Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична робота № 1

Тема: Екологічні проблеми використання та охорони земельних ресурсів

Мета: Проаналізувати структуру земельного фонду світу і України, виявити причини розбіжностей його господарського використання, які існують в різних країнах. земельний фонд екологічний

Визначити екологічні проблеми земельного використання, обґрунтувати систему оптимізаційних заходів.

Завдання 1

Використовуючи таблиці 1 і 2, розрахувати питому вагу окремих видів земель у загальному фонді в %. Визначити ресурсозабезпеченість на одну людину. Побудувати кругові діаграми структури земельного фонду світу і України, базуючись на загальногеографічних, соціально-економічних та екологічних знаннях, визначити спільні та відмінні риси, пояснити причини істотних відмінностей в структурі земельного фонду України та світу.

Таблиця 1 Розміри та структура світового земельного фонду

Вид земельного фонду	Площа
	млн.га	% від загальної площі	на 1 особу, га
Землі, що обробляються (орні землі, плантації, сади тощо)	1526,7	11,75	0,21
Луки та пасовища	3356,9	25,81	0,48
Ліси	3952,0	30,39	0,56
Малопродуктивні та непродуктивні землі (болота, пустелі, льодовики, бедленди тощо)	3765,9	28,96	0,54
Населені пункти, об'єкти промисловості і транспорту)	402,0	3,09	0,06
Всього	13003,5	100	1,85

(чисельність населення світу становила в 2012 р. 7,02 млрд. чол.)

Таблиця 2 Структура земельного фонду України (станом на 01.01.2012 р.)

Вид земельного фонду	Площа
	тис.га	питома частка в загальному фонді (%)	на 1 особу, га
Землі сільськогосподарського призначення	42776,9	70,88	0,94
Землі лісового фонду	10611,3	17,58	0,23
Забудовані землі	2523,2	4,18	0,06
Відкриті заболочені землі	980,1	1,62	0,02
Землі водного фонду	2422,8	4,02	0,05
Інші землі	1040,6	1,72	0,02
Разом	60354,9	100	1,32

(чисельність населення України становила в 2012 р. 45,63 млн. чол.)

Розв'язання

Для того, щоб визначити ресурсозабезпеченість на 1 людину у світі (табл. 1), передемо показники розміру земельних ділянок і чисельності населення в одну математичну величину - млн., тобто, чисельність населення світу в 2012 р. становила:

7,02 млрд. чол. * 1000 = 7020 млн. чол.

Відповідно, при діленні загальної площі кожного виду земельного фонду (млн.га) на 7020 млн.чол. отримаємо величину га/чол.

Подібне математичне перетворення здійснимо і при розрахунку розміру ресурсозабезпеченості на 1 особу в Україні, тільки тут приведемо розмір площі і чисельності населення до однакового вираження - тисяч. Для цього:

45,63 млн.чол. * 1000 = 45630 тис. чол.

Відповідно, при діленні площі (тис.га) на чисельність населення (тис.чол.) отримаємо га/чол.

Побудуємо кругові діаграми структури земельного фонду світу і України.

Проаналізувавши структуру світового земельного фонду, можемо визначити, що загальний розмір світового земельного фонду складає 13003,5 млн.га. Найбільше в світовому фонді земель зайнято лісами (3952 млн.га, 30,39%), також значна питома вага у загальному світовому фонді малопродуктивних та непродуктивних земель (болота, пустелі, льодовики тощо) (3765,9 млн.га, 28,96%) та лук і пасовищ (3356,9 млн.га, 25,81%). Значно менше площі займають землі, що обробляються - 1526,7 млн.га, 11,75%, а найменше - населені пункти, об'єкти промисловості і транспорту - всього 402 млн. га, що складає 3,09% від загальної площі.

Всього на 1 особу припадає 1,85 га світового земельного фонду, причому, найменший показник на 1 особу - 0,06 га - населені пункти, а найбільший - 0,56 га - ліси.

Що стосується земельного фонду України, то з графіка ми чітко бачимо, що значно переважають землі сільськогосподарського призначення. Їх питома вага складає 70,88%, значно менше земель лісового фонду - 17,58%, забудованих земель (4,18%) і земель водного фонду - 4,02%, і зовсім мало в Україні відкритих заболочених земель - 1,62% та інших земель - 1,72%. Невеликий показник заболочених земель є позитивним фактором, оскільки свідчить про те, що в нашій країні небагато земель, які не можуть бути використані на користь людям. Той факт, що найбільше земель в Україні використовуються в сільськогосподарському призначенні цілком підтверджує те, що в нашій країни дуже родючі грунти, які ефективно використовуються за цільовим призначенням.

