодавства України та практики його застосування.

Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками, пропозиціями, які виносяться на захист, найважливіші з яких є наступними:

Вперше в науці земельного та екологічного права України:

1. Сформульовано поняття „Вимоги”, під якими розуміються закріплені в нормах екологічного права суб'єктивні обов'язки фізичних та юридичних осіб, які безоплатно отримують у власність земельні ділянки із земель державної чи комунальної власності, спрямовані на виконання імперативних правил екологічної безпеки під час подальшого використання зазначених земельних ділянок на праві приватної власності, можливість дотримання яких перевіряється під час процедури приватизації.

Виконання таких обов'язків забезпечує екологічну безпеку та відсутність неприпустимих екологічних ризиків, пов'язаних з якісними показниками земельної ділянки та/або ризиків, пов'язаних із здійснюваною на земельній ділянці діяльністю, передусім - при подальшому використанні приватизованої земельної ділянки на праві приватної власності.

2. Визначено наступні юридичні ознаки Вимог:

а) вони містяться в нормативно закріплених обов'язках фізичних та недержавних (приватних) юридичних осіб щодо дотримання імперативних правил екологічної безпеки в процесі використання приватизованої земельної ділянки, можливість дотримання яких перевіряється під час процедури приватизації;

б) Вимоги спрямовані на дотримання імперативних правил екологічної безпеки. Встановлено, що під „імперативними правилами” слід розуміти закріплені в нормах екологічного права кількісні та якісні показники, за умов недотримання яких порушуватиметься екологічна безпека, а відтак - завдаватиметься шкода життю та здоров'ю людини;

в) з'ясовано що переважну більшість Вимог закріплено в нормах екологічного права, які стосуються правового режиму земель сільськогосподарського призначення, земель житлової і громадської забудови, рекреаційного призначення, а також земель водного фонду і земель лісогосподарського призначення. Наведене пояснюється тим, що, за умови розуміння приватизації земель як безоплатної процедури, чинним на даний час законодавством України передбачена можливість приватизації земельних ділянок, що відносяться виключно до вищевказаних категорій земель;

г) Вимоги вказують на екологічні ризики при приватизації земель, пов'язані як з якістю земельної ділянки, що приватизується, так і з діяльністю, що здійснюється на приватизованій земельній ділянці;

д) Вимоги можуть міститися як в обов'язках фізичних або юридичних осіб, які зобов'язують вчиняти ті чи інші дії (наприклад, обов'язок не порушувати екологічну безпеку та не заподіювати шкоди життю і здоров'ю людей при використанні пестицидів), так і в обов'язках зазначених осіб, які забороняють вчиняти певні дії (наприклад, не порушувати обмежень, передбачених чинним законодавством для водоохоронних зон);

є) Вимоги можуть бути закріплені на рівні нормативних актів різної юридичної сили. Головною ознакою таких Вимог є їх формалізація у формі суб'єктивного обов'язку, що зобов'язує дотримуватись імперативних правил екологічної безпеки. Вказані суб'єктивні обов'язки можуть міститись в законах, підзаконних нормативно-правових актах, а також у нормативно-технічних документах.

3. Встановлено, що Вимоги виконують загально-соціальні (еколого-соціальну або гуманістичну, гносеологічну, аксеологічну, ідеологічну, інформативну та аналітичну) функції, спеціальні юридичні функції (регулятивну, виховну, превентивну, охоронну, стимулюючу), юридичні галузеві функції (встановлення меж обов'язкової поведінки, за умови дотримання яких забезпечуватиметься екологічна безпека; визначення різновидів екологічного ризику, які виникають під час приватизації земельних ділянок в Україні), а також повинні виконувати наступні юридичні галузеві функції: забезпечення недопущення приватизації земельних ділянок, подальше використання яких порушуватиме екологічну безпеку; забезпечення вжиття заходів щодо відновлення безпечних показників якості земельної ділянки (ґрунту або інших елементів (піску, каміння, асфальту, тощо), з яких складається земельна ділянка).

4. Запропоновано класифікацію Вимог за декількома юридично значимими критеріями, а саме: за рівнем нормативно-правового акту, в якому вони закріплені; за рівнем загальності Вимог; за рівнем поширення Вимог на сфери життєдіяльності людини; за різновидами екологічного ризику, на запобігання неприпустимому рівню якого спрямовані Вимоги; за різновидами категорії земель, стосовно якої встановлені Вимоги; за характером суб'єктивного обов'язку, що містить Вимоги.

