Екологічні особливості прісноводних малакокомплексів басейну верхів’я Дністра
Закономірності топічного розподілу угруповань прісноводних молюсків, подібність їх видового складу у різних типах водойм. Особливості накопичення іонів важких металів у розташованих на пробних ділянках гідротопах і в організмі домінуючих видів молюсків.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.07.2015 |
| Размер файла | 105,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
9. Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Видова різноманітність легеневих молюсків (Gastropoda, Pulmonata) України у фондах Державного природознавчого музею НАН України / Сверлова Н.В., Р.І. Гураль // Наук. зап. держ. природозн. музею. 2002. Т. 17. С. 27-31. (Дисертантом проведено наукове опрацювання малакологічної колекції Державного природознавчого музею НАН України та аналіз літературних даних. Власний внесок - 40%).
10. Гураль Р.І., Сверлова Н.В. Клас: Черевоногі - Gastropoda // Башта А.-Т. В., Канарський Ю.В., Решетило О.С. та ін. Рідкісні види тварин Львівської області. Львів, 2006. С. 101-104. (Дисертантом зібрано, опрацьовано матеріал та підготовлений ілюстративний матеріал, узагальнено результати. Власний внесок - 50%).
11. Гураль Р.І. Клас: Двостулкові - Bivalvia // Башта А.-Т. В., Канарський Ю.В., Решетило О.С. та ін. Рідкісні види тварин Львівської області. Львів, 2006. С. 105-107.
12. Гураль Р.І. Особливості екології прісноводних молюсків (Gastropoda, Bivalvia) верхів'я басейну Дністра / Р.І. Гураль // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища: Зб. наук. праць. Житомир: Волинь, 2004. С. 42-46.
13. Гураль Р.І. Особливості екології прісноводних молюсків (Bivalvia, Gastropoda) у пасовищних гідроекосистемах: матеріали ІІІ міжн. наук. конф. ["Молюски: результати і перспективи досліджень"], (м. Житомир, 27-29 вересня 2006 р.). Житомир: Волинь, 2006. С. 74-77.
14. Гураль Р.И. Возрастная структура популяций пресноводного двустворчатого моллюска Unio pictorum (Linnaeus, 1758) (Bivalvia: Unionidae) из гидротопов бассейна верхнего Днестра // Матер. Межд. Конф. "Интегрированное управление природными ресурсами трансграничного бассейна Днестра". Кишинев, 2004. С. 107-110.
15. Гураль Р.І. Моніторинг концентрації іонів важких металів у водоймах м. Львова та околиць: мат. ІІІ Межд. научн. конф. ["Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах"], (Днепропетровск, 4-6 октября 2005 г.). Днепропетровск: ДНУ, 2005. С. 6-8.
16. Гураль Р.І. Фауна личинкових форм трематод прісноводних молюсків околиць смт. Оброшине // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Темат. зб. Львів: Ліга-Прес, 2001. Вип. 3. С. 85-91.
17. Гураль Р.І. Біотопи Lymnaea ovata (Draparnaud, 1805) в лісах Лапаївського лісництва Львівської області // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Темат. зб. Львів: Ліга-Прес, 2002. Вип. 4. С. 136-139.
18. Гураль Р.І. Популяції Planorbis planorbis (Linne, 1758) - індикатори рівня антропогенного навантаження на водні екосистеми // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Темат. зб. Львів: Ліга-Прес, 2004. Вип. 5. С. 283-288.
19. Гураль Р.І. Топічний розподіл прісноводних передньозябрових молюсків (Gastropoda: Prosobranchia) у водоймах басейну верхів'я р. Дністер: материалы ІІ Межд. научн. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых посвященной 140 - летию Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. (г. Одесса, 28 марта - 1 апреля 2005 г.). Одеса, 2005. С. 82.
20. Чорнобай Ю.М., Гураль Р.І. Малакологічна індикація забруднення техногенних водойм: матеріали Всеукр. наук. конф. ["Наукові читання, присвячені 170-річчю заснування кафедри зоології та 100-річчю з дня народження професора О.Б. Кістяківського"]. К., 2004. С. 199-201. (Дисертантом зібрано і опрацьовано матеріал, узагальнено результати. Власний внесок - 50%).
21. Гураль Р.І. Фауна прісноводних черевоногих молюсків антропогенізованих гідротопів верхів'я Дністра // Тез. доп. Міжнар. конф. студ. і молодих вчених "Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення". Львів: Сполом, 2003. С. 24-27.
