У гніздовому населенні птахів гідрофільних біогеоценозів спостерігається поява південних гігро- та гідрофілів: квака Nycticorax nycticorax L., баклана великого Phalacrocorax carbo L., ходуличника, кам'янки попелястої Oenanthe isabellina (Temm.).

Практичне значення й охорона птахів у біогеоценозах північного сходу України.

Науково-практичне значення птахів полягає, головним чином, у тому, що вони можуть бути індикаторною групою, моніторинг якої дозволяє оцінити загальний стан біогеоценозів у плані здатності до підтримання сталості структурно-функціональної організації. На підставі отриманих даних, нами виділені еколого-фауністичні ядра досліджуваних біогеоценозів (від 5 до 34 видів), які можуть бути індикаційними, а також проаналізована вразливість видів, що їх утворюють. Найуразливішими можна вважати гніздові угруповання птахів дуже сухих дібров (Д₀), озер лісостепової зони, свіжої діброви (Д₂).

Авіфауністична репрезентативність природно-заповідного фонду досліджуваного регіону. Для лісових біогеоценозів, представлених у природно-заповідному фонді, достатніми для підтримання природних угруповань птахів є такі типи біогеоценозів, як свіжа ясенева діброва (Д₂) та старовікова короткозаплавна діброва (Д₃). Із чотинадцяти територій природно-заповідного фонду, де представлені свіжі ясеневі діброви (Д₂), репрезентативними з огляду на підтримання біорізноманіття птахів є три. Із природних резерватів, у яких зберігаються природні комплекси відкритих трав'янистих угруповань, репрезентативними є п'ять. Не забезпечені достатньою охороною орнітокомплекси байрачних дібров, озерних систем лісостепу, озер степової зони, заплавних і позазаплавних луків, ділянок солончаків у зниженнях терас, а також низинних і верхових гіпно-осокових боліт.

Висновки

Орнітофауна є одним із структурних елементів біотичного блоку біогеоценозів і формується у залежності від абіотичних та біотичних (флористичних) характеристик біогеоценозів, має власну динаміку та історію розвитку, займає значне місце у процесах кругообігу енергії та речовини.

1. У гніздовому населенні птахів типових природних біогеоценозів північного Сходу України виявлено 163 види птахів. У орнітофауні кожної з досліджених груп біогеоценозів зареєстровано від 52 до 71 виду, у тому числі по 1 - 5 домінантних та по 4 - 23 субдомінантних.

2. У населенні гніздових птахів лісових біогеоценозів 7 видів-домінантів складають від 14,3 до 61,63 % сумарної чисельності; у гніздовому населенні гідрофільних біогеоценозів - 11 видів-домінантів (50,14 72,72 % сумарної чисельності), у гніздовому населенні відкритих трав'яних біогеоценозів 10 видів-домінантів (17,0 69,13 % сумарної чисельності).

3. Розподіл топічних та трофічних консортів показав, що при низькому показнику різноманітності у населенні птахів переважають облігатні топічні консорти, трофічні консорти першого концентру зникають, третього концентру - зменшуються у чисельності. Значущим є вклад у різноманіття гніздового населення облігатних топічних консортів у старовікових короткозаплавних (Д₃) дібровах (r = 0,78 при p<0,05). У всіх досліджених біогеоценозах за розподілом трофічних консортів переважну частку у населенні птахів складають види другого концентру.

4. Особливості структурно-функціональної організації гніздового населення полягають у видовому складі, структурі домінування, співвідношенні екобіоморф, а також у фауногенетичних характеристиках. Відмічено підвищення рівня топічної спеціалізації видів у ряду домінанти - субдомінанти; у складі другорядних видів спостерігається найвище різноманіття видів за топічною спеціалізацією. У формуванні різноманіття гніздового населення лісових біогеоценозів значну частку складають субдомінантні види (r = 0,76 p<0,05); у групі гідрофільних біогеоценозів зростає ступінь значущості у населенні другорядних видів (r = 0,96, p<0,05). На показник загального різноманіття у гніздовому населенні птахів відкритих біогеоценозів впливають присутність як субдомінантів (r = 0,94 p<0,05), так і другорядних видів (r = 0,93 p<0,05).

