Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 504.062:630*6:631.11

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ЛІСОВОГО ФОНДУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (на прикладі “Галсільлісу”)

Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони

навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Шутка Світлана Євгенівна

ЛЬВІВ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Римар Микола Васильович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Горлачук Валерій Васильович, Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, завідувач кафедри економіки та менеджменту

кандидат економічних наук Пархуць Богдан Іванович, Львівський філіал інституту “Укрземпроект” Державного комітету України по земельних ресурсах, директор

Провідна установа: Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, відділ з проблем використання і охорони лісових ресурсів, м. Київ

Захист відбудеться “25” лютого 2004 року о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103.

Автореферат розісланий “23” січня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кіндрат Р.Я.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Погіршення стану навколишнього природного середовища під впливом господарської діяльності людей, збільшення дисбалансу між соціально-економічними потребами та можливостями їх задоволення, прискорення темпів використання природних ресурсів та їх невідповідне відновлення зумовили об'єктивну необхідність пошуку ефективних шляхів розвитку людського суспільства. Одним з таких способів є дотримання концепції сталого розвитку, в якій особлива увага приділяється збереженню та раціональному використанню природних ресурсів, охорони атмосфери, землі, води, біорізномаїття, лісів. Глобальним завданням світового співтовариства є оптимізація еколого-економічних та соціальних функцій лісів.

Покращання екологічного стану навколишнього середовища та відновлення лісового фонду в Україні потребує ґрунтовних наукових розробок щодо відтворення і використання лісових ресурсів. Такі розробки ведуться і досягнуто відчутних результатів на фундаментальних напрямах. Зокрема, досліджено сукупність факторів, що визначають особливості відтворення і використання лісових ресурсів, фази лісокористування. Постійно розвивається екологічна наука, з'являються нові актуальні напрями. Розроблені основи екологічної економії лісу. Успішно ведуться розробки і щодо лісової політики. Найбільш значний вклад в це питання внесли Г. Бачинський, Г. Білецький, Р. Бордян, Е. Геккель, Л. Генс, С. Генсірук, М. Голубець, А. Гоулі, В. Дубін, С. Кравченко, В. Кучерявий, Т. Малборг, Ю. Одум, Д. Пратт, І. Синякевич, К. Ситник, С. Стойко, К. Сусанн, Н.Титова, Ю. Туниця, І. Яремчук та інші.

Серед пріоритетних завдань лісової політики в Україні важливе місце займають реформування лісового сектора і відродження ефективної багатоукладної системи господарювання в ньому. Так, вже наприкінці ХХ століття на території Львівської області спостерігається зростання чисельності недержавних, в основному, колективних лісокористувачів.

Наприкінці ХХ - початку ХХІ століття майже на всій території України веденням лісогосподарської діяльності почали широко займатися сільськогосподарські підприємства. Багато з них перетворилися в спеціалізовані лісогосподарські підприємства. Дослідження проведені в даній роботі зосереджені саме на таких підприємствах, що обумовило в подальшому використання терміну „лісогосподарські підприємства”. Зокрема, у Львівській області з березня 2000 р. на базі колишніх міжколгоспних лісів функціонує комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство (ЛГП) “Галсільліс”. Метою його діяльності є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях, непридатних для сільськогосподарського використання, переданих в постійне користування із складу земель агроформувань або земель запасу сільських Рад. Підприємство розпочало свою діяльність задовільно, але для подальшого ефективного функціонування необхідні розробка і впровадження науково обґрунтованої системи його менеджменту на засадах концепції сталого розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має прикладний характер. Її методологія базується і, по суті, є продовженням у напрямі практичного застосування держбюджетної роботи “Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу” за державним реєстраційним номером 0101U005132.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка системи еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів на засадах концепції сталого розвитку.

Для досягнення визначеної мети в дисертаційній роботі поставлені такі основні задачі:

проаналізувати становлення, перспективи розвитку та особливості системи менеджменту спеціалізованих лісогосподарських підприємств в агропромисловому комплексі України;

дослідити процеси використання і відтворення лісових ресурсів з врахуванням екологічної ситуації регіону і економічної доцільності функціонування підприємства шляхом побудови відповідних економіко-математичних моделей;

розробити концепцію менеджменту для лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах;

розробити методику впровадження екологічного аудиту на лісогосподарських підприємствах;

розробити підсистему матеріального стимулювання працівників лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є функціонування спеціалізованих лісогосподарських підприємств Західного регіону України. Предметом дослідження є розроблення засад ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств щодо використання і відтворення лісового фонду на прикладі комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс”.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є праці основоположників лісівництва, екології, менеджменту, екологічної економії, еколого-економічного аналізу і екологічного аудиту.

Дослідження особливостей концепції сталого розвитку в лісокористуванні, стану екологічної економії та становлення і перспектив розвитку спеціалізованих лісогосподарських підприємств в агропромисловому комплексі України здійснювалися шляхом застосування статистичного аналізу на основі фактичних даних і документів.

Аналіз особливостей менеджменту, ролі еколого-економічного аналізу і екологічного аудиту в системі менеджменту лісогосподарських підприємств проводився із застосуванням методів порівняльного аналізу, економіко-математичного моделювання.