5. Обґрунтовано, що забезпечення Вимог слід розуміти як: 1) діяльність уповноважених осіб; 2) функцію органів управління; 3) правовідносини, при цьому за часом вони виникають не раніше виникнення земельно-приватизаційних правовідносин та припиняються не пізніше припинення останніх, адже зазначені Вимоги забезпечуються саме під час приватизації земель. Безпосередньо обов'язок щодо вказаного забезпечення має бути покладено на органи санітарно-епідеміологічної служби та природоохоронні органи, адже їх завдання та функції дозволяють найефективніше виконувати такий обов'язок.

6. Основні напрями забезпечення Вимог пропонується розуміти як діяльність спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади щодо:

- перевірки можливості дотримання Вимог при подальшому використанні земельної ділянки на праві приватної власності з огляду на якісні показники ґрунту або інших елементів (піску, каміння, асфальту, тощо), з яких складається така земельна ділянка;

- перевірки можливості дотримання Вимог при подальшому використанні земельної ділянки на праві приватної власності з огляду на особливості діяльності, що планується до здійснення на ній;

- встановлення необхідності відновлення якісного стану ґрунту або інших елементів, з яких складається земельна ділянка;

- перевірки відповідності матеріалів відведення земельної ділянки вимогам санітарного законодавства, визначення небезпечних факторів, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки здійснюваної на конкретній земельній ділянці діяльності для здоров'я та життя людини.

7. Запропоновано встановити кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення порядку забезпечення Вимог, визначивши склад відповідного адміністративного правопорушення формальним, а саме: „порушення порядку забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі безоплатної приватизації земель”, а склад злочину - матеріальним - „порушення порядку забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі безоплатної приватизації земель, внаслідок якого завдано шкоду життю або здоров'ю людини”.

Вдосконалено: вчення про різновиди видів приватизації земель як безоплатної процедури; вчення про кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки; вчення про підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин екологічної безпеки та їх зміст.

Отримали подальший розвиток науково-теоретичні ідеї, положення, висновки, рекомендації щодо: правового регулювання екологічної безпеки як стану правовідносин та суб'єктивного права особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля; правовідносин екологічної безпеки та їх абсолютного характеру; виділення приватизації земель як самостійної підстави набуття права власності за критерієм безоплатності такої процедури; правового регулювання участі органів прокуратури та громадських організацій у забезпеченні екологічної безпеки тощо.

Сформульовано пропозиції щодо змін і доповнень чинного законодавства. На основі комплексного дослідження правовідносин забезпечення Вимог обґрунтовано необхідність доповнення Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. (далі - ЗКУ) двома статтями, які б визначали найважливіші питання такого забезпечення, а також внесено пропозицію щодо прийняття на рівні постанови Кабінету Міністрів України спеціального процесуального нормативного акту - Порядку забезпечення Вимог. Окрім наведеного, внесено ряд пропозицій щодо змін і доповнень чинних нормативно-правових актів.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі положення, обґрунтовані висновки, пропозиції і рекомендації поглиблюють, доповнюють і розвивають теорію земельного та екологічного права в частині наукової розробки положень про: Вимоги, їх юридичну природу, функції та різновиди, порядок їх правового забезпечення в процесі приватизації земель в Україні, систему юридичних гарантій захисту приватного та публічного інтересів під час такого забезпечення.

Положення дисертації можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, при викладанні курсів „Земельне право України”, „Екологічне право України” та спецкурсів з проблем земельного та екологічного права.

Практичне значення одержаних результатів має вияв у запропонованих змінах і доповненнях до чинного законодавства, застосування яких у конкретних правовідносинах сприятиме ефективному забезпеченню вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні.

