Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Контрольна робота

по курсу Екологічна безпека

на тему

Право громадян на екологічну безпеку

Виконав студент

групи № V-21 Онуфрійчук Т.С.

Перевірив Мойсеєнко Л.В.

Дніпропетровськ 2013

ВСТУП

Одним із найбільш важливих і дійових механізмів організації здійснення екологічної діяльності суб'єктів природо користування в сучасних державах з ринковою економікою є система екологічного законодавства, що покликана забезпечити регулюючу функцію держави як головного суб'єкта соціально-екологічної політики. Як наголошує І.А.Дмитренко, за допомогою екологічного права забезпечується екологізація технології в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, будівництві, па транспорті, а також здійснення глибокої реформи існуючої практики природокористування, оскільки право - один з найактивніших засобів управління суспільством, стабілізуючий фактор в його житті.

Одночасно екологічне право є одним із засобів соціально-екологічного виховання, що ставить на меті формування соціально-екологічної свідомості, соціально-екологічної культури та соціально-екологічної відповідальності як суспільства в цілому, так і всіх його громадян.

Відповідальність - філософсько-соціологічна категорія, що відображає об'єктивний, історично-конкретний характер взаємовідносин між особистістю, колективом, суспільством з точки зору свідомого здійснення пред'явлених до них взаємних вимог. У індивіда відповідальність формується як наслідок тих зовнішніх вимог, що до нього пред'являє суспільство, соціальна група, колектив. Сприйняті індивідом, вони стають основою внутрішньої мотивації його відповідальної поведінки, регулятором якої є совість.

За тривалу історію розвитку суспільства було вироблено багато різноманітних форм відповідальності людини. Серед них вирізняють відповідальність юридичну, політичну, моральну та інші види відповідальності. Залежно від суб'єкта відповідальності прийнято також вділяти індивідуальну, групову та колективну.

Правова відповідальність в галузі екології, як правило, визначається як особливий стан (вид) суспільних екологічних правовідносин, при якому правовими засобами забезпечується виконання відповідальними особами спеціальних обов'язкових вимог законодавства в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки чи застосування до винних осіб заходів державно-правового примусу.

Аналізуючи структуру еколого-правової відповідальності, можна, як вважає один з провідних українських фахівців в галузі екологічного права В.І.Андрейцев, виділити її наступні форми:

і. Позитивна (активна) специфічна форма стану суспільних екологічних правовідносин, в яких активно реалізується спеціальна правосуб'єктність зобов'язаних осіб, що спрямована на виконання належних позитивно юридично значимих дій в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

2. Негативна (ретроспективна) особлива форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов'язкове виконання інших обов'язків за допущене екологічне правопорушення.

Правова відповідальність в екологічній сфері виконує цілий ряд важливих соціальних функцій. Щодо позитивної, найважливішими є стимулятивна, аксіологічна, превентивна, а щодо негативної - превентивна, компенсаційна, каральна.

Можна також розглянути структуру еколого-правової відповідальності через виділення її основних видів.

У самому загальному вигляді серед видів еколого-правової відповідальності необхідно виділити: цивільну, адміністративну та карну.

Згідно а українським законодавством, цивільна еколого-правова відповідальність настає за заподіяння суб'єктами природокористування майнової або моральної шкоди громадянам чи організаціям внаслідок порушення екологічного законодавства. При цьому важливим моментом, на який варто звернути особливу увагу, є той, що шкода, заподіяна внаслідок порушення, законодавства про охорону природи підлягає компенсації в обов'язковому порядку і, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру зиску та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів. Особи, яким заподіяна шкода, мають право на відшкодування доходів за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання згідно з цільовим призначенням.

Враховуючи обов'язковість компенсації завданих збитків природі та громадянам, цей вид еколого-правової відповідальності іноді визначають як компенсаційну.

Адміністративна відповідальність, яка настає за адміністративні екологічні правопорушення, тобто винні й протиправні дії або бездіяльність, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічні права громадянин, шляхом застосування до винних адміністративних стягнень, однак принцип повноти компенсації застосовується в даному випадку далеко не завжди, оскільки адміністративна відповідальність за порушення природного законодавства має на меті найчастіше профілактичні цілі і настає при загрозі скоєння правопорушення, а не після нього.