В цілому на 1 людину в Україні припадає 1,32 га землі, що значно менше порівняно з відповідним світовим показником (1,85 га), відповідно і по всім видам земель цей показник в Україні значно менше світових даних.

Якщо порівнювати структуру земель світового фонду та України, можемо помітити певні відмінності: питома вага земель сільськогосподарського призначення в Україні значно перевищує відповідний світовий показник - землі, що обробляються, які складають відповідно 70,88% і 11,75%; лісів у світі більше, ніж в Україні - 30,39% проти 17,58%. Малопродуктивних земель в світі також більше, ніж в Україні - 28,96% проти 1,62 %, а забудованих земель більше в Україні (4,18%), ніж у світі 3,09%).

Отже, спільним є незначна питома частка забудованих земель, бо по всім іншим видам земельного фонду помітні суттєві відмінності, які можна пояснити площею території та характерними для них земельними ресурсами. Так, Україна розташована в лісостеповій зоні, звідси переважають степи, отже, більше земель сількогосподарського призначення і лісів, а якщо подивитися на карту світу, то помітимо там і пустелі, і болота, і наявність ділянок землі, яка взагалі не використовується, або в силу своїх фізичних властивостей не придатна для використання за цільовим призначенням - таких земель майже третина у всьому світовому фонді, ще третина - ліси.

Напевно через те, що ще наші пращури вважали хорошими землеробами і змогли добре обробити і пристосувати українські землі до своїх потреб, зараз ми маємо родючі чорноземи, які щороку нам годують.

Завдання 2

Використовуючи таблиці 3, 4, розрахувати ресурсозабезпеченість земельними ресурсами регіонів світу, питому вагу резервних земель в загальному фонді. Визначити ресурсозабезпеченість ріллею окремих країн.

Відповісти на питання:

Проаналізувати сучасний розподіл земельних ресурсів по найбільших регіонах світу і забезпеченості сільськогосподарської діяльності, як використовуються земельні ресурси?

Питома вага ріллі помітно різниться у різних частинах світу. Як забезпечені ріллею різні країни, пояснити, що впливає на цей показник?

Активно відбувається процес опустелювання. Щорічно в пустелі перетворюються 6 млн пустель на планеті. Назвіть основні причини цього явища.

Таблиця 3 Земельний фонд і резерви освоєння нових земель, млн.га (за даними ФАО)

Регіони	Загальна площа	Чисельність населення, млн.чол.	Площа на 1 людину, га	Сільськогосподарські угіддя	Можливі резерви орних земель	% від загальної площі
				Всього	% від загальної площі	Орні землі	% від загальної площі	Площа орних земель на 1 людину
Європа і СНД	2733	732	3,73	850	31,10	380	13,90	0,52	470	17,20
Азія	2753	4230	0,65	970	35,23	460	16,71	0,11	560	20,34
Африка	3031	1010	3,00	1040	34,31	210	6,93	0,21	430	14,19
Північна Америка	1971	400	4,93	500	25,37	230	11,67	0,58	280	14,21
Південна (Латинська) Америка	2054	620	3,31	580	28,24	130	6,33	0,21	410	19,96
Австралія і Океанія	851	30	28,37	510	59,93	50	5,88	1,67	70	8,23
Разом	13393	7022	1,91	4450	33,23	1460	10,90	0,21	2220	16,58

Таблиця 4 Ресурсозабезпеченість орними землями окремих країн в 2009 р., млн.га (за даними ФАО)

Країни	Чисельність населення, млн.чол.	Орні землі, млн.га	Площа орних земель на 1 людину
США	310,3	162,7	0,52
Індія	1224,6	157,9	0,13
Росія	142,9	121,7	0,85
Китай	1372,1	109,9	0,08
Австралія	22,3	47,1	2,11
Канада	34,1	45,1	1,32
Казахстан	16,0	23,4	1,46
Україна	45,8	32,4	0,71
Японія	126,5	4,2	0,03
Германія	82,3	11,9	0,14

