Сучасний стан біологічних ресурсів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Основи екології»

на тему:

Сучасний стан біологічних ресурсів України

1. Біологічні ресурси

До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Біологічні ресурси включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь, а також цінність для людства. Рослинні ресурси представлені на територіях і акваторіях вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовуються або можуть бути використані для потреб суспільства. Господарське значення мають лісові, степові, лучні, болотні та водні рослинні ресурси. До біологічних ресурсів слід відносити ресурси лісів, біологічні запаси Світового океану, іншими словами - тваринний і рослинний світ, ґрунтовий покрив.

Біологічні ресурси океанів - риби, кити, молюски (кальмари, мідії то­що), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що вико­ристовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Біологічні ресурси світового океану налічують сто мільйонів тонн продукції, з яких двадцять відсотків залишається на її відновлення. Вся продукція представлена у вигляді рибних і не рибних об'єктів; багато країн займаються, так званим, морським фермерством, розводячи водорості, молюски, трепанги і рибу.

Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно 35 млрд тонн. Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 всього морського промислу, досягає 200 млн тонн щорічно. Основними районами вилову риби в світі є шельфові ділянки, що займа­ють 7-8 % площі Світового океану і забезпечують 90 % обсягів вилову, а також центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Атлантика. Так, перше місце з видобутку займає риба (85%), потім - нерибні об'єкти, в тому числі і водорості (9%), ластоногі і кити (6%).

Найбільші рибопромислові країни світу - Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія, Індія, Республіка Корея, Данія, Таїланд, Індонезія, Великобри­танія. Дедалі більшого розвитку набуває штучне розведення на фермах та морських плантаціях деяких видів молюсків, водоростей, що дістало назву марикультури.

Основна частина біологічних ресурсів припадає на лісову флору, завдяки якій ми маємо ј частина щорічного збільшення біомаси. В даний час діяльність людей призвела до того, що це число живої матерії скоротилося, тому біологічна продуктивність Землі знизилася. Однак, замінивши частину колишніх лісів на пасовища, люди, тим самим, забезпечили харчуванням і технічним сирим матеріалом населення планети.

На сьогоднішній день на планеті ліси утворюють два пояси: південний (листяні породи дерев) і північний (хвойні породи дерев). Ті країни, які не мають лісових зон, мають недостатню кількість лісових природних ресурсів.

Вплив антропогенних факторів на ліси проявляється як прямо (знищення при вирубці, будівництві, створенні водосховищ, відкритих розробках корисних копалин, пожежах тощо), так і опосередковано - внаслідок зміни екологічних умов (при зрошенні, осушенні, засоленні ґрунтів, забрудненні середовища шкідливими хімічними речовинами тощо). У господарсько-освоєних лісах порушуються природні лісорослинні умови, відбувається зміна всіх компонентів та зв'язків у екосистемах. Порушується температурний режим, на 5-10 % знижується відносна вологість, підвищується швидкість вітру. При вирубці з лісових ґрунтів виноситься величезна кількість азоту, фосфору, кальцію, формуються одновікові, одновидові деревостої, розвиваються лісові монокультури. При створенні завалів із сухих дерев підвищується пожежна небезпека. Отже, сучасні тенденції характеризуються погіршенням в цілому ґрунтово-кліматичних умов, які стають все більш несприятливими для розвитку високостовбурних порід дерев.

Біологічні ресурси, а саме продовольчі, складають двадцять відсотків від всієї аграрної продукції і один відсоток від усієї продуктивності океанів і суші. Слід пам'ятати про те, що у зв'язку з швидкими темпами зростання чисельності населення, продуктивність виробів рослинництва необхідно збільшити вдвічі, тоді як виробів тваринництва - втричі. Таким чином, необхідно розвивати сільське господарство, поливне землеробство, раціонально використовувати ресурси океану.

Незважаючи на те, що населення Землі зростає швидкими темпами, збільшення промислу завжди йде швидше. Необхідність збільшення кількості видобуваються водних об'єктів пов'язана як з економікою, так і з медициною, оскільки остання вказує на необхідність регулярного вживання людьми морепродуктів.

Біологічні ресурси тваринного світу є світовим надбанням, оскільки тварини забезпечують чистоту водних об'єктів, родючість грунтів, запилення квітів та інше.