Особливим різновидом цивільної еколого-правової відповідальності є дисциплінарна відповідальність. Як підкреслюють М.Т.Бакка та О.А. Пирський, дисциплінарна еколого-правова відповідальність настає за порушення трудових обов'язків, які пов'язані з охороною і раціональним використанням природних ресурсів, тобто тими особами, до переліку обов'язків яких входять завдання охорони природного середовища.

Кримінальна відповідальність настає за діяльність (або бездіяльність) винних осіб, що характеризується підвищеним ступенем екологічного ризику і екологічної небезпеки для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища і природних ресурсів.

I. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Стаття 9. Екологічні права громадян України

Кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господарськихорганів, установ та організацій з цих питань;в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення;

є) участь в проведенні громадської екологічної експертизи; ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян республіки.

Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян.

Екологічні права громадян забезпечуються:

а)проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

б) обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;

в) участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Стаття 11. Захист прав громадян Україна у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради народних депутатів, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Стаття 12. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища Громадяни України зобов'язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.

Доктринальні підходи визначення екологічної безпеки

1. Захист людини та навколишнього природного середовища від надзвичайфної небезпеки.

2. Умови забезпечення здоров'я людей і сталого соціально-економічного розвитку.

3. Гарантія упередження екологічних катастроф і аварій.

Основними умовами фоормування зазначених підходів є баланс розвитку екоситем та стан міжнародних відносин, при якому звбезпечюється збережекння, раціональне використання, відтворення та підвищення якості навколишнього природного середовища.

Форми екологічної безпеки. Ознаки екологічної безпеки.

Екологічна безпека- це складова глобальної і національної безпеки, тобто такого стану розвитку суспільгих відносин в галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та інших соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природногонавколишнього, безпечного для життя та здоров'я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та винекнення небезпеки для рпродних систем та населення.

Види екологічної безпеки. За територіальними ознакам.

1) Глобальна (міжнародна)

2) Національна (державна)

3) Регіональна

4) Локальна

За способами забезпечення.

1) Техногенно-екологічна безпека/ Радіоекологічна безпека

2) Соц-екологічна безпека

3) Природна безпека

4) Економіко-екологічна безпека

За об'єктами охорони.

1) Екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів.

2) Екологічна безпека суспільства та людини.

II. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВІДНОСИН У ГАЛУЗІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Абсолютні правовідносини.

Повноваження щодо реалізації права на екологічну безпеку належить громадянам, а всі інші особи зобов'язані забезпечувати пріоритетність вимог екологічної безпеки, визначених законодавством, та їх не порушувати.

Підстави виникнення. Норми екологічного законодавства. Суб'єкти правовіносин у галузі екологічної безпеки.

1) Громадяни України

2) Фізичні особи

3) Юридичні особи.

Держава. Об'єкти правовідносин

1) Життя іздоров'я людей.

2) Безпечне навколишнє природне середовище та його компоненти (природні умови)

Зміст правовідносин.

Права громадян на екологічну безпеку. (Від неконтрольованого та шкідливого біологічноговпливу. Від акустичного, електромагнітного, іонізуючого впливу, фізичних факторів та радіоактивного звбруднення. Від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами.)

Обов'язки держави щодо забезпечення екологічної безпеки.(У процес проектування, розміщення, будівництва, реорганізації, введеня та експлуатацію підприємств та інших об'єктів. У процксі застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, хімічних речовин та інших препаратів. У процесі проведення наукових досліджень, впровадження відкритів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем.)Обов'язки інших осіб щодо дотримання вимог екологічної безпеки.(При проектуванні, виробництві, експлуатації та обслуговуванні транспортних засобів. При проектуванні, розміщенні, будівництві, рекострукції, введенні в дію, експлуатацію військових, оборонних об'эктів. При плануванні, розміщені, забудові і розвитку населених пунктів.)

III. ЗАКОНА УКРЇНИ Про охорону навколишнього природного середовища

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини -невід'ємна умова сталого економічного тасоціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного вливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Заключення

Екологічна функція права - складова його загальної соціальної функції, яка спрямована на регулювання суспільних відношень у сфері взаємодії суспільства та природи з метою забезпечення якості навколишнього природного середовища.