Розв'язання

З даних таблиці 3 ми бачимо, що найбільше земельних ресурсів у Африці - 3031 млн.га, майже однакові цифри в Азії - 2753 млн.га та Європі і СНД - 2733 млн.га, менше - у Південній (латинській) Америці - 2054 млн.га та Північній Америці - 1971 млн.га, найменший показник - у Австралії і Океанії - 851 млн.га. Але, враховуючи чисельність населення кожного регіону, можемо відзначити, що показник земельної площі на 1 людину значно відрізняється від загальної площі. Так, найбільше на одну людину припадає земельних ресурсів у Австралії та Океанії - 28,37 га, і це цілком логічно, адже, загальна площа там велика, а чисельність населення мізерне, порівняно з іншими регіонами, і складає лише 30 млн. чол. Що стосується інших регіонів, то там площа на 1 людину більш-менш однакова - від 3,00 га в Африці до 4,93 га - в Північній Америці. Найменше на 1 людину припадає земельної площі в країнах Азії. Це можна пояснити густотою та щільністю населення, яке перевищує відповідний показник в Африці в 4 рази і значно більше чисельності населення в інших регіонах. Середній показник площі на 1 людину у світі складає 1,91 га. Відповідно ст. 121 Земельного кодексу України, громадянам для ведення особистого селянського господарства виділяється не більше 2,0 га землі. З огляду на це, можна стверджувати, що загальносвітовий середній показник забезпечення землею 1 людини відповідає українським нормам.

Стосовно питомої ваги сільськогосподарських угідь в загальній площі, логічно, що тут також лідирує Автралія і Океанія (59,93%), площа сільськогосподарських угідь в цьому регіоні чи не найменша (510 млн.га), порівняно з іншими регіонами, проте, як бачимо ту незначну площу земель австралійці використовують раціонально. В загальному співвідношенні земельного фонду, третина пристосована під сільськогосподарські угіддя в Азії та Африці (відповідно 35,23% та 34,31%). Це пояснюється особливістю клімату цих країн, де жаркий клімат і низький показник вологості, вони страждають від засухи, що впливає на родючість земель, саме тому великі території в цих країнах займають пустелі. В Європі і СНД, Північній та Південній Америці питома вага сільськогосподарських угідь також складає близько 30%. В цілому це непоганий результат. По цих регіонах такий відсоток пояснюється наявністю земель лісового та водного фондів, а також земель, непридатних для використання, зокрема, боліт, пустель.

Середній світовий показник питомої ваги орних земель в загальному фонді складає 10,90%, проте в різних частинах світу цей показник значно відрізняється від середнього. Так, в Азії відсоток орних земель найбільший - 16,71%, в Європі і СНД, також більше середнього - 13,90%, в Північній Америці - 11,67%. Проте, в Африці, Південній Америці та Австралії цей показник менше середнього світового і становить відповідно 6,93%, 6,33% і 5,88%.

Орна земля -- це земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників і теплиць.

Ріллям (орна земля) -- найважливіше сільськогосподарське угіддя.

На площу орних земель впливають різні природні, соціальні, технологічні та інші фактори. В різних країнах вони відрізняються в залежності від особливостей людської діяльності та пріоритетів розвитку регіонів. Так, у посушливих регіонах світу (Африка, Південна Америка) площа орних земель скорочується за рахунок опустелювання.

Крім того, варто відзначити, що у ХХ ст. антропогенне навантаження на земельні ресурси різко зросло. З розвитком урбанізації міська промислова та транспортна забудова стала все активніше наступати на сільськогосподарські угіддя. Це особливо характерний чинник для країн Європи, СНД, Азії, Автралії.

Особливо великої шкоди завдає відкрита розробка корисних копалин. У результаті скорочення сільськогосподарських угідь навантаження на землю зростає, а забезпеченість земельними ресурсами зменшується.

По всьому світу помічаємо такі явища, як інтенсифікація землеробства, збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури та інші впливи, які призводять до погіршення якості ґрунтів, зниження їх родючості. Головна причина -- те, що інтенсивні технології сільського господарства увійшли в суперечність із функціонуванням екосистем, порушили природний кругообіг речовин та енергії в них.

Найшкідливішими для навколишнього природного середовища є забруднення ґрунтів хімічними та біологічними компонентами, зокрема радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб. Це найбільш характерно для Південної Америки, Європи, Азії.