Напрацювання в сферах подальшого розроблення концепції менеджменту, методики впровадження екологічного аудиту та підсистеми матеріального стимулювання працівників лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах були здійснені на основі аналізу і синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається сукупністю теоретичних, методичних, практичних положень та пропозицій щодо удосконалення діяльності спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища. екологічний лісовий лісогосподарський регіон

Вперше виносяться на захист такі наукові результати:

розроблено на еколого-економічних засадах методику впровадження екологічного аудиту, зокрема, запропоновано ввести розроблені нами нові стандарти підприємства у систему стандартів екологічного аудиту;

розроблено принципово нову підсистему матеріального стимулювання працівників лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах;

дістали подальший розвиток:

запропоновано новий науково-обґрунтований підхід у сфері планування діяльності лісогосподарського підприємства на основі нових економіко-математичних моделей оптимального використання і раціонального відтворення лісових ресурсів з врахуванням екологічної ситуації регіону і економічної доцільності функціонування підприємства;

запропоновано новий системний підхід до менеджменту лісогосподарського підприємства з урахуванням досягнень еколого-економічного аналізу, що дозволило розробити систему оптимального еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів;

уточнено:

основні позиції твердження щодо доцільності уведення засад сталого розвитку лісогосподарського комплексу України у систему менеджменту окремого підприємства;

структуру та змістовне наповнення основних складових елементів системи менеджменту виробничого підприємства з позицій еколого-економічної ефективності його функціонування.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що всі здійснені розробки мають практичну направленість, розроблені і пройшли апробацію на конкретному підприємстві - ЛГП “Галсільліс”.

В ході реалізації методики впровадження екологічного аудиту для лісогосподарського підприємства розроблені стандарти підприємства системи стандартів екологічного аудиту. А також впроваджено підсистему матеріального стимулювання працівників, яка передбачає спеціальні положення про преміювання керівників, спеціалістів і службовців лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах.

Таким чином, впровадження зазначених розробок не лише підвищить у перспективі екологічну ефективність роботи ЛГП “Галсільліс”, але й покращить його фінансове становище за рахунок недопущення щодо нього екологічних санкцій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались, обговорювались і одержали позитивну оцінку на щорічних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, докторантів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету (м. Львів 2001-2003 роки); на 3-му міжнародному симпозіумі “Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі” (м. Севастополь, 2001 рік); на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії і практики” (м. Дніпропетровськ, 2003 рік).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 статей у науково-фахових виданнях, затверджених ВАК України - збірниках наукових праць. Крім цього одну статтю за темою дисертаційного дослідження опубліковано в матеріалах наукової конференції.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг роботи - 198 сторінок. В роботі подано 30 таблиць і 24 рисунки. Бібліографічний опис включає 164 назв літературних джерел. В роботу включено 12 додатків на 62 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, відображається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, формулюються мета і основні задачі дисертаційного дослідження, зазначаються методи дослідження, показуються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, а також зазначається, де була здійснена апробація результатів дисертації та які є публікації.

У першому розділі - “Еколого-економічні проблеми лісогосподарської діяльності сільськогосподарських підприємств” - дається постановка задач дослідження, проводиться узагальнений огляд наукових праць у цьому напрямі. Зокрема, розглядаються особливості впливу концепції сталого розвитку в лісокористуванні. Зазначимо, що у взаємовідносинах людини з навколишнім середовищем першочергового значення набуває екологічний аспект, який переважає у всьому світі, в т. ч. у розробках вітчизняних вчених. Адже відомо, що ХХ століття характеризувалось інтенсивним винищенням лісів Землі, зокрема України.

Ліси України - це унікальне національне багатство. Тим більше, що забезпеченість лісом населення України одна із самих низьких в Європі - 0,17га в розрахунку на одного мешканця, а лісистість України - лише 15,1% території, коли по Європі - 38%. Тому ідея сталого розвитку більш ніж актуальна для лісівництва України.

Західний регіон України - це найбільш лісиста (32%) частина країни, де зосереджено її основні лісосировинні ресурси: понад 40% лісового фонду і близько 60% запасів стиглих і перестиглих насаджень. Як бачимо з наведених даних (табл.1, рис.1) за 50 років спостерігається безперервне зростання лісистості.

Площа лісового фонду Західного регіону - 3135,4 тис. га, а найбільш індустріально розвинутої Львівської області - 469,2 тис. га, лісистість - 29%. Майже 9% загальної площі лісів України міститься на Львівщині.

Проведений аналіз показав недостатній рівень стану лісових ресурсів та екологічної безпеки у Львівській області. Для виправлення такої ситуації потрібно докласти ще чимало зусиль спеціалістам лісового господарства. Крім того реформування економіки України обумовило потребу у розробленні нової науково-обґрунтованої моделі лісового господарювання і лісокористування, яка б об'єднувала економічні, соціальні і екологічні цілі діяльності лісогосподарських підприємств.

Складна екологічна ситуація зумовила необхідність розв'язання екологічних проблем різними науковими методами. Як наука, екологія почала розвиватися з кінця ХІХ століття. Найбільш значних результатів у цій галузі було досягнуто в останні десятиріччя ХХ століття, коли стали відокремлюватись все нові і нові її напрями, в т. ч. екологічна економія, покладена в основу концепції Екологічної Конституції Землі, обґрунтування ідеї створення якої запропоновано Ю.Ю.Туницею.

