Екологічний стан Полтавської та Чернігівської областей України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Полтавська область

1.1 Короткі відомості про область

1.2 Екологічна ситуація в Полтавській області

Висновки

2. Чернігівська область

2.1 Короткі відомості про область

2.2 Екологічна ситуація в Чернігівській області

2.2.1 Атмосферне повітря

2.2.2 Водні ресурси

2.2.3 Земельні ресурси та ґрунти

2.2.4 Відходи

2.2.5 Рослинний світ

Висновки

Використані джерела

Вступ

Екологічний стан багатьох районів нашої країни викликає законну тривогу громадськості.

У численних публікаціях показано, що в багатьох регіонах нашої країни спостерігається стійка тенденція до багаторазового, у десятки і більш раз перевищенню санітарно-гігієнічних норм по вмісту в атмосфері окислів вуглецю, азоту, пилу, токсичних з'єднань металів, амінів і інших шкідливих речовин. Маються серйозні проблеми з меліорацією земель, безконтрольним застосуванням у сільському господарстві мінеральних добрив, надмірним використанням пестицидів, гербіцидів. Відбувається забруднення стічними водами промислових і комунальних підприємств великих і малих рік, озер, прибережних морських вод.

Через постійне забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, рослинності відбувається деградація екосистем, скорочення продуктивних можливостей біосфери.

Забруднення середовища проживання шкідливо відбивається на здоров'ї людей, приносить значні збитки народному господарству. Останнім часом обстановка погіршилася настільки, що багато районів оголошені районами екологічного нещастя.

Медична статистика свідчить, що в цілому по Україні за даними 2005 року стан здоров'я населення залишається незадовільним.

Показники захворюваності мають стійку тенденцію до росту серед всіх категорій населення.

Так, за три роки поширеність хвороб на 10 тисяч населення зросла на 6,4%, в тому числі дорослих та підлітків на 7,5%, дітей на 3,7%.

У структурі захворюваності переважають хронічні хвороби (серцево-судинні, злоякісні новоутворення, психічні та ендокринні розлади, алергічні прояви), які характеризуються негативною динамікою.

За останні три роки поширеність хвороб системи кровообігу зросла на 17,0%, розладу органів травлення на 11,6%, хвороб кістково-м'язової системи - 11,4%, хвороб сечостатевої системи на 7,1%, новоутворень - 5,4%.

1. Полтавська область

1.1 Короткі відомості про область

Полтамвська омбласть -- адміністративно-територіальна одиниця України, утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км., а із заходу на схід 245 км.

За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей України і на її території проживає на 1 січня 2011 р. в області, за оцінкою, чисельність наявного населення становила 1487,8 тис. осіб. Упродовж 2010 р. чисельність населення зменшилась на 11,8 тис. осіб, або на 7,9 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (11,9 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (47 осіб)

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають паливна, харчова промисловості, машинобудування і чорна металургія. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 77%.

Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.

Полтавщина - не лише благодатна земля, яка подарувала Україні й світу таких величних постатей як Євген Гребінка, Іван Котляревський, Василь Симоненко та Володимир Малик, а й невід'ємна частина нашої держави, яка перебуває у не найкращому екологічному становищі.

1.2 Екологічна ситуація в Полтавській області

У Полтавській області стан навколишнього природного середовища протягом останніх років залишається стабільним, враховуючи незначну динаміку змін більшості показників, що характеризують стан довкілля, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ, і є доволі прийнятним у порівнянні з більшістю інших областей України.

Протягом року в області в атмосферне повітря викидається 150 тис. т забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю). Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає майже половина обсягів викидів в області (на М.Кременчук - майже третина). Щільність викидів складає 5,3 т/км2 і близько 100 кг за рік на 1 мешканця області, що, відповідно, в 1,9 рази та в 1,3 рази менше ніж в середньому по Україні. Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт - за рік викидається понад 80 тис.т. забруднюючих речовин, тобто більше половини від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 90 та 85 відповідно. Перевищує 90% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з незначною концентрацією промислових підприємств - Пирятинському, Глобинському, Козельщинському, Чорнухинському, Чутівському, Хорольському. Від стаціонарних джерел забруднення, за попередніми даними обласного управління статистики, протягом 2005 р. в атмосферне повітря області потрапило 68,4 тис.т. забруднюючих речовин, що на 5,5% менше, ніж у 2004 році. Частка Полтавської області складає 1,5% із загальної кількості викидів в Україні. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтаві, Лубнах і Миргороді. На м. Кременчук припадає більше 45% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами і левову частку з них складають викиди АТ "Укртатнафта". Вищою, ніж середня по області, є щільність викидів від стаціонарних джерел у Лохвицькому, Диканському та Гадяцькому районах, де розташовані підприємства видобування та транспортування природного газу і нафти. Зменшити забруднення атмосфери підприємствами області можна при умові заміни застарілого обладнання та технологій на менш енергоємні та маловідходні, заміни або реконструкції існуючих пилогазоочисних установок, додержання режимів та правил їх експлуатації, своєчасного проведення еколого-теплотехнічних налагоджувальних робіт котлоагрегатів.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря (тис.т.)

