Вдосконалення державного земельного кадастру для організації використання і охорони земель у населених пунктах

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 332.64 : 332.27 : 711.13

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вдосконалення державного земельного кадастру для організації використання і охорони земель у населених пунктах

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Малахова Світлана Олександрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Ступень Михайло Григорович, Львівський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, декан землевпорядного факультету, завідувач кафедри земельного кадастру.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мішенін Євген Васильович, Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Лоїк Григорій Карлович, Національний університет біоресурсів та природокористування Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри земельного кадастру.

Захист відбудеться "01" жовтня 2010 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "30" серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиЛ.В. Левковська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ведення державного земельного кадастру в населених пунктах набуває все більшого значення з огляду на розвиток ринкових відносин в Україні, формування ринку земельних ділянок, удосконалення фіскальних інструментів (земельного податку, орендної плати, іпотеки) плати за землю, забезпечення раціонального використання земель та охорони довкілля.

Зважаючи на той факт, що до початку земельної реформи в населених пунктах державний земельний кадастр переважно виконував кількісно-облікову функцію, в умовах розвитку ринкової економіки зростає роль правової та фіскальної складових його призначення, у тому числі через належну державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки та речових прав, проведення грошової оцінки земель населених пунктів.

Водночас забезпечення належного контролю за використанням і охороною земель можливе лише на основі ефективної системи земельного кадастру. Державний земельний кадастр в Україні перебуває зараз у стані реорганізації. Надмірна бюрократизація земельних відносин, відсутність достовірних і гарантованих даних про право власності на землю, оцінку земель тощо призводять до численних порушень законодавства, зокрема самовільного зайняття земельних ділянок, ухилення від їх реєстрації, сплати земельного податку, орендної плати, у результаті чого державний і місцевий бюджети недоотримують значну частку земельної ренти.

Державний земельний кадастр населених пунктів має свої особливості і в сучасних умовах економічного розвитку потребує формування комплексної та інтегрованої системи правових, техніко-економічних і екологічних даних про земельні ділянки та об'єкти нерухомого майна, розміщені на їх території.

Матеріали державного земельного кадастру створюють основу для організації раціонального використання та охорони земель населених пунктів шляхом урахування особливостей містобудівних чинників через зонування території, аналіз стану об'єктів нерухомості, комплексну оцінку території, екологічну оцінку тощо. Необхідність застосування земельно-кадастрових даних для організації раціонального використання земель населених пунктів стає особливо актуальною у зв'язку з купівлею-продажем земельних ділянок несільськогосподарського призначення, проведенням торгів (аукціонів) з продажу земельних ділянок і прав на них, даруванням, передачею у спадщину, іншими земельними трансакціями. Вони є базою для функціонування приватних та державних інституцій у сфері управління нерухомістю, оподаткування та іпотечного кредитування, інформаційного та правового забезпечення ринку нерухомого майна, охорони земель тощо.

Методологію і практику організації використання та охорони земель досліджено в наукових працях відомих вітчизняних учених Бистрякова І. К., Варламова А. А., Волкова С. М., Данилишина Б. М., Добряка Д. С., Кузьмука П. Ф., Комова Н. В., Лесечка М. Д., Лисецького А. С., Лоїка Г. К., Лойка П. Ф., Мішеніна Є. В., Новаковського Л. Я., Нудельмана В. І., Сая С. І., Ступеня М. Г., Третяка А. М., Хвесика М. А., Хлистуна В. Н. та інших. Вагомий внесок у розвиток земельного кадастру зробили Бондар А. Л., Борукс А. Я., Вервейко А. П., Гнаткович Д. І., Гулько Р. Й., Лященко А. А., Магазищинков Т. Ф., Палєха Ю. М., Панчук О. Я. та інші.

У сучасних умовах проблема організації використання та охорони земель потребує дослідження у зв'язку з необхідністю розв'язання ринкових завдань, поєднаних з питаннями сталого розвитку населених пунктів. Насамперед вимагає ґрунтовного опрацювання концепція подальшого вдосконалення земельного кадастру населених пунктів у нашій державі як інформаційного базису організації використання та охорони земель, розвитку проблематики ринку землі, обґрунтування методологічних і методичних основ просторового планування землекористування в населених пунктах.

Особливого значення набувають питання розвитку земельного кадастру на регіональному рівні, особливо в населених пунктах, через посилення соціальних, економічних, екологічних проблем, у тому числі надмірного містобудівного розвитку, транспорту, нераціонального використання природних ресурсів і довкілля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних та навчально-методичних робіт Львівського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України, зокрема темою "Розробка науково обґрунтованих принципів організації та інформаційного забезпечення використання та охорони земель у Західному регіоні України" (номер державної реєстрації 0106U002077), де автором розроблено пропозиції щодо шляхів удосконалення системи державного земельного кадастру населених пунктів, оптимізації земельно-майнового комплексу та поліпшення земельно-кадастрової системи для раціонального використання та охорони земель населених пунктів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретичних та науково-методичних положень ведення державного земельного кадастру щодо використання та охорони земель у населених пунктах.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації послідовно розв'язувалися такі завдання:

· поглибити теоретико-методологічні основи організації використання й охорони земель населених пунктів;

· обґрунтувати перспективи оптимізації використання земельно-майнового комплексу населених пунктів;

· здійснити аналіз структури, динаміки та форм власності земель населених пунктів;

· виявити особливості ведення державного земельного кадастру населених пунктів;

· здійснити оцінку кадастрового забезпечення щодо розвитку ринку земель населених пунктів Львівської області;

· поглибити концептуальні підходи до ведення земельного кадастру населених пунктів;

· поліпшити методологічні і науково-методичні підходи до вдосконалення міського кадастру;

· виявити екологічну складову в системі земельного кадастру населених пунктів;

· визначити особливості формування міського кадастру для цілей містобудівного розвитку.

