Радіобіологічні ефекти хронічного іонізуючого опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris l.) в зоні відчуження Чорнобильської АЕС
Аналіз ролі морфологічних та цитогенетичних ефектів хронічного опромінення Сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Питома активність радіонуклідів в різних частинах сосни, динаміка їхнього накопичення протягом року.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 64,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Радіобіологічні ефекти хронічного іонізуючого опромінення Сосни звичайної (Pinus sylvestris l.) в зоні відчуження чорнобильської АЕС
03.00.01 - радіобіологія
Бондар Юлія Олегівна
Київ - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі радіобіології та радіоекології факультету екології і біотехнології та в Українськьму науково-дослідному інституті сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України КМ України.
Науковий керівник:
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кашпаров Валерій Олександрович, Інститут сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, професор Кутлахмедов Юрій Олексійович, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, завідувач лабораторії радіоекологічної надійності біосистем відділу біофізики та радіобіології;
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Сорочинський Борис Володимирович, Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, завідувач відділу рослинних харчових продуктів та біофортифікації.
Захист відбудеться 25.01.2010_ року о 13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, просп. академіка Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет, ауд.434. Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет, спеціалізована вчена рада Д 26.001.24. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 22.12.2009 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Р. Андрійчук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Широке використання атомної енергії в господарській діяльності людини, що почалося у 50-х роках, викликало необхідність вивчення шляхів міграції радіонуклідів у природних екосистемах та вплив іонізуючого випромінювання на популяції та окремі організми рослин і тварин, на їх генетичний апарат. Особливу актуальність та практичну значущість ці дослідження набули після Чорнобильської катастрофи. Ближня зона аварії й сьогодні характеризується високим рівнем радіоактивного забруднення (Kashparov V.A. et al., 2001, 2003), і оцінка впливу іонізуючого опромінення на біоту для даної території є актуальною проблемою, оскільки виникли різні морфологічні порушення, які проявились у зміні розмірів окремих органів, їх форми, кольору, розміщення на рослині тощо. Ці реакції рослин і зараз спостерігаються на територіях з високим рівнем забруднення (Гродзинський Д.М. та Гудков И. М., 2001, Бубряк И.И. и Гродзинский Д. М., 1989; Позолотина В.Н., 2003; Попова О.Н. и др., 1994; Шевченко В.В. и Гриних Л.И., 1995;), зокрема в соснових насадженнях зони відчуження, які дуже поширені на даній території (Кальченко В.А. и др., 1993; Козубов Г.М. и Таскаев А.И., 2002; Geraskin S.A. et al., 2003; Рубанович А.В. и Кальченко В.А., 1994; Кальченко В.А., 1993, Сорочинский Б.В., 1998) і відомі своєю високою радіочутливістю. Проте потрібно зауважити, що, не зважаючи на численні спостереження за змінами на морфологічному рівні, дуже рідко проводились дослідження дозових залежностей радіобіологічних ефектів, хоча саме такі залежності мають високу прогностичну та наукову значимість.
В останній час особливу актуальність набули питання оцінки ризику опромінення не тільки людини, але й інших організмів. Піднімається питання правомірності основної парадигми радіоекології, що базується на твердженні: "Якщо захищена людина, то захищені й інші біологічні об'єкти” (ICRP 91, 103). Про це свідчить широка дискусія, яка розгорнулася навколо визначення рівнів допустимих доз опромінення (Fesenko S.V. et al., 2005; Valentin J., 2002), пошук підходів для розробки дозиметричних моделей для біоти (Beaugelin-Seiller K. et al., 2005; Beresford N.A. et al., 2005) та створення МАГАТЕ в 2004 р. відповідної робочої групи (Biota Working Group) в складі Environmental Modelling for Radiation Safety (EMRAS BWG), а також в 2005 році 5-го комітету МКРЗ "Радіаційний захист навколишнього середовища". Створеним комітетом у 2007 році сосна була запропонована в якості однієї з референтних рослин з точки зору оцінки радіоактивного впливу на біоту. При цьому Чорнобильська зона розглядається як один з базових полігонів для накопичення необхідних масивів емпіричних значень. Тому у відповідності з рекомендаціями експертної групи "Екологія" Чорнобильського форуму МАГАТЕ, розробка дозиметричної моделі впливу іонізуючого випромінювання на апікальну меристему дерев Чорнобильської зони відчуження та визначення дозових залежностей морфологічних змін та порушень в генетичному матеріалі має високе практичне та теоретичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках бюджетної теми УкрНДІСГР №110/24_пр. "Вивчення впливу радіаційного фактора на організми та екосистеми" на 2005-2009 рр. (№ д/р 0105U003428) та міжнародного проекту №50/4 "Удосконалення знань та валідація моделей по переходу радіонуклідів у лісових екосистемах" на 2005-2007 рр. (між Національним аграрним університетом, Україна та IRSN, Франція) (№31002293).
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи було з'ясувати роль морфологічних та цитогенетичних ефектів хронічного опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Для досягнення мети досліджень передбачалось вирішення таких завдань:
1) визначити питому активність радіонуклідів в різних частинах сосни звичайної та динаміку їхнього накопичення протягом року;
2) розрахувати дозові навантаження на верхівкову меристему сосни;
3) ідентифікувати та кількісно охарактеризувати морфологічні зміни сосни звичайної, що викликані хронічним опроміненням;
4) оцінити частку клітин з хромосомними порушеннями в апікальній меристемі насіннєвих корінців при різних рівнях хронічного опромінення сосни;
5) отримати залежності кількості морфологічних змін та цитогенетичних порушень клітин апікальної меристеми від дозових навантажень на верхівкову меристему дерев.
Об'єкт дослідження: процес формування морфологічних змін та порушень в генетичному матеріалі сосни звичайної під впливом хронічного іонізуючого опромінення в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Предмет дослідження: вплив поглинутої дози іонізуючого опромінення на морфологічні порушення та частоту хромосомних аберацій в апікальній меристемі насіннєвих корінців сосни звичайної.