Роки	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
По області	97,3	84,2	86,2	73,5	60,4	64,9	71,8
м. Кременчук	48,75	37,6	45,86	36,53	24,75	27,96	35,6
відсотки (%)	50,1	44,8	53,2	49,7	41,0	43,1	49,6

Протягом 2005 року з поверхневих і підземних джерел області забрано води на 21,6 млн. кубічних метрів менше (7,8% відсотка), ніж у попередньому. Також у регіоні стала тенденція до зменшення споживання води на душу населення для господарсько-питних потреб. Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. Із загальної кількості скинутих зворотних вод менше 4% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених (разом з неочищеними 0,024 млн.м³) становив. 6,4 млн.м³, що у 2,4 рази менше, ніж у 2004 р. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що забір води на одного мешканця області майже вдвічі менший, а скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) - на порядок менший за середній. Стан води в річках за останні роки суттєво не змінюється, спостерігаються незначні перевищення граничне допустимих концентрацій по біологічному та хімічному споживання кисню, заліза, марганцю. Кисневий режим здебільшого задовільний.

В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив. Серед об'єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин, трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше - навмисних, з метою крадіжок газоконденсату. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до застосування, непридатні та невідомі хімічні засоби захисту рослин, які зберігаються в господарствах без належного контролю.

В області 275,8 тис. га займають ліси та інші лісовкриті площі, в тому числі, 252,15 тис. га вкрито лісовою рослинністю, що складає 8,7% загальної території області. Половина лісонасаджень - молодняки. Всі ліси віднесені до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання. Проблемними залишаються питання пошкодження лісових площ пожежами, шкідниками і хворобами, самовільні поруби До природно-заповідного фонду області (4,05% від загальної площі) входять 25 територій та об'єктів загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам'ятка природи, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Головними проблемними питаннями в області щодо екологічного стану залишаються: Постійне руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії (52 км). Підтоплення. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках - до 7 метрів. На сьогодні виникла загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в таких населених пунктах, як Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Надзвичайно складна ситуація склалася в смт Градизьку, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам'ятника природи - гори Пивихи, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Протягом 2002-2005 рр. на берегоукріплювальні роботи в смт. Градизьку (в межах урочища "Узвіз") з Полтавського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 1 млн. грн., з держбюджету - 16,7 тис. грн. відповідно закріплено 741 м берегів. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.98 №1431 "Про стан соціально-економічного розвитку Полтавської області" передбачалося виділити Полтавській обласній державній адміністрації кошти в сумі 4 млн. гривень для проведення берегоукріплювальних робіт на Кременчуцькому водосховищі та ліквідації наслідків підтоплення і затоплення житлових будинків. Питання залишається невирішеним до цього часу. "Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" передбачалося виділити області з державного бюджету на виконання природоохоронних протипаводкових заходів: в 2003 році - 3,2 млн. грн., фактично за рік виділено - 59,3 тис. грн.; в 2004 році - 3,9 млн. грн., фактично виділено менше третини; в 2005 р. - 4,7 млн. грн., фактично - 1,259 млн. грн., у 2006 році - 5,4 млн. грн., фактично - 380,7 тис. грн. Враховуючи це, на водосховищі проводяться лише першочергові заходи по зменшенню впливу берегообвалення.

