Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 332.12:502.58;504.056

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМАТИВНОЇ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Данилович Тарас Богданович

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, Стадницький Юрій Іванович, Національний університет "Львівська політехніка", професор кафедри економіки підприємства та інвестицій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Александров Іван Олександрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу економіко-екологічних досліджень

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів), заступник директора

Провідна установа: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування (м. Одеса)

Захист відбудеться “ 12 ” травня 2004 р. о 14 ³⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вулиця Генерала Чупринки, 103

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вулиця Генерала Чупринки, 101

Автореферат розісланий 04.04. 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Р.Я. Кіндрат

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна індустріальна цивілізація, що стрімко розростається, почала вичерпувати існуючу ресурсно-екологічну нішу та входити в епоху планетарної кризи охоплюючи різноманітні аспекти людського життя. Світ зіткнувся з проблемою деградації екологічних систем, від яких залежить наш добробут, під загрозою опиняється саме існування людини на Землі. Нагальна потреба зміни стосунків людини і природи знаходить щораз більше визнання наукових та політико-економічних світових еліт, це спонукає до пошуку принципово нових підходів до соціально-економічного розвитку суспільства та збалансованого природокористування. На порядку денному світового наукового співтовариства повстає питання переходу на шлях "сталого", всебічно збалансованого розвитку, як основи нового постіндустріального суспільства.

В "Основних напрямах державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", схвалених Верховною Радою України у 1998 році, визначена довгострокова стратегія розв'язання екологічних проблем у системній сукупності та взаємопогодженості цілей, завдань, механізмів та інструментів. Ця стратегія базується на розв'язанні економічних та екологічних проблем і передбачає створення такої системи управління та технологічної підтримки, яка б зменшувала техногенний тиск на довкілля в умовах економічного зростання. У програмі "Україна - 2010" наголошується на необхідності створення та удосконалення економічних механізмів природокористування, органічно пов'язаних з інструментами соціально-економічного регулювання життєдіяльності суспільства.

Однією з найважливіших проблем ощадного природокористування є забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні нових виробничих підприємств. Дослідженню різноманітних аспектів розвитку і розміщення продуктивних сил, з врахуванням екологічних пріоритетів, присвячено ряд робіт, в яких показана залежність ефективного функціонування підприємств не лише від технологічного та організаційного рівня виробництва, але і від правильного їх розташування. Ряд аспектів цієї багатогранної проблеми залишилися поза увагою фахівців, або не знайшли оптимального розв'язання. Зокрема це стосується, впливу антропогенного забруднення довкілля (АЗД) на вибір місця дислокації підприємств, механізму гарантії нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств та особливостей його функціонування. Саме це й обумовило вибір теми дисертаційної роботи та окреслило основні напрямки досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі програмного документу "Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", ухваленого Постановою Верховної Ради України (№ 188/98-ВР від 5 березня 1998 р.) та Національної програми соціально-економічного розвитку до 2010 року "Україна-2010". Викладені в дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми Інституту регіональних досліджень (ІРД) НАН України "Соціально-економічні механізми реалізації регіональної екологічної політики" (2000-2002 рр., № держреєстрації 0100V000832), де дисертантом у рамках угоди про творчу співпрацю між ІРД НАН України та Національним університетом "Львівська політехніка" розроблено організаційно-економічні механізми забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних засад забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств. Виходячи з цього, в роботі поставлені та розв'язані такі завдання:

· дослідження еколого-економічної проблематики розміщення підприємств;

· обґрунтування змісту та сутності забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств;

· дослідження впливу фактора АЗД на розміщення підприємств;

· обґрунтування критеріїв оптимальності механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств;

· аналіз особливостей функціонування та обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-економічних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств;

· оцінка відповідності критеріям оптимальності організаційно-економічних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств;

· моделювання застосування організаційно-економічних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств.

Предмет дослідження - організаційно-економічні механізми забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економічної теорії сталого розвитку, економіки природокористування, розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, теорії управління. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети застосувалися наступні методичні засоби і прийоми: причинно-наслідкових зв'язків - при дослідженні витрат при розміщенні підприємств, зумовлених фактором АЗД; комплексного аналізу - при удосконаленні адміністративних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств; системного підходу - при розробці та обґрунтуванні системи критеріїв для оцінки ефективності механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств; наукової абстракції - при дослідженні відповідності механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств критеріям оптимальності; порівняння - при аналізі ефективності різних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств тощо. Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, аналітичні документи, доповіді, економічні огляди, статистичні публікації міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, опубліковані інформаційні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження вирішують важливу науково-прикладну задачу забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств. В представленій дисертаційній роботі:

вперше обґрунтовано:

· суть фактора АЗД при розміщенні підприємств, що проявляється через додаткові витрати, зумовлені вже існуючим у регіоні рівнем АЗД, та необхідністю діяти так, щоб існуючий рівень АЗД у межах відповідного регіону не зростав унаслідок розміщення там нових виробничих потужностей. Це можна досягти шляхом реалізації так званої "компенсаційної стратегії", коли АЗД нових підприємств будуть "компенсуватися" адекватним скороченням АЗД на вже існуючих у регіоні підприємствах;

· критерії оптимальності механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств, що включають: формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів; мінімізацію витрат нових підприємств, зумовлених реалізацією "компенсаційної стратегії"; вмотивований розподіл витрат на реалізацію оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами; вмотивований розподіл економічного ефекту від реалізації оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами;

