Біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки

Біосферний заповідник "Асканія-Нова". Природні заповідники "Горгани", "Єланецький степ", "Медобори", "Розточчя", "Черемський", "Вижницький", "Гуцульщина", "Деснянсько-Старогутський", "Подільські Товтри". Азово-Сиваський національний природний парк.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2014
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки

Зміст

Біосферний заповідник „Асканія-Нова".

Дунайський біосферний заповідник.

Карпатський біосферний заповідник.

Чорноморський біосферний заповідник.

Природний заповідник „Горгани".

Дніпровсько-Орільський природний заповідник.

Природний заповідник „Єланецький степ".

Казантипський природний заповідник.

Канівський природний заповідник.

Карадазький природний заповідник.

Кримський природний заповідник.

Луганський природний заповідник.

Природний заповідник „Медобори".

Природний заповідник „Мис Мартьян".

Опукський природний заповідник.

Поліський природний заповідник.

Рівненський природний заповідник.

Природний заповідник „Розточчя".

Український степовий природний заповідник.

Природний заповідник „Черемський".

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник.

Азово-Сиваський національний природний парк.

Національний природний парк „Вижницький".

Національний природний парк „Гуцульщина".

Національний природний парк „Деснянсько-Старогутський".

Карпатський національний природний парк.

Національний природний парк „Подільські Товтри".

Національний природний парк „Святі Гори".

Національний природний парк „Сколівські Бескиди".

Національний природний парк "Синевир".

Національний природний парк "Ужанський".

Шацький національний природний парк.

Яворівський національний природний парк.

Кременецький ботанічний сад.

Біосферний заповідник „Асканія-Нова"

Херсонська обл., Чаплинський р-н. Площа 33307,6 га.

Біосферний заповідник „Асканія-Нова" підпорядкований УААН.

Ділянка асканіського степу площею 520 десятин була заповідана ще у 1888 р., а зареєстрована як природно заповідна територія у 1898 р. В 1921 р. Декретом Ради Народних Комісарів УРСР тут створюється перший державний степовий заповідник, якому в 1983 р. Постановою Президії Південного відділення ВАСГНІЛ вирішено надати статус біосферного. В 1985 р. ЮНЕСКО видав сертифікат на його включення до світової мережі біосферних резерватів. Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. затверджено статус біосферного заповідника „Асканія-Нова". За фізико-географічним районуванням територія заповідника „Асканія-Нова" відноситься до Причорноморсько-Приазовського південно степового краю південно-степової підзони Степової зони. За схемою геоботанічного районування рослинність заповідника репрезентує Чаплинсько-Якимівсько-Приазовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. До червоної книги України віднесено 30 видів флори, 4 -мікобіоти та 32 - фауни, до Європейського червоного списку - 12 видів флори і 8 - фауни, до списків видів за Бернською конвенцією - 67 видів фауни 2 - флори.

Директор: Гавриленко Віктор Семенович

Адреса: 75230, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13

Тел.: (05538) 6-11-47, 6-11-90;факс: 6-12-32

E-mail: bp_askania-nova@chap.hs.ukrtel.net

Дунайський біосферний заповідник

Одеська обл., Кілійський р-н. Площа 46402,9 га.

Дунайський біосферний заповідник підпорядкований НАН України.

В 1973 р. у складі Чорноморського державного заповідника було створено філію „Дунайські плавні", яку Постановою ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1981 р. реорганізовано у самостійний державний заповідник. Указом Президента України від 10 серпня 1998 р. створено Дунайський біосферний заповідник. Рішенням міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО „Людина і біосфера" від 9 грудня 1998 р. заповідник включений до складу світової мережі біосферних резерватів. Цим же рішенням був створений румунсько-український біосферний резерват „Дельта Дунаю". В наступному році ЮНЕСКО прийнято рішення від 2 лютого 1999 р. про видачу відповідного диплому. Науковим куратором заповідника є Одеське відділення Інституту біології південних морів НАН України. За схемою фізико-географічного районування територія Дунайського біосферного заповідника входить до причорноморського середньостепового краю Середньостепової підзони Степової зони, а за схемою геоботанічного районування рослинність заповідника відноситься до Ізмаїльсько-Білгород-Дністровського (Дунайсько-Дністровського) округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-азіатської степової області. Заповідник створено для охорони дельтових екосистем, а також водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення. До Зеленої книги України занесені рослинні угруповання 9-и формацій. До червоної книги України занесено 8 видів рослин, а із тваринного світу - 61 вид. До міжнародних червоних списків занесено 15 видів фауни. Директор: Волошкевич Олександр Миколайович

Адреса: 68355, Одеська обл., Кілійськи р-н, м. Вилкове,

вул. Татарбунарського повстання, 132а

Тел.: (04843) 3-11-95; факс: 2-15-77

E-mail: reserve@odtel.net

Карпатський біосферний заповідник

Закарпатська обл., Рахівський, Тячівський, Хустський, Виноградівський р-ни. Площа 57880 га.

Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Створений Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. на площі 38930 га, а 11 квітня 1997 р. вийшов Указ Президента України про розширення території заповідника на 24315 га. Основою карпатського біосферного заповідника став карпатський державний заповідник. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968. площею 12672 га на території Івано-Франківської та Закарпатської (Рахівський і Тячівський р-ни) областей. В 1979 р. до нього приєднується Широколужанський масив (Тячівський р-н) та „Долина нарцисів" (Хустський р-н), а масиви на території Івано-Франківської області вилучаються. В 1990 р., завдяки включенню до складу заповідника Кузійського масиву (Рахівський р-н) площею 19899 га. В 1992 р. ЮНЕСКО видає сертифікат про віднесення Карпатського заповідника до світової мережі біосферних резерватів. В 1993 р. до складу Карпатського біосферного заповідника також увійшли Стужицький (Великоберезнянський р-н) та Мармароський (Рахівський р-н) масиви. В 1997 р. заповідник ще розширився за рахунок заказників загальнодержавного значення - Чорна гора, Юліївська гора (Виноградівський р-н), Кевелівський, Рогнеска, Свидовецький (Рахівський р-н). Стужицький масив у 1998 р. рішенням Закарпатських обласних органів влади включено до регіонального ландшафтного парку „Стужиця", на базі якого у вересні 1999 р. створено самостійну природоохоронну установу - національний природний парк „Ужанський". Науковим куратором заповідника є Інститут екології Карпат НАН України. В 1998 р. Рада Європи нагородила заповідник Європейським дипломом. За схемою фізико-географічного районування територія заповідника належить до Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни, а за геоботанічним районуванням його рослинність в цілому відноситься до Європейської широколистянолісової області Центральноєвропейської провінції Східнокарпатської гірської підпровінції. Зокрема, Чорногірський масив відноситься до Гірськокарпатського та Свидовецько-Покутсько-Мармароського округу, Угольськл-Широколужанський, Кузійський масив - до Карпатського округу, а Мармароський та Свидовецький масиви - до Свидовецько-Покутсько-Мармароського геоботанічного округу. До Зеленої книги України занесено 14 формацій, 1 субформацію, 2 групи асоціацій, які охоплюють 21 асоціацію лісів, 2 - чагарників, 13 - лук, 2 - боліт та 1 - степів. До Червоної книги України занесено 92 види флори і мікобіоти та 76 видів фауни, до Європейського червоного списку - 5 видів флори і 23 фауни, до списків за Бернською конвенцією - 181 вид фауни.

Директор: Гамор Федір Дмитрович

Адреса: 90600, Закарпатська обл., м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77, а/с №8

Тел.: (03132) 2-21-93, 2-26-32; факс: 2-26-59

E-mail: cbr@rakhiv.ukrtel.net

WEB-сайт http://cbr.nature.org.ua

Чорноморський біосферний заповідник

Херсонська обл., Голопристанський р-н. Площа 89129 га.

Заснований у 1927 р., підпорядкований НАН України.

Як біосферний заповідник затверджений Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. на основі сертифікату, виданого у 1985 р. сесією Координаційної Ради ЮНЕСКО. В 1998 р. Указом Президента України територію заповідника було розширено на 13461 га. Науковим куратором заповідника є Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю Південностепової підзони Степової зони. Рослинність репрезентує Цюрюпінсько-Скадовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів, а також ландшафтів типчаково-полинових причорноморських степів і солончаків. До Зеленої книги України занесено 11 степових та лісових асоціацій, які відносяться до 3-х формацій. До Червоної книги України занесено 24 види флори та 69 видів фауни, до Європейського червоного списку - 17 видів флори, а до світового - 7 видів флори та 12 - фауни.

Директор: Маяцький Георгій Борисович

Адреса: 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул., Лермонтова, 1

Тел.: (05539) 2-64-71, 2-67-57; факс: 2-10-04.

E-mail: zapovidnyk@selena.kherson.ua

Природний заповідник „Горгани"

Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н. Площа 5344,2 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 12 вересня 1996 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Науковим куратором є Український державний лісотехнічний університет ім. П.С. Погребняка. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни. Рослинність згідно геоботанічного районування належить до Горганського (Вишківсько-Гринявського) геоботанічного району Гірськокарпатського округу Східнокарпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської Європейської широколистянолісової області. Близько половини території заповідника займають вікові ліси, в яких відмічено 10 субформацій. Переважають буково-ялицево-смерекові, ялицево-смерекові, смерекові та, особливо, кедрово-смерекові праліси. До Зеленої книги України занесено 7 синтаксонів, в тому числі 3 лісові асоціації. До Червоної книги України занесено 20 видів флори та 22 види фауни, до Європейського червоного списку - 3 види фауни.

Директор: Кисляк Василь Михайлович

Адреса: 78400, Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул., Комарова, 7

Тел.: (03475) 2-36-99, факс: 2-54-55

E-mail: gorgany@base.nd.if.ua

Дніпровсько-Орільський природний заповідник

Дніпропетровська обл., Царичанський і Дніпропетровський р-ни. Площа 3766,2 га.

Створений 15 вересня 1990 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

На акваторії Дніпра встановлена охоронна зона шириною 50 м, а всього площа охоронної зони становить 3153 га. Науковим куратором заповідника є Дніпропетровський державний університет. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Лівобережно-Дніпровсько-Приазовського північно-степового краю Північностепової підзони степової зони. Рослинність згідно геоботанічного районування належить до Павлоградського (Дніпровсько-Донецького) округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Для заповідника характерні осокорові, вербові заплавні та соснові ліси, лучна, водна та прибережно-водна рослинність. До Зеленої книги України занесено рослинні угруповання однієї лісової групи асоціацій, однієї степової та чотирьох водних формацій. До Червоної книги України занесено 10 видів флори та 53 види фауни. До міжнародних червоних списків увійшли 15 видів фауни та 3 види флори.

Директор: Палієнко Юрій Миколайович

Адреса: 49098, м. Дніпропетровськ, вул. Полєтаєва, 2

Тел.: (0562) 49-84-63

E-mail: postmaster@eco05.dp.ua

Природний заповідник „Єланецький степ"

Миколаївська обл., Єланецький і Новоодеський р-ни. Площа 1675,7 га.

Створений 17 липня 1996 р. згідно з Указом Президента України. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Науковим куратором є Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. За фізико-географічним районуванням територія заповідника водить до Дністровсько-Дніпровського степового краю Північностепової підзони степової зони. Рослинність за геоботанічним районуванням відноситься до Бузько-Дніпровського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. У заповіднику зростають цілинні типчакові, типчаково-ковилові і чагарникові степи та петрофітні-степові угруповання. Деякі асоціації степових формації занесено до Зеленої книги України. До Червоної книги України віднесено 17 видів флори і 77 видів фауни, до Європейського червоного списку - 7 видів флори та 2 види фауни.

Директор: Садовський Геннадій Валентинович

Адреса: 55553, Миколаївська обл., Єланецький р-н, с. Калинівка

Тел.: (05159) 9-12-95, 9-72-34; факс: 9-72-14

Казантипський природний заповідник

АР Крим, Ленінський р-н. Площа 405,1 га.