АНОТАЦІЯ
Гураль Р. І. Екологічні особливості прісноводних малакокомплексів басейну верхів'я Дністра. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2008.
Проведений комплексний еколого-фауністичний аналіз угруповань прісноводних молюсків у природних і антропогенних гідротопах басейну верхів'я Дністра. Наведено коротку екологічну характеристику 56 видів, зафіксованих на дослідженій території. Охарактеризовано біотопний розподіл прісноводних молюсків, залежність їх популяцій та угруповань від абіотичних чинників: температури, швидкості течії, характеру донних відкладів, глибини водойм, прозорості та кислотності водного середовища. На прикладі модельних видів досліджено сезонну динаміку щільності заселення гідротопів і особливості розмірно-вікової структури популяцій у гідротопах різного типу. Унаслідок паразитологічних досліджень виявлено личинкові форми 29 видів трематод з 6 систематичних груп. На підставі отриманих даних проаналізована можлива роль гідротопів різного типу в розповсюдженні гельмінтозних інфекцій. Досліджена вікова сприйнятливість молюсків до трематодної інвазії. Проаналізовані особливості формування прісноводних малакокомплексів у антропогенних водоймах. Досліджено вміст іонів важких металів у водному середовищі, черепашках і м'якому тілі Lymnaea stagnalis і Planorbis planorbis, оцінено можливості біоіндикаційного використання досліджених видів молюсків. Виявлено достовірні зміни концентрації іонів важких металів у черепашках P.planorbis протягом останніх 120 років.
Ключові слова: прісноводні молюски, малакокомплекси, верхів'я Дністра, екологія, личинки трематод, важкі метали.
АННОТАЦИЯ
Гураль Р. И. Экологические особенности пресноводных малакокомплексов бассейна верховьев Днестра. - Рукопись. Дисертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2008.
Проведен комплексный эколого-фаунистический анализ сообществ пресноводных моллюсков, населяющих природные и антропогенные гидротопы, расположенные в бассейне верховьев Днестра на территории Львовской области. За период с конца ХІХ до начала ХХІ ст. на исследованной территории зафиксировано 56 видов моллюсков, на обследованных автором пробных участках - 39 видов (около 70%). Приведен видовой список и короткая экологическая характеристика каждого вида.
Среди исследованных гидротопов наибольшим видовым богатством характеризовались водоемы карьерного типа (33 вида), мелиоративные каналы (21 в.), рыборазводные пруды (17 в.), а среди временных водоемов - астатические микробиотопы, расположенные преимущественно на пастбищах (11 в.). Проанализированы возможности формирования и стабильного функционирования пресноводных малакокомплексов в гидротопах разного типа, влияние на них абиотических факторов (температуры, скорости течения, характера донных отложений, глубины водоемов, прозрачности и кислотности водной среды). Влияние температуры охарактеризовано на примере сезонной динамики плотности заселения гидротопов модельными видами моллюсков.
На примере модельных видов (Planorbis planorbis, Lymnaea stagnalis, L.ovata, Unio pictorum) показана зависимость между типом заселенных моллюсками водоемов и размерно-возрастной структурой их популяций. Максимальные значения показателя возрастной гетерогенности зафиксированы в водоемах карьерного типа. Сезонная динамика размерно-возрастной структуры проанализирована на примере популяций P.planorbis в водоемах данного типа.
В результате проведенных паразитологических исследований 11 видов переднежаберных и легочных моллюсков из 5 семейств выявлено личиночные формы 29 видов трематод, принадлежащих к 6 систематическим группам. Во всех исследованных типах постоянных водоемов, в мелиоративных каналах и астатических микробиотопах преобладали стилетные церкарии (Xiphidiocercariae). Наиболее инвазированными оказались моллюски из семейств Lymnaeidae и Planorbidae. На основании полученных данных проанализирована возможная роль гидротопов разного типа в распространении гельминтозных инфекций. Возрастная восприимчивость моллюсков к инвазии их личинками трематод рассмотрена на примере популяций L.stagnalis (паразит - Cercaria lacustris) и P.planorbis (паразит - Notocotylus cercaria) в водоемах карьерного типа.
Проанализированы особенности формирования пресноводных малакокомплексов в антропогенных водоемах: в “лесных” гидротопах и водоемах карьерного типа. В первом случае видовое богатство зависело прежде всего от расстояния до других водоемов, заселенных моллюсками, как до возможного источника их миграции в антропогенные гидротопы. На примере водоемов карьерного типа рассмотрен процесс постепенного заселения моллюсками гидротопов, образованных в результате хозяйственной деятельности человека.