дістала подальшого розвитку:

· класифікація способів проведення аукціонів квот на право забруднення довкілля, що, на відміну від існуючих, враховує можливість обмеження кількості аукціонних лотів частиною існуючого рівня викидів (ІРВ) у регіоні, а також можливість різної послідовності (із верхньої та нижньої частини ранжиру пропозиції) виставляння лотів на аукціон;

розвинуто і поглиблено:

· теоретичні основи, що стосуються застосування організаційно-економічних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств: аукціонів квот на право забруднення довкілля, ринкового ліцензування прав на забруднення довкілля та адміністративного регулювання. Встановлено відмінність застосування механізмів аукціонів та ринкового ліцензування для управління оздоровленням довкілля та реалізації "компенсаційної стратегії";

удосконалено:

· адміністративний механізм реалізації "компенсаційної стратегії" шляхом обґрунтування доцільності фінансування оптимальної програми протизабруднюючих заходів новими підприємствами за такою схемою: реалізація протизабруднюючих заходів нових підприємств здійснюється за рахунок коштів тих підприємств до яких вони належать; розраховуються витрати на реалізацію тієї частини оптимальної програми, що охоплює протизабруднюючі заходи існуючих підприємств; частка кожного з нових підприємств у цих витратах визначається як відношення очікуваної прибутковості відповідного нового підприємства до очікуваної сумарної прибутковості усіх підприємств, що плануються до розміщення у регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що одержані автором результати і розроблені рекомендації, щодо забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств дають можливість мінімізувати витрати на реалізацію протизабруднюючих заходів при розміщенні нових підприємств. Показано, що привабливими для розміщення підприємств є ті регіони, де витрати на виробництво продукції будуть меншими.

Наукові розробки дисертанта використовуються "Фондом підтримки науки" при створенні методики проведення експертизи інвестиційних проектів "Науково-технічного парку" Спеціальної економічної зони "Яворів" (довідка № 2 від 21.05.2002 р.).

Окремі матеріали досліджень ввійшли в опубліковані тексти лекцій "Теорія розміщення продуктивних сил в ретроспективі" (2001 р.) та "Економіка природокористування" (2003 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес у Національному університеті "Львівська політехніка" при викладанні дисциплін "Економіка природокористування" та "Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка" (довідка № 67 - 01 - 206 від 09. 12. 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача у ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались автором на: міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання" (Чернівці, 1997); всеукраїнській науково-практичній конференції "Екологія і економіка" (Львів, 1997 р.); щорічних звітних наукових конференціях Національного університету "Львівська політехніка" (1996-2002 рр.) та науково-методичних семінарах кафедри "Економіки і менеджменту інвестицій та нерухомості" (1996-2003 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 1 колективна монографія, 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (із них 1 стаття - у науковому журналі; 4 статті - у збірниках наукових праць). Загальний обсяг цих публікацій, які становлять основу дисертації, перевищує 19 друкованих аркушів, із яких понад 5 - особистий внесок здобувача. Крім цього, 2 статті за темою дисертаційного дослідження опубліковано в матеріалах наукових конференцій і 1 - у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. Тематика дисертації була також висвітлена у 2-х конспектах лекцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 130 найменувань, одного додатку і містить 29 таблиць та 29 рисунків. Повний обсяг роботи становить 173 сторінки комп'ютерного тексту, із яких таблиці займають 5 сторінок, список використаних джерел - 11 сторінок, додаток - 1 сторінку.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета і задачі дослідження, наукова та практична цінність результатів, які здобуто в процесі дослідження, описано форми їх апробації та використання.

У першому розділі дисертаційної роботи "Забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств: сутність і можливості оптимізації": досліджується еколого-економічна проблематика процесу розміщення підприємств; встановлюється зміст АЗД, як фактора розміщення підприємств, і "компенсаційної стратегії", як складової цього фактора за умов необхідності забезпечення нормативної якості повітря у регіоні; обґрунтовуються критерії оптимальності організаційно-економічного механізму реалізації "компенсаційної стратегії".

Функціонування підприємств, як правило, супроводжується виникненням певних екологічних проблем, пов'язаних, передусім, з АЗД. Ця обставина пояснюється дуже низьким рівнем замкнутості сучасних технологічних процесів виробництва продукції, під час яких лише 35-40 % сировинних матеріалів переходить у кінцеву продукцію, а 60-65 % перетворюється у відходи. На сьогодні обсяги АЗД є співмірні з обсягами природних надходжень забруднюючих речовин.

У більшості промислово розвинених країн проблеми, пов'язані з АЗД, є критично суттєві. Україна належить до країн із високим рівнем АЗД, яке в окремих регіонах держави створює дуже напружену екологічну ситуацію. АЗД в усьому світі стало важливим фактором господарського розвитку, фактором, з яким не можна не рахуватися при розміщенні продуктивних сил, загалом, та підприємств зокрема, як їх складової частини. Те, що між конкретним об'єктом і місцем його дислокації існує певна взаємозалежність, і те що на вибір місця розташування впливають, як особливості самого об'єкта, так і особливості території його можливого розміщення, відзначається давно. У ході розвитку теорії розміщення продуктивних сил та поглиблення її аналізу були виявлені фактори, які впливають на локацію, але безпосередньо не відносяться ні до об'єкта, що розташовується, ні до території (наприклад, фактор часу). Усю сукупність аргументів щодо якої роль функції відіграє місце розташування об'єкта стали називати факторами розміщення.

