Екологічна роль біогенного мікроструктуроутворення лісових едафотопів Південного Сходу України
Екологічна роль різних представників ґрунтової мезофауни у процесах агрегування ґрунтового матеріалу. Аналіз мікроморфометричних параметрів водостійких структурних агрегатів ґрунтів. Розробка методик мікроморфологічного дослідження структури ґрунтів.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 147,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 504.53 + 630*1
ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ БІОГЕННОГО МІКРОСТРУКТУРОУТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ ЕДАФОТОПІВ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ
03.00.16 - екологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
ЯКОВЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
Дніпропетровськ 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Білова Наталія Анатоліївна, Академія митної служби України, кафедра товарознавства та митної експертизи, начальник
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, доцент Узбек Іван Харлампійович, Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра землеробства, завідувач
кандидат біологічних наук, доцент Нікорич Володимир Андрійович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, кафедра грунтознавства та землеупорядкування, доцент
Провідна установа - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, м. Київ
Захист відбудеться 18 червня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корпус 17, біолого-екологічний факультет, ауд. 611.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України
Автореферат розісланий 15 травня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат біологічних наук, доцент А.О. Дубина
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В Україні особливу гостроту набувають питання стану земельного фонду. Надмірна розораність грунтів призводить до деградаційних явищ грунтового покриву, втрати найціннішого і не відтворюваного природного ресурсу країни чорноземів.
За даними академіка ААН України В.Ф. Сайко (1996), радикальним заходом є вилучення з обробітку як мінімум 10 млн га землі і переведення її з ріллі в природні кормові угіддя і близько 2 млн га - під заліснення.
У зв'язку з цим одним з найбільш актуальних наукових завдань є вивчення екології природних та штучних екосистем, що перебувають під зростаючим антропогенним впливом.
Грунт як структурний компонент лісового біогеоценозу, являє собою результуючий блок (Сукачев, 1964), що відображає спрямованість та характерні особливості функціонування екосистеми.
Інтегральною екологічною характеристикою едафотопу є структурний стан, що значною мірою визначає гідротермічний, тепловий, повітряний та інші режими грунту. З усього комплексу нами досліджувався біогенний фактор як один з провідних факторів мікроструктуроутворення лісових грунтів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у складі Комплексної експедиції Дніпропетровського національного університету з вивчення природних та штучних лісів степової зони України згідно науково-дослідним планам відділу екології та охорони природи НДІ біології ДНУ протягом 1995 - 2003 рр. (д/б 01-9-97 (№0197U000657); д/б 01-132-00 (№0100U005213)).
Мета і завдання досліджень. Метою роботи є вивчення екологічної ролі біогенного мікроструктуроутворення у формуванні біорізноманіття лісових едафотопів південного сходу України.
Відповідно до мети були визначені такі завдання:
3) дослідити мікробудову зоогенних агрегатів та визначити екологічну роль різних представників ґрунтової мезофауни у процесах агрегування ґрунтового матеріалу;
2) на основі аналізу мікроструктури генетичних горизонтів виявити ступінь інтенсивності та характерні особливості біогенного мікроструктуроутворення грунтів досліджуваних едафотопів;
3) провести аналіз мікроморфометричних параметрів водостійких структурних агрегатів ґрунтів;
4) дослідити екологічні властивості лісових грунтів, характеризуючи структурний стан на основі визначення агрегатного складу, коефіцієнта структурності, водостійкості агрегатів, морфології структурних агрегатів;
5) проаналізувати зв'язок екологічних характеристик грунтів лісових біогеоценозів і просторових параметрів грунтових агрегатів;
6) розробити нові удосконалені методики мікроморфологічного дослідження структури ґрунтів.
Об'єкт дослідження - лісові едафотопи південного сходу України.
Предмет дослідження - екологічна роль біогенного мікроструктуроутворення у формуванні біорізноманіття грунтів природних та штучних лісових біогеоценозів південного сходу України.
Наукова цінність і новизна отриманих результатів.
