Оцінка стану екологічної безпеки Путивльського району Сумської області

Для целюлозно-паперового комбінату клас шкідливості підприємства 1, тобто коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки К_н=400.

2. Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками.

Для характеристики цього напрямку використовують:

2.1 Показник перевищення нормативної зони забруднення S. Цей коефіцієнт характеризує ступінь перевищення нормативів забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери.

S=р(R_сзз+V*S_підп/р)²+S_забр/р(R_сзз+V*S_підп/р)² (4.1)

де: R_сзз - радіус санітарно-захисної зони, м;

V - об'єм викиду забрудненої речовини в атмосферу, м³/с;

S_підп - площа підприємства, м²;

S_забр - площа зони забруднення підприємства, м².

S_сзз=р*R² (4.2);

V=M₁+M₂+M₃ (4.3);

S=(15…25%)S_сзз (4.4);

S=(5…10%)S_сзз+S_сзз (4.5).

Підставляємо значення у формулу (4.2) і отримаємо, що:

S_сзз=3,14*1=3,14 км²

За вихідними даними V= 3,4 м³/с.

Відповідно підставляємо значення у формулу (4.4) і (4.5). Отримаємо такі результати:

S_під= 0,10*3,14=0,314 км²

S_з= 0,85*3,14=2,7 км².

Підставляємо всі відповідні значення у формулу (4.1)

S=3,14(1+3,4*0,314/3,14)²+2,7/3,14(1+3,4*0,1314/3.14)²=1,5 км².

2.2 Показник перевищення нормативу об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.

V_а - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів.

V_a=M_сум / M_гдв (4.6);

M_сум=?(M_і / C_{гдв і})^bі (4.7);

M_гдв=?(M_{гдв і} / C_{гдв і})^bі (4.8).

де, M_і - кількість і-тої шкідливої речовини фактично викинутої в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства, т/рік;

M_{гдв і} - граничнодопустимий викид і-тої шкідливої речовини, т/рік;

b_і - коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини. Для речовини 1-го класу небезпечності рівний 1,7, 2-го - 1,2, 3-го - 1,0, 4-го - 0,9.

Відповідно з нашими вихідними даними для Оксиду вуглецю , який відноситься до 4 класу шкідливості , цей коефіцієнт становить 0,9; для Пилу нетоксичного , який відноситься до 3 класу = 1,0 ; для Сірчаної кислоти , 2 клас шкідливості, - 1,2.

Підставляємо значення у формули (4.6), (4.7),(4.8) і отримаємо:

M_сум=(0,049/ 0,008)^1,2 + (0,055/0,02)^1,2 + (0,58/0,5)¹ =13,3 т/рік

M_гдв=(0,0034 / 0,008)^1,2 + (0,08/0,02)^1,2 + (0,7/0,5)¹ = 7,1 т/рік

V_a=13,3/7,1=1,9

2.3 Показник перевищення нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми.

V_в - безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику, з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче і т.п.).

У нашому випадку V_в= 1.

2.4 Показник перевищення нормативного об'єму відходів.

V_від - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реального об'єму вивезення і складування відходів над нормативними.

У нашому випадку V_від = 1.

2.5 Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів.

V_фв - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук) над нормативними величинами.

Цей показник становить V_фв=1.

3.Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.

3.1 Коефіцієнт озеленення зони дії.

К_оз - характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі, коли зона забруднення переважає зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення.

К_оз=S_д/T_оз+S_д (4.9);

T_оз=(1…10%)S_сзз (4.10);

S_д=р(R_сзз+V*S_під/р)² (4.11).

У нашому випадку К_оз = 1.

3.2 Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії.

К_люд - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства:



K_люд=Н_р+Р_н/Н_р (4.12).

де: Н_р - нормативна щільність населення, приймається одна людина на 1 га;

Р_н - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Р_н=0,8-1,2).

Н_р=1

Р_н=1

Підставивши значення у формулу (4.12) маємо:

K_люд=1+1/1=2.

3.3 Коефіцієнт цінності території в межах ареалу.

Безрозмірний коефіцієнт який характеризує природну, суспільну, культурну, історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства. Визначається експериментальним методом. К_тер=1-5.

У нашому випадку коефіцієнт цінності території в межах ареалу становить 4.

4. Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства.

Відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.

R_інт=K_оз*K_люд*K_тер*S*V_а*V_в*V_від*V_фв*K_н (4.13);

R_інт?K_н - підприємство екологічно безпечне;

R_інт>K_н - підприємство екологічно небезпечне.

