Двокрилі фітофаги овочевих культур та заходи для обмеження їх чисельності в приватних господарствах Центрального Лісостепу України
Виявлення позитивного кореляційного зв'язку між кількістю відроджених личинок і гідротермічним коефіцієнтом. Аналіз динаміки їх популяції. Визначення шкодочинності двокрилих в залежності від чисельності шкідника і фази розвитку сортів овочевих культур.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2014 |
| Размер файла | 42,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК: 632.9:635 + 595.7 + 91
ДВОКРИЛІ ФІТОФАГИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА ЗАХОДИ ДЛЯ ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ПРИВАТНИХ ГОСПОДАРСТВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
03.00.09 -- ентомологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ТКАЛЕНКО ГАННА МИКОЛАЇВНА
Київ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі мікробіологічного методу захисту рослин Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.
Науковий керівник - кандидат біологічних наук, Лауреат Державної премії в галузі науки і технологій, ЛАППА Ніна Володимирівна, Інститут захисту рослин УААН, старший науковий співробітник
Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор ШЕЛЕСТОВА Валентина Сергіївна, Національний аграрний університет, професор кафедри ентомології
кандидат сільськогосподарських наук ЗНАМЕНСЬКИЙ Олександр Петрович, Інститут картоплярства УААН, старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин
Провідна установа - Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Міністерство аграрної політики України, кафедра зоології та ентомології, м. Харків
Захист відбудеться 30 травня 2002 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41
Автореферат розісланий 24 квітня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.
Ткаленко Г.М. Двокрилі фітофаги овочевих культур та заходи для обмеження їх чисельності в приватних господарствах Центрального Лісостепу України - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2002.
Уточнено особливості біології двокрилих фітофагів овочевих рослин в умовах Центрального Лісостепу України, вивчено вплив абіотичних факторів на їх розвиток. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок і гідротермічним коефіцієнтом. Встановлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих із місць зимівлі, проаналізована динаміка популяції. Визначена шкодочинність двокрилих в залежності від чисельності шкідника і фази розвитку рослини, ступінь заселеності і пошкодженості різних сортів овочевих культур. Показано оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур двокрилими. Визначено дію біологічних препаратів на личинок різних віків двокрилих і їх післядію на постлярвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів в системі захисту овочевих культур від двокрилих. овочевий шкідник личинка гідротермічний
Ключові слова: овочеві культури, двокрилі фітофаги, фази розвитку, шкодочинність, біологічні препарати, заходи щодо обмеження.
Ткаленко А.Н. Двукрылые фитофаги овощных культур и мероприятия по ограничению их численности в частных хозяйствах Центральной Лесостепи Украины.-Рукописъ.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальний аграрный университет, Киев, 2002.
Изучены видовой состав и численность основных фитофагов капусты, моркови и лука в частных хозяйствах Центральной Лесостепи Украины, где доминирующими видами были весенняя капустная, морковная и луковая мухи.
Уточнены биологические особенности двукрылых вредителей и изучено влияние абиотических факторов на их развитие. Установлены факторы, определяющие сроки вылета из мест зимовки, проанализирована динамика численности развития их популяций.
Определена вредоносность двукрылых в зависимости от численности вредителя и фазы развития растений, степень заселенности и повреждения разных сортов овощных культур.
Установлена положительная корреляционная связь между количеством отрожденных личинок и гидротермическим коэффициентом. При оптимальном увлажнении (ГТК=1,3-1,6) отрождается свыше 75% личинок, при недостаточном (ГТК=0,4-0,8) - до 50%.
Выявлены оптимальные условия применения хемо-хромотропических ловушек для мониторинга двукрылых. Наиболее привлекающими для капустных мух были ловушки светло-голубого цвета, для луковой мухи - белые, морковной - желто-оранжевые.
Отмечено значительное снижение численности и вредоносности двукрылых при проведении агротехнических приемов (подзимние и ранневесенние посевы, густота посева моркови 3,5-4,0 тыс. растений на сотку, посадка лука-репки на глубину 2-3см).
Пупарии двукрылых вредителей были заражены специализированными энтомофагами: жуком алеохарою (Aleochara bilineata West) и орехотворкою триблиографою (Tribliographa rapae Gull.) на 8,7-18,7 % и 3,6-8,9 % соответственно, имаго энтомофторозом - 3,6-8,9%.
Установлены особенности действия биологических препаратов на личинок разных возрастов двукрылых и их последействие на постлярвальные стадии развития. Бактериальные препараты гаупсин и битоксибациллин вызывали 64,6 и 65,8% смертность личинок луковой мухи, препарат грибного происхождения боверин - 67,0%. Масса пупариев в опытных вариантах снижалась на 30,5-33,0% по сравнению с контрольными. Двукратный полив суспензиями биологических препаратов посадок цветной капусты в период отрождения личинок весенней капустной мухи снижает выпадения растений на 66,3 % при применении боверина, на 76,3 % -гаупсина, на 73,9 %- битоксибациллина.
С учетом полученных данных обоснован комплекс мероприятий в системе защиты овощных культур от двукрылых, что позволяет защитить урожай и получить дополнительно качественную овощную продукцию.
Ключевые слова: овощные культуры, двукрылые фитофаги, фазы развития, вредоносность, биологические препараты, защитные мероприятия по ограничению.
Tkalenko G.M. Dipterous herbivores of vegetable crops and control measures against these pest insects in the private husbandry in the central part of Forest-Steppe zone of Ukraine.- Manuscript.
The thesis for the candidate degree of agricultural sciences, the speciality 03.00.09 - entomology. National Agrarian University, Kiev, 2002
In has been studied features of the biology of the dipterous pest insects, and impact of abiotic factors on their life cycle. In a result of the studies, the following data have been stated: factors, which determine terms of emergence from sites of hibernation; analysis of population dynamics; damage of vegetable crops depending on population density of the insects and stage of plant ontogenesis; positive correlation between the number of emerged larvae and hydrothermal coefficient; optimal conditions of usage of chemical and colored traps for monitoring of the pests; significant decrease of population density of the pests and their damage at conducting of agrotechnical measures in optimal terms, including sowing in prewinter or early spring, density and depth of planting; character of effects of microbiological preparations depending on instars of larvae and their after-effect on pupal and imaginal stages.