Методи дослідження: вимірювання активності зразків проводили за допомогою радіохімічного методу та в - і г-спектрометрії. Морфологічні зміни визначали візуально. Цитогенетичні дослідження - за методикою давлених (тимчасових та постійних) препаратів кореневих меристем проростків та їх аналізу анафазно-телофазним методом.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження морфологічних та цитогенетичних ефектів, які виникають при дії хронічного іонізуючого опромінення на Pinus sylvestris L. в зоні відчуження Чорнобильської АЕС на пізній стадії аварії в залежності від потужності поглиненої дози іонізуючого опромінення. Розраховано значення потужності поглиненої дози на апікальну меристему сосни, як від зовнішнього так і від внутрішнього іонізуючого опромінення 90Sr90Y і 137Сs137mBa при різних рівнях радіоактивного забруднення експериментальних полігонів з урахуванням динаміки накопичення радіонуклідів у різних частинах рослин. Вперше побудовано залежності частоти морфологічних змін та порушень в генетичному матеріалі від дозових навантажень на верхівкову меристему рослин. Продемонстровано кореляційну залежність між морфологічними та цитогенетичними порушеннями при хронічному опроміненні дерев.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в роботі результати мають фундаментальне значення для валідації моделей появи радіобіологічних ефектів і нормування захисту навколишнього середовища. Виявлені залежності "доза-фект" та методи розрахунку поглинених доз можуть увійти до складу єдиної бази даних МАГАТЕ і бути основою для прогнозування впливу іонізуючого випромінювання на навколишнє середовище та встановлення безпечних рівнів опромінення біоти. Використані в дисертації підходи до оцінок дозових навантажень можуть бути застосовані для інших видів рослин.
Особистий внесок здобувача. Дисертант брав безпосередню участь у всіх етапах дослідження: в обранні теми та у визначенні об'єкта, в розробці методології та складанні робочих програм проведення дослідження, у безпосередньому проведенні експериментів, вимірах і аналізі отриманих результатів. Дисертантом було проведено аналіз одержаних результатів і підготовлено наукові публікації. Планування напрямків досліджень та розробка методичних підходів, узагальнення результатів і редагування дисертаційної роботи здійснено за участі наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на V, VI міжнародніх наукових конференціях "Сучасні проблеми екології та геотехнологій" (Житомир, 2008, 2009), міжнародній конференції "Гигиенические аспекты обеспечения радиационной безопасности населения на территориях с повышенным уровнем радиации" (Санкт-Петербург, 2008), науковій конференції "Экология человека и окружающей среды в постчернобыльский период" (Минск, 2008) та щорічній науковій конференції Інституту ядерних досліджень НАН України (Київ, 2009).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 11 наукових працях, серед яких 7 статей у наукових фахових журналах, затверджених переліком ВАК України, та 4 тези у матеріалах наукових вітчизняних та міжнародних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, заключення, висновків і списку використаних літературних джерел, що охоплює 153 найменування. Робота викладена на 141 сторінках друкованого тексту, містить 14 таблиць та 34 рисунки.
Основний зміст роботи
Матеріали та методи досліджень
Матеріал для проведення досліджень відбирався в Чорнобильській зоні відчуження в декількох штучних соснових насадженнях віком біля 20 років, що знаходяться у близьких ґрунтово-ландшафтних умовах. Насадження вибирались таким чином, щоб очікувані рівні радіоактивного забруднення дерев охоплювали по можливості більший діапазон показників. Таким чином, як базового полігону для формування масиву було обрано полігон "Рудий ліс", розміщений на території пункту тимчасової локалізації радіоактивних відходів, який із західного та південно-західного боків прилягає до території ЧАЕС (близько 1,5 км на захід від ЧАЕС), де питомі активності радіонуклідів у деревах істотно варіюють в залежності від конкретних умов проростання (частина дерев із найбільшими рівнями забруднення росте безпосередньо на приповерхневих траншеях, в яких локалізовані радіоактивні відходи, тоді як інші знаходяться на відносно чистих ділянках між траншеями). Другий та третій полігони - штучні соснові насадження віком 15-20 років, що проростали в однакових ґрунтово-кліматичних умовах. Другий полігон "Копачі" розміщувався біля с. Копачі, 5 км на південь від ЧАЕС. Третій полігон знаходився біля м. Іванків Київської області (близько 40 км на південь від ЧАЕС) за межами території зони відчуження.
Визначення активності 137Cs та 90Sr в органах та тканинах сосни звичайної та в ґрунті. Проби ґрунту відбиралися за допомогою бура діаметром 37 мм методом "конверта", тобто в п'яти точках (кути і центр квадрата зі стороною 10 м) на глибину до 20 см. Контрольні точки відбору проб були віддалені від доріг не менше, ніж на 200 м. Остаточна проба складалася з п'яти добре перемішаних між собою зразків, просіяних через сито з діаметрами пор 1 мм та із заздалегідь видаленою рослинністю. Після цього із проб відбирались наважки для вимірювання активності. Проби рослин відбиралися на тих же ділянках, що і проби ґрунтів.
Для реалізації програми досліджень на експериментальному масиві дерев були визначені основні морфологічні показники та параметри, необхідні для дозиметричних розрахунків. За методом модельного дерева з масиву було вибрано кілька контрольних дерев, з яких періодично відбирались репрезентативні проби органів з метою вимірювання в них питомої активності радіонуклідів. Цей метод полягав у тому, щоб визначити контрольні середні дерева, які були б носіями репрезентативної інформації про стан усього масиву дерев. Для цього вимірювали висоту та діаметр стовбура кожного соснового дерева. Вираховувались середні показники розмірів, відповідно до яких обирались дерева для проб. Дослідження проводились протягом трьох років, що дозволило для кожного дерева отримати значення питомих активностей відповідно до кожного місяця вегетативного сезону. Відбирались узагальнені проби глиці 1-го та 2-го років, пагонів, гілок та бруньок, розміщених у нижній, середній та верхній частині крони даного дерева. Кора, луб та деревина відбирались на двох висотах за допомогою спеціальних лез та бура.
Рівні забруднення дерев експериментального масиву визначались двома способами. На відносно рівномірно забруднених полігонах ("Копачі" та "Іванків") та для модельних дерев полігону "Рудий ліс" відбирались проби органів дерев у тій кількості, яка була достатньою для статистично достовірних оцінок (Хомутинин Ю.В. и др., 2001), і на основі результатів вимірювань активностей радіонуклідів в органах рослин виводились усереднені значення.