Уперше для південного сходу України досліджено масштаби й екологічні особливості біогенного мікроструктуроутворення лісових ґрунтів:
- охарактеризовано макро- і мікроструктурний стан грунтів згідно з особливостями комплексу ґрунтової мезофауни;
- досліджено значимість окремих екологічних груп грунтової мезофауни (сапрофагів, фітофагів) у процесах мікроструктуроутворення в різних типах лісових екосистем;
- зясовано особливості мікробудови агрегатів, утворених внаслідок життєдіяльності представників окремих сімейств грунтової мезофауни;
- проведено порівняльний аналіз мікроморфометричних параметрів водостійких агрегатів різних типів лісових біогеоценозів;
- виявлено та статистично обгрунтовано звязок між деякими екологічними характеристиками грунтів та просторовими параметрами грунтових агрегатів;
- запропоновано вдосконалену методику мікроморфологічних досліджень структури грунтів, застосовано нову компютерну програму щодо морфометрії структури грунтів.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати досліджень дозволяють діагностувати сучасний екологічний стан існуючих штучних насаджень та природних лісів, надають можливість прогнозувати шляхи розвитку лісових екосистем у майбутньому.
Висновки щодо генезису лісових грунтів можуть бути прийняті до уваги при створенні нових багатофункціональних полезахисних щтучних лісонасаджень. ґрунт мікроморфометричний мезофауна екологічний
Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі біолого-екологічного факультету ДНУ при читанні курсів “Основи екології”, “Грунтознавство”, “Екологічна мікроморфологія грунтів” та в практиці лісового господарства Дніпропетровського обласного управління “Дніпропетровськліс”.
Особистий внесок. Польові та експериментальні матеріали, обгрунтування результатів і висновки отримані особисто автором у період з 1995 по 2003 рік у складі Комплексної експедиції ДНУ. Мікроморфологічні дослідження проведено в наукових лабораторіях Інституту біології, кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ. Визначення мінералогічного складу грунтів проведено під контролем д.б.н., професора Н.А. Білової. У роботі “Микроморфология и экология пойменных лесных почв Присамарского мониторинга” (Вопросы степного лесоведения и рекультивации земель. - Днепропетровск, ДГУ, 1997. - С. 74-88 ; співавтор - Н.А. Білова) дисертантом наведені дані, що стосуються морфологічної будови заплавних лісів). У роботі “Анализ связи экологических характеристик почв и пространственных показателей почвенных агрегатов” (Ґрунтознавство. - 2002. - Т. 3, № 3-4. - С. 27-39; співавтор - О.К. Балалаев) дисертантом наведені результати досліджень агрегатного складу, коефіцієнта структурності та водостійкість грунтів південного сходу України.
Апробація результатів роботи. Результати досліджень доповідались на І Міжнародній науковій конференції “Проблеми фундаментальної та прикладної екології” (Кривий Ріг, 1999); ІІ Міжнародній науковій конференції “Проблеми фундаментальної та прикладної екології” (Кривий Ріг, 2000); ХІ з'їзді Українського ботанічного товариства (Харків, 2001); Міжнародній конференції “Екологія кризових регіонів України” (Дніпропетровськ, 2001), І Міжнародній науковій конференції “Проблеми екології та екологічної освіти” (Кривий Ріг, 2002) та щорічних підсумкових наукових конференціях Дніпропетровського національного університету.
Публікації. Результати досліджень опубліковані в 21 науковій роботі, 7 з них - статті у виданнях ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з 9 розділів, висновків, списку використаної літератури (180 джерел, з яких 37 іноземними мовами), додатків. Основний обсяг дисертації складає 207 сторінок, з них основного тексту - 141 сторінка. Робота містить 16 таблиць, 38 рисунків. Додатки представлені у 6 рисунках.
Основний зміст роботи. Аналіз наукових джерел
В огляді наукових джерел з досліджуваної проблеми проаналізовані матеріали, що стосуються біогенного мікроструктуроутворення грунтів різних типів (Бахтин, Польский, 1950; Добровольский, Титкова, 1960; Graham, Ervin, Wood,1995 et all; Білова, 2000).