Key words: vegetable crops, dipterous herbivores, stages of plant ontogenesis, damage of crops, microbiological preparations, control measures.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. На даний час, обсяги вирощування овочевих культур на приватних ділянках і фермерських господарствах досягають 85%. Забезпечення населення України овочами, які є цінними і незамінними продуктами споживання людини, є першочерговим завданням. Вирішення поставленої задачі можливе при ефективному захисті овочевих культур від шкідників, серед яких відчутної шкоди завдають двокрилі фітофаги: капустяні, моркв'яна та цибулева мухи. Пошкодження капусти, цибулі та моркви цими шкідниками призводить, як до загибелі молодих рослин, так і до зниження урожаю на 40-60% (Архипов, 1979; Архарова, 1971; Асякин, 1998).
Враховуючи специфіку вирощування овочів, де застосування пестицидів небажане, особливу актуальність набуває розробка екологічно безпечних засобів захисту овочевих культур для обмеження чисельності і шкодочинності двокрилих шкідників з оцінкою основних факторів їх регуляції.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема досліджень є частиною плану цільової комплексної програми науково-дослідних робіт відділу мікробіологічного методу захисту рослин Інституту захисту рослин УААН, реєстраційний № 01970012337.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було уточнення біологічних особливостей розвитку, вивчення динаміки чисельності, шкодочинності основних двокрилих шкідників овочевих культур в умовах Центрального Лісостепу України і удосконалення прийомів регуляції їх чисельності.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
уточнити біологічні особливості розвитку двокрилих шкідників, вивчити динаміку їх чисельності в умовах Центрального Лісостепу України;
встановити вплив агротехнічних прийомів вирощування та сортових особливостей овочевих культур на чисельність двокрилих фітофагів;
дослідити характер пошкодження і шкодочинність двокрилих шкідників;
розробити заходи щодо обмеження чисельності даних фітофагів і обгрунтувати застосування екологічно безпечних засобів у приватних господарствах.
Об'єкт досліджень - весняна і літня капустяні, цибулева і морквяна мухи, цибулева дзюрчалка.
Предмет досліджень - популяції двокрилих шкідників овочевих культур.
Методи досліджень. Лабораторні та польові досліди щодо характеру розвитку, чисельності, шкодочинності двокрилих шкідників, оцінки чутливості личинок до біологічних препаратів, з використанням класичних методів ентомології, комп'ютерного варіаційно-статистичного аналізу матеріалів.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Центрального Лісостепу України уточнені особливості біології розвитку двокрилих шкідників на капусті, цибулі і моркві, вивчено вплив абіотичних факторів на їх розвиток. Вперше обгрунтовано показники суми ефективних температур грунту (СЕТ) на глибині 10 см і запасу продуктивної вологи грунту (ЗПВ) на глибині 0-20 см як фактори, що визначають термін вильоту двокрилих фітофагів із місць зимівлі. Встановлено залежність між кількістю відроджених личинок двокрилих і гідротермічним коефіцієнтом. Так, при оптимальному зволоженні (ГТК=1,3-1,6) відроджується більше 75% личинок, при недостатньому (ГТК=0,4-0,8) - до 50%. Визначено шкодочинність весняної капустяної, цибулевої і моркв'яної мух, залежно від кількості шкідника і фази розвитку рослин. Дана оцінка агротехнічних прийомів для обмеження чисельності двокрилих фітофагів в технології вирощування овочевих культур. Визначено ступінь ураження перспективних сортів в залежності від щільності шкідника. Встановлено, що личинками весняної капустяної мухи сильно пошкоджувалися (27,3-31,6%) сорти білоголової капусти ранніх строків достигання і цвітної, загибель молодих рослин солодких сортів цибулі з найменшим вмістом сухих речовин і ефірної олії від личинок цибулевої мухи досягала 25-40%. Виявлено оптимальні умови використання хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих шкідників. Запропоновано нові біологічні засоби захисту овочевих культур від двокрилих фітофагів.
Практичне значення. Розроблена і апробована система моніторингу двокрилих шкідників овочевих культур за умов приватного господарювання. Запропоновано комплекс заходів захисту овочевих культур в обмеженні чисельності і шкодочинності двокрилих шкідників, обгрунтовано застосування біологічних препаратів, використання клейових кольорових пасток для моніторингу двокрилих шкідників.
Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брала участь у плануванні та проведенні дослідів, експериментів та спостережень, обробці та узагальненні експериментальних даних, формулюванні висновків та підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались: на науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних і екологічних умовах”, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин УААН (Київ, 1996 р.), науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (Київ-Чабани, 1999 р.), міжнародній конференції “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва“, присвяченої 90- річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (Харків, 1999), розширеній нараді відділу мікробіологічного методу захисту рослин, методичній комісії та Вченій раді Інституту захисту рослин УААН (1996-2000 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові праці і 3 тези доповідей, в яких викладено основні положення дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 176 сторінках друкованого тексту і складається з загальної характеристики роботи, 6 розділів, висновків, переліку посилань, додатків. Робота ілюстрована 21 рисунком та 69 таблицями. Перелік літературних джерел охоплює 173 найменувань, серед яких іноземних - 31.
1. СТАН ПРОБЛЕМИ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Подається аналітичний огляд літератури щодо розповсюдженості, біології, шкодочинності двокрилих фітофагів, їх ентомофагів і ентомопатогенів, впливу кормових рослин на динаміку чисельності, шляхів їх обмеження.
2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились в лабораторії відділу мікробіологічного методу захисту рослин ІЗР УААН; польові - на приватних ділянках в Центральному Лісостепу України (Васильківський р-н, Київська обл.). При уточненні видового складу основних шкідників і їх ентомофагів, вивченні особливостей біології, динаміки чисельності були використані загальноприйняті методики ВІЗР (1987), Інституту захисту рослин (Омелюта та ін., 1986).