Активності 137Cs вимірювали на гамма-спектрометрі ADCAM-300, який оснащений напівпровідниковим детектором з високоочищеного германію GEM-30185 (EG&G ORTEC, США). Активності 90Sr визначались за стандартною радіохімічною методикою, яка базується на екстрагуванні радіохімічно чистого 90Sr з розчину, після чого проводили аналіз екстрактів на бета-спектрометрі СЕБ-001 (Україна). В деяких пробах активність радіонуклідів вимірювали на рідинно-сцинтиляційному радіометрі Mark-III (США).
Для всіх дерев експериментального полігону "Рудий ліс" застосували метод польової радіометрії, який ґрунтується на вимірюванні щільності потоку бета-часток від стовбура кожного дерева в режимах із відкритим та закритим коліматором радіометра РКС-20.03 Прип'ять ("Енергосила", Україна). Для декількох контрольних дерев різниця даних радіометра була зіставлена з результатами прямих радіохімічних вимірювань активності 90Sr в деревині. При досягненні достатньої кількості вимірювань, було встановлено, що значення щільності потоку прямо пропорційне питомій активності радіонукліда в деревині з коефіцієнтом k=0,026 (кБк?кг-1) при значенні середнього квадратичного відхилення (STD) по масиву значень коефіцієнта 0,008 (кБк?кг-1). Крім того, результати періодичних прямих вимірювань питомих активностей радіонуклідів у пробах органів контрольних дерев було використано для врахування динаміки розподілу радіонуклідів у дереві протягом року. Для зручності інформація про динаміку для кожного радіонукліда представлена у вигляді масивів коефіцієнтів аi,j, де індекси i та j означають елемент (орган) дерева й інтервал часу (місяць року) відповідно, що пов'язують виміряні значення питомих активностей:
де Сi,j - питома активність радіонукліда в органі і в інтервалі часу j, а Сдеревини (t0) - відповідне значення в деревині на контрольний момент часу (Йощенко В.И. и др., 2008, 2009).
Визначення морфологічних та цитогенетичних порушень в апікальній меристемі соснових дерев. На експериментальному масиві визначення кількості дерев з морфологічними порушеннями (різні види зняття апікального домінування при розвитку крон сосен) проводили візуальним способом. На першому етапі досліджень нами було визначено межі експериментального масиву дерев. Потім було підраховано загальну кількість дерев масиву та кількість дерев з морфологічними порушеннями. Щоб запобігти суб'єктивній похибці вимірювання, підрахунок дерев з морфозами проводили одночасно декількома дослідниками, різниця результатів не перевищувала 10%. Тобто це і є похибка вимірювання. Також для кожного дерева було визначено та задокументовано рік, в якому відбулася морфологічна зміна. Крім цього, випадковим чином обирались масиви соснових дерев (100 дерев) та оцінювались розмахи морфозів у цих вибірках, різниця отриманих даних також не перевищувала 10%.
Для проведення цитогенетичних досліджень у лютому - березні 2006-2008 років з контрольних соснових дерев, з яких відбирали проби різних органів та тканин для вимірювання вмісту радіонуклідів, збирали шишки. Насіння з цих шишок пророщували в чашках Петрі на підстилці з вологого ватного тампону та фільтрувального паперу в термостаті при температурі 22°С. Фіксацію насіннєвих проростків проводили в "оцтовому алкоголі" (Паушева З.П., 1988) або фіксаторі Кларка (3:
1), який широко застосовують в цитологічних дослідженнях, особливо для виготовлення давлених препаратів.
Для подальших цитогенетичних досліджень препарат профарбовували барвником ацетокарміном, який, не порушуючи цілісності клітини, профарбовував у ній лише хромосоми. Профарбований препарат вивчали під мікроскопом. Для цього застосовувався мікроскоп Axioskop 40/40 FL Carl Zeiss (Німеччина), який комплектується цифровою ТВ-камерою високої роздільної здатності, комп'ютером і принтером, програмою для автоматичного каріотипування "Каріо 3.0".
Оцінювання дозових навантажень на верхівкову меристему дерев. Розроблена в УкрНДІСГР Національного університету біоресурсів і природокористування України дозиметрична модель (Йощенко В.И. и др., 2008) враховує дозове навантаження на верхівкову меристему сосни від зовнішніх та внутрішніх джерел опромінення.
Основним зовнішнім джерелом опромінення дерев експериментального масиву стали локалізовані в ґрунті радіонукліди. Гамма-випромінювання 137Cs від усіх джерел (ґрунт та дерева) створило на експериментальних ділянках більш ("Копачі", "Іванків") або менш ("Рудий ліс") рівномірне поле, вплив якого на формування дозових навантажень на дерева оцінювався шляхом прямих вимірювань потужностей поглинутої дози в місцях проростання дерев.
В той же час, урахування бета-випромінювання інкорпорованих в органах дерев радіонуклідів потребувало формалізації завдання в рамках певного концептуального підходу. Частина бета-випромінювання від локалізованих в органі-мішені (в нашому випадку - це центральна брунька верхівкової меристеми; більш конкретно потужності доз визначалися для точки в центрі основи цієї бруньки) та органах-джерелах радіонуклідів, що розміщувалися поблизу (бічні бруньки, верхня частина стовбуру, глиця, бічні пагони), досягала обраної точки органу-мішені. Для вирішення подібних завдань найкращим виявився мікродозиметричний підхід, який і було використано в даному дослідженні. З метою уникнення неточностей, якими характеризуються різні емпіричні дозові функції, наш підхід базувався на використанні табульованих значень дозової функції точкового джерела випромінювання, отриманих методом Монте-Карло (Cross W. G. et al., 1992).
Статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно з методиками статистичного аналізу у сільcькому господарстві і біології (Царенко Г.Ф. та ін., 2000, Хомутінін Ю.В. та ін., 2001) та набору комп'ютерних програм Statistica 6.0, Microsoft Excel 2003 та StatGraphics.
Результати досліджень та їх обговорення
Дозове навантаження на апікальну меристему соснових дерев. Радіонукліди 137Cs та 90Sr накопичувалися в неоднакових кількостях у різних органах та тканинах дерев. Ця тенденція зберігалася і щодо сосен, які росли на одних і тих самих полігонах.