Підставляємо значення у формулу (4.13)

R_інт= 1*2*4*1,5*0,9*1*1*1*400= 4320.

Визначивши інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства та порівнявши його з коефіцієнтом нормативної екологічної небезпеки можна зробити висновок,що R_інт>400 - підприємство екологічно небезпечне.

З метою покращення екологічної ситуації в зоні дії підприємства, необхідно зменшити викиди шкідливих речовин таких, як оксид вуглецю, пил нетоксичний,сірчана кислота. Адже, саме ці речовини негативно впливають не тільки на навколишнє середовище, а й на здоров'я населення.

На підприємстві потрібно здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, забезпечувати безперебійну та ефективну роботу очисного обладнання, провести модернізацію виробництва, збільшити вивіз відходів для уникнення їх накопичення, збільшити площу зелених насаджень.



Розділ 5. Оцінка екологічної безпеки Путивльського району на основі аналізу балансу кисню

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов'язана з екологічною ознакою територій локального та територіального рівнів. Її важливість та складність обумовлена як зміною структури промисловості , так і підвищенням ролі екологічного фактора у господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення-споживання атмосферного кисню запропонована В. Владіміровим. Згідно цієї методики для розрахунку балансу відновлення-споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

1. Загальний об'єм відновлення кисню на території виходячи з характеристики природних і штучних біогеоценозів ( екосистема).

2. Загальний об'єм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами.

3. Об'єм оптимального споживання кисню.

Об'єм відновлення атмосферного кисню на території визначають виходячи з об'єму щорічного відтворення -тим рослинним угрупуванням. Загальний об'єм відтвореного кисню визначається як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

П_в= S_{бгц і} Y (5.1)

де П_в- регіональне відтворення кисню (т/ рік);

S_{бгц і} - площа -того біогеоценозу (км²);

Y - щорічне виробництво кисню -тим рослинним угрупуванням (т/ км²).



Таблиця 5.1. Виробництво кисню рослинним угрупуванням

Вид біогеоценозу	Щорічне виробництво кисню -тим рослинним угрупуванням (т/ км2)
Змішаний ліс	1000 - 1500
Рілля	500 - 600
Пасовища	400 - 5000
Водна поверхня	100
Місто	80 - 100

Підставивши відповідні значення у формулу (5.1) отримаємо:

П_в=7,2*1500+0,09*500+8,1*600+0,02*100+21*100=17807 т/рік.

Загальний об'єм відтвореного кисню коригується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню яку можна забрати на потреби промисловості.

Відомо, що 60% всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб. Цей коректуючий коефіцієнт дорівнює 0,04, що характеризує 4% використання промисловістю відтвореного кисню.

Фактичне споживання кисню розраховується виходячи з об'ємів викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднювання, при чому визначають об'єми тих забруднювачів, які зв'язують атмосферний кисень. Основними з них є оксид вуглецю, оксид азоту, сірчаний ангідрид.

Перехід від об'ємів забруднювачів до об'ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які враховують молярні маси забруднюючих речовин. Для оксидів вуглецю (СО) - похідний коефіцієнт - 0,571, оксиду азоту (NО₂)- 0,696, для сірчаного ангідриду (SО₂) - 0,5.

Отже, об'єм спожитого кисню визначають за формулою:

П_с = 0,571V(СО) + 0,696V(NO₂) +0,5 V(SO₂), т/рік (5.2)



де V(СО),V(NO₂), V(SO₂) - сумарні об'єми викидів оксиду вуглецю, оксиду азоту, сірчаного ангідриду від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, т/рік;

П_с - об'єм спожитого кисню, т/рік.

Для того , щоб підставити вихідні дані у формулу (5.2) необхідно спочатку перевести дані. Знайшовши об'єми викидів підставляємо у цю формулу:

П_с= 0,571* 840+0,696*380+0,5*4050=2769 т/рік.

Баланс відтвореного кисню П визначають за формулою:

П = 0,04 П_в - П_с (5.3)

де 0,04 - коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону або області.

Якщо П?0 - екологічна рівновага не збережена, якщо П> 0- екологічна безпека збережена.

Підставивши дані отримаємо:

П = 0,04 *17807 - 2769 = - 2056,7 т/рік - від`ємний баланс кисню.