Особистий внесок здобувача. Робота та публікації, що розкривають її зміст, виконані дисертантом самостійно під керівництвом д.ю.н., проф. Г.І. Балюк.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані у наукових статтях. Результати наукових досліджень були оприлюднені також у науковому повідомленні на засіданні кафедри та у виступах на науково-практичних конференціях і науково-методологічному семінарі, зокрема: науковому повідомленні на засіданні кафедри трудового, земельного і екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 16 жовтня 2008 р., тема повідомлення „Нормативно-правове закріплення напрямків забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні”; Всеукраїнській курсантсько-студентській науковій конференції „Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (Осінні юридичні читання)” (Львівський державний університет внутрішніх справ, 10 листопада 2006 р.), доповідь на тему: „Роль та форми участі органів прокуратури у забезпеченні вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні”; Міжнародній конференції аспірантів, студентів та здобувачів „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (юридичний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 23-24 березня 2007 р.), доповідь на тему: „Науково-правове значення вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні”; Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів „Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених” (юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 19-20 квітня 2007 р.), доповідь на тему: „Правова природа вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні”; Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні правові питання державотворення в Україні очима молодих учених” (юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 22-23 квітня 2009 р.), доповідь на тему: „Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні”, а також на науково-методологічному семінарі аспірантів і пошукувачів юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 16 травня 2007 р., тема доповіді: „Юридичні ознаки вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні”.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у п'яти опублікованих статтях у фахових виданнях згідно з вимогами ВАК України та у дев'яти опублікованих тезах доповідей.

Структура дисертації обумовлена метою, завданням та обраним предметом дослідження і складається із вступу, двох розділів, що містять п'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 192 сторінки, з яких основний текст - 166 сторінок, список використаних джерел містить 254 найменування на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються його мета і завдання, об'єкт та предмет, висвітлюється методологічна та науково-теоретична основи дослідження, формулюється наукова новизна та практичне значення роботи, вказується її структура та обсяг, апробація результатів та публікації за темою дисертації.

Розділ І. „Теоретико-правові засади забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1. „Юридична природа вимог щодо забезпечення екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” досліджуються юридична природа Вимог та приватизації земель, аналізуються пов'язані із використанням земель екогогічні ризики, а також формулюється визначення поняття „Вимоги”.

Відсутність законодавчого визначення понять „вимоги екологічної безпеки” та „Вимоги” зумовила звернення автора до аналізу загальномовного значення терміну „вимоги”. З точки зору семантики термін „вимога” означає норми, правила, які необхідно виконувати, пропозицію в категоричній формі зробити щось, потреби, запити, які хто-небудь або що-небудь має або ставить до когось, чогось, примусове наполягання. Наведене дало підстави дисертанту зробити висновок про те, що семантично термін „вимога” означає обов'язкові (імперативні) для виконання дії, які з юридичної точки зору являють собою не що інше, як обов'язки суб'єктів правовідносин. Вказаний висновок підтверджено розумінням поняття „вимоги”, яке наведено в юридичній літературі та в нормативно-правових актах різної юридичної сили. Отже, Вимоги на рівні об'єктивного права формалізуються та закріплюються в суб'єктивних обов'язках учасників земельно-приватизаційних правовідносин, при цьому можливість дотримання таких обов'язків при подальшому використанні земельної ділянки після приватизації повинна бути перевірена в процесі їх забезпечення.

Аналіз юридичної та економічної літератури, а також положень національного законодавства вказує на наявність принаймні двох основних підходів до розуміння приватизації земель: 1) як до оплатної або 2) безоплатної процедури передачі земельних ділянок державної і комунальної власності у приватну власність. Дисертант підтримує другий із наведених підходів, адже у випадку розуміння приватизації земель, як платної процедури, втрачається юридичне значення вказаного явища, тому що платна процедура фактично є тотожною іншим відомим правовим способам набуття права приватної власності на землі державної чи комунальної власності, передусім - купівлі-продажу. Очевидно, що за таких умов визнавати приватизацію землі окремим специфічним різновидом зміни (виникнення) форм власності на земельну ділянку немає підстав. Таке визнання є можливим лише за умови врахування такої обов'язкової ознаки приватизації земель, як безоплатність.

