Екологія преімагінальних фаз розвитку мошок (Diptera: Simuliidae) Волинського Полісся

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Екологія преімагінальних фаз розвитку мошок (Diptera: Simuliidae) Волинського Полісся

03.00.16 - екологія

Теплюк Вадим Сергійович

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Сухомлін Катерина Борисівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри зоології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Кілочицький Петро Якович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри зоології

кандидат біологічних наук, доцент Воронова Наталія Валентинівна Запорізький національний університет, доцент кафедри загальної та прикладної екології та зоології

Захист відбудеться „17” листопада 2010 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 25, корпус 3, факультет біології, екології та біотехнології, ауд. 81.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий „__” ______ 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук У.В. Легета

АНОТАЦІЯ

Теплюк В. С. Екологія преімагінальних фаз розвитку мошок (Diptera: Simuliidae) Волинського Полісся. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

Дисертація присвячена комплексному еколого-фауністичному аналізу угруповань преімагінальних фаз розвитку мошок природних і антропогенних проточних гідротопів Волинського Полісся. Подано екологічну характеристику 43 видів Simuliidae із 12 родів зареєстрованих на території дослідження. Серед них 10 видів із 8 родів вперше відзначено для Волинського Полісся, з яких 2 - вперше для Європейського Полісся. Охарактеризовано біотопычний розподіл водних фаз, на основі якого виділено еври- та стенотопні види. Проаналізовано залежність між поширенням і чисельністю особин, їх угруповань та абіотичними (вміст розчиненого у воді кисню, швидкість течії, температура), біотичними (спектри живлення личинок, вплив паразитів, комах-хижаків та риб на динаміку чисельності), антропогенними (особливості впливу забруднення на формування видового складу та рівень патологічних змін у морфології) чинниками. На основі аналізу отриманих даних узагальнено роль угруповань преімагінальних фаз розвитку мошок у гідробіоценозах. Складено таблиці для визначення преімагінальних фаз розвитку видів родини Simuliidae.

Ключові слова: преімагінальні фази розвитку мошок, Волинське Полісся, розчинений у воді кисень, швидкість течії, температура, живлення, хижаки, паразити, забруднення.

Аннотация

Теплюк В. С. Экология преимагинальных фаз развития мошек (Diptera: Simuliidae) Волынского Полесья. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

Диссертация посвящена комплексному еколого-фаунистическому анализу группировок преимагинальных фаз развития мошек природных и антропогенных проточных гидротопов Волынского Полесья. На территории исследования зарегистрированы 43 вида мошек из 12 родов. Установлено, что массовыми являются 3 вида Simuliidae (ИД - 13,48-19,27 %), доминантными - 14 видов (ИД - 1,48-4,93 %), субдоминантными - 16 видов (ИД - 0,20-1,00 %), редкими - 10 видов (ИД - 0,05-0,19 %); широкораспространенными являются 8 видов (ИР - 22,72-86,21 %), распространенными - 7 видов (ИР - 10,75-15,01 %), малораспространенными - 17 видов (ИР - 2,00-10,00 %), локальное распространение имеют 11 видов (ИР - 0,61-1,83 %). Среди исследованных гидротопов наибольшим видовым богатством характеризуются малые реки (34 вида) и мелиоративные каналы (30 видов), наименьшим - ручьи (13 видов).

Изучение роли абиотических факторов позволило установить, что развитие водyых фаз мошок происходит при насыщении воды кислородом 35-92 %, скорости течения свыше 0,2 м/с и температуре воды от +1 до +27 °С. Выяснено, что оптимальными для развития личинок и куколок являются участки водоемов с содержанием растворенного в воде кислорода в пределах 71-80 %, скоростью течения 0,60-0,79 м/с и температурой воды +11-15 °С. Относительно диапазона растворенного в воде кислорода выделены: эвриоксидные - 15 видов (79,4 %, всех особей), развивающихся при амплитуде больше 30 %; условно стенооксидные - 16 видов (18,1 %), обитающих при амплитуде 15-30 %; стенооксидные - 12 видов (2,5 %), развивающихся при амплитуде меньше 15 %. В зависимости от скорости течения выделены три группы симулиид: обитающие в широком диапазоне (амплитуда свыше 0,5 м/с) - 23 вида (71,1 %); развивающиеся в среднем диапазоне (амплитуда 0,2-0,5 м/с) - 16 видов (26,7 %); обитающие в узком диапазоне (амплитуда до 0,2 м/с) - 8 видов (2,2 %). Относительно температурных границ развития выделены эвритермные - 24 вида (85,7 %), выдерживающие амплитуду температуры свыше 10 °С и стенотермные - 19 видов (14,3 %), которые выдерживают амплитуду температуры менее 10 °С.

Основным компонентом в содержимом кишечников личинок мошек является детрит и минеральные частицы (свыше 90,0 %). Отмечено увеличение относительного содержания детрита и минеральных частиц в пищевой массе с весны до осени и постепенное их уменьшение в зимний период. Существенным компонентом в питании являются также диатомовые и зеленые водоросли (соответственно 18,5 % и 4,5 %).

На территории Волынского Полесья преимагинальными фазами мошек питаются представители 6 родов ручейников (60,9 % от общего количества особей найденных в кишечниках хищников), 3 родов поденок (5,5 %), 1 рода веснянок (0,4 %), 3 родов стрекоз (17,1 %) и 4 видов рыб (16,0 %). В целом, хищники и рыбы уменьшают численность водных фаз приблизительно на 0,9 %. Однако, более важными регуляторами являются паразиты, которые способны снижать численность преимагинальних фаз развития мошек на 14,2 % (микроспоридии поражают 10,6 % всех особей, грибы - 2,9 % и мермитиды - 0,7 %).

Химические вещества, загрязняющие воду, частично влияют на распространение Bys. maculatus, Sch. nigra, Sch. pusilla, W. equina, W. lineata, Arg. behningi и Arg. palustre и не влияют на представителей рода Boophthora (B. chelevini, B. erythrocephala), Simulium (S. morsitans, S. paramorsitans) и Odagmia (Od. ornata). Отмечено, что повышение концентрации фосфатов ограничивает распространение видов рода Schoenbaueria и способствует развитию видов рода Wilhelmia, уменьшая при этом общую плотность личинок и куколок мошек в 1,3 раза. Кроме того, загрязняющие вещества являются причиной патологий в строении различных структур у водных фаз. В условно загрязненных реках количество особей с патологиями значительно выше (21,19 % от общего количества исследованных), нежели в условно чистых (6,37 %). Чаще всего морфологические изменения отмечены в строении мандибулы (72,88 % от общего количества структур с патологиями), реже всего - в строении максилл и дыхательных нитей (по 4,66 %). Патологические изменения в строении отдельных структур чаще всего регистрировали у видов рода Odagmia (21,32 %).

Ключевые слова: преимагинальные фазы развития мошек, Волынское Полесье, растворенный в воде кислород, скорость течения, температура, питание, хищники, паразиты, загрязнение.

