Аутекологічні аспекти впливу техногенного середовища на вищі рослини

4. Широкий спектр едафичних умов екотопів металургійних заводів, різноманітний ступінь процесів сформованості й дигресії рослинного покриву обумовили значне різноманіття ценотичого спектру аналізованої флори. Проте на передній план виступає група бурґянів та рудерантів, що характеризує флору як значно трансформовану. Залишається чітко вираженою зональна степова ценоморфа, до якої відноситься кожний п'ятий із зареєстрованих видів. Ценотичні групи екстразональніх (лісових) й інтразональних (лучних) фітоценозів з урахуванням їх географічної і екотопічної приуроченості виявилися досить повно представленими в аналізованій флорі. Особливу роль у досліджуваній флорі відіграє група рослин, які культивуються.

5. Аналіз географічної структури показав, що її ядро складають широкоареальні види плюрірегіонального, голарктичного й палеарктичного типів геоелементів, які об'єднують разом більш 44%, що характеризує флору як типову для рівнинної території Євразії. Своєрідність її відбиває помітна участь автохтонних причорноморських і європейських видів (22%). Підвищеним у флорі виявилася участь адвентивних елементів (18%), різноманітних за походженням, способами проникнення й ценотичною роллю. Такий просторовий розподіл видів на територіях металургійних заводів Донецької області відбиває потенційну можливість фіторекультивації і більш широкого озеленення цих своєрідних екотопів.

6. Специфічні умови заводських територій сприяють формуванню різноманітних тератних утворень. Лідером серед усіх видів по розмаїтості тератних форм та їх масовому характеру можна вважати Robinia pseudoacacia. Тератні зміни у даного виду відзначені на території усіх семи металургійних заводів.

7. Під впливом техногенного забруднення в грунті промислових територій металургійних заводів відбувається збільшення валової концентрації металів: марганцю на 1344,85 мг/кг, заліза - на 10462,30 мг/кг. Техногенні емісії викликають акумулювання металів у листках досліджуваних рослин. За ступенем збільшення вмісту марганцю рослини можна розташувати в такий ряд: Morus alba - Robinia pseudoacacia - Fraxinus americana - Populus nigra. За ступенем накопичення заліза в листках найбільшу активність виявляють Robinia pseudoacacia й Populus nigra, тоді як у Morus alba й Fraxinus americana відзначене зниження рівня його концентрації. Здатність досліджуваних видів деревних рослин накопичувати елементи з відходів металургійного виробництва й реагувати на них утворенням аномальних форм - терат, дозволяє використовувати ці види як фітоіндикатіри забруднення довкілля відходами металургійного виробництва. Базуючись на результатах хімічного аналізу грунту й листків та виявлених кореляційних звґязків, можна вважати, що свинець і марганець може обумовлювати морфопатогенез у Robinia pseudoacacia, залізо і нікель - у Fraxinus americana, кобальт й марганець - у Populus nigra. З урахуванням проведених аналізів по стійкості різних видів деревних рослин до тих або чи забруднювачів грунтів можна дати наступні практичні рекомендації: на грунтах, де спостерігається техногенне забруднення залізом, доцільно висаджувати Fraxinus americana й Robinia pseudoacacia; при озелененні територій, грунти яких характеризуються високим вмістом марганцю, є сенс використовувати Populus nigra.

8. В умовах металургійного виробництва у Robinia pseudoacacia відзначений цілий ряд морфопатологій вегетативних та генеративних органів. Вони демонструють раніше приховані потенції даного виду, які виявилися під впливом постійного стресового фактору - металургійного виробництва, та виступають в якості реакції пристосування до існування у несприятливих умовах.

9. Морфопатології в Robinia pseudoacacia супроводжуються змінами на анатомічному рівні: зменшується довжина та ширина продихів тератних листків. Та на фоні цього спостерігається явище гігантизу продихів. Відзначено зменшення кількості продихів на 1 мм² листкової поверхні терат при загальному збільшенні площі листкової пластинки. Такі зміни на анатомічному рівні можна вважати аномальними й виникаючими внаслідок специфічного впливу металургійного виробництва.