Приватизація земель у передбачених чинним законодавством України формах створює правові основи використання земельних ділянок на праві приватної власності. В свою чергу, таке використання, з огляду на якісні показники земель та специфіку діяльності, що здійснюється на них, продукує екологічні ризики. При цьому зроблено висновок про те, що основними їх різновидами є:

- ризик, пов'язаний з якісними (вмістом різноманітних небезпечних речовин, в тому числі хімічних, зокрема, пестицидів, агрохімікатів, радіонуклідів, ін., в ґрунті або інших елементах (піску, камінні, асфальті, ін.), з яких складається земельна ділянка) показниками конкретної земельної ділянки. При цьому конкретний вид діяльності, що здійснюватиметься на такій ділянці, може як мати, так і не мати значення в контексті прояву такого ризику;

- ризик, пов'язаний з діяльністю, що планується до здійснення на конкретній земельній ділянці. В такому випадку якісні показники земельної ділянки не створюють небезпеки для життя і здоров'я фізичних осіб, проте така загроза виникає при здійсненні певного виду діяльності і може не виникати при здійсненні іншого виду діяльності.

Водночас зазначається, що спектр різновидів екологічного ризику, пов'язаних з однією земельною ділянкою, може залежати не тільки виключно від якісних показників такої земельної ділянки або від здійснюваної на такій ділянці діяльності. Екологічний ризик в земельно-приватизаційних відносинах часто є комбінованим, тобто зумовлюється одночасно як якісними показниками земельної ділянки, так і здійснюваною на такій ділянці діяльністю.

В процесі з'ясування юридичної природи Вимог та особливостей їх об'єктивації в праві, в першому підрозділі Розділу І дисертаційного дослідження визначено їх поняття.

У підрозділі 1.2. „Юридичні ознаки, функції та класифікація вимог щодо забезпечення екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” наводяться та детально характеризуються юридичні ознаки та функції Вимог, а також пропонуються юридично значимі критерії їх класифікації.

Обґрунтовано, що під функціями Вимог слід розуміти напрями впливу обов'язків суб'єктів правовідносин щодо їх забезпечення - осіб, що приватизують земельні ділянки, на волю та поведінку таких суб'єктів, а також на стан забезпечення екологічної безпеки в процесі безоплатної передачі земельних ділянок державної і комунальної власності в приватну власність фізичних та юридичних осіб.

Зроблено висновок, що Вимоги виконують загально-соціальні, спеціальні юридичні та юридичні галузеві функції, наведено перелік та характеристику таких функцій.

Класифікацію Вимог запропоновано здійснювати за наступними юридично значимими критеріями: 1) за рівнем нормативно-правового акту, в якому вони містяться: встановлені Конституцією України, встановлені законами України, встановлені підзаконними нормативно-правововими актами, встановлені нормативно-технічними документами; 2) за рівнем загальності: Вимоги, які є загальними, а для встановлення їх чітких меж необхідно додатково звертатись до інших джерел, що їх конкретизують, та Вимоги, які встановлюють конкретні межі необхідної чи допустимої поведінки та не потребують подальшої деталізації; 3) за рівнем поширення на сфери життєдіяльності людини: Вимоги, що є загальними для всіх сфер життєдіяльності людини, і, зокрема, поширюються на земельно-приватизаційні відносини та Вимоги, що стосуються використання земель та підлягають забезпеченню при їх приватизації; 4) за різновидами екологічного ризику, на запобігання неприпустимого рівня якого вони спрямовані: Вимоги, спрямовані на запобігання прояву неприпустимого рівня екологічного ризику, пов'язаного із якістю земельної ділянки та Вимоги, спрямовані на запобігання прояву неприпустимого рівня екологічного ризику, пов'язаного із планованою до здійснення або здійснюваною діяльністю на земельній ділянці, яка приватизується; 5) за різновидами категорії земель, стосовно якої вони встановлені: Вимоги, що стосуються земель сільськогосподарського призначення та Вимоги, що стосуються земель інших категорій, аніж землі сільськогосподарського призначення; 6) за характером суб'єктивного обов'язку, що містить Вимоги: Вимоги, що зобов'язують вчинити певні дії та Вимоги, що зобов'язують утриматись від вчинення певних дій.