Мало суттєвою виявилась різниця по накопиченню 137Cs та 90Sr деревами з "Рудого лісу" в залежності від їх місцезростання, а саме, рослини, що знаходилися на траншеї, виявлялися більш радіоактивно забрудненими. Найбільша питома активність 137Cs в цих деревах знаходилася в лубі, у деяких дерев в пагонах. Що стосується 90Sr, то його найбільша кількість була виявлена в лубі. Найменші кількості 137Cs містились у деревині, а 90Sr - в глиці 1-го року та деревині.
Питома активність радіонуклідів в органах та тканинах дерев, що росли в "Рудому лісі" поза траншеєю, була меншою, проте в деяких випадках трохи перевищувала (для окремих дерев) відповідне значення в деревах, що росли на траншеї. Максимальні питомі активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr були виявлені в пагонах та лубі відповідно (рис.1 (в, г)). Мінімальну кількість цих радіонуклідів містила деревина.
Результати вимірювання активності вище названих радіонуклідів в органах сосен, що росли на полігонах "Копачі" та "Іванків" виявили, що їх кількості у різних органах дерев була значно меншою, ніж у дерев із "Рудого лісу", та відрізнялися між собою в декілька разів. Найбільш забрудненою тканиною сосни обох полігонів виявився луб, а найменш радіоактивно забрудненою - деревина.
Для коректної оцінки дозових навантажень на дерева вимірювання питомої активності 90Sr та 137Cs в різних органах проводили протягом року.
Для подальшого розрахунку динаміки накопичення радіонуклідів в окремих органах дерев протягом року та дозових навантажень на них використовували лише питому активність у деревині, цей показник хоча і був найменшим, та не занижував результати, завдяки своїй стабільності у часі (рис.3 (а, б)).
Незважаючи на те, що представлені значення є усередненими за кілька років (що враховує похибку, пов'язану з мінливістю погодних умов), можна вказати певні принципові моменти. Так, для 90Sr питома активність була приблизно однаковою для деревини, бруньок і молодої глиці протягом більшої частини року. В кілька разів вища питома активність спостерігалася у інших органах (найвища - у дворічній глиці та лубі). Щодо сезонної динаміки, то спостерігалися два піки активності, навесні та на початку осені. При цьому останній пік у деревині та гілках дещо "запізнювався” і припадав на жовтень.
Найнижче забруднення 137Cs протягом року спостерігали для деревини (рис.3 (б)). Воно було вище у молодих органах (глиця, пагони, бруньки, луб) і в корі. Відзначалися істотні варіації питомої активності радіонукліда у всіх органах (від кількох разів до порядку величини). Як і для 90Sr, можна виділити весняний та осінній максимуми питомої активності (за винятком пагонів та молодої глиці, для яких другий максимум спостерігався влітку).
Питома активність 137Cs та 90Sr у траншеї становила 280110 та 13553 кБк?кг-1 відповідно, у ґрунті поза траншеєю в межах майданчика відповідно 11097 та 2724 кБк?кг-1. Нерівномірний характер забруднення вказував на велику варіабельність наведених значень. Для полігону "Копачі" щільність забруднення ґрунту дорівнювала 2000 кБк?м-2 за 137Cs (питома активність складала 7,4 кБк?кг-1) та 750 кБк?м-2 за 90Sr (2,7 кБк?кг-1), для третього полігону відповідно 16 та близько 5 кБк?м-2 (0,06 кБк?кг-1 та 0,02 кБк?кг-1).
радіобіологічний сосна звичайна радіонуклід
В УкрНДІСГР НУБіП було розроблено дозиметричну модель для визначення дозових навантажень на верхівкову меристему сосни. Вона дозволила на основі вимірювання вмісту радіонуклідів у деревині та потужності зовнішнього опромінення провести розрахунок потужності поглинених доз на верхівкову меристему дерев експериментального масиву, яка необхідна для вирахування дозових залежностей морфологічних та цитогенетичних ефектів хронічного опромінення.
Для дерев експериментального масиву на контрольному майданчику поблизу м. Іванків вказаний показник складав 4,5±0,5 мГр?рік-1. При цьому істотний вплив на дозові навантаження мало внутрішнє опромінення від інкорпорованого 137Cs. У цілому внутрішнє опромінення складало до 2/3 сумарної потужності дози, що пояснюється наближеністю майданчика до зони відчуження. Не дивлячись на наявність вираженої чорнобильської складової, сумарні дозові навантаження були достатньо невисокими, тому вибір ліг саме на полігон "Іванків" як контрольний, особливо з урахуванням чутливості досліджуваного виду рослин до ґрунтово-кліматичних умов.
На полігоні "Копачі" потужності доз на верхівкову меристему були на порядок величини вищими, ніж на полігоні "Іванків". Вони складали 1,9±0,3 сГр?рік-1. Доза від зовнішніх джерел опромінення перевищувала у 2 - 3 рази дозу внутрішнього опромінення. В "Рудому лісі" найбільший вплив на загальне опромінення верхівкової меристеми дерев мало випромінювання інкорпорованого 90Sr. Потужності доз варіювали в широкому діапазоні: від декількох сантигрей на рік до декількох грей на рік, при цьому внутрішнє опромінення підвищувалось з ростом сумарної потужності дози. Характерна для більшості дерев на даному полігоні потужність дози в декілька грей на рік - достатньо високий показник, що і призводило до частих проявів радіобіологічних ефектів в "Рудому лісі" навіть на морфологічному рівні.
Значення потужностей доз для контрольних дерев трьох експериментальних полігонів наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Середнє значення потужностей поглинених доз для контрольних дерев трьох експериментальних полігонів (М±m)
|
Місце відбору |
Потужність дози, Гр?рік-1 |
Загальна потужність дози, Гр?рік-1 |
||
|
внутрішнього опромінення |
зовнішнього опромінення |
|||
|
"Рудий ліс" на траншеї |
3,1±1,6 |
0,10±0,04 |
3,2±1,6 |
|
|
"Рудий ліс" поза траншеєю |
0,8±0,2 |
0,15±0,02 |
0,9±0,2 |
|
|
"Копачі" |
0,006±0,003 |
0,025±0,013 |
0,031±0,013 |
|
|
"Іванків" |
0,003±0,001 |
0,0015±0,0008 |
0,0045±0,0013 |
Радіобіологічні ефекти хронічного іонізуючого опромінення. Під морфологічними змінами, або морфозами, в дослідженні ми мали на увазі різні види зняття апікального домінування при розвитку крон дерев (рис.4). Цей вид морфозів був найбільш поширений для експериментального масиву "Рудий ліс" (зокрема, він проявляється у більшості дерев масиву) та легко детектувався візуально.
