Основні фактори,що призводять до погіршення екологічного стану Чорного і Азовського морів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОНАУКОВИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН

Реферат

на тему: «Основні фактори,що призводять до погіршення екологічного стану Чорного і Азовського морів»

Виконала: студентка 412/1 НГ

Бойцун К.О.

Перевірив: Блінніков Г. П.

Хмельницький 2014

Зміст

Вступ

1. Коротка характеристика Азовського моря

2. Екологічні проблеми моря

3. Шляхи вирішення екологічних проблем

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Азовське море -- унікальний природний об'єкт. Важливість збереження його в чистому вигляді - очевидна. Кожен з нас розуміє, що наше море є джерелом як матеріального, так і духовного багатства.

Рослинний і тваринний світ концентрується головним чином у поверхневому шарі, оскільки з глибини 200м води перенасичені сірководнем. В морі нараховується понад 660 видів рослин і більше 2000 представників тваринного світу [Географ енциклопедія України]. Промислове значення мають хамса, ставрида, шпроти, кефаль, камбала , водорості, мідії, креветки, устриці.

За останні десятиріччя значно погіршилася екологічна ситуація. Причинами цього стали наступні фактори:

інтенсивне промислове і рекреаційне освоєння морського узбережжя;

зарегулювання річкового стоку і забір води на потреби зрошення;

скидання дренажних вод з полів які зрошуються;

скидання промислових стічних вод у акваторію моря;

невпинний розвиток морського транспорту

Основними проблемами Азовського моря є його незадовільний екологічний стан, обумовлене активізацією економічної діяльності приморських країн в останні 10 років, при цьому рівень природоохоронної діяльності в цей період істотно погіршився. До розпаду СРСР в Україні і Росії реалізувалася, хоч і не ідеальна, але більш-менш послідовна державна політика щодо захисту гідросфери. З початку і до кінця 90-хроків у цих країнах відбувалися масштабні політико-економічні зміни, і питання екології відійшли на другий план, однак внаслідок різкого спаду економіки, паралельно знизився і рівень навантаження на екосистему.

З кінця 90-хкраїни регіону увійшли у фазу економічного зростання, в результаті чого антропогенний тиск на навколишнє середовище стало зростати: до 2008 р. Росія і Україна відновили чи перевищили обсяги промислового виробництва, що існували до краху соц.табору.

Відповідно, посилилося потрапляння в море забруднюючих речовин, які надходять зі стічними водами, а також при веденні сільського господарства і морських перевезеннях.

1. Коротка характеристика Азовського моря

Азовське море -- північно-східний бічний басейн Чорного моря, з яким воно з'єднується Керченською протокою (ширина 4,2 км). Це наймілкіше море в світі, Площа Азовського моря 39 тис. км^2, загальний об'єм води 290 км³. Пересічна глибина - 7,4 м, максимальна - 15 м. Крайні точки Азовського моря лежать між 45 ° 12'30"і 47 ° 17'30" півн. широти і між 33 ° 38 '(оз. Сиваш) і 39 ° 18' сх.довготи. Найбільша його довжина 343 км, найбільша ширина 231 км; довжина берегової лінії 1472 км, площа поверхні -- 37605 кмІ. (У цю площу не входять острови і коси, що займають 107,9 кв. Км).

Кліматичні умови мають континентальні риси - пересічна температура січня становить від -6⁰С до -1⁰С, липня - +22- +24. Річна кількість опадів зменшується зі сходу на захід з 600 мм до 340 мм. Пересічна солоність становить 13,8‰, максимальна - у затоці Сиваш - 250‰.

За морфологічними ознаками воно відноситься до плоских морів і являє собою мілководну водойму з невисокими береговими схилами. За віддаленості від океану в материк Азовське море є континентальним морем планети. У зимовий період можливе часткове або повнезамерзання, при цьому лід виноситься в Чорне море через Керченську протоку. Як правило, льодоутворення характерно для січня, але в холодні роки може мати місце на місяць раніше. Фауна Азовського моря в даний час включає 103 видиі підвиди риб. Біомаса фітопланктону досягає 200 г / м кв.