Розділ ІІ. „Механізм правового забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. „Нормативно-правові засади забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” проведено аналіз чинного національного законодавства, передусім - на рівні законів, в порівняльному контексті - аналіз законодавства ЄС та деяких зарубіжних країн, на предмет нормативного закріплення Вимог, вимог екологічної безпеки та наявності дієвих правових механізмів їх забезпечення, а також сформульовані пропозиції щодо закріплення в ЗКУ основних положень щодо зазначеного забезпечення. Обґрунтовано, що чинні вітчизняні нормативно-правові акти здебільшого не містять положень, які безпосередньо стосуються процедури забезпечення Вимог, однак містять норми, які є Вимогами. Зазначені акти можуть бути застосовані в процедурі забезпечення Вимог шляхом їх тлумачення. Також ці акти є основою для удосконалення та розвитку законодавства України в сфері відповідного забезпечення.

Зроблено висновок про те, що удосконалення та розвиток законодавства України в сфері забезпечення Вимог повинні здійснюватись як у формі внесення змін і доповнень до чинних норм права, так і у формі запровадження нових правових норм.

Аналіз іноземного досвіду в сфері забезпечення вимог екологічної безпеки при передачі земель у приватну власність розпочато із Європейського Союзу. Так, законодавством ЄС підстави та процедури набуття прав на окремі земельні ділянки приватними особами не визначені, положення щодо дотримання екологічної безпеки під час переходу прав на земельні ділянки в нормативно-правових актах Євросоюзу відсутні, відповідне регулювання здійснюється кожною країною-учасницею на рівні внутрішньодержавних правових норм. Водночас, нормативні акти ЄС містять низку обов'язкових матеріальних норм, які можуть вважатись вимогами екологічної безпеки щодо земель.

Проведений аналіз нормативно-правових актів відповідного спрямування деяких пострадянських країн дозволяє констатувати, що спільним для земельних кодексів Російської Федерації, Білорусі, Казахстану, Узбекистану та Молдови є майже повна відсутність безоплатної процедури набуття права власності на землю, а також відсутність регулювання забезпечення вимог екологічної безпеки під час передачі земельних ділянок у приватну власність, більше того, на відміну від ЗКУ, ці кодекси навіть не містять положень відносно обов'язкового погодження документації щодо відведення земельної ділянки, як це визначено ч. 9 ст. 118 ЗКУ, та перевірки під час такого погодження дотримання положень екологічного законодавства. Наведене, з позицій дисертанта, вказує на те, що, навіть в чинній редакції, ЗКУ є більш досконалим в частині врахування екологічних норм під час процедури безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність фізичних та юридичних осіб.

За наслідками аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства сформульовані пропозиції по запровадженню загальних норм щодо забезпечення Вимог на рівні ЗКУ. Зокрема, в ньому слід закріпити основні положення щодо забезпечення Вимог, які за своїм змістом мають складати фундамент відповідної нормативно визначеної процедури та не потребуватимуть частих змін, а саме: положення щодо обов'язковості забезпечення Вимог; положення бланкетного характеру щодо врегулювання порядку забезпечення Вимог на підзаконному рівні із зазначенням орієнтовного обсягу такого регулювання; положення щодо заборони приватизації земельних ділянок, по відношенню до яких встановлено неможливість дотримання Вимог після приватизації; загальні положення щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності за наслідками забезпечення Вимог; загальні положення щодо прокурорського нагляду за дотриманням законності під час забезпечення Вимог.

Проведений аналіз правового статусу органів прокуратури дозволив прийти до висновку про те, що чинна редакція Закону України „Про прокуратуру” передбачає достатньо повноважень прокурора щодо реагування на порушення законодавства при забезпеченні Вимог, адже відповідно до положень ст.ст. 20-24 вказаного закону прокурор має право виносити приписи та постанови, вносити протести і подання. Зазначені повноваження є універсальними та можуть, зокрема, ефективно впливати на усунення порушень під час вказаного забезпечення. Запровадження спеціальних нових повноважень посадових осіб прокуратури щодо реагування на зазначені порушення вважаємо недоцільним.

У підрозділі 2.2. „Процесуально-правове забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” здійснено дослідження юридичного поняття „забезпечення Вимог” та складу відповідних правовідносин, проведено аналіз чинних вітчизняних нормативно-правових актів, насамперед - процедурного (процесуального) характеру, з метою визначення можливості їх використання для забезпечення Вимог та внесено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання зазначеного забезпечення як шляхом прийняття спеціального процесуального акту - Порядку, так і шляхом змін і доповнень чинних норм.

