Комплексне управління використанням, охороною і відтворенням природних ресурсів Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1.ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Найменування об'єкту, місцезнаходження, історія його створення

1.2 Коротка природно - кліматична характеристика

1.3 Геолого-геоморфологічні, гідрологічні, біологічні, техногенні особливості району розташування об'єкту досліджень

Розділ 2.ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Стан атмосферного повітря

2.1.1 Заходи по покращенню якості повітря

2.2 Стан водних ресурсів

2.2.1 Заходи по покращенню стану водних об'єктів

2.4 Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Додатки

Додаток 1.Структура управління

Додаток 2. Основні завдання держуправління

Висновки і пропозиції

Літературні джерела

Вступ

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» населення має право на повну І достовірну інформацію про стан довкілля.

Однією із форм інформування населення області є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на державне управління охорони навколишнього природного середовища, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сфери охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерства відомств.

Це передбачено також і Законом України «Про інформацію», який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов'язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Діяльність ДУ ОНПС передбачає комплексне управління за використанням, охороною і відтворенням природних ресурсів регіону, організація державного екологічного моніторингу довкілля, впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами, пестицидами, ядерну та радіаційну безпеку, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля.

Розділ 1.ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Найменування об'єкту, місцезнаходження, історія його створення

Державне управління охорони навколишнього середовища в Житомирській області.

Місце знаходження: м. Житомир, вул. Театральна 17/20, тел.. приймальна 47-03-40.

Історична довідка

Головним комітетом Ради Міністерств Української ССР по охороні природи 10 червня 1967р. утворено Житомирську обласну інспекцію по охороні природи

20 червня 1978р. Державний комітет Ради міністрів Української ССР по охороні природи реорганізований у Державний комітет Української ССР по охороні природи.

18 листопада 1988р. утворено Державний комітет УРСР по охороні природи, структурними підрозділом якого у Житомирській області став обласний комітет по охороні природи, до складу якого ввійшла обласна інспекція по охороні природи.

3 серпня 1990р. Державний Комітет УРСР по охороні природи перейменовано в Державний комітет УРСР по екології і раціональному природокористуванню, структурним підрозділом якого в області залишився обласний комітет по охороні природи.

24 травня 1991р. Державний Комітет екології і раціональному природокористуванню реорганізовано в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, структурним підрозділом якого стало Державне управління хорони навколишнього природного середовища в Житомирській області.

Указом президента України від 15 грудня 1994р. № 768/94 створено Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Указом президента України від 10 лютого 1995р. № 120-95 затверджено Положення про Міністерство екологічної безпеки України. На підставі цього положення наказом від 27 лютого 1996р. № 22 зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України від 5 травня 1996р. №216/1241 затверджено Положення про державне управління екологічної безпеки в областях, міста Києві, Севастополі.

З 5 травня 1996р. структурним підрозділом Міністерства екологічної безпеки України в Житомирській області є Державне управління екологічної безпеки.

У відповідності до Указу Президента України від 29 травня 2000р. № 724/2000 створено Міністерство екології та природних ресурсів України та затверджено Положення про Мінекоресурсів України. 2 жовтня 2000р. структурним підрозділом Мінекоресурсів України в Житомирській області є

Державне управління екології та природних ресурсів в Житомирській області.

З 18 липня 2006р. - державне управління охорони НПС в Житомирській області.

Начальники управління

1976 р.-07.1980р. - Кузьменко В.Є.

07.1980р.-11.1988р. - Коломієць В.П.

18.11.1988р.-1991р. - Омельчак П.П.

1991-2005р. - Омельчак П.П.

24.05.1995р. - березень 1998р. - Коломієць В.П.

20.04.1998р. - 23.04.2007р. - Сіренький С.П.

01.06.2007р. - Мартинюк Л.М.

15.05.2008р. - Гринчук С.І.

1.2 Коротка природно - кліматична характеристика

Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м'якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+400. Опадів на півночі області 600мм, на півдні - - 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області - р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області - 276 км. Площа басейну - 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м3), 1429 ставків (до 1 млн. м ). Земельний фонд області (станом на 1 січня 2009р.) становить 2982,7тис.га.

Серед зональних типів ґрунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).

1.3 Геолого-геоморфологічні, гідрологічні, біологічні,техногенні особливості району розташування об'єкту досліджень

Житомирська область розташована в межах двох ґрунтово-кліматичних зон - зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько-Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі".