преімагінальний мошка екологічний фауністичний

summary

Teplyuk V. S. Ecology of the immature stages of the development of blackflies (Diptera: Simuliidae) of Volyn Polissya. - Manuscript. Dissertation for the research degree of the candidate of biological sciences in speciality 03.00.16 - ecology. - Yuriy Fedkovych Chernivtsi national university, Chernivtsi, 2010.

The dissertation is devoted to the complex ecological and faunistic analysis of the groups of immature stages of the development of blackflies of the natural and antropogenic running-water hydrotopes of Volyn Polissya. The paper presents the ecological characteristics of 43 Simulidae of the 12 families registered on the territory of consideration. Among them 10 species of 8 families are first registered for Volyn Polissya, of which 2 are first registered for the European Polyssya. The work characterizes the biotype distribution of the water stages, on the bases of which the evro and stenotype species are distinguished. The paper analyses the dependences existing between the spread and the number of individuals, their groups and the abiotic (the content of the oxygen dissolved in water, the speed of the current, the temperature), biotic (the spectra of the larvae nutrition, the influence of parasites, predator insects and fishes on the dynamics of the numbers) and antropogenic (the peculiarities of the impact of contamination on the formation of the species composition and the level of pathological changes in their morphology) factors. Basing ourselves on the analysis of the received data, we summarized the role of the groups of immature stages of the development of blackflies in the hydrobiocenoses. We made up tables for the determination of the immature stages of the development of the species belonging to the family of Simuliidae.

Key words: immature stages of the development of blackflies, Volyn Polissya, oxygen dissolved in water, speed of current, temperature, nutrition, predators, parasites, contamination.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Мошки (Diptera: Simuliidae) - важливий компонент біогеоценозу, оскільки вони є кормовою базою для багатьох комах, червів, риб, земноводних, птахів та специфічними і механічними переносниками збудників небезпечних захворювань (онхоцеркозу, анаплазмозу, сибірської виразки, туляремії, сапу, прокази, чуми) тварин та людини (Каплич, Усова, 1990; Каплич, Скуловец, 2000). Крім того, у межах Волинського Полісся за наявності щільної сітки меліоративних каналів - одного із основних місць розвитку симуліїд - при масовому нападі кровососів у значній мірі знижується працездатність людей, продуктивність тварин, зареєстровані випадки загибелі худоби (Сухомлін, Зінченко, 1997).

Дослідження присвячені вивченню видового багатства та екології мошок Волинського Полісся започатковані К. Б. Сухомлін (Сухомлин, 1989) і О. П. Зінченком (Зінченко, 1993). Однак недостатньо висвітленими залишаються: біотопічний розподіл видів, значення концентрації розчиненого у воді кисню, швидкості течії та температури у поширенні симуліїд, особливості живлення личинок і вплив хижаків та паразитів на їх чисельність. Потребує ґрунтовного вивчення вплив техногенних факторів на фауністичні комплекси та морфо-фізіологічні особливості водних фаз. Крім того, зміни екологічних умов спричинили не лише зміни видового складу, а й зміну чисельності окремих видів і родів, появу нових домінантів, які потребують посиленого контролю за чисельністю. Саме тому, існує потреба у подальших поглиблених дослідженнях екологічних особливостей преімагінальних фаз розвитку мошок Волинського Полісся в умовах антропогенно зміненого довкілля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі зоології у рамках наукової держбюджетної теми Волинського національного університету імені Лесі Українки „Сучасний стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду Західного Полісся та формування його національно-екологічної мережі” (№ державної реєстрації 0109U000576).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - комплексне вивчення екологічних особливостей личинок та лялечок Simuliidae Волинського Полісся.

Завдання дослідження:

1) встановити видове різноманіття та особливості біотопічного розподілу преімагінальних фаз розвитку мошок у різних типах проточних водойм Волинського Полісся;

2) вивчити значення абіотичних факторів (вмісту розчиненого у воді кисню, швидкості течії та температури) у поширенні симуліїд;

3) дослідити особливості живлення личинок;

4) з'ясувати роль хижаків та риб у регуляції чисельності водних фаз;

5) оцінити вплив паразитів на динаміку угруповань преімагінальних фаз розвитку мошок;

6) розглянути значення антропогенного забруднення у формуванні видового сладу Simuliidae;

7) дослідити вплив забруднення на морфологію преімагінальних фаз розвитку мошок;

8) розробити таблиці для визначення личинок та лялечок зареєстрованих видів.

Об'єкт досліджень. Структурно-функціональні особливості угруповань водних фаз розвитку мошок.

Предмет досліджень. Симуліїди Волинського Полісся та значення абіотичних, біотичних й антропогенних чинників у їх поширенні.

Методи досліджень. Збір матеріалу та його камеральна обробка здійснювалась за традиційними методиками на кафедрі зоології Волинського національного університету імені Лесі Українки. Паразитів досліджували методом скануючої електронної мікроскопії. У роботі використані статистичні методи опрацювання одержаних даних та метод мікрофотографування.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі власних досліджень для Волинського Полісся вперше відзначено 10 видів Simuliidae із 8 родів, серед них, вперше для Полісся - 2 види. В межах досліджуваного регіону вивчено спектри живлення личинок різних родів. З'ясовано кисневі та температурні межі розвитку, особливості біотопічного розподілу зареєстрованих видів Simuliidae. Встановлено значення антропогенного забруднення проточних водойм у формуванні видових комплексів мошок, його вплив на рівень патологій у будові окремих структур тіла личинок та лялечок. Загалом зареєстровано та описано 43 види симуліїд з 12 родів.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. У результаті дослідження створено колекцію симуліїд Волинського Полісся. Роботу виконано на основі аналізу великого фактичного матеріалу, що становить цінність для подальших наукових досліджень. Список зареєстрованих видів мошок доповнив інвентаризаційний список фауни Рівненського природного заповідника. У Волинську обласну лабораторію ветеринарної медицини передано інформацію про видовий склад кровосисних мошок Волинського Полісся, місця їх розвитку та особливості біології преімагінальних фаз. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальній роботі кафедри зоології Волинського національного університету імені Лесі Українки при вивченні курсів „Паразитологія”, „Медична та ветеринарна ентомологія”, „Гідробіологія” та „Великий практикум із зоології”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, яке виконав автор у 2006-2009 роках. Дисертантом зібрано весь фактичний матеріал (84 545 екземплярів). Для точної діагностики видів виготовлено 1156 постійних мікропрепаратів, 645 мікрофотографій окремих структур. Для виявлення природних регуляторів чисельності виготовлено 193 тушових, водних та пофарбованих за Гімза-Романовським препаратів мікроспоридій, 25 тимчасових препаратів грибних уражень, проведено 584 розтини хижаків та риб. Для вивчення живлення досліджено вміст кишечників 948 личинок, зроблено 92 мікрофотографії елементів живлення. Дослідником проведено збір і встановлено видовий склад; досліджено трофічні зв'язки, значення абіотичних і біотичних факторів у поширенні окремих видів; з'ясовано вплив забруднення на видове багатство та патологію окремих структур преімагінальних фаз розвитку симуліїд.

