Моніторинг навколишнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ університет

ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

моніторинг НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Методичні рекомендації

до виконання курсових проектів

студентами, що навчаються за напрямком

6.040106 "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» в тому числі і за спеціалізацією "екологія лісу"

ЖИТОМИР

2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Моніторинг забруднення атмосферного повітря

2. Моніторинг водних об'єктів

3. Моніторинг стану ґрунтового покриву

4. Моніторинг стану рослинності

Список рекомендованої літератури

ВСТУП

забруднення атмосфера вода ґрунт

Моніторинг навколишнього природного середовища - це система спостережень, збирання, обробляння, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробляння науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Система моніторингу навколишнього природного середовища базується на принципах: об'єктивності й достовірності, систематичності спостережень за станом навколишнього середовища та об'єктами впливу на нього, багаторівневості, узгодженості нормативного та методичного забезпечення, узгодженості технічного та програмного забезпечення, комплексності в оцінці екологічної інформації, оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та вчасного інформування органів державної виконавчої влади, відкритості екологічної інформації для населення.

Першим шагом при створенні любої системи моніторингу є обстеження території. При цьому, перш за все, проводиться ознайомлення з наступною інформацією (РД 52.04.186-89, ДБН А.2.2-1-2003 та інш.):

1) з загальною фізико-географічною характеристикою району для вибору місця розташування постів спостережень та розповсюдження забруднювачів по поверхні території;

2) з кліматичними умовами поширення домішок у досліджуваному районі для визначення періодів обстеження, протягом яких можливі несприятливі й сприятливі умови розсіювання шкідливих речовин, для того щоб обстеження проводилося в різних погодних умовах;

3) з основними джерелами забруднення середовища (повітря, води, ґрунту, рослинності та інш.), кількісним і якісним складом викидів шкідливих речовин, особливостями технологічних процесів, для того щоб провести обстеження в місцях можливого найбільшого забруднення, при різних режимах викидів шкідливих речовин, характерних для діючих на досліджуваній території або у населеному пункті підприємств;

4) зі станом забруднення середовища досліджуваної території на основі всіх наявних даних спостережень або за непрямими показниками, для того щоб уточнити програму обстеження.

Виходячи з цього курсовий проект з дисципліни «Моніторинг довкілля» повинен містити наступні розділи:

Вступ (актуальність досліджень)

Фізико-географічна характеристика території

Географічне положення

Клімат

Рельєф

Геологічна будова

Ґрунти

Водні об'єкти

Рослинність

Господарське використання

Джерела забруднення (карта-схема з вказівкою місць розташування об'єктів, що забруднюють довкілля, опис обсягів та видів забруднень)

Система моніторингу за станом (атмосферного повітря, водних об'єктів, ґрунтів, рослинності) території (наводиться мережа спостережень, результати спостережень, стан довкілля).

Висновки (конкретно по темі).

У якості вихідних матеріалів для написання курсового проекту можуть бути використані «Доповіді про стан навколишнього природного середовища» по окремим регіонам, «Екологічні паспорти» областей, «Статистичні щорічники» про стан довкілля по областях, «Щорічники забруднення атмосферного повітря (водних об'єктів, ґрунтів)…» за даними спостережень гідрометслужби України.

моніторинг забруднення атмосферного повітря

В курсовому проекті з моніторингу атмосферного повітря повинні бути представлені наступні матеріали (РД 52.04.186-89):

1. Фізико-географічна характеристика району із вказівкою особливостей рельєфу місцевості в межах зони радіусом 15 - 20 км, наявність водних об'єктів, рослинних масивів. Опис особливостей кліматичних умов поширення домішок в атмосфері на основі даних про повторюваність слабких і небезпечних швидкостей вітру, застоїв повітря, приземних і піднятих інверсій, їхній потужності й інтенсивності, середніх і максимальних значень коефіцієнта турбулентного обміну, тривалості туманів, інтенсивності опадів і кількості сумарної радіації.

Узагальнення даних про кліматичні умови поширення домішок в атмосфері приводиться у формі таблиць.