Таблиця 1

Лісистість областей Західного регіону України (%) у 1946-1996 роках

Область	Частка площі області	1946	1956	1966	1976	1986	1996	Оптимальна лісистість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Ів.-Франківська	10,58	48,1	47,7	46,6	48,2	49,7	50,0	55,0
Чернівецька	6,17	35,8	34,3	33,8	32,9	39,6	40,7	49,0
Закарпатська	9,75	25,8	27,6	26,2	28,0	28,8	28,8	34,0
Львівська	16,60	24,9	24,0	24,8	25,5	25,5	28,0	33,0
Тернопільська	10,51	11,2	10,7	11,2	12,0	12,6	12,9	20,0
Хмельницька	15,69	10,8	10,9	10,8	11,4	11,6	11,9	17,0
Рівненська	15,31	28,5	30,9	32,4	35,5	36,1	36,2	40,0
Волинська	15,38	17,2	23,1	23,0	30,7	29,2	30,4	37,0
Західний регіон	100,0	23,8	25,0	25,1	27,3	27,9	28,7	34,2

Екологічна економія розглядає ліс як еколого-економічну систему взаємопов'язаних потенційних продуктів (деревного, недеревного рослинного, тваринного походження) та потенційних послуг, як реалізованих корисних функцій лісу. Тобто ліс розглядається як динамічна еколого-економічна система, яка розвивається за визначеними принципами, які покладені в основу розробок щодо лісової політики в Україні.

Стратегічна мета державної лісової політики - забезпечення збалансованого використання, оптимального відтворення і охорони лісових ресурсів як важливої складової економіки та екологічної безпеки країни. При цьому власність на ліси (землі лісового фонду і лісові ресурси) розглядається як складна економічна категорія та система відносин між людьми у процесі лісогосподарської діяльності.

У ринково розвинутих країнах власність на ліси представлена різними формами: державною, приватною, колективною. Тому серед пріоритетних завдань лісової політики в Україні важливе місце займають питання реформування лісового сектора і відродження ефективної багатоукладної системи господарювання в ньому. Адже традиційно вважається, що ведення лісового господарства в системі агропромислового комплексу є незадовільним, а ліси, як правило, малопродуктивні, розкидані невеликими клаптиками між сільськогосподарськими угіддями і піддаються небажаним антропогенним впливам. Але вони мають важливе екологічне значення, оскільки запобігають водній і вітровій ерозії ґрунтів, сприяють підвищенню урожайності сільськогосподарських угідь, відіграють немаловажну роль у забезпеченні сільських громад деревиною та виробами з неї. На території Львівської області ці ліси представляються такими відокремленими ділянками: площею до 5 га - 4898 ділянок, 6-20 га - 1627, 21-50 га - 858, більше 50 га - 598 ділянок. Середня площа однієї ділянки складає 18 га.

Потреба в таких лісах очевидна, догляд за ними достатньо складний, в зв'язку з цим сьогодні в Україні все більше розвивається приватна власність в цій галузі. Налічується майже 6,4_тис.га лісів у володінні окремих громадян. Крім того, біля 20% лісового фонду України знаходиться у колективній власності - у користуванні сільськогосподарських підприємств. Розподіл загальної площі земель лісового фонду України за відомчою підпорядкованістю представлений на рис.2.

В останнє десятиріччя багатоукладність притаманна і лісокористуванню у Львівській області. При цьому спостерігається тенденція збільшення обсягів лісового фонду недержавних лісокористувачів. Із загального обсягу лісових земель Львівщини п'ята частина перебуває у постійному користуванні колективних і державних сільськогосподарських підприємств (рис.3).

В кінці ХХ - на початку ХХІ століть на Україні почали створюватися і функціонувати обласні спеціалізовані лісогосподарські підприємства у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях. Зокрема, рішенням Львівської обласної ради від 14 березня 2000 р. за №279 на базі колишніх міжколгоспних лісгоспів створено обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство (ЛГП) “Галсільліс”.

Метою його діяльності є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях, непридатних для сільськогосподарського використання, переданих в постійне користування із складу земель агроформувань або земель запасу сільських Рад. Подальший розвиток господарства в певній мірі пов'язаний з постановою Львівської обласної ради „Регіональна програма в галузі охорони і захисту лісів обласного комунального підпорядкування щодо підвищення їх продуктивності, раціонального використання і розширеного відтворення лісових ресурсів на період до 2009 року” від 14 березня 2000 року. У відповідності з прийнятою програмою у ЛГП “Галсільліс” вироблено основні позиції розвитку та розраховано відповідні економіко-господарські показники діяльності за 2000 рік та на перспективу, які наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика лісового фонду ЛГП „Галсільліс”

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	2000 рік	2009 рік
1	Ліси та інші лісовкриті площі - всього	тис. га	172,5	175,0
2	Землі лісового фонду	тис. га	147,5	152,5
	з них вкриті лісом землі - всього	тис. га	133,2	134,8
	в тому числі:
	шпилькові насадження	тис. га	84,7	85,7
	твердолистяні насадження	тис. га	30,2	30,7
	мяколистяні насадження	тис. га	18,3	18,4
3	Площа стиглих та перестійних насаджень	тис. га	2,4	3,0
4	Площа чагарників	тис. га	25,0	22,5
5	Загальний запас насаджень	млн. м3	20,2	25,5
	в тому числі запас стиглих та перестійних насаджень	млн. м3	0,5	0,7
6	Середній запас деревини на 1 га вкритих лісом земель - всього	млн. м3	142,0	150,0
7	Середній вік насаджень	роки	42	47

Підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів та може використовувати землі для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. На власних або орендованих потужностях воно здійснює переробку заготовленої і придбаної лісопродукції, реалізовує продукцію суб'єктам господарювання і населенню. Загалом в його статуті зареєстровано 21 вид діяльності.