Вплив різних факторів на доцільність розміщення підприємств матеріалізується у прибутковості їх функціонування залежно від місця локації - прибутковості, яка є похідною від ціни продукції у пункті дислокації підприємства та витрат на її випуск. Саме територіальні відмінності умов виробництва зумовлюють відмінності у витратах на випуск ідентичної продукції у різних пунктах території, що носить назву територіальної диференціації витрат виробництва (ТДВВ). У дисертаційній роботі розкрито еколого-економічну проблематику розміщення підприємств. Суть екологічної проблематики полягає в АЗД, а економічної - у ТДВВ і пошуку оптимального місця дислокації.

Важливим фактором, що впливає на ТДВВ і доцільність локації підприємств у тому чи іншому місці території, виступає фактор АЗД. Дія фактора АЗД проявляється: по - перше у вже існуючому рівні АЗД даного регіону, як місця можливої дислокації нового підприємства; по-друге в номінальному рівні АЗД нового підприємства, що здійснює пошук місця розташування.

Існуючий у регіоні рівень АЗД виступає певною територіальною характеристикою, подібною до клімату. Тому, розглядаючи регіон як місце можливого розташування підприємства, треба враховувати існуючий рівень АЗД, щоб, пристосувавшись до нього, забезпечити оптимальні технологічні умови випуску продукції. Розташування підприємства у забрудненому регіоні приводитиме до виникнення в нього низки викликаних цим витрат і втрат. Передусім, це будуть прямі втрати від дії шкідливих речовин на об'єкти (трудові ресурси, екологічні системи та майно підприємства), стан яких впливає на собівартість виробництва продукції. Окрім прямих втрат АЗД зумовлює витрати підприємств на запобігання впливу забрудненого середовища та на часткову ліквідацію наслідків забруднення. В загальному, наслідком існуючого у регіоні рівня АЗД для нових підприємств, які планують там розташуватися, будуть додаткові витрати на запобігання впливу забрудненого середовища та часткову ліквідацію наслідків забруднення, якого не вдалося запобігти, а також прямі витрати від дії шкідливих речовин. Очевидно, що різниця у рівні АЗД між регіонами приводитиме до різниці витрат на виробництво продукції, зумовленої існуванням АЗД.

Оскільки нове підприємство, яке планує розташуватися у регіоні, саме буде джерелом АЗД, то в умовах необхідності забезпечення нормативної якості повітря у регіоні власник підприємства зобов'язаний діяти так, щоб існуючий рівень викидів (ІРВ) у межах відповідного регіону не зростав унаслідок розміщення нових виробничих потужностей. Цього можна досягти шляхом реалізації так званої "компенсаційної стратегії", коли викиди нового підприємства будуть "компенсуватися" адекватним скороченням викидів на вже існуючих джерелах забруднення. При цьому формування програми "компенсуючих" протизабруднюючих заходів має відбуватися за принципом мінімізації витрат, якого можна досягти включенням заходів, що є дешевшими за нереалізовані на нових підприємствах.

"Компенсаційна стратегія" має технічне та економічне обґрунтування. Технічна можливість застосування "компенсаційної стратегії" є наслідком регіонального характеру розповсюдження забруднень, що робить можливим регіональний характер й протизабруднюючої діяльності. Площа регіону (чарунки) у межах якого реалізується "компенсаційна стратегія", обмежується вимогою дотримання критерію гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин, а також вимогою недопущення у межах регіону-чарунки суттєвої диференціації щодо рівня АЗД. Економічна доцільність застосування "компенсаційної стратегії" у межах певного регіону-чарунки полягає у гарантуванні екологічно сталого розвиток з урахуванням не лише екологічної, але й економічної сторони. Зокрема, у кожному регіоні джерелами АЗД є декілька підприємств, які характеризуються різними кривими рівня граничних затрат (РГЗ) на одиницю скорочення емісії забруднень. За такої ситуації доцільно реалізувати протизабруднюючі заходи передусім на тих підприємствах у межах чарунки, де це є дешевше, при неперевищенні заданого допустимого рівня емісії забруднень у регіоні.

Фактор номінального рівня АЗД нового підприємства також може бути причиною відповідної ТДВВ, оскільки на це впливатиме вартість протизабруднюючих заходів на існуючих у регіоні підприємствах, яка, як правило, буде різною для різних регіонів. При цьому, очевидно, що інвестиційно привабливими за даним фактором стають регіони, де існують підприємства з порівняно низькими витратами на реалізацію протизабруднюючих заходів.

Витрати нового підприємства, зумовлені номінальним рівнем АЗД (S_ij), можна визначити за таким алгоритмом:

1. Для кожного протизабруднюючого заходу як існуючих, так і нового підприємства розраховується РГЗ на одиницю скорочення АЗД за формулою:

S_ij =C_ij/m_ij (1)

де Cij - вартість і-го протизабруднюючого заходу на j-му підприємстві;

m_ij - екологічний ефект заходу (обсяг скорочення АЗД).

2. За критерієм РГЗ будується регіональний спадаючий ранжир протизабруднюючих заходів.