Виконавши всі розрахунки, ми бачимо,що в Путивльському районі баланс відтворення кисню є негативний - П? -2056,87 т/рік - екологічна рівновага не збережена. Ця територія характеризується,як екологічно небезпечна. Для покращення екологічної ситуації необхідно провести ряд заходів.

На скільки відомо,транспорт найбільше забруднює повітряне середовище при частих зупинках та русі з малою швидкістю. Тому необхідно зменшити число зупинок автомобілів на перехрестях, що призведе до зменшення маси викидів. Це можна досягти ввівши для пішоходів підземні переходи. Окрім цього є ще ряд заходів для значного скорочення шкідливого впливу на довкілля:

- переведення транспортних засобів на менш токсичні види енергії i палива;

- вдосконалення конструкцій існуючих двигунів;

- раціональне планування i забудова населених пунктів з дотриманням необхідної відстані до автомобільних шляхів;

- обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших пересувних засобів i установок у зони відпочинку i туризму;

- поліпшення утримання в належному стані автомобільних шляхів та вуличних покриттів;

- впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху;

- вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних та діагностичних пунктів по перевірці вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспортних та інших пересувних засобів i установок, а також їх шкідливого фізичного впливу на атмосферне повітря. За рахунок промислових підприємств відтворення кисню характеризується низькими об'ємами. В такому випадку необхідно застосовувати оснащення джерел викидів шкідливих речовин пилогазоочисними установками , які вловлювали б забруднені речовини, здійснювати заміну або реконструкцію застарілих пилогазоочисних установок, впровадження мало та безвідходних технологічних процесів, дотримуватись стандартів при встановленні санітарно-захисних зон для підприємств, збільшувати площі зелених насаджень, що сприятиме збільшенні відтвореності кисню.



Розділ 6. Оцінка канцерогенного і не канцерогенного ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря

6.1 Оцінка не канцерогенного ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного та не канцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

Визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику ризику.

Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико-хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані:моніторингових досліджень; моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год. використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумуляції та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та чисельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (ADD/LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд:

(6.1.1)

де: ADD/LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Са - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м³;

Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м³;

Tout - час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;

Tin - час, що проводиться у приміщенні, год/доба;

Vout - швидкість дихання поза приміщенням, м³/год.;

Vin - швидкість дихання у приміщенні, м³/год;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років;

365 - число днів у році.

За відсутності специфічних для досліджуваної популяції дескрипторів експозиції використовують стандартні значення, наведені у таблиці 6.1.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин.

Таблиця 6.1. Рекомендовані значення факторів експозиції

Фактор експозиції	Величина
Маса тіла, кг
середній дорослий	60
дорослий чоловік /жінка	70 / 58
середня величина	64
рекомендована ВООЗ	60
Площа поверхні тіла, кв. см
дорослий чоловік / жінка	18 000/ 16 000
Об'єм дихання, л/8 годин
дорослий чоловік / жінка	3 600 / 2 900
дитина (10 років)	2 300
легка/не виробнича діяльність
дорослий чоловік / жінка	9 600 / 9 100
дитина (10 років	6 240
Інгаляція за добу, куб. м (8 годин відпочинку, 16 годин легкої або невиробничої діяльності)
дорослий жінка /чоловік	23/21
дитина (10 років	15
Середній дорослий	22
Швидкість інгаляції, куб. м/доба
діти (вік 1 рік і менше	4,5
діти (вік 1-12 років)	8,7
дорослі чоловіки/ жінки	15,2/11,3
Час, що проводиться поза приміщенням, год./доба
діти 3-11 років	19 (будні дні) 17 (вихідні
Дорослі	21 (будні дні )16,4 (вихідні)
Час, що проводиться поза приміщенням, год./доба
діти 3-11 років	5 (будні дні) | 7 (вихідні)
Дорослі	1,5 (будні дні) 2 (вихідні)

Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз, що викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідливого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнти (HQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено табл. 3.4.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

(6.1.2)

де: HQ - коефіцієнт небезпеки;

AD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м³;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC- референтна концентрація, мг/м³. (додатку1).

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоров'я.