Відзначається, що одним з головних факторів структуроутворення чорноземів є саме життєдіяльність ґрунтової мезофауни (Высоцкий, 1900; Поляков и др., 1972; Поляков, 1984; Белова, 1997; Белова, Травлеев, 1999).
У ряді робіт досліджується залежність масштабів і характеру біогенного мікроструктуроутворення від клімату та рослинного покриву (Bryan and Albritton, 1943; Phillips and FitzPatrick, 1999; Стриганова, 2000; Всеволодова-Перель, Сиземская, 2000).
Необхідно зазначити, що найбільша увага з усього різноманіття представників ґрунтової мезофауни приділяється насамперед структуроутворюючій діяльності люмбрицид (Зражевский, 1957; Димо, 1958; Гиляров, 1974; Roier, Richter, 1995; Schrader et all,1995 ). Наведені характерні особливості копрогенних агрегатів та наслідки локомоторної активності люмбрицид як чинника у формуванні порового простору грунтів (Kubiena, 1955; Zachariae, 1964,1967; Bal, 1973; Чекановская, 1960; Парфенова, Ярилова, 1977; Поляков, Ярилова, 1978; Всеволодова-Перель и др., 1991).
Подано огляд робіт з мікроморфометричних досліджень структури грунтів (Jongerius, 1975; Турсина и др., 1985; Скворцова, Морозов, 1993; Скворцова и др., 2000).
Незважаючи на досить значну кількість наукових праць, питання стосовно екологічної ролі біогенного мікроструктуроутворення у формуванні біорізноманіття лісових едафотопів південного сходу України потребують більш глибокого і ґрунтовного дослідження.
Фізико-географічна характеристика Південного Сходу України
Подано опис особливостей рельєфу та геоморфологічної структури території південного сходу України (Соболев, 1948; Бельгард, 1971; Пасічний, 1992). Наведено характеристику гідрологічних (Травлеев, 1975) та кліматичних умов регіону досліджень (Чугай, 1971; Грицан, 2000). Розглянуто структуру рослинного покриву (Лавренко, 1954; Бельгард, 1950, 1971) та тваринного світу (Булахов, 1980; Апостолов, 1981; Пилипенко, Смирнов, 1985; Пахомов,1998; Жуков, 2001). Надано характеристику ґрунтового покриву (Травлеев, 1972, 1998; Белова, Травлеев, 1999).
Методологія і методика досліджень
В основу методологічного підходу досліджень покладено учення В.М. Сукачева (1964) про біогеоценоз, учення С.В. Зонна про грунт як компонент лісового біогеоценозу, типологія штучних та природних лісів степової зони О.Л. Бельгарда (1961, 1971), методологічні підходи екологічної мікроморфології, розроблені Н.А. Біловою, А.П. Травлєєвим (1999).
Розшифровування мікроморфологічної організації ґрунтових монолітів і окремих агрегатних фракцій проводилось за О.І. Парфеновою, К.А. Яриловою (1977) і згідно з “Методическим руководством по микроморфологии почв” (під ред. Г.В. Добровольського, 1983). У роботі враховані принципи морфологічної класифікації компонентів мікробудови, викладені в Міжнародному руководстві з опису ґрунтових шліфів “Handbook for soil thin section description” (1985). Виготовлення прозорих шліфів проводилось за широко прийнятою методикою О.Ф. Мочалової (1956).
Макроструктурний стан грунтів визначався на підставі агрегатного аналізу, який проводився методом сухого просіювання грунту на ситах (Вадюнина, Корчагина, 1973); визначення коефіцієнта структурності (Ревут, 1964); аналізу водостійкості структурних агрегатів (визначалась за методикою М. Є. Бекаревича, М.В. Кречуна, 1964). Опис морфології структурних агрегатів проводився за “Базовыми шкалами свойств морфологических элементов почв” (Корнблюм, Михайлов, Ногина, Таргульян, 1982).