В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі. Житомирщина розташована у двох природних зонах - зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості. В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління. Не став винятком і минулий рік, Ідо характеризувався підвищеним температурним режимом, який неодноразово досягав або перевищував абсолютні значення. Незважаючи на чергування сухих та дощових періодів впродовж сезонів, сумарна кількість опадів за рік була достатньою.

Водність річок області розподілялась досить нерівномірно по сезонах року: взимку стік становив 26% від річного, весною - 36%, влітку - 20% та восени 10%. На річках басейну Тетерева водність була нижче норми (модульні коефіцієнти становили 0.52 - 0.73 за винятком р. Ірша, де модульний коефіцієнт дорівнює 1,20), р. Случі в межах та дещо вище норми (модульні коефіцієнти К= 0.83 - 1.46), р. Норина, р. Ужа в межах норми (К= 0.95 - 1.02 ), Уборті вище норми (модульні коефіцієнти 1.22, 1.25). Максимальні витрати води спостерігається в третій декаді квітня в період дощового паводку. Мінімальний стік спостерігається в літньо - осінній період.

Водність річок області в цей період становила 66-88%.

Розділ 2.ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Стан атмосферного повітря

Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі здійснювався Житомирським ЦГМ на двох стаціонарних метеорологічних постах (ПСЗ № 1, який розташований на вул. Вітрука та ПСЗ № 2 - на розі вулиць Косовського та Щорса), за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю, а також специфічних: бенз(а)пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку).

Екстремально високих та високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігається. Забруднення атмосферного повітря відносно залишається на попередньому рівні. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) становить 4,8, що майже у 2 рази менше ніж у середньому по Україні (9,2),

За даними спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в місті оцінювався, як низький.

Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову граничне - допустиму концентрацію (ГДК), за винятком діоксиду азоту (речовина 2-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 1,7 ГДК. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,5-2,0 ГДК с.д.

Середньорічні концентрації інших домішок становили: пилу - 0,8 ГДК, оксиду вуглецю - 0,6 ГДК і діоксиду сірки - 0,5 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні ГДК. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену (речовина 1-го класу небезпеки ) становила по місту 0,9 ГДК.

Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 2,6 раза на ПСЗ №2 у серпні. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 34% .

Максимальні концентрації інших домішок становили: пилу - 0,4 ГДК, оксиду вуглецю - 1,0 ГДК, діоксиду сірки - 0,2 ГДК.

Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену спостерігались на ПСЗ №2 - 2,7 ГДК с.д. у березні та на ПСЗ №1 - 1,8 ГДК с.д. у грудні. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчі за відповідні ГДК.

Забрудненість повітря діоксидом сірки, оксидом вуглецю та бенз(а)пірену була дещо вищою в районі ПСЗ №2. По інших домішках забрудненість атмосфери є однорідною в районі обох постів.

Спостерігається деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: діоксиду азоту - у липні-серпні, оксиду вуглецю - у червні, листопаді та грудні, бенз(а)пірену - у лютому-березні та листопаді та грудні, пилу - у травні - червні і з вересня по грудень. Концентрації діоксиду сірки майже на одному рівні.

Середні концентрації важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк) в не перевищують відповідні ГДК. По узагальненим статистичним даним Житомирська область посіла 21 місце серед областей України по загальному обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який в 2008 році склав 80,47 тис.т. забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області склала 0,639 т/км2 проти 7,49 т/км2 в середньому по Україні (22 місце по Україні).

В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області склала 14,7 кг/чол. проти 97,8 кг/чол. в середньому по Україні (20 місце серед областей країни).

До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням, який по області складає 32 відсотки. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі та високосірчистому мазуті, асфальто-бетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо.

Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв'язку, житлово-комунального господарства та гірничо-переробного комплексу, тощо. Викиди від цих галузей дають майже 89% від загальної кількості по області.

Підпорядкування найбільших забруднювачів:

Бердичівське управління магістральних газопроводів, ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит», ВАТ „Каменедробильний завод", ВАТ «Біомедскло» - акціонерне товариство відкритого типу створене на основі державних підприємств;

ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" - Житомирський міськвиконком;

КП «Коростеньтепломережа» - районна державна адміністрація;

Управління магістральних газопроводів

„Львівтрансгаз"

- Національна компанія „Нафтогаз України".