Такі види морфологічних змін, як оголення пагонів, зміна розмірів глиці, хлорофільні зміни траплялись в одиничних випадках, тому підрахунок відсотку дерев з соматичними порушеннями на всіх трьох полігонах вівся за морфозами, що виражені зняттям апікального домінування. Результати цих досліджень представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
Частота морфологічних змін Pinus sylvestris L. на трьох експериментальних полігонах
|
Назва полігону |
Загальна кількість дерев |
Кількість дерев з морфозами |
% дерев з морфозами |
|
|
"Рудий ліс" |
333 |
230 |
69 |
|
|
"Копачі" |
160 |
73 |
46 |
|
|
"Іванків" |
100 |
6 |
6 |
У результаті цитогенетичного аналізу було виявлено підвищену кількість аберантних клітин у апікальній меристемі насіннєвих корінців у зразках, відібраних на всіх трьох полігонах "Іванків", "Копачі" та "Рудий ліс" (рис 5, таблиця 3, таблиця 4).
Мітотичний індекс у дерев різних майданчиків у зоні відчуження майже не відрізнявся (в середньому 70‰) і був нижчим для дерев контрольного майданчика "Іванків" (55‰). Найбільша кількість аберантних змін (75-95% від загальної кількості аберацій) була представлена фрагментами, при цьому спостерігалася тенденція до зростання їх внеску в загальну кількість аберацій зі збільшенням забруднення майданчика, тоді як внесок інших видів аберацій відповідно зменшувався. Відносна кількість аберацій корелювала з рівнями радіоактивного забруднення дерев, і її можна було ранжирувати так: "Рудий ліс" на траншеї > "Рудий ліс" поза траншеєю > "Копачі" > "Іванків". Коефіцієнт кореляції складав 0,7.
В зразках із "Рудого лісу" відсоток аберантних анафаз у 2-3 рази був нижчий, ніж відповідний відсоток аберантних телофаз. Ці показники для полігону "Копачі" майже не відрізнялися. У контрольного зразка відсоток аберантних анафаз був вищим за відповідний відсоток телофаз. Слід зазначити, що відсоток аберантних анафаз слабко зростав зі збільшенням забруднення дерев, тоді як для аберантних телофаз і анотелофаз частота на майданчику "Рудий ліс" у 2-3 рази перевищувала частоту для майданчика "Копачі" й у 4 рази - частоту для майданчика "Іванків". В той же час різниці між показниками для дерев, що росли в "Рудому лісі" на траншеї та поза нею не було виявлено.
Таблиця 3
Види аберацій, що спостерігалися в апікальній меристемі насіннєвих корінців дерев експериментального масиву, шт.
|
Місце відбору |
Назва дерева |
Загальна кількість клітин |
Види аберацій в анотелофазах |
Загальна кількість аберацій |
|||
|
фрагме- нти |
містки |
подвійні містки |
|||||
|
"Рудий ліс" на траншеї |
In 4.2 |
10072 |
156 |
1 |
1 |
158 |
|
|
In 3.2 |
10504 |
105 |
20 |
2 |
127 |
||
|
In 3.1 |
11744 |
80 |
6 |
1 |
87 |
||
|
In 5.1 |
11454 |
145 |
- |
- |
145 |
||
|
In 2.2 |
9702 |
87 |
6 |
1 |
94 |
||
|
In 7 |
9182 |
61 |
1 |
1 |
63 |
||
|
In 14 |
10191 |
69 |
3 |
- |
72 |
||
|
"Рудий ліс" поза траншеєю |
Out 3.2 |
9362 |
118 |
- |
2 |
120 |
|
|
Out 3.1 |
11382 |
128 |
2 |
- |
130 |
||
|
Out 2.2 |
9415 |
107 |
1 |
- |
108 |
||
|
Out 4.2 |
10474 |
96 |
- |
- |
96 |
||
|
"Копачі" |
1 |
9995 |
28 |
7 |
5 |
40 |
|
|
2 |
9996 |
34 |
1 |
- |
35 |
||
|
3 |
10067 |
38 |
5 |
1 |
44 |
||
|
"Іванків" |
1 |
5784 |
11 |
4 |
- |
16 |
|
|
2 |
4590 |
12 |
- |
- |
11 |
В таблиці 4 наведено середні значення отриманих результатів по всім експериментальним полігонам.
Таблиця 4
Середні значення кількості аберантних змін в клітинах апікальної меристеми сосен експериментальних полігонів (М±m)
|
Полігони |
|||||
|
"Рудий ліс" на траншеї |
"Рудий ліс" поза траншеєю |
"Копачі" |
"Іванків" |
||
|
Кількість клітин, шт. |
10407±917 |
10158±963 |
10019±41 |
5187±844 |
|
|
Кількість аберацій, шт. |
107±37 |
114±15 |
39,6±4,5 |
13,5±3,5 |
|
|
Мітотичний індекс, ‰ |
66,8±8,5 |
66,8±2,6 |
73,2±4,3 |
55,0±1,5 |
|
|
% аберантних анафаз |
16,7±8,3 |
14,2±6,0 |
10,6±2,1 |
11,2±1,8 |
|
|
% аберантних телофаз |
30,6±6,9 |
30,2±1,3 |
12,9±0,5 |
7,3±1,3 |
|
|
% аберантних анотелофаз |
28,9±6,6 |
28,4±1,4 |
12,7±0,5 |
7,7±1,0 |
На основі приведених вище результатів (таблиця 3, таблиця 4) було побудовано залежність прояву морфологічних змін від середньої потужності дози на трьох експериментальних полігонах (рис.7). Отримані результати вказують на зростання кількості морфологічних змін (різні види зняття апікального домінування при розвитку крон сосен) при збільшенні потужності поглинутої дози в апікальній меристемі сосни. При потужності поглинутої дози більше 5 Гр?рік-1 ймовірність виникнення морфозів наближається до одиниці.