2.Карта-схема, на яку нанесені основні автомагістралі, залізниці й головні джерела викидів; відомості про викиди шкідливих речовин у встановлених формах. Вони необхідні в першу чергу для того, щоб установити якісний і кількісний склад викидів. Список шкідливих речовин, вміст яких у викидах може привести до того, що концентрації цих речовин в атмосфері перевищать ГДК, установлюється за правилами, викладеним у нормативних документах

3.Параметри промислових викидів, які можуть бути використані для розрахунку по нормативних документах можливих максимальних концентрацій шкідливих речовин у районі підприємства, тобто вони дозволяють провести орієнтовні оцінки ступеня забруднення атмосфери при відсутності даних спостережень.

4. Оцінка стану забруднення атмосфери міста й окремих житлових районів, зроблене за даними спостережень, виконаних за попередні роки. При наявності даних регулярних спостережень за рік або кілька років виконується узагальнення результатів спостережень відповідно до встановлених правил (статистичний аналіз). Якщо є лише окремі епізодичні або підфакельні спостереження в районі джерел забруднення, виконані в різні роки, то ці дані також узагальнюються за період не більше 5 років для одержання основних статистичних характеристик стану забруднення. Якщо дані спостережень відсутні, то для оцінки рівня забруднення використовуються відомості про викиди, що дозволяють розрахувати значення максимальних концентрацій або оцінити по параметру ГВ можливості виникнення концентрацій вище ГДК.

Потенціал забруднення атмосфери території можна визначити за метеорологічними показниками (табл.1). В табл.2 представлено критерії забруднення атмосферного повітря по вмісту деяких речовин.

Таблиця 1. Визначення потенціалу забруднення атмосфери за середньорічним значенням метеорологічних параметрів (СанПиН 2.1.6.575-96)

Потенціал забруднення атмосфери	Приземні інверсії	Повторюва- ність, %	Висота шару переміщення, км	Тривалість туманів, г
	повторюваність, %	потужність, км	інтенсивність, оС	Швидкість повітря 0-1 м/с	В тому числі безперервно підряд днів застою повітря
Низький	20-30	0,3-0,4	2-3	10-20	5-10	0,7-0,8	80-350
Помірний	30-40	0,4-0,5	3-5	20-30	7-12	0,8-1,0	100-550
Підвищений:
Континентальний	30-45	0,3-0,6	2-6	20-40	3-18	0,7-1,0	100-600
Приморський	30-45	0,3-0,7	2-6	10-30	10-25	0,4-1,1	100-600
Високий	40-60	0,3-0,7	3-6	30-60	10-30	0,7-1,6	50-200
Дуже високий	10-60	0,3-0,9	3-10	50-70	20-45	0,8-1,6	10-600

Таблиця 2. Критерії забруднення атмосферного повітря за речовинами, що впливають на наземну рослинність та водні екосистеми (Критерии оценки экологической обстановки…, 1992)

Показники	Параметри	Норма	Час впливу
	екологічне лихо	надзвичайний екологічний стан
Критичні рівні для наземної рослинності, мг/м3
Двоокис сірки	>0,2	0,1-0,2	<0,02	середньорічне
Двоокис азоту	>0,3	0,2-0,3	<0,03	теж
Фтористий водень	>0,02	0,01-0,02	<0,03	довгочасно
озон	>1,5	1-1,5	<0,15	максимальна на протязі 1 години
	>0,6	0,4-0,6	<0,06	середня на протязі 3 годин
	>0,5	0,3-0,5	<0,05	середня на протязі 6 годин
Критичні навантаження для лісових та водних екосистем
Сполуки сірки	>5,0	3-4,5	<0,32	північні і центральні райони
Сполуки азоту	>4,0	2-4	<0,28	теж
Іони водню	>300	200-300	<0,20	теж

