Еколого-географічне обґрунтування рекреаційного природокористування на території Шацького національного природного парку

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний університет імені Івана Франка

11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання

природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Еколого-географічне обґрунтування рекреаційного природокористування на території Шацького національного природного парку

Безручко Любомир Степанович

Львів-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент

Рожко Ігор Михайлович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, доцент кафедри

раціонального використання природних ресурсів і охорони природи

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Будз Маркіян Дмитрович,

Національний університет водного

господарства та природокористування м. Рівне,

професор кафедри водогосподарської екології,

гідрології та природокористування;

кандидат географічних наук, доцент

Брусак Віталій Пилипович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, доцент кафедри геоморфології і палеогеографії.

Захист відбудеться “10” червня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. П. Дорошенка, 41, географічний факультет, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова,17).

Автореферат розісланий “7” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент О. Г. Телегуз

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Національні природні парки (НПП) України як поліфункціональні природоохоронні об'єкти у своєму функціонуванні передбачають розвиток рекреаційного природокористування, тобто комплексу заходів, пов'язаних із використанням природних ресурсів з метою оздоровлення людини, відновлення її фізичного та психологічного самопочуття, розширення екологічного і культурного світогляду. Рекреаційне природокористування на території НПП охоплює такі типи: санаторно-курортне лікування, туризм та утилітарну рекреацію. В Україні найбільшого поширення рекреаційне природокористування набуло у НПП, що були створені першими на територіях, які інтенсивно освоювали рекреанти. Серед них і Шацький національний природний парк.

На сьогодні протягом рекреаційного сезону на території Шацького НПП відпочиває близько 160 тисяч осіб, але проблемою є те, що рекреаційна діяльність концентрується на території близько 1000 га (2 % від загальної площі) навколо двох озер: Світязь та Пісочне, та ще й протягом літнього періоду (70-80 днів), що завдає непоправної шкоди як самим озерам, так і природним комплексам, які межують з ними. У зв'язку з цим, постає завдання обґрунтувати подальший розвиток нових видів рекреаційного природокористування на території Шацького НПП, які дають змогу урізноманітнити відпочинок, зменшити ефект сезонності та розосередити рекреаційне навантаження по інших природних територіальних комплексах (ПТК) парку, що допоможе підвищити еколого-економічний ефект у регіоні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження у пропонованій роботі відповідає науковій тематиці кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема, темам „Природно-антропогенна трансформація ландшафтних систем Західного регіону України та її соціально-екологічні наслідки”(№ державної реєстрації 0108U009540), автор дослідив рекреаційну дигресію ландшафтних систем Шацького НПП, та „Еколого-географічна оцінка сучасного стану ландшафтів Західного регіону України” (№ державної реєстрації 0105U004927), вивчено ландшафтну структуру Шацького національного природного парку і розроблено рекомендації щодо оптимізації функціонування рекреаційного природокористування на території Шацького НПП.

Мета і завдання дослідження. На основі еколого-географічного аналізу придатності ПТК парку для різних видів рекреаційного природокористування обґрунтовано подальший розвиток рекреаційного природокористування на території Шацького НПП. Для досягнення мети поставлено такі завдання:

проаналізувати й узагальнити основні теоретико-методологічні підходи щодо особливостей рекреаційного природокористування на території національних природних парків;

адаптувати методику рекреаційного оцінювання придатності ПТК до потреб різних видів рекреаційного природокористування на території національних природних парків Полісся;

дослідити ландшафтну структуру Шацького НПП на рівні урочищ, створити карту та оцінити придатність ПТК для різних видів рекреаційного природокористування; рекреаційний шацький парк природокористування

проаналізувати сучасний стан рекреаційного господарства у межах Шацького НПП, механізми його функціонування та контролю для подання рекомедації щодо його оптимізації;

запропонувати нові види рекреаційного природокористування, які б дали змогу просторово розвантажити рекреаційно освоєні і перевантажені ділянки, зменшили ефект сезонності та урізноманітнили відпочинок на території Шацького НПП;

розрахувати рекреаційну ємність ПТК Шацького НПП для подання рекомендацій щодо кількості відпочиваючих, які можуть відвідувати ландшафтні комплекси парку;

провести аналіз мережі туристичних маршрутів, розроблених у „Проекті організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів Шацького національного природного парку”, вдосконалити їх та запропонувати нові маршрути відповідно до потенціалу ландшафтних комплексів.

Об'єктом дослідження є рекреаційна придатність ландшафтних комплексів та озер Шацького національного природного парку.

Предметом дослідження є оптимізація рекреаційного природокористування на території Шацького НПП на основі комплексного еколого-географічного оцінювання придатності ПТК для різних видів рекреаційної діяльності.

Методи дослідження. Для написання дисертації використано такі методи, як: опрацювання наукової літератури, аналіз статистичних даних та одержаних результатів, соціологічне опитування, спостереження і порівняння, а також математичні, картографічні та польові (картографування, маршрутні, стаціонарні та напівстаціонарні).

Наукова новизна одержаних результатів:

адаптовано методику І. М. Рожка, яка передбачає рекреаційне оцінювання придатності ПТК для різних видів рекреаційного природокористування на території НПП у межах Полісся;

складено ландшафтну карту Шацького національного природного парку (49 тис. га) у масштабі 1:50 000;

оцінено придатність ландшафтних комплексів Шацького НПП для різних видів рекреаційного природокористування з урахуванням сучасного рекреаційного навантаження на ПТК та складено серію ландшафтно-оціночних карт у масштабі 1 : 50 000;

розраховано рекреаційну ємність Шацького НПП на рівні видів урочищ (розташованих у межах парку);

запропоновано рекомендації із розосередження рекреаційного навантаження та обґрунтовано нові напрями рекреаційного використання на території Шацького НПП з метою подолання ефекту сезонності у рекреаційному природокористуванні.