5. Виявлені співвідношення екобіоморф у гніздовому населенні в основному характерні для лісових (із переважанням дріміофілів 75,0 % - 100 %), гідрофільних (із переважанням гігрофілів - 56,52 % та гідрофілів 54,55 %) та біогеоценозів відкритих просторів (із переважанням пойофілів 91,67 % - до 100 %). У межах окремих груп біогеоценозів із зростанням ксерофільності та інсулярності змінюється різноманіття та співвідношення топоморф першого та другого порядків у складі птахів-домінантів (зникають гідро - та гігрофіли, з'являються різні групи дріміофілів, пойофіли та склерофіли).

6. Птахи в угрупованнях типових біогеоценозів північного Сходу України є переважно консументами другого та третього порядку, зоофагами (50,00 % - 78,94 % у населенні) та еврифагами (14,63 % - 38,71 %). Відсоток фітофагів максимальний у населенні гідрофільних біогеоценозів (13,04 - 22,73 %); мінімальний - у лісових (2,08 - 5,71 %) та відкритих біогеоценозах (4,44 - 7,32 %). У населенні найбільш ксерофільних біогеоценозів (свіжі соснові бори (А₂)_, ксеромезофільні позазаплавні луки) співвідношення зоо- та еврифагів рівне. Найбільшою є частка зоофагів у населенні птахів мезогігрофільних заплавних луків лісостепу. У населенні дуже сухої діброви (Д₀) представлені виключно зоофаги.

7. Провідну роль в організації гніздового населення птахів відіграє комплекс абіотичних умов (рельєф, клімат, ґрунти, зволоженість), що зумовлюють просторову різноманітність рослинності. Високі показники різноманіття притаманні населенню птахів короткозаплавних верболозів-осокорників (Нґ= 22,29), дібров (Нґ=18,5….21,39) та крейдяних біогеоценозів (Н=19,59), що відрізняються високою горизонтальною та вертикальною мозаїчністю. На особливості структурної організації населення птахів степової зони впливають площа та інсулярізованість біогеоценозів. Протяжність екотонної смуги зумовлює високу схожість у видовій структурі біогеоценозів відкритих ландшафтів, що межують. Інтразональне розташування заплав річок разом із заплавними луками зумовлює фауногенетичне різноманіття гніздового населення.

8. Гніздове населення птахів лісових біогеоценозів складається переважно з представників неморального фауністичного комплексу Європейського типу фауни (54,47 - 80,56 % участі у населенні). Із підвищенням ступеню ксерофітізації загальна різноманітність фауністичних елементів у населенні лісових біогеоценозів зменшується. У населенні гідрофільних угруповань зростає відсоток представників лиманної (39,74 %), тропічної (30,68 %) та бореальної (17,56 %) груп при одночасному зменшенні алювіальних фауністичних елементів (11,09 %). У населенні птахів відкритих трав'янистих угруповань із збільшенням ступеню ксерофітізації зростає відсоток пустельно-степового (60,34 %) та гірсько-степового (2,8 %) елементів Номадійського типу фауни.

9. Динаміка видового складу та структурних показників гніздового населення птахів північного сходу України є результатом декількох різноспрямованих процесів: зникнення аборигенних видів (вузькоспеціалізованих консортів вищих порядків; пойофілів, пов'язаних із степами та відкритими пісками; кормобіонтів - дуплогнізників); появи нових видів, що проникають у досліджуваний регіон як із півдня, так і з півночі природним шляхом та видів, пов'язаних із об'єктами антропогенного характеру. Триває заміщення високо спеціалізованих зоофагів - консументів третього порядку (ряд Falconiformes) еврифагами із широким трофічним спектром (родина Corvidae).