Обґрунтовано, що „забезпечення Вимог” слід розуміти як: 1) діяльність уповноважених осіб; 2) функцію органів управління; 3) правовідносини.

Об'єктами правовідносин забезпечення Вимог виступають життя і здоров'я людини та безпечне для них довкілля і його компоненти, а саме: будь-які складові такого довкілля, які потенційно можуть зазнати шкоди через неможливість виконання Вимог при використанні приватизованої земельної ділянки, внаслідок чого вони набудуть небезпечних для життя і здоров'я людини властивостей. Суб'єктами правовідносин забезпечення Вимог слід визнати осіб, які наділені законодавством відповідними правами і обов'язками щодо їх забезпечення. Зміст правовідносин забезпечення Вимог наповнюють права та обов'язки їх суб'єктів. Підставами виникнення, зміни та припинення вказаних правовідносин слід визнати загальні для всіх правовідносин, в тому числі - і для еколого-правових, підстави, а саме: юридичні факти та юридичні склади, тобто певні діяння (дії або бездіяльність) або події, з якими нормами екологічного права пов'язуються зазначені виникнення, зміна або припинення.

Аналіз чинних нормативно-правових актів дозволяє констатувати, що цілісного правового регулювання процедури забезпечення Вимог законодавство України не містить, нормативно не визначено обсяг поняття „Вимоги”, не встановлено конкретного змісту поняття „забезпечення” із вказівкою на його основні напрями, що потребує внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства.

Водночас, в роботі обґрунтовано, що найбільш наближеною до процедури забезпечення Вимог в чинному національному законодавстві є процедура погодження проектів відведення земельних ділянок під час приватизації останніх природоохоронними органами та органами санітарно-епідеміологічної служби, адже під час такого погодження повинно бути перевірено можливість дотримання норм екологічного законодавства.

Також зроблено висновок про те, що чинне законодавство, яким визначено правовий статус органів, уповноважених приймати рішення про приватизацію земель, передусім - Закони України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про місцеві державні адміністрації”, не містить норм, якими б визначався порядок забезпечення Вимог під час підготовки і прийняття вказаних рішень. Водночас, запропоновано наділити зазначені органи правом ініціювання проведення повторного забезпечення Вимог у випадку нормативного закріплення відповідної процедури.

На підставі проведеного аналізу чинного законодавства, приймаючи до уваги викладені в дисертації теоретичні положення щодо Вимог та їх забезпечення, сформульовано пропозицію щодо прийняття на рівні постанови Кабінету Міністрів України спеціального процедурного акту - Порядку забезпечення Вимог (далі - Порядок). Зазначений Порядок повинен закріпити: 1) нормативне визначення Вимог; 2) зміст діяльності щодо такого забезпечення; органи забезпечення, їх права та обов'язки; права та обов'язки осіб, що мають намір приватизувати земельні ділянки, під час забезпечення Вимог; 3) вимоги до документу, що приймається за наслідками забезпечення - висновку, строк набрання ним чинності; 4) положення щодо адміністративного оскарження висновку; 5) підстави та порядок повторного проведення процедури забезпечення; 6) строки вчинення окремих дій в процесі забезпечення. Запропоновано закріпити в Порядку визначення поняття „Вимоги” як „передбачені чинним законодавством обов'язки власників земельних ділянок, при порушенні яких прямо або опосередковано (через забруднення довкілля) завдається шкода життю або здоров'ю людини”.

Визначено основні напрями забезпечення Вимог та надано характеристику змісту кожного із таких напрямів.

В підрозділі 2.3. „Проблеми юридичної відповідальності у сфері забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” досліджено можливість притягнення винних у порушенні порядку забезпечення Вимог осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної, цивільно-правової відповідальності, здійснено характеристику основних санкцій за відповідні правопорушення. Враховуючи відсутність цілісного правового механізму забезпечення Вимог, застосування відповідних засобів відповідальності є можливим після комплексного законодавчого та підзаконного закріплення відповідних регулятивних правовідносин, так як кваліфікація певних діянь в якості порушень є можливою лише за умови наявності нормативно визначених меж правомірної поведінки.

В роботі зазначається, що до осіб, які вчиняють порушення в сфері забезпечення Вимог, повинні застосовуватись санкції дисциплінарної, адміністративної, кримінальної, а також цивільно-правової (до органів влади, спеціально уповноважених здійснювати забезпечення Вимог) відповідальності.