моніторинг водних об'єктів

Моніторинг водних об'єктів включає у себе спостереження на рівнем забруднення поверхневих вод за фізичними, хімічними і гідробіологічними показниками у режимних пунктах спостережень, дослідження гідрохімічного режиму водних об'єктів. Виходячи з принципів моніторингу мережа спостережень повинна охоплювати в просторі всі водні об'єкти досліджуваної території, всю довжину водотоку, всю акваторію водоймища; в часі всі фази гідрологічного режиму, різні за водністю роки, добові коливання хімічного складу вод, катастрофічні скиди стічних вод. Формування хімічного складу природних вод визначають в основному наступні групи факторів:

1) прямі фактори, що мають безпосередній вплив на воду (тобто дія речовин, що можуть збагачувати воду розчинними сполуками або виділяти їх з води), - склад гірських порід, живі організми, господарська діяльність людини;

2) непрямі фактори, що визначають умови, в яких протікає взаємодія речовини з водою: клімат, рельєф, гідрологічний режим, рослинність, гідрогеологічні та гідродинамічні умови та інш.

Виходячи з наведенного вище, в розділах курсового проекту з мониторингу водних об'єктів повинні бути висвітлені наступні матеріали.

1) Фізико-географічна характеристика водозбору річки, або озера (водоймища і т.п.). В пункті «Географічне положення» обов'язково повинна бути представлена карта-схема басейну ріки (озера, водоймища і т.п.).

2) Відомості про водокористувачів, джерела забруднення водного об'єкту, аварійні скиди. Повинна бути представлена карта схема джерел забруднення водних об'єктів. На карті басейну наносяться об'єкти, що забруднюють водне середовище або безпосередньо (ті, що розташовані на берегах водних об'єктів і скидають туди відпрацьовані стоки) або непрямо (тобто, ті що розташовані на водозборі і забруднювачі з яких потрапляють до водного об'єкту або через ґрунтові води або при поверхневому стоці по водозбору при зливах та повенях - наприклад, тваринницькі ферми, агрохімікати з сільськогосподарських угідь і т.п.).

3) В цьому розділі повинна бути представлена існуюча система моніторингу за станом водного об'єкту. Повинна бути наведена карта-схема розміщення пунктів спостережень за станом водних об'єктів, наведено існуючи результати спостережень за станом водного об'єкту, проведена оцінка ступеню його забруднення, проаналізовано ступінь охоплення водного об'єкту мережею спостережень та складом спостережень. При відсутності постів спостережень за станом водного об'єкту і в разі не повного охоплення території результатами спостережень, потрібно запропонувати власну мережу спостережень або обґрунтувати необхідність запровадження додаткових спостережень.

Оцінити стан водного об'єкту можна за індексом забруднення води (ІЗВ), класифікація якості води за яким наведена у табл.3, або за порівнянням матеріалів спостережень з даними табл.4.

ІЗВ = ,

де С_і - концентрація і-го компоненту; ГДК_і - гранично допустиме значення вмісту і-го компоненту; N - число компонентов, що використовуються для розрахунку індексу.

Таблиця 3. Класифікація якості води в залежності від значення індексу забруднення

Води	Значення ІЗВ	Класи якості води
Дуже чисті	до 0,2	1
Чисті	0,2-1,0	2
Помірно забруднені	1,0-2,0	3
Забруднені	2,0-4,0	4
Брудні	4,0-6,0	5
Дуже брудні	6,0-10,0	6
Надзвичайно брудні	>10,0	7

Таблиця 4. Критерії оцінки ступеня хімічного забруднення поверхневих вод (Критерии оценки экологической обстановки..., 1992)