Методом кореляційного аналізу визначено залежність між тривалістю розвитку стадій двокрилих фітофагів та метеорологічними умовами (ГТК, температурою повітря і грунту, запасами продуктивної вологи грунту), (Доспехов, 1979). Зараженість ентомофагами визначали за методикою Б.П. Адашкевича (1974), ентомопатогенами за А.А. Євлаховою (1974). Для моніторингу льоту двокрилих використовували хемо-хромотропічні пастки (методика ВАСХНІЛ, 1990). Обліки заселеності овочевих рослин яйцями мух проводили за методикою ВІЗР (1987). Для визначення ступеня заселеності двокрилими овочевих культур та їх шкодочинності використовували метод вибіркового викопування рослин.
3. ЕНТОМОФАУНА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
3.1. Видовий склад фітофагів овочевих культур і питома вага двокрилих
В умовах Лісостепу України на приватних ділянках у 1996-2000 рр., нами виявлено на посадках білоголової капусти - 7 видів фітофагів, на моркві - 5 видів, цибулі - 6 видів, серед яких, як багатоїдні, так і спеціалізовані шкідники (табл.1).
Упродовж останніх років найбільш розповсюдженими і багаточисленними шкідниками всіх видів капусти, редиски були весняна (Delia brassica Bouche) і літня (Delia floralis F.) капустяні мухи, селерових - моркв'яна муха (Psila rosae F.), цибулевих - цибулева муха (Delia antigua Mg) і цибулева дзюрчалка (Eumerus strigatus F), частота виявлення яких становила: 12,4-36,5% - капустяних, 47,5- 62,5% - моркв'яної, 40,5-50,5 %- цибулевої мухи та 7,5-24,5% дзюрчалки.
На білоголовій капусті серед лускокрилих переважали капустяний (Pieris brassicae L.) і ріпаковий (Pieris rapae L.) білани - 7,7-32,5 %, в 2000 році - капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.)-26,5%, капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae L.) - 16,0-32,0 %, глодова попелиця на моркві - 8,5-18,5 %. Інші види фітофагів зустрічалися в невеликій кількості: на капусті - капустяна совка (Mamestra brassicae L.) - 3,3-10,0 %, хрестоцвіті блішки 9,0-16,5 %, серед яких переважали (синя-Phyllotreta nigripes F., смугаста-Ph.vittula Redt), капустяний листоїд (Phaedom cochleariae F.)-1,0-4,5 %; на моркві-моркв'яна листоблішка (Trioza apicalis F.)- 4,5-8,5 %; озима совка (Agrotis segetum Schiff.)-3,5-18,5%, капустянка (Gryllotalpa gryllotalpa L.) - 5,5-10,0%; на цибулі цибулева міль (Acrollpiopsis assectella Zell.), цибулевий кліщ (Rhizoglyphus echinopus R.et.F.) не мали господарського значення.
Пошкодженість овочевих культур двокрилими в середньому складала: капустяних культур- 2,5-28,7%, цибулевих - 4,2-29,6%, селерових - 3,5-31,0%. В роки з високою чисельністю (1996-1997) личинки весняної капустяної мухи спричинили загибель 55% ранньої і 35% цвітної капусти, випадання цибулі-сівку від личинок цибулевої мухи досягали 60%, коренеплоди моркви були пошкоджені личинками моркв'яної мухи на 50%.
3.2. Особливості біології та динаміка чисельності двокрилих шкідників в умовах Центрального Лісостепу України
При осінніх грунтових розкопках в роки досліджень встановлено, що кількість зимуючого запасу двокрилих змінювалася. В роки підвищеної шкодочинності (1996-1997) кількість пупаріїв в середньому становила 2,9-3,3 екз/м2, максимум 7,0-9,3 екз/м2, в наступні роки (1998-2000) вона була в 1,2-1,6 рази нижча, що відповідало кількості пошкоджених рослин. Пупарії двокрилих зустрічалися на глибині до 30 см. При ЗПВ грунту більше 450 мм основна маса розмішувалася в горизонті 5-15 см, при зниженні ЗПВ кількість пупаріїв збільшувалася на глибині 16-25 см.
В результаті досліджень встановлено фактори, що визначають зміни чисельності і шкодочинності двокрилих фітофагів. Результати свідчать, що основними факторами, які визначають термін вильоту імаго, є сума ефективних температур (СЕТ) грунту вище 10 оС і запаси продуктивної вологи (ЗПВ) грунту на глибині 0-20 см. Вони становлять: для весняної капустяної 28-39оС і 80-104 мм, літньої капустяної -347-388С і 160-188 мм, моркв'яної мухи-185-225С і 140-160 мм, цибулевої мухи -103-141С і 127-142 мм, цибулевої дзюрчалки- 381-401С і 160-244 мм. В період відкладання яєць температура 15,5-18,5оС і вологість повітря 70-75% для весняної та 18,5-20,0оС і 70- 80% літньої капустяних мух, 18-21оС і 65-70% для цибулевої мухи та 20,0-22,5 оС і 43-65% цибулевої дзюрчалки, 16,5-18,5 оС і 65-75% для моркв'яної мухи є факторами сприяння, при яких зростає відкладання яєць. Температура нижче 15-18 оС за вологості повітря 65% для весняної капустяної мухи і цибулевої дзюрчалки, температура вище 21 оС і вологість нижче 50% для літньої капустяної і цибулевої мух, підвищення температури повітря вище 20 оС і зниження вологості нижче 65% для моркв'яної мухи є факторами стримування, при яких кількість відкладених яєць зменшується в 1,8-2,2 рази. Відродження личинок знаходиться в прямій кореляційній залежності від ГТК (r=0,88-0,99).