В місцях випадання промислових викидів деградують природні і культурні біоценози, погіршуються фізико-хімічні властивості і біологічна активність ґрунтів, посилюється їх ерозія, виникає нове надзвичайно небезпечне явище підкислення чорноземів, знижується врожайність культур.

Складний характер має забруднення ґрунтів хімічними засобами захисту рослин.

Також слід відзначити катастрофічне забруднення земель радіоактивними викидами, що сталися в результаті аварії на ЧАЕС. Звичайно, від цього найбільше постраждала екологічна ситуації України, проте відлуння цієї катастрофи було настільки глобальним, що, безсумнівно зачепило атомними хмарами країни СНД, Європи і Азії.

Крім названих, факторами погіршення якості земель, а отже, і їх деградації є перезволоження, заболочення, подвійне засолення, підкислення, дефляція, водна і вітрова ерозії і осолонцювання.

З продуктами ерозії виноситься значна частина поживних речовин та органіки. Ерозія ґрунтів є основним і найнебезпечнішим дестабілізуючим фактором екологічної ситуації в ландшафтах, призводить до забруднення та замулення струмків, річок, ставків, посилення евтрофікації водойм. Актуальна для всіх регіонів.

Великої шкоди ґрунтам завдає багаторазове механічне оброблення: оранка, культивування, боронування тощо. Все це посилює вітрову та водну ерозію.

Небезпечною проблемою залишається забруднення ґрунтів викидами автомобільного транспорту. Найпотужнішим джерелом забруднення ґрунтового покриву є великі комбінати кольорової металургії. На прилеглих до них землях зареєстровані високі рівні важких металів. Пояснюється це насамперед тим, що на гірничодобувних підприємствах галузі усе ще переважає відкритий спосіб видобутку мінеральної сировини.

У десятки разів перевищує ГДК забруднення ґрунтів нафтою і нафтопродуктами в місцях, зв'язаних із її видобутком, переробкою, транспортуванням і розподілом.

Все небезпечнішого характеру набуває засмічення і забруднення земель несанкціонованими звалищами промислових, побутових, сільськогосподарських та інших відходів виробництв і споживання.

Отже, для Автралії характерна значна забудованість населених пунктів об'єктами транспорту та промисловості, а також в силу незначної кількості населення сільське господарство в цьому регіоні не надто поширене, бо не потребує великої кількості сільськогосподарської продукції, тому орних земель там незначна кількість. В Південній Америці орні землі використовуються не раціонально, для цього регіону характерно поширене застосування хімічних добрив, що негативно впливає на якість земель, а також посушливий клімат і вітрові ерозії. В Африці, так як і Південній Америці, найбільший вплив на якість орних земель справляє клімат. В силу того, що землі погано зволожуються і оброблюються, їх родючість з кожним роком зменшується, все більше земель перетворюється на пустелі.

В силу більш помірних кліматичних умов в Північній Америці та Європі питома вага орних земель в загальному земельному фонді більша, порівняно з попередніми регіонами, проте на якість земель цих регіонів впливає промислова діяльність людей: властивості земель погіршуються через промислові викиди, багаторазові обробітки земель та застосування різних хімічних добрив. Все це з часом призводить до неможливості використання орних земельних угідь, тому, якщо земля втрачає родючість, потрібно освоювати нові землі та пристосовувати їх під орні. З таблиці 3 ми бачимо, що в усіх регіонах наявні можливі ресурси орних земель, причому, найбільші вони в Азії та Південній Америці, також є альтернатива непродуктивним землям в країнах Європи та Азії, Африці і Північній Америці. В Австралії резерви орних земель навіть перевищують пристосовані орні землі, але, як було зазначено вище, цей регіон достатньо забезпечений сільськогосподарської продукцією, тому не має необхідності для освоєння нових орних земель.

Опустелювання - це процес погіршення властивостей грунту з подальшою неможливістю їхнього відновлення без участі людини, а в екстремальних умовах це може призвести до перетворення території на пустелю.

Причини: тривалі засухи, засолення грунтів, переважання легких грунтів, зниження рівня грунтових вод, ерозія, зведення лісів, перевипас тварин, інтенсивне розорювання грунтів, нераціональне водовикористання.

Завдання 3

Використовуючи таблицю 5, визначити динаміку структурних показників сільськогосподарських земель України за період 2000-2012 років. Побудувати графіки змін, які відбулися в структурі за цей період. До чого призвела висока розораність в Україні. Зробити висновки про раціональне використання земельних ресурсів в Україні.