Створений 12 травня 1998 р. згідно Указу Президента України. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Науковим куратором є Державний Нікітський ботанічний сад УААН. За схемою фізико-географічного районування територія заповідника входить до Кримського степового краю Південностепової підзони степової зони. Рослинність за геоботанічним районуванням відноситься до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. В заповіднику охороняються ділянки цілинних ковилових петрофітних і лучних степів, чагарникові гідрофільні угруповання, галофіті фітоценози прибережної смуги та зарості морських водоростей. Ценотична різноманітність представлена здебільшого асоціаціями степових формацій. Ряд яких занесено до Зеленої книги України. Флора нараховує 389 видів судинних рослин. До Червоної книги України занесено 18 видів флори та 17 видів фауни. До міжнародних червоних списків увійшли 5 видів флори та 16 фауни.

Директор: Максименко Валерій Олександрович

Адреса: 98213, АР Крим, Ленінський р-н, м. Щолкіно, 33, кв. 12

Тел./факс: (0657) 2-22-50

Канівський природний заповідник

Черкаська обл., Канівський р-н. Площа 2027 га.

Створений згідно з Постановою Наркомзему УРСР від 30 липня 1923 р. Підпорядкований Київському національному університету ім. Т. Шевченка, який водночас є науковим куратором заповідника.

З 1951 р. по 1968 р. слугував учбово-дослідним лісовим господарством Київського університету. Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. підтверджено його статус заповідника. У 1986 р. Постановою уряду його площа збільшилася на 1014,3 га і досягла сучасних розмірів. За схемою фізико-географічного районування територія заповідника знаходиться на межі Дністровсько-Дніпровського та Лівобережно-Дніпровського лісостепових країв Лісостепової зони. За геоботанічним районуванням рослинність цієї території відноситься до Уманьсько-Канівського (Правобережного центрального) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. В заповіднику зростають грабові, дубово-грабові, дубові, вербово-тополеві ліси, чагарникова, псамофітна та лучна рослинність. До Зеленої книги України занесено 2 лісові асоціації та фітоценози однієї степової формації. До Червоної книги України віднесено 29 видів флори, 4 - мікобіоти та 74 - фауни. До міжнародних червоних списків видів, що особливо охороняються, увійшли 5 видів флори та 13 видів фауни.

Директор: Чорний Микола Гаврилович

Адреса: 19000, Черкаська обл., м. Канів

Тел.: (04736) 4-30-47

E-mail: reserve@aquila.freenet.kiev.ua

Карадазький природний заповідник

АР Крим, Феодосійський р-н. Площа 2874,2 га.

Створений 9 серпня 1979 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР. Підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Інститут біології південних морів НАН України.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно геоботанічного районування - до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області. У заповіднику охороняється єдиний в Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, мінералогічною спадщиною кришталю, аметисту, сердоліку, агату, яшми, опалу. У складі рослинності переважають східнограбово-пухнастодубові, пухнаст-одубові, фісташкові, скельно-дубові, скельнодубово-ясеневі ліси та різнотравно-ковилово-злакові степи До Зеленої книги України занесено 3 асоціації 3-х лісових формацій, 15 асоціацій 5-и степових формацій, 2 асоціації томілярів. До Червоної книги України віднесено 73 види флори та 127 видів фауни. До Європейського червоного списку занесено 28 видів флори та 22 види фауни.

Директор: Морозова Алла Леонтіївна

Адреса: 98188, АР Крим, м. Феодосія, п.в. Курортне

Тел.: (06562) 3-83-31

E-mail: karadag@crimea.com

Кримський природний заповідник

АР Крим, Алуштинський р-н. Площа 44175 га.

Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

В 1923р. Раднарком Російської федерації прийняв декрет про створення на базі окремого заказника Кримського державного заповідника (Бахчисарайський р-н, землі міст Ялта і Алушта). З 1929 р. по 1935 р. заповідник перебував у різному відомчому підпорядкуванні, що негативно вплинуло на його розвиток. В 1949 р. до нього приєднано філіал „Лебедині острови" (Роздольненський і Красноперекопський р-ни), а через 4 роки межі заповідника було знову змінено. В 1957 р. його реорганізували в державне заповідно-мисливське господарство. Лише 29 червня 1991 р. Постановою Кабінету Міністрів УРСР цю територію відновлено у статусі державного заповідника. Науковим куратором заповідника є Симферопольський державний університет ім. М.В. Фрунзе. За схемою фізико-географічного районування гірсько-лісова частина території заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а „Лебедині острови" - до Римського степового краю Південностепової підзони степової зони. За геоботанічним районуванням рослинність гірсько-лісової частини відноситься до Кримського округу приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області, а рослинність „Лебединих островів" - до Присиваського округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. В заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові і кримсько-соснові ліси, а також унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно болотних птахів. До Зеленої книги України занесено 3 асоціації і рослинні угруповання 9-и формацій гірсько-лісової частини заповідника. До Червоної книги України віднесено 98 видів флори, 10 - мікобіоти, 50 - фауни. До Європейського червоного списку занесено 26 видів флори і 7 - фауни.

Директор: Бардаков Олександр Володимирович

Адреса: 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Партизанська, 42

Тел.: (06560) 5-04-40

E-mail: cr27zap@alushta.ylt.crimea.com

Луганський природний заповідник

Луганська обл., Станично-Луганський, Міловський, Свердловський р-ни. Площа 1575,5 га.

Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. у складі двох відділень - „Станично-Луганське" (494 га - Станично-Луганськи р-н) та „Стрільцівський степ" (494 га - Міловський р-н). У 1975 р. було створене третє відділення - „Провальський степ" (587,5 га - Свердловський р-н).

Заповідник підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Донецький ботанічний сад НАН України.