Показники	Параметри
	Екологічне лихо	Надзвичайний екологічний стан	Відносно задовільний стан
1	2	3	4
Основні показники
Хімічні речовини, частки ГДК
1-2 клас небезпеки	більше 10	5-10	1
3-4 клас небезпеки	більше 100	50-100	1
Показник хімічного забруднення (ПХЗ-10)
1-2 клас небезпеки	більше 80	35-80	1
3-4 клас небезпеки	більше 500	500	10
Додаткові показники
Запах, присмак у балах	більше 4	3-4	2
Плаваючі домішки: нафта й нафтопродукти	плівка темного кольору, що займає 2/3 доступної для огляду площі	яскраві смуги або тьмяний колір плям	Відсутні
Реакція середовища, рН	5,0-5,6	5,7-6,5	більше 7
Хімічне споживання кисню ХСК (антропогенна складова до фону), мгО2/ дм3	20-30	10-20	Не оцінений
Розчинений кисень, % насичення	10-20	20-50	Більше 80
Біогенні речовини:
- нітрити (NO2), частки ГДК	більше 10	більше 5	менш 1
- нітрати (NО3), частки ГДК	більше 20	більше 10	менш 1
- солі амонію (NH4), частки ГДК	більше 10	більше 5	менш 1
- фосфати (РО4), мг/дм3	більше 0,6	0,3-0,6	менш 0,05
Мінералізація, мг/ дм3, (перевищення регіонального рівня)	3-5	2-3	региона-льний рівень
Коефіцієнт донної акумуляції (КДА)	більше 104	103-104	10
Коефіцієнт нагромадження в гідробіонтах (Кн)	більше 105	104-105	10

Для сукупної оцінки небезпечних рівнів забруднення водних об'єктів при виділенні зон надзвичайного екологічного стану й екологічного лиха пропонується використовувати формалізований сумарний показник хімічного забруднення ПХЗ-10, що розраховується по десятьох сполуках, що максимально перевищують ГДК із використанням формули підсумовування впливів:

ПХЗ-10 = ( С₁/ГДК₁ + С₂/ГДК₂ + ... + С₁₀/ГДК₁₀),

де ГДК_i - рибогосподарські нормативи; С_i - концентрація хімічних речовин у воді.

При визначенні ПХЗ-10 для хімічних речовин, по яких "відносно задовільний" рівень забруднення вод визначається як їх "відсутність", відношення С/ГДК умовно приймається рівним 1. Для встановлення ПХЗ-10 рекомендується проводити аналіз води по максимально можливому числу показників.

Коефіцієнт донної акумуляції (КДА) визначається як відношення концентрації речовин у донних відкладеннях С_до до концентрації тих же речовин у воді Свод:

КДА = С_до / Свод_...

Коефіцієнт нагромадження в гідробіонтах (Кн) визначається як відношення концентрації речовин у гідробіонтах С_{гідробіонт} до концентрації тих же речовин у воді Свод.:

КДА = С_{гідробіонт} /Свод.

МОНІТОРИНГ СТАНУ ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ

Грунтовой мониторинг це система контролю ґрунтів, що надає інформацію про їх стан з метою оцінки його стану у минулому, сьогоденні та у майбутньому. Предметом контролю ґрунтів є перш за все їх зміни, що викликані, як антропогенним впливом, так природними чинниками. Важливим чинником перерозподілу та здатності до акумуляції забруднювачів є різновид грунту.

Тому у курсовому проекті повинні бути висвітлені наступні матеріали.

1) Фізико-географічна характеристика території, з докладним описом складу ґрунтів території та наведенням карти ґрунтів.

2) Наводиться перелік основних джерел забруднення ґрунтів досліджуваної території, карта-схема їх розташування, надається опис на яких різновидах ґрунтів вони розташовані, надається опис забруднювачів, та характер їх впливу на грунт. До джерел забруднення ґрунтів відносяться практично повсюдно сільське господарство (внесення агрохімікатів та інш.) та випади забруднень з атмосферного повітря, тому треба проаналізувати зміну обсягів внесення добрив та інших агрохімікатів по роках, стан забруднення атмосфери, та напрямки основного переносу атмосферного повітря, для орієнтовного позначення можливих зон забруднення ґрунтів від випадів з атмосфери.

3) Аналізується існуюча мережа спостережень за станом ґрунтів, дається оцінка стану ґрунтів, при відсутності інформації про існуючу мережу спостережень за нормативними документами пропонується власна мережа спостережень.

Оскільки ґрунти мають здатність до поглинання та акумуляції забруднювачів і можуть тривалий час не проявляти негативних наслідків забруднення, важливим є вибір відповідного індикатору моніторингу. Для мониторингу ґрунтів, що піддані деградації, розроблені конкретні проказники, що відбивають зміни грунтів, що викликані кожним з видів деградації. Основними проказниками ступеню екологічного неблагополуччя є критерії фізичної деградації, хімічного та біологічного забруднення (табл.5,6).

Таблиця 5. Критерії екологічної оцінки стану ґрунтів (Критерии оценки экологической обстановки…, 1992)

Показники	Параметри	Задовільний стан
	екологічне лихо	надзвичайний екологічний стан
1	2	3	4
Площа земель, що виведено з сіль ськогосподарського використання в наслідок деградації, % від загальної площе сільгоспугідь	>50	30-50	<5
Знищення гумусового горизонту	A+B	Amax(A1)	<0,1A
Перекриття поверхні грунту абіотичними наносами, см	>20	10-20	відсутнє
Збільшення щільності грунту, кратність до рівноважної	>1,4	1,3-1,4	<1,1
Перевищення ровня ґрунтових вод, % від критичного ровня	>50	25-50	допустимий рівень
Площа радіаційного забруднення, км2
Цезій -137	>40	15-40	<1
Стронцій -90	>3	1-3	<0,3
Плутоній (сума ізотопів)	>0,1	>0,1	-
Втрати гумусу у грунтах ріллі за 10 років, % відн.	>25	10-25	<1
Збільшення вмісту легкорозчинних солей, г/100 г	>0,8	0,4-0,8	<0,1
Збільшення долі обмінного натрію, % від ємності катіонного обміну	>25	15-25	<5
Перевищення ГДК хімічних речовин:
I класу небезпеки (включно бенз(а)пірен, двоокиси)	>3	2-3	<1
II класу небезпеки	>10	5-10	<1
III класу небезпеки (включно нафта та нафтопродукти)	>20	10-20	<1
Зниження рівня активної мікробної маси, кратність	>100	50-100	<5
Фітотоксичність грунту (зниження числа паростків), кратність відносно фону	>2	1,4-2	<1,1
Доля забрудненої основної продукції, % від об'єму перевіреної	>50	25-50	<5

Таблиця 6. Визначення ступеню деградації ґрунтів та земель

Показники	Ступінь деградації
	0	1	2	3	4
Потужність абіотичного наносу, см	<2	2-10	10-20	20-40	>40
Кам`янистість, % покриття	<5	5-15	15-35	35-70	>70
Площа еродованих ґрунтів, збільшення на % в рік	<0,5	0,5-1,0	1,0-2,0	2,0-5,0	>5,0
Розчленування території ярами, км/км2	<0,1	0,1-0,3	0,3-0,7	0,7-2,5	>2,5
Площа виведених з землекористування угідь, % від загальної	<10	10-30	30-50	50-70	>70
Проективне покриття пасовищної рослинності, % від зонального	>90	90-70	70-50	50-10	<10
Затоплення (поверхневе перезволоження), місяці	<3	3-6	6-12	12-18	>18

При визначенні пріоритетності хімічних речовин, що попадають у ґрунт будь-яким антропогенним шляхом, для контролю забруднення ґрунтів варто враховувати клас небезпеки речовин. По ступені небезпеки хімічні речовини підрозділяють на три класи:

1 - речовини високо небезпечні;

2 - речовини помірковано небезпечні;

3 - речовини мало небезпечні.

Клас небезпеки хімічних речовин установлюють не менш, ніж по трьох показниках відповідно до табл.7 - 8.

Таблиця 7. Показники небезпеки речовин у ґрунті (ГОСТ 17.4.1.02-83)

Показник	Норми для класів небезпеки
	1-го	2-го	3-го
Токсичність, ЛД50	До 200	Від 200 до 1000	Понад 1000
Персистентність у ґрунті, мес	Св. 12	Від 6 до 12	Менш 6
ГДК у ґрунті, мг/кг	Менш 0,2	Від 0,2 до 0,5	Св. 0,5
Міграція	Мігрує	Слабко мігрує	Не мігрує
Персистентність у рослинах, мес.	3 і більше	Від 1 до 3	Менш 1
Вплив на харчову цінність сільськогосподарської продукції	Сильне	Помірне	Немає

Таблиця 8. Віднесення хімічних речовин, що попадають у ґрунт із викидів, скидів, відходів до класів небезпеки (ГОСТ 17.4.1.02-83)

Клас небезпеки	Хімічна речовина
1	Миш'як, кадмій, ртуть, селенів, свинець, цинк, фтор, бенз(а)пирен
2	Бор, кобальт, нікель, молібден, мідь, сурма, хром
3	Барій, ванадій, вольфрам, марганець, стронцій, ацетофенон

МОНІТОРИНГ СТАНУ РОСЛИННОСТІ

Моніторинг рослинного покриву може бути проведено, як з метою виявлення стану и розповсюдженості самого рослинного покриву, так і з метою біоіндикації стану довкілля. Перше є початком проведення другого.

Метою курсового проектування мониторингу рослинного покриву є виявлення розповсюдженості та змін стану рослинності конкретної території. Відповідно до цього, у курсовому проекті повинно міститися наступне:

1) Фізико-географічний опис території. З докладним описом видового складу та розповсюдженості рослинного покриву, з наведенням карт рослинності.

2) Джерела забруднення рослинності (повітря, ґрунти, води, і т.п.). Потребно встановити об'єми викидів і основні напрямки їх поширення, з вказівкою на карті місць можливого забруднення визначеними сполуками. Вказати які шкідливі речовини як впливають на рослинність.

3) Встановити існуючу мережу спостережень за станом рослинності. За статистичними даними встановити стан рослинного покриву і оцінити можливі наслідки подальшого впливу на нього. Виходячи з напрямків поширення забруднень запропонувати мережу спостережень за станом рослинності. Порівняти існуючу лісистість з оптимальною для даної природно-кліматичної зони (табл.10), встановити склад та ступень представництва культур різних ярусів. За табл.9, 11, 12 та інформацією про склад забруднюючих речовин зробити висновок про стійкість рослинного покриву до основних забруднювачів у місцях їх найбільшого поширення.

Таблиця 9. Сприйнятливість дерев і чагарників до дії HCl і Cl₂

Показники	Вид рослин
Дуже сприйнятливі	Граб, ялина звичайна, вільха чорна
Середнє сприйнятливі	Дуб, бук лісовий, клен, модрина, сосна
Відносно мало сприйнятливі	акація біла, осина, аморфа, ялина колюча, сосна чорна, туя, кипарис,

Таблиця 10. Оптимальна лісистість території України, %

Зона	Оптимальна (необхідна) полезахисна лісистість	Водоохоронна (екологічна) лісистість водозборів
	ґрунти глинясті, суглинкові	ґрунти піщані, супіщані	оптимальна	існуюча
Полісся	1,5-2,9	2,7-5,4	38	26,5
Лісостеп	1,6-3,2	2,6-8,0	19	12,9
Степ	1,9-6,2	4,3-11,2	17	4,4

Таблиця 11. Ступень опірності лісових дерев до хронічної дії SO₂

Пошкодження	Види рослин
Гинуть	ялина, сосна, ялиця,
Хворіють, сильне зниження продуктивності	лжетсуга, сосна веймутова
Ледь помітні ззовні пошкодження, більш чітке зниження продуктивності	європейська модрина, японська модрина, ялина сітхинська, граб, види ліпи, горобина
Незначні пошкодження	Ялина колюча, ялина Енгельмана, чорна сосна, гірська сосна, практично всі листяні дерева

Таблиця 12. Сприйнятливість садових культур до дії HF

Ступінь сприйнятливості	Види рослин
Дуже сприйнятливі	Гладіолус, канатник, тюльпан, нарцис, петрушка кучерява, цибуля, волоський горіх, виноград європейський, слива, бегонія
Сприйнятливі	гвоздика, цибуля-порей, петрушка, черешня, груша, ліщина
Менш сприйнятливі	Роза, айстра, огірки, томати, яблуня, бузок
Відносно менш сприйнятливі	геогрин, селера, браунколь, савойська капуста, капуста брюссельская, вишня звичайна

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния состояния загрязнения атмосферы в городах.- Л.:Гидрометиздат.-1986.