Нині налічується близько 2 млн видів тварин (рослин - у 5 разів менше). Найбільш чисельною групою є безхребетні. Наприклад, на 1 га ґрунту лісу середніх широт живе до 2,5 млн особин дощових черв'яків, до 6 млн комах, 1 млн молюсків. На кожну людину планети припадає одних лише комах та мух не менше 200 млн, а у тайзі є райони, де на кожному гектарі живе до 5 кг комарів. Біомаса тварин становить лише 2 % усього живого на нашій планеті, але через високий рівень енергетичних процесів, величезну різноманітність та високу рухливість роль фауни в біосфері дуже велика.

На сьогоднішній день багатьом представникам фауни загрожує вимирання. Однак слід сказати, що до цих пір багато куточки планети не досліджені, рівно, як і багато груп організмів. До того ж людиною використовується тільки невелика частина природних об'єктів, та й багато екосистеми підтримують себе самі.

Як відомо, використання людиною живих організмів біосфери почалося з моменту її становлення та безперервно посилювалося зі зростанням чисельності і потреб людства. Найбільш поширеним є пряме використання живих організмів і вироблених ними продуктів - у їжу, як сировину, будівельні матеріали тощо. Крім того, людина використовує біологічні ресурси і опосередковано - як джерело кисню для дихання і технологічних процесів, для зв'язування вуглекислоти, регуляції стоку, захисту полів від дії вітру, задля задоволення естетичних потреб тощо.

Перші заходи з охорони окремих елементів біосфери (видів організмів) почали здійснюватися ще до початку нашої ери у тодішніх країнах - Єгипті, Індії, Китаї та ін. Основна маса живої речовини оточує Землю вельми тонким шаром від декількох міліметрів до десятків метрів. Скупчення живих організмів у тонкому приповерхневому шарі робить їх легкодоступними для прямого й опосередкованого впливу людини. Жива речовина біосфери має величезну хімічну активність, зумовлену біологічним обміном речовин. У процесі фотосинтезу щорічно наземною і водною рослинністю акумулюється величезна кількість сонячної енергії, пов'язується 35 млрд т вуглецю, фіксується 44 млрд т азоту, виділяється декілька десятків мільярдів тонн кисню тощо.

2. Сучасний стан в Україні

2.1 Рослинних ресурсів

Рослинні ресурси - це всі рослинні організми (вищі рослини, гриби, мохи, лишайники, водорості), які ростуть на територіях і акваторіях та використовуються або можуть бути використані для різних потреб суспільства. Серед них особливе господарське значення мають лісові ресурси.

Ліси займають близько третини поверхні земної кулі. Деревина є універсальною сировиною, з якої може бути виготовлено більш ніж 15-20 тис. різноманітних виробів. Відомо також гідрокліматичне, ґрунто- та полезахисне значення лісу. Крім того, дуже важливими є санітарно-гігієнічна, бальнеологічна та рекреаційна функції лісів. Лісам притаманний найвищий рівень утворення біомаси - сьогодні вони створюють близько 92 % біомаси суші. Ліси цінні ще й тим, що є відновними ресурсами і виробляють приблизно дві третини органічної речовини, яка створюється на Землі.

Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб. Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи.

До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції, також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання.

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Україна належить до лісодефіцитних держав. Площа земель лісового фонду України складає близько 10 млн. га. Лісистість країни становить 14,3 %. Хвойні насадження складають 45 % загальної площі, в т.ч. соснові - 36 %. Твердолистяні насадження 41 %, в т.ч. дуб і бук - 33 %.Ліси розміщені по території нерівномірно: в Поліссі - 29% площі регіону,Лісостепу - 14%,Карпатах -40%, Степу -5%, Криму( в основному в горах) - 10%.

Загальний обсяг лісокористування досягає 13 млн. м 3 деревини при 52 % використання річного приросту.

Динаміка основних показників лісового фонду України

Практично всі лісові насадження України знаходяться в зоні негативного впливу промислових викидів або забруднюючих речовин, а тому поступово втрачають природну стійкість і здатність до саморегуляції.

Внаслідок аварійних викидів на ЧАЕС в Україні забруднено більше 4 млн. га лісів, в т.ч. 157 тис. га виведено із господарського обігу внаслідок високого радіоактивного забруднення цезієм, стронцієм, плутонієм. З обстежених 3,6 млн. га 1,5 млн. га мають щільність забруднення понад 1 Кі/км2.

Найбільші площі таких лісів в Житомирській, Київській та Рівненській областях - від 50 до 60 % загальної площі. В Черкаській, Вінницькій, Чернігівській і Сумській - 20 %.

Під особливо несприятливим антропогенним впливом внаслідок промислового забруднення знаходяться лісові масиви Лисичансько- Рубіжансько-Северодонецької, Дніпропетровсько-Запоріжської та Черкаської промислових агломерацій.