3. Визначається ІРВ у регіоні, що може бути поданий як сума екологічних ефектів протизабруднюючих заходів існуючих підприємств, тобто

(2)

4. Визначається обсяг викидів, який необхідно скоротити за регіональним ранжиром. Він розраховується з умови, за якою сумарний обсяг викидів існуючих і нового підприємства після його розташування, не повинен перевищувати попереднього рівня АЗД у регіоні.

5. Обчислюються витрати на таке скорочення за формулою:

(3)

де Z - відповідає значенню і, при якому дорівнює обсягу викидів, який треба скоротити.

У цілому, схему впливу фактора АЗД на розміщення підприємств можна проілюструвати, як це зроблено на рис. 1.

Фактор АЗД у цілому змінюватиметься від регіону до регіону. Очевидно, що так само змінюватиметься і відповідні (залежні від фактора АЗД) витрати на виробництво продукції.

Таким чином, фактор АЗД виступає причиною ТДВВ і проявляється через витрати на: пристосування виробництва до існуючого рівня забруднення в регіоні; реалізацію протизабруднюючих заходів на підприємствах, які розташовуються на території регіону; реалізацію протизабруднюючих заходів на вже існуючих у регіоні підприємствах. Оскільки перша складова витрат не стосується "компенсаційної стратегії", то подальше дослідження було зосереджене на складових витрат, пов'язаних з реалізацією протизабруднюючих заходів.

Кількісна оцінка цих двох складових витрат, зумовлених "компенсаційною стратегією", здійснювалася одночасно і взаємопов'язано, оскільки з точки зору якості навколишнього середовища ці два види протизабруднюючих заходів (на нових та вже існуючих підприємствах) є взаємозамінними.

Формування в рамках "компенсаційної стратегії" оптимальної програми протизабруднюючих заходів, яка може включати заходи щодо зниження рівня АЗД як на нових, так і на існуючих у регіоні підприємствах, не викликає жодних проблем щодо її фінансування при реалізації лише одного інвестиційного проекту.

Але вже при розташуванні у межах регіону - чарунки не одного, а двох і більше підприємств, виникає проблема розподілу між ними витрат на фінансування оптимальної регіональної програми протизабруднюючих заходів. Адже кожне з нових підприємств претендуватиме на дешевші заходи з оптимальної програми, відмовляючись від фінансування дорожчих.



Рис. 1. Схема формування витрат нових підприємств, зумовлених фактором АЗД

У дисертаційній роботі доведено, що організаційно-економічний механізм реалізації "компенсаційної стратегії" при розміщенні підприємств має відповідати таким критеріям:

§ формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів;

§ мінімізації витрат нових підприємств, зумовлених реалізацією "компенсаційної стратегії";

§ умотивований розподіл витрат на реалізацію оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами;

§ умотивований розподіл економічного ефекту від реалізації оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами.

У другому розділі дисертаційної роботи "Характеристика та оцінка оптимальності організаційно-економічних механізмів реалізації "компенсаційної стратегії" при розміщенні підприємств" виконано аналіз особливостей функціонування механізмів аукціонного продажу квот на право забруднення довкілля, регіонального ринку ліцензій на право забруднення довкілля і адміністративного регулювання при реалізації "компенсаційної стратегії" у рамках забезпечення нормативної якості повітря при розміщенні підприємств.

Функціонування аукціонного механізму продажу прав на забруднення довкілля базуватиметься на таких засадах: підприємства, що розташовані в регіоні, формують пропозицію аукціонних квот; обсяг окремого аукціонного лота рівний екологічному ефекту відповідного заходу на існуючому в регіоні підприємстві; загальний обсяг пропозиції аукціонних квот відповідатиме ІРВ у регіоні, який рівний сумарному екологічному ефекту заходів на існуючих там підприємствах; мінімальна ціна пропозиції окремого лота рівна РГЗ відповідного (прикритого ним) заходу на існуючому в регіоні підприємстві; підприємства, що планують розташуватися в регіоні-чарунці, формують попит на аукціонні квоти; обсяг окремої порції аукціонного попиту рівний екологічному ефекту відповідного заходу на підприємстві, що планує розташуватися у регіоні; загальний обсяг попиту на аукціонні квоти відповідатиме потенційному обсягу викидів підприємств, які планують розташуватися у регіоні, що рівний сумарному екологічному ефекту їх заходів; максимальна (відправна) ціна окремої порції аукціонного попиту рівна РГЗ відповідного (не прикритого) заходу на підприємстві, що планує розташовуватися у регіоні.

На рис. 2 наведена класифікація способів проведення аукціонів квот на право забруднення довкілля, яка охоплює всі можливі ситуації.

На рис. 2: А, Г, Т - відповідно англійський, голландський і темний тип проведення аукціонів квот на право забруднення довкілля; АП, ГП, ТП - аукціон відповідно англійського, голландського чи темного типу, на який виставляється повний обсяг лотів, що відповідає ІРВ у регіоні; АЧ, ГЧ, ТЧ - аукціон відповідно англійського, голландського чи темного типу, на який виставляється частковий обсяг лотів, що відповідає сумарному обсягу викидів нових підприємств (якщо він не перевищує ІРВ); АП-1, АЧ-1, ГП-1, ГЧ-1, ТП-1, ТЧ-1 - аукціон відповідного типу та обсягу лотів, які виставляються з верху ранжиру пропозиції; АП-2, АЧ-2, ГП-2, ГЧ-2, ТП-2, ТЧ-2 - аукціон відповідного типу та обсягу лотів, які виставляються з низу ранжиру пропозиції.