За схемою фізико-географічного районування відділення „Стрільцівський степ" та „Станично-Луганське" відносяться до Задонецько-Донського північностепового краю, а „Провальський степ" - до Донського північностепового краю Північностепової підзони степової зони. Зо схемою геоботанічного районування рослинність перших двох відділень відноситься до Старобільського округу, а відділення „Провальський степ" - до Донецького округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової зони. В заповіднику зростають цілинні різнотравно-ковилові, типчаково-ковилові степи, заплавні та байрачні ліси. До Зеленої книги України занесено 1 лісову, 78 степових та 5 прибережно-водних і водних асоціацій. До Червоної книги України віднесено 36 видів флори, 1 - мікобіоти, 91 - фауни. До Європейського червоного списку - 14 видів флори і 11 - фауни, до списків видів за Бернською конвенцією - 136 видів фауни.

Директор: Борозенець Віктор Олексійович

Адреса: 93600, Луганська обл., смт. Станично-Луганське-2, вул. Рубіжна, 95

Тел.: (06472) 2-63-91

Природний заповідник „Медобори".

Тернопільська обл., Густинський, Підволочиський, Кременецький р-ни. Площа 10455 га.

Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 8 лютого 1990 р. Складається з двох частин, а саме: „Медобори" (Густинський і Підволчиський р-ни) і „Кременецькі гори" (Кременецький р-н).

Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором є Український державний лісотехнічний університет ім. П.С. Погребняка.

За схемою фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Західноукраїнського лісостепового краю лісостепової зони. Рослинність філії „Медобори" за геоботанічним районуванням належить до Тернопільсько-Ярмолинського (Північно-подільського) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. В заповіднику переважають грабово-дубові, грабово-букові, дубово-букові, букові, дубові та грабові ліси. Подекуди зустрічаються ковилові степові, лучні та лучно-степові ділянки. До Зеленої книги України занесено 7 асоціацій чотирьох лісових формацій та 4 - трьох степових формацій. До Червоної книги України занесено 29 видів рослин і 29 - тварин. До Європейського червоного списку - 5 видів флори і 8 - фауни, до списків за Бернською конвенцією - 14 видів фауни та флори.

Директор: Музика Михайло Ярославович

Адреса: 48210, Тернопільська обл., Густинський р-н, смт. Гримайлів, вул. Міцкевича, 21

Тел.: (03557) 3-15-94, 3-12-93, 3-12-94

E-mail: medobory@gus.tr.yukrtel.net

Природний заповідник „Мис Мартьян".

АР Крим, м. Ялта. Площа 240 га.

Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 р. Підпорядкований Українській академії аграрних наук. Науковим куратором є Державний Нікітський ботанічний сад УААН.

За схемою фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни. Рослинність за геоботанічним районуванням належить до Гірського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області. У заповіднику зростають високоялицеві, високоялицево-пухнастодубові, суничникові-високоялівцеві, фісташково-високоялівцеві, пухнастодубові, пухнастодубово-східнограбові, кримськососново-пухнастодубові ліси. До Зеленої книги України занесено асоціації 4-х лісових формацій. До Червоної книги України занесено 36 видів флори та 35 - фауни. До міжнародних червоних списків увійшли 3 види флори і 5 - фауни.

Директор: Єжов Валерій Микитович

Адреса: 98600, АР Крим, м. Ялта, Нікітський бот сад

Тел.: (0654) 33-54-77

E-mail: nbs1812@ukr.net

Опукський природний заповідник.

АР Крим, Ленінський р-н. Площа 1592,3 га.

Створений 12 травня 1998 р. згідно з Указом Президента України. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Науковим куратором заповідника є Державний Нікітський ботанічний сад УААН.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника входить до Кримського степового краю Піденностепової підзони степової зони. Рослинність відноситься до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. В заповіднику охороняються ділянки типчаково-ковилоих степових та солончакових ландшафтів, унікальні чагарникові угруповання, скельні види рослин і тварин. Ценотична різноманітність представлена здебільшого асоціаціями степових формацій, ряд яких занесено до Зеленої книги України. До Червоної книги України занесено 14 видів флори та 9 видів фауни. До Міжнародних червоних списків увійшли 9 видів фауни.

Директор: Кузнєцов Семен Назарович

Адреса: 98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 31а

Тел.: (06561) 1-05-01

Поліський природний заповідник.

Житомирська обл., Овруцький та Олевський р-ни. Площа 20104 га.

Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 1 листопада 1968 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором заповідника є Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

За схемою фізико-географічного заповідника входить до Поліського краю зони мішаних лісів. Рослинність відноситься до Полісько-Придніпровського округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. В заповіднику охороняються в основному соснові ліси та оліготрофні болота. До Зеленої книги України занесено 8 асоціацій соснових лісів, 2 рослинні угруповання чотирьох болотних і 4 асоціацій чотирьох водних формацій. До Червоної книги України занесено 20 видів флори та 14 - фауни. До Європейського червоного списку - 2 види флори і 6 - видів фауни, до списків видів за Бернською конвенцією - 118 видів фауни.

Директор: Жила Сергій Миколайович

Адреса: 11100, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Селезінка

Тел.: (04148) 3-12-83, 3-42-88

Рівненський природний заповідник.

Рівненська обл., Сарненський, Володимерецький, Дубровицький і Рокитнянський р-ни. Площа 47046,8 га.

Створений 3 квітня 1999 р. згідно з Указом Президента України. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

Основу територіальної структури заповідника із статусом окремих відділень складають колишні заказники загальнодержавного значення - ландшафтний „Білозерський" (Володимерецький р-н), загальнозоологічний „Перебродівський" (Дубровицький і Рокитнянський р-ни), гідрологічний „Сомино" (Сарненський р-н) та ботанічний „Сира Погоня" (Рокитнянський р-н). Науковим куратором заповідника є Рівненський державний технічний університет. За фізико-географічним районуванням територія заповідника входить до Поліського краю зони мішаних лісів. Рослинність згідно геоботанічного районування відноситься до Ковельсько-Сарненського (Західно-поліського) округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. В заповіднику охороняються в основному мезотроні осоково-сфагнові болота, заболочені березові ті вільхові ліси, прибережно-водна і водна рослинність, а на суходолах - соснові ліси. Тут відмічені найпівденніші в Європі форпости грядово-можачинних болотних комплексів. До Зеленої книги України занесено деякі типові асоціації соснових та рідкісні на Українському Поліссі асоціації ялинових лісів, рослинні угруповання оліготрофних боліт високого ступеня розвитку, а також 3-х водних формацій. До Червоної книги України занесено 13 видів флори, 25 - фауни. До Європейського червоного списку - 6 видів фауни.