За даними УНДІ лісового господарства з 1992 по 1994 рік в 2,3 рази збільшились питома вага дерев з високою дефоліацією ( від 26 до 99 %). Зросла за останні роки і площа ушкодження лісів шкідниками і хворобами. Величезних збитків лісовому господарству завдають пожежі. Якщо в 1993 році по Україні лісові пожежі охопили 3178 га, що 1994 - 10040 га. Особливо великі масштаби пожеж в 1994 р. були у Волинській області -- 2654 га, Донецькій -- 2429, Луганській - 1094. 220 га хвойного лісу згоріло і в Полтавській області. Майже не було лісових пожеж в Закарпатській, Вінницькій і Чернівецькій областях.

Відновлення лісів відбувається переважно штучним (рукотворним) шляхом. З 1950 по 1965 рік щорічно висаджувався ліс на площі 100 - 120 тис, га, з 1966 по 1990 рік - 45 - 50 тис, га. В 1994 році лісовідновлення було проведено на площі 33,1 тис, га, з яких створено лісові насадження у ярах, балках, на пісках і інших незручних землях площею 12,3 тис. га, створено 1,8 тис, га лісосмуг. Необхідно відзначити величезне значення лісосмуг в Степовій і Лісостеповій зоні України. Вони створюють мікроклімат на полях, зменшують дію суховіїв, сприяють накопиченню вологи в грунті, затримуючи сніг і талі води.

В Україні значні площі землі піддаються водній та вітровій ерозії. Значення лісів в захисті ґрунтів від процесів ерозії неможливо переоцінити. Вже створено 1,4 млн. га протиерозійних насаджень, з яких 150 тис.га по берегах малих річок і водоймищ, 440 тис. га полезахисних лісосмуг, під захистом яких перебуває 13 млн. га рільної землі. Проте, для гарантованого захисту від ерозії необхідно в ближчі роки збільшити площі таких насаджень на 5-9 %, в першу чергу в Степовій зоні.Як вже згадувалось в Україні багато штучних лісів, тобто висока ступінь їх антропогенізації - більше 50 %.В Херсонській області вона сягає 95 %, Миколаївській та Запорізькій - 93, Дніпропетровській - 81 %. Найменші показники в Криму - 17 %, Закарпатті - 28 %.

2.2 Тваринних ресурсів

До тваринних ресурсів належить весь тваринний світ Землі.

Універсальна цінність тварин виявляється у таких їх функціях:

*середовище твірна, сутність якої полягає в підтримці тваринами цілісності природного середовища шляхом кругообігів речовини й енергії. За участю тварин формуються хімічний склад ґрунтових вод, багато осадових гірських порід (вапняки, крейда, фосфорити тощо), ґрунти, а також поділяються плоди і насіння, здійснюється самоочищення навколишнього середовища;

*ресурсна -- це ресурси тваринного світу, як і всі біологічні ресурси, що є відновлювальними лише кількісно, а не якісно, тобто втрачені види не відновлюються. Особливо вирізняються генетичні ресурси, тобто обсяг спадкової інформації, що міститься в живих організмах. їх використовує людина за допомогою селекції та генної інженерії; -- естетична.

На сьогодні на території України відомо майже 45 тис. видів тварин, серед яких понад 700 видів -- це хребетні, а інші -- безхребетні. На території України водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів).

Угіддя України мають ще значні можливості по збільшенню чисельності мисливських тварин. Так наявне поголів'я оленів складає всього 15 % до їх оптимальної чисельності, козуль - 20 %, лосів 67 %, кабанів і зайців - 85 - 86 %.

В 1994 році в мисливських угіддях було здобуто 428 лосів, 867 оленів, 4,4 тис. кабанів, 6,4 тис. козуль, 317 тис. зайців, 16 тис. лисиць. Якщо порівняти динаміку чисельності мисливських тварин за 1990 - 1994 рік, то слід відзначити зменшення поголів'я лосів, оленів, кабанів (відповідно на 24, 3,6 і 12 відсотків) та збільшення чисельності козуль - на 0,6, зубрів на 11,6, зайців на 5,4, лисиць - 70 %.

Збільшилась чисельність вовків порівняно до 70 -х років більш як в 5 разів і становить 1760 гол.

Значної шкоди мисливському господарству завдають хижі звірі, здичавілі собаки і звичайно браконьєри, з якими в останні роки значно послабилась боротьба. У минулому році складено 5,3 тис. протоколів на порушників правил полювання, з яких стягнуто 14100 грн. штрафів та 45600 грн. - на відшкодування збитків, завданих мисливському господарству.