10. В умовах екотопів на територіях металургійних заводів відбувається зниження стійкості пігментного комплексу в тератних листках Robinia pseudoacacia, а саме вмісту хлорофілів a, b та каротиноїдів. Змінюється також співвідношення між їх концентраціями, що пов'язано з порушенням механізму адаптації під впливом викидів металургійного виробництва. Одже, аномальні зміни у Robinia pseudoacacia були відзначені на морфологічному, анатомічному й фізіолого-біохімічному рівнях на територіях усіх семи металургійних заводів Донецької області. Цей факт, а також широке поширення даного виду на всій території Південного Сходу України, його значна ряснота дозволяють використовувати даний вид як індикатор для початкових візуальних спостережень перетворень довкілля, що відбуваються під впливом металургійного вмробництва.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Швіндлерман С.П., Зацепіна Д.Я., Голубнича С.В., Федорова В.В., Стасенко В.А. (Зеленська В.А.) Фітооптимізація техногенних ландшафтів. - Донецьк: Юго-Восток, 1999. - 249 с.

Стасенко В.А. (Зеленська В.А.), Швиндлерман С.П., Осипова Л.М. Анатомо-морфологические изменения Robinia pseudoacacia L. как показатель состояния природной среды // Вопросы биоиндикации и экологии. Вып. 2. - Запорожье: ЗГУ, 1997. - С. 97-102.

Стасенко В.А., Швиндлерман С.П., Остапко И.Н. Аутогенные аспекты воздействия техногенной среды на морфогенез высших растений // Вісник Донецького держ. ун-та. - Донецьк: ДонГУ, 1998. - С. 164-170.

Стасенко В.А., Зацепина Д.Я. Географическая структура флоры некоторых техногенных экотопов Донбасса // Интродукция и акклиматизация растений. - К.: Наук. думка, 1998. - № 30. - С. 155-163.

Стасенко В.А. Анатомічні особливості тератних форм Robinia pseudoacacia L. в умовах металургійного виробництва // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Київ. ун-т, 1999. - Вип. 2. - С. 94.

Стасенко В.А. Особенности растительных группировок промплощадок Донбасса // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона. - Донецк: Юго-Восток, 1999. - С. 112-114.

Стасенко В.А. Екобіоморфна структура флори проммайданчиків металургійних, коксохімічних заводів та вугільних шахт // Матеріали X з'їзду Українського ботанічного товариства “Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття” (Полтава, 22-23 травня 1997 р.). - Київ-Полтава: ППІ, 1997. - С.255-256.

Стасенко В.А., Швиндлерман С.П. Эколого-ценотические особенности флори промышленных площадок Донбасса // Матеріали вузовської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи. Біологія (Донецьк, квітень 1997 р.). - Донецьк: ДонДУ, 1997. - С. 38-40.

Осипова Л.М., Стасенко В.А., Блохина Л.В. Влияние экологических условий промплощадки металлургического завода г. Мариуполя на биологические особенности древесных растений // Збірник доповідей VIII Всеукраїнської наукової конференції аспірантів та студентів “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (Донецьк, 14-16 квітня 1998 р.). - Донецьк: ДонДТУ, ДонДУ, ДонДАУ, 1998. - С. 70-71.

Стасенко В.А. Морфологическая изменчивость древесно-кустарниковых растений в условиях металлургического производства // Матеріали Третьої міжнародної наукової конференції (Донецьк, 3-5 вересня 1998 р.) “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку”. - Донецьк: Мультипресс, 1998. - С. 300-301.

Стасенко В.А., Швиндлерман С.П., Осипова Л.М. Фитоиндикационные возможности морфологических форм Robinia pseudoacacia L. в условиях загрязнения отходами металлургического производства // Тези міжнародної наукової конференції “Питання біоіндикації і екології” (Запоріжжя, 21-24 вересня 1998 р.). - Запоріжжя: ЗДУ, 1998. - С. 35.

Размещено на Allbest.ru