Забруднення підземних вод навколо ставка-випарника, промислового майданчика АТ "Укртатнафта". Площа забруднення підземних вод нафтопродуктами в районі АТ "Укртатнафта" в 1996 р. становила 147 км². В останні роки скидання зворотних вод у ставок-випарник скорочено з 2,38 до 0,54 млн. м /рік. У 2003 р. виконано комплекс заходів по очищенню підземних вод від забруднення нафтопродуктами в м. Кременчуці, на що використано 400,0 тис. грн. (кошти Державного фонду). З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 1995-2005 рр. було виділено 237,3 тис. грн. В результаті проведених водоохоронних заходів вдалося значно скоротити ареал забруднення, об'єм забруднених вод зменшився в 4,5 рази. Забруднення підземних вод внаслідок наявності на території області значної кількості недіючих артезіанських свердловин, що вимагають ліквідаційного тампонажу. Після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість артезіанських свердловин залишилися безгоподарними. Належні умови їх експлуатації не витримуються, технічний стан незадовільний. Недіючі свердловини на сьогодні є потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів. Основною причиною забруднення є міжпластові перетоки, що виникають у зв'язку з корозією обсадних колон та порушення ізоляції гирл недіючих свердловин. Тому виникає нагальна потреба в їх тампонажі. Накопичення та зберігання в небезпечних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. За даними останньої інвентаризації в області зберігається 712,5 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Більша їх частина (близько 460 т) зосереджена в одному місці - на складі ВАТ "Хорольська сільгоспхімія". Проте більшу небезпеку становлять склади сільськогосподарських підприємств. Приміщення знаходяться в аварійному стані, не охороняються, пошкоджується упакування, в якому зберігаються препарати. В теперішній час зусилля направлені на проектування та виготовлення пересувної установки по знешкодженню заборонених, невизначених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Фінансування планується забезпечити з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 1380,0 тис. грн. Виготовлення пересувної установки дасть змогу екологічно та економічно ефективніше провести роботи по знешкодженню непридатних та заборонених до використання агрохімікатів. Відсутність умов для безпечного зберігання відходів І-ІУ класів небезпеки в населених пунктах області. Стан поводження з відходами залишається однією з найбільш гострих проблем. За попередніми даними, на підприємствах накопичено промислових відходів І класу небезпеки - більше 500 тонн, II класу - більше 800 тонн, III класу - близько 40 тис. тонн, IV класу - близько 6 млн. тонн. Левова частка (98,5%) відходів IV класу небезпеки припадає на м. Кременчук, з них 87% - відпрацьовані формувальні суміші. Найбільша кількість відходів І-ІП класів зосереджена в містах Кременчуці й Полтаві. За рік утворюється більше 400 тис. тонн відходів усіх класів небезпеки. Для порівняння, обсяги накопичених відходів в області на 1 км² у 12 разів менші за середні по Україні, утворених за рік - у 7 разів менші, у розрахунку на 1 мешканця накопичено у 9 разів менше, утворено за рік - у 5 разів менше. Відсутність потужностей для утилізації, знешкодження та поховання токсичних промислових відходів негативно позначається на стані ґрунтів. Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. На початок року налічувалося близько 900 звалищ для захоронення твердих побутових відходів загальною площею 750 га, з яких незадовільно експлуатувались кожне третє. Практично всі звалища створені і функціонують без належного проектного обґрунтування. Найпоширенішим методом зменшення негативного впливу промислових відходів на довкілля є складування їх на звалищах, полігонах тощо. Проте ще не вирішено питання будівництва спеціалізованого полігону та його філії; для складування токсичних промислових відходів. За кількістю накопичених відходів домінують міста Комсомольськ, Кременчук, Полтава. Розміщення промислових відходів здійснюється на 9 полігонах, які знаходяться на балансі підприємств мм. Комсомольська та Кременчука. Проте кількість місць видалення відходів ще недостатня.

Досить гостро стоїть в області проблема належного зберігання та утилізації побутових відходів. Наповненість місць видалення відходів в середньому по області складає 60%.

Фінансування природоохоронних заходів на Полтавщині здійснювалося відповідно до Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища в 2005 році, затвердженого рішенням вісімнадцятої сесії обласної ради четвертого скликання від 23.03.05. Всього Переліком передбачено 4,2 млн. грн. на фінансування заходів, спрямованих на розвиток об'єктів охорони навколишнього природного середовища. Станом на 01.01.06 профінансовано природоохоронних заходів на суму 3915,786 тис. грн., що становить 93,2% від запланованої суми. Залишок коштів на рахунку обласного фонду охорони навколишнього природного - 871,2 тис. грн., - не повністю використаний резерв коштів на непередбачені видатки.

Як позитивні приклади реалізації природоохоронних заходів, можна відмітити: У травні 2005 року прийняті в експлуатацію каналізаційні очисні споруди в смт. Решетилівці потужністю 400 м³/добу, реконструкція яких велася за кошти Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. Всього профінансовано 1,484 млн. грн. ВАТ "Лтава" за власні кошти проводить роботи з реконструкції існуючого гальванічного виробництва для створення регіональної гальваніки з одночасним розміщенням виробничої дільниці для утилізації гальванічних відходів. На сьогодні на виконання робіт підприємством використано понад 7 млн. грн., але власних коштів для проведення всього обсягу робіт явно не достатньо. Будівництво регіональної гальваніки в м. Полтаві на базі ВАТ "Лтава" дозволить промисловим підприємствам області не відволікати кошти на спорудження та експлуатацію на кожному з гальванічних виробництв очисних споруд і, відповідно, не забруднювати навколишнє середовище шкідливими стоками та викидами в повітря, зменшити енергоспоживання, тому що гальваніка є енергоємним виробництвом. Продовжується будівництво самопливного та напірного каналізаційних колекторів, каналізаційної насосної станції для відведення каналізаційних стоків від багатоповерхових будинків по вул. Жовтнева, Котовського, Петровського, Ковалівській в смт. Нових Санжарах, на що у 200-2006 рр. витрачено 735,305 тис. грн. Здійснюється постійне нарощування дамб хвостосховища на ВАТ "Полтавський ГЗК" за рахунок коштів підприємства. На виконання робіт за 2005 рік витрачено 28,44 млн. грн. Підприємством у 2005 році побудовані та введені в експлуатацію споруди з очищення дощових і талих вод перед скиданням їх у р. Дніпро (вартість будівництва близько 0,9 млн. грн.). Збудовано водоохоронні об'єкти на ВАТ "Полтавський алмазний завод". Збудована значна кількість каналізаційних колекторів та мереж в містах Полтаві, Кременчуці, Глобиному.

