Екосистемно-ландшафтні особливості розбудови екомережі на Південному березі Криму

7. Лавров В.В. Наслідки вітровалу в Кримському природному заповіднику в березні 2007 року / В.В. Лавров, О.І. Блінкова // Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття: Матеріали міжн. наук. конф. (Львів-Пожижевська, 23-27 вересня 2008 р.). - Львів, 2008. - С. 237-239.

8. Блінкова О.І. Вплив рекреації на насадження Хапхальского гідрологічного заказника / О.І. Блінкова // Відновлення порушених екосистем: Матеріали III міжн. наук. конф. (Донецьк, 7-9 жовтня 2008 р.). - Донецьк, 2008. - С. 65-66.

9. Блінкова О.І. Вплив екологічних загроз на природо-заповідний фонд Південного берегу Криму / О.І. Блінкова // Розвиток України в XXI ст.: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми: Тези доповідей міжн. інтернет-конф. - Тернопіль, 2008. - С. 17-19.

10. Блінкова О.І. Основні причини та вплив пірогенної загрози на лісову рослинність Ялтинського гірсько-лісового заповідника / О.І. Блінкова // Сучасні проблеми екології та геотехнологій: Тези V Міжн. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів (Житомир, 19-22 березня 2008 р.). - Житомир: ЖДТУ, 2008. - С. 272-274.

11. Блінкова О.І. Стан трав'яного покриву еродованих середньовікових дубових насаджень Андуського водозбору Криму / О.І. Блінкова // Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва: Матеріали II наук.-практ. конф. молодих учених (Київ, 9-11 вересня 2008 р.). - К., 2008. - С. 37-38.

12. Блінкова О.І. Екосистемно-ландшафтні особливості розбудови екомережі на Південному березі Криму / О.І. Блінкова // Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 22-25 вересня 2009 р.). - К., 2009. - С. 80-81.

13. Блінкова О.І. Антропогенний вплив на ПЗФ Південного берегу Криму / О.І. Блінкова // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології: Матеріали I міжн. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих учених (Донецьк, 23-26 лютого 2009 р.). - Донецьк: Вид-во «Вебер» (Донецька філія), 2009. - Т. 1. - С. 281-282.

14. Фурдичко О.І. Екологічна оптимізація рекреаційного використання гірських лісів Криму (Методичні рекомендації) / О.І. Фурдичко, Ю.В. Плугатар, В.В. Лавров, О.І. Блінкова та ін. - К.: ДІА, 2010. - 22 с.

АНОТАЦІЯ

Блінкова О.І. Екосистемно-ландшафтні особливості розбудови екомережі на Південному березі Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології УААН, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення основних принципів та методів щодо оцінки стану та збереження об'єктів і територій ПЗФ Південного берега Криму, що зазнають впливу антропогенних, антропогенно-природних та природних негативних чинників. На ландшафтно-екосистемних засадах встановлено просторовий розподіл основних екологічних загроз та ступінь впливу негативних екологічних чинників на структурні компоненти біорізноманіття екомережі. Охарактеризовано причинно-наслідкові зв'язки, удосконалено систему діагностичних показників трансформації структурно-функціональних компонентів лісових екосистем ПЗФ за типами та інтенсивністю впливу негативних екологічних чинників: рекреаційного навантаження, лісових пожеж, забудови, ерозії ґрунту, буревіїв.

В антропогенно порушених лісових екосистемах, особливо східної частини південного макросхилу Кримських гір та нижньої частини водозборів, знижується гідрологічна роль рослинності і розвивається площинна та яружна ерозія ґрунту, прискорюється деградація. В деградованих екосистемах пригнічене або відсутнє природне поновлення лісу, що збіднює або порушує структуру біорізноманіття, руйнує усталені структурно-функціональні зв'язки екосистем, знижує їх стійкість. Показано, що основною загрозою для об'єктів ПЗФ, елементів екомережі є надмірне рекреаційне навантаження, що спричиняє ерозію грунту і лісові пожежі у радіусі 2-20 км навколо міст Ялта, Севастополь, Алушта. Вітровали дерев і буреломи відбуваються на вітроударних ділянках водозборів.

Встановлений просторовий розподіл та переліки діагностичних ознак трансформації екосистем сприятимуть регулюванню негативного впливу на природне довкілля.

Ключові слова: екологічні загрози, трансформація екосистеми, діагностичні ознаки, екологічний профіль, структурно-функціональні компоненти екосистеми, природо-заповідний фонд, екомережа.

АННОТАЦИЯ

Блинкова Е.И. Экосистемно-ландшафтные особенности построения экосети на Южном береге Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии УААН, Киев, 2010.