Обґрунтовується положення про те, що, хоча спеціальних норм щодо відповідальності у сфері забезпечення Вимог чинне законодавство України не містить, є можливість застосовувати в цій сфері інші, більш загальні норми. Водночас, таке застосування повинно мати місце паралельно із запровадженням спеціальних норм щодо відповідальності у досліджуваній сфері.

Джерелом фінансування витрат на компенсацію матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення нормативно встановленого порядку забезпечення Вимог, запропоновано визначити загальний фонд Державного бюджету України, причому - незалежно від наявності відповідної статті видатків на компенсацію завданої шкоди. Відповідачами у справах за позовами про компенсацію шкоди, заподіяної порушенням порядку забезпечення Вимог, слід визначити відповідний природоохоронний чи санітарно-епідеміологічний орган, внаслідок дій службових (посадових) осіб якого завдано шкоду, третьою особою по таких справах має бути Державне казначейство України.

Виявлена в роботі недостатність загальних норм щодо відповідальності в сфері забезпечення Вимог викликає необхідність удосконалення чинного законодавства України шляхом запровадження спеціальних складів адміністративного правопорушення та злочину у зазначеній сфері. Суб'єктами зазначених правопорушення та злочину мають бути визнані службові (посадові) особи органів, спеціально уповноважених здійснювати відповідне забезпечення, при цьому розмежування цих двох різновидів правопорушень пропонується здійснювати, визначивши формальний склад першого та матеріальний склад другого з наслідками у формі заподіяння тілесних ушкоджень або смерті фізичної особи.

У Висновках за результатами дослідження викладені найбільш значимі результати роботи щодо виявлення правової природи Вимог, їх юридичних ознак, функцій, класифікації, нормативно-правовового та інституційно-функціонального забезпечення, наведено пропозиції щодо запровадження процедури правового забезпечення Вимог, а також проаналізовані засади юридичної відповідальності у відповідній сфері.

приватизація екологічний безпека земля

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Євстігнєєв А.С. Поняття та науково-практичне значення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2007. - №. 78. - С. 77-81.

2. Євстігнєєв А.С. Юридичні ознаки вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2008. - №. 79. - С. 32-36.

3. Євстігнєєв А.С. Функції вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Юридична Україна. - 2008. - №. 1 (61). - С. 39-45.

4. Євстігнєєв А.С. Форма закріплення в праві вимог екологічної безпеки, що повинні бути забезпечені в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Юридична Україна. - 2008. - №. 9 (69). - С. 68-72.

5. Євстігнєєв А.С. Юридичні критерії класифікації вимог щодо забезпечення екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Юридична Україна. - 2008. - № 11 (71). - С. 78-83.

6. Євстігнєєв А.С. Юридичні ознаки вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених „П'яті осінні юридичні читання” (частина четверта), 27-28 жовт. 2006 р. : тези доповідей. - Хмельницький, 2006. - С. 146-150.

7. Євстігнєєв А.С. Роль та форми участі органів прокуратури у забезпеченні вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Тези доповідей та повідомлень учасників Всеукраїнської курсантсько-студентської наукової конференції „Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (Осінні юридичні читання)”, 10 лист. 2006 р. : тези доповідей. - Львів, 2006. - С. 62-64.

8. Євстігнєєв А.С. Поняття вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Збірник наукових праць „Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку” : тези доповідей. - Миколаїв, 2006. - С. 379-383.

9. Євстігнєєв А.С. Науково-правове значення вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Збірник тез наукових доповідей ІІІ Міжнародної конференції аспірантів, студентів та здобувачів „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку”, 23-24 бер. 2007 р. : тези доповідей. - Луцьк, 2007. - С. 356-358.

10. Євстігнєєв А.С. Правова природа вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів „Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених”, 19-20 квіт. 2007 р. : тези доповідей. - К., 2007. - С. 240-241.

11. Євстігнєєв А.С. Функції вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Тези ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Від громадянського суспільства - до правової держави”, 25 квіт. 2007 р. : тези доповідей. - Харків, 2007. - С. 225-228.