Практичне значення одержаних результатів. Адаптована методика може використовуватись у процесі вивчення придатності ландшафтних комплексів інших поліфункціональних природоохоронних об'єктів Полісся для рекреаційного природокористування. Створена ландшафтна карта на рівні урочищ для всієї території Шацького НПП, на основі якої проведено оцінку придатності ПТК для різних видів рекреаційного природокористування. Розроблено практичні рекомендації щодо подальшого рекреаційного природокористування у межах Шацького національного природного парку. Вдосконалено мережу туристичних маршрутів на території парку та розроблено нові маршрути відповідно до можливостей ландшафтних комплексів. Запропонована оптимізація розвитку рекреаційного природокористування сприятиме соціально-економічному розвитку регіону.

Особистий внесок здобувача полягає в обробці попередніх досліджень та зборі нових результатів стосовно оцінювання ландшафтних систем для потреб рекреаційного природокористування; проведенні протягом 2004-2009 рр. польових та камеральних досліджень, спрямованих на вивчення особливостей ландшафтної будови та рекреаційного природокористування на території досліджуваного об'єкта. На основі розробленої методики та проведених оціночних досліджень подано рекомендації щодо подальшого функціонування рекреаційного господарства на території Шацького НПП.

Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у восьми одноосібних публікаціях. У статтях у співавторстві: з С. І. Кукурудзою особистий внесок здобувача пов'язаний із дослідженням історії вивчення ландшафтних систем Шацького НПП; з І. М. Рожком - в оцінюванні придатності ключових ділянок для рекреаційного природокористування.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи доповідались та оприлюднювалися на міжнародній науково-технічній конференції „Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону” (Івано-Франківськ, 2006); міжнародній науково-практичній конференції „Регіон - 2006: суспільно-географічні аспекти” (Харків, 2006); міжнародній конференції „Zagospodarowanie zlewni Bugu i Narwi w ramach zrуwnowaїonego rozwoju” (Варшава, 2007); першій міжнародній науково-практичній конференції „Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку” (Луцьк, 2007); міжнародному семінарі „Природні ресурси регіону: проблеми використання й охорони” (Львів, 2008); П'ятій міжнародній науково-практичній конференції „Європейське екологічне право” (Львів, 2008); міжнародній конференції „Особливості природоохоронної діяльності Шацького НПП: планування, управління, фінансування” (Світязь, 2009); міжнародному науково-практичному семінарі „Проблеми і перспективи екоосвіти” (Львів, 2009); на звітних конференціях географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2007_2009 рр.); семінарах кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 9 одноосібних. З них: 5 - у збірниках наукових праць, що рекомендовані ВАК України, 1 - у міжнародній монографії, 5 - у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (208 найменувань) і 17 додатків, у яких міститься 16 карт, 42 фотографії та 8 таблиць. У праці є 17 рисунків (з них 10 карт і 45 таблиць). Обсяг основного тексту - 146 сторінок. Повний обсяг роботи - 260 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну роботи, окреслено практичне значення одержаних результатів і представлено форми їх апробації.

У першому розділі „Теоретичні засади рекреаційного природокористування на території національних природних парків” розглянуто особливості розвитку рекреаційного природокористування на території НПП та розкрито зміст основних термінів дисертації: рекреація, рекреаційне природокористування, туризм, національний природний парк та ін.

Дослідження рекреаційного природокористування розпочалось у 60-70-х роках ХХ ст. Цьому процесу були присвячені праці: В. С. Преображенського (1971), В. П. Чижової (1977), Н. С. Казанської (1977), Н. С. Мироненка, І. Т. Твердохлєбова (1981), А. І. Тарасова, (1986), С. А. Генсірука, М. С. Нижник, Р. Р. Возняка (1987), Л. П. Рисіна, Г. П. Полякова (1987), В. І. Середіна, В. І. Пирпана (1988), І. М. Рожка (2000), О. О. Бейдика (2001), І. В. Шукеля (2003), О. О. Любіцевої (2005) та ін.

На думку М. С. Нудельмана, методично рекреаційне природокористування варто розглядати як єдність таких процесів: організація рекреації населення з використанням природних ресурсів і умов, передбачення змін стану довкілля під впливом рекреаційної діяльності, задоволення потреб населення в природних рекреаційних ресурсах і відновлення робочої сили (Нудельман М. С., 1987). З цього ми бачимо, що процес рекреаційного природокористування має дві головні сутності: еколого-географічну та соціально-економічну.

Ці сутності є взаємозалежними і взаємодоповнюючими, хоча основою для розвитку рекреаційного господарства виступає саме еколого-географічна складова. Адже розвиток рекреації залежить, перш за все, від наявності природних ресурсів та умов. Саме цей чинник є одним із основних під час вибору для відпочинку певної території. Тому у процесі дослідження першочергово потрібно провести аналіз придатності саме природних територіальних комплексів.

Рекреаційна діяльність у НПП коригується природоохоронною функцією цих об'єктів природнозаповідного фонду. Тому у межах НПП пріоритетними мають бути екологічно зорієнтовані види туристичної діяльності. У зв'язку з цим, на нашу думку, санаторно-курортне лікування не повинне бути основним типом рекреаційного природокористування у національних парках, адже воно потребує будівництва багатьох споруд,що зумовлює значні навантаження на довкілля. Відповідно цей тип повинен мати обмежене застосування з огляду на надмірні навантаження на довкілля. Своєю чергою, утилітарна рекреація розглядається у комплексі з іншими видами рекреаційної діяльності.

Особливістю туризму як частини рекреаційної діяльності на території НПП є те, що повинна відбуватися його екологізація, яка має дотримуватися таких принципів: пізнання довкілля і місцевої культури, підвищення екологічної освіти відпочиваючих; сприяння збереженню довкілля; соціально-економічний розвиток, який можливий у разі дотримання екологічних імперативів - вимог, що забезпечують безпечний стан довкілля.

У другому розділі „Методологічні основи та методика еколого-географічних досліджень рекреаційного природокористування на території національних природних парків” досліджено можливість використання еколого-географічного підходу з метою визначення придатності ПТК для рекреаційного природокористування.

Основою для проведення досліджень була методика рекреаційної оцінки придатності гірських ПТК для туризму, яку розробив І. М. Рожко та яку адаптовано до природних умов Полісся.