В цілому залежність має класичну форму з ділянкою початкового росту при величинах потужності дози від малих значень до приблизно 1,5 Гр?рік-1 та з наближеним до одиниці частоти прояву ефекту при більш високих потужностях дози. Цей факт є дуже істотним в практичному сенсі, оскільки потужність дози порядку 1,5 Гр?рік-1 може реалізовуватися для більшої частини території "Рудого лісу" та деяких інших ділянок в зоні відчуження.
Цитогенетичні дослідження дозволили побудувати залежність кількості порушень в анафазних та телофазних клітинах від дози, яку отримала верхівкова меристема за рік. Цей результат зображує діаграма на рис. 8.
Коефіцієнти кореляції в залежностях "відсоток аберантних анафаз-доза", "відсоток аберантних телофаз-доза" та "відсоток аберантних анотелофаз-доза" складали відповідно 0,95, 0,78 та 0,78. Це означає, що отримані результати відобразили реальний перебіг подій.
Залежність цитогенетичних порушень від дозових навантажень на верхівкову меристему має класичний вигляд і підтверджує теорію про безпорогову дію радіації. Частота цитогенетичних порушень зростала від 8% при дозовому навантаженні 4,5 мГр?рік-1 на полігоні "Іванків" до 34% при дозі 5,3 Гр?рік-1 на полігоні "Рудий ліс".
Якщо із підвищенням потужності поглинутої дози збільшується кількість як морфозів, так і хромосомних аберацій, то між цими величинами також буде спостерігатись кореляційна залежність (рис. 9).
У заключенні можна сказати, що отримані в наших дослідженнях результати ілюструють ефект збільшення кількості цитогенетичних порушень у рослині зі зростанням дози і підтверджують класичну теорію. Порівнюючи дані результати з раніше отриманими С.О. Гераськіним та іншими дослідниками (1995 р.), можна виділити такі моменти. По-перше, отримані результати відображають реальну картину збільшення кількості радіобіологічних ефектів зі зростанням рівня радіоактивного забруднення (поглиненої дози). По-друге, С.О. Гераськін та співавтори при гострому одноразовому опроміненні насіння сосни в стані спокою в дозі 15 Гр отримали 2-4 відсотки аберантних клітин в апікальній меристемі первинних проростків. В даних дослідженнях було отримано інші результати, а саме при менших дозах хронічного опромінення насіння, що формується, кількість клітин з аберантними порушеннями була в декілька разів вищою. Це пояснюється тим, що при хронічному іонізуючому опроміненні відбувалося опромінення насіння протягом їх росту (формування), коли інтенсивно відбувався поділ клітин.
Висновки
1. У реальних умовах Чорнобильської зони відчуження на пізній стадії аварії досліджені радіобіологічні ефекти при різних потужностях поглинених доз внутрішнього та зовнішнього хронічного іонізуючого опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.).
2. Встановлено, що протягом року питома активність 90Sr в бруньках і молодій глиці сосни відрізнялася не більше ніж удвічі, тоді як в корі, лубі та глиці другого року її значення в 3-6 разів вищі у порівнянні з деревиною. Питома активність 137Cs у деревині була на порядок нижчою, ніж в інших органах. Сезонні варіації питомої активності 137Cs досягали 10 разів у бруньках і менш виражені для 90Sr (до 3-х разів у глиці другого року). Вміст радіонуклідів в органах дерев змінювався в широких межах (питома активність 90Sr та 137Cs у деревині від 0,4 до 2390 кБк?кг-1 і від 0,2 до 36 кБк?кг-1 відповідно).
3. Для дерев експериментального масиву розраховано потужність поглиненої дози на верхівкову меристему дерев, яка змінювалась від 4,5 мГр?рік-1 для полігону біля м. Іванків до декількох грей на рік для дерев, розміщених на траншеях в "Рудому лісі". У "Рудому лісі" найбільший внесок у загальне опромінення верхівкової меристеми дерев робить випромінювання інкорпорованого 90Sr.
4. Виявлено зростання частоти морфозів (різні види зняття апікального домінування при розвитку крон сосни) від 6 до 100% при збільшенні потужності поглиненої дози іонізуючого випромінювання на верхівкову меристему дерев від 0,0045 до 8 Гр?рік-1.
5. Встановлено, що за хронічного опромінення від інкорпорованих радіонуклідів у насінному матеріалі сосни звичайної виникають численні пошкодження клітин, які ідентифікуються на стадіях мітозу клітин кореневих меристем в основному у вигляді фрагментів хромосом. Відсоток аберантних телофаз насіння сосни найбільш забрудненого майданчика "Рудий Ліс" досягав 35, що в 4-5 разів перевищувало значення для разового зовнішнього гамма-опромінення насіння сосни в стані спокою в тих самих дозах.
6. Виявлено зростання відсотку аберантних клітин від 8 до 30 зі збільшенням рівня поглиненої дози в органах сосни від 0,0045 до 3,2 Гр?рік-1.
7. За реальних умов чорнобильського радіоактивного забруднення побудовано залежності "доза-ефект" для морфологічних змін (різні види зняття апікального домінування при розвитку крон сосни) та цитогенетичних порушень (відсоток аберантних клітин в апікальній меристемі первинних проростків) при хронічному опроміненні сосни, які можуть бути використані для нормування допустимих рівнів опромінення біоти, а також для розвитку теоретичних підходів до опису радіобіологічних ефектів. Отримані експериментальні дані включені в електронну базу даних УкрНДІСГР НУБіП.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Бондар Ю.О. Річна динаміка питомої активності 137Cs та 90Sr в штучних соснових насадженнях Чорнобильської зони відчуження / В.І. Йощенко, Ю.О. Бондар // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип.118. - С.222-227. (Здобувачем проаналізовано літературу та проведені лабораторні дослідження по визначенню питомої активності 137Cs та 90Sr в органах соснових дерев).