Незважаючи на тенденцію зниження обсягів промислових викидів в атмосферне повітря від промислових підприємств області вже на протязі декількох останніх років перелік найбільших забруднювачів атмосферного повітря Житомирської області майже не змінюється.

Від промислових підприємств, взятих на державний облік у повітряний басейн області надійшло 19,064 тис.т забруднюючих речовин . Негативно впливали на навколишнє середовище викиди підприємств транспорту і зв'язку - 11,26 тис. т або 59,1%, переробної промисловості - 3,083 тис. т викидів або 16,2 %, викиди підприємств добувної промисловості 1,919 тис. т або 10,1 %, викиди підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води -0,8595 тис. т викидів або 4,5% .

Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне підприємство здійснювались підприємствами сільського господарства, мисливства, лісового господарства 178,8 тис.т., переробної промисловості - 148,2 тис.т., будівництва - 126,0 тис.т. , при середньому за всіма видами економічної діяльності - 46,3 т .

2.1.1 Заходи по покращенню якості повітря

На здійснення природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря освоєні власні кошти підприємств на суму 3366,358 тис. грн.

Зокрема:

На ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» м. Житомир виконувалось режимне налагодження котлів (ЗО шт) в результаті чого очікується зменшення викидів забруднюючих речовин, на виконання заходів витрачено 353,00 тис. грн. за рахунок коштів підприємства.

На підприємстві "Бердичівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів" впроваджуються ряд заходів на зменшення викидів. Це утилізація природного газу із комунікацій КС та технологічного обладнання в мережі Бердичівгазу. На Бердичівській КС закінчуються випробування камери згорання нового типу з трубчатими пальниками (розробка "КШ") з меншими на 30% викидами КОХ при низькій концентрації СО і нижчими на 10% витратами паливного газу.

Проводиться робота по заміні застарілих опалювальних котлів сучасними з більшим ККД та меншою витратою газу на ГРС. Виконується переобладнання автотранспорту для роботи на стисненому природному газі (проведено переобладнання 75% автомобілів).

На виконання вказаних заходів використано 98,00 тис. грн. власних коштів підприємства.

На ВАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів» проведені роботи щодо покращення ефективності режиму печей №1,2, проведено накриття транспортерів подачі суміші. На виконання заходів використано 30,12 тис. грн. Крім того, закуплено котли та обладнання для реконструкції аспираційної системи на суму 2885,238 тис. грн.

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених проектами нормативів гранично допустимих викидів, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів. Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту.

2.2 Стан водних ресурсів

До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відносяться до категорії середніх, 327 річок є малими. Всього на території області протікає 2818 річок загальною довжиною більше 13,7 тис.км, великих річок немає, середніх вісім. Також в області нараховується 43 водосховища об'ємом більше 1 млн.м3 та сумарним об'ємом 162 млн.м3, 1429 ставків сумарним об'ємом 207,9 млн.м3.

Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об'єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області.

Житомирська область повністю розміщена в межах басейна р.Дніпра. Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра - р. Прип'ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% ЇЇ території, в басейні Ірпеня - 3,5%, в басейні р. Рось - 4,5%.

Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп'ять і з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Ношоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Воаозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Барані вуй. селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в освоєному з підземних джерел.

Найбільшим джерелом водопостачання поверхневих та підземних вод є річковий басейн річки Тетерів, з якого було забрано 123,4 млн.м3 або 58,85 % загального водозабору області.

Сільським господарством області використано 106,5 млн.м води, житлово-комунальним господарством - 37,88 млн. м3 води.

В цілому збільшення обсягів використаної води з водних об'єктів по області пройшло за рахунок збільшення суб'єктів господарювання, які використовують водні ресурси з метою риборозведення.

Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання становить 160,0 млн.м3. Введення додаткових потужностей оборотного водопостачання пройшло на ВАТ "Малинська паперова фабрика" на 7,0 млн.м3, ДП „Новоград-Волинський сирзавод" на 5,7 млн.куб.м, ЗАТ „Інтер-Тайл" на 0,45 млн.куб.м. На Іршанському ГЗК витрати оборотної води зменшилися на 3,5 млн.куб.м за рахунок ведення регулярного обліку.

Водовідведення у поверхневі водні об'єкти по області складає 150,7 млн.м3, в тому числі без очищення - 0,56 млн.м , недостатньо очищених - 6,88 млн. м3 .