Об'єктом дослідження є процес функціонування системи державного земельного кадастру в населених пунктах для забезпечення організації використання та охорони земель.

Предметом дослідження є особливості ведення державного земельного кадастру населених пунктів та підходи до їх удосконалення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є економіка природокористування та охорони навколишнього середовища, праці вітчизняних і зарубіжних учених з розвитку земельного, містобудівного кадастру, а також дослідження у сфері організації раціонального землекористування та охорони земель у населених пунктах.

У дисертаційному дослідженні використані методи:

порівняльного та структурного аналізу, статистичних групувань - для регіонального аналізу рівня розвитку територіальної організації використання та охорони земель населених пунктів;

функціонального аналізу - для обґрунтування теоретичних засад територіальної організації використання та охорони земель населених пунктів регіону;

економіко-математичні, графічні - для розробки інструментарію визначення ефективності ведення державного земельного кадастру, розвитку ринку земель населених пунктів на рівні регіону;

логіко-структурні - для розробки інструментарію вдосконалення державного земельного кадастру населених пунктів регіону.

Основоположною методологією дисертаційної роботи є системний підхід з урахуванням міждисциплінарного характеру дослідження.

Інформаційну базу наукового дослідження становили офіційні статистичні та аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, зокрема державного земельного кадастру у Львівській області, а також відомості про використання та охорону земель у населених пунктах Львівщини, нормативно-правові документи, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в опрацюванні методологічних, методичних та прикладних положень з розвитку державного земельного кадастру на регіональному рівні, а саме:

вперше:

· обґрунтовано нові критерії удосконалення економічної та екологічної складових земельного кадастру населених пунктів, що враховують створення додаткового розділу стосовно плати за землю та відображення результатів якісної оцінки земель населених пунктів у земельному кадастрі;

удосконалено:

· сутнісні ознаки процесу впровадження екологічних чинників у систему використання та охорони земель у населених пунктах за рахунок ведення об'єднаної системи, що включає електронний земельний кадастр, системи реєстрації прав на нерухоме майно та підтримки рішень щодо розвитку територій населених пунктів;

· систему ведення земельно-майнової інформації на основі використання сучасних електронних методів для цілей містобудівного розвитку та доступу до неї землевласників та землекористувачів;

· науково-методичні підходи до якісної оцінки земель у межах населених пунктів, що, на відміну від існуючих підходів, ураховує використання багатофакторних критеріїв і принципів, які характеризують складність території населених пунктів;

набули подальшого розвитку:

· оцінка використання та охорони земель у населених пунктах на основі розширення державного обліку земель та об'єктів нерухомості, переходу до кадастрової оцінки нерухомості;

· основні положення організації використання земель у межах населених пунктів, в основу яких покладено комплексний метод оцінювання території і землекористування населених пунктів регіону на базі інформаційного забезпечення державного земельного кадастру, що поглиблює рівень знань про їх функціонування;

· підходи до оцінки, використання та формування ринку земель населених пунктів Львівської області, що включає поаспектну оцінку якості за окремими ознаками стану земель і комплексну оцінку за сукупністю властивостей;

· принципові ієрархічні рівні структурних компонентів міського кадастру населених пунктів з деталізацією компонентів електронного кадастру, а саме картографічного забезпечення, реєстрації нерухомого майна та земельної книги з уточненням інформаційних ресурсів міського кадастру;

· шляхи реалізації екологічної складової земельного кадастру за рахунок детального розподілу земель населених пунктів залежно від природного стану та соціоприродних особливостей території.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати дадуть змогу вдосконалити систему державного земельного кадастру населених пунктів щодо розвитку кадастрово-інформаційного забезпечення територіальної організації використання та охорони земель населених пунктів на рівні держави і регіону.

Методичні положення щодо вдосконалення державного земельного кадастру можуть використовуватися у процесі проведення якісної оцінки селитебних земель, розвитку ринку земель, а також здійснення земельної реформи, розробки регіональних програм використання та охорони земель.

Результати дисертаційної роботи допоможуть відповідним державним органам у вирішенні важливих проблем, а саме вдосконаленні нормативно-правового забезпечення регулювання земельних відносин, створенні дієвого механізму формування й розвитку земельного кадастру.

Наукові результати комплексного дослідження організації використання та охорони земельних ресурсів покладено в основу системи пріоритетних заходів щодо їх інформаційного забезпечення, ефективного і раціонального використання земель населених пунктів у Львівській області.

Найважливіші положення дисертаційного дослідження використані Головним управлінням Держкомзему у Львівській області (довідка № 01-16/7 від 02.03.2010 р.), Управлінням Держкомзему в Миколаївському районі Львівської області (довідка № 94 від 08.02.2010 р.), Управлінням Держкомзему в місті Самборі Львівської області (довідка № 01-16/306 від 19.02.2010 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи використані при підготовці лекційних курсів "Земельний кадастр", "Кадастр населених пунктів", "Містобудівний кадастр", "Економіка природокористування", "Кадастр природних ресурсів" та розробці навчально-методичних рекомендацій для проведення лабораторно-практичних занять з даних дисциплін у Львівському національному аграрному університеті (довідка № 01-35-03/3 від 26.02.2010 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота - самостійно виконана наукова праця, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання - удосконалення державного земельного кадастру для організації використання й охорони земель у населених пунктах.

Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору і становлять його науковий доробок.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і методологічні висновки та практичні результати досліджень апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях: "Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу" (м. Львів-Дубляни, 23-25 вересня 2009 р.), "Управління земельними ресурсами в умовах відкритої економіки" (м. Львів-Дубляни, 24 вересня 2009 р.), "Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (м. Харків, 1-2 жовтня 2009 р.), "Міжнародна співпраця та інтеграція у процесі підготовки фахівців із землевпорядкування та кадастру" (м. Одеса, 7-9 жовтня 2009 р.), "Сучасні проблеми використання й охорони земель в умовах розвитку ринкових відносин" (м. Харків, 15-16 жовтня 2009 р.), "Обмежені речові права на земельні ділянки: проблеми законодавчого забезпечення та реалізації" (м. Львів, 16 жовтня 2009 р.), "Університетська освіта: стан, проблеми, перспективи" (м. Львів-Дубляни, 12-13 листопада 2009 р.), "Науковий пошук молоді ХХІ століття" (Білорусь, м. Горки, 2-4 грудня, 2009 р.), "Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи-2009" (м. Полтава, 24-25 грудня 2009 р.), "Болонський процес очима студентів" (м. Київ, 2 березня 2010 р.), "Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку" (м. Київ, 19 березня 2010 р.), "Екологія: вчені у вирішенні проблем науки, освіти і практики" (м. Житомир, 25-26 березня 2010 р.), "Геофорум - 2010" (м. Львів-Яворів, 22-24 квітня 2010 р.), "Аграрний форум - 2010" (м. Суми, 8-11 квітня 2010 р.), "Механізми управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки" (м. Львів-Дубляни, 23-24 червня 2010 р.).

Публікації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження викладені у 21 опублікованій науковій праці загальним обсягом 6,91 друк. арк., з яких 6,24 друк. арк. належать особисто автору, з них 9 - у наукових фахових виданнях, 4 - в інших виданнях, 8 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 202 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 14 таблиць і 15 рисунків, список використаних джерел із 156 найменувань на 17 стор., 5 додатків - на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх упровадження й апробації.

У першому розділі "Наукові основи організації використання земель населених пунктів у сучасних умовах" систематизовано основні наукові уявлення щодо категорій земель населених пунктів, їх використання та охорони; обґрунтовано методологічні особливості використання та охорони земель населених пунктів, розроблено схему оцінювання землекористування, поглиблено зміст і обґрунтовані принципи та функції державного земельного кадастру населених пунктів; визначено основні методологічні особливості державного земельного кадастру населених пунктів.

Важливе значення в складі земельного фонду країни мають землі населених пунктів, які формуються під впливом різних факторів селитебного середовища. Землі населених пунктів, що умовно поділяються на дев'ять категорій, слід розглядати як і земельні ресурси, в широкому розумінні, із трьох позицій, тобто як антропогенний ресурс, природно видозмінений ресурс і об'єкт земельно-майнових відносин.

Землям населених пунктів як антропогенному ресурсу притаманні такі особливості, що обумовлюють територіально-операційну життєдіяльність населення, визначають виробничий базис виробництва. Як природно видозмінений ресурс вони характеризуються функціями, що формують екологічний баланс селитебної території, а саме сполучною, біотично-екологічною, гідрологічною та природоохоронною. Суттєво, що в умовах населених пунктів земля поєднана з майновими будівлями і спорудами, і це визначає її основну економічну цінність як об'єкта нерухомості. Незалежно від того, яким чином проявляється функціональна роль землі в системі населених пунктів, у цілому вона є важливим інтегральним соціоприродним ресурсом, елементом національного багатства, економічним джерелом плати за землю, що вимагає раціонального використання, відтворення та збереження екологічного різноманіття території.

Обґрунтовано, що використання земель необхідно розглядати як багатоаспектний процес, пов'язаний із економічними, егологічними, юридичними, адміністративними, культурними та іншими суспільними нормами, включаючи історично усталений характер землекористування, землеволодіння, оренди, реєстрації земель, планування землекористування та охорони земель, адміністрування, платності землекористування тощо. На сучасному етапі розвитку земельного кадастру в нашій державі значну увагу слід приділяти правовим питанням, у тому числі забезпеченню доступу до природних ресурсів та захисту прав громадян, особливо найбідніших прошарків населення.

Узагальнено сутність і особливості використання та охорони земель населених пунктів як суспільно-історичного процесу розподілу, організації, управління, використання та відтворення земель у межах населених пунктів для забезпечення середовища життєдіяльності людей. Використання земель у межах населених пунктів пов'язане із соціально-економічними умовами розміщення продуктивних сил, а також природними особливостями території, у тому числі характером рельєфоутворення, наявністю природних компонентів вод, лісів тощо, що потребує раціоналізації використання простору земної поверхні. У межах населених пунктів це передбачає здійснення територіальної, ландшафтної і функціональної охорони земель як комплексу заходів щодо забезпечення раціонального використання земельного простору, збереження цінних земель, відтворення екологічних, історико-культурних, рекреаційних ландшафтів місцевості та можливості використання земельних ділянок.

Згідно із запропонованою схемою, оцінювання землекористування можна визначити як процес відображення поєднаних екологічних та економічних характеристик об'єкта оцінки, його взаємозалежностей, що визначає кількість і якість кругообміну потоків у ресурсній і соціоекономічній системі. Схематичний вираз визначає оцінювання основних компонентів землекористування: по-перше, як фізичного та якісного об'єкта землекористування; по-друге, його економічних складових; по-третє, аналізу його складових управління та господарювання, тобто оцінювання процесу господарського використання землі; по-четверте, як соціально-економічний вимір цінності землекористування.

Установлено, що інформаційно-правовою основою раціонального використання та охорони земель населених пунктів є державний земельний кадастр, призначений для обліку фізичної, правової, економічної та іншої інформації про нерухомість. Виявлено суттєву різницю між вітчизняним та зарубіжним тлумаченням земельного кадастру, що потребує його уніфікації і подальшого вдосконалення в нашій країні. Запропоновано розглядати державний земельний кадастр як державну земельно-інформаційну систему, призначену для обліку фізичних, екологічних, правових, економічних та інших документованих відомостей про нерухомість. Земельний кадастр вимагає дотримання певних принципів, основними з яких щодо "Кадастру 2014" є: ідентичні кадастрові процедури для приватних та суспільних земельних об'єктів у цивільному та публічному праві; ніяких змін у власності на землю; реєстрація прав нерухомості; заява, згода, легалізація прав, професіоналізм у сфері реєстрації землі; правова незалежність; система фіксації меж; розміщення об'єктів нерухомості.

Земельний кадастр в Україні потребує розвитку фіскальної (оцінка та оподаткування), правової (реєстрація і нотаріальне посвідчення); управлінської (планування та інші адміністративні цілі) та екологічної (забезпечення сталого розвитку та охорони навколишнього природного середовища) функцій. Якісна реалізація цих функцій потребує електронного ведення державного земельного кадастру через єдину автоматизовану систему, що потребує створення інтегрованих баз даних такої системи про кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну та грошову, кількісну та якісну оцінки земель, а також системи реєстрації прав на нерухоме майно.

Основні методологічні особливості державного земельного кадастру населених пунктів запропоновано розглядати в такій послідовності: кадастрове зонування кадастрова реєстрація прав на нерухоме майно (у тому числі земельні ділянки) облік кількості земель облік якості земель населених пунктів економічна та грошова оцінка нерухомості населених пунктів. Сучасний земельний кадастр населених пунктів має забезпечити правову основу для раціонального використання та володіння землею через земельно-інформаційну систему, що містить суспільні дані щодо власності на землю та нерухоме майно в межах населених пунктів, району, області та країни. земельний кадастр екологічний

У другому розділі "Аналіз і оцінка сучасного стану ведення державного земельного кадастру населених пунктів" здійснено аналіз використання земель Львівської області, оцінено сучасний стан ведення державного земельного кадастру населених пунктів області та узагальнено особливості кадастрового забезпечення як інформаційної бази організації використання земель населених пунктів та функціонування ринку земель на регіональному рівні.

Специфіка земель населених пунктів визначає необхідність проведення різного спектру аналізу, обліку, оцінки та узагальнення характеристик земель, їх цінності й вартості. На регіональному рівні землі виділено за типами землекористування, видами основних земельних угідь та економічної діяльності, рівнем освоєння території. Базуючись на даних Земельного кадастру України, стан земель населених пунктів Львівщини проаналізовано за формами властності і землекористування, даними грошової оцінки земель, показниками ринку земель.

Аналіз розподілу земель серед основних власників і землекористувачів у Львівській області свідчить, що найбільша частка земельного фонду належить громадянам (41% загальної площі), лісогосподарським підприємствам (28%), а землі державної власності, що не надані в користування, становлять 15% від загальної площі земель. Відповідно до цільового використання у структурі земельного фонду землі населених пунктів охоплюють лише 6%, а забудовані землі - близько 5% території області.

У той же час за рівнем урбанізації Львівська область займає перше місце серед інших регіонів, а питома вага забудованих територій є однією з найвищих в Україні. Рівень урбанізації області набуває позитивної динаміки, зокрема населені пункти територіально розширились у два рази, а темпи їх зростання постійно збільшуються.

Загалом із 1928 населених пунктів дев'ять міст обласного значення розташовані на загальній площі 27,7 тис. га, 35 міст районного значення - на 25, 34 селища міського типу - на 14,0 та 1850 сільських населених пунктів - на площі 357,9 тисячі гектарів.

Територіальна структура землекористування Львівщини дає підстави умовно поділити область на два регіони - гірський і рівнинний (табл.). Рівниний регіон, безумовно, охоплює територію рівнинних адміністративних районів, на яких здійснюється переважно сільськогосподарське землекористування, а гірський - гірських і передгірських із провідним лісогосподарським видом землекористування.

Таблиця

Рівень освоєння території Львівщини у 2008 р.*

Регіон	Індекс
	сільськогосподарської освоєності	розораності	лісистості	урбанізованості
Гірський	0,46	0,28	0,50	0,04
Рівниний	0,68	0,45	0,21	0,06
Область	0,58	0,38	0,31	0,08

* Джерело: за даними Львівського головного обласного управління земельних ресурсів

Це свідчить про диференціацію рівня сільськогосподарської освоєності від 0,5 до 0,6 в рівнинних та 0,4-0,5 - у гірських адміністративних районах. Водночас індекс лісистості коливається відповідно від 0,12 до 0,78, а питома вага забудованих територій у Львівській області сягає 0,083, що є найвищим показником в Україні. Загалом згідно із земельним кадастром Львівщина має самодостатній та різнобічний земельно-ресурсний потенціал, основу якого становить сільськогосподарське, лісогосподарське, селитебне та інші види землекористування.

Стан ведення державного земельного кадастру населених пунктів у Львівській області характеризується такими показниками:

· зареєстровано понад 0,5 мільйона державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею та довгострокових (терміном понад 5 років) договорів оренди землі;

· проінвентаризовано 30% земель населених пунктів (130,08 тис. га);

· обліковується в державній власності 227,1, у приватній - 196,7 тис. га, що становить відповідно 53,6 і 46,4%, причому у власності громадян перебуває понад 2/3 земель, або 282,9 тис. га (переважна їх частина - це сільськогосподарські угіддя); землі запасу та землі, не надані у власність і постійне користування, займають приблизно 1/4 земель у межах населених пунктів, решта земель перебуває у власності й користуванні юридичних осіб;

· оцінено землі населених пунктів на площі 351,3 тис. га, або на 82,9% загальної площі населених пунктів, з нормативною вартістю 1 мІ від 35,3 грн. у м. Самборі до 153,3 грн. у м. Трускавці.

Інформаційна база земельного кадастру населених пунктів достатня для реалізації державної політики у сфері регулювання ринку земель (рис. 1). Продаж державних земель несільськогосподарського призначення у Львівській області почався 1999 року і постійно зростав, що забезпечило їй провідне місце в Україні. Загалом у регіоні продано 4378 земельних ділянок площею 2109,84 га і вартістю 650,63 млн. грн. При цьому динаміка вартості проданих земельних ділянок несільськогосподарського призначення свідчить про поступове зростання попиту і цін на них.

Рис. 1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення у Львівській області, 1999-2008 рр.

За функціональним спрямуванням продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення здійснювався в основному для обслуговування підприємств торгівлі (магазинів, кафе, барів), оздоровчих, виробничих, складських об'єктів, АЗС, житлової і громадської забудови. У структурі проданих таких земель Львівської області понад 90% становлять земельні ділянки несільськогосподарського призначення під об'єктами нерухомості. Частка проданих несільськогосподарських земель, вільних від забудови, в останні п'ять років дорівнювала від 4 (2005 р.) до 10% (2007 р.).

Визначено, що в населених пунктах на основі даних державного земельного кадастру, крім ринку земель, здійснюється інвентаризація, установлення меж земель населених пунктів, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а також наповнення бюджетів коштами від плати за землю.

Разом з тим ринок земель потребує автоматизованої системи реєстрації прав власності на земельні ділянки і державного земельного кадастру. Лише державна стабільна юридична основа буде запорукою економічного піднесення країни.

У третьому розділі "Наукові напрями застосування даних державного земельного кадастру для організації використання та охорони земель у населених пунктах" опрацьовано наукові напрями застосування даних державного земельного кадастру для організації використання та охорони земель у населених пунктах, розглянуто особливості формування міського кадастру для цілей містобудівного розвитку як передумови раціонального управління земельними ресурсами.

Основними орієнтирами розвитку земельного кадастру населених пунктів у ринкових умовах, на нашу думку, є наступні:

· максимальне збереження його нинішнього змісту, що створювався еволюційно;

· доповнення кадастрових документів відомостями, характерними для сучасної системи кадастру, тобто формування єдиної системи інформації про земельні ділянки, будівлі та споруди;

· уніфікація системи ведення державного земельного кадастру, застосування сучасних методів електронного його ведення, тобто комп'ютеризація всіх земельно-кадастрових робіт та впровадження он-лайн доступу власників землі та користувачів до земельно-кадастрової інформації;

· передбачення методів інтеграції земельно-майнової кадастрової інформації в єдиній системі державного земельного кадастру, поєднаної із системою реєстрації речових прав на нерухоме майно;

· cпрощення процедури оформлення документації, зокрема через запровадження єдиного організаційно-правового механізму посвідчення прав на земельні ділянки та оформлення правовстановлюючих документів на право власності на землю за принципом єдиного вікна;

· удосконалення системи оцінки земель, у тому числі на основі розширення державного обліку земель та об'єктів нерухомого майна, якісної оцінки земель населених пунктів, поступового переходу на здійснення кадастрової оцінки нерухомості.

Перспективи формування міського кадастру для цілей містобудівного розвитку вбачаються в забезпеченні можливості одержання узагальнених відомостей по окремих складових на все місто, планувальний район або мікрорайон і по конкретних об'єктах з відображенням кадастрової інформації.

Виходячи із чинного правового забезпечення формування кадастру міста, необхідно проводити кадастрове зонування в місті на основі планувальної структури, що включає наступні елементи: місто > кадастрова зона > кадастровий масив > кадастровий район > кадастровий мікрорайон > кадастровий квартал > сформований об'єкт нерухомості, майновий комплекс.

Структуру електронного міського кадастру можна представити у вигляді послідовності надання інформації на двох рівнях - міському та базовому.

Принципова відмінність такого електронного кадастру від традиційного державного земельного кадастру полягає у відображенні об'єктів нерухомості міста на електронній карті шляхом картографування об'єктів нерухомості на місцевості на поточний момент. В оперативному відношенні міський кадастр має супроводжуватися містобудівною інформацією.

Наявні традиційні кадастри населених пунктів (земельний, містобудівний, реєстр нерухомості) зосереджені в різних державних відомствах і ведуться окремо. Тому доцільно інтегрувати основні компоненти електронного кадастру (картографічне забезпечення, реєстрація нерухомого майна та земельна книга) в інформаційній системі.

Необхідність поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища потребує повноціної реалізації екологічної складової земельного кадастру.

У цьому зв'язку, по-перше, запропоновано деталізацію природозберігаючих та природовідтворювальних земель у межах населених пунктів залежно від природного стану та соціоприродних особливостей території.

Вважаємо обов'язковим проведення деталізованого обліку земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іншого природного призначення в межах населених пунктів, у тому числі озеленених територій і зелених насаджень у межах забудованих та відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, водовкритих земель, лісів та інших лісовкритих земель населених пунктів.

По-друге, необхідно здійснювати якісну оцінку земель населених пунктів для прийняття рішень щодо охорони селитебних земель, збереження екологічного балансу в урбоекосистемах, призупинення процесів деградації шляхом обгрунтування превентивних заходів поліпшення екологічного стану довкілля. Нами опрацьовано зміст і етапність якісної оцінки земель населених пунктів, яка досі не проводиться в системі державного земельного кадастру (рис. 2).



Рис. 2. Зміст якісної оцінки земель населених пунктів

Технологія якісної оцінки земель населених пунктів включає поаспектну оцінку якості за окремими ознаками стану земель і комплексну оцінку за сукупністю властивостей. Діапазон застосування якісної оцінки земель - від окремої земельної ділянки до території населеного пункту. Результати цієї оцінки слід розглядати як сукупність показників, що відображають якісний стан земель. Методологічну послідовність якісної оцінки земель можна навести у вигляді схеми: облік якості земель за окремими аспектами стану земель диференціована оцінка якості земель комплексна оцінка якості земель.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та авторське розв'язання важливого наукового завдання - удосконалення теоретичних та науково-методичних положень ведення державного земельного кадастру щодо використання та охорони земель у населених пунктах. На основі проведених досліджень питань удосконалення державного земельного кадастру для організації використання і охорони земель у населених пунктах сформульовано та визначено наступні наукові положення та практичні рекомендації.

1. Встановлено, що сучасний стан ведення державного земельного кадастру населених пунктів в Україні потребує удосконалення його економічної та екологічної складових щодо гарантування прав власності на землю і нерухоме майно, запровадження системи податкового адміністрування, формування повноцінної системи обліку та оцінки земель населених пунктів, у тому числі шляхом відображення результатів якісної оцінки земель населених пунктів у земельному кадастрі з метою забезпечення організації раціонального землекористування.

2. Поглиблено та обґрунтовано теоретико-методологічні основи організації землекористування населених пунктів, що полягають у розкритті сутнісних ознак процесу втілення екологічних чинників у систему використання та охорони земель у населених пунктах за рахунок ведення об'єднаної системи, що включає електронний земельний кадастр, систему реєстрації прав на нерухоме майно, систему підтримки рішень щодо розвитку територій населених пунктів.

3. Встановлено, що в умовах функціонування ринку землі та необхідності доступу до інформації удосконалено ведення земельно-майнової інформації за рахунок сучасних електронних методів для цілей містобудівного розвитку та доступу до неї землевласників та землекористувачів.

4. Результати аналізу структури, динаміки та форм власності земель населених пунктів довели необхідність використання та охорони земель у населених пунктах на основі розширення державного обліку земель та об'єктів нерухомості, переходу до кадастрової оцінки нерухомості; оцінювання урбанізованої території, нерухомості та землекористування, просторових взаємозалежностей та економічних потоків в ресурсній і соціоекономічній системі; збалансованого розвитку використання й охорони земель та оптимізації власності на землю в населених пунктах на основі результатів оцінювання земельних ресурсів.

5. Запропоновано для вдосконалення системи кадастрового обліку земель населених пунктів здійснювати класифікацію земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іншого природного призначення в межах населених пунктів залежно від природного стану та соціоприродних особливостей території, що включає: озеленені території на забудованих землях населених пунктів (крім лісів), у тому числі загального користування і спеціального призначення, та зелені насадження на житлових землях; відкриті землі в межах населених пунктів, що незабудовані, а саме без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, водовкриті землі під поверхневими водами (природні і штучні водойми), а також водопокриті території зайняті водними об'єктами, ліси та інші лісовкриті землі (крім озеленених територій) у межах забудованих земель населених пунктів.

6. Встановлено, що здійснення кадастрового забезпечення земель населених пунктів Львівської області стосовно розвитку ринку земель за рахунок поаспектної оцінки якості за окремими ознаками стану земель і комплексною оцінкою за сукупністю властивостей поліпшить реалізацію державної політики у сфері регулювання ринку земель та наповнення бюджету.

7. Поглиблено науково-методичні підходи до ведення міського кадастру шляхом удосконалення якісної оцінки земель у межах населених пунктів, що враховує використання багатофакторних критеріїв і принципів, які характеризують складність території населених пунктів.

8. Визначено, що земельний кадастр є інструментом ефективного використання землі та інших об'єктів нерухомості населених пунктів, залучення їх в обіг нерухомості, що потребує формування єдиної системи інтегрованого електронного державного земельного кадастру, поєднаного із системою реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також розвитку його базових компонентів та складових, обліку кількості та якості земель, функціонального зонування території, економічної і грошової оцінки земельних ділянок.

9. Обґрунтовано, що серед основних функцій державного земельного кадастру основну увагу слід приділяти розвитку правової (реєстрація прав власності на нерухоме майно, нотаріальне посвідчення), фіскальної (оцінка та оподаткування) та екологічної (охорона землі та екологічна безпека) функцій.

10. Запропоновано концептуальний підхід до ведення земельного кадастру населених пунктів шляхом реалізації екологічної складової земельного кадастру за рахунок детального розподілу земель населених пунктів залежно від природного стану та соціоприродних особливостей території. Екологічна складова державного земельного кадастру потребує переходу від технократичної концепції природокористування до сталого розвитку населених пунктів шляхом більш деталізованого обліку земель природоохоронного та природовідновного значення в межах населених пунктів та прилеглих територій, здійснення моніторингу і контролю за навколишнім середовищем, проведення якісної оцінки земель та визначення рівня забруднення земель і води та інших компонентів природи в населених пунктах для прийняття рішень щодо збереження відкритого простору, екологічного балансу в урбоекосистемах, призупинення процесів деградації, покращення природних умов проживання населення і стану здоров'я.

11. Обґрунтовано нові критерії удосконалення економічної та екологічної складових земельного кадастру населених пунктів, що враховують створення додаткового розділу стосовно плати за землю та відображення результатів якісної оцінки земель населених пунктів у земельному кадастрі. Якісну оцінку земель населених пунктів доцільно здійснювати як поаспектну оцінку якості землі за окремими ознаками стану і властивостями земельних ділянок і території населеного пункту. Методологічна послідовність якісної оцінки земель запропонована у вигляді схеми: облік якості земель за окремими аспектами стану земель > диференційована оцінка якості земель > комплексна оцінка якості земель.

12. Визначено принципові ієрархічні рівні структурних компонентів міського кадастру населених пунктів з деталізацією компонентів електронного кадастру, а саме картографічного забезпечення, реєстрації нерухомого майна та земельної книги з уточненням інформаційних ресурсів міського кадастру. Економічна складова державного земельного кадастру населених пунктів потребує формування єдиної системи відомостей про земельні ділянки і будівлі та споруди (їх частини), що розташовані на них, шляхом ведення інтегрованого електронного державного земельного кадастру в населених пунктах, поєднаного із системою реєстрації речових прав на нерухоме майно з відображенням в системі реєстрації сервітутів, обмежень та обтяжень; удосконалення державного обліку кількості та якості земель населених пунктів; введення нового земельно-інформаційного розділу щодо оподаткування нерухомості.

13. Обґрунтовано, що умовою реалізації методичного вдосконалення земельного кадастру населених пунктів є прийняття закону України "Про державний земельний кадастр ", методичних рекомендацій щодо якісної оцінки земель населених пунктів. Формою практичної реалізації заходів щодо вдосконалення системи державного земельного кадастру має стати загальнодержавна програма "Формування електронної системи ведення державного земельного кадастру".

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Малахова С. О. Особливості сучасного регулювання використання та охорони земель населених пунктів / С. О. Малахова // Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів: Львів. держ. агроуніверситет, 2008. - № 11. - С. 91-95. - (Серія "Землевпорядкування і земельний кадастр").

2. Малахова С. Економічні принципи земельної політики в регулюванні земельних відносин / С. Малахова // Вісник Львівського державного аграрного університету. - 2008. - № 15. - С. 655-659. - (Серія "Економіка АПК").

3. Малахова С. Основні засади оптимізації земельно-майнового комплексу в населених пунктах / С. Малахова // Вісник Львівського національного аграрного університету. - Львів: Львів. нац. аграр. ун-т, 2009. - № 12. - С. 106-109. - (Серія "Землевпорядкування і земельний кадастр").

4. Малахова С. О. Земельний кадастр як інформаційна база організації використання земель населених пунктів у Львівській області / С. О. Малахова // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. праць. - Одеса: ОДАУ, 2009. - № 51. - С. 139-142. - (Серія "Сільськогосподарські, технічні, економічні науки").

5. Малахова С. О. Застосування даних державного земельного кадастру в процесі функціонування ринку земель у Львівській області / С. О. Малахова // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.11. - С. 199-204.

6. Малахова С. О. Методичні положення наукових досліджень з організації використання земель у межах населених пунктів / С. Малахова // Землевпорядний вісник. - 2009. - № 11. - С. 46-48.

7. Малахова С. О. Основні елементи структури земельного фонду в населених пунктах / С. О. Малахова, З. Ю. Черевко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2010. - Вип. 6/2 (42). - С. 173-177. - (Серія "Економіка і менеджмент"). (Особистий внесок: запропоновано основні елементи структури земельного фонду в населених пунктах).