Результати кореляційного аналізу дали можливість вивести рівняння регресії: у=32,68+28,29х, r=0,88 для весняної капустяної; у=13,4+52,23х, r=0,94 -літньої; у=23,14+32,96х, r=0,84 - цибулевої мухи; у=41,67+25,6х, r=0,85 - цибулевої дзюрчалки; у=18,17+50,42х, r=0,99- моркв'яної мухи; де у-кількість відроджених личинок, %, х - ГТК, які виражають залежність кількості відроджених личинок двокрилих від ГТК. З рівнянь регресії випливає, що при оптимальному зволоженні (ГТК=1,3-1,6) відроджується більше 75% личинок, при недостатньому (ГТК=0,4-0,8)- до 50%.
Встановлено, що із настанням діапаузи у значної частини (до 40%) особин
весняної генерації двокрилих фітофагів, літня генерація малочисельна.
3.3. Шкодочинність двокрилих шкідників на овочевих культурах
Проведені дослідження дозволили встановити, що ступінь шкодочинності даних шкідників залежить, головним чином, від кількості особин шкідника на рослині і фази розвитку рослин.
Випадання ранньої капусти від личинок весняної капустяної мухи спостерігали в фазу 5-6 справжніх листків вже при чисельності 3-5 личинок на рослину і складали 2,5 %; при 6-9 личинках-5,5 %; при 10 -15 і більше личинок - 20-45,5 %. В фазу 7-9 справжніх листків спостерігали випадання 25 % при чисельності більше 15 личинок на одну рослину. Втрати урожаю при наявності 6-9 личинок на рослину склали 9,8 %; 10 -15 личинок - 37,8 %; більше 15 личинок- до 57,2 %. На пізній капусті в фазу 5-6 справжніх листків при 10 - 15 і більше личинок випадання рослин становили -10,5-18,3% відповідно, а урожайність капусти знизилась на 11-18,0 %.
Дослідами встановили, що заселеність посівів цибулі-сівку на ранніх фазах розвитку рослин (3-4 і 5-6 справжніх листків) незалежно від кількості личинок цибулевої мухи на рослину, призводило до масового випадання рослин 15,5-85 %, при пошкодженні точки росту. Навіть 3-5 личинок на рослину в цей період спричиняли загибель 15,5 - 25% рослин. За наявності 10 і більше личинок на рослину втрати урожаю досягали 71 - 82,8 %. При пошкодженні на більш пізніх фазах розвитку (початок формування і інтенсивного наростання цибулини) випадання становило 18,5-23%, а урожай знижувався на 27,5-32,3%. Відмічено, що в роки досліджень на посівах цибулі-сівку на ранніх фазах розвитку в 95-98 % випадків відкладання яєць спостерігалось на грунті неподалік рослин.
Встановлено, що пошкодженість цибулі-ріпки цибулевою мухою в значній мірі залежала від розміщення яйцекладок і кількості личинок на рослину. При відкладанні яєць шкідником відкрито на землю біля рослин в фази 3-4 і 5-6 справжніх листків і живленні більше 10 личинок на рослину, коли личинки проникали в рослини через денце цибулини, загибель рослин склала 9,0-25 %, а при відкладанні яєць на листки і в пазухи листків, личинки проникали в цибулину через покривні луски і живилися м'ясистими лусочками, загибель рослин була в 2 рази менша. Випадання цибулі-ріпки на більш пізніх фазах розвитку (початок формування і інтенсивного наростання цибулини) були до 7 %, оскільки шкідник заселяв більш старі в фізіологічному відношенні рослини, не пошкоджуючи центральну точку росту.
Встановлено, що в зв'язку з розтягнутим періодом розвитку, моркв'яна муха заселяла і пошкоджувала рослини на різних етапах онтогенезу (від фази 3-4 справжніх листків до фази інтенсивного наростання коренеплоду). Заселеність посівів моркви на ранніх фазах розвитку (3-4 і 5-6 справжніх листків) призводила до зрідження посівів, на більш пізніх фазах розвитку (початок утворення і інтенсивне наростання коренеплоду) - до зниження якісної і кількісної продукції селерових культур. До 10% спостерігалось зниження маси коренеплоду і виходу стандартної продукції при наявності 3-5 личинок в коренеплоді. При живленні 6-10 личинок ці показники знижувалися на 23%. Більше 15 личинок знижували масу і вихід стандартної продукції на 35,0%.
3.4. Видовий склад ентомофагів овочевого агроценозу і їх роль в регуляції чисельності двокрилих шкідників
Важливу роль в обмеженні чисельності популяцій двокрилих фітофагів на капусті, цибулі і моркві відіграють їх природні вороги. За роки досліджень бігунчик двокрапковий (Bembidion liggattutus F.), бігунчик польовий (Bembidion properans Herbs.) і алеохара знищували близько 20% відкладених яєць. Пупарії двокрилих були заселені до 14,8-18,7 % спеціалізованими ентомофагами - жуком алеохарою (Aleochara bilineata West) і горіхотворкою трибліографою (Tribliographa rapae Gull). Незначна ураженість імаго двокрилих (3,8-9,3%) ентомофторозом, вірогідно, спричинена порівняно низькою відносною вологістю повітря в Лісостепу України.
3.5. Застосування хемо- хромотропічних пасток на овочевих культурах для моніторингу льоту двокрилих шкідників
Встановлено, що найбільш приваблюючими для капустяних і цибулевої мух були пастки білого кольору - уловлюваність склала 8,9 і 18,0 екз/2 доби і світло-голубого - 20,0 і 15,6 екз/2 доби відповідно. Для імаго моркв'яної мухи були більш принадними жовті і жовто-оранжеві пастки з уловлюваністю 11,5 і 17,2 екз/2 доби.
Літ двокрилих шкідників на харчовий атрактант показав, що з більшою інтенсивністю летіли імаго всіх видів мух в коритця з хлібною гущею домашнього квасу і збродженою мелясою - 14,5 - 16,3 і 11,2 -13,4 екз /2 доби відповідно. В коритцях з скипілим молоком кількість мух була в 2 рази меншою, в порівнянні з попередніми. Відчутної різниці в кількості відловлених мух на кольорові пастки і коритця з харчовими принадами не встановлено, що дає підстави рекомендувати такі типи пасток для встановлення строків льоту і динаміки чисельності двокрилих.