Вирішення поставлених завдань вимагало поряд з використанням традиційних загальновідомих методик нових підходів і розробки нових удосконалених методик досліджень як біогенного мікроструктуроутворення, так і структурної організації грунту в цілому. У зв'язку з цим нами в лабораторії мікроморфології грунтів НДІ біології і кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ була розроблена вдосконалена методика, що дозволяє диференційоване виготовлення прозорих шліфів структурних агрегатів потрібних розмірних фракцій (Яковенко, 2000).
Мікроморфометричні дослідження структурних агрегатів відбувались із застосуванням оригінальної комп'ютерної програми, розробленої науковим співробітником Інституту біології ДНУ О.К. Балалаєвим (2002).
Обробка результатів проводилась з використанням сучасного математичного апарату у пакетах програм “Statgraphics for Windows 5.0”, “Statistica 5.5”, “Exсel 2000”.
Екологічна характеристика біогенного мікроструктуроутворення едафотопів у межах Присамар'я Дніпровського
Чорноземи звичайні степових біогеоценозів (моніторингова еталонна ПП 201-В)
Макроструктурний стан грунтів. Коефіцієнт структурності гумусових горизонтів складає 1,9 (горизонт Н1) і 2,2 (горизонт Н2), поступово зменшуючись вниз по профілю до 0,8 у материнській породі (горизонт Р). Грунти відзначаються високими значеннями водостійкість структурних агрегатів по всьому профілю. Найбільший вміст водостійких агрегатів - у горизонті Н1 (>80%) та перехідному карбонатному горизонті HPk (>70%). Морфологія структурних агрегатів типова для чорноземів: агрегати більші 2 мм здебільшого грудкуваті, дрібніші за 2 мм - переважно зернистої форми.
Мікроструктурний стан грунтів. Ступінь участі зоогенних агрегатів у мікроструктурній організації грунту відповідає структурі комплексу ґрунтової мезофауни, де домінують факультативні сапрофаги. Серед зоогенних структур головну роль відіграють викиди личинок комах. Максимальна активність мезофауни спостерігається в гумусових горизонтах, де викиди утворюють мікрозони агрегованого та губчастого матеріалу, що домінує як компонент мікроструктури порівняно з неагрегованим матеріалом. У перехідних горизонтах в комплексі зоогенних структур зростає відносне значення копролітів люмбрицид. Губчастий матеріал складається з об'єднаних між собою викидів личинок комах та копролітів люмбрицид. Чітко відокремлено в шліфах виглядають переважно викиди личинок комах.
Чорноземи звичайні лісополіпшені штучних лісових насаджень на плакорі (ПП 224-В)
Макроструктурний стан грунтів. Грунти відзначаються вищими значеннями коефіцієнта структурності порівняно з чорноземами звичайними: горизонт Н1 - 4,6, горизонт Н2 - 3,7. Водостійкість агрегатів гумусових горизонтів досягає 90%, значно знижуючись у перехідних горизонтах. Структура гумусових горизонтів зернисто-грудкувата, при цьому вміст грудкуватих агрегатів збільшується у великих фракціях. Зустрічаються горіхуваті окремості.
Мікроструктурний стан грунтів Структура комплексу ґрунтової мезофауни обумовлює домінування серед зоогенних структур викидів личинок комах. Копроліти люмбрицид мають другорядне значення. Зоогенні структурні окремості наповнюють пори-канали, формують мікрозони, складені відокремленими агрегатами та їх скупченнями. Агрегати і губчастий матеріал значно переважають серед компонентів мікроструктури гумусових горизонтів. Співвідношення компонентів мікроструктури поступово змінюється з глибиною в бік зменшення агрегованого матеріалу та збільшення губчастого і неагрегованого. Найпомітнішою є діяльність мезофауни в гумусових горизонтах, поступово зменшуючись з глибиною.