Таблиця 5 Структура сільськогосподарських земель України

Роки	Сільськогосподарські угіддя (тис.га)
	Рілля	Багаторічні насадження	Сіножаті та пасовища
2000	32564	932	7910
2005	32452	901	7951
2008	32474	900	7918
2012	32498	896	7886

Розв'язання

Побудуємо графік структури ріллі за період 2000 - 2012 рр.:

Побудуємо графік динаміки багаторічних насаджень:

Зобразимо на графіку динаміку сіножатей та пасовищ в Україні за 2000 - 2012 рр.

Отже, найбільше земель в Україні використовуються як сіножаті та пасовища, а найменше багаторічні насадження, тобто, можемо відзначити, що сільськогосподарські землі використовуються раціонально і за цільовим призначенням.

За період 2000 - 2012 рр. в структурі сільськогосподарських земель відбулися певні зміни. Зокрема, показник по ріллі був найбільший у 2000 р. - 32564 тис.га, за 5 років він суттєво знизився і в 2005 р. склав 32452 тис.га. Це пояснюється, напевно, тим, що збільшився процес урбанізації, почалася активна забудова і збільшення територій міст, зокрема, і за рахунок ріллі. Крім того, якщо подивитися на загальну динаміку структури сільськогосподарських земель, то можемо помітити, що в 2005 році на 41 тис.га збільшилася площа сіножатей та пасовищ і можемо припустити, що таке збільшення відбулося в тому числі і за рахунок земель, зайнятих раніше ріллею. В подальшому збільшувалася площа земель, пристосованих під ріллю і в 2008 р. цей показник склав 32474 тис.га, а в 2012 р. - 32498 тис.га. Цього збільшення вдалося досягти за рахунок зменшення багаторічних насаджень на 5 тис.га (з 2005 р. по 2012 р.) та площі сіножатей і пасовищ на 65 тис.га.

Проте, за період 2000 - 2012 рр. загальна площа ріллі в Україні зменшилася на 66 тис.га., площа багаторічних насаджень за аналізований період зменшилася на 36 тис.га, а площа сіножатей та пасовищ - на 24 тис.га. Отже, загальний обсяг сільськогосподарських земель в Україні зменшився.

Причинами цього можуть бути як фактори розвитку промисловості та забудованості міст за рахунок скорочення земель сільськогосподарського призначення, так і фактори, які безпосередньо впливають на якість і родючість земель.

Родючість ґрунту значною мірою визначається гумусовим станом, який має значний вплив на основні ґрунтові режими: водний, повітряний, поживний, тепловий. Традиційний для України інтенсивний обробіток ґрунту з використанням чинних засобів механізації, основу яких становлять одноопераційні машини, викликає ряд негативних явищ екологічного характеру.

Висока розораність сільськогосподарських угідь стала наслідком порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі.

З результатів наукових досліджень, опублікованих на сайті видання «Агробізнес Сьогодні», слідує, в результаті високої розораності еродованість сільськогосподарських угідь сягає 38,4%, ріллі - 40%. В абсолютних цифрах це становить 15900 тис. га угідь, з яких 12900 тис.га - ріллі, тобто, майже третина від загальної площі.

Свідченням цього є пришвидшення темпів мінералізації гумусу і, як наслідок, втрати його за останні 100 років досягли у зоні Степу 19,5%, Лісостепу - 21,3%, Полісся - 18,0%.

Недобір урожаю більшості культур на еродованих землях сягає 30-40%, а енергетичні витрати, пов'язані з їхнім вирощуванням, зростають в 1,5 разу.

Запобігання посиленню деґрадаційних процесів, збереження ландшафтної та біологічної різноманітності і, відповідно, підтримання екологічної стабільності територій є необхідною передумовою забезпечення сталого розвитку будь-якого регіону. Досягти цього можна за умови балансу природних та регульованих людиною екосистем, тобто екологічної рівноваги - співвідношення екстенсивно та інтенсивно експлуатованих ділянок і природних комплексів, що формують середовище.

Завдання 4

Використовуючи таблицю 6, визначити питому вагу окремих видів земель в загальному фонді у відсотках. Побудувати кругову діаграму співвідношення заболочених, засолених, кислих та інших деградованих земель України.