Поряд з охороною мисливських тварин важливими заходами, що спрямовані на збільшення їх чисельності є проведення біотехнічних заходів, спрямованих на покращення стану навколишнього середовища перебування тварин, а також їх штучне розведення і переселення в нові малозаселені угіддя. Протягом минулого року переселено в нові місця перебування та випущено з розплідників 16 ланей, 35 кабанів, 776 байбаків, більше 4 тис. фазанів, 8,7 тис. качок. Позитивним прикладом такої роботи є розведення зубрів.

В 1965 році рибні ресурси водойм в порядку здійснення загального та спеціального природокористування інтенсивно освоюються різними категоріями користувачів, проте на протязі останніх років вилов риби значно скоротився.

Вилов риби в Чорному морі скоротився 1,85 рази, шпротів - в 2,4 рази, бичків майже в 9 разів. Основу вилову становлять шпроти і хамса відповідно 49,4 та 41,7 % загального улову.

В Азовському морі основу вилову становить хамса - 79,6 % та тюлька - 13,7 %. Тут різко, в 4,7 рази виріс вилов риби за рахунок хамси. Слід відзначити, що виріс вилов риби і цінних порід: судака - в 3,7 p., осетрових майже в 2 рази. Значно скоротився вилов оселедців в 5,6 рази, камбали - більше як в 3,6 рази.

У водоймах басейну Дніпра найбільшу питому вагу мали слідуючи породи риб: плітка - 35 %, товстолобик і тюлька -майже по 20 %.В басейні Дунаю на товстолобиків припадає 51,2 % та 17,7 % на карасів.В басейні Дністра - 39,4 % на лящів і 26,7 % на карасів.

Виходячи з динаміки уловів можна констатувати зменшення їх по Україні на 53 %, а по водоймах басейну Дніпра на - 56 %.

В ставкових господарствах найбільш поширене вирощування коропа та товстолобика. На жаль спад виробництва продовжується: в 1991 році було виловлено 106 тон, в 1994 р. лише 44 тони. завезено з Біловезької Пущі 15 зубрів, чисельність яких нині досягла 664 гол.

Об'єкти тваринного світу в Україні можуть мати різні форми власності, але вони перебувають під охороною держави незалежно від права власності на них. При цьому охорона тваринного світу передбачає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу. Варто також зауважити, що за роки незалежності України прийнято низку законів і постанов, що є суттєвим кроком на шляху створення юридичних засад з метою припинення подальшої деградації рослинного і тваринного світу України та сприяння його відтворенню.

В Україні у 1993 р. прийнятий Закон «Про тваринний світ». У ньому йдеться про те, що тваринний світ є важливим компонентом навколишнього природного середовища, національним багатством держави, джерелом духовної та естетичної наснаги і виховання її громадян.

Охороняються ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби, а також молюски, членистоногі, голкошкірі тощо. Об'єктами раціонального використання і охорони є також продукти життєдіяльності тварин - мед, віск, викопні рештки тварин, нірки, мурашники, будиночки і греблі бобрів, місця гніздування і токування птахів, території, де тварини перебувають постійно або тимчасово. Державними ресурсами є також тварини, які живуть у територіальних водах, морській і економічній зонах України, водоймах, лісах, заповідниках. Однією з головних вимог охорони і раціонального використання тваринного світу є збереження природних умов існування видів тварин та їх популяції, шляхів їх міграцій, місць розмноження. Всім потрібно пам'ятати про нормативи регулювання кількості тварин. Під час полювання, рибальства, переселення і розміщення населених пунктів, підприємств має враховуватися їх можливий вплив на умови життя тварин. Про це треба пам'ятати і під час використання ріллі, луків, пасовищ, лісів, розвідки і добування корисних копалин, експлуатації гідротехнічних споруд, місць відпочинку і лікування тощо.

Особлива увага в Україні надається рідкісним та зникаючим видам рослин і тварин. Вони занесені до Червоної книги України. Перша така книга видана в 1980, друга - 1995 р. Кожна цивілізована країна має перелік рослин і тварин, що стали рідкісними або такими, яким загрожує зникнення під впливом природних чи господарських чинників. До другого видання Червоної книги України занесено більш як 530 видів рослин і грибів, а також понад 380 видів тварин.

Висновок

До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу.

Рослинні ресурси - це всі рослинні організми, які ростуть на територіях і акваторіях та використовуються або можуть бути використані для різних потреб суспільства. Серед них особливе господарське значення мають лісові ресурси.