Рис. 2. Класифікація способів проведення аукціонів квот на право забруднення довкілля

У дисертації розроблено алгоритми проведення різних типів аукціонів із продажу квот на право забруднення довкілля в рамках реалізації "компенсаційної стратегії".

Між використанням аукціонів для управління оздоровленням довкілля і для управління реалізацією "компенсаційної стратегії" існують відмінності щодо обсягу кожного окремого аукціонного лота, загальним обсягом пропозиції аукціонних лотів, а також мінімальною ціною пропозиції окремого аукціонного лота.

Якщо на продаж з аукціону щоразу будуть виставлятися лоти з найменшою мінімальною ціною пропозиції, то формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів при реалізації "компенсаційної стратегії" теоретично є можливе. Аукціони (особливо голландський і темний) не відповідають вимозі до механізму реалізації "компенсаційної стратегії" щодо мінімізації витрат, пов'язаних із розміщенням у регіоні нових підприємств, що зумовлюється відповідністю (при голландському та темному аукціонах) чи сильною наближеністю (при англійському аукціоні) продажної ціни аукціонних лотів до відправної (максимально можливої) ціни покупців. Аукціонне квотування не забезпечує умотивованого розподілу витрат нових підприємств на фінансування оптимальної програми протизабруднюючих заходів при реалізації "компенсаційної стратегії", оскільки ціни аукціонних лотів встановлюються доволі хаотично.

Організаційно-економічним механізмом управління реалізацією "компенсаційної стратегії" може бути ринкове ліцензування, коли нові підприємства, які хотіли б розміститися у регіоні-чарунці, купують у вже існуючих там підприємств на ринкових засадах ліцензії, що дають право на забруднення довкілля.

У дисертації наведено алгоритми та графічні моделі, які були використані для аналізу та оцінки відповідності критеріям оптимальності при реалізації "компенсаційної стратегії" механізму ринкового ліцензування.

В умовах реалізації "компенсаційної стратегії" порівняно з умовами оздоровлення довкілля використання методу ліцензування зазнає відчутної модифікації. Передусім, ця модифікація стосуватиметься формування пропозиції ліцензій та попиту на них.

На відміну від умов оздоровлення довкілля, де кожне окреме підприємство, розташоване у відповідному регіоні-чарунці, бере участь у формуванні як пропозиції ліцензій так і попиту на них, за умов реалізації "компенсаційної стратегії" пропозиція ліцензій формується вже існуючими у регіоні підприємствами, а попит - підприємствами, що планують там розміститися.

Що стосується мінімальної ціни пропозиції окремої ліцензії, то вона, як і у випадку оздоровлення довкілля, відповідає РГЗ "прикритого" нею заходу. Аналогічно, максимальна ціна попиту на окрему ліцензію відповідає РГЗ заходу, що мав би "прикритися" цією ліцензією від реалізації.

З погляду відповідності системи ринкового ліцензування критерієм оптимальності при управлінні реалізацією "компенсаційною стратегією" можна зазначити наступне: механізм ринкового ліцензування забезпечує формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів; необхідність купівлі ліцензій на право забруднення довкілля підвищує витрати нових підприємств при їх розташуванні; купівля прав на викиди забруднюючих речовин за однією ціною робить розподіл витрат на реалізацію оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами певною мірою вмотивованим; економічний ефект від реалізації оптимальної програми протизабруднюючих заходів розподілятиметься між новими підприємствами доволі випадково і, за цих обставин, важко говорити про вмотивованість цього процесу.

Один із підходів до управління реалізацією "компенсаційної стратегії" може базуватися на адміністративних засадах, які передбачають формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів певною, спеціально функціонуючою для цього, структурою.

У ролі такої структури може виступати територіальний природоохоронний орган, відповідний відділ облдержадміністрації чи фірма, яка управлятиме реалізацією "компенсаційної стратегії".

Адміністративні засади управління реалізацією "компенсаційної стратегії" можуть бути втілені за допомогою методів, які відрізняються за джерелами фінансування реалізації відібраних адміністративною структурою заходів:

· метод (А), за яким фінансування здійснюється за рахунок підприємства-джерела забруднення, де відповідний захід буде виявлено;

· метод (Б), за яким фінансування здійснюється за рахунок фонду сформованого на певних засадах новими підприємствами-джерелами забруднення;

· метод (В), за яким фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів чи певних позабюджетних екологічних фондів.

Результати аналізу особливостей використання методів фінансування реалізації "компенсаційної стратегії" в умовах адміністративних засад наведено в табл. 1.

Фінансування оптимальної програми при адміністративних засадах реалізації "компенсаційної стратегії" за допомогою методу (Б) для уникнення фінансових непорозумінь між новими підприємствами щодо витрат на здійснення своїх протизабруднюючих заходів, які ввійшли в неї, пропонується наступне.

З оптимальної програми вилучаються протизабруднюючі заходи нових підприємств і їх реалізація здійснюється за рахунок коштів тих підприємств, до яких вони належать; розраховуються витрати на реалізацію решти оптимальної програми протизабруднюючих заходів, тобто тієї частини оптимальної програми, що охоплює відповідні протизабруднюючі заходи існуючих підприємств; визначається частка нових підприємств на основі натуральних (відношення обсягів емісії забруднень певним джерелом - новим підприємством до сумарного обсягу викидів підприємств, що планують розташуватися у регіоні) або вартісних (відношення очікуваної прибутковості підприємства, що планує розташуватися у регіоні до очікуваної сумарної прибутковості нових підприємств - джерел забруднення) показників на реалізацію частини оптимальної програми, що охоплює відповідні протизабруднюючі заходи існуючих підприємств. Адміністративний механізм, який передбачає використання частки, визначеної на основі натурального показника, має код ЧН, а адміністративний механізм, що передбачає використання частки, визначеної на основі вартісного показника, має код ЧВ.