З метою активізації природоохоронної роботи інспекторським складом та спеціалістами державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області проводиться системна робота щодо виявлення екологічних правопорушень. Так, за минулий та перший квартал 2006 року проведено майже 13 тисяч перевірок, у тому числі 8 на об'єктах, що входять до "Переліку екологічно небезпечних об'єктів України". Зокрема, перевірялись ЗАТ "Укртатнафта", дочірнє підприємство "Лтава", ЗАТ "Шишацький сироробний завод", управління з переробки газу та газового конденсату, ЗАТ "Пирятинський сирзавод", цегельний завод, ТОВ "Інтер-Агро", ТОВ "Метсплав", ТОВ "Шишаки-будкомплекс", СП "Яреськівський цукровий завод", Кременчуцький льотний коледж. Основні види виявлених порушень - здійснення виробничої діяльності без дозволів на спецводокористування і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на розміщення відходів, без позитивного висновку державної екологічної експертизи, використання джерел іонізуючого випромінювання без ліцензії. Складено понад 2 тисячі протоколів про порушення використання водних, земельних ресурсів, надр, підземних вод, природно-заповідного фонду, тваринного світу, рибних ресурсів, джерел іонізуючого випромінювання. Як наслідок, до адміністративної відповідальності притягнуто 2006 посадових осіб та громадян, на яких накладено штрафів на суму понад 140 тисяч грн.

Пред'явлено 295 судових позовів на суму понад 465 тисяч грн., винесено 65 рішень про тимчасове зупинення діяльності підприємств-порушників. Для розгляду в органи прокуратури направлено 21 матеріал про порушення природоохоронного законодавства.

23 березня 2005 року сесія обласної ради прийняла рішення про розширення територій та створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

У 2005 році їх кількість зросла на 9 одиниць загальною площею майже 1200 гектарів.

Підсумовуючи, можна зазначити, що довкілля Полтавщини на сьогодні перебуває в задовільному стані, можливості природних ресурсів до самовідтворення ще не вичерпані, хоча достатньо є проблем, які можуть привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв'язання.

Курс на євроінтеграцію України вимагає виконання в повному обсязі Плану дій Україна-ЄС, який у сфері охорони навколишнього середовища, зокрема, передбачає реалізацію заходів для забезпечення створення умов якісного управління у сфері навколишнього середовища та започаткування їхнього впровадження; заходів для запобігання погіршенню стану навколишнього середовища, захисту здоров'я людей, досягнення раціонального використання природних ресурсів, відповідно до зобов'язань Йоханесбурзького саміту; розширення співробітництва у сфері навколишнього середовища.

Тому природоохоронна робота є важливою загальнонаціональою справою і вимагає консолідованих зусиль як владних структур, так і громадськості.

Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу в Полтавській області:

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про їх зростання, тому головними завданнями в галузі охорони атмосферного повітря мають бути заходи по утриманню валових показників викидів на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи установок очистки газу, обмеженню використання етильованого бензину, впровадженню каталізаторів відпрацьованих газів на автотранспортних засобах, поліпшенню стану автомобільних доріг, переведенню автотранспорту на газове пальне.

ГДК в атмосфері

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину.

За величиною ГДК в повітрі шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

- 1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть, озон).

- 2-й - речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м³ (кислотисірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).

- 3-й - речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м³

- 4-й - речовин и малонебезпечні, ГДК більше10,0 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон, гас).

Висновки

За оцінками фахівців, стан довкілля в області за останні роки залишається відносно стабільним. Разом з тим , екологи виділяють ряд регіональних екологічних проблем. Основні з них - забруднення атмосфери викидами підприємств та автотранспорту, забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин, зворотними водами промислових підприємств і комунально-побутовими стічними водами, забруднення підземних водоносних горизонтів, порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок, поводження з відходами, поширення екзогенних геологічних процесів, підтоплення населених пунктів.

Наявність на Полтавщині розвинутої промисловості, висока її концентрація в мм. Кременчуці, Комсомольську та Полтаві, великі потенційно небезпечні промислові комплекси, концентрація на них установок великої потужності, розвинута мережа транспортних комунікацій нафтогазопроводів, значна кількість енергетичних об'єктів збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. Нема, мабуть, жодного району області, де б не існувало своїх місцевих проблем. Вирішення їх потребує об"єднання зусиль державного та регіонального рівнів. Вони повинні спрацювати на покращення нашого довкілля. Не остання роль в збереженні дарів природи і пересічних громадян та їх свідомості. Від цього "екологічне обличчя" Полтавщини буде більш привабливішим.