Директор: Степанов Олексій Євгенович

Адреса: 34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Гоголя, 34

Тел./факс: (03655) 3-47-63

Природний заповідник „Розточчя"

Львівська обл., Яворівський р-н. Площа 2080 га.

Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 р. Підпорядкований Міністерству освіти і науки України. Науковим куратором заповідника є Український державний лісотехнічний університет ім. П.С. Погребняка.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Західноукраїнського лісостепового краю лісостепової зони. Рослинність за геоботанічним районуванням - до Розтоцького округу Балтійської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. У заповіднику зростають складні за ценотичною структурою та біогеографічним походженням соснові, букові, яворові та дубові ліси, низинні болота. До Зеленої книги України належать 7 лісових асоціацій, угруповання однієї болотної і трьох водних формацій. До Червоної книги України занесено 28 видів флори і 3 - мікобіоти та 17 видів фауни. До Європейського червоного списку - 40 видів флори і 2 - фауни. До списків видів за Бернською конвенцією - 70 видів фауни та 5 - флори.

Директор: Дончук Олег Тадейович

81070, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, вул. Січових стрільців, 7

Тел.: (03259) 2-33-91

E-mail: zoomus@franko.lviv.ua

Український степовий природний заповідник

Площа 2768,4 га. Складається з чотирьох відділень: „Хомутовський степ" - 1028 га (Донецька обл., Ново азовський р-н, с. Хомутове), „Кам'яні могили" - 404 га (Донецька обл., Володарський р-н, с. Назарівна та Запорізька обл., Куйбишевський р-н), „Михайлівська цілина" - 202,4 га (Сумська обл., Лебединський р-н, с. Жовтневе), „Крейдова флора" - 1134 га (Донецька обл., Краснолиманський р-н та Слов'янський р-н, с. Крива Лука).

Заповідник створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 22 липня 1961 р. в результаті об'єднання самостійних заповідників: „Хомутовський степ", „Кам'яні могили" , „Михайлівська цілина" , „Стрільцівський степ", які увійшли до його складу як окремі відділення. „Стрільцівський степ" у 1968 р. було передано до складу Луганського природного заповідника. В 1988 р. Постановою Ради Міністрів УРСР створено ще одне відділення заповідника „Крейдова флора".

Заповідник підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника, крім відділення „Михайлівська цілина", відноситься до Донецького Північностепового краю Північностепової підзони тепової зони. „Михайлівська цілина" входить до Середньоруського лісостепового краю лісостепової зони. За геоботанічним районуванням відділення „Кам'яні могили" та „Хомутовський степ" відносяться до Жаданівського округу, а „Крейдова флора" - до Старобільського і Донецького округів, які разом охоплюються Приазовсько-Чорноморською степовою підпровінцією Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Відділення „Михайлівська цілина" входить до Ровенсько-Полтавського округу Лівобережно-Придніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. В заповіднику охороняються цілинні різнотрано-ковилові, типчаково-ковилові, лучні степи, унікальні ділянки кретофільної рослинності. До Зеленої книги України занесено 31 асоціацію, з яких 4 - лісових, 5 - чагарникових, 15 - степових і 7 - томілярів. До Червоної книги України занесено 62 види флори та 65 - фауни. До Європейського червоного списку занесено 9 видів флори і 7 - фауни.

Директор: Генов Анатолій Петрович

Адреса: 87100, Донецьк обл., Тельманівський р-н, с. Самсонове

Тел: (06296) 9-33-14

Природний заповідник „Черемський"

Волинська обл., Маневицький р-н. Площа 2975,7 га.

Створений згідно Указу Президента України від 19 грудня 2001 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором заповідника є Український національний аграрний університет (м. Київ).

Заповідник створений з метою збереження в природному стані типових та унікальних для Західного Полісся природних комплексів з усією сукупністю компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Маневицького району Західного Полісся зони мішаних лісів. Для даної території характерна значна лісистість і заболоченість. До Червоної книги України занесено 4 види рослин та 11 рідкісних видів тварин, а також 2 види тварин до Європейського червоного списку.

Директор: Пащук Степан Іванович

Адреса: 44600, Волинська обл., смт. Малевичі, вул. К. Маркса, 33

Тел.: (03376) 2-12-06

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник

АР Крим. Площа 14584 га.

Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором заповідника є Національний науково-природничий музей НАН України.

Згідно фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а його рослинність за геоботанічним районуванням - до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області. В заповіднику зростають високоялівцеві, скельно дубові, пухнастодубові, східно грабові, букові, грабово-букові, кримськососнові та сосновськососнові ліси. До Зеленої книги України занесено 10 лісових, 6 степових та 2 чагарникових син таксонів. До Червоної книги України занесено 82 види флори та 36 - фауни. До міжнародних червоних списків увійшли 27 видів флори та 5 - фауни.

Директор: Мірошниченко Олександр Михайлович

Адреса: 98600, АР Крим, м. Ялта, пр-т Совєтський, а/с №25

Тел.: (06554) 37-88-41, факс: 37-98-38

Азово-Сиваський національний природний парк

Херсонська обл., Новотроїцький та Генічеський р-ни. Площа 52154 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 25 лютого 1993 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