На території НПП, враховуючи специфіку, оптимальними видами рекреаційного природокористування є ті, що забезпечують мінімальний вплив на довкілля. У зв'язку з цим, у дослідженні першочергову увагу приділено екологічно орієнтованим видам рекреаційної діяльності, що враховують як пізнавальні, так і оздоровчі аспекти цього виду природокористування та можуть забезпечити соціально-економічний розвиток регіону.

Методика дослідження передбачає оцінювання придатності ПТК для різних видів рекреаційного природокористування з урахуванням сучасних соціально-економічних та еколого-географічних умов території Шацького НПП.

Передумовою комплексних еколого-географічних досліджень було створення ландшафтної карти Шацького НПП на рівні урочищ. Ландшафтна карта була основою у проведенні аналітичних робіт, спрямованих на визначення придатності ПТК для різних видів рекреаційного природокористування.

Придатність ПТК визначалась за п'ятиступеневою шкалою із значенням балів 0-1-2-3-4, де 0 відповідає несприятливим умовам для досліджуваного виду відпочинку, 1 - малосприятливим, 2 - відносно сприятливим, 3 - сприятливим, 4 - найбільш сприятливим.

Для обчислення, залежно від чинників, застосовувано методи множення та додавання. Основні чинники, у зв'язку з їх лімітуючим значенням, множились. Перевагою методу множення є те, що він у випадку непридатності одного із чинників (дорівнює 0) виключає проведення досліджуваного виду рекреаційної діяльності.

Головними чинниками у процесі оцінювання придатності ПТК для різних видів рекреаційного природокористування ми вважаємо естетичну оцінку, доступність та ступінь рекреаційної дигресії.

Методику дослідження рекреаційної дигресії ми розробили шляхом синтезу методик різних авторів і тому в ній враховуємо 10 різних показників: коефіцієнт рекреації; стан деревостану; підросту, чагарників; чагарничків; зміни в трав'яному покриві та підстилці (за С. А. Генсіруком, 1987); засміченість побутовими відходами; кількість місць від вогнищ (за І. В. Шукелем, 2003); мохово-лишайникове покриття (за Л. П. Рисіним, Г. А. Поляковою, 1987).

Методика передбачала дослідження придатності ПТК для таких видів туризму: локального (оздоровчого, сільського зеленого та історико-культурного); мобільного (пішохідного, лижного, велосипедного та кінного); водного (підводного, купально-пляжного, відпочинку з використанням плавзасобів, риболовлі літньої та зимової, ковзанярського); пізнавального та утилітарної рекреації. Приклад рекреаційного оцінювання придатності ПТК для пішохідного туризму подано у табл. 1. Основні чинники обчислено за цією методикою і охоплювали кількісні та якісні показники, які впливають на формування кожного із них.

Таблиця 1

Оцінка придатності ПТК за основними чинниками для пішохідного туризму

Оцінка придатності ПТК	Естетична вартість	Пішохідна прохідність	Кліматичні особливості	Рекреаційна дигресія	Загальна кількість балів оцінки
непридатний	0	0	0	0	0
малопридатний	1	1	1	1	1_10
умовно придатний	2	2	2	2	11_44
придатний	3	3	3	3	45_119
найбільш придатний	4	4	4	4	120_256

Важливим чинником у подальшому рекреаційному використанні території НПП є рекреаційна ємність. Для цього ми використовували методичні рекомендації з визначення максимального рекреаційного навантаження природних комплексів та об'єктів у межах природно-заповідного фонду України за зонально-регіональним розподілом, які створили спеціалісти державної служби заповідної справи (2003). Ці рекомендації, на нашу думку, є певною мірою недосконалими, зокрема, наші дослідження вказують на дещо завищені показники ємності, тому ми розрахували технологічну рекреаційну ємність, згідно з розробками С. А. Генсірука та інших, яка враховує функціональне зонування та наявність ділянок, де рекреаційне природокористування обмежується господарськими, адміністративними та природними чинниками.

У третьому розділі „Еколого-географічні особливості розвитку рекреаційного природокористування на території Шацького національного природного парку” проаналізовано природно-географічні, соціально-економічні та екологічні передумови розвитку рекреаційного природокористування на території Шацького НПП, сучасний стан рекреаційного господарства та ландшафтну структуру території парку.

Передумови розвитку рекреаційної діяльності поділено на природно-географічні, соціально-економічні та екологічні. У процесі дослідження природно-географічних передумов розглянуто природні компоненти з погляду їх використання у рекреаційній сфері. Цей аналіз вказує на високу придатність території парку як для локальних, так і для мобільних видів туризму.

Соціально-економічна складова рекреаційного природокористування передбачає характеристику трудових, транспортно-зв'язкових, медичних, торговельних, житлових, економічних (ринок попиту та пропозиції на ці послуги), маркетингових умов. Вони можуть сприяти організації туристичного господарювання, а також знижувати рекреаційний попит на турпродукти парку. Дослідження соціально-економічної сфери вказує на те, що територія парку добре забезпечена трудовими ресурсами, значною кількістю дворів для розвитку „сільського туризму”. Транспортна інфраструктура та сфера обслуговування хоча і розвинені, проте потребують певного оновлення.

У дослідженнях екологічних передумов вивчався сучасний стан забруднення довкілля у межах Шацького НПП. Ми розглянули вплив промисловості, радіаційне забруднення, поширення шкідників та хвороб лісу, забруднення озер, ґрунтів, наслідки меліорації, а також порушення природоохоронного режиму. Проаналізовані показники свідчать про низьке забруднення ПТК Шацького НПП, що сприяє подальшому розвитку рекреаційного природокористування на всій території парку.

Узагальненням природно-географічних чинників є створення карти ландшафтних систем парку, яка повинна об'єднати всю важливу інформацію про географічні компоненти та їх взаємозв'язки на досліджуваній території, а також стати основою для подальших досліджень.

У процесі її розроблення ми опрацьювали низку картографічних матеріалів, які охоплювали як карти ландшафтних комплексів, так і окремих їх компонентів. Але, враховуючи збільшення території Шацького НПП у 1999 р., антропогенну трансформацію ландшафтів, постійну динаміку ландшафтних комплексів, потрібно було створити нову карту. Унаслідок опрацювань попередніх карт та власних польових досліджень створено карту ландшафтних комплексів Шацького НПП у масштабі 1 : 50 000. У ландшафтній структурі парку виділено 5 місцевостей та 23 урочища, які часто поділяються на підурочища.