Проведені спостереження за льотом двокрилих на кольорові клейові пастки свідчать, що початок і закінчення льоту імаго двокрилих відбувалися при потраплянні поодиноких особин в пастки за добу (1-2 екз.), кількість відкладених яєць в цей період складала до 2 екз/росл. Масовий літ відмічали при потраплянні в пастку: 6-9 імаго за добу весняної капустяної, 3-5 імаго моркв'яної та 5-7 імаго цибулевої мухи. В період масового льоту відмічали максимум відкладених яєць: весняною капустяною мухою 9-12 екз/росл, морквяною-3-5 екз/росл, цибулевою-5-8 екз/росл., що є сигналом для обробок посівів овочевих культур проти двокрилих шкідників.
Встановлено, що літ капустяних і цибулевих мух на посівах овочевих культур починається з 6 години ранку, інтенсивність збільшується до 12 години, найбільша - між 12 і 16 годинами. До 20 години літ цих шкідників припиняється. Моркв'яна муха з'являлася на посівах зранку і до 11 години, в жаркий період доби, на відміну від більшості інших мух, не зустрічалася на посівах селерових культур (виключенням були дощові дні ). Інтенсивно літала після 16 години.
При розміщенні кольорових пасток на посівах, найвища уловлюваність пасток виявилася для капустяних і моркв'яної мух - на краю поля, для цибулевих - не відмічено крайового заселення. Залежно від напряму вітру, уловлюваність пасток встановлених проти вітру була в 2 рази вища, ніж пасток розміщених за вітром.
4. ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ ТА СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ДВОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ
Показано, що застосування оптимальних агротехнічних прийомів: строки посадки і посіву, густота і глибина посадки,- є ефективними прийомами зниження чисельності і шкодочинності двокрилих шкідників на овочевих культурах. Наші дослідження показали, що при підзимніх і ранньовесняних посівах, густоті посіву моркви 3,5-4,0 тис. рослин на сотку, посадці цибулі-ріпки на глибину 2-3 см знижується заселеність рослин яйцями двокрилих до 30%, їх чисельність в 2 рази, пошкодженість рослин на 30-40%.
Дані літератури і наші п'ятирічні спостереження показали, що різні види і сорти овочевих культур не в однаковій мірі заселяються і пошкоджуються двокрилими шкідниками, що певно грунтується на біохімічних особливостях овочевих культур, зокрема за рахунок вмісту вторинних сполук.
Встановлено, що всі досліджувані види і сорти цибулі в тій чи іншій мірі заселялися і пошкоджувалися двокрилими шкідниками. Найменш пошкоджувалася цибуля з найбільшим вмістом ефірної олії (0,05-0,09 %) - багаторічна цибуля-батун і порей - 2,8 і 8,7%, кількість відкладених яєць не перевищувала 2,0 екз/росл. Пошкодження ріпчастої цибулі і цибулі-шалот (вміст ефірної олії-0,018-0,05%) сягала 30-40%, а кількість відкладених яєць складала відповідно 8,3-9,5 екз/ росл.
З досліджуваних сортів сильно пошкоджувалися (до 44,5 %) солодкі сорти цибулі, з найменшим вмістом сухих речовин і ефірної олії, де відмічено максимальну кількість відкладених яєць-14,8-18,2 екз/росл. Пошкодженість гострих сортів з високим вмістом сухих речовин і ефірної олії була менш інтенсивною -9,7-12,4%, кількість відкладених яєць становила 3,6-4,2 екз/росл. Напівгострі сорти з середнім вмістом вторинних речовин займали проміжне положення. Пошкодження цих сортів складало біля 26%, а кількість відкладених яєць - 8,3 -10,3 екз/росл.
Ураженість досліджуваних сортів моркви різних строків дозрівання личинками моркв'яної мухи була різною (табл. 3). Менше приваблювали шкідника сорти моркви з меншим вмістом цукру і довжиною коренеплоду, що перевищувала 15 см. Відносно слабо уражувалися ранньостиглі сорти моркви Консервна, Нантес-2, середньостиглий Лосиноостровська 13, пізньостиглий Флакко, на яких було відмічено найменшу кількість відкладених яєць - 3,2 -4,2 екз/росл., личинок -2,1-3,2 екз/коренеплід та пошкоджених коренеплодів при збиранні 6,5-8,4 %. До 21,3-37,1% були уражені коренеплоди пізніх сортів Шантане 2461 з найменшою довжиною коренеплоду і Рогнеда з найбільшим вмістом цукру, на яких було відкладено яєць 7,8-8,0 екз/росл.
Личинками весняної капустяної мухи сильно пошкоджувалися (до 32%) сорти білоголової капусти ранніх строків достигання і цвітної з найвищою кількістю відкладених яєць (9,0-12,1 екз/росл) і личинок (6,2-8,0 екз/росл) в порівнянні з іншими сортами білоголової і червоноголової капусти.
5. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДВОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПРИВАТНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ
Наступним етапом досліджень, враховуючи особливості овочевого агроценозу і біології двокрилих, було застосування екологічно-безпечних засобів захисту овочевих культур. Встановлено, що дворазове мульчування посівів цибулі-ріпки після сходів перегноєм сипцем і торф'яним кришивом, обпилювання попелом і його сумішами з тютюновим пилом та торфом (1:1) в період відкладання яєць, обприскування посівів овочевих культур в період льоту імаго рослинними екстрактами, знижують кількість відкладених яєць в 1,5-2,2 рази, пошкодженість овочевих до 20%. Таким чином, кожен із застосованих прийомів (мульчування, обпилювання, обприскування рослинними екстрактами) значно зменшував заселеність і пошкодженість рослин двокрилими, проте не забезпечував повного захисту. Тому для підвищення ефективності необхідне комплексне застосування їх з іншими засобами захисту.
Результати дослідів по визначенню дії біологічних препаратів на шкодочинну стадію розвитку двокрилих шкідників - личинок заслуговують на увагу при розробленні безпечних засобів з двокрилими шкідниками. Встановлено, що личинки цибулевої мухи сприйнятливі до біологічних препаратів. Загибель личинок на рівні 90% відбувалася при обробці бактеріальними препаратами бітоксибациліном - 213,8 млн спор/г, що відповідає 0,48%-й концентрації по препарату з титром 45х109; гаупсином - 25,12 млн спор/мл, відповідно 0,52%-й концентрації з титром 5х109; грибним препаратом боверином - 49,1 млн спор/г, 0,49%-й концентрації, титром 10х109. Виходячи із даних токсикологічної оцінки та титру препаратів, з використанням регресійного аналізу, нами прийнята як оптимальна концентрація для польового застосування - 0,5%.
Отримані результати лабораторного досліду свідчать (табл. 4), що біологічні препарати по-різному проявили токсичність на личинок різних віків і вплив на наступні постлярвальні стадії розвитку. Бактеріальні препарати бітоксибацилін і гаупсин спричиняли на 10-й день досліду смерність личинок L1-2 - 65,8 і 64,6 %, личинок L3- 38,0 і 40,0 %. Загибель личинок у варіанті з грибним препаратом боверіном становила 67,0 і 44 % відповідно. На молочно - білому тілі личинок, уражених грибом боверії, після загибелі з'являлися блідо- рожеві плями, які потім, в міру розвитку міцелію в організмі вкривалися міцелієм гриба. Відмічена різниця в масі дослідних пупаріїв в порівнянні з контрольними, яка зменшилася при дії боверину на 44,5 %, бітоксибациліну і гаупсину на 53-56,5 %. Післядія біопрепаратів проявилась і на наступних стадіях двокрилих, викликаючи утворення морфологічно деформованих особин після вильоту.
Дворазовий полив біологічними препаратами в період відродження личинок весняної капустяної мухи на посадках цвітної капусти знижував випадання розсади на 7-й день в варіанті з боверином на 66,3%, гаупсином -76,3%, бітоксибациліном -73,9 %. В той же час відсоток рослин, що випали, на контролі був в 1,5 рази більшим.
На посівах цибулі-сівку проти личинок цибулевої мухи застосування біологічних препаратів в роки з різним ГТК і ЗПВ грунту показало, що в рік з достатньою зволоженістю (1998) вегетаційного періоду (ГТК за квітень-липень 1,65; ЗПВ 357 мм) випадання рослин на варіантах з боверіном, бітоксибациліном, гаупсином знизилися на 62,0; 70,8 і 73,7% в порівнянні з контролем, було виявлено 30-35,5% пупаріїв з загиблими личинками. В умовах посушливого вегетаційного періоду (ГТК - 0,83, ЗПВ - 267 мм) 1999 року, загибель рослин в дослідних варіантах знизились на 57,3% при застосуванні боверину, на 61,5% - гаупсину та 65% - бітоксибациліну. До 22-27,5% складали пупарії з загиблими личинками. Дані про післядію біопрепаратів на личинок цибулевої мухи, одержані в польових дослідах, підтвердили результати лабораторних експериментів. Маса пупаріїв в дослідних варіантах знижувалася на 30,5-33,0 % в порівнянні з контрольними.
Таким чином, біопрепарати викликають загибель личинок і ефект післядії в процесі метаморфозу комах, що зменшує імовірність утворення багаторічних вогнищ шкідників.
Випробування біологічного препарату фітоверму 0,2 % к.е (10 мл/0,01га) проти імаго цибулевої і морквяної мух двох генерацій в 1999-2000 роках показало, що біологічна ефективність в середньому за цей період становила: на цибулі- 85,0%, на моркві - 88,6%.
6. КОМПЛЕКС ЕКОЛОГІЧНО-БЕЗПЕЧНИХ ЗАХОДІВ В ІНТЕГРОВАНІЙ СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ВІД ДВОКРИЛИХ ФІТОФАГІВ
Проведені спостереження і розроблені нами елементи захисту овочевих культур від двокрилих фітофагів дозволили запропонувати комплекс заходів у певній їх послідовності.
Важливу ланку становлять прийоми моніторингу, що дозволяють встановити: осінню - щільність зимуючого запасу пупаріїв; весною - термін вильоту імаго, в весняно-літній період - терміни відкладання яєць, відродження личинок, кількість шкідників, зараженість пупаріїв ентомофагами, пошкодження рослин; хемо-хромотропічні пастки - строки льоту. І сукупність цих даних дозволяє визначити доцільність та оптимальні строки заходів захисту. Застосування в оптимальні строки таких агроприйомів: підзимні та ранньовесняні посіви, посадка цибулі-ріпки на глибину 2-3 см, густота посіву моркви 3,5- 4,0 тис. рослин на сотку, обпилювання, мульчування посівів є важливими елементами в зниженні чисельності двокрилих шкідників, проте не забезпечують повного захисту, тому необхідне застосування біологічних і хімічних засобів захисту. Обробки біологічними і хімічними препаратами в період льоту імаго, біологічними в період відродження личинок, знижує пошкодженість овочевих культур протягом вегетації і продукції при збиранні.
Запропонований комплекс заходів проти двокрилих шкідників, прийнятний для захисту овочевих культур в умовах приватного господарювання, дозволяє захистити урожай і отримати якісну продукцію.
ВИСНОВКИ
В умовах Центрального Лісостепу України на приватних ділянках суттєвими шкідниками овочевих культур є двокрилі (Diptera). Пошкодженість капустяних культур становила в середньому 2,5-28,7 %, цибулевих - 4,2 - 29,6%, селерових -2,0 - 31,3 %. В окремі роки спостерігались спалахи чисельності і підвищення шкодочинності. Так, в 1997 р. личинки весняної капустяної мухи спричиняли загибель 55% рослин білоголової ранньої і 30% цвітної капусти, в 1998 р. випадання цибулі - сівку від личинок цибулевої мухи досягали 61,3%, пошкодженість коренеплодів моркви личинками моркв'яної мухи складала 50-58,5%.
Основними факторами, які визначають термін вильоту двокрилих шкідників є сума ефективних температур грунту вище 100С на глибині 10 см (CЕТ) і запаси продуктивної вологи грунту на глибині 0-20 см (ЗПВ). Вони становлять: для весняної капустяної мухи 28-39С і 80-104 мм, літньої капустяної мухи -347-388С і 160-188 мм, моркв'яної мухи-185-225С і 140-160 мм, цибулевої мухи -103-141С і 127-142 мм, цибулевої дзюрчалки- 381-401С і 160-244 мм.
Ступінь шкодочинності двокрилих шкідників овочевих культур залежить від кількості шкідника і фази розвитку рослин. Найнебезпечнішими є пошкодження весняною капустяною мухою ранньої білоголової капусти в фази 5-6 і 7-9 справжніх листків. Випадання розсади при чисельності 3-5 личинок на рослину складають 2,5%, при 6-9 личинок - 5,5%, а при 10-15 і більше личинок - 20,0- 45,5 %. На пізній капусті в фазу 5-6 справжніх листків при 10-15 і більше личинок на рослину випадає 10,5-18,3 %. Значні випадання (15,5-80,0%) на ранніх фазах розвитку цибулевих рослин спостерігаються на цибулі-сівку уже при наявності 3-5 личинок цибулевої мухи на одну рослину, на цибулі-ріпці - 10 личинок і більше. Пошкодженість коренеплодів моркви при збиранні личинками моркв'яної мухи при заселенні 10-15 екз/коренеплід призводить до зниження маси коренеплоду на 25-30,0 % і збільшення виходу нестандартної продукції до 30-35,0%.
Підзимні і ранньовесняні посіви моркви і цибулі-сівку менше пошкоджуються двокрилими шкідниками в 2-3 рази, а урожайність їх підвищується на 15-20 %. Оптимальною густотою посівів моркви є 3,5-4,0 тис. / 0,01 га рослин, що забезпечує зниження заселеності морквяною мухою і одержання високого стандартного урожаю. Посадка цибулі на глибину 2-3 см сприяє дружнім раннім сходам, зниженню заселеності посівів цибулевою мухою на 20-30,0 % і зменшенню пошкодженості рослин протягом вегетації до 15-22,3 % в порівнянні з даними при глибині посадки до 5-6 см.
Різні види і сорти овочевих культур не в однаковій мірі заселяються і пошкоджуються двокрилими шкідниками. Личинками весняної капустяної мухи сильно пошкоджувалися (27,3-31,6 %) сорти білоголової капусти ранніх строків достигання і цвітної, редиска з великою розеткою листків і циліндричним коренеплодом (18,9-22,5 %). Ураженість коренеплодів моркви з високим вмістом цукру і довжиною коренеплоду до 15 см становила 10,3-37,1%, а з довжиною більше 15 см - 6,5-14,0%. Загибель молодих рослин солодких сортів цибулі з найменшим вмістом сухих речовин і ефірної олії досягала 25-40%; гострих -9,7-12,4%.
Моніторинг за допомогою клейових кольорових пасток: для капустяних мух - світло - голубі, цибулевих двокрилих - білі, моркв'яної мухи - жовто - оранжеві і харчового атрактанту (хлібна гуща домашнього квасу) дозволяє встановити періоди масового льоту двокрилих шкідників на овочевих культурах. Добова активність льоту двокрилих шкідників на хемо-хромотропічні пастки припадає на денний період з максимумом від 12 до 16 год. - цибулевих двокрилих і капустяних мух, від 16 до 19 год. - моркв'яної мухи. Пастки доцільно встановлювати в відповідності з розою вітрів даної зони, проти переважного напряму вітру, для капустяних і моркв'яної мухи на краю поля, для двокрилих цибулевих на всій ділянці.
В обмеженні чисельності природної популяції двокрилих шкідників овочевих культур основне значення мають спеціалізовані ентомофаги: жук алеохара (Aleochara bilineata West) і горіхотворка трибліографа (Tribliographa rapae Gull.), заселеність пупаріїв якими складала 8,7-18,7 % і 3,6-8,9 %; жужелиці з роду Bembidion знищували до 20 % відкладених яєць; ентомофторозом було уражено 3,8-9,3 % імаго.
Дворазове мульчування посівів цибулі -ріпки після сходів перегноєм сипцем і торф'яним кришивом знижує кількість відкладених яєць в 2,5 рази, пошкодження рослин на 9,8-14,8 % в порівнянні з контролем. Обпилювання посівів овочевих культур попелом і його сумішами з тютюновим пилом та торфом (1:1) в період відкладання яєць двокрилими шкідниками знижує кількість відкладених яєць в 1,3-2,1 рази, пошкодження цибулі-сівку на 3,5-10,4 %, ранньої капусти на 4,9-10,1 %.
На приватних ділянках в період льоту двокрилих шкідників доцільно застосовувати - настої бузини, цибулі, селери, відвару черемші, хвойний екстракт. Це забезпечує зниження кількості відкладених яєць капустяною, цибулевою і морквяною мухами в варіанті з хвойним екстрактом на 50-55%, настоєм бузини на 20-30%. При обприскуванні посівів цибулі відваром черемші, капусти настоєм селери, моркви цибулевим настоєм, чисельність відкладених яєць знижується на 38,3, 49,1 і 40,2 % відповідно.
10. Бактеріальні препарати гаупсин та бітоксибацилін спричиняли 64,6 і 65,8% смертність личинок цибулевої мухи, грибний препарат боверин -67,0%. Післядія біологічних препаратів проявляється в зниженні маси дослідних пупаріїв на 44,5-56,5% в порівнянні з контролем, утворенні морфологічно-деформованих імаго. Дворазовий полив cуспензіями біологічних препаратів посадок цвітної капусти в період відродження личинок весняної капустяної мухи знижує випадання рослин на 66,3% при застосуванні боверину, на 76,3% - гаупсину, на73,9% - бітоксибациліну.