Апробація результатів дисертації. Головні наукові положення дисертації були висвітлені на Міжнародній конференції „Сучасні проблеми біології, екології та хімії” (м. Запоріжжя, 2007), VII з'їзді Українського ентомологічного товариства (м. Ніжин, 2007), І Міжнародній науково-практичній конференції „Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрямки розвитку” (м. Луцьк, 2007), ІІ Міжнародній конференції „Біологія: від молекули до біосфери” (м. Харків, 2007), науковій конференції „Ужгородські ентомологічні читання” (м. Ужгород, 2007, 2008), Х Міжнародній науково-практичній конференції „Живые объекты в условиях антропогенного пресса” (м. Бєлгород, 2008), Міжнародній науковій конференції „Биоразнообразие и экология паразитов наземных и водных ценозов” (м. Москва, 2008), науково-практичній конференції „Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій” (м. Сарни, 2009).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 16 друкованих працях, у тому числі 9 - статті у фахових наукових виданнях (з них - 4 одноосібні, 1 у закордонному науковому журналі), 3 - статі у збірниках праць, 4 - матеріали і тези конференцій та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків, додатків, списку літератури, який містить 263 джерела, з яких 215 кирилицею і 48 латиницею. Повний обсяг праці становить 201 сторінку комп'ютерного тексту, з яких основний текст складає 120 сторінок. Текст проілюстровано 30 таблицями та 4 рисунками. Додатки розміщені на 45 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Історія вивчення питання

Наведено аналіз наявної у вітчизняній та зарубіжній фаховій літературі інформації щодо стану вивчення мошок Українського Полісся.

Дослідження симуліїд Українського Полісся розпочалося у 30-х роках ХХ століття М. Токовим (1932). У 40-х та 50-х роках вчені вивчали захворювання та загибель сільськогосподарських тварин від нападів Simuliidae (Горбань, 1948), розробляли методи хімічної боротьби з ними (Гладенько, 1949-1953). Всебічне вивчення мошок Українського Полісся розпочалося у 60-х роках і триває до сьогодні. Ґрунтовні дослідження належать В. Ковбану (1963-1983), З. Усовій (1968-1992), Л. Лебедєвій (1969-1973), Л. Лиховозу (1971-1980), К. Сухомлін (1986-2008) та О. Зінченку (1986-2008).

Фізико-географічна характеристика Волинського Полісся

У розділі подано дані про загальні фізико-географічні умови території дослідження. Детально розглянуто орографічні особливості будови, метеорологічні умови та гідрологію Волинського Полісся, які створюють різноманітність умов і місць існування преімагінальних фаз розвитку мошок.

Матеріал та методи дослідження

Матеріалом були власні збори та спостереження за мошками Волинського Полісся, їх ворогами та паразитами, які тривали з 2006 по 2009 рік. У результаті проведених досліджень було обстежено густу гідрологічну сітку території: річки, річечки, струмки та меліоративні канали, що належать до басейнів річок Прип'ять та Західний Буг. Збір матеріалу проводили маршрутним методом і на стаціонарних точках. За період проведених досліджень обстежено всі великі (Прип'ять, Західнй Буг, Горинь, Стир) та середні (Случ, Турія, Стохід) річки, 25 малих річок, 6 струмків та 59 меліоративних каналів, які знаходяться на території Волинського Полісся.

Протягом трирічного періоду зібрано 493 проби преімагінальних фаз розвитку мошок. Досліджено 58633 личинки та 25912 лялечок, виготовлено 1156 постійних мікропрепаратів. Збір паразитів (176 проб) та хижаків (428 проб) симуліїд проводили одночасно з відбором мошок.

Збір личинок та лялечок, їх фіксацію та систематичну обробку здійснювали за загальноприйнятою методикою (Рубцов, 1956). Визначення видів мошок вели за комплексом ознак, використовувючи описи та малюнки визначників (Каплич, Усова, 1990; Рубцов, 1956; Сухомлін, Зінченко, 2007; Янковский, 2002). Проводили фотографування окремих систематично важливих деталей усіх зареєстрованих видів Simuliidae. Фотографії оригінальні і виконані на мікроскопі Axioskop 40/Carl Zeirz при збільшеннях у 40-200 разів.

Із метою визначення відносних характеристик угруповання підраховували індекс домінування та індекс поширення мошок. Обчислювали показники екстенсивності інвазії та зустрічальності залишків преімагінальних фаз розвитку симуліїд в кишечниках хижаків. Для визначення подібності видового складу мошок різних біотопів підраховували індекс С'єренсена.

Вміст розчиненого у воді кисню вимірювали в польових умовах киснеміром АЖА-101М. Результат отримували у відсотках. Швидкість течії встановлювали за допомогою гідрометричної вертушки ГР-21М. Результат отримували в метрах за секунду. Температуру води вимірювали водним термометром, та термометром киснеміру АЖА-101М у градусах за Цельсієм.

Для встановлення спектрів живлення личинок одночасно із збором матеріалу у водоймах відбирали проби води для визначення складу планктону. Свіжий зібраний матеріал одразу поміщали в охолоджувач із льодом. Підрахунок співвідношення компонентів їжі здійснювали за допомогою решітки Пеннета. Діагностику відділів і родів водоростей проводили за допомогою визначників (Топачевський, 1960; Топачевский, Масюк, 1984). Із метою з'ясування ролі хижаків та риб у регуляції чисельності симуліїд обстежили 327 личинок волохокрильців, 82 личинки одноденок, 61 личинку веснянок, 87 личинок бабок, 47 риб. Дослідження проводили шляхом розтину та вивчення вмісту кишечників. Встановлення видового складу хижаків проводили за допомогою визначників (Мамаев, 1972; Качалова, 1987). При вивченні паразитів водних фаз розвитку мошок - мікроспоридій, нематод, грибів - дослідили 428 проб матеріалу. При визначенні мікроспоридій із кожної зараженої личинки виготовляли мазок для фарбування, тушовий та водний препарати. Для ідентифікації паразитів використовували визначники (Кілочицький, 2002; Исси , Кадырова, Пушкарь и др., 1991; Рубцов, 1977).

Еколого-фауністичний аналіз симуліїд волинського полісся

У результаті проведених досліджень зареєстровано 43 види симуліїд, що належать до 12 родів. На основі фізико-географічних та гідрологічних характеристик усі проточні водойми, в яких розвиваються мошки, розділено на 5 груп. Для кожної із виділених груп притаманний своєрідний комплекс симуліїд, серед яких у свою чергу (відповідно до чисельності личинок і лялечок) виділено масові (індекс домінування (ІД) понад 10,00 %), чисельні (ІД - 1,00-10,00 %) та малочисельні (ІД менший, ніж 1,00 %) види; за поширенням - поширені (індекс поширення (ІП) понад 20,00 %), малопоширені (ІП - 10,00-20,00 %) та рідкісні (ІП менший, ніж 10,00 %).