Успішне та ефективне функціонування системи екологічного права України є однією з головних обов'язкових умов забезпечення законних і невід'ємних прав та інтересів громадян держави та сталого розвитку українського суспільства.

забруднюючий речовина водний відповідальність

Література

1. Андрейцев В.І. Екологічне право. - К., 1996.

2. Аидрейцев В.І. Екологія і закон. Еколого-правова відповідальність. - К., 1991. муспільства.

3. Тищенко Г.В. Екологічне право. - К., 2003.

4. Бринчук М. М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами. М:. Наука, 1990.- 213с.

5. Тимошенко А. С. Глобальная экологическая безопасность. Международно- правовой аспект // Советкое государство и право, 1989. №1.- С83- 93.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про «Охорону та раціональне використання водних ресурсів»

аварійний скид - скид забруднюючих речовин із зворотними водами, який стався внаслідок промислової чи транспортної аварії;

використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

води підземні -- води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

води поверхневі -- води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;

водний об'єкт -- природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн м3, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;

граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористуання;

граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу;

забруднююча речовина (ЗР) - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини та спричиняє погіршення якості води;

контрольні створи - місця контролю якості води водного об'єкта, в яких мають дотримуватись встановлені норми якості води виходячи з цільового використання водного об'єкта;

концентрація фонова - концентрація речовини у воді водного об'єкта, що сформувалася під впливом усіх джерел домішок, за винятком впливу джерела, щодо якого визначається фонова концентрація;

наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт - частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період;

самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього;

скид зворотних вод у водний об'єкт - обсяг зворотних вод, відведених у водний об'єкт;

спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн м3;

фізико-хімічні показники - фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості.

Задача №1

При перевірці очисних споруд каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що якість стічних вод після очистки не відповідає затвердженим нормам на скид. Фактичні середні показники за останні 76 діб, згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

-органічні речовини (БСКповн) 76 мгО2/дм3, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мгО2/дм3;

-завислі речовини 38 мг/дм3, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мг/дм3;

-нафтопродукти 8,3 мг/дм3, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 0,3 мг/дм3;

Інші показники не перевищували затверджених спеціально уповноваженим органом допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод за цей період становили 58 000 м3/добу.

Скид стічних вод здійснювався у водний об'єкт питного водокористування у межах населеного пункту.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

Мi = (Сiф- Сід) ? Qіф ? t ? 10-6,

де Мi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Сід - дозволенна для скиду концентраціязначення і- тої забруднюючої речовини, визначена при затвердженні нормативу ГДС, г/м3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t -тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Органічні речовини:

Сіф = 76 мгО2/дм3 або 0,76 г/м3

Сід = 15 мгО2/дм3 або 0,15 г/м3

Qіф = 58 000 м3/добу

t = 76 діб

Морг.реч. = (0,76 - 0,15) · 58 000 · 76 · 10-6 = 2688880 · 10-6 = 2,68888 т

Завислі речовини:

Сіф = 38 мгО2/дм3 або 0,38 г/м3

Сід = 15 мгО2/дм3 або 0,15 г/м3

Qіф = 58 000 м3/добу

t = 76 діб

Мзав.реч. = (0,38 - 0,15) · 58 000 · 76 · 10-6 = 1013840 · 10-6 = 1,01384 т

Нафтопродукти:

Сіф = 8,3 мгО2/дм3 або 0,083 г/м3

Сід = 0,3 мгО2/дм3 або 0,003 г/м3

Qіф = 58 000 м3/добу

t = 76 діб

Мнафтопр = (0,083 - 0,003) · 58 000 · 76 · 10-6 = 352640 · 10-6 = 0,35264 т

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, здійснюється за формулою

З = Ккат ? КР ? kз [(Мi1 ? ?і1 ) + (Мi2 ? ?і2 ) + (Мim ? ?іm )]

де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком Б методичних вказівок;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком В методичних вказівок;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

Мi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

?і - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

i = ? Аi

де - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який у 2011 році становить 766,96 грн/т.