Важливо підкреслити, що у межах Шацького ландшафту спостерігаються як типові, так і унікальні властивості та особливості, що впливають на його рекреаційне освоєння. Зокрема, варто відзначити, що він є типовим поліським ландшафтом, сформованим водно-льодовиковими рівнинами з місцевостями моренних підвищень та долинами рік. У його межах характерними є незначні перепади висот, які формують рівні, що суттєво відрізняються ґрунтово-рослинним покривом. Тому при незначних перепадах висот зволоження та рослинність різні. Унікальність ландшафту полягає у наявності великої кількості озерних улоговин льодовикового та карстового походження, біля яких сформована місцевість давніх озерно-алювіальних рівнин. У межах парку домінуючими є ґрунти легкого гранулометричного складу (піски та супіски), які нестійкі до рекреаційних навантажень, що часто сприяє розвитку рекреаційної дигресії.

Важливо також проаналізувати сучасний розвиток рекреаційного природокористування у межах виділених місцевостей.

Місцевість долин рік займає 7421,05 га, що становить близько 15,2 % від загальної площі парку. До її складу входять 4 урочища, що відзначаються високим зволоженням, і тому тут переважають луки та болота. У межах цієї місцевості відсутні будь-які рекреаційні об'єкти.

Місцевість водно-льодовикових рівнин займає 26689,81 га (54,5 %) території парку, в її межах виділено 7 урочищ. У цій місцевості розташовано декілька туристичних об'єктів, зокрема рекреаційні зони „Пісочне” (6 рекреаційних закладів), „Світязь” (7), „Урочище Гушове” (8), окрім цього, тут розміщено 2 наметові містечка „Незабудка” та „Запісочне”. Тому можна вважати, що місцевість добре освоєна рекреантами, але, враховуючи її значну площу, існує потенціал для подальшого її використання в рекреаційних цілях.

Незначну частину парку займає місцевість моренних рівнин, площа якої становить 1894,59 га (3,9 %). Тут виділено три види урочищ, на території яких відсутні рекреаційні об'єкти. Хоча в межах пониженої моренної рівнини розташована частина смт. Шацьк, яке відіграє роль своєрідного рекреаційного центру у межах парку.

Третьою за величиною - 6034,07 га (12,3 %) є місцевість давніх озерно-алювіальних рівнин, де виділено 6 видів урочищ. Більша частина місцевості зайнята приозерними луками, осушеними болотами та сільськогосподарськими угіддями. У рекреаційному плані ця місцевість відіграє значну роль, адже тут є 11 озер, у тому числі найбільш рекреаційно освоєне - Світязь. Саме тому на цій території розташована одна з найбільших рекреаційних зон „Гряда”, що займає 28,25 га, і в межах якої розміщено 56 закладів відпочинку та одне наметове містечко. Ця зона є найбільш освоєна відпочиваючими і тому зазнає значного впливу від рекреаційного господарювання.

Найменшою за площею - 598,58 га (1,2 %) є місцевість еолових дюн та рівнин. Урочища цієї місцевості хаотично розкидані у східній частині парку. Наявні також незначні дюни на терасі річки Західний Буг. Особливої уваги заслуговує урочище, розташоване на берегах затоки Бужня (озеро Світязь), під назвою „Татарські Гори”. Воно відзначається великою кількістю дюнних полів, сформованих на хвилясто-горбистій дефляційно-акумулятивній рівнині. У межах місцевості відсутні рекреаційні об'єкти, що пов'язано зі складністю їх будівництва.

Ландшафтні комплекси Шацького НПП відзначаються високою рекреаційною привабливістю та суттєвою освоєнністю. Спостерігається чітка залежність рекреаційної галузі від типу місцевостей та урочищ. І тому розроблення рекомендації щодо подальшого рекреаційного природокористування на території парку потрібно проводити на основі ландшафтної структури.

Щодо сучасного рекреаційного господарювання на території парку, то воно відбувається переважно у рекреаційних зонах „Гушове”, „Світязь”, „Гряда” та „Пісочне”. У зв'язку із переповненням закладів відпочинку у літній сезон, значна частина рекреантів зупиняється у домівках місцевого населення, чим створює сприятливий клімат для розвитку сільського зеленого туризму. Найбільш рекреаційно освоєними населеними пунктами є Світязь, Пульмо, Мельники та Шацьк, що пов'язане з їх розміщенням неподалік існуючих рекреаційних зон. Для активного відпочинку на території парку створено 3 наметові містечка, два з них на озері Світязь- „Незабудка” (ЗВ „Гушове”) - 1,5 га, „Гряда” (ЗВ „Гряда”) - 1,1 га та одне на озері Пісочне - „Запісочне” - 1,2 га.

Це вказує на те, що на сьогодні поширені саме локальні види туризму, санітарно-курортна рекреація на основі санаторію „Лісова пісня” й утилітарна рекреація. Активні види відпочинку перебувають на стадії зародження, зокрема, турфірмою „Світязь-тур” організовані кінні, велосипедні, водні та піші екскурсії, а також розпочато здавання на прокат коней, човнів та велосипедів, що є важливим кроком для впровадження активного туризму.

Економічний ефект від рекреаційної діяльності у 2008 р. становив 611, 9 тис. грн., які отримано від відвідування території парку близько 160 тис. відпочиваючих.

Таке значне скупчення відпочиваючих на невеликій площі призводить до розвитку рекреаційної дигресії. Згідно з нашими дослідженнями, найбільшого рекреаційного впливу зазнають ділянки, розміщені в безпосередній близькості до освоєних водних об'єктів (Світязь, Пісочне), а також неподалік закладів відпочинку та туристичних стежок. У таких місцях стадія дигресії становить - V, IV та ІІІ. Найменша стадія дигресії (І) спостерігається у заповідній зоні, болотних комплексах парку, лісових масивах, віддалених від населених пунктів, та заплавах річок Прип'ять і Західний Буг.