11. В системі захисту овочевих культур на приватних ділянках доцільно дотримуватись проведення комплексу агротехнічних заходів, що забезпечують зниження чисельності двокрилих шкідників. Біологічні препарати слід застосовувати в період льоту імаго і відродження личинок. Рослинні екстракти використовувати в період масового льоту імаго, що забезпечує зменшення заселення посівів. Обпилювання посівів попелом і його сумішами з тютюновим пилом та торфом (1:1) доцільно проводити в період відкладання яєць двокрилими шкідниками. Застосування комплексної системи захисту овочевих культур дозволяє захистити урожай, отримати додатково якісну овочеву продукцію.
Рекомендації виробництву
1. Для сигналізації строків льоту імаго двокрилих фітофагів доцільно проводити весною контроль за сумою ефективних температур (СЕТ) грунту вище 100С на глибині 10 см і запасом продуктивної вологи (ЗПВ) грунту на глибині 0-20 см. Встановлювати на посівах овочевих культур клейові кольорові пастки: для капустяних мух - світло - голубі, цибулевих двокрилих - білі, моркв'яної мухи - жовто - оранжеві, розміщувати проти переважного напряму вітру.
2. Для зниження заселеності і пошкодженості цибулі і моркви двокрилими шкідниками проводити підзимні та ранньовесняні посіви, капусти - ранньовесняну посадку; посів моркви з густотою 3,5-4,0 тис. /0,01 га рослин, посадку цибулі-ріпки на глибину 2-3 см.
3. Рекомендувати Держхімкомісії для реєстрації на моркві і цибулі проти імаго двокрилих шкідників біологічний препарат - фітоверм, 0,2% к.е. з нормою витрати 10 мл/ 0,01га.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Г.М. Ткаленко Агротехнічні заходи в обмеженні шкідливої дії двокрилих шкідників на капусті та цибулі в умовах присадибних ділянок // Захист і карантин рослин: Міжвід. тем. наук. зб. - К., 1999.- Вип. 45. - с. 77-79
2. Н.В. Лаппа, Г.М. Ткаленко Двокрилі шкідники на овочах //Захист рослин.- 1999. - №12. -с. 13. (Особистий внесок 50%. Проведено обліки, сформульовано висновки).
3. Г.М. Ткаленко Моркв'яна муха // Захист рослин. - 2001. - №1. -с. 19-20
4. Г.М. Ткаленко Двокрилі шкідники цибулевих культур //Захист рослин. - 2002. - №3. -с. 12-13.
5. Коровін О.А., Ткаленко Г.М. Вплив природного резерву ентомофагів на овочевий агроценоз // Тез. доп. наук.-прак. конф. молодих вчених і спеціалістів “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах”, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин, 13-14 березня 1996 р. -К., 1996.- с. 105 (Особистий внесок 70%. Проведення досліджень, узагальнення даних).
6. Ткаленко Г.М., Лаппа Н.В. Шкодочинність прихованоживучих шкідників залежно від сортових особливостей овочевих культур //Тез.доп. міжн. конф. “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва“, присв. 90- річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН -Х., 1999.-с.445-446 (Особистий внесок 50%. Проведено частину експериментальної роботи та узагальнення даних).
7. Г.М. Ткаленко Агротехнічні фактори захисту моркви від шкідливих організмів // Матеріали наук.-практ. семінару мол. вчен. та спеціалістів “Вчимося господарювати”, 22-23 листопада 1999.,- Київ - Чабани, 1999.- с.110-111
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Опис показникового, логістичного, циклічного та стабільного типів динаміки чисельності популяції. Поняття народжуваності та смертності як процесів взаємодії особини із оточуючим середовищем. Розгляд сезонного, статевого та вікового поліморфізму.
реферат [67,2 K], добавлен 04.12.2010Організація на популяційному рівні. Динаміка популяцій, загальні уявлення та поняття. Види розподілу особин популяції: рівномірний; груповий; випадковий. Сутність взаємовідносин "хижак – жертва". Ріст чисельності популяції, криві росту та виживання.
курсовая работа [292,9 K], добавлен 17.11.2010Популяційна або демографічна екологія. Популяції та їх основні параметри. Статистичні та динамічні показники популяції. Вікові піраміди, статева структура та шлюбні взаємовідносини організмів між собою. Залежні та незалежні від щільності популяції.
дипломная работа [102,8 K], добавлен 01.07.2009Джерела забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь. Методика відбору проб. Загальна оцінка забруднення ґрунтів України. Заходи щодо охорони ґрунтів сільськогосподарського призначення. Попередження виснаження ґрунтів і підвищення врожайності культур.
курсовая работа [164,7 K], добавлен 31.01.2014Фактори водного середовища. Фізичні та хімічні властивості води. Дослідження динаміки водної екосистеми, біотичних взаємодій гідро біонтів. Взаємодія як двигун еволюції та динаміки популяції. Вплив антропогенних факторів на динаміку водних екосистем.
курсовая работа [901,4 K], добавлен 11.04.2010Швидкий ріст міст, збільшення чисельності їхніх жителів як найбільш характерні особливості розвитку сучасного суспільства. Загальні екологічні проблеми великих міст світу. Людина, місто і навколишнє середовище: шляхи вирішення екологічних проблем.
реферат [33,1 K], добавлен 08.04.2011Взаимосвязь питания и здоровья человека. Нитраты и нитриты в росте сельскохозяйственных культур. Генномодифицированные продукты и генетическое загрязнение исторически возникших выращиваемых культур. Радиоактивное загрязнение земель и растительности.
реферат [18,5 K], добавлен 16.02.2008Аналіз динаміки екологічного стану України показав, що за останні п'ять років екологічна криза продовжує розвиватися, розростається, охоплюючи все більші території України. Повна відсутність асигнувань на серйозні природоохоронні міри у всіх галузях.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 11.07.2008Вдосконалення науково-методичних засад формування і розвитку екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів. Характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття Поділля. Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону.
автореферат [565,6 K], добавлен 28.12.2012Грунти і рослинність. Флора. Фауна. Природні визначні пам'ятки. Охорона місцепроживань. Законодавчі заходи. Організація охорони. Популяції рідкісних видів контролюються в рамках державної Програми контролю навколишнього середовища.
реферат [205,2 K], добавлен 18.05.2006