10. Причинами нечисленності окремих видів можуть бути як природні (екологічні, зоогеографічні), так і антропогенні. Обидві групи чинників у більшості випадків підсилюють дію одне одного. Найбільш вразливими є групи дріміофілів - хортобіонтів та гігрофілів. За ступенем вразливості окремих елементів видового складу індикаційних ядер біогеоценозів пріоритетними для створення природних резерватів у досліджуваному регіоні можна вважати біогеоценози дуже сухих дібров (Д₀), озер лісостепової зони, свіжих дібров (Д₂), що рекомендуються до введення у мережу природно-заповідного фонду.

У подальшому автор планує продовжити дослідження динаміки екологічних показників угруповань птахів у біогеоценозах із різним ступенем антропогенного навантаження.

Рекомендації виробництву.

На основі проведених досліджень північно-східного регіону України, виявлені особливо цінні ділянки, які не перебувають під охороною. Рекомендуємо:

1) увести до складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду:

- ділянки сухих дібров (Д₁) у перехідній смузі лісостепової та степової зон (Харківська область, Зміївський і Первомайський райони) приєднати до Національного природного парку «Гомільшанські ліси»;

- на основі збережених ділянок північних різнотравно-типчаково-ковилових степів (Великобурлуцький, Шевченківський, Куп'янський райони Харківської області) створити Національний природний парк «Харківські степи»;

2) розширити площу регіонального ландшафтного парку «Ізюмська Лука» (Ізюмський та Балаклійський райони Харківської області) до 28 тис. га, уключивши до нього заплавні діброви, вербняки й осокірники, та підвищити ранг регіонального ландшафтного парку до національного.

Публікації за темою дисертації

1. Атемасова Т.А. Руслові орнітокомплекси Північного Сходу України / Т. А. Атемасова // Біологія та валеологія. -- 2001. -- Вип. 4. -- С. 34 --41.

2. Атемасова Т.А. До реорганизації зонування національного природного парку Гомільшанські ліси / Т. А. Атемасова, О. Ю. Акулов, О. Ф. Бартенєв, С. Г. Вітер [та ін.] // Заповідна справа в Україні. - 2006. --Т. 12. -- Вип. 2. -- С. 67--78. (Автором виконано більшу частину польових досліджень, оброблені дані і написаний текст).

3. Атемасова Т.А. Репрезентативность ПЗФ как показатель эффективности территориальной охраны природы // Заповідна справа в Україні. -- 2007. -- Т. 13, вип. 2. -- С. 3 -- 21.

4. Атемасова Т.А. Предотлетное скопление серого журавля у южных границ ареала / Т.А. Атемасова, А. А. Атемасов // Вестник Харьковского национального университета. -- 2009, вып.9 (№ 856), сер. биол.-- С.56 -- 62. (Автором виконано більшу частину польових досліджень, оброблені дані і написаний текст).

5. Атемасова Т.А. Перспективные орнитологические заказники на юге Харьковской области / Т.А. Атемасова // Практические вопросы охраны птиц : сб. ст. под ред. В.Н. Грищенко. -- Черновцы, 1995.-- С. 17--19.

6. Атемасова Т.А. Индикационные орнитофаунистические комплексы и экологический статус природных территорий Харьковской области / Т. А. Атемасова // Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих вчених м. Харкова. Збірник доповідей. - Харків, 1997. _ С. 78 - 79.

7. Атемасова Т.А. Гомільшанська лісова дача / Т. А. Атемасова // IBA - території України : території, важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів /під ред. Микитюка О. Ю. -- К., 1999. -- С. 245.

8. Атемасова Т.А. Представленность наиболее важных фаунистических функциональных элементов в системе природных резерватов Харьковской области / Т. А. Атемасова // Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах : I Междунар. науч. конф. 17-20 сент. 2001, г. Днепропетровск : тез.докл. -- Днепропетровск, 2001. -- С. 34 -- 35.

9. Атемасова Т.А. Представленность степных ценозов в сети природных резерватов северо-востока Украины и проблемы их сохранности / Т. А. Атемасова // Роль особо охраняемых территорий в сохранении биоразнообразия связей : II межд.конф., 7 --10 июня 2002, г. Чебоксары : материалы. -- Чебоксары, (Россия) 2002. -- С. 45 --47.