2. Чернігівська область

2.1 Короткі відомості про область

Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською областю Білорусі, на півночі - з Брянською областю Росії, на сході - із Сумською, на півдні - з Поптавською, на південному заході - з Київською областями України. Середня висота над рівнем моря - 120 метрів, на північному сході - 200 метрів, на південному заході] 20-150 метрів.

За своєю територією Чернігівщина посідає друге місце в Україні серед областей і автономної республіки Крим і займає площу 31,9 тис. кв.км. (5% всієї території країни).

Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня від -6°С до -7°С, липня -+18°С-+20°С.

Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, гачу, конденсату, торфу, 31,3% загальних мінеральних ресурсів належить будіпспьній сировині; 8,5% - води прісної та мінеральної; 0,5% - нерудних корисних копалин для металургії.

Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні річки: Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км),Удай (195 км), а також 1560 малих річок.

В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини.

Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, в т.ч. великих річок - 596 км, середніх - 723 км, малих річок - 7017 км.

Густота річкової мережі області 0,26-260 м на 1 км².

В області налічується 26 великих озер, загальною площею 9,16 км², в чому числі 9 озер понад 0,5 км² кожне, 9 озер понад 0,2 км² і 8 - менше 0,2 км², псі попи розташовані в основному в заплавах річки. Десна.

Загальна площа земель в Чернігівській області, зайнятих водними об'єктами, за даними земельною кадастру, станом на 01.01.2003 року складає 67,53 тис. га (2,12% території області), в тому числі: під річками та струмками, - 17,68 тис. га, під каналами, колекторами та канавами 10,22 тис. га; під озерами і а прибережними смугами - 10,54 тис. га, під водосховищами і ставками 29,09 тис. га.

Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра Десна є другою за величиною на території басейну Дніпра річкою, після Прип'яті, за загальною площею басейну (88,9 тис.км²) та першою за довжиною (1130 км) лівобережною притокою Дніпра. В басейні Десни в середній за водністю рік формується біля 22% поверхневого стоку Дніпра і біля 15% стоку усіх річок його основних притоків.

У середній за водністю рік ресурси місцевого річкового стоку становлять 3,460 км , транзитний стік дорівнює 27,637 км . Загальні ресурси річкового стоку оцінюються в середньому об'ємом 31,90 км.

Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1-0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку (57%) проходить у весняну повінь. Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту.

Протягом 2002 року для покращання водності річок, екологічної обстановки на них, проводились водоохоронні заходи: розчищення русел, посадка лісових культур у прибережних смугах, облаштування знаками та інше.

Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання, побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальною площею 7781,35 га і можливим об'ємом наповнення 102,51 млн.куб.м. З наявних 15 водосховищ площею дзеркала 1935 га, об'ємом води 35,41 млн.куб.м у 2002 році були не заповнені 3 водосховища, частково заповнені-3.Використовуються вони в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми.

Загальний забір з поверхневих джерел становить 64,04 млн.куб.м , якісний склад не відрізняється від минулорічних.

В області налічується понад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірно гніздяться 188 видів), або зустрічаються під час весняного чи осіннього перельотів, 7 вид" плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб. Зустрічається багато видії тварин, занесених до Червоної книги України, МСОП, Європейського Червоного списку, більшість з яких є представниками видів комах та птахів.

2.2 Екологічна ситуація в Чернігівській області

2.2.1 Атмосферне повітря

За даними обласного управління статистики у 2002 р. 592 підпри'ємства у своїй діяльності здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря .

Об'єм викидів від стаціонарних джерел у 2002 році склав 21,612 тис.тонн, що на 3,444 тис. тонн (15,9%) більше, в порівнянні з 2001 р. Серед забруднюючих речовин 85,25% складають газоподібні та рідкi речовини, або 18,424 тис. тонн; 14,75% - тверді, або 3,188 тис. тонн.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та пересувними джерелами

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", підприємства нафтогазопереробної промисловості, підприємства магістральних газопроводів (табл. 2.1.3).

На КЕП "Чернігівська ТЕЦ" збільшення викидів (32,9%) відбулося за рахунок збільшення відсотку використання палива : вугілля на 44,5, природного газу - на 33,9%. Зміна потоків газу на магістральних газопроводах, нестабільність режимів транспортування газу, зупинки газомотокомпресорів (обумовлені необхідністю проведення ремонту зношеного обладнання), ремонтно-профілактичні роботи (збільшення кількості продувок газом свердловин: шлейфів, проведення геофізичних досліджень) призвели до збільшення викидів (30%) по Чернігівському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів.