Чорноземи лісові байрачних лісів (ПП 204-В)
Макроструктурний стан грунтів. Чорноземні грунти байрачних лісів характеризуються надзвичайно високими значеннями коефіцієнта структурності гумусових горизонтів (табл. 1), який навіть у горизонті 50-60 см досягає 10,2. Вміст найбільш цінних в умовах степової зони агрегатів розміром 2-0,5 мм в шарі грунту 0-40 см перевищує 50 %. Структура чорноземів лісових відзначається дуже високими показниками водостійкості агрегатів гумусових горизонтів (>90 %). Поверхневий шар потужністю до 30 см являє собою копролітовий горизонт (Белова, 1997; Белова, Травлеев, 1999), що складається переважно з зоогенних агрегатів, головним чином копролітів люмбрицид. Відповідно більшість агрегатів менше 2 мм є чітко сформованими копролітами зернистої форми. Окремості більше за 2 мм - переважно грудкуватої морфології, являють собою з'єднані копролітові зерна.
Таблиця 1
Агрегатний склад черноземів лісових (ПП 204-В)
|
Ґрунтовий горизонт, см |
Розмір агрегатних фракцій, мм |
У = |
С, % |
Б, % |
К = С/Б |
|||||||
|
16-8 |
8-4 |
4-2 |
2-1 |
1-0,5 |
0,5-0,25 |
< 0,25 |
||||||
|
% |
||||||||||||
|
0-10 |
6,6 |
8,0 |
21,0 |
41,0 |
14,9 |
5,2 |
3,3 |
55,9 |
90,0 |
9,9 |
9,1 |
|
|
10-20 |
3,3 |
10,1 |
21,3 |
39,8 |
16,9 |
6,8 |
1,8 |
56,7 |
94,9 |
5,1 |
18,6 |
|
|
30-40 |
6,3 |
12,5 |
28,6 |
42,4 |
8,7 |
1,0 |
0,5 |
51,1 |
93,2 |
6,8 |
13,7 |
|
|
50-60 |
7,2 |
15,0 |
24,3 |
32,8 |
12,8 |
6,2 |
1,7 |
45,6 |
91,1 |
8,9 |
10,2 |
|
|
70-80 |
25,6 |
21,7 |
18,8 |
19,7 |
6,8 |
4,4 |
3,0 |
26,5 |
71,4 |
28,6 |
20,5 |
|
|
100-110 |
24,5 |
13,4 |
12,3 |
17,7 |
9,1 |
7,9 |
15,1 |
26,8 |
60,4 |
39,6 |
1,5 |
Мікроструктурний стан грунтів. Однією з особливостей мікробудови байрачних лісових чорноземів є текстурна диференціація профілю на елювіальний лесивований та ілювіальний горизонти (Белова 1997; Белова, Травлеев, 1999) внаслідок пересування (лесиважу) колоїдних часток. Наявність щільного ілювіального шару обумовлює своєрідну стратифікацію структуроутворюючої діяльності ґрунтової мезофауни, в структурі якої значно домінують сапрофаги, насамперед люмбрициди. Поверхневі гумусові горизонти відзначаються винятково агрегованим станом з незначними по площі мікрозонами губчастого матеріалу. Неагрегований матеріал взагалі відсутній. За цією ознакою лісові чорноземи наближаються до чорноземів типових (Поляков, 1984). Структурні окремості представлені переважно копролітами люмбрицид, що знаходяться на різних стадіях руйнації. Однак переважають непорушені та незначно порушені агрегати, що також є відзнакою високої інтенсивності процесів біогенного мікроструктуроутворення. Викиди інших представників ґрунтової мезофауни відіграють другорядну роль у мікроструктурній організації. Ілювіальні горизонти щільної будови, структурні окремості відмежовані порами-тріщинами. Зоогенні агрегати знаходяться в каналоподібних та овальних порах, але в цілому їх значення, як компонентів мікроструктури, несуттєве. Більш помітна активність мезофауни в створенні каналоподібних мезо- та макропор, овальних та округлих камер. Генетичні горизонти, що знаходяться під ілювіальним шаром, характеризуються значною активністю ґрунтової мезофауни, внаслідок чого формуються досить значні мікрозони агрегованого і губчастого матеріалу, також широко розвинуті педотубули - пори, заповнені зоогенними агрегатами.
Заплавні лучно-лісові грунти заплавних лісів р. Самари (ПП 209-В)
Макроструктурний стан грунтів. Гумусові суглинисті горизонти характеризуються значними величинами коефіцієнта структурності: горизонт Н1 - 16,2, Н2 - 9,0. Водостійкість гумусових суглинистих горизонтів перевищує 80-90 %. Характерною ознакою заплавних грунтів є зернисто-грудкувата структура, грудкуваті агрегати переважають у всіх розмірних фракціях.
Мікроструктурний стан грунтів. Слід зазначити, що мікроструктура грунтів центральної заплави значною мірою обумовлена різним гранулометричним складом алювіальних шарів. У профілі досліджуваних грунтів виділяються три шари: горизонти Н1 і Н2 розвинуті на осаді суглинистого гранулометричного складу (пилувато-плазмова елементарна мікробудова); горизонти Н3 і НР формуються на великозернистих піщаних відкладеннях (плазмово-піщана елементарна мікробудова); гранулометричний склад горизонтів Рh і Р характеризується значним вмістом часток пилуватого розміру (плазмово-пилувато-піщана елементарна мікробудова). Диференціація однорідних за гранулометричним складом шарів діагностується по гумусованості та мікроструктурі. Спостерігається зв'язок між цими характеристиками: чим більший вміст тонкодисперсного гумусу, тим складніша мікроструктурна організація генетичних горизонтів.
Відмінності гранулометричного складу алювіальних шарів мають особливе значення серед факторів, що визначають характер і масштаби біогенного мікроструктуроутворення заплавних едафотопів. Поверхневі суглинисті горизонти характеризуються масштабною структуроутворюючою діяльністю мезофауни (насамперед люмбрицид), яка обумовлює подібну до байрачних чорноземів повну агрегованість горизонту Н1 і переважно губчасту мікроструктуру горизонту Н2. В супіщаних та піщаних горизонтах роль тварин обмежена формуванням пор, здебільшого каналів.
Екологічна характеристика біогенного мікроструктуроутворення едафотопів великоанадольського лісового масиву
Чорноземи звичайні лісополіпшені (ПП 2-ВА)
Макроструктурний стан грунтів. Високу ступінь агрегованості чорноземів звичайних лісополіпшених відображають значення коефіцієнта структурності: для горизонту Н1 - 5,7; горизонту Н2 - 4,3; горизонту Н3 - 2,3.
Водостійкість агрегатів гумусових горизонтів перевищує 90 %, поступово зменшуючись (рис. 1). Однак навіть на глибині 80-90 см міститься більше 70 % водостійких агрегатів. Грудкувата та зерниста морфологія структурних окремостей відображає високу інтенсивність біогенного мікроструктуроутворення гумусових горизонтів.
Мікроструктурний стан грунтів Участь ґрунтової мезофауни в мікроструктуроутворенні характеризується типовим для чорноземів звичайних, поступовим зменшенням з глибиною ролі зоогенних структур у мікроструктурній організації генетичних горизонтів. У гумусових горизонтах зоогенні структури формують мікрозони агрегованої і губчастої будови. У перехідних горизонтах і материнській породі - педотубули і мікрозони губчастої будови. Визначити, яка саме екологічна група ґрунтової мезофауни, фітофаги чи сапрофаги, відіграє головну роль у біогенному мікроструктуроутворенні досить складно. Стосовно верхніх гумусових горизонтів необхідно зазначити, що, незважаючи на відносно невеликий вміст чітко сформованих копролітів, губчастий матеріал (що домінує як компонент мікроструктури) являє собою скупчення копролітів.
Рис. 1 Водостійкість структурних агрегатів чорноземів звичайних лісопокращених (ПП 2-ВА, квартал № 9): Н1 - 0-10 см; Н2 - 20-30 см; H3 - 40-50 см; Нр - 60-70 см; Рh - 80-90 см; Pk - 100-110 см
Характерною особливістю лісових грунтів Великоанадоля є сполучення в одній агрегованій мікрозоні викидів різних представників мезофауни (у чорноземах Присамар'я викиди різних безхребетних не зустрічаються на стільки щільно змішаними).