Таблиця 1

Переваги та недоліки методів фінансування (МФ) реалізації "компенсаційної стратегії" при адміністративних засадах

МФ	Заходи, що формують регіональну програму
	Винятково існуючих підприємств	Одночасно, як існуючих підприємств, так і тих, що планують розташуватися в регіоні
	Переваги	Недоліки	Переваги	Недоліки
Метод А	Відсутність екологічних витрат при розташуванні у регіоні нових підприємств	Можливість фіктивного завищення РГЗ своїх заходів існуючими підприємствами	Зменшення екологічних витрат при розташуванні у регіоні нових підприємств	Можливість фіктивного завищення РГЗ своїх заходів, як існуючими, так і новими підприємствами
Метод Б	Залежно від засад формування фонду	Можливість фіктивного завишення РГЗ своїх заходів існуючими підприємствами	Залежно від засад формування фонду	Можливість фіктивного завищення РГЗ своїх заходів існуючими підприємствами
Метод В	Відсутність екологічних витрат при розташуванні у регіоні нових підприємств	Можливість фіктивного завищення РГЗ своїх заходів, як існуючими, так і новими підприємствами	Відсутність екологічних витрат при розташуванні у регіоні нових підприємств	Можливість фіктивного завищення РГЗ своїх заходів, як існуючими, так і новими підприємствами

Орієнтація на вартісний показник частки фінансування реалізації оптимальної програми є більш доречною, оскільки в основі прийняття економічних рішень лежать, як правило, ціннісні критерії, а не кількісні.

Орієнтація на вартісний, а не на натуральний критерій розподілу економічного ефекту виправдана також тим, що часто скорочення порівняно незначних обсягів викидів забруднень на одному підприємстві може вимагати порівняно великих витрат, а скорочення значно більших обсягів викидів забруднень на іншому підприємстві може коштувати порівняно дешево.

З погляду відповідності механізмів адміністративного регулювання критеріям оптимальності при управлінні реалізацією "компенсаційної стратегії" можна зазначити наступне: формування оптимальної програми є можливим лише за умов чіткого контролю інформації з підприємств про еколого-економічні показники їх протизабруднюючих заходів; усі методи адміністративного регулювання досить "м'які" із погляду витрат нових підприємств, зумовлених реалізацією "компенсаційної стратегії", хоча, очевидно, що у такому ранжирі за критерієм зменшення "м'якості": метод (В), метод (А), метод (Б); щодо справедливого розподілу витрат на реалізацію оптимальної програми, то тут різку перевагу над іншими має метод (Б), оскільки метод (А) і, особливо, (В) певною мірою ірраціональні з погляду забезпечення нормальних (без дотацій) умов протікання господарської діяльності.

Це ж стосується і справедливого розподілу економічного ефекту між новими підприємствами від реалізації її оптимальної програми протизабруднюючих заходів. Метод (Б) тут на відміну від методів (А) та (В) є оптимальним з цього погляду.

У третьому розділі дисертаційної роботи "Застосування організаційно-економічних механізмів реалізації "компенсаційної стратегії" при розміщенні підприємств" на числовому прикладі продемонстровано функціонування аукціонних, ліцензійного і адміністративного механізмів реалізації "компенсаційної стратегії", коли в регіоні планують розташуватися два підприємства.

Витрати нових підприємств при реалізації "компенсаційної стратегії" за допомогою продажу квот на право забруднення довкілля шляхом англійського аукціонного типу АП-2 складатимуть: для підприємства №1 - 281140 грн., із них 226860 грн. на купівлю лотів і 54280 грн. на реалізацію власних протизабруднюючих заходів; для підприємства №2 відповідно 189170 грн., у т. ч. 165170 грн. - на купівлю лотів і 24000 грн. - на реалізацію власних протизабруднюючих заходів. Загалом ці витрати для нових підприємств за умов англійського аукціону будуть становити 470310 грн., із них 392030 грн. - на купівлю лотів і 78280 грн. - на реалізацію власних протизабруднюючих заходів.

Витрати нових підприємств, які виникатимуть при реалізації "компенсаційної стратегії" за допомогою механізму ринкового ліцензування становлять: для підприємства №1 - 184280 грн., із яких 130000 грн. буде витрачено на купівлю ліцензій і 54280 грн. на реалізацію власних протизабруднюючих заходів; підприємства №2 - 128000 грн., у т. ч. 104000 грн. - на купівлю ліцензій і 24000 грн. - на реалізацію власних протизабруднюючих заходів.

Загалом ці витрати для нових підприємств за умов ринкового ліцензування будуть становити 312280 грн., із них 234000 грн. на купівлю ліцензій і 78280 грн. - на реалізацію власних протизабруднюючих заходів. Економічний ефект продавців ліцензій становить 38100 грн.

При адміністративних методах витрати нових підприємств на дотримання "компенсаційної стратегії" є мінімальними, становлячи 274180 грн., у тому числі для підприємства №1 - 163984 грн. і №2 - 110196 грн.