В диссертационной работе приведено теоретическое обобщение основных принципов и методов оценки состояния и сохранения объектов и территорий ПЗФ, структурных элементов экосети Южного берега Крыма, которые испытывают влияние антропогенных, антропогенно-природных и природных угроз. На ландшафтно-экосистемных принципах (экологические профили и синэкологический анализ) установлены диагностические особенности, пространственное распределение и степень влияния основных экологических угроз на структурно-функциональные компоненты биоразнообразия экосети. Охарактеризованы причинно-следственные связи, усовершенствована система диагностических показателей трансформации структурно-функциональных компонентов лесных экосистем ПЗФ по типам и интенсивности влияния негативных экологических факторов: рекреационной нагрузки, лесных пожаров, застройки, эрозии почвы, ураганов. Апробированы разработанная для региона методика ранжирования экологических угроз, построения структуры взаимодействия между ними, исследования развития лесного пожара, расчета объема эрозионных образований, фитоиндикации экологических условий.

По мере снижения чувствительности к антропогенному влиянию структурно-функциональные компоненты лесных экосистем распределяются в такой ряд: живой напочвенный покров, лесная подстилка, поверхность почвы, молодые растения естественного возобновления леса, подлесок и материнский древостой. Показано, что основной угрозой для объектов ПЗФ, элементов экосети является интенсивная рекреационная нагрузка в радиусе 2-20 км вокруг городов Ялта, Севастополь, Алушта. Кроме хронической деградации экосистемы она часто приводит к лесным пожарам. Подтверждено наличие в сосновых лесах после низового пожара прямопропорциональной связи между высотой нагара и диаметром ствола. Ветровальность и буреломность древостоев больше зависит от их расположения по отношению к движению ветра, чем от лесоводственно-таксационных показателей.

В антропогенно нарушенных лесных экосистемах снижается гидрологическая роль растительности и развивается плоскостная и вертикальная эрозия почвы, ускоряется деградация. Самые угрожающие эрозийные процессы развиваются в восточной части южного макросклона Крымских гор между н.п. Рибачий и г. Судак, где более бедные лесорастительные условия, значительно снижена водорегулирующая и почвозащитная способность деградированного лесного покрова, а также в нижней более освоенной человеком части водозборов вдоль побережья. В деградированных экосистемах подавлено или отсутствует природное лесовозобновление, что обедняет или нарушает структуру биоразнообразия, разрушает устоявшиеся структурно-функциональные связи экосистем, снижает их устойчивость.

Установленные пространственное распределение и диагностические признаки трансформации экосистем будут способствовать регулированию негативного влияния на окружающую природную среду.

Ключевые слова: экологические угрозы, трансформация экосистемы, диагностические признаки, экологический профиль, структурно-функциональные компоненты экосистемы, природно-заповедный фонд, экосеть.

SUMMARY

Blinkova O. I. Ecosystem-landscape features of alteration of econet on the Crimea's Southern coast. - Manuscript.

Dissertation for the PhD degree (biology) on specialty 03.00.16 - ecology. - Institute agroecology UAAS, Kyiv, 2010.

This dissertation presents the theoretical conclusions of the main principles and methods concerning an estimation of conditions and natural reserves fund of the Crimea's Southern coast, which are exposed to anthropogenous, anthropogenous-natural and natural negative factors. Spatial distributions of main threats to biodiversity and influence of natural negative factors to structural units biodiversity for whole ecosystem are determined on landscape. It was described causally-investigatory relations, improved the diagnostic criteria of the forest's ecosystem in natural reserves fund by the types and intensification of ecological negative influence: recreational load, forest's fires, soil real estate development, erosion, storms.

There is a decrease of hydrological role of vegetation and development of planar soil erosion, speed up of degradation in the anthropogenic damaged forest's ecosystems especially eastern part of southern Crimean mountains macro hillside and the lower part of watershed. The degraded ecosystem has depressed or even absence of forest nature recreation, which lead to brake biodiversity structure, break the ecosystem structural connection, decrease its firmness. It has been shown that the main danger for PZF objects and econet elements is excessive recreational load which lead to soil erosion and forest's fires from 2 to 20 km in radius around such cities as Yalta, Sevastopol, Alushta. Storms and wind brakes of tree stand occur on the reservoir sites with highest pressure of the wind.

Spatial distribution and the diagnostic feature list of ecosystem transformation was established, which will promote regulation of negative influence on the natural environment.

Key words: environmental threat, ecological system transformation, diagnostic feature, ecological profile, structured functional module of ecosystem, natural recreational fund, econet.

Размещено на Allbest.ur