Таблиця 6 Якісна характеристика грунтового покриву України

Види земель	тис.га	% від загальної площі
Загальна площа	60354,8	100
У тому числі:
Перезволожених	1794,5	2,97
Заболочених	1918,2	3,18
Засолених	1918,6	3,19
Солонцюватих	2246,7	3,72
Кислих	10449,1	17,31
Камянистих	574,6	0,95
Дефляційно небезпечних	19066,3	31,59
Еродованих	13089,2	21,69
Інших земель	9297,6	15,40

Побудуємо кругову діаграму якісної характеристики грунтового покриву України.

Базуючись на теоретичних даних, наведених в науковій та учбовій літературі, таблицях 6 і 7, проаналізуйте наведені дані, назвіть основні екологічні зміни грунтів під впливом господарської діяльності людини.

Таблиця 7 Техногенне навантаження на грунти окремих природно-господарських регіонів України

Природно-господарські регіони	Забрудненість грунтів, кг/га	Розораність земель, %	Порушеність земель,%
	мінеральними добривами	пестицидами
Західне Полісся	218	5,2	36	55
Українські Карпати	257	7,3	29,4	25
Полісся	168	5,3	69,0	21
Київське Придніпровя	144	5,0	51,6	35
Лівобережне Придніпровя	150	4,5	62,6	19
Промислове Придніпровя	121	3,5	70,4	71
Донбас	155	3,7	59,3	65
Причорноморя	124	4,6	67,8	15
Крим	123	16,9	45,1	29

Як бачимо, з наведених в таблиці 6 та круговій діаграмі, даних, найбільшу площу в Україні займають дефляційно небезпечні грунти, еродовані та кислі. Значно менша питома вага в загальній площі солонцюватих грунтів, засолених та заболочених, а також перезволожених і камянистих.

З даних таблиці 7 бачимо, що найбільше мінеральних добрив (257 кг/га) потрапляє грунт в Українських Карпатах, значно менше - в Західному Поліссі, Поліссі, Донбасі, Лівобережному Придніпровї та Київському Придніпровї. Значно менше мінеральних добрив надходить у грунт в Причорноморї, Криму та Промисловому Придніпровї. Незважаючи на те, що мінеральних добрив в кримські землі потрапляє небагато, вони найбільш забруднені пестицидами (16,9 кг/га), також багато пестицидів в землях Українських Карпат (7,3 кг/га), отже, карпатські землі дуже забруднені добривами. Рівень забруднення пестицидами інших регіонів Україні значно менший, від названих, складає 5,3 кг/га - 3,5 кг/га. Найменше пестицидів, як і мінеральних добрив, потрапляє до земель Промислового Придніпровя, отже ця територія найчистіша, проте найрозораніша і порушена через промисловий вплив на землю. Звідси стає зрозумілим незначний розмір додавання добрив - ця земля неродюча. В Поліссі земля дуже розорана, але, при цьому, порушена не суттєво. Схожа ситуація і в Причорноморї, Лівобережному Придніпровї. Землі Донбасу на половину розорані, проте значно порушені через потрапляння у грунт промислових викидів. Схожа з Донбасом, ситуація забрудненості земель в Західному Поліссі. Найкраща ситуація по розораності та порушеності земель в Київському Придніпровї, Криму та Українських Карпатах.

Основні екологічні зміни грунтів під впливом господарської діяльності людини представимо у вигляді таблиці 8.

Таблиця 8 Основні екологічні зміни грунтів під впливом господарської діяльності людини

Вид впливу	Основні зміни грунтів
Щорічне розорювання	Посилена взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія, зміна чисельності ґрунтових організмів
Сінокоси, збирання врожаю	Вилучення деяких хімічних елементів, підвищення випаровування
Випас худоби	Ущільнення грунту, знищення рослинності, котра скріплює грунт, ерозія, збіднення грунтів рядом хімічних елементів, висушування, удобрення гноєм, біологічне забруднення
Випалювання старої трави	Знищення грунтових організмів в поверхневих шарах, підсилення випаровування
Зрошення	При неправильному поливанні відбувається заболочення та засолювання грунтів
Осушення	Зниження вологості, виникнення вітрової ерозії
Застосування отрутохімікатів та гербіцидів	Загибель ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут
Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі землі, придатної для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках
Робота наземного транспорту	Ущільнення грунту при русі поза дорогами, отруєння грунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами
Стічні води	Зволоження грунтів, отруєння ґрунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами, зміна складу грунтів
Викиди в атмосферу	Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності та складу
Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, посилення випаровування
Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля	Забруднення грунтів небезпечними організмами, зміна їхнього складу
Шум та вібрація	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів
Енергетичні випромінювання	Сповільнення росту рослин, забруднення грунтів

Пояснити причини загострення проблем землекористування. Визначити фактори, які сприяють забрудненню грунтів.