Результати порівняння механізмів управління реалізацією "компенсаційної стратегії" за критеріями оптимальності наведено в табл. 2.

Числовий приклад застосування організаційно-економічних механізмів реалізації "компенсаційної стратегії" при розміщенні підприємств дав такі результати:

· оптимальна програма протизабруднюючих заходів формується при застосуванні адміністративних методів, методу ліцензування і таких видах аукціону - АП-2, АЧ-2, ГП-2, ГЧ-2, ТП-2 та ТЧ-2;

· оптимальна програма протизабруднюючих заходів не формується при таких видах аукціону: АП-1, АЧ-1, ГП-1, ГЧ-1, ТП-1 та ТЧ-1;

· оптимальну реакцію на критерій мінімізації витрат нових підприємств мають лише адміністративні методи, які (за умов числового прикладу) виявилися на 14,2 % нижчими, ніж найкращий інший механізм - ринкового ліцензування;

· за критерієм умотивованого розподілу витрат на здійснення оптимальної програми протизабруднюючих заходів (і, відповідно, - розподілу економічного ефекту від цього) між новими підприємствами однозначну перевагу має адміністративний метод за кодом ЧВ.

Таблиця 2

Порівняння результатів застосування механізмів управління реалізацією "компенсаційної стратегії"

№ з/п.	Спосіб проведення	Критерій оптимальності
		1	2	3	4
Механізми аукціонного квотування забруднення довкілля
1	АП-1	+	-	-	-
2	АП-2	-	-	-	-
3	АЧ-1	+	-	-	-
4	АЧ-2	-	-	-	-
5	ГП-1	+	-	-	-
6	ГП-2	-	-	-	-
7	ГЧ-1	+	-	-	-
8	ГЧ-2	-	-	-	-
9	ТП-1	+	-	-	-
10	ТП-2	-	-	-	-
11	ТЧ-1	+	-	-	-
12	ТЧ-2	-	-	-	-
Механізм ліцензування
13	Л	+	-	-	-
Адміністративні механізми
14	ЧН	+	+	-	-
15	ЧВ	+	+	+	+

В таблиці 2: " + " - відповідність критерію є; " - " - відповідності критерію нема. Критерії:

1. формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів;

2. мінімізація витрат нових підприємств зумовлена реалізацією "компенсаційної стратегії";

3. Умотивований розподіл витрат на реалізацію оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами;

4. Умотивований розподіл економічного ефекту від реалізації оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами.

екологічний антропогенний забруднення викид

ВИСНОВКИ

Інтегральним науковим результатом дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних основ забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств. Дослідження цієї проблеми дозволило сформувати низку принципових висновків і пропозицій щодо застосування організаційно-економічних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств.

1. Функціонування підприємств, як правило, супроводжується виникненням певних екологічних проблем, пов'язаних, передусім, з антропогенним забрудненням довкілля (АЗД). На сьогодні обсяги АЗД є співмірні з обсягами природних надходжень забруднюючих речовин.

2. У сучасному світі проблематика розміщення підприємств має, передусім, еколого-економічний характер. Суть екологічної проблематики полягає в АЗД, а економічної - у територіальній диференціації витрат виробництва (ТДВВ) і пошуку оптимального місця дислокації.

3. Вплив фактора АЗД на розміщення підприємств проявляється за двома напрямками. По-перше, у вже існуючому рівні АЗД у регіоні, що розглядається як місце можливої дислокації нового підприємства. По-друге, у номінальному рівні АЗД новим підприємством, що здійснює пошук місця для свого розташування.

4. Існуючий у регіоні рівень АЗД виступає певною територіальною характеристикою, подібною до клімату. Розташування підприємства у забрудненому регіоні приводитиме до виникнення в нього додаткових витрат, зумовлених: прямими втратами від дії шкідливих речовин на об'єкти (трудові ресурси, екологічні системи й майно підприємства), стан яких впливає на собівартість виробництва продукції, та витратами на запобігання впливу забрудненого середовища і на часткову ліквідацію наслідків забруднення.

5. В умовах необхідності дотримання нормативної якості повітря у регіоні викиди нових підприємств повинні "компенсуватися" адекватним скороченням викидів на вже існуючих у регіоні джерелах забруднення. Технічна можливість застосування "компенсаційної стратегії" полягає у тому, що розповсюдження забруднень носить регіональний характер, та, відповідно, регіональний характер може носити і протизабруднююча діяльність. Економічна доцільність застосування "компенсаційної стратегії" у межах певного регіону (чарунки) полягає у тому, що це дозволяє гарантувати нормативну якість повітря з урахуванням не лише екологічної, але і економічної сторони справи, оскільки дозволяє скорочувати викиди передусім на цих підприємствах у межах регіону - чарунки, де це є дешевше. При цьому формування програми "компенсуючих" протизабруднюючих заходів має відбуватися за принципом мінімізації витрат, який можна досягти включенням у неї найдешевших у регіоні заходів, враховуючи як вже існуючі підприємства, так і ті, що планують там розташовуватися.

6. При розміщенні декількох підприємств виникає проблема розподілу між ними витрат на фінансування оптимальної регіональної програми протизабруднюючих заходів, критерієм якої є мінімум витрат на досягнення необхідного скорочення АЗД у рамках дотримання "компенсаційної стратегії". Ефективність різних механізмів реалізації "компенсаційної стратегії" при розміщенні підприємств слід проводити за такими критеріями: формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів; мінімізація витрат нових підприємств, зумовлених реалізацією "компенсаційної стратегії"; вмотивований розподіл витрат на реалізацію оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами; умотивований розподіл економічного ефекту від реалізації оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами.