У четвертому розділі „Оцінка придатності природних територіальних комплексів Шацького НПП для рекреаційного природокористування” оцінено придатність ПТК Шацького НПП для мобільного (пішохідного, кінного, водного та лижного), локалізованого (оздоровчий, сільський зелений, купально-пляжний, підводне плавання, ковзанярство) та пізнавального туризмів, а також для утилітарної рекреації.

У зв'язку з тим, що рекреаційна дигресія поблизу озер Світязь та Пісочне становить V та IV стадію, придатність прибережних ПТК для оздоровчого туризму суттєво зменшується. Тому для оздоровчого туризму потрібно залучити ПТК суміжні з населеними пунктами, особливо ті, які розташовані неподалік озер. Зокрема, такими можуть бути урочища біля сіл Пульмо, Залісся, Острів'я, Мельники, Пехи, Самійличі, Світязь та смт. Шацьк.

Для сільського зеленого туризму придатні усі 14 населених пунктів, розміщені у межах Шацького НПП. Хоча малі села на сьогодні не мають розвинутої інфраструктури, що гальмує розвиток відпочинку в них.

До купально-пляжного відпочинку потрібно залучити озера Пулемецьке, Люцимер, Велике Чорне та Острів'янське, можливе також використання озер Красинець, Озерце та Соминець, а також незначних ділянок на озері Перемут. Інші озерні комплекси на сучасному етапі використовувати для купання недоцільно.

Придатними для ковзанярського відпочинку є озера Світязь, Пісочне, Пулемецьке, Велике Чорне та Люцимир, що пов'язано з їх доступністю та незахаращеністю.

Для пішохідного туризму придатні майже всі ПТК парку, за винятком приозерних валів та гряд, розміщених у рекреаційних зонах, що пов'язане із V стадією дигресії, а також безстічні та слабопроточні пониження воднольодовикових-рівнин та понижені приозерні рівні з трав'яними болотами.

Територія Шацького НПП вирізняється незначною кількістю ділянок, які придатні для велосипедного туризму.Це урочища, розташовані у південній та центральній частині парку, що деякою мірою обмежує можливість організації цієї сфери. Існує можливість залучення і важкодоступних ділянок, оскільки завдяки розгалуженій мережі польових та лісових доріг можна відвідати чи не всю територію парку.

ПТК Шацького НПП відзначаються високою придатністю для організації кінного туризму. Прокладання кінних маршрутів можливе майже по всій його території, за винятком заповідної зони та непрохідних боліт.

Значна територія парку найбільш придатна для лижного туризму, а саме: заплава та частина тераси річки Західний Буг, заплави рік біля сіл Положево та Омельне, урочища біля сіл Світязь, Пульмо, Мельники, смт. Шацьк та лісові масиви поблизу озера Пісочне. Такі результати пов'язані із добре прокладеними стежками біля населених пунктів та близькістю до місць відпочинку.

Територія Шацького НПП відзначається найбільшою придатністю для пізнавальних видів туризму, а саме: для орнітологічного, зоологічного та гідрологічного підвидів.

Утилітарна рекреація переважно прив'язана до віддалених лісових урочищ місцевості водно-льодовикових рівнин.

У п'ятому розділі „Перспективи рекреаційного природокористування на території Шацького НПП” подано рекомендації щодо можливостей розвитку рекреаційного природокористування на території Шацького НПП з врахуванням придатності ПТК для різних видів відпочинку, рекреаційної ємності ландшафтних комплексів та функціонального зонування.

Згідно з результатами наших досліджень, урочища місцевості долин рік рекомендуємо використовувати для пішохідного, лижного, кінного та пізнавального туризмів. Це пояснюється віддаленістю основних річок від рекреаційних центрів парку - рекреаційних зон „Гушове”, „Гряда”, „Світязь” та „Пісочне”.

Найбільшого значення для рекреаційного природокористування має місцевість водно-льодовикових рівнин, майже усі її урочища можна використовувати для пішохідного, лижного, кінного та пізнавального туризмів, а також для утилітарної рекреації. Водночас, урочища, розташовані поблизу населених пунктів та великих озер, рекомендуємо використовувати для оздоровчого туризму.

Місцевість морен придатна для пішохідного та кінного туризму, що пояснюється її віддаленням від основних рекреаційних зон. А також лісові урочища цієї місцевості відзначаються високою придатністю для утилітарної рекреації.

На сьогодні найбільш рекреаційно освоєною є місцевість давніх озерно-алювіальних рівнин, тому в урочищах, які розташовані поблизу рекреаційних зон, рекомендуємо розвивати оздоровчий, лижний та пізнавальний туризми. Натомість у віддалених ділянках цієї місцевості, окрім вказаних видів, можливий розвиток також пішохідного та велосипедного туризму.

У зв'язку із значним пізнавальним інтересом, місцевість еолових дюн рекомендуємо використовувати для пізнавального (геоморфологічного, ботанічного) туризму.

Усі аквальні комплекси Шацького НПП рекомендовано використовувати для пізнавального (орнітологічного та гідрологічного) туризму. Можливе впровадження й інших рекомендованих нами водних видів рекреаційного природокористування, що пов'язане із можливістю їх одночасного проведення в межах озера.

Підсумком дослідження є розробка картосхеми загальної придатності території Шацького НПП для рекреаційного природокористування (рис. 1).

Згідно з нею, непридатними для рекреаційного природокористування є плоскі рівнини з евтрофними вербняками високотравними на торфовищах та вільшняками кропивними в урочищі „Кошелеве”, що спричинено важкою прохідністю цих територій, а також їх віддаленістю; знижені плоскі рівні, ускладнені западинами з трав'яними і трав'яно-моховими болотами на торфово-болотних ґрунтах біля озер Довге та Кругле, а також незначні безстічні або слабопроточні пониження з гіпново-осоковими і сфагновими болотами на торфовищах, розташованих в урочищі „Іванова Річка”, та болото „Гірське”. Серед озер непридатними є озера Довге, Кругле та Навраття.

Ландшафтні місцевості та урочища. Місцевість долин рік: 3 _ заплави малих річок з березняками кропивними та чагарничково-пухівково-сфагновими болотами на лучно- і торфово-болотних ґрунтах; Місцевість водно-льодовикових рівни: 5а _ слабопонижені рівні водно-льодовикових рівнин з сосняками вересовими на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах; 6 _ слабопонижені рівні водно-льодовикових рівнин з крупнозлаковими справжніми луками на лучних та дернових супіщаних та легкосуглинкових ґрунтах; 7а _ безстічні та слабопроточні пониження водно-льодовикових рівнин з гіпново-осоковим і сфагновим болотами на торфовищах; 8 _ приозерні вали і гряди (еолово змінені) з сосняками лишайниковими на дернових слаборозвинутих ґрунтах; 9 - знижені плоскі рівні водно-льодовикових рівнин, ускладнені западинами з трав'яними і трав'яно-моховими болотами на торфово-болотних супіщаних й легкосуглинкових ґрунтах; 10а _ відносно піднесені слабохвилясті рівні водно-льодовикових рівнин з сосняками зеленомоховими на дерново-підзолистих піщаних і зв'язанопіщаних ґрунтах; 10г _ відносно піднесені слабохвилясті рівні водно-льодовикових рівнин з сосняками чорницево-орляковими на дерново-підзолистих піщаних і зв'язанопіщаних ґрунтах; 10д _ відносно піднесені слабохвилясті рівні водно-льодовикових рівнин з сосняками лишайниковими на дерново-підзолистих піщаних і зв'язанопіщаних ґрунтах; 10е _ відносно піднесені слабохвилясті рівні водно-льодовикових рівнин з сосняками чорницевими на дерново-підзолистих піщаних і зв'язанопіщаних ґрунтах; 11г _ плоскі водно-льодовикові рівнини з сосняками чорницево-орляковими на дерново-підзолистих глеюватих та торфово-болотних супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах; 12 _ плоско хвилясті водно-льодовикові рівнини з луками справжніми на дерново-підзолистих та торфово-болотних супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах; Місцевість моренних рівнин: 13в _ понижені рівні моренних рівнин з трав'яними болотами на торфово-болотних супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах; 13г _ понижені рівні моренних рівнин зі справжніми луками на лучних ґрунтах; Місцевість давніх озерно-алювіальних рівнин: 16в _ плоскі рівні озерно-алювіальних рівнин з сільськогосподарськими угіддями на місці осушених боліт на дерново-підзолистих глеюватих ґрунтах; 17 _ приозерні заболочені ділянки з травянисто-болотними луками на лучно-болотних та дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах; 18а _ плоско хвилясті приозерні рівнини з вільшняками осоковими на торфово-болотних супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах; 18б - плоско хвилясті приозерні рівнини з сосняками чорнично-вересовими на лучно-болотних та дерново-підзолистих зв'язанопіщаних ґрунтах; 19 _ слабохвилясті понижені ділянки з сосняками молінієво-осоковими та вільшняками осоковими на торфово-болотних та дерново-підзолистих глеюватих ґрунтах; 20 _ понижені приозерні рівні з трав'яними болотами на торфово-болотних супіщаних та дерново-підзолистих глеюватих ґрунтах; Місцевість еолових дюн та рівнин: 21 _ слабопонижені рівні з крупнозлаковими справжніми луками на дерново-підзолистих та торфово-болотних супіщаних й легкосуглинкових ґрунтах; 22 _ хвилясто-горбиста дефляційно-акумулятивна рівнина дюнних полів з сосняками лишайниковими та чорницево-орляковими на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах

Малопридатними є всі урочища, розташовані у заповідній зоні, яка охоплює: лісове болото „Втенське”, озерно-болотно-лісовий масив „Мошне”, лісове урочище „Унич”, лісовий масив „Князь Багон”, озерно-болотний масив „Довге_Кругле”, лісово-болотний масив між озерами Острів'янське та Пулемецьке, затока Бужня, міжозерний масив „Климівське_Чорне Мале”, „Ростанський ялинник”, урочище „Заволодавське”, урочище „Хороми”; їх придатність можлива внаслідок майбутнього проведення пішохідного та пізнавального туризмів. Окрім цього, малопридатними є також приозерні вали та гряди (еолово змінені) з сосняками лишайниковими біля озер Світязь та Пісочне, що пов'язано з їх п'ятою стадією рекреаційної дигресії, безстічні або слабопроточні пониження з гіпново-осоковими і сфагновими болотами на торфовищах та плоскі рівнини з вільшняками осоковими в урочищі „Кобилка”, вільшняками гравілатовими та березняками орляково-чорницевими в урочищі „Трабівщина”, що пов'язано із віддаленістю цих територій та перезволоженням, а також заплава річки Прип'ять з березняками щучниковими в південно-східній частині парку. Серед озер малопридатними є: Плотиччя, Красинець, Озерце, Линовець, Зведенка, Ритець, Климівське та Чорне Мале, що пов'язано з їх невеликими розмірами та, частково, із розміщенням у заповідній зоні. Такі озера важливо використовувати для пізнавального туризму.

Умовно придатними є заплави малих річок біля села Красний Бір та смт. Шацьк, підвищені та понижені рівні водно-льодовикових рівнин з лісами біля цього ж села та на сході парку, незаповідні території біля озера Острів'янське, понижені рівні з вільшняками гравілатовими біля озера Пісочне, слабопонижені рівні з березняками щучниковими та кропивними, а також знижені плоскі рівні з трав'яними болотами в урочищі Веремків Ліс.

Придатними є такі урочища: відносно хвилясті слабопіднесені рівні з сосняками різних асоціацій на півдні парку, плоскі рівнини з сосняками та вербняками біля озера Пісочне, сіл Кам'янка та Вільшанка, заплави річки Прип'ять та більших річок біля сіл Підманево, Вільшанка та Омельне, а також урочища біля сіл Світязь, Мельники та смт. Шацьк, місцевість моренних рівнин, за винятком середніх рівнів, що пов'язано із можливістю проведення тут майже усіх видів відпочинку. До придатних для рекреації сіл віднесено село Залісся, а серед озер придатними є: Пулемецьке, Острів'янське, Велике Чорне, Люцимер, Соминець та Пісочне, на них ми можемо проводити чи не усі передбачені види відпочинку.