Незважаючи на задовільні показники господарської діяльності, ЛГП “Галсільліс” реалізує поки що менше 83% заготовленої деревини, в т.ч. 63,4% ділової деревини. Тобто на підприємстві ще є резерви підвищення доходності господарської діяльності, зокрема шляхом покращення структури його лісопродукції та підвищення обсягів реалізації. Але основне те, що для подальшого успішного функціонування ЛГП “Галсільліс” потрібні розробка і впровадження науково обґрунтованої системи менеджменту на базі національної лісової політики, основою якої є концепція сталого розвитку.

Другий розділ дисертації - “Дослідження проблем розвитку еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів в процесі трансформації економіки України” - має дослідно-аналітичний характер. Тут на основі всебічного аналізу особливостей системи менеджменту лісогосподарських підприємств на сучасному етапі трансформації економіки України, ролі еколого-економічного аналізу і екологічного аудиту розроблено засади досягнення мети дисертаційного дослідження - еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів.

Засади сталого розвитку можуть стати дієвим фактором використання і відтворення лісових ресурсів лише тоді, коли вони будуть інтегровані в практику ефективного менеджменту лісогосподарських підприємств. Теорія і практика менеджменту підприємств, зокрема виробничого менеджменту, набули ефективного розвитку у другій половині ХХ століття. Впровадження їх передових здобутків на сучасному етапі трансформації економіки України стали найбільш актуальними на еколого-економічних засадах.

В дисертаційній роботі система менеджменту лісогосподарського підприємства спрямована на забезпечення організації та координації процесів по досягненню системи цілей, що приймаються та реалізуються з використанням наукових підходів, концепції маркетингу та людського фактору. І, власне, оптимізація розвитку і взаємодії всіх складових цієї системи є основним напрямом методології дисертаційного дослідження.

Нами застосована методика аналізу, що ґрунтується на розроблених економіко-математичних моделях оптимізації використання і відтворення лісових ресурсів. При цьому запропоновано власний підхід до розв'язання задачі оптимального використання лісових ресурсів, який полягає в оптимізації очікуваного прибутку лісового господарства шляхом регулювання порядку вирубок плантацій. Таким чином, розроблена економіко-математична модель ефективного використання лісових ресурсів з врахуванням екологічної ситуації регіону, яка представляється такою задачею лінійного програмування:

	(1)
	(2)
	(3)
	(4)
	(5)
	(6)
	(7)

де:

x_il - шукана величина, яка визначає варіант прийняття рішення про вирубку чи відміняє його щодо і-тої плантації в l-тий рік (може набувати значення 1 або 0);

а_il - величина очікуваного прибутку від продовження експлуатації лісових насаджень на і-ій плантації за (l-1)-ті останні роки;

n_l - максимальна кількість плантацій визначена для проведення рубок;

N_j - максимальна кількість плантацій, яка може бути вирубана (вводиться для того, щоб деякі плантації залишилися не вирубаними з міркувань господарювання - наприклад, для того, щоб унеможливити обезлісення);

М - загальна кількість плантацій лісових насаджень, які визначені для наступної вирубки;

L - число років, протягом яких планується провести вирубку визначених плантацій лісових насаджень;

t - поточний рік;

- вартість деревини за м³ у рік t;

- середній приріст обсягів деревини в м³ на плантації лісу за рік t для певної породи і даного віку насаджень;

- усереднені доходи за рахунок реалізації побічних продуктів лісу (хмизу, насіння, грибів, ягід тощо), які можна отримати з даної плантації;

- річні затрати на догляд за плантацією лісу.

Цільова функція (1) визначає вимогу отримання максимального прибутку, який можна одержати шляхом узгодженого вибору порядку (послідовності в часі) проведення вирубок лісових плантацій. Умови (2-7) утворюють систему додаткових обмежень господарського та екологічного характеру цієї економіко-математичної моделі. Розглянута модель дає змогу науково обґрунтувати підготовку та прийняття рішень про вирубку лісових ділянок та оптимізувати прибуток лісогосподарського підприємства.

Наступним завданням, розв'язаним нами, є розробка удосконаленої економіко-математичної моделі оптимального відтворення лісових ресурсів з врахуванням економічної доцільності функціонування підприємства:

	(8)
	(9)
	(10)
	(11)
	(12)
	(13)
	(14)

де:

x_il - шукана величина, яка визначає прийняття рішення про засадження l-им варіантом насаджень і-тої плантації (може набувати значення 1 або 0);

а_l - величина очікуваного середньорічного прибутку від насадження за l-тим варіантом на площі 1 га;

b_il - нормована величина, яка визначає ефективність використання насадження за l-тим варіантом на і-тій плантації (лежить в межах від 0 до 1, 0 - коли такий варіант насаджень цілком недоцільний, 1 - коли такий варіант насаджень ідеальний);

s_i - площа і-тої плантації;

m_l - мінімальна площа засадження за l-тим варіантом;

М_l - максимальна площа засадження за l-тим варіантом;

P_l - побічні доходи, отримані з плантації, засадженої за l-тим варіантом (насіння, ягоди, гриби, хмиз, деревина, отримана в процесі проміжних рубок тощо);

Z_l - сумарні витрати догляду за плантацією, засадженою за l-тим варіантом;

М - загальна кількість плантацій лісових насаджень, які призначені для засадження;

S - загальна площа плантацій, які визначені для засадження;

L - кількість варіантів, які розглядаються для засадження лісових плантацій;

t - поточний рік;

c_t - прогнозована вартість деревини за м³ в рік t+ T;

н_t - середня величина об'єму деревини (м³ ) на 1 га плантації лісу, отримана за t+T років вирощування для певної породи насаджень;

С_t - усереднені доходи за рахунок реалізації побічних продуктів лісу (хмизу, насіння, ягід тощо), які отримують з плантації за t+T років;

Z_t - середні затрати на догляд за плантацією лісу за t+ T років;

T - очікуваний час вирощування деревини на плантації.