2. Бондар Ю.О. Радіобіологічні ефекти хронічного іонізуючого опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у зоні відчуження Чорнобильської АЕС: [Електронний ресурс] / В.І. Йощенко, Ю.О. Бондар // Наукові доповіді НАУ. - 2008. - № 2 (10). - 131 с. - Режим доступу до журн.: http://nd. nauu. kiev.ua/ (Здобувачем проаналізовано літературу, проведено ряд пробовідборів органів та тканин соснових дерев, підрахована кількість клітин первинних проростків насіння рослин з аберантними порушеннями).
3. Бондарь Ю.О. Дозовая зависимость частоты морфологических изменений в насаждениях Pinus sylvestris L. в Чернобыльской зоне отчуждения / В.И. Йощенко, Ю.О. Бондарь // Радиационная биология. Радиоэкология. - 2009. - Т.48, № 1. - С.258-274. (Здобувачем розраховане дозове навантаження на верхівкову меристему соснових дерев та проаналізовано літературні дані).
4. Бондар Ю.О. Радиологическая обстановка в Украине после Чернобыльской аварии и оптимизация применения контрмер на современном этапе / В.А. Кашпаров, В.И. Йощенко, Ю.О. Бондарь, Е.С. Тенкач // Радиационная гигиена. - 2009. - Т.2, № 1. - С.15-19. (Здобувачем проведено лабораторні дослідження частоти прояву цитогенетичних порушень у верхівковій меристемі насіння сосни).
5. Бондар Ю.О. Дозове навантаження при опроміненні сосни звичайної в зоні відчуження Чорнобильської АЕС / Ю.О. Бондар // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 3. - С.77-78.
6. Бондар Ю.О. Дозова залежність морфологічних змін та аберацій у соснових насадженнях Чорнобильської зони відчуження / В.О. Кашпаров, Ю.О. Бондар, В.І. Йощенко // Ядерна фізика та енергетика. - 2009. - Т.10, № 1. - С.86-91. (Здобувачем побудована дозова залежність абераційних порушень у соснових насадженнях Чорнобильської зони відчуження).
7. Бондар Ю.О. Залежність "доза - ефект" при хронічному опроміненні сосни звичайної в зоні відчуження Чорнобильської АЕС / Ю.О. Бондар, В.О. Кашпаров, В.І. Йощенко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування. - 2009. - Вип.132. - С.260-270. (Здобувачем проаналізовано літературні джерела та проведено польові дослідження по підрахунку кількості дерев з морфологічними змінами).
8. Бондар Ю.О. Вивчення радіобіологічних та цитогенетичних ефектів хронічного іонізуючого опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в зоні відчуження чорнобильської АЕС / Ю.О. Бондар, В.І. Йощенко // Сучасні проблеми екології та геотехнологій: V міжнар. наук. конф., 19-22 бер. 2008 р.: тези доп. - Житомир, 2008. - С.165-166.
9. Бондарь Ю.О. Биологические и цитогенетические эффекты хронического облучения сосны в Чернобыльской зоне отчуждения / В.И. Йощенко, В.А. Кашпаров, Ю.О. Бондарь // Гигиенические аспекты обеспечения радиационной безопасность населения на территориях с повышенным уровнем радиации: междунар. конф., 21-24 июня 2008 г.: тезисы докл. - СПб., 2008. - С.67-68.
10. Бондарь Ю.О. Морфологические и цитогенетические эффекты хронического облучения сосны в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС / Ю.О. Бондарь, В.А. Кашпаров, В.И. Йощенко // Экология человека и окружающей среды в постчернобыльский период: респуб. науч. конф., 27-28 нояб. 2008 г.: тезисы докл. - Минск, 2008. - С.43-44.
11. Бондар Ю.О. Дозова залежність радіобіологічних ефектів сосни звичайної в Чорнобильській зоні відчуження / Ю.О. Бондар, В.О. Кашпаров // Сучасні проблеми екології та геотехнологій: VI міжнар. наук. конф., 18-20 бер. 2009 р.: тези доп. - Житомир, 2009. - С.94-95.
Анотація
Бондар Ю.О. Радіобіологічні ефекти хронічного іонізуючого опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 - радіобіологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.
В дисертації представлено результати комплексних досліджень радіобіологічних ефектів при хронічному іонізуючому опроміненні сосни звичайної на полігонах, які забруднені радіоактивними речовинами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Для цього визначено вміст та динаміку накопичення радіонуклідів 137Cs та 90Sr у різних органах та тканинах соснових дерев. Отримані значення дозових навантажень на верхівкову меристему дерев трьох експериментальних полігонів за допомогою дозиметричної моделі, яка враховує вплив зовнішнього випромінювання та інкорпорованих радіонуклідів 137Cs та 90Sr. Потужність поглинутої дози на верхівкову меристему сосни змінювалась від 4,5 мГр?рік-1 для полігону біля м. Іванків до декількох грей на рік для дерев, розміщених на траншеях в "Рудому лісі". Встановлено частоту появи морфологічних змін (зняття апікального домінування при розвитку крони сосни) у дерев експериментального масиву. Визначено відсоток клітин з аберантними порушеннями в апікальній меристемі первинних корінців. За реальних умов чорнобильського радіоактивного забруднення побудовані залежності "доза-ефект" для морфологічних змін (різні види зняття апікального домінування при розвитку крон сосни) та цитогенетичних порушень (аберації клітин в апікальній меристемі первинних проростків) при хронічному опроміненні сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), які можуть бути використані для нормування допустимих рівнів опромінення біоти, а також для розвитку теоретичних підходів до опису радіобіологічних ефектів.
Ключові слова: радіобіологічні ефекти, зона відчуження Чорнобильської АЕС, Pinus sylvestris L., 137Cs, 90Sr, дозове навантаження, морфологічні зміни, аберантні порушення.
Аннотация
Бондарь Ю.О. Радиобиологические эффекты хронического ионизирующего облучения сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук за специальностью 03.00.01 - радиобиология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.