Найбільш придатними для рекреаційного природокористування є заплава та тераса річки Західний Буг, приозерні вали та гряди з сосняками лишайниковими біля озер Пулемецьке та Люцимер, справжні луки на північно-західному березі озера Світязь, незначна частина підвищених територій з сосняками чорницево-орляковими та лишайниковими біля заплави річки Прип'ять, слабохвилясті понижені рівні з сосняками молінієво-осоковими та вільшняками осоковими біля озера Соминець, а також майже вся місцевість еолових дюн та рівнин. З-поміж озер найбільш придатним є озеро Світязь, що підтверджує і сьогоднішнє його рекреаційне використання.

Для подання рекомендацій щодо можливої кількості відпочиваючих на території Шацького НПП ми розрахували технологічну рекреаційну ємність, яка є найбільш оптимальною для ПТК парку. Згідно з отриманими результатами, розрахункова технологічна ємність ПТК Шацького НПП становить 41814 ос./день. У тому числі, для місцевості долин рік - 6236 ос./день, місцевості водно-льодовикових рівнин - 23547 ос./день, місцевості моренних рівнин - 2352 ос./день, місцевості давніх озерно-алювіальних рівнин - 9526 ос./день, місцевості еолових дюн та рівнин - 153 ос./день. Приблизно така кількість відвідувачів не спричинить перевищення межі стійкості ПТК до рекреаційного навантаження.

Враховуючи придатність ПТК для різних видів рекреаційного природокористування та рекреаційну ємність, ми отримали такі результати.

Територію біля села Кам'янка (урочища Тугир та Гулець) ємністю - 1291 ос./день потрібно залучати до кінних та пішохідних екскурсій, а також у літньо-осінній сезони - до утилітарної рекреації, що пояснюється великою кількістю ягідників у цих моренних рівнинах з чорницево-орляковими сосняками.

Східні береги озера Острів'янське (село Острів'я), які розташовані на плоских озерно-алювіальних рівнях, у зв'язку із незначною ємністю (135 ос./день), придатні для сільського зеленого, оздоровчого, пішохідного та (у зимовий сезон) для лижного туризмів.

Цікавим об'єктом для відпочинку є урочище „Татарські Гори”, яке відзначається високою придатністю майже для всіх видів відпочинку. Незважаючи на це, ми пропонуємо використовувати це урочище тільки для пізнавального та пішохідного туризмів. Підтвердженням потреби застосування екологоощадних видів рекреаційного природокористування є і незначна ємність, яка становить 24 ос./день. У майбутньому за належного наукового доопрацювання та проведення господарських заходів (адже тут проходить декілька лісових доріг, якими користуються місцеві жителі, і їх потрібно вивести з цієї ділянки) вважаємо за доцільне віднести його до заповідної зони, що спричинене унікальністю цього урочища в геоморфологічному відношенні.

Важливого рекреаційного значення набувають лісові урочища „Колесо”, „Верхи”, „Прусові Гори”, рекреаційна ємність яких близько 3700 ос./день. У зв'язку з тим, що вони розташовані у зоні регульованої рекреації, ми пропонуємо розвивати тут велосипедний, кінний, піший та оздоровчий туризми. Більшу частину цієї терторії займають відносно підвищені рівні водно-льодовикової рівнини з сосняками різних асоціацій, тому ці урочища також придатні для утилітарної рекреації. У ділянках поблизу рекреаційної зони “Гушево” рекомендуємо впровадження лижного туризму, а також кінних екскурсій у зимовий час.

На сьогодні майже не використовується у рекреаційних цілях долина річки Західний Буг, хоча наші дослідження підтвердили значний потенціал її урочищ для такого роду господарювання. Зокрема, враховуючи ємність понад 600 ос./день, тут потрібно розвивати пішохідний, кінний та велосипедний туризми, на базі сіл Вільшанка та Кошари можливо створити осередки сільського зеленого туризму. Взимку на територіях біля вказаних населених пунктів можливий лижний туризм. Важливе впровадження на цій ділянці і пізнавального туризму, а саме гідрологічного підвиду, основою для якого стане річка Західний Буг.

Цікава ситуація складається з прибережними територіями західної частини озера Пулемецького, які переважно зайняті перезволоженими ландшафтними комплексами. Урочище „Заволодське”, яке знаходиться тут, частково належить до заповідної зони, тому тут можливий розвиток тільки екологічних форм туризму. Східну його частину, яка розташована у зоні регульованої рекреації, у межах водно-льодовикової рівнини, ми пропонуємо застосовувати для пішохідого та пізнавального туризмів. Інші прибережні урочища озера Пулемецького, озерно-алювіального походження, у зв'язку з ємністю 500 ос./день, можна використовувати для купально-пляжного, пізнавального, пішохідного, оздоровчого та лижного туризмів.

Південні береги озера Світязь, зайняті місцевостями водно-льодовикових рівнин та долинами рік, застосовують для рекреації повною мірою, що не можна сказати про більш віддалені ділянки цього ж напрямку. Чи не усі ці ділянки, за винятком боліт, враховуючи значну їх рекреаційну ємність (близько 5 000 ос./день), потрібно використовувати для пішохідного, кінного та велосипедного туризмів. Території наближені до населених пунктів Підманове, Світязь та Омельне можуть відігравати важливу роль для оздоровчого туризму, а в зимовий період - для лижного. Окрім цього, відносно піднесені рівні водно-льодовикових рівнин під сосняками різних асоціацій, можливо використовувати для утилітарної рекреації, при чому потрібно враховувати ліміти на збір ягід та грибів.

Незважаючи на високу придатність долини річки Прип'ять для рекреаційного природокористування, сучасне її використання є недоцільне, що пов'язано із віддаленістю цих урочищ від рекреаційних зон. Тому першочергово, тут потрібно створити осередки сільського туризму, якими можуть стати села Положеве та Самійличі. У майбутньому пропонуємо створити тут мережу пішохідних, велосипедних та кінних маршрутів.