Дана економіко-математична модель дає змогу формалізувати вимоги раціонального засадження лісових ділянок з врахуванням ряду господарських та екологічних вимог. Цільова функція (8) визначає вимогу отримання максимального прибутку, який можна одержати шляхом узгодженого вибору схеми за наперед заданими варіантами засаджень визначеного переліку лісових плантацій. Умови (9-14) утворюють систему додаткових обмежень господарського та екологічного характеру цієї економіко-математичної моделі.

Науково обґрунтована система менеджменту будь-якого підприємства повинна базуватися на всебічному аналізі всіх компонентів її підсистем і факторів, прямо чи опосередковано впливаючих на її функціонування і розвиток. А ефективна діяльність лісогосподарського підприємства на засадах сталого розвитку неможлива без здійснення еколого-економічного аналізу (ЕЕА).

В цьому розділі також розглянуто застосування еколого-економічного аналізу з метою підвищення ефективності природокористування на базі більш повної екологізації виробництва. При цьому важливо відзначити, що професійно провести еколого-економічний аналіз можуть лише такі висококваліфіковані спеціалісти, як аудитори, які повинні володіти певним рівнем теоретичних і практичних знань і навиків в даній галузі.

Екологічний аудит є ключовим елементом системи екоменеджменту підприємства. Відмічено особливу важливість проведення екологічного аудиту, який повинен базуватися на системному підході і за допомогою якого можна оцінити екологічну ефективність управління підприємством з метою збереження навколишнього середовища і підтримки конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Основними рисами його повинні бути незалежність, конфіденційність, об'єктивність, системність, компетентність, ліцензійність та відповідність цілям замовника за міжнародними стандартами. Він є складовою частиною Системи екологічного менеджменту і аудиту (СЕМА - EMAS). Причому, системи екоменеджменту мають включати в себе процедури екологічного аудитування для того, щоб допомогти керівникам підприємств кваліфіковано оцінити ступінь дотримання діючого законодавства завдяки використанню системи екоменеджменту та ефективність даної системи у здійсненні екологічної політики фірми.

Отже, і в Україні повинна розвиватися система екологічного менеджменту та аудиту у відповідності до національних умов і напрямів розвитку у світі. А на мікрорівні в системі екоменеджменту повинна діяти ринкова управлінська інфраструктура з використанням екологічного аудиту.

Третій розділ дисертації - “Формування механізму еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів в ЛГП “Галсільліс” - має методичний і прикладний характер. Він присвячений розвитку системи менеджменту у відповідності до засад сталого розвитку, методики впровадження екологічного аудиту та підсистеми матеріального стимулювання працівників лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах.

Основою розробленої методики у дисертаційній роботі є підхід до системи менеджменту підприємства як взаємодії цільової, забезпечуючої, функціональної та управляючої підсистем з врахуванням впливу зовнішнього середовища і зворотного зв'язку. Проведене дослідження показало, що науково обґрунтована система менеджменту на еколого-економічних засадах для лісогосподарського підприємства трансформується у систему регулювання використання і відтворення лісових ресурсів (рис.5).

На сучасному етапі “вхід” системи регулювання використання і відтворення лісових ресурсів ЛГП “Галсільліс” можна оцінити як задовільний. Інформаційні потоки в цілому задовольняють поточні потреби підприємства. Актуальними ж проблемами є забезпечення матеріальними ресурсами (зокрема, пальним) та кваліфікованими кадрами.

“Вихід” системи стане максимально ефективним лише у випадку, коли підприємство у всій повноті охопить всі передбачені Статутом види діяльності. “Зворотній зв'язок” свідчить, що еколого-економічний напрям діяльності даного підприємства потребує нагального розвитку, і, власне, система менеджменту має його забезпечити.

“Зовнішнє середовище” важко назвати сприятливим для функціонування ЛГП “Галсільліс”. В роботі, на основі проведеного аналізу, виокремлено фактори негативного впливу макросередовища на діяльність підприємств. Показано, що їх вплив не є стабільним і розроблено шляхи нівелювання чи навіть усунення цього негативного впливу. Інфраструктура регіону в цілому задовольняє потребам підприємства. Суттєвий негативний вплив факторів мікросередовища, і, в першу чергу, конкурентів, які переважають масштабами виробництва. Крім того, слід відзначити складні відносини з контактними аудиторіями, немає маркетингових посередників. І якщо на ці фактори можна цілеспрямовано впливати, то на такий потужний фактор мікросередовища - як законодавство в галузях податкової системи та зовнішньоекономічної діяльності - неможливо. Тому наголос в реорганізації системи менеджменту зроблено на внутрішні резерви підприємства.

У цільовій підсистемі підвищення якості продукції та ресурсозбереження можливі за рахунок поступового впровадження нових, менш капіталомістких видів діяльності шляхом підвищення частки заготівлі ділової деревини у загальних обсягах готової продукції.

Щодо соціального розвитку колективу, то найбільш актуальним є впровадження дієвої системи матеріального стимулювання працівників, зокрема, введення нових положень з преміювання керівників, спеціалістів і службовців підприємства за еколого-економічними показниками. І як важливий етап процесу вдосконалення екологічної діяльності підприємства, на перспективу пропонується впровадження в цільову підсистему екологічної діагностики.

У забезпечуючій підсистемі найбільш актуальною є розробка методичного забезпечення на рівні стандартів підприємства системи регулювання і відтворення лісових ресурсів. Безумовно, малочисельний апарат управління ЛГП “Галсільліс” не в змозі самостійно здійснити такий обсяг робіт, але зробити це потрібно, поступово залучаючи до роботи висококваліфікованих спеціалістів на договірних засадах.

Функціональна і управляюча підсистеми менеджменту повинні функціонувати за стандартами підприємства, впровадженими як методичне забезпечення забезпечуючої підсистеми. При цьому якнайшвидшому впровадженню підлягають стандарти підприємства з екологічного аудиту.

Розробка стандартів підприємства з екологічного аудиту не лише спрощує організаційні процедури впровадження екоаудиту, але й наближує їх до первинної виробничої ланки, що є доцільним на сучасному етапі розвитку лісогосподарського комплексу України. При розробці зазначених стандартів для ЛГП “Галсільліс” вибір типу аудиту і процедури його проведення здійснювався так, щоб забезпечувати комплексність екоаудиту систем менеджменту дочірніх підприємств і підприємства в цілому за скороченою процедурою. При цьому проведення екологічного аудиту покладається на сертифікованих екоаудиторів.

В ході дисертаційного дослідження розроблено три стандарти підприємства системи стандартів екологічного аудиту:

СТП 001.001-03 “Протокол екоаудиту для ЛГП “Галсільліс”;

СТП 001.002-03 “Договір на проведення екоаудиту”;

СТП 001.003-03 “Типова структура екоаудиторського висновку і рекомендацій”.

Запропонована методика впровадження екологічного аудиту на підприємстві базується на зазначених стандартах. Її алгоритм передбачає також проведення певних обстежень, результати яких пропонується оформляти в табличних формах.

При теперішньому функціонуванні ЛГП “Галсільліс” зазначених трьох стандартів підприємства достатньо, щоб замовляти проведення екоаудиту спеціалізованій аудиторській фірмі. Надалі, з розвитком всіх передбачених Статутом видів діяльності і впровадженням у структуру даного підприємства служби екологічного аудиту потрібна буде розробка всього комплексу стандартів підприємства системи стандартів екологічного аудиту.

Таким чином, введення в дію зазначених стандартів з екоаудиту є першим кроком щодо становлення дієвої системи менеджменту спеціалізованого лісогосподарського підприємства на засадах сталого розвитку.

В рамках дисертаційного дослідження були розроблені “Положення про поточне преміювання керівників, спеціалістів і службовців ЛГП “Галсільліс” та “Положення про спеціальне преміювання керівників і спеціалістів за еколого-економічними показниками діяльності ЛГП “Галсільліс”.

Впровадження в практику управління цих заходів досягне очікуваного ефекту, якщо в цьому матеріально зацікавлені керівники, спеціалісти і службовці. Це викликало необхідність реорганізації системи оплати праці працівників ЛГП “Галсільліс” на еколого-економічних засадах. При цьому в рамках діючого законодавства про працю і її оплату запропоновано ввести на підприємстві поточне (квартальне) і спеціальне (щорічне) преміювання керівників, спеціалістів і службовців в залежності від еколого-економічного ефекту їх праці.

Поточне преміювання більшості керівників і спеціалістів підприємства пропонується за умови відсутності економічних санкцій по підприємству (дочірньому підприємству) при зростанні показників використання лісових ресурсів. Спеціальне щорічне преміювання керівників і спеціалістів здійснюється лише за обов'язкової умови відсутності негативних зовнішніх ефектів лісокористування. Підвищення ж розмірів індивідуальних премій пропонується за вклад у зростанні позитивних зовнішніх ефектів лісокористування. При цьому стан позитивних і негативних ефектів визначається за висновком екоаудиторів.

Вищезазначені положення про преміювання та стандарти підприємства актуальні не лише для ЛГП “Галсільліс”. Вони без особливих зусиль можуть бути адаптовані до будь-якого лісогосподарського підприємства. Їх впровадження на підприємствах лісогосподарського комплексу України дозволило б суттєво підвищити матеріальну зацікавленість працівників їх апарату управління в переведенні лісового менеджменту на засади сталого розвитку, підвищило б еколого-економічну ефективність лісокористування і лісовідтворення в нашій країні.

Висновки

В умовах реформування економіки України на фоні глобальної екологізації економічних і політичних відносин людства, розробки Екологічної Конституції Землі надзвичайної важливості набуває ефективне еколого-економічне регулювання використання і відтворення лісових ресурсів. Становлення багатоукладної форми господарювання в Україні особливо гостро ставить завдання ведення ефективного господарювання на землях обласних спеціалізованих лісогосподарських підприємств. Його розв'язання знайшло відображення в осмисленні та подальшому розв'язанні цілого ряду проблем. В ході проведення дисертаційного дослідження по цій тематиці отримано такі висновки і пропозиції.

Погіршення стану навколишнього середовища в світі під впливом господарської діяльності людей зумовили об'єктивну необхідність пошуку способів ведення ефективного господарювання. Такий стан обумовив поглиблену увагу науковців всього світу до вивчення проблем та розроблення засад збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. Тому була розроблена концепція сталого розвитку, для реалізації якої в Україні сьогодні потрібні ґрунтовні наукові розробки щодо відтворення і використання лісових ресурсів на засадах сталого розвитку. При цьому слід відзначити фундаментальні напрацювання при дослідженні факторів, що визначають особливості відтворення і використання лісових ресурсів; фаз лісокористування; розроблено основи екологічної економії лісу, лісової політики.