10. Атемасова Т.А. Представленность охраняемых видов наземных позвоночных в природно-заповедном фонде Харьковской области / Т. А. Атемасова // Животный мир: охрана и рациональное использование: научн.-практ. конф., 20-22 октября 2005 г. : материалы. _ Х., 2005._ С. 2 _ 24.

11. Атемасова Т. А. Орнитофауна байрачных дубрав в среднем течении Северского Донца / Т.А. Атемасова, А.А. Атемасов, Т.Н. Девятко, В.Ф. Черников // Птиц бассейна Северского Донца.: научн. конф. “Изучение и охрана птиц бассейна Сев. Донца”. Донецк, 14-15 сент.2005 г. : материалы. -- Донецк, 2005.--Вп.9 .--С. 45-56 (Автором виконано більшу частину польових досліджень, оброблені дані і написаний текст).

12. Атемасова Т.А. Аннотированный список птиц национального природного парка «Гомольшанские леса» / Т.А. Атемасова, А.А. Атемасов // Научные исследования на территориях природно-заповедного фонда Харьковской области : сб.науч.ст. -- Х., 2006. -- С. 32 -- 51. (Автором виконано більшу частину польових досліджень, оброблені дані і написаний текст).

13. Атемасова Т.А. Роль опушечного эффекта в формировании населения птиц дубрав / Т.А. Атемасова, А.А. Атемасов, Т.Н. Девятко, Г.Л. Гончаров //Краевые структуры биогеоценозов : научн. конф. Саратов, 1-4 окт. 2008. : материалы. -- С. 128 -- 131(Автором виконано більшу частину польових досліджень, оброблені дані і написаний текст).

14. Атемасова Т.А. Особенности ареалов и причины редкости представителей орнитофауны северо-востока Украины / Т.А. Атемасова // Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах : V Між.наук.конф., 12-16 жовт.2009 р., м. Дніпропетровськ : матеріали. -- Дніпропетровськ, 2009. -- С. 281 -- 284.

15. Атемасова Т.А. К вопросу о фауногенетической структуре населения птиц лесных биоценозов Северо-Востока Украины / Т.А. Атемасова // Научные чтения, посвященные 80-летию со дня рождения профессора А. П. Крапивного, 4 - 5 декабря 2009 г., г. Харьков : материалы. -- Х., 2009. -- С. 82 --94.

16. Атемасова Т.А. Структура населения гнездящихся птиц нагорной дубравы у южных границ лесостепи / Т. А. Атемасова, А. А. Атемасов, Т. Н. Девятко, Н. Г. Лысенко [и др.] // Птиц бассейна Северского Донца.: научн.конф. “Изучение и охрана птиц бассейна Сев. Донца” Донецк, 18 -- 19 сент.2009 г. : материалы. -- Донецк, 2010.--Вп.11 .-- С. 23-36 (Автором виконано більшу частину польових досліджень, оброблені дані і написаний текст).

Анотації

Атемасова Т.А. Орнітофауна як структурний елемент біогеоценозів північного сходу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Досліджено структуру гніздового населення птахів природних біогеоценозів північного Сходу України - лісових, гідрофільних і відкритих трав'янистих угруповань.

Для характеристики гніздового населення угруповань використано експоненту індексу видового різноманіття Шенона-Вівера (Н'), індекс полідомінантності Симпсона (D'), індекс вирівнюваності Алатало (G'). Визначено найбільш сталі та найбільш уразливі угруповання. Описано топоморфічний склад та особливості розподілу трофломорф у населенні птахів природних біогеоценозів. Досліджено фауногенетичну структуру типових біогеоценозів. Проаналізовано динаміку видового складу фауни та причини, що її зумовлюють.

Визначено склад індикаційних орнітофауністичних ядер у населенні гніздових птахів та оцінено вразливість орнітоугруповань. Нечисленність рідкісних видів зумовлюється природними - зоогеографічними, кліматичними та екологічними, а також антропогенними причинами. Проаналізовано авіфауністичну репрезентативність чинної системи природних резерватів.

Ключові слова: птах, гніздове населення, структура угруповання, екобіоморфа, природний біогеоценоз, лісостепова зона, степова зона.

Аtemasova Т.А. Avifauna as a structural component of biogeocenosis at Northern-East of Ukraine. - Manuscript. Candidate's thesis (03.00.16 - ecology). Dnipropetrovsk National University. - Dnipropetrovsk, 2010.

The results of nesting birds populations structure investigations at the typical biogeocenosis of North-East of Ukraine are presented. There are nesting populations of forest, hydrophilic and open grassland biogeocenosis studied. The analysis of indexes of Shannon-Uiver (Н'), Simpson (D'), Alatalo (G') was show most sustainable birds communities and the most vulnerable birds communities.

The data of topical and trophic biomorphic groups distribution analysis presented. The faunogenetical structure of bird populations are present too. The dynamic of species composition and reason for it discussed. The composition of indication faunistic cores for all biogeocenosis bird populations described. The vulnerable of communities are estimates. A causal of rarity species was analyzed; it caused by native (biogeography, ecology and climatic) and anthropogenic reasons. An ornis representativeness of native reserve system analyzed.

Key words: bird, nesting population, structure of communitу, trophic and topical structure, natural biogeocenose, Forest-Steppe zone, Steppe zone.

Атемасова Т.А. Орнитофауна как структурный элемент биогеоценозов северо-востока Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Исследована структура гнездового населения птиц естественных биогеоценозов Северо-Востока Украины - лесных: высоко- и средневозрастная краткопоемная дубрава (Д₃), свежая лесостепная ясеневая дубрава (Д₂), сухая (Д₁) и очень сухая (Д₀) дубравы, краткопоемный ивняк-осокорник, свежий сосновый бор (А₂), гидрофильных (озера и озерные системы лесостепной и степной зон, русла рек) и открытых травяных сообществ (пойменные гигрофильные и мезогигрофильные луга лесостепи; ксеромезофильные луга с кустарниковым редколесьем на первой надпойменной террасе; пойменные луга степной зоны; северный вариант разнотравно-типчаково-ковыльных и переходных степей; меловые отложения). Гнездовое население птиц изучалось на протяжение 1996-2009 гг. Всего исследованы 23 пробных участка. Для каждого сообщества гнездящихся птиц рассчитаны: плотность гнездования, относительное обилие видов, состав доминантов, субдоминантов, доля второстепенных видов, фауногенетическая структура; определен состав фаунистического ядра; проанализировано распределение по экобиоморфам (топоморфам и трофоморфам) первого и второго порядка. Рассчитаны индексы видового разнообразия Шеннона-Уивера(Н'), полидоминантности Симсона (D'), выравненности по обилию Алатало (G'). Проанализировано распределение экобиоморф первого и второго порядка в населении птиц типичных биогеоценозов исследуемого региона.

В фауногенетической структуре всех биогеоценозов преобладают представители Европейского типа фауны; присутствуют элементы Номадийского и Древне-Евро-китайского типов фауны, бореальной, тропической групп. Динамику видового состава фауны обуславливают естественные и антропогенные причины. К первым относятся процессы естественного расширения и сужения ареалов, вселение новых видов; ко вторым - разрушение и преобразования среды антропогенного характера. Отмечено усугубляющее влияние антропогенных факторов на естественные процессы динамики ареалов и численности видов.

Определен состав индикационных фаунистических ядер для населения гнездящихся птиц, определена уязвимость сообществ гнездящихся птиц: наиболее уязвимы сообщества очень сухих дубрав (Д₀), озер лесостепной зоны, речного русла. В существующей системе природных резерватов авифаунистически репрезентативными являются только резерваты, где представлены свежие ясеневые дубравы (Д₂).

Ключевые слова: птица, гнездовое население, структура сообщества, экобиоморфа, естественный биогеоценоз, лесостепная зона, степная зона.

Размещено на Allbest.ru