Для зменшення викидів в атмосферу виконано ряд заходів:

- газифіковано 6 котелень області, це виключило викиди золи та сірчаного ангідриду майже на 100 тонн;

- на Гнідинцівському газопереробному заводі досягнуто зменшенні викидів шкідливих речовин (16%) за рахунок постійного дотримання технологічних параметрів на виробництві, реконструкції установки з підготовки нафти, паливна естакада стала із закритим циклом наливу з цеху відвантаження, регулювання та налагодження котлів опалення та печей підігрівачів, призупинення роботи на 6 місяців 3 котелень погашення 1 факелу;

- на КЕП "Чернігівська ТЕЦ" зроблено ремонт золоуловлювачів, котлів №1-4;

- регулювання та налагоджування котлів опалення: в 2002 р. проведено налагоджувальні роботи на 30 котлах опалення, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 10%.

Близько 70% (48,099 тис. тонн) до загального об'єму викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення.

Постійно діють контрольно-регулювальні пункти в м. Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач, Бобровиця, в смт. Ріпки.

На підприємствах проводиться робота по інвентаризації стаціонарних джерел забруднення та робота по затвердженню нормативів гранично допустимих викидів.

Чернігівським обласним центром з гідрометеорології проводились спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в м. Чернігів на двох стаціонарних постах.

Загальний рівень забруднення повітря в місті був нижче середнього по території спостережень гідрометслужби України.

Протягом 2006 р. в атмосферному повітрі міста спостерігався підвищений вміст окису азоту (1,6 ГДК). Середньорічні концентрації інших основних домішок дорівнювали: по двоокису сірки - 0,5 ГДК, по окису вуглецю - 0,3 ГДК, по пилу - 0,1 ГДК. Середньорічний вміст важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, хром, цинк) був значно нижчий ГДК.

У порівнянні з попереднім роком спостерігалось незначне зниження рівня забруднення атмосферного повітря пилом та окисом вуглецю, незначне підвищення двоокису азоту. Вміст інших домішок не змінився.

За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції спостереження за станом атмосферного повітря проводиться на маршрутних постах в м.м. Чернігові, Ніжині, Пилуках, Н-Сіверському по пилу, сірчаному ангідриду, окису вуглецю, двоокису азоту, фенолу, формальдегіду, сірчаній кислоті, толуолу, аміаку, свинцю, сірководню, бензолу.

2.2.2 Водні ресурси

Загальний забір води у 2006 році в області згідно форм статистичної здатності 2ТП (водгосп) становить 133,2 млн.куб.м.

У порівнянні з 2005 роком (140,9 млн.куб.м ) забір свіжої води зменшився на 7,7 млн.куб.м. (5,46%) (рис. 2.1)

У зв'язку зі спадом виробництва зменшився забір як підземної води - 5,69 млн.куб.м. або 7,6%, так і поверхневої - на 1,94 млн.куб.м або 2,94%.

Загальне використання водних ресурсів у 2006 році становить 119,7 млн. куб. м і зменшилось проти 2005 року (128,6 млн. куб. м) на 8,9 млн. куб.м. або на 6,92%.

Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 49 куб.м. на рік або близько 130-140 літрів на добу на одного мешканця.

Поряд зі зменшенням загального водокористування у промисловості, як найбільшому споживачі водних ресурсів (71,15 млн. куб.м. або 59,4% від загального використання) (рис. 2.2.), спостерігається збільшення потреби води проти минулого року (69,88 млн. куб. м). Це пояснюється збільшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв'язку зі збільшенням виробництва тепло - та електроенергії.

Значне зниження поголів'я худоби призвело до зниження використання води у сільському господарстві: у 2006 році -11,00 млн.куб.м., у 2005 році -17,82 млн.куб.м., на 6,82 млн куб.м. або на 38,27%.

За останній рік як забір води по басейну р. Десна (110,7 млн. куб. м), так використання (102,2 млн.куб.м.) зменшено проти попереднього року (відповiдно 115,1 млн.куб.м і 108,3 млн.куб.м.). Основні об'єми зменшення забору та використання підземної води спостерігаються у сільському господарстві.

Головні джерела забруднення поверхневих водних об'єктів - це підприємства комунального господарства - 98,9% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. Здійснюють скид забруднених стічних вод підприємства м'ясо-молочної промисловості - 0,55%, переробної промисловості - 0,08.

Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській областi проводить постійний лабораторний контроль за станом поверхневих вод області, ефективністю роботи очисних споруд та впливом їх на гідрохімічнії склад води річок.

На території Чернігівської області налічується 81 комплекс очисних спор штучної та природної біологічної очистки загальною потужністю 203,61 тис. м /добу. З них 42 комплекси очисних споруд працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищеної стічної води в водойми. В зв'язку із зупинкою виробничої діяльності підприємств призупинена на невизначений час робота 10 очисних споруд . З працюючих споруд загальною потужністю 164,11 тис.м³/добу ефективно, без забруднення водойм, протягом року працювали очисні споруди 9 підприємств області: ВАТ "Корюківська ФТП", ДНВП "Обрій" с. Снов'янка, Ніжинського, Семенівського та Прилуцького ВУВКГ, ОП "Пожмашина" с. Ладан, Мринського ВУПЗГ, ТОВ "Комунальник" м. Н.-Сіверський.