Ліси України виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Водночас ліс є джерелом деревини, будівельних матеріалів, сировини для деревообробної, меблевої, целюлозно-паперової та інших галузей промисловості.

Лісом покрито в середньому 14 % території України, у тому числі на заході й півночі -- 30--40 %, у Карпатах -- понад 40%, на Поліссі -- 26,7%, у Криму -- 10%, у Степу -- 5 %. Високопродуктивний деревостан мають 75 % лісових площ. Річний приріст деревини становить 30 млн м3. Запаси хвойних порід -- 54 % деревини, у т. ч. сосни -- 35 % (Полісся). Запаси деревини твердолистяних порід -- до 40 % (дуб -- 22 %, бук -- 13, граб -- 2 % ). Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополя. Велика роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лікарських трав.

До тваринних ресурсів України належить весь тваринний світ країни. На сьогодні на території України відомо майже 45 тис. видів тварин, серед яких понад 700 видів -- це хребетні, а інші -- безхребетні. На території України водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів).

Охорона ресурсів рослинного і тваринного світів здійснюється декількома шляхами. Найвідоміша пасивна охорона видів та їх груп, котрі можуть безпосередньо та опосередковано знищуватися. До пасивної охорони належать:

-- правила експлуатації ресурсів біосфери (правила рибальства, мисливства, збору грибів та ягід тощо);

-- регулювання обсягу заготівок, який не має перевищувати щорічного приросту популяцій;

-- охорона умов життєдіяльності видів (для риб -- якості води, для промислових тварин -- якості мисливських угідь, для лісів -- якості атмосфери, рівня ґрунтових вод тощо).

Якщо пасивної охорони недостатньо, здійснюють комплекс відтворювальних заходів. Важливе значення має охорона умов життя видів від корінного змінення та знищення, а також охорона спадковості всього живого на Землі від впливу забруднювальних мутагенних факторів, серед яких особливо небезпечними є радіоактивні речовини, що можуть акумулюватися в організмах.

Ще за часів СРСР в Україні було прийнято Закон "Про охорону і використання тваринного світу" (1981 р.), а у 2001 р. ухвалили Закон України "Про тваринний світ", за яким передбачається збереження середовища мешкання тварин, умов розмноження та шляхів їхньої міграції.

За роки після Чорнобильської катастрофи в зоні відчуження на відкритих угіддях відбувається природне поновлення листяних і хвойних деревних порід. Припинення господарської діяльності та полювання в зоні відчуження Чорнобильської АЕС сприяли відновленню чисельності ссавців, наприклад, рисі, а, можливо, навіть хохулі звичайної. Як окремий приклад позитивних змін усеєвропейського значення, можна навести дані про стан "червонокнижних" видів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, де зафіксовано, що майже 23 види рослин і щонайменше 38 видів тварин цієї категорії наявні і перебувають у задовільному стані. Зауважено, що збільшилася кількість водних "червонокнижних" рослин -- водяного горіха, альдрованди, сальвінії, а також хижих птахів і ссавців; покращується стан видів, на які впливала низка негативних факторів, зокрема, викошування і випалювання трав, розорювання ґрунтів, застосування пестицидів тощо. Прогноз стосовно розвитку фауністичних комплексів зони відчуження загалом оптимістичний.

Не зважаючи на велику систему охорони тваринного і рослинного світу відбувається тривала і часто необґрунтована й безконтрольна господарська діяльність, нераціональне використання біологічних ресурсів спричинили до загального зубожіння біорізноманіття в нашій країні, зниження ресурсних, продукційних, ґрунто- і водозахисних та інших екологічних і соціальних функцій природних екосистем і ландшафтів в Україні.

біологічний тваринний рослинний охорона

Список використаної літератури

1. Географічна енциклопедія. - В 4-х томах. - К., 1994-1996.

2. Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України: Пробний підручник для 8-9 класів середньої школи - К.: Зодіак-ЕКО, 1996. - 432 с.: іл., карти.

3. Т. Є. ЦАРИК, В. В. ФАЙФУРА Основи екології,Тернопіль,2009.-131с.

4. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум: Навчальний посібник. - К.: Лібра, 2002. - 352 с.

5. Охрана и оптимизация окружающей среды / Под ред. А. А. Лаптева. - К.: Лыбидь, 1990. - 256 с.

6. Малишко М.І. Основи екологічного права України. - К., 1999. - 150с

Размещено на Allbest.ru