За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів II категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному Із річках Уж, Ірша і Уборть.

Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень ґрунтових вод та слабкий поверхнево-схиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області.

Вміст у поверхневих водах області важких металів (цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування.

Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 200 - 400 мг/дм3, найменші показники характерні для річок півночі області Уборті та Ужі, а найбільші - для річок півдня області Гнилоп"яті та Роставиці.

За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій.

2.2.1 Заходи по покращенню стану водних об'єктів

На вирішення проблеми ліквідації забруднення поверхневих та підземних вод спрямовані кошти в сумі 8879,934 тис. грн., з них

З Державного фонду (1365,1 тис. грн.) спрямовані кошти на завершення реконструкції очисних споруд каналізації в смт. Ємільчине (270,00 тис. грн.) та будівництво очисних споруд каналізації Довбиського психоневрологічного інтернату (1095,1 тис. грн.).

З обласного фонду профінансовано 1001,00 тис. грн., а саме на:

- завершення реконструкції напірного колектора, каналізаційної насосної станції та каналізаційних мереж КП "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" - 127,00 тис. грн.;

-реконструкцію очисних споруд каналізації Житомирського геріатричного пансіонату Житомирської обласної ради (в т. ч. проектування) -290,00 тис. грн.;

- будівництво підземних полів фільтрації від очисних споруд каналізації Пугачівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради 220,00 тис. грн.;

- виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд каналізації в м. Овручі, смт Городниця та ВАТ "Миропільська паперова фабрика" - 364,00 тис. грн.

За рахунок інших джерел освоєно 6513,83 тис. грн., втому числі на: завершення будівництва очисних споруд каналізації Довбиського психоневрологічного інтернату - 1000,00 тис. грн.;

реконструкцію двох насосних станцій із заміною технологічного обладнання
в м. Бердичеві - 2940,00 тис. грн.;

капітальний ремонт системи водопостачання в смт Попільня - 559,00 тис.грн.;

модернізацію системи питного водопостачання в смт. Ружин - 436,5 тис.грн.;

капітальний ремонт Карабачинського водосховища - 200,00 тис. грн.;

капітальний ремонт шлюза-регулятора №4 на магістральному каналі Замисловичської осушувальної системи - 142,00тис.грн.;

виготовлення проектної документації по покращенню технічного стану гідротехнічних споруд в с. Стовпинка Олевського району - 96,00 тис. грн.;

реконструкцію очисних споруд в смт Полянка Баранівського району 239,421 тис. грн.;

- ремонт аеротенків, первинних та вторинних відстійників, ерліфтів вивезення осаду і мулу на ОСК-1 та ОСК-2 комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" 437,18 тис. грн.;

ремонт повітродувки, бетонних лотків, заміна решіток, насоса, колектора та кабеля на очисних спорудах каналізації КП "Водоканал" м. Коростень - 70,00 тис. грн.;

очистку каналізаційної системи, зливно-спускної каналізації та станції очистки стічних вод на ВАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" - 80,00 тис. грн.

ремонт вертикального відстійника, скидного каналу та очищено від осаду муловий майданчик на ЗАТ "Комплекс очисних споруд" - 8,5 тис. грн.

відновлення та підтримання сприятливого гідрорежиму та санітарного стану р.Гнилоп'ять в м. Житомирі, р. Гнилоп'ять в м. Бердичеві та малих річок в Ємільчинському та Олевському районах - 125,1 тис. грн.

На ВАТ "Миропільська паперова фабрика" проведено комплекс робіт по видаленню осаду з мулових майданчиків та очистка трьох резервних біоставків. На що використано 108,33 тис. грн. власних коштів підприємств.

За рахунок Державного бюджету проведено моніторинг поверхневих вод -71,8 тис. грн.

2.4 Збереження біорізноманіття,формування екомережі та розвиток природно - заповідного фонду

природний житомирський заповідний екомережа

Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо.

Біорізноманіття Житомирщини є її найбільшим багатством. Його збереження та невиснажливе використання в області розглядається як один із пріоритетів у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони природи, невід'ємна складова збалансованого економічного та соціального розвитку регіону.

Географічне положення, орографічні та кліматичні особливості Житомирської області зумовили формування на ЇЇ території різноманітної рослинності, яка закономірно змінюється з півночі на південь.