По содержанию ионов 9 тяжелых металлов исследованные гидротопы разделены на загрязненные (мелиоративные каналы, в которых значение санитарно-токсикологической ПДК было превышено для 6 металлов), умеренно-загрязненные (водоемы карьерного типа, где в отдельных случаях было зафиксировано десятикратное превышение ПДК для свинца или хрома), и чистые (реки и рыборазводные пруды).
Сравнение концентрации ионов 5 тяжелых металлов в раковинах P.planorbis, собранных в конце ХІХ и в начале ХХІ ст., показало значительное ухудшение гидрохимического статуса водоемов исследованной территории за последние 120 лет. Достоверные отличия зафиксированы для всех исследованных элементов. В то же время ряды концентраций ионов тяжелых металлов в раковинах не зависели от места и времени сбора моллюсков: Cd2+<Cr3+<Cu2+<Pb2+<Zn2+.
На основании анализа содержания ионов 6 тяжелых металлов (Cu2+, Zn2+, Pb2+, Cd2+, Cr3+, Co2+) в раковине и мягком теле L.stagnalis и P.planorbis проанализированы возможности биоиндикационного использования модельных видов. Рассчитанные значения коэффициента биологического накопления показали, что в рыборазводных прудах и речных гидротопах моллюски наиболее интенсивно накапливают кобальт и хром, в мелиоративных каналах - свинец и кадмий, в водоемах карьерного типа - хром и кадмий. В целом содержание тяжелых металлов в организме моллюсков достаточно объективно отображает реальное состояние загрязнения водной среды. В качестве индикаторного вида целесообразнее использовать P.planorbis.
Ключевые слова: пресноводные моллюски, малакокомплексы, верховья Днестра, экология, личинки трематод, тяжелые металлы.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Джерела забруднення водного середовища важкими металами, форми їх міграції у природних водах, їх доступність та токсичність для гідробіонтів. Видові особливості накопичення важких металів у органах і тканинах риб верхів'я Кременчуцького водосховища.
курсовая работа [122,6 K], добавлен 15.10.2012Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011Визначення та токсикологічна характеристика важких металів. Якісний аналіз вмісту важких металів у поверхневих шарах грунту, воді поверхневих водойм, органах рослин. Визначення вмісту автомобільного свинцю в різних об’єктах довкілля даної місцевості.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 16.02.2016Вивчення проблеми забруднення сільськогосподарських земель в зоні впливу автомагістралей. Гідрометеорологічні особливості території. Методика комплексної оцінки перерозподілу важких металів в геосистемах. Отримання екобезпечної аграрної продукції.
статья [7,2 K], добавлен 11.02.2014Охорона, моніторинг та методика обстеження земель, боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами. Контроль за накопиченням важких металів у ґрунті та рослинах. Закономірності розподілу і поведінки металів у ґрунті, токсична дія та детоксикація.
курсовая работа [440,2 K], добавлен 13.01.2010Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території, що досліджується. Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова. Дослідження щодо накопичення хімічних елементів в ґрунтах, ягодах та фруктах.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.03.2011Характеристика впливу важких металів на біологічні об’єкти. Поняття та токсикологічна характеристика деяких важких металів. Сучасні методи аналізу: хімічні та фізико-хімічні. Отримання та аналіз важких металів із стічних вод підприємств методом сорбції.
курсовая работа [373,0 K], добавлен 24.06.2008Ступінь накопичення мікроелементів у тканинах риб. Вивчення водного складу іхтіофауни окремих ставків річки Нивка. Вміст свинцю, кадмію, міді та цинку в органах і тканинах риб ставків. Забруднення води важкими металами. Антропогенний вплив гідроекосистем.
презентация [2,0 M], добавлен 21.11.2014Атмосфера промислових міст та забруднення повітря викидами важких металів. Гостра інтоксикація ртуттю: причини, симптоми та наслідки. Основні джерела забруднення миш’яком, його вплив на організм людини. Способи захисту від впливу важких металів.
реферат [66,1 K], добавлен 14.10.2013Історія вивчення фітопланктону антропогенно створених водойм, його відмінності. Таксономічна структура водоростевих угруповань ставка Грабарка, частота трапляння фітопланктону. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості вод.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 22.12.2014