До І групи віднесено великі річки довжиною кілька сотень кілометрів, завширшки 100 м і більше, завглибшки до 5 м, такі як р. Прип'ять, р. Західний Буг, р. Горинь та р. Стир. У них розвиваються 16 видів мошок із 7 родів (табл. 1).

До ІІ групи належать середні річки довжиною від 100 км і більше, шириною 10-80 м, глибиною до 3 м, такі як Случ, Стохід та Турія. Видовий склад мошок представлений 20 видами із 9 родів.

ІІІ група об'єднує малі річки завдовжки до 100 км, завширшки 5-15 м, завглибшки до 2 м. У водоймах групи розвиваються мошоки 34 видів, які належать до 9 родів.

До IV групи належать струмки, ширина русла яких знаходиться в межах 0,5-1,0 м, глибина до 0,5 м. Всього у струмках відмічено розвиток 13 видів симуліїд із 6 родів.

V група об'єднує меліоративні канали з шириною русла 1-3 м, глибиною - 0,5-2 м. Видовий склад представлений 30 видами мошок із 9 родів.

По відношенню до біотопів, у яких відбувається розвиток виду, виділено евритопні, які розвиваються у трьох і більше типах проточних водойм (21 вид із 8 родів) та стенотопні види, які розвиваються в одному чи двох типах проточних водойм (22 види із 9 родів).

За індексом видової подібності С'єренсена найбільшу подібність (0,81) мають малі річки та меліоративні канали, найменшу (0,39) - великі річки та меліоративні канали.

Основу видового багатства великих річок формують представники родів Schoenbaueria (33,32 %) та Boophthora (35,43 %), середніх - Boophthora (34,93 %) та Simulium (26,00 %), малих - Boophthora (32,41 %), Odagmia (24,08 %) та Simulium (18,78 %), струмків - Odagmia (45,58 %), меліоративних каналів - Boophthora (32,52 %) та Odagmia (31,75 %). Види роду Boophthora і Odagmia найкраще пристосовані до умов існування, зустрічаються у всіх типах проточних водойм, і є домінантними. Представники роду Simulium також поширені у всіх водоймах, але мають невисоку чисельність.

Таблиця 1 Відносна чисельність та поширення мошок у водоймах Волинського Полісся, у %

№ за/п	Вид мошок	Тип проточних водойм
		Великі річки	Середні річки	Малі річки	Струмки	Мелоративні канали
		ІД	ІП	ІД	ІП	ІД	ІП	ІД	ІП	ІД	ІП
1	St. trigonia Lundstrцm, 1911	-	-	-	-	-	-	-	-	0,40	2,07
2	Bys. maculatа Meigen, 1804	1,80	8,33	1,92	10,26	-	-	-	-	-	-
3	Cn. verna Semushyn et Ussova, 1983	-	-	-	-	0,93	7,69	11,12	45,45	0,70	5,39
4	Cn. lidia Macquart, 1926	-	-	-	-	-	-	0,87	13,64	0,39	3,32
5	N. angustitarsis Lundstrцm, 1911	-	-	-	-	-	-	-	-	0,21	2,49
6	N. latigonia Rubzov, 1956	-	-	-	-	1,07	22,38	1,51	50,00	0,88	12,86
7	N. lundstromi Enderlein, 1921	-	-	-	-	-	-	-	-	0,48	2,07
8	N. volhynica Ussova et Suchomlin, 1990	0,10	6,25	0,22	12,82	1,21	34,27	2,47	54,55	2,15	21,58
9	E. angustipes Edwards, 1915	-	-	-	-	0,63	4,90	0,87	40,91	1,34	5,81
10	E. aureum Fries, 1824	-	-	0,14	5,13	2,06	13,29	2,24	54,55	2,07	8,30
11	E. securiforme Rubzov, 1956	-	-	-	-	1,50	8,39	-	-	2,36	6,64
12	Sch. nigra Meigen, 1804	18,35	45,83	9,48	41,03	-	-	-	-	-	-
13	Sch. pusilla Fries, 1824	12,92	54,17	7,32	71,79	-	-	-	-	-	-
14	Sch. sukhomlinae Ussova et Reva, 1995	2,05	18,75	-	-	-	-	-	-	-	-
15	W. equina Linnaeus, 1746	2,45	27,08	2,54	23,08	4,69	9,09	-	-	3,17	4,98
16	W. lineata Meigen, 1804	5,11	35,42	3,30	33,33	7,37	14,69	-	-	3,92	8,71
17	W. pseudequina Seguy, 1921	1,17	12,50	0,49	12,82	0,24	4,20	-	-	-	-
18	B. chelevini Ivaschenko, 1968	10,70	68,75	9,40	53,85	13,31	72,03	6,36	27,27	15,32	86,72
19	B erythrocephala De Geer, 1776	24,73	81,25	25,53	61,54	19,10	84,62	14,78	77,27	17,20	92,95
20	Od. frigida Rubzov, 1940	-	-	0,54	15,38	1,56	14,69	-	-	3,05	17,43
21	Od. intermedia Roubaud, 1906	-	-	0,65	5,13	1,66	8,39	-	-	0,92	6,22
22	Od. ornata Meigen, 1818	11,65	16,67	7,89	28,21	18,61	65,73	37,48	95,45	22,39	65,98
23	Od. pratora Friederichs, 1921	-	-	0,84	20,51	2,25	17,48	8,10	63,64	5,39	28,63
24	Arch. tuberosum Lundstrцm, 1911	-	-	-	-	0,34	2,80	-	-	-	-
25	Arg. bechningi Enderlein, 1926	-	-	-	-	0,39	6,29	-	-	0,12	4,56
26	Arg. dolini Ussova et Suchomlin, 1989	-	-	2,49	12,82	2,28	20,28	-	-	4,39	14,94
27	Arg. noellery Friederichs, 1920	-	-	1,22	7,69	1,60	15,38	-	-	2,03	9,96
28	Arg. palustre Rubzov, 1956	-	-	-	-	0,38	5,59	-	-	-	-
29	S. abbreviatum Rubzov, 1957	-	-	-	-	0,35	3,50	-	-	-	-
30	S. curvistylus Rubzov, 1957	0,75	10,42	2,11	15,38	3,23	15,38	-	-	3,20	32,78
31	S. hibernale Rubzov, 1967	-	-	-	-	0,23	2,10	-	-	-	-
32	S. kachvorjanae Ussova et Zinchenko, 1991	-	-	-	-	1,44	13,29	-	-	1,16	10,37
33	S. longipalpe Beltjukova, 1955	-	-	-	-	2,35	7,69	-	-	0,49	5,39
34	S. morsitans Edwards, 1915	1,94	37,50	11,05	46,15	3,36	39,16	6,45	31,82	1,23	29,46
35	S. paramorsitans Rubzov, 1956	4,54	39,58	11,73	38,46	3,93	62,24	7,00	27,27	2,81	65,98
36	S. posticatum Meigen, 1818	-	-	-	-	0,43	9,09	-	-	0,50	12,03
37	S. promorsitans Rubzov, 1956	-	-	-	-	0,50	9,79	-	-	-	-
38	S. reptans Linnaeus, 1758	0,92	8,33	-	-	-	-	-	-	-	-
39	S. rostratum Lundstrцm, 1911	-	-	-	-	0,18	4,20	-	-	-	-
40	S. rubtzovi Smart, 1945	-	-	-	-	0,22	3,50	-	-	0,45	3,32
41	S. schevtshenkovae Rubzov, 1956	0,79	10,42	1,11	20,51	0,83	10,49	-	-	-	-
42	S. simulans Rubzov, 1956	-	-	-	-	0,57	8,39	-	-	0,70	6,64
43	S. truncatum Lundstrцm, 1911	-	-	-	-	1,16	22,38	0,73	36,36	0,54	14,11
	Разом	100,0	-	100,0	-	100,0	-	100,0	-	100,0	-