З-поміж інших областей держави Житомирська область виділяється своєю лісистістю й наявністю перезволожених і заболочених земель. Ліси області займають більшу третину її території, а за лісовими ресурсами1, які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає перше місце в Україні.

Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинно-сировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться 2783 види тварин, із них 96 занесені до Червоної книги України.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому сенсі об'єктів природно- заповідного фонду.

У поточному році проведена відповідна робота щодо вивчення територій у Ємільчинському, Новоград Волинському, Олевському та Коростенському районах з метою їх подальшого заповідання.

За результатами проведених досліджень за поданням держуправління рішенням п'ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 26.06.08р. № 595 створені ландшафтний заказник місцевого значення «Миколинці» площею 723,0 га, гідрологічні заказники місцевого значення «Переспа» площею 80,2 га та «Відьма» площею 15,0 га, внаслідок чого процент заповідності області зріс з 4,0 до 4,03%.

Також рішенням шістнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 15.08.08р. № 642 утворено такі об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення:

лісовий заказник місцевого значення «Ліс над Случчю» площею 26,8 га;

ботанічний заказник місцевого значення «Страусово перо» (площа- 29,2га);

гідрологічний заказник місцевого значення «Мицьківський» (39,4 га);

лісовий заказник місцевого значення «Урочище Гала» площею 1454 га;

гідрологічний заказник місцевого значення «Урочище Хилятин» (площа- 591 га).

У четвертому кварталі 2008 року рішенням сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 14.11.08р. № 665 оголошено нові об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення на території Коростенського району:

- ландшафтний заказник місцевого значення «Михайловичі» площею 139,6га;

гідрологічний заказник місцевого значення «Лозанове» (площа - 14,6 га);

гідрологічний заказник місцевого значення «Хвощове болото» (11,6 га).

Також на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» держуправлінням з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2008 році було виділено 19 тис. грн. на наукову роботу «Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об'єкти Новоград-Волинського району з метою створення регіональної екологічної мережі».

Регіональна екомережі Житомирської області, як складова частина Національної екомережі, має виконувала провідні функції щодо покращення біорізноманіття, сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біоресурсів. На території області охороняється 70 видів судинних рослин, 1 вид грибів, 5 видів вородостей.

З метою охорони рослин та попередження виникнення і розповсюдження осередків шкідників та хвороб на території лісогосподарських підприємств проводились планові лісопатологічні обстеження на площі 106 тис га.

Лісовою охороною лісогосподарських підприємств області згідно із затверджених проектних відомостей постійно проводився рекогносцирувальний нагляд за найбільш небезпечними шкідниками (сосновим пильщиком, шовкопрядом, п'ядуном сосновим та ін.).

Працівники лісової охорони державних лісогосподарських підприємств з метою впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками лісових насаджень було розвішано 1200 шпаківень та синичників, огороджено 750 мурашників.

Станом на 1.01.09р. загальна площа лісів області становить 1,1 тис. га, з них:

ліси державних підприємств - 701,6 тис га4

ліси АПК - 326,7 тис га;

ліси Міноборони - 13,7 тис га;

землі запасу сільських рад -26,2 тис. га;

"комунальні ліси - 1,4 тис га;

- агро формувань - 1,4 тис га;

інші відомства- 14,5 тис га.

Лісистість Житомирської області становить 33,3%

Зелені насадження є важливим чинником формування мікроклімату населених пунктів. Вони насичують повітря киснем, затримують пил, дим, захищають від вітру, а влітку - від прямого сонячного проміння, поглинають звукову енергію. Збереження зелених насаджень є пріоритетним напрямом діяльності багатьох громадських екологічних організацій.

На виконання Указу Президента України від 3 березня 2008 р. № 186 «Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою» головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 19.03.08 р. № 95 «Про Весняну толоку з благоустрою та озеленення».

12.04.08 р. відбулася всеобласна акція з проведення Весняної толоки з благоустрою та озеленення в 1679 населених пунктах області, в якій взяло участь 54257 підприємств й організацій різних форм власності, 328 громадських організацій, навчальні заклади, заклади культури та охорони здоров'я.

Під час проведення толоки в області висаджено 1168, 57 тис. дерев, 42,361 тис. кущів, приведено в належний санітарний стан 263,76 га газонів, створено 48 паркових зон, поліпшено благоустрій 603 джерел природного питного водопостачання, ліквідовано 84 несанкціоновані сміттєзвалища, вивезено 46262,59 м3 сміття.

Збільшення площі зелених насаджень на території області відбувається в основному за рахунок створення нових зелених насаджень.

Складові природно -заповідного фонду

Природні заповідники

Поліський природний заповідник, 20104,0 га -1

Заказники

загальнодержавного значення, 6757,0 га- 10

місцевого значення, 95202,6 га -119

Пам 'ятки природи

загальнодержавного значення, 51,0 га - 2

місцевого значення, 93,56 га -34

Ботанічні сади

загальнодержавного значення, 35,4 га- 1

Дендрологічні парки

місцевого значення, 14,9 га -З

Парки - пам 'ятки садово-паркового мистецтва

загальнодержавного значення, 121,86 га - 5

місцевого значення, 242,04 -18

Розвиток природно-заповідного фонду Житомирської області за останні 15 років площа природно-заповідного фонду збільшилася більше, ніж у 2,5 рази шляхом створення переважно таких територій як заказники , пам'ятки природи та парки-пам'ятки природи садово-паркового мистецтва.

Додаток 1

СТРУКТУРА

Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області

	Начальник держуправління
	Перший заступник начальника держуправління
	Заступник начальника держуправління
Відділ бухгалтерського обліку, кадрового забезпечення та адміністративно-господарської діяльності
Відділ регулювання природокористування
Відділ економіки природокористування та природоохоронних програм
Відділ погоджень у сфері господарської діяльності
Відділ державної екологічної експертизи, зв'язків з громадськістю та моніторингу
Сектор біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі
Сектор правового забезпечення

Додаток 2

Основні завдання держуправління

На даний час держуправління відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює у межах повноважень комплексне управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

- організовує та проводить державну екологічну експертизу у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку відповідно до законодавства.

- бере участь у роботі державних комісій з приймання в експлуатацію об'єктивного будівництва.

- узгоджує матеріали на отримання ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин, спеціальних дозволів на користування надрами, погоджує договори оренди водних об'єктів.

- організовує регіональний моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує функціонування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні.

- забезпечує здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ведення Червоної та Зеленої книги України.

- бере участь у розробці, реалізації та контролі за виконанням державних та місцевих програм охорони навколишнього природного середовища.

- готує щорічно спільно з відповідними органами виконавчої влади та подає до Мінприроди України, Житомирської обласної ради доповідь про стан навколишнього природного середовища області.

- сприяє екологічній освіті та екологічному вихованню громадян, діяльності екологічних об'єднань громадян, рухів, тощо.

- падає запити та пропозиції до Мінприроди щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Здійснює інші функції відповідно до чинного законодавства.

Висновки і пропозиції

Отже Державне управління охорони навколишнього природного навколишнього середовища здійснює:

- здійснює у межах повноважень комплексне управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

- забезпечує здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ведення Червоної та Зеленої книги України.

- бере участь у розробці, реалізації та контролі за виконанням державних та місцевих программ охорони навколишнього природного середовища.

- готує щорічно спільно з відповідними органами виконавчої влади та подає до Мінприроди України, Житомирської обласної ради доповідь про стан навколишнього природного середовища області.

- сприяє екологічній освіті та екологічному вихованню громадян, діяльності екологічних об'єднань громадян, рухів, тощо.

- подає запити та пропозиції до Мінприроди щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Однією з найважливіших ланок діяльності управління є співпраця з громадськими екологічними організаціями області. При держуправлінні Громадська Рада неурядових громадських екологічних організацій та працює Орхуський інформаційний центр Щороку спільно проводяться різноманітні природоохоронні акції ,конкурси, виставки, круглі столи ,конференції.

Інформація про екологічні проблеми області, стан природного середовища,дотримання природоохоронного законодавства при проектуванні , будівництву та роботі підприємств працівниками держуправління на зустрічах з учнівською та студентською молоддю,викладачами учбових закладів,підприємцями та громадськістю області.

Детальна інформація про діяльність держуправління готуються та публікуються на сайті (www.donps.Zhitomir.net), висвітлюються в обласних засобах масової інформації ,у всеукраїнських та міжнародних виданнях.

Адреса держуправління :10014, м. Житомир, вул. Театральна, 17/20,т.0-412-47-03-40, e-mail:ou_ohorony@ukr.net.

Доповідь ДУ ОНПС по

Стану нпс в Житом .обл.

Екологічний паспорт

Размещено на Allbest.ru