За інгаляційного надходження, якщо цього не потребують спеціальні задачі дослідження, немає необхідності розраховувати дозу впливу, а розрахунок коефіцієнта небезпеки можна здійснювати за формулою:

(6.1.3)

де: HQj - коефіцієнт небезпеки впливу і-тої речовини;

Cj - рівень впливу і-тої речовини, мг/м³; RfC - безпечний рівень впливу, мг/м³.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), під гострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має бути аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2. Критерії сумарного ризику

Характеристика ризику	Коефіцієнт небезпеки (HQ)
Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий	< 1
Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна	1
Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ	> 1

Характеристику ризику розвитку сумарних ефектів за комбінованого впливу хімічних речовин проводять на основі розрахунку індексу небезпеки за формулою:

НІ = E HQ_i (6.1.4)

де: Hqi - коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші хімічних речовин, що впливають.

Розрахунок індексів небезпеки, як правило, проводять з урахуванням критичних органів та систем, які зазнають негативного впливу досліджуваних речовин. Як свідчать результати наукових досліджень, за впливу компонентів суміші на одні і ті ж органи або системи організму найбільш імовірним типом їх комбінованого впливу є сумація (адитивність). Це правило не є універсальним, оскільки не враховує можливої різниці у механізмах специфічної дії компонентів суміші, а також локальних шкідливих реакцій у місці первинного контакту речовини з організмом (наприклад, слизових оболонках дихальних шляхів або шлунку).

Провівши відповідні розрахунки всі значення вносимо у таблицю 6.3.

Таблиця 6.3. Результати розрахунку

Речовина	Доза, мг/ м3	RfD, мг/кг	HQ	Критичні органи
1.Діоксид сірки	0,075	0,08	0,9	Органи дихання
2.Хлор-бензол	0,059	0,059	1	Печінка, нирки
3.Діоксид азоту	0,048	0,04	1,2	Органи дихання
4.Сполуки марганцю	0,48* 10-5	0,00005	0,09	Центральна нервова система
Сумарний ризик	загальний	3,19
	Органи дихання	2,1
	Печінка, нирки	1
	Центральна нервова система	0,09

6.2 Оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (CPF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба)"'. Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR). За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогену в концентрації 1 мкг/м³.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Розраховуємо середню добову дозу впливу бенз(а)пірену на населення району, де концентрація бенз(а)пірену в атмосферному повітрі становить 0,82 * 10^-6 мг/куб.м.

Використовуючи стандартні дескриптори експозиції, проводимо розрахунок за формулою(6.2.1)

(6.2.1)

Таблиця 6.4. Результати розрахунку

Параметр	Характеристика	Стандартне значення
LADD	Величина надходження, мг/кг-доба
Ca	Концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/куб.м	0,82 * 10-6 мг/куб.м
Ch	Концентрація речовини в повітрі приміщення, мг/куб.м	1,0 * 0,82 * 10-6 мг/куб.м
Тout	Час, що проводиться поза приміщенням год/доба	8 год/доба
Tin	Час, що проводиться всередині приміщення год/доба	16 год/доба
Vout	Швидкість дихання поза приміщенням куб.м/год	1,4 куб.м/год
Vin	Швидкість дихання в середині приміщення, куб.м/год	0,63 куб.м/год
EF	Частота впливу днів/рік	350 днів/рік
ED	Тривалість впливу, років	30 років (дорослі
BW	Маса тіла, кг	70 кг (дорослі)
AT	Період осереднення експозиції, років	Для канцерогенів 70 років

Підставляємо значення у формулу (6.2.1).

LADD = [(0,82 * 10^-6 * 8 * 1,4) + (1,0* 0,82 *10^-6 * 16 * 0,63)] * 350 * 30/ (70 * 70 * 365) = 0,1*10^-6 мг/кг-доба.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику CR здійснюють за формулою:

(6.2.2)

де:LADD - середня добова доза протягом життя , мг/(кг*доба); SF - фактор нахилу, (мг/(кг*доба)).

SF=3,1 мг/кг*доба.

При використанні лінійної моделі величина індивідуального ризику буде складати:

CR = LADD * SF = 0,1 * 10 ^-6 * 3,1= 0,3 * 10^-6

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000рр.) (табл. 6.5).

Таблиця 6.5. Класифікація рівнів ризику

Рівень ризику	Ризик протягом життя
Високий (De Manifestis) - не прийнятний для виробничих умов і населення. заходів з усунення або зниження ризику Необхідне здійснення	>10-3
Середній - припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з управління ризиком	10-3 - 10-4
Низький - припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюються гігієнічні нормативи для (населення)	10-4 - 10 -6
Мінімальний (De Minimis) - бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів	< 10 -6

За класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде низьким, тобто допустимим для здоров'я населення.

Размещено на Allbest.ru