Примітка: ІД - індекс домінування; ІП - індекс поширення.

Найкращими місцями для виплоду мошок на території Волинського Полісся є меліоративні канали та малі річки, які характеризуються найбільшою видовою різноманітністю та щільністю симуліїд.

Роль абіотичних факторів у поширенні преімагінальних фаз розвитку мошок

Кисневі межі існування. З'ясовано, що преімагінальні фази розвитку мошок є вимогливими до вмісту розчиненого у воді кисню та розвиваються при насиченості останнім від 35 до 92 %. Встановлено кисневі межі існування всіх зареєстрованих видів (табл. 2). По відношенню до розчиненого у воді кисню всіх симуліїд розділено на 3 групи.

- Евриоксидні види, які є найбільш пластичними по відношенню до коливання розчиненого кисню (амплітуда більша, ніж 30 %). Сюди віднесено 15 видів мошок із 6 родів: N. volhynica, E. aureum, W. equina, W. lineata, W. pseudequina, B. chelevini, B. erythrocephala, Od. intermedia, Od. ornata, Od. pratora, S. curvistilus, S. kachvorjanае, S. morsitans, S. paramorsitans, S. simulans. Представники групи мають найбільшу чисельність (79,4 %).

- Умовно стенооксидні види, що мешкають при незначних коливаннях кисню (амплітуда від 15 до 30 %). До цієї групи належать 16 видів із 7 родів: Cn. verna, N. angustitarsis, N. latigonia, E. angustipes, E. securiforme, Sch. nigra, Sch. pusilla, Od. frigida, Arg. dolini, Arg. noelleri, S. longipalpe, S. posticatum, S. promorsitans, S. reptans, S. rostratum, S. truncatum. Представники групи нечисельні і становлять в цілому 18,1 %.

- Стенооксидні види, які розвиваються у вузьких межах коливання кисню (амплітуда до 15 %). До них віднесено 12 видів мошок із 8 родів: St. trigonia, Bys. maculatus, Cn. lidia, N. lundstromi, Sch. suchomlinae, Arch. tuberosum, Arg. behningi, Arg. palustre, S. abbreviatum, S. hibernale, S. rubtzovi, S. shevtshenkoae. Представники групи нечисленні, становлять лише 2,5 % від усіх зібраних особин.

Загалом на території Волинського Полісся евриоксидні види зустрічаються у проточних водойм різних типів при насиченні води киснем 35 %-92 %, умовно стенооксидні - 42-82 %, стенооксидні - 51-92 %. Водні фази найбільш чисельні (43,0 %) у водоймах із насиченістю води киснем 71-80 %, менш чисельні (31,1 %) - 61-70 %, малочисельні (0,1 %) - 35-40 %.

Значення швидкості течії у поширенні личинок та лялечок. Встановлено, що преімагінальні фази розвитку мошок у проточних водоймах Волинського Полісся розвиваються при швидкості течії понад 0,20 м/с (табл. 2). Залежно від діапазону швидкості течії, в якому розвиваються водні фази, серед симуліїд виділено 3 групи.

- Види, що розвиваються в широкому діапазоні коливань швидкості течії (амплітуда понад 0,50 м/с). Сюди віднесено 12 видів із 6 родів: Cn. verna, N. latigonia, N. volhynica, W. lineata, B. chelevini, B. erythrocephala, Od. ornata, S. curvistilus, S. longipalpe, S. morsitans, S. paramorsitans, S. simulans. Вони характеризуються високою пластичність відносно даного критерію і тому мають найвищу (71,1 %) чисельність.

Таблиця 2 Абіотичні межі існування преімагінальних фаз розвитку мошок

№ за/п	Вид мошок	Межі існування залежно від
		розчиненого у воді кисню, у %	швидкості течії, у м/с	температури, у °С
1.	St. trigonia	61-66	0,50-0,69	7-11
2.	Bys. maculatа	71-78	0,60-0,89	14-19
3.	Cn. verna	58-85	0,30-0,89	7-15
4.	Cn. lidia	67-79	0,60-0,89	9-15
5.	N. angustitarsis	52-75	0,20-0,59	5-20
6.	N. latigonia	56-78	0,20-0,79	3-20
7.	N. lundstromi	82-92	0,60-0,89	6-15
8.	N. volhynica	45-78	0,20-0,79	3-24
9.	E. angustipes	42-65	0,30-0,49	10-17
10.	E. aureum	45-75	0,20-0,59	11-20
11.	E. securiforme	45-65	0,20-0,59	15-20
12.	Sch. nigra	62-82	0,60-0,89	7-16
13.	Sch. pusilla	62-82	0,60-0,99	7-16
14.	Sch. sukhomlinae	74-82	0,80-0,99	8-15
15.	W. equina	51-88	0,70-1,20	6-19
16.	W. lineata	55-89	0,60-1,20	4-20
17.	W. pseudequina	55-85	0,80-1,20	11-19
18.	B. chelevini	55-92	0,40-1,20	2-26
19.	B erythrocephala	51-92	0,30-1,20	1-26
20.	Od. frigida	55-75	0,40-0,69	4-19
21.	Od. intermedia	55-85	0,50-0,79	11-19
22.	Od. ornata	42-82	0,20-0,89	2-27
23.	Od. pratora	35-75	0,30-0,79	3-24
24.	Arch. tuberosum	62-75	0,20-0,39	12-21
25.	Arg. bechningi	65-75	0,70-0,89	7-25
26.	Arg. dolini	55-82	0,60-1,09	6-22
27.	Arg. noellery	51-77	0,70-1,19	4-25
28.	Arg. palustre	68-72	0,70-0,89	7-23
29.	S. abbreviatum	51-65	0,20-0,69	7-17
30.	S. curvistylus	55-85	0,60-1,20	8-22
31.	S. hibernale	61-74	0,30-0,59	8-21
32.	S. kachvorjanae	38-68	0,30-0,79	7-18
33.	S. longipalpe	56-77	0,40-1,20	12-23
34.	S. morsitans	51-92	0,40-0,99	3-24
35.	S. paramorsitans	38-92	0,20-0,89	8-25
36.	S. posticatum	62-82	0,70-0,89	11-18
37.	S. promorsitans	62-77	0,60-0,89	10-18
38.	S. reptans	62-77	0,70-0,89	11-22
39.	S. rostratum	55-72	0,40-0,69	11-20
40.	S. rubtzovi	75-85	0,60-0,99	11-20
41.	S. schevtshenkovae	72-82	0,50-0,89	4-20
42.	S. simulans	38-90	0,20-1,20	8-23
43.	S. truncatum	61-78	0,40-0,69	12-20