2. Екологічні проблеми моря

Головними екологічними проблемами моря є наступні:

забір води на зрошення і як наслідок - підвищення солоності води, особливо у пригирлових ділянках;

зміна екологічних умов відбивається на видовому складі і Чорного моря, оскільки саме акваторія Азову є місцем нерестилища чорноморських риб;

забруднення вод моря внаслідок скидання забруднених промислових і комунально-побутових стічних вод Керчі, Мелітополя, Донецька, Маріуполя та ін;

неконтрольований вилов морепродуктів.

Крім того Азовське море є важливим регіоном рекреації та відпочинку, тому прибережні території зазнають відчутних антропогенних впливів.

Головнітехногенні фактори, що найбільш негативний вплив на екологічну систему Азовського моря також є :

-- Сильнезабруднення, що впадають у море, з якими в нього потрапляють відходиметалургійних і хімічних підприємств, а також комунальні / побутові неочищені стічні води. Азовське море, яке було найбільш продуктивним у світі (з вилову риби на одиницю водного простору), в даний час практично втратило своє рибопромислове значення. В останні роки концентрація роданидов в морі перевищуєГДК в 12,6 рази, вміст фенолів перевищує нормативи у 7 разів.

Основними джерелами забруднення Азовського моря є промислові підприємства і порти міста Маріуполя. Металургійними комбінатами «Азовсталь», імені Ілліча, концерном«Азовмаш» щорічно скидається понад 800 млн. м3 (до 99% загального обсягу скидіву море) забруднених стічних вод. Головним забруднювачем є «Азовсталь», який щороку скидає в море понад 850 мільйонів куб. м відходів, що становить 99% від загального скиду забруднюючих речовин. Зокрема, на 1 грудня 2008 р. Комбінат скинув у море 86118,3 тис. м3 стічної води. У стоках спостерігається перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) по азоту амонійному в 2,74рази, по залізу загальному в 4 рази, міді -- в 2,26 рази, цинку -- у 1,76,нафтопродуктах -- в 2,26 рази. Великим забруднювачем є Маріупольський морськийторговельний порт. На 1 грудня. 2008 р. в море скинуто 233 тис. т зливнихстоків. Очисні споруди порту працюють недостатньо ефективно: в акваторії порту показник забруднення води, зокрема, по залізу, перевищували (на кінець 2008 р.)ГДК у 10 разів.

Турбує екологівпостійне зростання обсягів перевантажуються в українських морських портах сірки. Так, в порту Маріуполь перевантаження сірки з 1998 -- 2000 рр…збільшилася більш ніж у 2,5 рази і досягла близько 2 млн. т.

Комунальні відходи: у прибережних районах системи забору, очищення і подачі води знаходяться в дуже зношеному стані, оскільки будувалися 50-100 років тому, в багатьох населених пунктах каналізаційні системи з очищенням стоків взагалі відсутні, і в річки або безпосереднє море скидається неочищена вода. Заприводиться в пресі оцінками, щорічно в Азовське море скидається 5 млрд.кубічних метрів стічних вод;

-- Забруднення вод нафтою і нафто-продуктами в наслідок морських вантажоперевезень та діяльності портів (Найбільшою за останні роки стала катастрофа 11 листопада 2007 р., коли в Керченській протоці в результаті шторму були викинуті на берег або затонули 10 суден, переважно російських. У море потрапило від 2 до 4 тис. т мазуту і близько 7 тис. т сірки, що призвело до безпрецедентного забруднення островаТузла, дна і прибережних територій Керченської протоки, загибелі великої кількості риби, дельфінів і птахів, у тому числі і занесених до Червоної книги.За словами українських екологів, море зможе очиститися лише через 5-10 років,за найбільш песимістичними прогнозами -- через 15. Концентрація нафто-продуктів у Азовському морі подекуди перевищує ГДК у 10 разів. в Азовському морі існуєкритична ситуація. Концентрації нафтопродуктів перевищують ГДК у 150 разів,концентрації пестицидів при нормі 0 досягають 40 мг / л. Розливи нафтипогіршують кисневий обмін між водою і повітрям, пестициди отруюють водніо рганізми. Підтверджують це масові замори риби від кисневого голоду і пестицидного отруєння. Відсутність достатньої кількості належних портових споруддля складування та обробки екологічно небезпечних вантажів, а також низькийрівень забезпеченості морських транспортних засобів системами очищенняпобутових стоків та утилізації твердих відходів призводять до значного забруднення морських акваторій та акваторій портів.