Разом з тим можна відмітити недостатнє опрацювання такого тематичного напряму як реформування лісового сектора економіки і відродження ефективної багатоукладної системи господарювання в ньому, зокрема, функціонування новоутворених обласних комунальних спеціалізованих лісогосподарських підприємств.

В роботі напрацьовано засади формування системи менеджменту лісогосподарського підприємства на еколого-економічних засадах у відповідності з концепцією сталого розвитку. Аналіз основних компонентів системи менеджменту дозволив не лише сформувати повну сукупність завдань щодо її вдосконалення на прикладі конкретного лісогосподарського підприємства, але й ранжувати їх за актуальністю й послідовністю реалізації в майбутньому за перспективними видами діяльності.

Ґрунтовний аналіз господарської діяльності лісогосподарського підприємства дав змогу виявити резерви системи менеджменту у плануванні та показати ефективність поєднання цілей підвищення економічної ефективності діяльності підприємства та одночасного дотримання засад сталого розвитку. В цьому напрямі нами розроблено підходи щодо прийняття управлінських рішень по вирубці та засадженні плантацій, що ґрунтуються на відповідно розроблених економіко-математичних моделях.

Ефективна діяльність лісогосподарського підприємства на засадах сталого розвитку неможлива без здійснення ЕЕА, що має багатоаспектний комплексний характер і спрямований на підвищення ефективності природокористування шляхом більш повної екологізації виробництва. Доведено суттєвий взаємозв'язок між такими складовими ЕЕА, як екологічна експертиза, екологічна діагностика, ситуаційний аналіз, екологічний маркетинговий аналіз і екологічний аудит, що обумовлює необхідність їх комплексного використання для прийняття оптимальних екологічних рішень і включення як ключового елемента системи менеджменту лісогосподарського підприємства.

Впровадження в систему менеджменту лісогосподарського підприємства служби ЕЕА в повному обсязі потребує значних фінансових ресурсів. Тому пропонується таке впровадження здійснювати поступово, починаючи з екологічного аудиту, який можна проводити на договірних засадах силами спеціалізованих аудиторських фірм. Адже ефективно провести ЕЕА під силу лише висококваліфікованим спеціалістам.

Розроблено методику впровадження екологічного аудиту на лісогосподарському підприємстві. Її послідовність проведення передбачає проведення певних обстежень, результати яких пропонується оформляти в табличних формах. Запропонована методика базується на спеціальній системі стандартів підприємства з екологічного аудиту. Такий підхід не лише спрощує організаційні процедури впровадження екоаудиту, але й наближує їх до первинної виробничої ланки, що є доцільним на сучасному етапі розвитку лісогосподарського комплексу України.

Слід відзначити, що розроблені в роботі стандарти є лише початком створення повного комплексу стандартів екологічного аудиту.

Реформування практики управління на еколого-економічних засадах вимагає відповідної реорганізації системи оплати праці працівників лісогосподарського підприємства. При цьому в рамках діючого законодавства про працю і її оплату запропоновано ввести на зазначеному підприємстві поточне (квартальне) і спеціальне (щорічне) преміювання керівників, спеціалістів і службовців в залежності від еколого-економічного ефекту їх роботи. Розроблені нові “Положення про поточне преміювання керівників, спеціалістів і службовців ЛГП “Галсільліс” та “Положення про спеціальне преміювання керівників і спеціалістів за еколого-економічними показниками діяльності ЛГП “Галсільліс”.

Розроблені в ході дисертаційного дослідження стандарти підприємства системи стандартів екологічного аудиту та положення про преміювання керівників, спеціалістів і службовців можуть бути адаптовані до будь-якого лісогосподарського підприємства. Їх впровадження на підприємствах лісогосподарського комплексу України дозволило б суттєво підвищити матеріальну зацікавленість працівників їх апарату управління в переведенні лісового менеджменту на засади сталого розвитку, підвищило б еколого-економічну ефективність лісокористування і лісовідтворення в нашій країні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

Дяків Після одруження прізвище Дяків С.Є. було змінено на Шутка С.Є. С.Є. Лісовий фонд Долинського адміністративного району в системі народногосподарського комплексу України // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ. 2001.Вип.11.4. С. 269-272.

Дяків С.Є. Особливості становлення і розвитку підприємств “Галсільлісу” в процесі трансформації економіки України // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні/ Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ.2002.Вип.12.4. С. 334-338.

Римар М.В., Дяків С.Є. Становлення спеціалізованих лісогосподарських підприємств в системі агропромислового комплексу України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 164.Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. С. 23-27. Особистий внесок аспіранта: обґрунтування специфіки розвитку спеціалізованих лісогосподарських підприємств в системі агропромислового комплексу України.

Римар М.В., Дяків С.Є. Концепція сталого розвитку і лісокористування // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. (Луцький державний технічний університет Міносвіти і науки України, Волинська обласна організація Спілки економістів України). Серія: “Природокористування, екологія та ресурсозбереження”. Випуск VIII №4: Збірник наукових праць.Луцьк: Надстир'я, 2002. С. 106-111. Особистий внесок аспіранта: проведення аналізу стану лісокористування в Україні.