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

Аі = 1/ГДКі

орг.реч. = 766,96 · 1/0,15 = 5113,06

зав.реч. = 766,96 · 1/0,15 = 5113,06

нафтопрод. = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

Ккат = 1,68

Кр = 1,28

Кз = 1,5

З = 1,68 · 1,28 · 1,5 [(2,68888 · 5113,06) + (1,01384 · 5113,06) + (0,35264 · 25565,3)] = 90147,46 грн.

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 90147,46 грн.

Задача № 2

При перевірці очисних споруд каналізації м. Дніпродзержинська встановлено, що немає дозволу на спец. водокористування та затверджених величин ГДС, а скид здійснюється в рибогосподарський водний об'єкт I категорії в межах населеного пункту

Фактичні середні показники за ІІІ квартал 2010, згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

-органічні речовини (БСКповн) 87мгО2/дм3,; (ГДК=3 мгО2/дм3)

-завислі речовини 28 мг/дм3,; (ГДК=10 мг/дм3 )

-нафтопродукти 5,3 мг/дм3,; (ГДК=0,05 мг/дм3 )

Витрати стічних вод за цей період становили 30 тис. м3/добу.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

Мi = Сiф? Qiф ? t ? 10-6

де Мi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Морг.реч. = 0,87 · 30 000 · 91 · 10-6 = 2375100 · 10-6 = 2,3751 т

Мзав.реч. = 0,28 · 30 000 · 91 · 10-6 = 764400 · 10-6 = 0,7644 т

Мнафтопрод = 0,053 · 30 000 · 91 · 10-6 = 144690 · 10-6 = 0,14469 т

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснюється за формулою

За = Kc ? Ккат ? КР ? kз [(Мi1 ? ?і1 ) + (Мi2 ? ?і2 ) + (Мim ? ?іm )]

де Kc = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді ;

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком Б методичних вказівок;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком В методичних вказівок;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

Мi - маса наднормативного скиду і- тої забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

?і - визначається за формулою

i = ? 1/ГДКі

орг.реч. = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

зав.реч. = 766,96 · 1/0,1 = 766,96

нафтопрод. = 766,96 · 1/0,0005 = 1533920

Кс = 1,5

Ккат = 1,92

Кр = 1,28

Кз = 1,5

За = 1,5 · 1,92 · 1,28 · 1,5 [(2,3751 · 25565,3) + (0,7644 · 766,96) + (0,14469 · 1533920)] = 1566254,7 грн.

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 1566254,7 грн.

Задача №3

В місті Маріуполі внаслідок аварії в системі каналізації підприємства протягом 54 годин здійснювався скид неочищених стічних вод не в міську каналізацію, а в Азовське море. В межах міста на відстані до 5 кілометрів від берегу. Усього було скинуто 26 тис. м3 стічних вод.

Дозволу на спец. користування не має.

Концентрація речовин становила:

-органічні речовини (БСКповн) 730 мгО2/дм3,; (ГДК=3 мгО2/дм3)

-завислі речовини 160 мг/дм3,; (ГДК=10 мг/дм3 )

-нафтопродукти 14,8 мг/дм3,; (ГДК=0,05 мг/дм3 )

- заліза 54,6 мг/дм3,; (ГДК=0,1 мг/дм3 )

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

Мi = Сiф? Qiф ? t ? 10-6

де Мi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Морг.реч. = 7,3 · 26 000 · 54 · 10-6 = 10,249 т

Мзав.реч. = 1,6 · 26 000 · 54 · 10-6 = 2,2464 т

Мнафтопрод = 0,148 · 26 000 · 54 · 10-6 = 0,208 т

Мзалізо = 0,546 · 26 000 · 54 · 10-6 = 0,766 т

орг.реч. = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

зав.реч. = 766,96 · 1/0,1 = 7669,6

нафтопрод. = 766,96 · 1/0,0005 = 1533920

залізо = 766,96 · 1/0,001 = 766 960

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок аварійних або самовільних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснюється за формулою

З = Kc ? КЦ ? КЯ ? КБ ? КД ? kз [(Мi1 ? ?і1 ) + (Мi2 ? ?і2 ) + (Мim ? ?іm )]

де Kc = 3 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді ;

КЦ - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком Г методичних вказівок;