8. Малахова С. О. Державний земельний кадастр як важлива передумова організації використання земельних ресурсів / М. Г. Ступень, Р. Б. Таратула, С. О. Малахова // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2010. - Вип. 9/1 (43). - С. 126-130. - (Серія "Економіка і менеджмент"). (Особистий внесок: проаналізовано передумови організації використання земельних ресурсів).

9. Малахова С. О. Вдосконалення земельно-кадастрової системи для раціонального використання охорони земель у населених пунктах / С. О. Малахова, М. Г. Ступень // Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету. - 2010. - № 6. - С. 22-27. - (Серія "Економічні науки"). (Особистий внесок: запропоновано пропозиції щодо вдосконалення земельно-кадастрової системи для раціонального використання охорони земель у населених пунктах).

Матеріали наукових конференцій:

10. Малахова С. Шляхи вдосконалення системи державного земельного кадастру населених пунктів / С. Малахова // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу: матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 23-25 вер. 2009 р., Львів. Т. 1. - Львів: Львів. нац. аграр. ун-т, 2009. - С. 292-295.

11. Малахова С. Електронний міський кадастр - основа містобудівного розвитку / С. Малахова // Управління земельними ресурсами в умовах відкритої економіки: матеріали "Круглого столу - 2009", 24 вер. 2009 р., Львів. - Львів: ЛНАУ, 2009. - С. 124-126.

12. Малахова С. Утворення міського кадастру для цілей містобудування / С. Малахова // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тези доповідей Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. - Х., 2009. - С. 183.

13. Малахова С. О. Стан та перспективи розвитку автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру / С. О. Малахова // Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи - 2009: збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 груд. 2009 р., Полтава. - Полтава, 2009. - С. 52-56.

14. Малахова С. О. Способи вирішення проблеми раціонального використання та охорони земель / С. О. Малахова // Екологія: вчені у вирішенні проблем науки, освіти і практики: збірник тез доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 бер. 2010 р., Житомир. - Житомир: Вид-во Житомирського державного університету ім. І.Франка, 2010. - С. 56-58.

15. Малахова С. О. Зонування міських земель за цільовим призначенням / С. О. Малахова // Механізми управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки: матеріали "Круглого столу - 2010", 23-24 черв. 2010 р., Львів. - Львів: ЛНАУ, 2010. - С. 186-188.

16. Малахова С. О. Удосконалення освітньої системи вищих навчальних закладів України щодо Болонського процесу / С. О. Малахова // Університетська освіта: стан, проблеми, перспективи: матеріали наук.-метод. форуму, 12-13 лист. 2009 р., Львів. - Львів, 2009. - С. 287-289.

17. Malakhova S. Formation of small enterprises in the context of rural territories development / S. Malakhova // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: зб. VIII матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 19 бер. 2010 р., Київ / [ред. І.І. Тимошенко]. - К.: Видавництво Європейського університету, 2010. - С. 140-141.

Інші видання:

18. Малахова С. Аналіз і оцінка сучасного стану ведення державного земельного кадастру населених пунктів (на прикладі Львівської області) / С. Малахова // Геодезія, картографія і аерофотознімання: міжвідом. наук.-техн. зб. - 2009. - Вип. 72.1. - С. 128-134.

19. Малахова С. Сучасні способи вдосконалення системи державного земельного кадастру для раціонального використання та охорони земель населених пунктів / М. Ступень, Г. Нестеренко, С. Малахова // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: зб. наук. праць Західного геодезичного товариства УТГК. - 2010. - Вип. I (19). - С. 273-276. (Особистий внесок: обґрунтовано сучасні способи вдосконалення системи державного земельного кадастру для раціонального використання та охорони земель населених пунктів ).

20. Малахова С. О. Удосконалення земельно-кадастрової системи для раціонального використання та охорони земель населених пунктів / М. Г. Ступень, Р. Б. Таратула, С. О. Малахова // Вчені Львівського національного аграрного університету виробництву: каталог наукових розробок / [за ред. В.В. Снітинського, В.І. Лопушняка]. - Львів: Львів. нац. аграр. ун-т, 2010. - Вип. 10. - С. 115-116. (Особистий внесок: удосконалено земельно-кадастрову систему щодо раціонального використання земель населених пунктів).

21. Малахова С. О. Аналіз сучасного стану використання земель Львівської області / С. О. Малахова // Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб. / [відпов. ред. М.М. Осєтрін]. - К.: КНУБА, 2009. - Вип. 34. - С. 285-292.

АНОТАЦІЯ

Малахова С.О. Удосконалення державного земельного кадастру для організації використання та охорони земель у населених пунктах (на матеріалах Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена питанням розвитку державного земельного кадастру в населених пунктах України. Розкрито сутність державного земельного кадастру, його компонентну структуру, функції та основні особливості реалізації в населених пунктах України.

Проаналізовано забезпечення державного земельного кадастру як інформаційної бази організації використання земель населених пунктів та функціонування ринку земель на регіональному рівні на прикладі Львівської області.

Опрацьовано наукові напрями використання даних державного земельного кадастру для організації використання та охорони земель у населених пунктах, розглянуто особливості формування міського кадастру для цілей містобудівного розвитку як передумови раціонального управління земельними ресурсами. Розроблено практичні рекомендації з удосконалення системи якісної оцінки земель населених пунктів. Визначено перспективні напрями розвитку державного земельного кадастру населених пунктів.