Як і в минулі роки, причиною перевищення нормативів ГДС є:

- фізична та моральна застарілість очисних споруд;

- перевантаженість або недовантаженість очисних споруд;

- порушення технологічного регламенту експлуатації очисних споруд;

- відсутність в потрібному об'ємі капітальних та поточних ремонтiв, зношеність обладнання.

На території Чернігівської області протікає 4 основні притоки р. Десна - середні річки Судость, Сейм, Снов та Остер. Вміст забруднюючих речовин у воді гирла річок Сейм та Судость не перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення , окрім заліза загального та марганцю, що можливо за рахунок природних факторів.

2.2.3 Земельні ресурси та ґрунти

Згідно з даними "Державного земельного кадастру" загальна площа земель Чернігівської області станом на 01.01.2006р. становить 3190,3 тис. га, що складає близько 5,2% від площі земель України. З них сільськогосподарські землі складають 2105,5 тис. га (66%), зокрема: рілля - 1358,0 тис. га (42,6%); перелоги - 96,1 тис. га. (3,0%), багаторічні насадження - 25,0 тис. га (0,8%); сіножаті - 330,7 тис. га (10,3%); пасовища - 295,7 тис. га (9,3%).

Лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 713,3 тис. га (22,3%); забудованими землями - 100,8 тис. га (13,2%); болотами - 118,7 тис. га (3,7%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом становлять 27,9 тис. га (0,9%); водою - 67,5 тис. га (2,1%)

Забруднення ґрунтів радіонуклідами характеризується таки показниками: рівень гамма фону становить 6-16 мкР/год, щільні забруднення радіоцезієм - 0,15-0,96 Кі/км².

Відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 2,0 до 4,7.

Дослідження останніх п'яти років вказують на стабільність щільностi забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так на семи контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 становила у 2000 році 0,46 Кі/км², у 2003 році - 0,45 Кі/км², у 2005 році 0,58 Кі/км². Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 у вищеназвані роки дорівнювала відповідно: 0,23 Кі/км², 0,17 Кі/км²; і 0,17 Кі/км².

Вміст в ґрунтах важких металів (кадмій, свинець, мідь і цинк) не перевищує допустимих рівнів. Вміст марганцю дорівнював 2,5-19,9 мг/кг, бору - 0,5-1,04 мг/кг ґрунту. Залишкову кількість пестицидів у ґрунтах виявлено. Вміст нітратів коливався в межах 1,5-4,9 мг/кг.

полтавський чернігівський екологічний відходи

2.2.4 Відходи

Як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, негативно впливають на всі його компоненти.

Основними джерелами утворення токсичних відходів є промислові підприємства. Найбільш складне становище щодо утилізації та екологічно-безпечного зберігання токсичних відходів промислового виробництва залишається в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках.

В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводиться в ставку-накопичувачі, який збудований в 1991 році згідно проектно-кошторисної документації, розробленої Чернігівським філіалом інституту УкрДніпроводгосп. Згідно з цією документацією виконано комплекс заходів по забезпеченню екологічної безпеки при їх експлуатації. Однак, вплив накопичених відходів призводить до негативних змін якісних показників підземних вод, повітря, ґрунту. Облік вивезених відходів ведеться з 1985 року. З цього часу по 01.01.2006 року у ставках-накопичувачах розміщено 119889 м³ токсичних відходів, в тому числі у 2005 році - 3436 м³. На даний час єдиний власник ставків-накопичувачів рідких токсичних відходів не визначений.

Сьогодні швидко заповнюються полігони, призначені для порівняно довготривалого приймання місцевих твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на територіях районів, їх заповнення не супроводжується оптимізацією технології експлуатації та зростанням технічної оснащеності. На більшості об'єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров'я населення прилеглих територій.Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт. Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігів (28,8 га), Ніжин (15.1 га) та Прилуки (9 га).

Полігон ТПВ в м. Чернігів функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але, у зв'язку із затриманням будівництва нового полігону в с. Ведильці, його експлуатація продовжується. На даний час площа під розміщення відходів практично вичерпана, тому використовується ділянка, на якій передбачалось будівництво сміттєперевантажувальної станції (понад трасою Чернігів-Любеч). Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом виконуються недостатньо.

В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання фунту і використання для ущільнення відходів. Для ізоляції застосовуються відходи будівництва, вуличне сміття, в зимовий період - снігові опади. Біля полігону розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання.

Побутові відходи складуються на 26 полігонах та 712 звалищах області. В м. Ніжин з 1990 року вивезення промислових токсичних відходів на полігон ТПВ заборонено, промислові токсичні відходи накопичуються на підприємствах міста. У зв'язку з цим, відведена земельна ділянка під звалище побутових відходів і полігон токсичних відходів 3 і 4 класу небезпеки, є проектна документація. Існуючий полігон твердих побутових відходів (ТПВ) переповнений. У 2006 році, на кошти, виділені з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (30 тис. грн.), проведено роботи по його облаштуванню. На будівництво нового полігону необхідно 11 млн. грн.