У липні 1927 р. Постановою Рад наркому УРСР на нинішній території парку було створено Над морський заповідник, до якого увійшли окремі ділянки Північного Причорномор'я, Сиваша та Азовського моря. До кінця 1932 р. він знаходився у складі заповідника „Асканія-Нова", а з січня 1933 р. почав функціонувати як самостійна установа. В липні 1937 р. на його основі було створено два нових заповідники: Чорноморський та Азово-Сиваський. У серпні 1957 р. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР Азово-Сиваський заповідник був реорганізований в Азово-Сиваське державне заповідно-мисливське господарство, до складу якого увійшли о. Бірючий та 4 острови в Сиваші: Куюк-Тук (частина), Чурюк (частина), Мартинячий та Китай, а також однокілометрова морська смуга навколо о. Бірючий та чистина акваторії Сиваша навколо вище згаданих островів. Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1975 р. територію Азово-Сиваського державного заповідного-мисливського господарства включено до переліку водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення як місця оселення водоплавних птахів (Рамсарська конвенція). В 1993 р. до Азово-Сиваського національного природного парку відійшли площі вище згаданого Азово-Сиваського державного заповідно-мисливського господарства. Науковим куратором парку є Мелітопольський педінститут. За схемою фізико-географічного районування територія парку знаходиться в межах Присивасько-Приазовської низовинної області Причорноморсько-Приазовської сухостепової провінції та Присивасько-Кримської низовинної області Кримської степової провінції сухостепової підзони степової зони України. Згідно з системою геоботанічного районування суходільна частина парку входить до При сиваського округу підзони Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтійської) провінції Європейсько-Азіатської степової області. Прибережні райони Чорного і Азовського морів і особливо, Сиваша з його численними островами та півостровами, є місцем масового гніздування, а також зупинки птахів під час весняно-осінніх міграцій. До Зеленої книги України занесено 7 степових асоціацій. До Червоної книги України занесено 4 види ссавців, 30 - птахів, 4 - плазунів, 2 - риб, 2 - молюсків, 5 - комах, 1 - ракоподібних, 1 - гідроїдних поліпів. До Європейського червоного списку 2 - види птахів.

Директор: Поповчук Євген Сергійович

Адреса: 75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Петровського, 54

Тел.: (05534) 2-21-09, факс: 2-27-98

Національний природний парк „Вижницький"

Чернівецька обл., Вижницький р-н. Площа 7928,4 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 30 серпня 1995 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

На території парку є рекреаційні заклади, а саме: турбаза, будинок відпочинку, літні молодіжні та дитячі табори. Науковим куратором парку є Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича. За схемою фізико-географічного районування територія парку знаходиться на межі Українських Карпат та Передкарпаття в межах Буковинських Карпат і входить до району Берегометського низогір'я Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни. За геоботанічним районуванням рослинність парку належить до Карпатського округу Східнокарпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. До Зеленої книги України занесено 4 лісових асоціацій. До Червоної книги України занесено 34 види рослин. До списку Бернської конвенції - 4. У складі фауни виявлено 41 вид ссавців, 127 - птахів, 7 - плазунів, 11 - земноводних, з них до Червоної книги України занесено 23 види, а до Європейського червоного списку - 8 видів.

Директор: Сорокан Юрій Ілліч

Адреса: 59233, Чернівецька обл., Вижницький р-н, смт. Берегомет, вул. Головна, 61

Тел.: (03730) 3-69-06, 3-60-52, факс: 3-63-49

E-mail: vkorzhyk@chsu.cv.ua

Національний природний парк „Гуцульщина"

Івано-Франківська обл., Косівський р-н. Площа 32271 га.

Створений згідно з Указом Президентом України від 14 травня 2002 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Науковим куратором парку є Львівський національний університет ім. І. Франка. Територія парку визначається унікальними природними ландшафтами, своєрідністю геологічної будови рельєфу, розмаїттям рослинного та тваринного світ, наявністю місць зростання рослин та мешкання тварин, що занесені до Червоної книги України, м'яким помірним кліматом сприятливим для розвитку рекреації, має велику культурно-історичну цінність, пов'язану з рядом історичних подій, наявністю пам'яток історії та культури. Національний природний парк „Гуцульщина" створений з метою збереження в природному стані типових та унікальних природних комплексів Покутських Карпат, поліпшення екологічного стану довкілля, зростання рівня благоустрою території, створення матеріально-технічної бази індустрії відпочинку та оздоровлення.

Директор: Пророчук Василь Васильович

Адреса: 78000. Івано-Франківська обл., м. Косів, вул. Грушевського, 4.

Тел.: (03478) 2-23-53, 2-22-23; факс: 2-23-60

Національний природний парк „Деснянсько-Старогутський"

Сумська обл., Середино-Будський р-н. Площа 16215,1 га. Створений згідно з Указом Президента України від 23 лютого 1999 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів.

НПП „Деснянсь-Старогутський" є першим кроком на шляху створення міждержавного українсько-російського біосферного резервату „Староруські і брянські ліси". Науковим куратором парку є Сумський державний аграрний університет. Територія парку належить до області Новгород-Сіверського Полісся Поліської провінції, яка входить до зони мішаних лісів південного заходу Східноєвропейської рівнини. Згідно з геоботанічним районуванням рослинність парку належить до Чернігівсько-Новгород-Сіверського (Східно-Поліського) геоботанічного округу Поліської підпровінції Європейської широколистянолісової області. За характером рослинного покриву територія парку поділяється на дві частини - Придеснянську та Старогутську. В першій рослинний покрив представлений комплексом заплавної рослинності Десни та її невеликих приток, а також ділянками лісів на боровій терасі. Масив Старогутських лісів представляє кореальний комплекс із переважанням середньовікових соснових лісів з домінуванням зелених та сфагнових мохів, а також боліт. Флора парку налічує понад 700 видів судинних рослин, з них до Червоної книги України занесено 18 видів. Знайдено 5 рідкісних рослинних угруповань, які занесено до Зеленої книги України, 10 - земноводних та більше 30 видів риб. До червоної книги України занесено 24 види фауни.

Директор: Капіруля Олексій Михайлович

Адреса: 41000, Сумська обл., м. Середина-Буда, вул. Новгородсіверська, 62.

Тел.: (05451) 9-21-70, факс: 9-14-49.

Карпатський національний природний парк

Івано-Франківська обл., Верховинський і Надвірнянський р-ни. Площа 50303 га.

Це - перший і один з найбільших в Україні національний природний парк. Утворений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1980 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів.