12. Євстігнєєв А.С. Пропозиції щодо доповнення ЗКУ ст. 118-1 „Забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні” / А.С. Євстігнєєв // Збірник тез Міжнародної наукової конференції „Шості осінні юридичні читання” (частина перша), 26-27 жовт. 2007 р. : тези доповідей. - Хмельницький, 2007. - С. 197-199.

13. Євстігнєєв А.С. Організаційно-функціональне забезпечення правових вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання державотворення в Україні”, 24-25 квіт. 2008 р. : тези доповідей. - К., 2008. - С. 183-185.

14. Євстігнєєв А.С. Кримінальна відповідальність за злочини при забезпеченні вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні правові питання держвотворення в Україні очима молодих учених”, 23-24 квіт. 2009 р. : тези доповідей. - К., 2009. - С. 190-191.

АНОТАЦІЯ

Євстігнєєв А.С. Правове забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні: правовій природі, юридичним ознакам, функціям та різновидам вказаних вимог, особливостям правового регулювання їх забезпечення, а також юридичній відповідальності за правопорушення під час вказаного забезпечення.

В дисертації визначаються особливості вимог екологічної безпеки, що повинні бути забезпечені в процесі приватизації земель в Україні, як правової категорії, та наводиться її юридична дефініція. Значна увага приділена аналізу інституційно-функціонального та нормативно-правового забезпечення відповідних вимог на рівні національного законодавства.

Запропоновані зміни та доповнення до чинного законодавства щодо запровадження дієвого механізму вказаного забезпечення.

Ключові слова: вимоги екологічної безпеки, правова природа вимог екологічної безпеки, що забезпечуються в процесі приватизації земель в Україні, приватизація земель, правове забезпечення вимог екологічної безпеки, екологічний ризик.

АННОТАЦИЯ

Евстигнеев А.С. Правовое обеспечение требований экологической безопасности в процессе приватизации земель в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. - Киевский национальний университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию правового обеспечения требований экологической безопасности, подлежащих обеспечению в процессе приватизации земель в Украине (далее - Требования): юридической природе Требований, их юридическим признакам, разновидностям, особенностям институционно-функционального и нормативно-правового обеспечения, а также основаниям и видам отвественности за нарушение порядка указанного обеспечения.

Отдельное внимание уделено земельно-приватизационной процедуре в Украине, выделены основные ее разновидности на современном этапе.

В работе исследовано правовое регулирование обеспечения требований экологической безопасности в Европейском Союзе и ряде зарубежных стран. Особое внимание уделено анализу нормативного обеспечения Требований в Украине. Исследование проведено как на уровне законодательных актов, так и на уровне подзаконных и нормативно-технических актов.

В исследовании изучаются особенности Требований как правовой категории, а также предложено авторское определение указанной категории.

Значительное внимание уделено анализу правового механизма обеспечения Требований. В диссертации исследованы понятие и значения термина „обеспечение Требований”, а также проанализирован субъектно-объектный состав правоотношений указанного обеспечения, их содержание, основания возникновения, изменения и прекращения. На основании анализа научных подходов, нормативно-правовых актов и практики их применения сделан вывод об отсутствии действенного правового механизма обеспечения Требований в Украине и необходимости его внедрения путем внесения соответствующих изменений и дополнений в законодательство Украины. В частности, диссертантом внесено ряд конкретных предложений по дополнению Земельного кодекса Украины двумя статьями (118-1 и 118-2), которые бы заложили законодательную основу обеспечения Требований, а также по принятию на уровне постановления Кабинета Министров Украины соответствующего процессуального документа - Порядка обеспечения Требований. Кроме того, предложено дополнить Уголовный кодекс Украины и Кодекс Украины об административных правонарушениях специальными составами соответственно преступления и правонарушения в сфере обеспечения Требований.

Ключевые слова: требования экологической безопасности, правовая природа требований экологической безопасности, обеспечиваемых в процессе приватизации земель в Украине, приватизация земель, правовое обеспечение требований экологической безопасности, экологический риск.

ANNOTATION

Yevstigneyev A.S. Legal implementation of the requirements of ecological sequrity in the process of land privatization in Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the academic degree of candidate of legal sciences, specialization 12.00.06. - Land Law; Agricultural Law Environmental Law Natural Resourses Law. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2009.