В м. Прилуки міський полігон ТПВ негативно впливає на об'єкти довкілля. Результати аналізів проб води, взятої зі спостережних свердловин, за якістю не відповідають нормативам ГДК. Питання розробки проектно-кошторисної документації на новий полігон захоронення токсичних відходів не вирішується.

Узагальнення та аналіз інформації показують загальні недоліки збору та утилізації відходів:

- деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані від населених пунктів, не мають зручних під'їзних шляхів;

- є випадки, де не витримана санітарно-захисна зона сміттєзвалищ;

- накопичення сміття проводиться безсистемно, карти не визначені, захоронення проводиться не своєчасно;

- відведені земельні ділянки не обладнані відповідно до вимог. Значні наукоємність й капіталоємність, у порівнянні з низькою економічною ефективністю, довготривалістю і технологічною складністю більшої частини заходів поводження з небезпечними відходами, обумовлюють необхідність комплексного підходу до зазначених питань. Це вимагає узгодженості дій, цільового управління міжгалузевими і міжрегіональними зв'язками, ефективного контролю за ходом виконання завдань, залучення коштів з різних джерел. Такий механізм може діяти на основі спеціальної нормативно-законодавчої бази, основою якої є Закони України "Про відходи" та "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами". На підставі останнього, в області розроблена регіональна Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами на 2003 - 2005 роки. В результаті її виконання очікується зменшення обсягів накопичення токсичних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

2.2.5 Рослинний світ

Чернігівська область розташована у зонах Полісся і лісостепу, що обумовлює лісовий та лісостеповий характер її ландшафту. Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2006 р. становить 713,3 тис. га, у тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю - 654,7 тис. га.

До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах області не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41% від загальної площі району, то в південних - лише від 10 до 20%:

Ліси першої групи становлять 251, 6 тис. га, площа лісів другої групи-403,8 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки - 33,5% площі, середньовікові займають 47% пристигаючі - 14,2%, стиглі - 5,3% від загальної площі лісів.

Запас деревини області становить 122,7 млн. куб. м, з них стиглої ~ 7,6 млн.куб.м (6,2%). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 188 куб. м, стиглих і перестиглих деревостанів -210 куб. м, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 куб. м.

Розподiл лiсового фонду Чернiгiвської областi у 2005 роцi: пiдприємство "Чернiгiвоблагролiс" -194,1 тис.га; держоб'єднання "Чернiгiвлiс" - 395,8 тис.га; Мiноборони - 54,6 тис.га; Мiнтранспорту - 6,9 тис.га; iншi -61,9 тис.га.

З прийняттям рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 р. "Про надання в постійне користування земель лісового фонду", в області нараховується 82 постійні лісокористувачі.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах держлісфонду об'єднання "Чернігівліс" затверджена в розмірі 581,0 тис.куб. м, по господарських підприємствах агропромислового комплексу - 59,6 тис.куб.м, по лісогосподарських підприємствах Міноборони - 53,8 тис.куб. м.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісах області в розрiзi користувачів за останні 5 років наведена в табл. 2 6.1. В цілому по області заготовлено 1107,5 щільних куб. м ліквідної деревини на суму 57,3 млн. грн. Від рубок головного користування заготовлено 662,9 тис. куб. м деревини (60%).

Висновки

Аналізуючи екологічну ситуацію в регіоні, стан природоохоронної роботи, основними пріоритетними напрямками діяльності Держуправління екоресурсів в області у 2003 році, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращання охорони та раціональне використання природних ресурсів визначені:

реалізація Програми (плану дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000-2010 роки ("Екологія - 2010");

створення Ічнянського національного природного парку і підготовка матеріалів по Мезинському національному парку;

вирішення питання централізованого зберігання непридатних до використання пестицидів, перезатарення їх в Бахмацькому районі;

приведення у відповідність до вимог природоохоронного законодавства документації щодо місць складування відходів, в т.ч. токсичних у містах області;

добитися санітарно-ліквідаційного тампонажу 100 недіючих артезіанських свердловин.

Вимагають невідкладного вирішення у 2006 році:

- рекультивація ставків - накопичувачів рідких промислових відходів підприємств Чернігова;

- будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд смт. Козелець та м. Городня;

- реконструкція та розширення каналізаційних очисних споруд в м. Чернігів;

- перезатарення пестицидів, приведення складів зберігання непридатних пестицидів у відповідність до санітрано-екологічних вимог.

Використані джерела

1. Білявський Г.О. Основи екології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Либідь, 2004. - 406, с.

2. Екологія Полтавщини. Аналіз виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. "Екологічна бібліотека Полтавщини". Випуск 3 / за ред. Ю.С. Голіка, О.Е. Ілляш. - Полтава: Полтавський літератор, 2006. - 305 с.

3. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. - 416 с.

4. ua.wikipedia.org

Размещено на Allbest.ru