- Види, які мешкають у незначному діапазоні швидкості течії (амплітуда від 0,20 до 0,49 м/с). Сюди належать 23 види із 9 родів: Bys. maculatus, Cn. lidia, N. angustitarsis, N. lundstromi, E. aureum, E. securiforme, Sch. nigra, Sch. pusilla, W. equina, W. pseudequina, Od. frigida, Od. intermedia, Od. pratora, Arg. dolini, Arg. noelleri, S. abbreviatum, S. hibernale, S. kachvorjanае, S. promorsitans, S. rostratum, S. rubtzovi, S. shevtshenkovae S. truncatum. Представники групи є нечисленними (26,7 %).

- Види, які мешкають у вузькому діапазоні швидкості течії (амплітуда до 0,20 м/с). Сюди віднесено 8 видів симуліїд із 6 родів: St. trigonia, E. angustipes, Sch. suchomlinae, Arch. tuberosum, Arg. behningi, Arg. palustre, S. posticatum, S. reptans. Представники групи малочисельні (2,2 %).

Представники першої та другої групи відмічені у проточних водоймах різних типів при швидкості течії від 0,20 м/с, третьої - від 0,20 до 0,99 м/с. Водні фази найкраще (27,7 %) заселяють ділянки зі швидкістю течії 0,70-0,79 м/с; в меншій кількості 20,6 % - при 0,60-0,69 м/с та 20,3 % - при 0,80-0,89 м/с; найгірше - ділянки з повільною та дуже швидкою течією.

Температурні межі розвитку. З'ясовано, що личинки та лялечки мошок у межах Волинського Полісся розвиваються при температурі води від +1 до +27 єС (табл. 2). Залежно від температурного діапазону, в якому розвиваються водні фази, всі види розділено на 2 групи.

- Евритермні, які розвиваються в широкому температурному діапазоні (амплітуда понад 10 єС). Сюди віднесено 24 види із 6 родин: N. angustitarsis, N. latigonia, N. volhynica, W. lineata, W. equina, B. chelevini, B. erythrocephala, Od. frigida, Od. ornata, Od. pratora, Arg. behningi, Arg. dolini, Arg. noelleri, Arg. palustre, S. abbreviatum, S. curvistilus, S. hibernale, S. kachvorjanае, S. longipalpe, S. morsitans, S. paramorsitans, S. reptans, S. shevtshenkovae, S. simulans. Вони характеризуються високою пластичність по відношенню до температури води і тому мають найвищу (85,7 %) чисельність.

- Стенотермні, що мешкають у вузькому температурному діапазоні (амплітуда до 10 єС). Сюди належать 19 видів із 10 родів: St. trigonia, Bys. maculatus, Cn. lidia, Cn. verna, N. lundstromi, E. aureum, E. angustipes, E. securiforme, Sch. nigra, Sch. pusilla, Sch. suchomlinae, W. pseudequina, Od. intermedia, Arch. tuberosum, S. posticatum, S. promorsitans, S. rostratum, S. rubtzovi та S. truncatum. Представники групи нечисленні (14,3 %).

Загалом представники евритермної групи розвиваються при температурі води 1-27 єС, стенотермної - 6-21 єС. Личинки та лялечки найкраще (36,4 %) розвиваються у водоймах при температурі води 11-15 °С, в меншій кількості (23,2 % та 21,1 % відповідно) - при 6-10 °С та 16-20 °С, найгірше (1,3 %) - при 26-30 °С.

роль біотичних факторів у поширенні преімагінальних фаз розвитку мошок

Спектри живлення личинок. У роботі досліджено особливості сезонного живлення мошок у різних типах водойм Волинського Полісся. Аналіз вмісту кишечників симуліїд із 11 родів показав, що ці тварини є еврифагами. Встановлено, що до вмісту кишечників личинок входять ціанобактерії, евгленофітові, зелені та діатомові водорості, залишки тваринних організмів, детрит та мінеральні часточки. Їх співвідношення залежить від сезону, типу водотоку і видового складу планктону у водоймі.

У кишечниках масово зустрічаються ціанобактерії родів: Spirulina Turp., Merismopedia Meyen, Oscillatoria Vauch., Microcystis Lemm.; евгленофітові - Trachelomonas Ehr., Euglena Ehr., Phacus Dujard.; зелені - Coenochloris Korsch., Volvox L., Pediastrum Meyen, Closteriopsis Lemm., Gloeotila Kuetz., Actinastrum Lagerh., Coelastrum Nдg., Scenedesmus Meyen та діатомові - Cyclotella Kьtz., Melosira Ag., Synedra Ehr., Fragilaria Lyngb., Navicula Bori, Stauroneis Ehr., Gomphonema Ag., Cymbella Ag., Achnanthes Bory, Cocconeis Ehr., Nitzschia Hass. Навесні у вмісті кишечників переважав детрит з мінеральними часточками (50,5 %) та діатомові водорості (44,6 %). Відносний вміст організмів інших груп був незначним (рослинного походження - 4,2 %, тваринного - 0,7 %). Влітку у вмісті кишечників симуліїд переважав детрит з мінеральними часточками (79,8 %) та зелені водорості (9,8 %). Відносний вміст ціанобактерій, евгленофітових та діатомових водоростей був незначним і становив всередньому 8,8 %. Залишки тваринного походження зустрічалися рідко (1,6 %). Восени у харчовій масі переважав детрит з мінеральними часточками (85,5 %). Відносний вміст водоростей різних відділів (13,9 %) та залишків тваринного походження (0,6 %) був незначним. Взимку у вмісті кишечників також переважав детрит з мінеральними часточками (82,5 %). Значна частка (15,4 %) належала представникам Bacillariophytа. Залишки тваринного походження зустрічалися рідко (0,8 %). Відносний вміст Cyanophyta (0,5 %), Euglenophyta (0,04 %), Chlorophycophyta (0,76 %) був незначним.