В диссертации представлено результаты комплексных исследований радиобиологических эффектов при хроническом ионизирующем облучении сосны обыкновенной на полигонах, которые загрязнены радиоактивными веществами в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Для этого определено содержание и динамика накопления радионуклидов 137Cs и 90Sr в разных органах и тканях сосновых деревьев трёх экспериментальных полигонов ("Рыжий лес", "Копачи" и "Иванков"). С целью корректной оценки дозовых нагрузок на Pinus sylvestris L. измерения искомой массовой активности радионуклидов 137Cs и 90Sr в разных органах и тканях проводили на протяжении года. В результате этих исследований получены значения дозовых нагрузок на верхушечную меристему деревьев трех экспериментальных полигонов при помощи дозиметрической модели, которая учитывает влияние внешнего излучения и инкорпорированных радионуклидов 137Cs и 90Sr. Мощность поглощенной дозы на апикальную меристему сосны изменялась от 4,5 мГр?год-1 для полигона возле города Иванков до нескольких грей на год для деревьев, находящихся на траншеях в "Рыжем лесу". Подсчитано количество деревьев экспериментального массива с наиболее распространённым и легко визуально регистрируемым морфологическим изменением (снятие апикального доминирования при развитии кроны сосны). Определено процент клеток с аберрантными нарушениями в апикальной меристеме первичных корешков. Подсчитано количество разных видов хромосомных аберраций клеток верхушечной меристемы семенных проростков Pinus sylvestris L. Для реальных условий чернобыльского радиоактивного загрязнения построены зависимости "доза-эффект" количества морфологических изменений (снятие апикального доминирования при развитии кроны сосны) и процента клеток апикальной меристемы первичных корешков с цитогенетическими нарушениями от дозовых нагрузок на верхушечную меристему деревьев трех экспериментальных полигонов, которые могут быть использованы с целью нормирования допустимых уровней облучения биоты, а также для развития теоретических подходов к описанию радиобиологических эффектов.
Ключевые слова: радиобиологические эффекты, зона отчуждения Чернобыльской АЭС, Pinus sylvestris L., 137Cs, 90Sr, дозовая нагрузка, морфологические изменения, аберрантные нарушения.
Annotation
Bondar Yu.O. The radiobiological effects of chronic ionizing irradiation of Scots pine (Pinus sylvestris L.) in the Chornobyl NPP exclusion zone. - Manuscript.
Dissertation for the degree of candidate of biological sciences in speciality 03.00.01 - Radiobiology. - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2009.
In the dissertation the results of complex researches are presented which describe the radiobiological effects of the chronic ionizing irradiation to the Scots pine plantations growing at the sites contaminated with the radioactive substances as a result of the Chornobyl NPP accident. For this purpose the distribution and dynamics of the 137Cs and 90Sr radionuclide activities in various organs and tissues of the pine trees were determined. The dose rates to the trees' apical meristem at the three experimental sites were calculated using the dosimetric model that took into account irradiation from both external sources and incorporated 137Cs and 90Sr radionuclides. The absorbed dose rates to the apical meristem of pine varied in the range from 4,5 mGy?yr-1 at the site near Ivankiv city to several Gy?yr-1 for the trees growing at the trenches in Red Forest. The frequency of the morphological changes in the trees of the experimental array (cancelling the apical domination) was determined. The fraction of cells with aberrations in the apical meristem of the seed germs was quantified. For the actual conditions of the Chornobyl radioactive contamination the dose-effect dependencies were formulated for the morphological changes (various types of cancelling the apical domination during development of the pines' crown) and cytogenetic damages (aberrations of cells of the apical meristem of the seed germs) at the chronic irradiation of Scots pine (Pinus sylvestris L.). These dependencies can be applied for normalization of the permissible levels of irradiation to biota as well as for development of the theoretical approaches to interpretation of the radiobiological effects.
Keywords: radiobiological effects, Chornobyl NPP exclusion zone, Pinus sylvestris L., 137Cs, 90Sr, dose rate, morphological changes, aberrant changes.
Подобные документы
Поняття та одиниці вимірювання доз радіації. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Зона відчуження Чорнобильської АЕС та діючі АЕС - джерела радіонуклідного забруднення. Аналіз радіоактивного забруднення грунтів та рослин Чернігівської області.
курсовая работа [820,2 K], добавлен 25.09.2010Екологічна оцінка впливу Чорнобильської катастрофи на агроландшафти Київської області. Міграція та фізико-хімічний стан цезію і стронцію у ґрунтах. Фактори, що випливають на накопичення цезію і стронцію рослинами. Оцінка річних ефективних доз опромінення.
диссертация [1,9 M], добавлен 28.12.2012Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей. Сучасні підходи до вирішення проблем Чорнобильської Зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, прогнози на майбутнє. Природно-географічні умови забрудненої території Полісся.
реферат [34,6 K], добавлен 21.10.2010Аварія на Чорнобильській АЕС як світова проблема. Боротьба людей зі смертельною радіацією і смерть від надлішкового опромінення організму. Наслідки Чорнобильської катастрофи в нашому житті: відхилення в розвитку, а також забруднення радіацією.
сочинение [10,2 K], добавлен 19.11.2008Радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Управління зоною безумовного (обов’язкового) відселення. Оцінка радіаційної обстановки.
реферат [20,5 K], добавлен 24.01.2009Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010Сучасний стан атомної енергетики. Характер ядерно-енергетичного комплексу України. Переміщення радіоактивності в навколишнім середовищі. Вплив радіації на організм людини. Види радіоактивного випромінювання. Радіаційна безпека в зоні відчуження.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 03.06.2013Передумови виникнення в умовах сухо-степового півдня лісових ділянок. Загальна характеристика Архангельського лісопарку Великоолександрівського лісгоспу. Рослини та стан лісових насаджень, розробка нових методик посадки культур сосни на піщаних ґрунтах.
статья [10,4 K], добавлен 31.01.2010Визначення та причини антропогенної радіонуклідної аномалії. Нагромадження радіонуклідів у компонентах фітоценозу. Дія на рослини інкорпорованих радіонуклідів. Відбудовні процеси у багаторічних рослин, які виростають у зоні радіонуклідної аномалії.
курсовая работа [111,8 K], добавлен 13.01.2010Ультрафіолетове випромінювання Сонця. Озонові діри, причини їх появи та наслідки. Вплив опромінення на живі організми. Стан озонової діри над південним полюсом. Міжнародне співробітництво України в сфері охорони атмосферного повітря та озонового шару.
реферат [823,3 K], добавлен 23.05.2009