У межахводоохоронної зони Азовського і Чорного морів накопичено значну кількістьтвердих побутових і промислових відходів. Технологічне недосконалістьоблаштування звалищ викликає забруднення поверхневих і підземних вод, створюєзагрозу погіршення санітарно-епідеміологічного стану і здоров'я населення,деградації рекреаційних ресурсів;

-- Заборонене,але використовуване донне тралення, що знищує донні біоценози. Хоча офіційновоно було заборонено ще в середині 1970-х років, рибалки продовжують використовувати трали, про що свідчать численні сліди донних тралення. Доннетралення небезпечне, перш за все, тим, що при такому способі вилову рибизнищуються також і всі придонні місця перебування риб і інших гідробіонтів,знищуються молюски-фільтратори -- основа кормової бази безлічі риб, у тому числій осетрових. Крім того, що піднялася каламуть розноситься на десятки кілометріві різко зменшує прозорість води. В даний час в Азовському морі працює декількадесятків промислових суден, що застосовують всі типи тралів. Вони мають дозволина роботу кільцевими неводами і обмежену кількість вилову. Насправді ж працюють тралами й приховують загальний улов, де кілограми на папері перетворюються на тонни на ділі. У результаті подібних дій не тільки знищуються запаси риби, але й ліквідуються традиційні місця годівлі та нересту. Крім того, перспективи збереження підводних лугів ускладнюються ще й тим, що сталася нещодавно в Керченській протоці.

-- Надмірний, вт.ч. браконьєрський вилов риби. Хижацька лов риби Мінрибгоспом, яка почалася з50-х років 20 століття методом потужної океанічної лову за допомогою великих мереж, замість традиційних невеликих, спеціальних снастей. Обсяги вилову риби в Азовському морі за останні 10 років скоротилися у 5 разів. Вилов риби в останні роки становив у середньому лише 20% рівня 60-х -- початку 70-х років, що призвело до щорічних втрат товарної продукції. Цимлянське водосховище забрало у Азова 80% прісної води, що призвело до зменшення площ нерестовищ осетрових,оселедця, рибця та підвищення солоності моря.;

-- Будівництвоводосховищ на основних, що живлять море річках (Дон, Кубань), перетворення цих водоймищ у гігантські промислові відстійники;

-- Інтенсивне впровадження в сусідніх регіонах, басейнах стоку в море зрошувального землеробства і рисосіяння, замість традиційних культур, що призвело до інтенсивної хімізації, забруднення грунтів, вод, засолення моря;

-- Неконтрольоване, лавинно подібне збільшення зливу пестицидів в море з прилеглихсільськогосподарських масивів і переміщення їх річками. Особливу небезпеку для екосистеми морів представляють сільськогосподарські стоки, до складу яких входить багато отруйних хімічних речовин, препаратів-пестицидів, призначенихдля знищення шкідливих комах і гризунів. З них найбільш небезпечним вважається ДДТ, який, потрапляючи у річки і моря, отруює рибу і особливо мальків. Згубно діють на фауну також мінеральні добрива -- нітрати і фосфати. Середнійвміст фосфору у водах Азовського моря коливається від 20-70 мкг / л. Зміст азоту коливається від 20-28 до 400 мкг / л .= вмирає риба. Зі стоком малих річок до басейнів Азовського моря потрапляє близько 12% не засвоєних азотних добрив, 13% фосфорних добрив та 6% пестицидів. Попадання в моря мінеральних добрив, особливо нітратів і фосфати, а також радіонуклідів та інших токсичнихречовин тягне за собою пере удобрення (водоростей) вод моря, і, як наслідок, -- бурхливе зростання фітопланктону («цвітіння» моря -- інтенсивний розвитоксиньо-зелених водоростей ), зменшення прозорості вод і загибель багатоклітинних водоростей.

-- Інтенсивне,без дотримання екологічних та санітарних норм будівництво на узбережжі, накосах моря безлічі пансіонатів і баз відпочинку. Значне антропогене навантаження в літній період на деяких ділянках рекреаційних зон призводить до порушення природного стану пляжів, прибережних лісів, і зниження їх рекреаційно-оздоровчого потенціалу;

-- Дампінг (відангл. Damping) -- поховання в море відходів, видалення відходів або інших предметів з штучних морських споруд, суден і літальних апаратів, умисне знищення морських платформ. Встановлено зв'язок вмісту токсичних забруднюючих речовин у воді Керченської протоки з обсягами та режимом дампінгу. Незважаючи на зниження обсягів скидаються грунтів, рівеньзабруднення водних мас ртуттю і свинцем з листопада 1991 по 1994 р. Суттє возріс при одночасному зниженні вмісту зазначених елементів у донних відкладеннях, що свідчить про вторинний забрудненні придонного шару вод. У донних відкладеннях для більшості визначаються забруднюючих речовин зберігається позитивна тенденція до їх накопичення в поверхневому шарі опадів. азовське море екологічний вода

3. Шляхи вирішення екологічних проблем

-- Зміна пріоритетів розвитку регіону -- мінімізація промислового виробництва (закриття або перенесення в інші області шкідливих підприємств), основними видами діяльностів приморських районах повинні стати рекреація та рибне господарство. Що стосується портово-транспортної інфраструктури, то необхідно посилити екологічний контроль за судноплавством та діяльністю портів, зменшити обсягперевезення на суднах небезпечних вантажів, добитися будівництва та модернізації очисних споруд у портах;

-- Скорочення безповоротного водоспоживання та збільшення річкового стоку, в тому числі за рахунок зниження водомісткості виробництв; істотне підвищення штрафів заскидання неочищених стоків промислових підприємств.

-- Корекція напрямків землеробства в прибережних регіонах, відмова від вирощування культур,які вимагають застосування хімічних добрив і пестицидів;

-- Значне розширення охоронюваних територій і акваторій для збереження гено- і екофонду;

-- Відновлення міграційних шляхів і нерестовищ риби

-- Жорсткість законодавства щодо управління та охорони берегової зони,

-- Постійний моніторинг стану морського середовища прибережних районів і моря

-- Оптимізація і збалансованість споживання вод Північно-Кримського каналу;

-- широке застосування на територіях, що використовують для зрошення води річок, що впадають в басейн Азовського моря нової технології вирощування рису, щодозволяє знизити витрату води в десятки разів;

-- закриття в Керченській протоцітузлинської промоїни, яка утворилася в 1925 році в результаті сильного шторму. Він «відрубав» косу Тузла (Середню косу) від материка, розширивши тим самим коридор протоки, давши можливість більшій кількості густо солоної водипроникати в Азовське море. «Закладення» промоїни може покласти початоквідновлення споконвічного режиму обміну між Чорним і Азовським морями; -- введення плати за користування водою для зрошення;.

-- Припинення скидання в море, лимани і річки неочищених стічних вод, поділ побутових іпромислових стоків, забезпечення останніх закритими циклами водообміну,каналізація зливових стоків і забезпечення їх очищення перед випуском у море,запобігання потрапляння в море і лимани неочищених дренажних вод.

Деякі з методів очищення:

1. Механічний метод.

Застосовується для відділення твердих нерозчинних домішок. Для цієї мети використовують проціджування, відстоювання, фільтрацію, видалення зважених частинок під дією відцентрових сил і віджимання.

2. Хімічні методи.

Використовуються для видалення із стічних вод розчинних домішок. Методи зв'язані з використанням реагентів, що перетворюють шкідливі домішки або в малотоксичні, або вмалорозчинні. До хімічних методів належать нейтралізація, окислення та відновлення, видалення іонів важких металів.

3.Фізико-хімічні методи.