З'ясовано, що основним компонентом вмісту кишечників личинок мошок незалежно від сезону і типу водотоку є детрит та мінеральні часточки. Спостерігається чітка тенденція до збільшення відносного вмісту детриту та мінеральних часточок з весни до осені і поступове їх зменшення у зимовий період. Застосування кількісного аналізу при вивченні Diatomeae та Chlorophycophyta в спектрі живлення мошок дозволило встановити, що чіткої трофічної спеціалізації останніх по відношенню до певних родів водоростей немає. Винятком стали лише представники роду Schoenbaueria, характерною особливістю яких була наявність в шлунку діатомей малих розмірів (20-40 м), домінантним був рід Cyclotella. До складу харчової маси особин інших родів симуліїд із водотоків цього ж типу масово входили представники роду Synedra, довжина стулок яких досягала 50-300 м, та види роду Cyclotella.

Отже, головне значення в живленні личинок Simuliidae посідає детрит та мінеральні часточки, які заповнюють більшу частину кишечника, а іноді становлять понад 90 % його вмісту.

Вплив хижаків та риб на динаміку угруповань преімагінальних фаз розвитку симуліїд. Обстежено кишечники 584 особин личинок комах-хижаків та риб. Встановлено, що хижаками преімагінальних фаз розвитку є представники шести родів волохокрильців (Hydropsyche Pict., Polycentropus Curt., Anabolia Steph., Ironoquia Banks, Halesus Steph., Lymnophylus Leach.), трьох родів одноденок (Baetis Leach., Ecdyonurus Etn., Leptophlebia Westw.), одного роду веснянок (Nemoura Lart.) та трьох родів бабок (Calopteryx Leach., Lestes Leach., Aechna F.). Крім того, водні фази симуліїд знайдені у харчовій масі чотирьох видів риб (Rutilus rutilus L., Scardinius erythrophthalmus L., Alburnus alburnus L., Carassius carassius L.). Волохокрильці та риби поїдають як личинок так і лялечок мошок, одноденки, веснянки та бабки - лише личинок. Крім того, волохокрильці в значній мірі обгризають дихальні нитки лялечок, що погіршує дихання і пригнічує розвиток симуліїд.

Найбільшу кількість личинок та лялечок мошок споживають волохокрильці (загалом 60,9 % (Hydropsyche - 28,5 %, Polycentropus - 1,2 %, Anabolia - 4,1 %, Ironoquia - 10,0 %, Halesus - 6,9 %, Lymnophylus - 10,2 %)), трохи менше бабки (загалом 17,1 % (Calopteryx - 10,4 %, Lestes - 2,2 %, Aechna - 4,4 %)) і риби (16,0 %) та в незначних кількостях одноденки (в цілому 5,5 % (Baetis - 3,7 %, Ecdyonurus - 0,7 %, Leptophlebia - 1,3 %)) і веснянки (0,4 %). Спеціалізації в живленні хижаків та риб конкретним родом симуліїд не виявлено. У вмісті їх кишечників зберігалося приблизно таке ж співвідношення мошок, яке характерне для даної водойми в період дослідження. Найбільша кількість решток (296 особин), які були вилучені з кишечників усіх зареєстрованих груп хижаків, належить представникам роду Boophthora (40,0 %). У меншій кількості (180, 96, 82 відповідно) траплялися представники родів Odagmia (24,3 %), Schoenbaueria (12,9 %) та Simulium (11,1 %).

Личинки волохокрильців родів Anabolia, Ironoquia, Halesus, Lymnophylus, одноденок родів Baetis, Leptophlebia та бабок роду Lestes - вперше зареєстровані як хижаки водних фаз мошок у водоймах Волинського Полісся.

Хижакам та рибам належить важливе значення у регуляції чисельності родів Simulium (5,65 % від загальної кількості особин роду знайдених у водоймах), Schoenbaueria (4,29 %) та Nevermannia (2,71 %). Однак, вони практично не впливають на зменшення кількості представників родів Cnetha (0,26 %) та Byssodon (0,32 %). Загалом, хижаки та риби здатні зменшувати чисельність симуліїд у проточних водоймах Волинського Полісся на 0,87 %.

Регуляція чисельності водних фаз паразитами. Обстежено 97 проточних водойм різного типу, досліджено 428 проб матеріалу. Встановлено, що екстенсивність ураження преімагінальних фаз розвитку симуліїд певним паразитом залежить від пори року та проточності водойми. Гриби уражають личинок та лялечок мошок, мікроспоридії та мермітіди - лише личинок. Серед паразитів найбільш поширеними (73,4 %) були мікроспоридії, із значно меншою частотою зустрічалися гриби та мермітіди (відповідно 11,4 % та 6,1 %) (табл. 3).

Таблиця 3 Поширення паразитів у проточних водоймах різних типів

№ за/п	Тип проточних водойм	Кількість досліджених проточних водойм	Кількість досліджених проб	Проточні водойми, в яких виявлені паразити
				Гриби	Мікро-споридії	Мермітіди
				Кількість во-дойм	ЕІ, у %	Кількість во-дойм	ЕІ, у %	Кількість во-дойм	ЕІ, у %
1.	Великі річки	4	36	-	-	4	36,1	3	30,5
2.	Середні річки	3	23	2	13,0	3	43,5	2	13,0
3.	Малі річки	25	109	6	10,1	21	79,8	5	6,4
4.	Струмки	6	24	1	4,2	5	45,8	-	-
5.	Меліоративні канали	59	236	14	14,4	55	81,7	4	2,1
Разом	97	428	23	11,4	88	73,4	14	6,1

Примітка: ЕІ - екстенсивність інвазії.

Відмічена чітка тенденція до зростання чисельності уражених паразитами личинок і лялечок мошок із травня по серпень, і зниження з вересня по листопад. Таким чином, найбільша кількість преімагінальних фаз розвитку симуліїд, уражених різними паразитами (7,67 %), припадає на літній період, і становить 53,91 % від усіх заражених особин, а найменша (0,15 %) - на зимовий, що складає лише 1,0 %. Навесні та восени чисельність інфікованих та інвазованих становила відповідно 3,91 % і 2,51 %, що склало 27,45 % і 17,64 % від усіх заражених особин.

Встановлено, що із 43 видів мошок, зареєстрованих в межах Волинського Полісся, 24 види схильні до ураження паразитами (табл. 4). З'ясовано, що захворювання викликають гриби із двох порядків (Blastocladiales роду Coelomicidium та Mucorales), 6 видів мікроспоридій (Plеistophora simulii Lutz. et Splendor, Plеistophora sp., Pegmatheca simulii Hazard, Oldacre, Thelohania fibrata Stricl., Amblyospora bracteata Stricl. та Amblyospora varians Leger.) та мермітіди роду Gastromermis Rubz.

Найбільша кількість паразитарних захворювань відмічена у Od. ornatа (26,5 %) та B. erythrocephala (24,3 %), найменша - у S. simulans (0,3 %), St. trigonia (0,3 %), S. promorsitans (0,5 %) та S. kachvorjanае (0,5 %). Влітку у меліоративних каналах зареєстровані три випадки спільного ураження мікроспоридіями Plеistophora simulii та грибами порядку Blastocladiales роду Coelomicidium личинок B. erythrocephala.