Дяків С.Є. Формування механізму еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ.2003.Вип.13.1. С. 193-196.

Дяків С.Є. Еколого-економічний аналіз у системі регулювання використання і відтворення лісових ресурсів // Вісник Львівського державного Аграрного університету: Економіка АПК. 2003.№ 10 (1).С. 221-224.

Шутка С.Є. Особливості матеріального стимулювання в системі регулювання та відтворення лісових ресурсів на еколого-економічних засадах // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ.2003.Вип.13.2. С. 232-235.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

Дяків С.Є. Концепція менеджменту лісогосподарського підприємства на засадах сталого розвитку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії і практики”.Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 138-139.

Анотація

Шутка С.Є. Еколого-економічний механізм раціонального використання і відтворення лісового фонду сільськогосподарських підприємств (на прикладі “Галсільлісу”).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.

В дисертаційній роботі пов'язано перспективи сталого розвитку лісогосподарського комплексу України з системою менеджменту окремого підприємства. Вдосконалення системного підходу до менеджменту лісогосподарського підприємства з врахуванням досягнень еколого-економічного аналізу дозволило розробити систему оптимального еколого-економічного регулювання використання і відтворення лісових ресурсів. Також розроблено на еколого-економічних засадах методику впровадження екологічного аудиту і підсистему матеріального стимулювання працівників на лісогосподарському підприємстві.

Всі розробки мають практичну направленість і були апробовані на конкретному підприємстві - ЛГП “Галсільліс”. Розроблені стандарти підприємства з екологічного аудиту та положення про преміювання керівників, спеціалістів і службовців без особливих зусиль можуть бути адаптовані до будь-якого лісогосподарського підприємства. Їх впровадження на підприємствах лісогосподарського комплексу України дало б змогу суттєво підвищити матеріальну зацікавленість працівників їх апарату управління в формуванні лісового менеджменту на засадах сталого розвитку, підвищило б еколого-економічну ефективність лісокористування і лісовідтворення в Україні.

Ключові слова: еколого-економічне регулювання, лісовий фонд, лісові ресурси, сталий розвиток, менеджмент, еколого-економічний аналіз, екологічний аудит, стандарт підприємства, положення про преміювання, еколого-економічна ефективність, лісокористування, лісовідтворення.

Аннотация

Шутка С.Э. Эколого-экономический механизм рационального использования и воспроизводства лесного фонда сельскохозяйственных предприятий (на примере “Галсельлес”).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01. - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2003.

В условиях реформирования экономики Украины на фоне глобальной экологизации экономических и политических взаимоотношений человечества, разработки Экологической Конституции Земли чрезвычайно важным стает эффективное эколого-экономическое регулирование использования и воспроизводства лесных ресурсов, в частности сельскохозяйственных предприятий.

Основой методики диссертационного исследования является подход к системе менеджмента предприятия как взаимодействию целевой, обеспечивающей, функциональной и управляющей подсистем под влиянием внешней среды, учитывая обратную связь. В работе излагаются основы методологии разработки системы менеджмента лесохозяйственного предприятия на эколого-экономических позициях.

Эффективная деятельность указанного предприятия на позициях стабильного развития невозможна без эколого-экономического анализа (ЭЭА), имеющего многоаспектный, комплексный характер. Его целью является повышение эффективности природопользования на основе более полной экологизации производства. Все составляющие ЭЭА должны быть включены в структуру системы менеджмента лесохозяйственного предприятия, что сопряжено с потребностью в значительных финансовых ресурсах. Поэтому предлагается такое внедрение делать постепенно, начиная с экологического аудита, который можно осуществлять на договорных позициях силами специализированных аудиторских фирм.

На микроуровне в системе менеджмента должна функционировать рыночная управленческая инфраструктура с использованием экоаудита. При этом экологический аудит является ключевым элементом системы экоменеджмента лесохозяйственного предприятия.

Разработана методика внедрения экологического аудита на указанном предприятии. Ее алгоритм предусматривает проведение определенных обследований, результаты которых предлагается оформлять в табличных формах. Методика основывается на специальной системе стандартов предприятия. Разработка стандартов предприятия по экологическому аудиту не только упрощает организационные процедуры внедрения экоаудита, но и приближает их к первичному производственному звену, что целесообразно на современном этапе развития лесохозяйственного комплекса Украины.

Внедрение в практику управления каких-либо мероприятий достигнет ожидаемого эффекта, если в этом материально заинтересованы руководители, специалисты и служащие. В работе предложено ввести на лесохозяйственном предприятии текущее (квартальные) и специальное (ежегодное) премирование в зависимости от эколого-экономической эффективности их труда.

Все диссертационные разработки имеют практическую направленность, подлежат внедрению на конкретном предприятии - ЛХП “Галсельлес”. Но разработанные стандарты предприятия по экологическому аудиту и положения по премированию руководителей, специалистов и служащих без особенных усилий могут быть адаптированы к любому лесохозяйственному предприятию. Их внедрение на предприятиях лесохозяйственного комплекса Украины позволило бы существенно повысить материальную заинтересованность работников их аппарата управления в формировании лесного менеджмента на позициях стабильного развития, повысило бы эколого-экономическую эффективность лесопользования и лесовоспроизводства в нашей стране.

Ключевые слова: эколого-экономическое регулирование, лесной фонд, лесные ресурсы, стабильное развитие, менеджмент, эколого-экономический анализ, экологический аудит, стандарт предприятия, положение о премировании, эколого-экономическая эффективность, лесопользование, лесовоспроизводство.