За допомогою їх проводиться видалення зі стічних вод суспендованих і емульгованих домішок, а також розчинених органічних і неорганічних речовин. Основні способи: коагуляціяі флокуляція, флотація, адсорбція, іонний обмін, екстракція, зворотний осмос таультрафільтрація, десорбція, дезодорація, дегазація.

4. Термічний метод.

Використовується для видалення із стічних вод мінеральних солей (утворених Ca, Mg та іншими металами) і органічних речовин. До них відносяться: концентрування стічних вод з наступним виділенням розчинних речовин, окислення органічних речовин вприсутності каталізаторів при атмосферному чи підвищеному тиску, рідинно-фазногоокиснення органічних речовин і вогневе знешкодження.

5. Біохімічні методи.

Застосовуються для очищення стічних вод від багатьох розчинених органічних і деяких неорганічних речовин. Процес очищення заснований на здатності мікроорганізмів ідеяких рослин використовувати ці речовини для живлення в процесі життєдіяльності -- органічні речовини для мікроорганізмів є джерелом вуглецю. Розрізняють 2 стадії процесу очищення, що протікають з різною швидкістю:

-- Адсорбцію ізстічних вод тонкодисперсної і розчиненої домішки органічних і неорганічнихречовин поверхнею тіла мікроорганізмів

-- Руйнування адсорбованих речовин всередині клітини мікроорганізмів при протікають в нійхімічних процесів.

Для встановленняможливості подачі промислових стічних вод на біохімічні споруди встановлюють максимальні концентрації токсичних речовин, які не впливають на процеси біохімічного окислення і на роботу очисних споруд. Причому необхідно, щоб стічні води не містили отруйних речовин і домішок солей важких металів.

Для неорганічних речовин, які практично не піддаються окисленню, також встановлюють максимальні концентрації, при перевищенні яких води не можна піддавати біохімічної очистки.

Біохімічне очищення можливе як в штучних (аеротенкі, біофільтри), так і в природних (поля зрошення, фільтрації, біологічні ставки) умовах. Відомі аеробніта анаеробні методи біохімічної очистки стічних вод. Аеробний метод заснованийна використанні аеробних груп організмів, для життєдіяльності яких необхідний постійний приплив кисню і температура 20-40 С. При зміні кисневого татемпературного режиму склад і число мікроорганізмів змінюються. При аеробного очищення мікроорганізми культивуються в активному мулі або біоплівки. Анаеробніметоди очищення протікають без доступу кисню; їх використовують головним чином для знешкодження опадів. Аеробні процеси протікають в аеротенках і біофільтрах.Аеротенк -- змішувач з розосередженим випуском стічних вод; резервуар,наповнений активним мулом (активний мул -- колоїдна маса мінерального йорганічного складу, багата мікроорганізмами. Активний мул складається з живихорганізмів і твердого субстрату. Скупчення бактерій в активному мулі оточеніслизовим шаром (капсулами). Такі скупчення називаються зооглеями. Бактерії,позбавлені слизового шару, з меншою швидкістю окислюють забруднення. Активниймул являє собою амфотерний колоїдну систему, при рН = 4-9 має негативний заряд.В активному мулі знаходяться мікроорганізми різних груп, індивідуальні длякожного типу стічних вод). При проходженні стічної рідини з неї витягуються Nз аміаку, нітратів, амінокислот; Р і К з мінеральних солей цих речовин. Длянормальної роботи аеротенках активний мул піддається періодичної регенерації. Біофільтр є спорудою, викладене дрібним сипучим матеріалом, на якому перед пуском стічних вод створюється активна біологічна плівка, що складається з мікроорганізмів,водоростей, личинок комах і так далі., Які утворюють складний біоценоз, який бере участь в процесі очищення. Біоплівка зростає на наповнювачі біофільтра,вона має вигляд слизових обростань товщиною 1-3 мм і більше. Колір їїзмінюється зі зміною складу стічних вод від сірувато-жовтого дотемно-коричневого. Біофільтри мають досить великі розміри. Зазвичай це намивні фільтри, для яких необхідна великакількість фільтруємої речовини. Ефект одного фільтра близько 80%, тому часто використовують серію фільтрів і рециркуляцію потоку. У фільтри бактеріальної очищення повітря подається з допомогою вентиляторів і розподіляється через дифузори, забезпечені стулками, або через пористі мембрани. Надмірний осад віддаляється через телескопічні або автоматичні затвори і повертається в первинний відстійник.