Беккер А.А., Агаев Т.Б. Охрана и контроль загрязнения природной среды.-Л.:Гидрометиздат, 1989.

Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно-допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. - Л., 1985.

Биологический контроль окружающей среды. Биоиндикация и биотестирование. /Под ред. О.П.Мелеховой и Е.И.Егоровой.- М, - 2007.-288 с.

Вайнерт Є., Вальтер Р., Ветцель Т. и др.. Биоиндикация загрязнения наземных экосистем.-М.: Мир, 1988. - 350 с.

Влияние загрязнений воздуха на растительность./Под ред. Х.-Г.Десслера.-М.:Лесная промышленность,- 1981.-184 с.

ГОСТ 17.4.1.02-83. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения.- М.-1984.- 5 с.

ДБН А.2.2-1-2003. Проектування. Склад і зміст матеріалів оценки впливів на навколишне середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.- К.:Держбуд України.- 2004.-21 с.

Единые критерии качества вод.- М.:Секретариат СЭВ.-1982.-70 с.

Закон України про охорону навколишнього середовища. - К.: Мінекобезпеки, 1991.

Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды.-Л.Гидрометиздат.-1984.- 560 с.

Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля.- К., - 2006.- 360 с.

Критерии оценки экологической обстановки территорий для выявления зон чрезвычайной экологической ситуации и зон экологического бедствия. Методика. (НЦПИ) - М.: Минприроды РФ.-1992.

Кубланов С.Х., Шпаківський Р.В. Моніторинг довкілля. К.: Мінекобезпеки, 1998. - 92 с.

Медведев В.В. Мониторинг почв Украины. Концепция, предварительные результаты,задачи.-Харьков.-2002.-428с.

Методика проведення комплексу моніторингових робіт у системі Держводгоспу. - К.: Держ.комітет України по водному господарству, 2002.

Молчанова Я.П., Заика Е.А., Бабкина Э.И. и др. Гидрохимические показатели состояния окружающей среды: справочные материалы.-М. -2007.- 192 с.

Мотузова Г.В. Принципы и методы почвенно-химического мониторинга.- М.:Изд.МГУ.-1989.

Мотузова Г.В., Безуглова О.С. Экологический мониторинг почв.- М. -2007.- 237 с.

Новиков Ю.В. и др. Методы исследования качества воды водоемов. - М., 1990.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 "Положення про державну систему моніторингу довкілля".

РД 52.04.186-89. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. - М. -1991.-

Родючість грунтів. Моніторинг та управління /За ред. Медведєва В.В.. -К.: Урожай, 1992.-244с.

Руководство по методам и критериям согласованного отбора проб, оценки, мониторинга и анализа влияния загрязнения воздуха на леса. Часть X. Мониторинг качества воздуха.- Женева/Комиссия экспертов по измерению выпадений и ее рабочая группа по контролю качества окружающего воздуха Экономической комиссии Объединенных наций для Европы.-2000.

СанПиН 2.1.6.575-98. Гигиенические требования к охране атмосферного воздуха населенных мест. -М. 1996. -10 с.

Снакин В.В. и др. Экологический мониторинг. - М., 1995.

Соболева С.В., Ченцова Л.И. Экологический мониторинг: Учебное пособие по курсовому проектированию.- Красноярск.-2000.-80 с.

Экологичекий мониторинг. Методы биомониторинга: Учебное пособие: В 2 ч. /Под ред. Д.Б. Гелавшили.- Нижний Новгород, 1995. - 190 с.

Размещено на Allbest.ru