Причини загострення проблем землекористування:

- нерівномірне сільськогосподарське освоєння території, внаслідок чого розораність земель в окремих регіонах (особливо в деяких областях Лісостепу і Степу) досягла надмірних розмірів. Розширення площі ріллі, у тому числі на схилових, малопродуктивних, деградованих і заплавних землях, допущене у минулі роки, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило несприятливі наслідки техногенного навантаження на грунтовий покрив;

- інтенсивний розвиток грунтово-деградаційних процесів - водної та вітрової ерозії, втрат гумусу, знеструктурення та переущільнення, підкислення, засолення, осолонцювання та інших;

- наявність територій, що зазнають постійного впливу небезпечних стихійних явищ (посухи, підтоплення, зсуви, селі тощо);

- високий рівень техногенного забруднення навколишнього природного середовища в багатьох регіонах;

- недостатній сучасний рівень агротехнологій (сівозмін, добрив, обробітку, систем захисту рослин тощо);

- недостатнє нормативно-правове забезпечення, що регулює використання та охорону земель.

Фактори, які сприяють забрудненню грунтів:

1) найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими йому речовинами хімічної природи. Серед них - газоподібні й аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і нагромадження вуглекислого газу в атмосфері. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення грунту пестицидами і її підвищеною кислотністю, що веде до розпаду екосистеми;

2) висока розораність сільськогосподарських угідь, призвела до інтенсивних, наростаючих, ерозійних процесів;

3) процес ерозії грунтів та інтенсивна експлуатація земель веде до пониження їхньої родючості, зменшення вмісту гумусу;

4) однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів хімізації сільського господарства, що призводить до нагромадження в грунтах залишків мінеральних добрив і пестицидів;

5) серйозну проблему забруднення грунтів становить техногенні викиди промислових підприємств. Землі забруднюються важкими металами та іншими компонентами промислових викидів.

Що таке рекультивація земель?

Рекультивація земель -- повне або часткове відновлення ландшафту та родючості ґрунту, порушених попередньою господарською діяльністю, добуванням корисних копалин, будівництвом і т. ін. Вона передбачає вирівнювання земель, лісопосадок, створення парків і озер на місці гірських розробок та інші заходи.

Що таке альтернативне землеробство?

Альтернативне землеробство - це система методів, в якій приділяється більше уваги екологічним закономірностям при організації виробництва сільськогосподарської продукції, ніж того вимагають традиційні форми господарювання. Серед різновидів альтернативного землеробства виділяють біологічне, органічне, біодинамічне тощо.

Стосовно умов України, основні елементи альтернативного землеробства полягають у наступному:

1. Включення в сівозміни бобових багаторічних трав, які здатні накопичити в своїй біомасі 200 - 300 кг/га азоту, а також однорічні бобові культури, які спроможні накопичити 60 - 100 кг/га біологічного азоту. Насичення сівозмін культурами - азотфіксаторами до 20 - 30% дозволяє на 25 - 30% зменшити норми внесення азотних добрив.

2. Внесення органічних добрив з розрахунку на бездефіцитний баланс гумусу. Крім твердого гною, це компости, солома, сапропелі, рідкий гній, пташиний послід, торф, зелене добриво тощо.

3. Кількість внесених мінеральних добрив повинна компенсувати виніс поживних речовин з урожаєм. Дози їх мають відповідати принципу розумної достатності.

4. Зменшення доз азотних добрив, як основного джерела накопичення нітратів у продукції, шляхом нітрогенізації насіння ризотрофіном.

5. Роздрібне та локальне внесення добрив, особливо азотних, що значно зменшує їх еколого-токсикологічний ефект.

6. Ґрунтоохоронний обробіток земель, який запобігає їх деградації та втрату гумусу, мінеральних сполук з продуктами ерозії.

7. Покращення матеріально-технічної бази, пов'язаної із внесенням туків.

8. Вдосконалення асортименту і якості мінеральних добрив.

9. Виробництво безбаластних висококонцентрованих добрив, які не містять важкі метали та інші токсиканти.

10.Виробництво добрив, які включають макро- та мікроелементи, стимулятори росту рослин, інгібітори нітрифікації тощо, які задовольняли б потреби рослин у комплексі.

11.Створення мінеральних добрив пролонгованої дії з урахуванням періодичності живлення рослин.

12.Одержання безфторових фосфатів.

13.Вибір оптимальних термінів внесення добрив з урахуванням біологічних особливостей культури, властивостей ґрунту, погодних умов, форм добрив.

14. Застосування в боротьбі з шкідниками, хворобами та бур'янами в першу чергу профілактичних, біологічних, механічних, фітоценотичних методів при обмеженому використанні хімічного.

15.Створення сортів і гібридів, стійких проти шкідників і хвороб.

16.Біоценологічний принцип застосування пестицидів, який полягає не в максимальному чи повному знищені чисельності шкідливих організмів, а в регулювання їх на екологічно та економічно доцільному рівнях.

17. Застосування високоефективних методів хімічного захисту рослин від бур'янів, шкідників, хвороб - малооб'ємне й ультрамалооб'ємне обприскування, що зменшує використання рідини на 25%.

18.Створення і застосування менш токсичних пестицидів.

Назвати основні шляхи екологізації сількогосподарського виробництва, основні заходи збалансованого розвитку світу та України по рівню використання земельних ресурсів.

Основні шляхи екологізації сількогосподарського виробництва:

1) "зелена революція", або ж істотне поліпшення продуктивності культурних рослин і свійських тварин за допомогою сучасних методів селекції;

2) звернення до екологічно чистих технологій аграрного виробництва. Мова йде, насамперед, про відмову від використання штучних стимуляторів росту, отрутохімікатів, подекуди -- навіть мінеральних добрив, з тим щоб отримувати незабруднену продукцію, а отже -- найкращу для вживання;

3) упровадження сучасних технологій використання решток сільськогосподарського виробництва -- гною, соломи, жому тощо. Ефект використання подібних технологій подвійний: 1) ліквідація відходів і розширення кормової бази тваринництва; 2) усунення загрози нітратного та іншого забруднення грунтів і водойм;

4) розширення асортименту культурних рослин, що вирощуються на плантаціях, та введення в харчовий раціон продуктів, отриманих з тих видів рослин і тварин, які вважалися неперспективними.

Основні заходи збалансованого розвитку світу та України по рівню використання земельних ресурсів:

· економічна ефективність повинна бути максимальною, природні втрати - мінімальними;

· необхідність розроблення системи економічних стимулів та покарань для землекористувачів за дотримання або порушення принципів раціонального землекористування;

· необхідність враховувати всі можливі природні фактори разом із виробничою діяльністю людини;

· створення умов для раціонального природокористування, у тому числі застосування прогресивних методів землекористування та охорони земель;

· встановлення норм антропогенного навантаження на земельні ресурси та контроль за їх дотриманням;

· екологічний моніторинг земельних ресурсів, що залучені у господарське використання;

· підвищення ефективності використання природних ресурсів і умов одночасно із нормуванням негативного впливу на довкілля.

Перелік використаної літератури

1. Васюкова Г.Т. Екологія: Підручник / Г.Т.Васюкова, О.І.Грошева. - К.: Кондор, 2009. - 564 с.

2. Джигирей B.C. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 203 с.

3. Науково-методичні підходи до оптимізації та ефективного використання земельних ресурсів | В. І. Вороненко | Ефективна економіка № 7, 2012. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1286

4. Основні види впливу людини на земельні ресурси -- Студопедія. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://studopedia.com.ua/view_ekologia.php?id=42

5. Родючість грунту. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/1022.html

6. Україна. Екологія. Фактори, що сприяють забрудненню біосфери України. Проблема забруднення грунтів України. Проблема питної води в Україні. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://healthy-society.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=111:2011-06-05-07-08-19&catid=35:2011-04-19-08-30-36&Itemid=57

7. Шматько В.Г. Екологія і організація природоохоронної діяльності.: Навч. посібник. К., 2008. - 446 с.

8. http://issar.com.ua/downloads/docs/strategi%202011.pdf

9. http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/229/78.pdf

Размещено на Allbest.ru