7. Організаційно-економічними механізмами управління реалізацією "компенсаційної стратегії" можуть бути: аукціон із продажі прав на викиди шкідливих речовин новим підприємствам, які хотіли б розміститися у регіоні-чарунці; ринкове ліцензування, коли нові підприємства, які хотіли б розміститися у регіоні-чарунці, купують у вже існуючих там підприємств на ринкових засадах ліцензії, що дають право на забруднення довкілля; адміністративне регулювання, яке передбачає формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів певною, спеціально функціонуючою для цього, структурою.

8. Теоретичний аналіз і числовий приклад функціонування можливих організаційно-економічних механізмів реалізації "компенсаційної стратегії" при розміщенні підприємств, за умов необхідності дотримання нормативної якості повітря у регіоні, дали такі результати: застосування аукціону квот на право забруднення довкілля та ринкового ліцензування прав на забруднення довкілля, як організаційно-економічних механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств, у цілому, не відповідає критеріям оптимальності "компенсаційної стратегії". застосування організаційно-економічного механізму адміністративного регулювання для забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств може відповідати критеріям оптимальності "компенсаційної стратегії".

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, тексти лекцій

1. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика): Монографія / Стадницький Ю.І., Загородній А.Г, Данилович Т.Б., Товкан О.Е. - Львів: Центр Європи, 2002. - 252 с.

2. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б., Руда О.І. Економіка природокористування: Текст лекцій. - Львів: НУ "Львівська політехніка", 2003. - 92 с.

3. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б., Товкан О.Е. Теорія розміщення продуктивних сил в ретроспективі: Конспект лекції з курсу "Розміщення продуктивних сил". - Львів: НУ "Львівська політехніка", 2001. - 36 с.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Данилович Т.Б. Фактор антропогенного забруднення довкілля при розміщенні підприємств// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації: Зб. наук. пр, вип. 5 (ХХХVI) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2002. - С. 352-359.

5. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б. Економічні засади екологічно сталого господарського розвитку регіону// Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку (Зб. наук.-прикл. праць № 5): Вісн. ДУ "Львівська політехніка". - 1999, № 368. - С. 203-206. Особистий внесок здобувача: обґрунтування теоретичних підходів до оптимізації процесу досягнення екологічно сталого господарського розвитку регіону.

6. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б., Гончарук Л.Я. Кількісне вираження екологічного фактора розміщення продуктивних сил // Вісник Львівської комерційної академії: серія економічна. - 1998, вип. 4. - С. 115-122. Особистий внесок здобувача: розробка методики кількісної економічної оцінки екологічного фактора розміщення продуктивних сил.

7. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б. Розташування підприємств: зростаючий інтерес до давньої проблеми// Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку (Зб. наук.-прикл. праць): Вісн. ДУ "Львівська політехніка". - 1996. - С. 122. Особистий внесок здобувача: обґрунтування актуальності проблеми вибору правильного місця розташування підприємств.

8. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б. Правильний вибір місця розташування підприємств будівельної індустрії// Будівництво України. - 1998, № 2. - С. 10. Особистий внесок здобувача: розробка теоретичних засад вибору оптимального місця дислокації підприємств.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

9. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б. Вільні економічні зони та проблема вибору локаційного пункту інвестування// Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання. Тези доп. міжн. НПК. - Чернівці, 1997. - С. 198. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано тезу про аномальний вплив вільних економічних зон на розміщення підприємств.

10. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б. Екологічний фактор розташування продуктивних сил: нова інтерпретація// Тези доп. Всеукр. НПК "Екологія і економіка": Львів, 1997. - С. 14-15. Особистий внесок здобувача: розроблена методологія та методика врахування екологічного фактора при розміщенні продуктивних сил.

Періодичні видання

11. Стадницький Ю.І., Данилович Т.Б. Відкриваєте підприємство - поміркуйте, де його розташувати?// Діло. - 1996, №20. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано положення про важливість вибору правильного місця розташування підприємств.

АНОТАЦІЯ

Данилович Т.Б. Організаційно-економічний механізм забезпечення нормативної якості повітря при розміщенні підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.

У роботі вперше обґрунтовано суть фактора антропогенного забруднення довкілля (АЗД) при розміщенні підприємств, який проявляється через додаткові витрати, зумовлені вже існуючим у регіоні рівнем АЗД, та необхідністю в умовах вимог екологічно сталого господарського розвитку діяти так, щоб існуючий рівень АЗД у межах відповідного регіону не зростав унаслідок розміщення там нових виробничих потужностей.

Уперше обґрунтовано критерії оптимальності механізмів забезпечення нормативної якості повітря у регіоні при розміщенні підприємств, які включають: формування оптимальної програми протизабруднюючих заходів; мінімізацію витрат нових підприємств, зумовлених реалізацією "компенсаційної стратегії" (коли АЗД нових підприємств будуть "компенсуватися" адекватним скороченням АЗД на вже існуючих у регіоні підприємствах); умотивований розподіл витрат на реалізацію оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами; умотивований розподіл економічного ефекту від реалізації оптимальної програми протизабруднюючих заходів між новими підприємствами.