До 1968 р. частина нинішньої території парку знаходилась у складі Карпатського державного заповідника, від якого при створенні НПП були відокремлені Говерлянське і Високогірне лісництва. На території парку є 8 баз відпочинку, 9 санаторіїв, 3 спортивні бази, 2 літніх оздоровчих комплекси, 6 оздоровчих таборів та 6 зон відпочинку. Тут багато пам'яток монументальної архітектури, історії та культури, а також археологічних пам'яток і місць, пов'язаних з визначними історичними подіями (опришківський рух, події світових війн). Науковим куратором парку є Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака. За фізико-географічним районуванням територія парку належить до Вододільно-Верховинської та Полонинсько-Чорногорської областей провінції Українських Карпат Карпатської ландшафтної гірської країни. Рослинність парку згідно геоботанічного районування належить до Карпатського округу Східно-карпатської гірської підпровінції Європейської широколистянолісової області. У парку представлені унікальні для Центральної Європи лісові, субальпійські та альпійські природні комплекси, мішані буково-ялицево-смерекові і чисті смерекові ліси. До Зеленої книги України занесено 31 асоціацію. До Червоної книги України занесено 78 видів, а до Європейського червоного списку - 3 види флори. Загальна кількість видів фауни складає: ссавців - 48, птахів - 110, риб - 11, земноводних - 10, плазунів - 6 видів. З них до Червоної книги України занесено 32 види.

Директор: Побережник Йосип Йосипович

Адреса: 78500, Івано-Франківська обл., м. Яремча, вул. Стуса, 6.

Тел.: (03434) 2-27-31; 2-11-58; 2-11-59; факс: 2-28-17.

E-mail: cnnp@jarif.ua

Національний природний парк „Подільські Товтри"

Хмельницька обл., Городоцький, Кам'янець-Подільський та Чемеревоцький р-ни. Площа 261316 га.

Створений Указом Президента України від 27 червня 1996 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

На території національного парку розташовано 70 санаторіїв, профілакторіїв та баз відпочинку, зосереджені значні запаси цілющих мінеральних вод типу "Нафтуся" ("Сатанівська" у м. Сатанів) і "Миргородська". Тут знаходяться чисельні пам'ятки історії та культури, зокрема, Національний історико-культурний заповідник (м. Кам'янець-Подільський), Кам'янець-Подільська фортеця та інші. В межах парку розташовано 15 природно - заповідних об'єктів загальнодержавного і 130 - місцевого значення. Науковим куратором парку є Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Згідно з фізико-географічним районуванням територія парку відноситься до Західно-Подільської височинної області Західноукраїнської лісостепової провінції лісостепової зони. В ньому представлені унікальні ландшафти Товторвого кряжу Поділля. Останній є залишком тортонського бар'єрного рифу і не має аналогів у Східній Європі. Цікавими для відвідувачів парку є як самі Товтри, так і каньйони Дністра, чисельні карстові утворення, печери (у тому числі печера Атлантида), унікальні виходи силурійських порід та озера. За геоботанічним районуванням територія парку належить до Теофіпольсько-Ярмолинського (Північно-Подільського) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської лісостепової провінції Європейсько-Сибірської лісостепової геоботанічної області. Рослинність парку формують діброви, у складі яких переважають дубові, грабово-дубові, грабово-дубово-ясеневі та букові фітоценози, а також своєрідні угруповання степів (в тому числі й ковилові), оригінальна лучна рослинність. За існуючими даними у парку зростає майже 1 700 видів рослин, з яких 60 - занесено до Червоної книги України. До Зеленої книги України занесено 5 - лісових та 7 - степових рослинних угруповань. До Червоної книги України занесено 29 видів тварин. Адреса сайту НПП „Подільські Товтри" в Інтернеті: www.tovtry.km.ua; www.kp.km.ua/tovtry

Директор: Нікітін Олександр Костянтинович.

Адреса: 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, площа Польський ринок, 6.

Тел.: (03849) 3-27-71; факс: 3-12-70.

E-mail: tovtry@kp.rel.com.ua

Національний природний парк „Святі Гори"

заповідник природний біосферний національний

Донецька обл., Краснолиманський, Слов'янський р-ни та м. Слов"яногірськ. Площа 40589 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 13 лютого 1997 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. В межах парку знаходиться 179 оздоровчих закладів. Науковим куратором парку є Донецький державний університет.

За фізико-географічним районуванням територія парку належить до Західно-Донецької схилової височинної області Донецької північно степової провінції у межах степової зони. Рослинність належить до Донецького округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової геоботанічної провінції Європейсько-Азіатської степової області. Для даної території типовою є лісова рослинність, зустрічаються рідкісні екотопи регіону - крейдяні відслонення по р. Сіверський Донець, вкриті реліктовим третинним видом - сосною крейдяною. До Зеленої книги України занесено близько 20 лісових і 3 водні асоціації. З 943 видів судинних рослин 48 занесено до Червоної книги України, 12 - до Європейського червоного списку. Фауну представляють 1 вид круглоротих, 4- видів риб, 9 - земноводних, 10 - плазунів, 197 - птахів, 43 - ссавців. До Червоної книги України занесено 28 видів, а до Європейського червоного списку - 8 видів.

Директор: Васільєв Юрій Васильович.

Адреса: 84130, Донецька обл., м. Слов"яногірськ, Теплинське лісництво, вул. 60-річчя Жовтня, 1

Тел.: (06262) 5-57-33; 5-54-57, 5-54-57; факс: 5-56-56.

E-mail: svgor@onlineplus.dn.ua

Національний природний парк „Сколівські Бескиди"

Львівська обл., Дрогобицький, Сколівський і Турківський р-ни. Площа 35684 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 11 лютого 1999 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. У смт. Східниця є великі запаси мінеральних вод типу „Нафтуся". Науковим куратором парку є Український державний лісотехнічний університет ім. П.С. Погребняка.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія парку розташована в межах Передкарпатської височинної області країни Українських Карпат. Рослинність за геоботанічним районуванням відноситься до Карпатського округу Східно-Карпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. На території парку представлені унікальні природні комплекси Сколівських Бескид, де лісові екосистеми у поєднанні з культурними ландшафтами мають особливу екологічну, наукову, естетичну і рекреаційну цінність. Тут збереглися найбільш характерні для регіону смерекові, буково-ялицеві, смереково-ялицево-букові та ялицево-смереково-букові ліси. Флора судинних рослин нараховує близько 600 видів, більше 50 з них занесені до Червоної книги України.