Але як регулюється швидкість біохімічних реакцій? При заданій ступеня очищення основними факторами є концентрація потоку, вміст кисню в стічній воді,температура і рН середовища, вміст біогенних елементів, а також важких металеві мінеральних солей. Особливістю біохімічної очистки в штучних умовах є рекуперація активного мулу. Вважаючи на суху речовину, активний мул містить 37-52% білків, 20-35% амінокислот, також вітаміни групи В. Він може бути використаний для годівлі тварин, риб і птахів. Вже розроблені технологічні системи отримання білково-вітамінного кормового продукту (белвітаміна), виробництва суміші кормових дріжджів з мулом і одержання технологічної вітаміну В12 для комбікормової промисловості; отримання білка та активного вугілля.

Таким чином, очевидно, що спосіб біохімічної очистки може використовуватися для інших цілей.

Як вже зазначалося вище, існує також біохімічне очищення вод в природних умовах. У цьому випадку очищення протікає в грунті або воді за участю природних процесів. Основне значення має грунтова очищення, яка полягає в поступовому розкладанні органічної речовини стічних вод до найпростіших мінеральних сполук під дією грунтових мікроорганізмів. Грунтові способи очищення найкращим чином захищають поверхневі водойми від забруднення.

Землеробські поля зрошення представляють собою спеціальні майданчики, на яких відбувається очищення стічних вод, поєднана з обробітком різних сільськогосподарських культур. За відсутності останніх ці майданчики називаються полями фільтрації. Грунтовим методам очищення останнім часом приділяється велика увага, тому що разом з очищенням вод відбувається і інтенсифікація сільськогосподарського виробництва.

Біологічні ставки призначені для біологічного очищення і для доочищення стічних вод у комплексі з іншими очисними спорудами. Представляють вони з себе водойми глибиною 0,5-1,5 м, які розбиваються на кілька секцій. У зимовий час ставки не працюють.

Висновок

Як я спробувала відобразити у своєму рефераті, Азовське море стоїть на межі екологічної катастрофи. На мою думку, основною проблемою є те, що в Україні не існує чіткоїі забезпеченої необхідним фінансуванням державної політики,щодо захисту екосистеми Чорного і Азовського морів. Більш того, навіть закладені в бюджеті скромні суми на заходи з охорони і відтворення навколишнього середовища морівне витрачаються повністю або використовуються не за призначенням. А безкоординації та кооперації, в тому числі, фінансової, вирішити екологічні проблеми Азово-Чорноморського регіону неможливий. Так само досить вагомою проблемою є низька екологічна свідомість громадян СНД, яку потрібно підвищувати,і це завдання держави в тій же мірі, як і завдання громадян, адже якщо не почати порятунок Азовського моря зараз, яке і так вже на межі екологічної катастрофи, море може осягнути дуже сумна доля, що сильно відіб'ється на економічному стані України.

Списоквикористаної літератури

1.Маринич О. М. Географічна енциклопедія України. Т. 1. К., 1990;

2.І. А. Пирогов «Азовське море: минуле, сучасне, майбутнє.Http://gimnasia.genichesk.com.ua/azov_sea_book/index.htm;

3.Шнюков Є. Ф., Цемко В. П. Азовське море. К., 1987;

4.azovseaeco.com.ua/news/2008-03-13-101

5.hvylya.org/index.php?option=com_content&view=article&id=1424:2009-10-05-10-11-59&catid=4:2009-04-12-12-01-18&Itemid=10

6.ru.wikipedia.org/wiki/% D0% 90% D0% B7% D0% BE% D0% B2% D1% 81% D0% BA%D0% BE% D0% B5_% D0% BC% D0 % BE% D1% 80% D0% B5

Размещено на Allbest.ru