Екологічна характеристика біогенного мікроструктуроутворення едафотопів старобердянського лісового масиву
Темно-каштанові лісополіпшені грунти (ПП 4-СБ)
Макроструктурний стан грунтів. Структурний стан гумусових горизонтів темно-каштанових лісополіпшених грунтів характеризується невисокими значеннями коефіцієнта структурності (для горизонта Н1 - 1,2, горизонта Н2 - 1,6) та незначним вмістом агрономічно цінних агрегатів розміром 2-0,5 мм. Водостійкість структурних агрегатів гумусових горизонтів не перевищує 70 %. Темно-каштанові грунти відзначаються різноманітністю морфології структурних окремостей (грудкувата, стовпчаста, горіхувата, зерниста, призматична, шкаралупувата, пластівчаста, лускувата).
Мікроструктурний стан грунтів. Мікроструктурна організація ґрунтового профілю значною мірою обумовлена різною елементарною мікробудовою генетичних горизонтів, що пов'язана зі збільшенням відносного вмісту піщаних часток вниз по профілю.
Гумусові горизонти характеризуються неоднорідністю мікробудови: ґрунтовий матеріал організований у значні мікрозони губчастого і агрегованого матеріалу та низькопористі макроагрегати. Необхідно відзначити незначну участь ґрунтової мезофауни в процесах мікроструктуроутворення темно-каштанових грунтів під штучними дубовими насадженнями. Серед екологічних груп ґрунтової мезофауни найпомітніша структуроутворююча діяльність орібатид, чиї викиди знаходяться біля та всередині рослинних залишків. Мікроагрегати-викиди личинок комах знаходяться в порах і в масі ґрунтового матеріалу.
Подобные документы
Опис району, матеріал та методика дослідження. Еколого-фауністична характеристика ґрунтової мезофауни, хорологія ґрунтової мезофауни у районі дослідження. Характеристика типових лісів, поширення ґрунтової мезофауни у соснових та березових лісах.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.09.2012Ландшафтно-геохімічні критерії оцінки забруднення ґрунтового покриву важкими металами. Екологічна характеристика ґрунтів міста Біла Церква, оцінка їх сучасного забруднення свинцем та хлоридами. Вегетаційний дослід і аналіз отриманих результатів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.12.2012Джерела забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь. Методика відбору проб. Загальна оцінка забруднення ґрунтів України. Заходи щодо охорони ґрунтів сільськогосподарського призначення. Попередження виснаження ґрунтів і підвищення врожайності культур.
курсовая работа [164,7 K], добавлен 31.01.2014Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016Аналіз моніторингу навколишнього середовища (ґрунтів та рослинної продукції), який проводив Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Фактори накопичення та міграції радіонуклідів в ґрунті.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.12.2010Охорона рослинних ресурсів України. Природотворча функція лісів і лісових насаджень. Проблема закислення лісових ґрунтів внаслідок вилужування поживних речовин під впливом кислих опадів і озону. Вид і характер лісової пожежі. Червона книга України.
лекция [37,8 K], добавлен 25.11.2015Негативні наслідки інтенсифікації та глобалізації впливу людини на природне середовище. Сучасна екологічна ситуація. Екологічна проблема в сучасній енергетиці. Проблема екології, як негативна соціальна реальність. Екологічна свідомість й екологічна етика.
реферат [81,2 K], добавлен 19.07.2010Взаємодія людини із землею. Негативний вплив людини на родючий шар землі. Порушення ґрунтового покриву в результаті неправильної експлуатації. Застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Забруднення ґрунтів в Україні.
презентация [1,5 M], добавлен 11.12.2011Фізико-географічні умови Миколаївської області, оцінка структури земельного фонду та ґрунтового покриву. Гідрогеологічні параметри підземних вод, показники забруднення. Проект заходів відтворення родючості ґрунтів фермерського господарства "Радість".
курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.01.2014Склад органічної частини ґрунту. Утворення гумусу, його екологічна роль. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин. Поняття та види родючості ґрунту, її оцінка та шляхи її поліпшення. Земельні ресурси та принципи їх раціонального використання.
реферат [27,8 K], добавлен 03.03.2011