Основними регуляторами чисельності мошок у проточних водоймах різних типів протягом року виступають мікроспоридії, які уражають 10,6 % усіх особин, (74,4 % від загальної кількості уражених паразитами). У меншій кількості (відповідно 2,9 % та 0,7 % на чисельність впливають гриби та мермітіди (20,7 % і 4,9 % від загальної кількості уражених паразитами). Отже, у проточних водоймах Волинського Полісся паразити здатні знижувати чисельність угруповань преімагінальних фаз розвитку симуліїд на 14,2 %.

Таблиця 4 Екстенсивність уражения мошок паразитами у проточних водоймах різних типів, у %

№ п/п	Види мошок	Паразити
		Гриби	Мікроспоридії	Мермітіди	Разом
		Порядок Blastocladiales Рід Coelomicidium	Порядок Mucorales	Plеistophora simulii	Plеistophora sp.	Pegmatheca simulii	Thelohania fibrata	Amblyospora bracteata	Amblyospora varians
1.	St. trigonia	0,2	-	-	-	-	-	0,1	-	-	0,3
2.	Cn. verna	-	-	0,8	-	-	-	0,5	-	-	1,3
3.	N. latigonia	0,4	-	0,3	-	-	-	0,2	-	-	0,9
4.	N. volhynica	0,6	-	0,9	-	-	-	0,5	-	-	2,0
5.	E. aureum	0,9	-	0,6	-	-	0,4	-	-	-	1,9
6.	E. angustipes	0,4	-	1,3	-	-	0,5	-	-	-	2,2
7.	Sch. nigra	-	-	-	-	-	-	1,6	-	-	1,6
8.	Sch. pusilla	-	-	-	-	-	-	2,3	-	-	2,3
9.	W. equina	0,4	-	1,8	-	-	-	0,6	-	0,7	3,5
10.	W. lineata	1,0	-	2,4	-	-	-	1,1	-	0,6	5,1
11.	B. chelevini	1,3	0,4	2,0	0,2	0,4	1,0	0,8	-	1,1	7,2
12.	B. erythrocephala	4,1	1,6	6,2	2,5	0,2	6,0	1,3	-	2,4	24,3
13.	Od. frigida	0,2	-	0,2	0,1	-	0,1	0,2	-	-	0,8
14.	Od. ornata	1,6	-	9,2	2,8	0,8	3,3	8,8	-	-	26,5
15.	Od. pratorа	0,6	-	0,8	0,6	-	0,2	0,1	-	-	2,3
16.	Arg. dolini	1,0	-	0,6	-	-	0,4	-	-	-	2,0
17.	Arg. noellery	0,8	-	0,6	-	-	0,2	-	-	-	1,6
18.	S. curvistіlus	-	-	0,5	-	-	-	0,8	-	-	1,3
19.	S. kachvorjanае	0,4	-	0,1	-	-	-	-	-	-	0,5
20.	S. morsitans	1,0	0,6	1,0	-	-	0,3	-	0,1	-	3,0
21.	S. paramorsitans	1,8	1,0	2,7	-	-	0,3	-	1,7	0,1	7,6
22.	S. promorsitans	-	0,2	-	-	-	-	-	0,3	-	0,5
23.	S. shevtshenkovae	0,2	-	-	-	-	-	0,8	-	-	1,0
24.	S. simulans	-	-	-	-	-	-	0,3	-	-	0,3
	Разом	16,9	3,8	32,0	6,2	1,4	12,7	20,0	2,1	4,9	100,0

Подобные документы

• Особливості екологічного, соціального і економічного розвитку території (на прикладі Південного регіону України)

  Особливості еколого-економічного розвитку Південного регіону України: особливості природокористування і економічна оцінка природних ресурсів. Якісні і кількісні характеристики природних ресурсів регіону, цілі і забезпечення їх функціонального розвитку.
  
  реферат [18,8 K], добавлен 08.12.2010
  

• Вплив екологічної ситуації території на якісний склад фруктової продукції в межах Ізяславського району Хмельницької області

  Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.
  
  дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011
  

• Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність

  Характеристика факторів, які впливають на різноманітність і домінування видів риб у природних водоймах. Різноманітність іхтіофауни р. Дніпра, водосховищ, р. Десна. Природоохоронні заходи, які сприяють збільшенню цінних видів риби у річках Полісся.
  
  дипломная работа [261,3 K], добавлен 21.09.2010
  

• Динаміка рослинності піщаного кар’єру в околицях с.м.т. М-Коцюбинське

  Стан вивченості псамофітної флори й рослинності лівобережного полісся. Еколого-біологічна, господарська характеристика рослин псамофітів піщаного кар’єру регіону. Псамофітна рослинність Лівобережного Полісся. Роль псамофітів у заростанні пісків.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 16.04.2015
  

• Еколого-фаунстичний аналіз ґрунтової мезофауни Рожищенського району

  Опис району, матеріал та методика дослідження. Еколого-фауністична характеристика ґрунтової мезофауни, хорологія ґрунтової мезофауни у районі дослідження. Характеристика типових лісів, поширення ґрунтової мезофауни у соснових та березових лісах.
  
  дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.09.2012
  

• Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі

  Флора Житомирського Полісся. Інтродукція як джерело збагачення рослинних ресурсів. Природні умови, об’єкти, методи досліджень та історія вивчення інтродукції рододендронів у Житомирському Поліссі. Розмноження і використання інтродукованих рододендронів.
  
  дипломная работа [62,8 K], добавлен 18.11.2010
  

• Екологічний стан городньої продукції, вирощеної на території Червонозаводського району м. Харкова

  Характеристика джерел забруднення, їх вплив на екологічний стан природних компонентів території району. Екологічна ситуація і охорона природно-територіальних і природно-антропогенних комплексів території. Визначення екологічного стану городньої продукції.
  
  дипломная работа [6,4 M], добавлен 13.12.2011
  

• Еколого-економічні проблеми будівництва в Україні

  Соціо-екологічна залежність будівельної галузі, аналіз причин її неефективності в сучасній Україні. Еколого-економічний аналіз ЗАТ "Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів". Проблеми та перспективи розвитку "зеленого будівництва" в Україні.
  
  курсовая работа [575,1 K], добавлен 22.02.2012
  

• Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами

  Лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся. Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів.
  
  отчет по практике [712,1 K], добавлен 28.12.2012
  

• Екологія України. Проблеми. Географія. Шляхи рішення

  Аналіз динаміки екологічного стану України показав, що за останні п'ять років екологічна криза продовжує розвиватися, розростається, охоплюючи все більші території України. Повна відсутність асигнувань на серйозні природоохоронні міри у всіх галузях.
  
  курсовая работа [48,3 K], добавлен 11.07.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам