Вплив несприятливих факторів середовища на респіраторну захворюваність дітей з різними фенотиповими ознаками

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство охорони здоров'я України

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

«Вплив несприятливих факторів середовища на респіраторну захворюваність дітей з різними фенотиповими ознаками»

Воронін Сергій Миколайович

Сімферополь - 1999

Вступ

Актуальність теми. Стан оточуючого середовища в багатьох країнах світу, в тому числі в Україні, продовжує погіршуватися. Несприятливий стан природного середовища багато в чому визначає захворюваність і смертність, перш за все, серед дітей. Екологія Криму має свої особливості і також не відрізняється повним благополуччям. Збереження в Криму складного соціально-економічного положення перешкоджає реалізації важливих заходів по оздоровленню оточуючого середовища. Вченими Криму виділені міста і райони з найбільшим екологічним неблагополуччям та підвищеною захворюваністю дитячого населення (Шибанов С.Э., Зубарев В.Л., Рубан А.В., Карнаух В.И., 1997). Одним із таких районів є Сімферопольський, що і послужило приводом для проведення нашого дослідження.

Механізми розвитку екопатології у дітей відрізняються складністю і в повній мірі недостатньо вивчені до цього часу. Безперечно, вони багатогранні, можуть носити специфічний і неспецифічний характер (Кобец Т.В., 1997). Проявляється вплив несприятливих факторів середовища на дитячий організм зростанням числа затяжних, рецидивуючих захворювань і, перш за все, хвороб органів дихання, котрі знаходяться в тісному контакті з полютантами (атмосферним пилом, діоксидом сірки, діоксидом азоту, формальдегідом та іншими (Васил'ева Т.В., 1995).

Однак діти, які мешкають в екологічно несприятливих зонах, по-різному реагують на вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища. В одних розвиваються повторні респіраторні захворювання, які протікають з розвитком ускладнень, тенденцією до затяжного перебігу, в інших ураження респіраторного тракту зустрічаються дуже рідко, протікають без ускладнень. Отже, розвиток і перебіг респіраторних захворювань визначається індивідуальними особливостями дитини. Ось чому актуальним є виявлення провідної ролі в генезі захворювання екзогенних або ендогенних факторів у кожної конкретної дитини.

Найбільш високу рективність до впливу шкідливих факторів середовища виявляє система імунного захисту, ось чому необхідно виявлення звязку між станом окремих ланок імунітету та деякими фенотиповими характеристиками дитини (Ботвін'ева В.В., 1999). Це дозволяє визначити фактори ризику по розвитку та ускладненому перебігу повторних респіраторних захворювань, намітити шляхи цілеспрямованих профілактичних заходів, лікувати конкретну дитину, а не хворобу в цілому.

Звязок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках наукової програми Кримського державного медичного університету ім.С.І. Георгієвського: “Розробити нові підходи до діагностики, профілактики і лікування запальних захворювань легень у дітей на підставі вивчення фундаментальних механізмів їх формування, цілеспрямованої корекції функції легень” (номер державної реєстрації 01.95.U010153).

Мета дослідження. Виявити вплив шкідливих факторів середовища на розвиток і перебіг гострих респіраторних захворювань у дітей з урахуванням їх фенотипових особливостей.

Задачі дослідження:

1. Вивчити звязок між поширенням гострих респіраторних захворювань серед дітей з різними фенотиповими ознаками та забрудненістю повітря полютантами.

2. Дослідити стан імунологічних показників у дітей з гострим бронхітом, обструктивним бронхітом та пневмонією з урахуванням віку.

3. Встановити звязок між станом окремих ланок імунітету та рівнем феритину в сироватці крові, статтю і віком.

4. Визначити провідну роль екзогенних або ендогенних факторів у генезі гострих респіраторних захворювань у дітей.

Наукова новизна результатів дослідження. В роботі здійснений комплексний методичний підхід до вивчення гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей у різні вікові періоди, котрий включає одночасне вивчення клінічних, біохімічних, імунологічних та фенотипових характеристик.

Вперше проведено перспективне соціально-епідеміологічне вивчення поширення гострих респіраторних захворювань у дітей Сімферопольського району. Дана методика дозволила не тільки визначити поширення захворювань у районі, але й виявити ділянки з високою та низькою респіраторною захворюваністю, визначити несприятливі ендогенні та екзогенні фактори, котрі сприяють розвитку захворювання. Причому, тільки у 23,8% дітей провідну роль у генезі захворювання відігравали ендогенні фактори, у 42,9% роль ендогенних та екзогенних факторів була однакова, у 33,3% провідна роль належала екзогенним факторам. Встановлено, що навіть епізодичне підвищення протягом року окису вуглецю та атмосферного пилу в 2,5 рази і більше при нормальних середньорічних показниках, сприяє алергізації дитячого організму, зростанню поширення ларингітів, обструктивних бронхів у популяції. Новим став доказ того, що з індивідуальними особливостями повязана підвищена чутливість дітей до впливу полютантів. Найбільш чутливі до їх впливу хлопчики всіх вікових категорій з високим і низьким рівнем феритину в сироватці крові. Це клінічно проявляється зростанням алергічних реакцій, а гострі респіраторні захворювання протікають з розвитком обструктивного синдрому.

Вперше виявлено, що у дітей із занизьким рівнем феритину, особливо у дівчаток, спостерігається затяжний рецидивуючий перебіг гострих респіраторних захворювань.

У хлопчиків з низьким рівнем феритину в сироватці крові в ранньому і дошкільному віці, а у дівчаток в шкільному віці зниження Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Ig A в сироватці крові клінічно проявляється розвитком частих бактеріальних ускладнень гострих вірусних інфекцій, схильністю до затяжного, рецидивуючого перебігу захворювань.

У хлопчиків з високим рівнем феритину в сироватці крові зниження Т-лімфоцитів, підвищення рівня Ig E i Ig G клінічно проявляється розвитком повторних ларингітів та обструктивних бронхітів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження дозволило виявити екзогенні та ендогенні фактори ризику по розвитку різних клінічних форм гострих респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей.

Факторами ризику повторної респіраторної захворюваності у дітей є навіть короткочасне підвищення гранично допустимої концентрації в повітрі окису вуглецю, атмосферного пилу в 2,5 рази і більше при нормальних середньорічних показниках.

Найбільш чутливі до впливу полютантів хлопчики всіх вікових категорій і дівчатка шкільного віку з рівнем феритину в сироватці крові менше 20 мкг/л. Це клінічно проявляється розвитком повторних бронхітів та пневмоній. У хлопчиків з рівнем феритину в сироватці крові більше 50 мкг/л вплив полютантів проявляється розвитком обструктивних бронхітів та ларингітів.

Виявлені фактори ризику дозволяють практичним лікарям призначати адекватну терапію дітям, які мешкають в екологічно несприятливих зонах.

Особистий внесок здобувача. У виконаній роботі вперше виявлено вплив конкретних несприятливих факторів середовища на респіраторну захворюваність дітей в залежності від їх фенотипових ознак з використанням методу перспективного соцiально-эпiдемiологiчного вивчення поширення гострих респіраторних захворювань та законів феногенетики.

Результати проведених досліджень мають суттєве значення для практичної охорони здоровя в звязку з тим, що виявлені ендогенні фактори ризику розвитку і несприятливого перебігу повторних респіраторних захворювань (стать, вік, рівень феритину, Ig E в сироватці крові) у дітей, котрі мешкають в районах з різним рівнем забруднення оточуючого середовища. Це дозволяє індивідуалізувати лікування дітей з різних районів мешкання.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику дитячого відділення Центральної районної клінічної лікарні Сімферопольського району та навчальний процес для студентів Кримського медичного університету iм. С.I. Георгiєвського.

1. Матеріали і методи дослідження

Для вирішення поставлених задач нами було досліджено 128 дітей - мешканців Сімферопольського району, у віці від 1 до 14 років з повторними гострими респіраторними захворюваннями. Дітям з гострим бронхітом та обструктивним бронхітом, пневмонією були проведені імунологічні дослідження в гострому періоді і періоді видужання. Контролем служили дані, одержані серед дітей Кримської популяції. Ці показники наведені в таблицях у вигляді порівняння. Нами також проаналізовані результати концентрації полютантів в атмосфері, наведені Кримським республіканським центром з гідрометеорології.

Для визначення відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів в крові використаний метод спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РОК по Jondal et al., 1972).

В роботі застосований метод визначення Т-теофілінрезистентних і Т-теофілінчутливих лімфоцитів по A.Shore et al. (1978).

Визначення диференціювальних антигенів мембрани Т- і В- лімфоцитів периферичної крові проводили з використанням моноклональних антилімфоцитарних антитіл серії ІКО (виробництво Нижньогородського НДІ епідеміології та мікробіології). ІКО 90 до антигену (а/г) CD3 (всі Т-клітини), ІКО 66 до а/г CD 72 (В-клітини), ІКО 86 до антигену CD 4 (Т-хелпери), ІКО 31 до а/г CD 8 (цитотоксичні Т-клітини) в реакції непрямої імунофлюоресценції по Remherz et al.,1979.

Вміст основних класів імуноглобулінів А, М, G в сироватці крові визначали методом радіальної імунодифузії в агарі Difco по G.Manchini et al., 1965.

Вміст Ig E в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою моноклональних антитіл фірми “Roche”.

Кількісний імуноферментний аналіз феритину в сироватці крові людини проводили за допомогою мишиних моноклональних антитіл до феритину виробництва “Roche” на фотометрі “Roche”.

Проведене проспективне соціально-епідеміологічне вивчення поширення респіраторних захворювань у дітей Сімферопольського району. Чисельність популяції склала 29525 дітей. Дослідження проводилися в 5 етапів.

І етап. Вибір одиниці і складення популяції.

ІІ етап. Скринуюче обстеження (шляхом збирання матеріалів по зверненні дітей за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади і результатам огляду дитячого населення).

ІІІ етап. Формування групи перспективного спостереження (основної і контрольної); виділення зон Сімферопольського району із зниженою та підвищеною респіраторною захворюваністю.

ІV етап. Вивчення імунологічних характеристик дітей, котрі мешкають в різних екологічних районах.

V етап. Формування груп ризику по розвитку повторної респіраторної захворюваності.

Результати лабораторних досліджень наведені у міжнародній системі (СІ) та оброблені методами варіаційної статистики (Лакін Г.Ф., 1990).

Оцінку достовірності відмінностей (р) проводили з використанням критерію Стюдента.

Отримані дані оброблені з використанням сучасних математичних методів варіаційної статистики на комп'ютері IBM PC Cyrix-233.

При постановці діагнозу у хворих дітей ми користувалися класифікацією клінічних форм бронхолегеневих захворювань у дітей, яка була запропонована в Києві на симпозіумі по вдосконаленню класифікації неспецифічних хвороб легень у дітей у листопаді 1998 році.

До часто хворіючих були віднесені діти, котрі перенесли слідуюче число респіраторних захворювань: у віці від 0 до 12 місяців 4 і більше захворювань на рік, на 2-3 році 6 захворювань і більше на рік, на 4-му році 5 і більше, на 5-6-у році 4 захворювання і більше, на 7-му році і старше 3 і більше (Баранов А.А. із співавт., 1986). При цьому ми враховували всі перенесені протягом року гострі респіраторні захворювання. Дітей з хронічним бронхітом і бронхіальною астмою в групу часто хворіючих дітей не включали.

2. Результати дослідження та їх обговорення

Для вирішення поставлених задач були проведені дослідження клінічних, імунологічних, фенотипових характеристик. У часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями дітей проаналізоване поширення гострих респіраторних захворювань серед дітей Сімферопольського району, виявлений звязок між респіраторною захворюваністю та забрудненням повітря полютантами (атмосферним пилом, діоксидом сірки, діоксидом азоту, формальдегідом).

Шляхом перспективного соціально-епідеміологічного аналізу було вивчено поширення гострої респіраторної захворюваності серед часто хворіючих дітей Сімферопольського району. Були виділені три ділянки з найбільш високою респіраторною захворюваністю: 1-у склали села: Гвардійське, Мирне, Родникове, Укромне, Молодіжне, 2-усело Пєрово та найближчі села, 3-юрайон Центральної районної клінічної лікарні. Діти, що мешкають в цих зонах, склали відповідно, 1-у, 2-у і 3-ю групи порівняння. В 4-у групу порівняння ввійшли діти, що мешкають в селах з низькою респіраторною захворюваністю: Піонерському, Партизанах, Чистенькому.

Серед дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп частіше зустрічалися респіраторні захворювання у вигляді обструктивних бронхітів, ларингітів, в той час, як в 4-й групі переважали гострі респіраторні інфекції та гострі бронхіти. Таким чином, серед дітей 1-ї, 2-ї та 3-ї груп відмічалося переважання респіраторних алергічних захворювань.

Нами проаналізований звязок респіраторної захворюваності із забрудненістю атмосферного повітря полютантами. В районах мешкання дітей 1-ї групи відмічалося епізодичне перевищення в атмосферному повітрі гранично допустимих концентрацій: атмосферного пилу в 2,4 рази, двооксиду азоту в 1,4 рази; в другій групі епізодичне підвищення рівня атмосферного пилу в 4,4 рази, окису вуглецю в 2,8 рази, двооксиду азоту в 1,4 рази; в 3-й групі атмосферного пилу в 4,4 рази, двооксиду азоту в 1,4 рази, при нормальних середньорічних показниках. Це, очевидно, обумовлено діяльністю авіаційного та автомобільного транспорту в досліджуваних районах.

Оскільки росту респіраторних захворювань сприяють не тільки екзогенні фактори, але й ендогенні, нами були проаналізовані клінічні та імунологічні особливості дітей.

Досліджувані хворі були розподілені на 2 групи без ознак алергії: з гострою респіраторною вірусною інфекцією (1А), з гострим бронхітом (2А), та з алергічними проявами: з ларингітами (1Б) та з обструктивними бронхітами (2Б). Третю групу склали хворі на пневмонію, підтверджену рентгенологічне.

Аналіз супутніх захворювань дозволив виявити у дітей з алергічними проявами велику частоту ексудативно-катарального діатезу 14,1%, р<0,05, глистяної інвазії 4,6%, р<0,05. У дітей без алергічних проявів частіше зустрічалися хронічні осередки інфекції у вигляді аденоїдиту 15,9%, р<0,05, гаймориту 13,5%, р<0,001, хронічного тонзиліту 16,7%, р<0,01, анемії - 12,3%, р<0,001. У дітей з пневмонією також переважали хронічні осередки інфекції (16,2%, р<0,05) над аномаліями конституції.

Повторними респіраторними захворюваннями частіше хворіють хлопчики, причому, обструктивний бронхіт зустрічається у них в 3 і більше разів частіше, ніж у дівчаток. Серед хворих на пневмонію в шкільному віці достовірно частіше зустрічаються дівчатка.

Серед дітей, часто хворіючих гострими респіраторними вірусними інфекціями та бронхітами, достовірно переважають хлопчики.

Таким чином, до повторних респіраторних захворювань в ранньому віці більше схильні хлопчики, у них захворювання протікають більш тяжко, частіше розвивається пневмонія. У шкільному віці бронхіти і пневмонія більш властиві дівчаткам, хоча серед хворих на ларингіти, обструктивні бронхіти число хлопчиків залишається достовірно вищим, ніж дівчаток.

Оскільки вплив факторів середовища реалізується змінами в захисних системах і, перш за все, в імунній у вигляді дисбалансу між популяціями і субпопуляціями імуноцитів, зниження їх функціональної активності і диспропорції виробки імуноглобулінів, нами був проаналізований стан окремих ланок імунітету у обстежених дітей.

Імунологічні дослідження проводили в гострому періоді і при видужанні в двох вікових групах (від одного року до 6 років та від 7 до 14 років).

Необхідно відмітити, що діти, котрі мешкають в різних місцях Сімферопольського району, не відрізнялися за своїми імунологічними характеристиками в гострому періоді захворювання бронхітом або пневмонією. Однак зміни з боку клітинної і гуморальної ланки у хворих на гострий бронхіт, обструктивний бронхіт та пневмонію, були різні.

Найбільш виражені зміни імунітету мали місце у дітей з пневмонією в обох вікових групах. У гострому періоді відмічався лейкоцитоз у молодшій і старшій вікових групах. Число лейкоцитів нормалізувалося при видужанні тільки у дітей старше 6 років. Число Т-лімфоцитів та їх популяцій було також знижене в обох вікових групах, підвищувалося при видужанні, однак не досягало контрольних величин. Це поєднувалося з високим рівнем Ig M в гострому періоді, що свідчило про високе антигенне навантаження. При видужанні рівень Ig M нормалізувався в обох вікових групах. Показники Ig G і Ig А також були знижені у всіх дітей у гострому періоді, останній при видужанні не відрізнявся від норми.

Зміни з боку системи імунітету у дітей, хворих на гострі обструктивні бронхіти, були не однозначні.

В імунограмі у дітей з обструктивним бронхітом у старшій віковій групі спостерігалося більш виражене зниження Т-супресорів як у гострому періоді (0,110,02, р<0,01), так і при видужанні (0,180,02, р<0,05). А у дітей з гострим бронхітом було відмічено значне зниження Т-хелперів у гострому періоді у хворих обох вікових груп (0,520,09, р<0,01 в молодшій, 0,520,07, р<0,01 в старшій), які не досягали контролю при одужанні (0,610,06, р<0,01 в молодшій, 0,660,07, р<0,05 в старшій). Це поєднувалося з низьким рівнем Ig G (7,390,57, р<0,01 в молодшій, 7,210,62, р<0,01 в старшій групі), причому Ig G нормалізувався при видужанні тільки в молодшій віковій групі. У дітей від 7 до 14 років достовірно знижувався Ig A, як в гострому періоді (1,080,09, р<0,05), так і при видужанні (1,190,27, р<0,05), що може сприяти рецидивуванню гострих респіраторних захворювань. Низькі показники Ig A i Ig G в молодших вікових групах повязані з пізнім дозріванням Ig A i Ig G-синтезуючих систем, а більш високе число Т-лімфоцитів з фізіологічним лімфоцитозом у даному віці. Отже, захисні імунологічні реакції у дітей від одного року до 6 років забезпечуються переважно за рахунок клітинної ланки імунітету. В шкільному віці (старше 6 років), по мірі дозрівання Ig A i Ig G-синтезуючих систем та зниження числа лімфоцитів, захисні імунологічні реакції здійснюються за рахунок гуморальної ланки. Ось чому порушення в гуморальній ланці, виявлені у дітей старше 6 років, є фактором ризику по розвитку повторних респіраторних захворювань, а в ранньому віці таким фактором ризику служать порушення в системі Т-лімфоцитів.

При дослідженні рівня Ig Е у дітей з обструктивним бронхітом у 33,3% показники менше 50 МЕ/мл свідчать про малу вірогідність атопічного захворювання, у 42,9% рівень Ig Е 51-100 МЕ/млсвідчить про можливості наявності атопії. У 23,8% рівень Ig Е більше 101 МЕ/мл вірогідність атопії дуже висока. В останній групі дітей можлива трансформація повторних обструктивних бронхітів в бронхіальну астму.

Таким чином, рецидивуванню гострих респіраторних захворювань у дітей молодшої вікової групи сприяє зниження числа Т-лімфоцитів та їх хелперної активності, а також низький рівень Ig А. У дітей з найбільш низьким числом Т-хелперів гострі респіраторні захворювання протікають більш тяжко, з розвитком бактеріальних ускладнень. У дітей з вираженим зниженням Т-лімфоцитів і високим рівнем Ig Е гострі респіраторні захворювання проявлялися розвитком обструктивного синдрому.

Оскільки серед спостерігаємих нами часто хворіючих респіраторними захворюваннями дітей у 35% мала місце анемія, а недостатність заліза в організмі впливає на фактори гуморального і клітинного імунітету, понижуючи імунологічну резистентність організму (Бугланов А.А. із співавт., 1991), низький рівень заліза можна вважати фактором ризику захворюваності дітей.

Маркером латентного дефіциту заліза в сироватці крові може служити феритин у сироватці крові.

Ось чому нами був проаналізований звязок між вмістом феритину в сироватці крові і станом окремих ланок імунітету у хворих повторними респіраторними захворюваннями.

У дітей з низьким і високим рівнем феритину в сироватці крові за допомогою моноклональних антитіл серії ІКО в реакції непрямої імунофлюоресценції було виявлено зниження числа CD 8 (цитотоксичних Т-клітин), CD 3 і CD 72 (Т-і В-лімфоцитів відповідно). Абсолютне число CD 4 (Т-хелперів) було знижено у дітей з низьким феритином.

Встановлено, що найбільш чутливі до дії полютантів діти з високим вмістом феритину (більше 50 мкг/л) в сироватці крові, а саме у них частіше був обтяжений алергічний анамнез і захворювання протікало з розвитком обструктивного синдрому, в той час як у дітей з низьким рівнем сироваткового феритину (менше 20 мкг/л) спостерігається зниження резистентності до вірусної інфекції з наступним розвитком бактеріальних ускладнень у вигляді пневмонії. Проведене дослідження дозволило виявити звязок між віком, статтю та станом окремих ланок імунітету. Була встановлена найбільш виражена залежність між числом Т-лімфоцитів і віком дитини У дітей з обструктивним бронхітом у молодшій віковій групі більше понижувалося число Т-лімфоцитів у гострому періоді і при видужанні, не дивлячись на фізіологічний лімфоцитоз, що сприяло рецидивуванню обструктивних бронхітів.

Звязку між статтю і числом Т-лімфоцитів нами не було виявлено. Однак, у хлопчиків в обох вікових групах відмічали достовірне зниження Ig_A в сироватці крові, в порівнянні з дівчатками, і більш високий рівень Ig_G серед хворих з обструктивним бронхітом, що сприяє рецидивуванню обструктивного синдрому (Табл. 1).

Примітка: * - р<0,05-0,001 - достовірність між хлопчиками і дівчатками однієї вікової групи.

Таблиця 1. Рівні імуноглобулів сироватки крові A, M, G у дітей при обструктивному бронхіті з урахуванням статі та вiку (Mm)

Таким чином, забруднення повітря пилом та окисом вуглецю, навіть з поодинокими випадками перевищення гранично допустимих концентрацій полютантів у повітрі при нормальних середньорічних показниках, сприяє алергізації зростаючої дитини і, перш за все, хлопчиків як молодшої, так і старшої вікової категорії з низьким і високим рівнем феритину в сироватці крові. Це клінічно проявляється зростанням у популяції кількості обструктивних бронхітів, ларингітів. Реалізується вплив патологічних факторів середовища через пригнічення клітинного імунітету загального числа Т- і В-лімфоцитів, а також через диспропорцію виробки імуноглобулінів.

Причому, у 33,3% провідну роль у розвитку респіраторних захворювань відіграють екзогенні фактори, у 42,9% роль екзогенних та ендогенних факторів однакова, тільки у 23,8% превалюють ендогенні фактори в ґенезі захворювання.

Висновки

Захворюваність дітей гострими респіраторними захворюваннями обумовлена їх індивідуальною стійкістю до впливу несприятливих факторів середовища. Установлено, що епізодичне підвищення рівня окису вуглецю і пилу у повітрі в 2,5 рази і більше протягом року, навіть при нормальних середньорічних цифрах, сприяє алергізації дитячого організму, росту ларингітів, обструктивних бронхітів у популяції.

Низький і високий рівень феритину в сироватці крові свідчить про більш високу чутливість дітей усіх вікових категорій до дії полютантів. Це реалізується шляхом формування імунного дисбалансу зі зниженням захисної функції клітинної ланки імунітету.

У дітей з низьким рівнем феритину в ранньому і дошкільному віці у хлопчиків, а у дівчаток у шкільному віці знижені Т-лімфоцити, Т-хелпери та рівень Ig A в сироватці крові. Клінічно це проявляється більш тяжким перебігом пневмонії та гострого бронхіту. Серед дітей з високим рівнем феритину частіше зустрічалися хлопчики, у яких спостерігалося зниження Т-лімфоцитів і підвищення Ig G і Ig E в сироватці крові, що проявлялося розвитком повторних обструктивних синдромів у ранньому і шкільному віці.

У 23,8 % дітей провідну роль у ґенезі захворювання відігравали ендогенні фактори, рівень Ig E і феритину в сироватці крові був високим, що клінічно проявлялося розвитком обструктивного бронхіту декілька разів протягом року. Це призводить до необхідності лікування даного контингенту дітей, як хворих на бронхіальну астму.

Роль ендогенних і екзогенних факторів у ґенезі захворювань у 42,9 % дітей була рівнозначною. Рівень феритину знаходився в межах вікової норми, а Ig E помірно підвищувався, що клінічно проявлялося більш легким перебігом гострих бронхітів і пневмоній без розвитку ускладнень.

У 33,3 % дітей провідна роль у розвитку захворювання належала екзогенним факторам. Рівень Ig E і феритину в сироватці крові був у межах норми, що супроводжувалося розвитком гострих респіраторних вірусних інфекцій, без бактеріальних ускладнень.

Практичні рекомендації

Факторами ризику повторної респіраторної захворюваності у дітей є: забруднення повітря окисом вуглецю, атмосферним пилом в 2,5 рази і більше, ранній вік у хлопчиків, шкільний у дівчаток з рівнем феритину в сироватці крові менше 20 мкг/л.

Діти з показниками феритину в сироватці крові нижче 20 мкг/л потребують проведення цілеспрямованих профілактичних заходів, котрі орієнтовані на підвищення неспецифічної резистентності.

Дітям раннього віку з низьким рівнем феритину необхідно не тільки коригувати вміст заліза в сироватці крові, але й у випадку розвитку гострих респіраторних захворювань включати в комплекс терапевтичних заходів стимулятори клітинної ланки імунітету.

Дівчаткам шкільного віку з низьким рівнем феритину в сироватці крові, часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями необхідно в комплекс терапевтичних заходів включати препарати, які містять Ig А.

Хлопчиків, хворіючих 3 і більше разів на рік обструктивними бронхітами, з рівнем феритину більше 50 мкг/л і Ig E - більше 100 МЕ/л в сироватці крові необхідно лікувати як хворих на бронхіальну астму легкого ступеня тяжкості.

респіраторний бронхіт полютант імунологічний

Література

Иммунологические аспекты развития и течения острой пневмонии у детей / Т.В. Кобец, С.Н. Воронин, А.Л. Говдалюк // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского института. - Симферополь, 1995. - Т. 131. - С. 285-289.

Влияние экзо- и эндогенных факторов на развитие и течение острых респираторных заболеваний у детей / Т.В. Кобец, С.Н. Воронин, Ю.В. Бобрик, М.Г. Тополиду // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского университета им. С.И. Георгиевского.- Симферополь, 1998. - т. 134. - Ч. II. - С. 268-273.

Кобец Т.В., Воронин С.Н., Шкиль Н.С. Связи генных маркеров с развитием и течением респираторных заболеваний у часто болеющих детей // Таврический медико-биологический вестник. - 1998. - №3-4. - C. 69-71.

Кобец Т.В., Воронин С.Н., Говдалюк А.Л., Кубышкин А.В. Реабилитация детей с повторной острой пневмонией, с учётом их фенотипических особенностей // Тез. докл. республ. научн.-практ. конф. - Харьков, 1995. - С. 26-27.

Кобец Т.В., Говдалюк А.Л., Воронин С.Н., Максимова Т.Г. Прогнозирование развития и осложнённого течения острой пневмонии у детей // Тез. докл. республ. научн.-практ. конф. - Харьков, 1995. - С. 25-26.

Размещено на Allbest.ru