Високим рекреаційним потенціалом відзначається урочище „Венське”, яке розташоване у відносно піднесених рівнях водно-льодовикової рівнини; у ньому можна розвивати пішохідний, кінний та велосипедний туризми, що пов'язано із незначною відстанню від смт. Шацьк і озера Люцимер та рекреаційною ємністю понад 1700 ос./день.

Східний берег озера Світязь придатний для усіх видів відпочинку, як виняток є урочище приозерних валів з високими стадіями дигресії. На цій ділянці можна проводити зимові види відпочинку (лижний туризм, ковзанярський відпочинок на озері, зимові кінні прогулянки по лісових дорогах).

Понижені ділянки озерно-алювіальних рівнин біля озер Луки та Перемут потрібно залучати, в першу чергу, для пізнавального відпочинку, а саме для орнітологічного. Для інших видів відпочинку цю територію використовувати не варто, через їх погану прохідність. Винятком можуть бути зимові піші та кінні екскурсії. Можливе залучення східних берегів озера Перемут та частково Луки для велосипедного туризму.

Понижені рівні водно-льодовикових рівнин поблизу озера Мошне - заповідні і тому придатні лише для пізнавального відпочинку. Натомість, ці ж урочища навколо озера Пісочне придатні для зимових видів відпочинку, що пов'язане зі значним навантаженням на екосистеми та перевищенням межі стійкості до рекреаційних навантажень влітку. Розрахована ємність для цієї ділянки становить близько 700 ос./день, тому є потреба не збільшувати кількість відпочиваючих тут. У звязку з цим з-поміж літних видів відпочинку можливі тільки пішохідний та оздоровчий туризми, а по дорогах і віддалених від озер ділянках - велосипедний та кінний.

Перспективною для рекреації є південно-східна частина парку, яка відзначається відносно піднятими ділянками та близькістю до смт. Шацьк. Пропонуємо тут проводити пішохідний, велосипедний, кінний та пізнавальний туризм, а також утилітарну рекреацію.

Така придатність території парку для різних видів рекреаційного природокористування сприяє впровадженню запропонованої нами туристичної мережі, яка охоплює один історико-культурний, вісім пішохідних, три велосипедні, п'ять кінних, п'ять лижних та три пізнавальні маршрути.

Наші результати підтверджують важливість вдосконалення рекреаційної сфери на території Шацького НПП. Зокрема, потребують уваги введення нових видів відпочинку, чому сприяють усі передумови. Особливої уваги заслуговує введення зимових видів туризму, що дасть змогу стабілізувати процес рекреаційного природокористування в парку та зменшити негативні наслідки цієї діяльності. Проведені дослідження вказують, що 75 % території є найбільш придатними та придатними для цих видів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені результати комплексного еколого-географічного обґрунтування рекреаційного природокористування на території Шацького національного природного парку. Додсліджено екологічну ситуацію, соціально-економічні передумови, природно-географічні особливості території, які проявляються через специфіку ландшафтних комплексів, та нормативні обмеження, пов'язані із функціональним зонуванням, що дає підстави подати рекомендації щодо найбільш оптимальної організації подальшого рекреаційного природокористування у межах досліджуваного об'єкта. Найважливіші результати досліджень дають можливість зробити такі висновки:

У процесі обґрунтування рекреаційного природокористування на території НПП необхідно дослідити придатність ПТК для різних видів рекреаційного природокористування з урахуванням особливостей ландшафтних комплексів і сучасних стадій рекреаційної дигресії, екологічного стану території, функціонального зонування та оптимальної рекреаційної ємності ПТК, що забезпечує адаптована методика.

Створена ландшафтна карта території Шацького НПП на рівні урочищ масштабу 1: 50 000 показує, що у межах Шацького ландшафту спостерігаються як типові, так і унікальні особливості, які впливають на його рекреаційне освоєння. А саме: він є типовим поліським ландшафтом, сформованим водно-льодовиковими рівнинами з місцевостями моренних підвищень та долинами рік; характерними є незначні перепади висот, які формують рівні, що сутєво відрізняються ґрунтово-рослинним покривом; унікальність проявляється у наявності великої кількості озерних улоговин, біля яких сформована місцевість давніх озерно-алювіальних рівнин; переважаючими є ґрунти легкого гранулометричного складу (піски та супіски), які нестійкі до рекреаційних навантажень. Такі особливості призводять до чіткої залежності видів рекреаційного природокористування від специфіки ПТК. У межах Шацького ландшафту виділено 5 місцевостей та 23 урочища. При накладанні інформації про сучасний стан рекреаційної діяльності на ландшафтну основу, виявлено, що найбільш рекреаційно освоєними є місцевості водно-льодовикових та давніх озерно-алювіальних рівнин. Інші місцевості, у зв'язку із своїми невеликими розмірами та віддаленістю від озер, - неосвоєні.

Сучасне рекреаційне природокористування на території Шацького НПП функціонує поблизу основних аквальних комплексів парку: озер Світязь та Пісочне. Це спричинює своєрідний острівний ефект рекреації та формує чотири рекреаційні зони, навантаження у яких вже перейшли межу стійкості екосистеми до рекреаційного пресу. Свідченням цього є виявлення V та ІV стадій рекреаційної дигресії в існуючих рекреаційних зонах.

У зв'язку із локальною прив'язкою сучасних видів відпочинку та їх сезонністю, доцільно впровадити нові види рекреації у весняний, осінній та зимовий сезони, що може розвантажити туристично-освоєні території.

Населені пункти парку відзначаються високою придатністю для сільського зеленого туризму. Це дає можливість його розвитку в усіх селах на території парку. Зокрема, на сьогодні такий туризм можливо проводити у 10 з 14 населених пунктів. Можливий розвиток у межах сіл й історико-культурного туризму, що пов'язано зі значною кількістю архітектурних пам'яток та своєрідністю збереженої тут поліщуцької культури.

Озерні комплекси найбільш придатні для пізнавального (орнітологічного та гідрологічного) туризму. На сьогодні з-поміж рекреаційно неосвоєних водних об'єктів придатними для рекреаційного природокористування є озера Пулемецьке, Острів'янське, Велике Чорне, Люцимер у зв'язку з можливістю використання їх для відпочинку у всі сезони року.