Директор: Коханець Михайло Іванович.

Адреса: 82600, Львівська обл., м. Сколе, вул. Князя Святослава, 3.

Тел.: (03251) 2-18-49, факс: 2-14-11

Національний природний парк "Синевир"

Закарпатська обл., Між гірський р-н. Площа 40400 га.

Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 5 січня 1989 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

До того тут існував ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Синевирське озеро", оголошений у 1974 р. з метою збереження цього унікального куточка природи. На території НПП є джерела мінеральних вод, цінні зразки дерев'яної архітектури, інші культурні та історичні пам'ятки. Тут розташовані 2 мисливські будинки, рекреаційний комплекс, мотель, водолікарня, турбаза, 2 бази відпочинку.

Науковий куратор парку - Ужгородський державний університет.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія парку належить до Вододільно-Верховинської області Карпатсько-Українського гірського краю Карпатської гірської ландшафтної країни. Рослинність належить до Карпатського округу Східно-Карпатської гірської геоботанічної підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. До Зеленої книги України віднесено 9 рідкісних рослинних угруповань, в основному відкритих (4 асоціації) та смереково-рідколісних (2) оліготрофних боліт, а також яворових (1) і сіро-вільхових лісів (1) та гірськососново-сфагнового криволісся (1). До Червоної книги України занесено 38 видів флори (з них 2 види мохів і 1 лишайників), а до Європейського червоного списку - 1 вид. До Червоної книги України занесено 21, а до Європейського червоного списку - 11 видів фауни.

Директора: Дербак Іван Степанович.

Адреса: 90041, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Синевир-Остріки.

Тел.: (03146) 2-76-18, 2-76-12; факс: 2-77-40.

E-mail: Synevyr@mail.uzhgorod.ua

Національний природний парк "Ужанський"

Закарпатська обл., Великоберезянський р-н. Площа 39159,3 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Ще у 1912 р. за часів правління на Закарпатті Австро-Угорщини в цьому районі з метою охорони пралісів був створений один із перших у Карпатах резерват "Стужиця", площа якого спочатку дорівнювала 331,8 га, а 20 років по тому була збільшена до 552,9 га. У 1974 р. тут, вже на площі 2 542 га, було утворено ландшафтний заказник "Стужиця", на базі якого у 1998 р. рішенням Закарпатських обласних органів місцевого самоврядування на площі 14 665 га було створено регіональний ландшафтний парк з тією ж назвою. З ним межував польсько-словацький біосферний резерват "Східні Карпати", затверджений МАБ ЮНЕСКО ще в 1992 р. У 1995 р. розпочалася робота по приєднанню Ужанського НПП до цього резервату. І в лютому 1999 р. НПП "Ужанський" став частиною першого у Європі трилатерального польсько-словацько-українського біосферного резервату „Східні Карпати" і є найбільшим серед аналогічних об'єктів Центральної Європи. На території парку є виходи мінеральних вод, збереглися цікаві дерев'яні пам'ятки сакральної архітектури, функціонують 2 бази відпочинку, 2 гірськолижні бази, санаторій, турбаза, туристичний притулок.


Подобные документы

  • Території природно-заповідного фонду: природні заповідники, заказники, біосферні заповідники, пам’ятники природи. Основні завдання природних заповідників. Аналіз природного заповіднику "Єланецький степ". Результати створення природно-заповідного фонду.

    реферат [42,9 K], добавлен 01.02.2012

  • Найбільші заповідники в Україні. Історія створення Дніпровсько-Орільського заповідника. Рослини та тварини даної території, занесені до Червоної книги. Особливості флори та фауни Ялтинського гірсько-лісового й Опукського природного заповідників.

    презентация [1,7 M], добавлен 16.12.2014

  • Грунти і рослинність. Флора. Фауна. Природні визначні пам'ятки. Охорона місцепроживань. Законодавчі заходи. Організація охорони. Популяції рідкісних видів контролюються в рамках державної Програми контролю навколишнього середовища.

    реферат [205,2 K], добавлен 18.05.2006

  • Суб’єктами права власності на природні ресурси виступає народ, державної власності на природні ресурси є держава, комунальної власності на природні ресурси є територіальні громади сіл та міст, а приватної власності на землю є громадяни та юридичні особи.

    реферат [16,3 K], добавлен 18.01.2009

  • Заснування "Асканії-Нови" - природоохоронної науково-дослідної установи загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу. Основні напрями і види дiяльностi.

    реферат [24,3 K], добавлен 05.06.2014

  • Характеристика екологічної ситуації Сарни, відходи ковбасного цеху. Роль живої речовини в біосфері. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Еволюція біосфери в ноосферу Вернадського. Новітні галузі екології. Біосферні заповідники України.

    курсовая работа [233,5 K], добавлен 23.09.2009

  • Поняття та класифікація природний ресурсів. Природні компоненти та сили природи, що використовуються як засоби виробництва та предмети споживання. Залучені в господарський обіг природні ресурси. Методика визначення рентної оцінки природний ресурсів.

    реферат [60,9 K], добавлен 30.10.2012

  • Природні ресурси — найважливіші компоненти навколишнього природного середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб людини. Поняття потреб. Класифікація природних ресурсів: сировина, енергія, вторинні енегретичні ресурси.

    реферат [511,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Занесення у Красну Книгу рідких представників флори і фауни, яким загрожує зникнення. Перелік рідкісних рослин, тварин в книзі "Заповідні скарби Сумщини". Види заповідних об'єктів: Деснянсько-Старогутський національний природний парк, Михайлівська цілина.

    презентация [1,3 M], добавлен 01.03.2014

  • Правовідносини власності виникають і припиняються на підставі правових норм. Право власності на природні ресурси може виникати на підставі цивільно-правової угоди. Засобом виникнення права колективної і приватної ресурси виступає приватизація.

    реферат [14,0 K], добавлен 18.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.