КЯ - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком Д методичних вказівок;

КБ - коефіцієнт, що враховує фактор батиметричних умов району забруднення, який визначається згідно з додатком Е методичних вказівок;

КД - коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактору, який визначається згідно з додатком Ж методичних вказівок;

kз = 3 - коефіцієнт ураженості морського середовища;

Кс = 3

КЦ = 1,2

КЯ = 1,23

КБ = 1,0

Кд = 1,15

Кз = 3

З = 3 · 1,2 · 1,23 · 1 · 1,15 · 3 [(10,249 · 25565,3) + (2,2464 · 7669,6) + (0,208 · 1533920)+ (0,766 · 799960)] = 18114909,18 грн.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок аварійних або самовільних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 18114909,18 грн.

Задача № 4

На підприємстві в м. Керч стався розлив нафти площею 2 тис. м2. Поверхня покрита суцільним шаром нафти темно-коричнева. Фонова концентрація 0.06 г/м3. Товщина шару - 5 метрів.

Концентрація на глибинах:

1 метра = 99,7 г/м3,

2.5 метра = 36,3 г/м3,

5 метрів = 13,5 г/м3.

Розрахунок маси нафти за результатами інструментально-лабораторних вимірювань. Оцінюється маса нафти на одиниці площі поверхні води та концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому водному шарі.

Маса нафти, що надійшла у водний об'єкт (МН), розраховується за формулою

МН = МП + МР

де МП - маса нафтової плівки, т;

МР - маса розчиненої та емульгованої нафти, т.

Маса нафтової плівки (МП) визначається за формулою

МП = МПм S 10-6

де МПм - питома маса нафти на 1 м2 поверхні води, г/м2, яка визначається згідно з додатком А;

S - площа поверхні води, забрудненої нафтою, м2.

Маса нафти, що перейшла у водний об'єм у розчиненому і емульгованому стані (МР), визначається за формулою

МР = h S (СН - Сф) 10-6

де h - товщина шару води, забрудненого нафтою, м.

При глибинах, менших ніж 10 м, h приймається рівною середній глибині водойми в районі знаходження нафтової плями. Якщо глибина водойми в районі знаходження нафтової плями більша 10 м, то h приймається рівною 10 м;

S - площа забруднення водного об'єкта нафтою, м2, яка визначається методом експертних оцінок, інструментальним методом або методом аерофотозйомки;

СН - середня концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому об'ємі води під нафтовою плямою, г/м3, яка визначається за формулою

СН = (С1 + С2 + С3)/3

де С1, С2, С3 - концентрація розчиненої і емульгованої у воді нафти на глибинах 1 м, h/2 і h м, г/м3;

СФ - фонова концентрація розчиненої і емульгованої нафти у воді цього водного об'єкта, г/м3.

Дані про фонову концентрацію можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об'єктів, або визначаються контролюючими органами безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами інструментально - лабораторних вимірювань проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються лабораторіями, які атестовані на право проведення зазначених інструментально-лабораторних вимірювань. Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача.

У разі якщо фонова концентрація не встановлена, значення СФ приймається рівним ГДК нафти з урахуванням категорії забрудненого водного об'єкта згідно з додатком Б методичних вказівок.

Сн = 49,83

Сф = 0,06

Мр = 0,49

Мпм = 2,4

Мп = 0,0048

Мн = 0,4948

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, здійснюється за формулою

Зтр. зв = Kc? Кц?КЯ? КБ?КД ?kз[(Мi1? ?і1 )+(Мi2 ? ?і2)+(Мim ? ?іm)]

де Kc = 3 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді ; КЦ - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком Г; КЯ - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком Д; КБ - коефіцієнт, що враховує фактор батиметричних умов району забруднення, який визначається згідно з додатком Е; КД - коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактору, який визначається згідно з додатком Ж;

kз = 3 - коефіцієнт ураженості морського середовища;

Кс = 3

КЦ = 1,19

КЯ = 1,19

КБ = 0,8

Кд = 1,13

Кз = 3

М = 0,4948

? = 153392

Зтр.зв. = 3 · 1,19 · 1,19 · 0,8 · 1,13 · 3 · 0,4948 · 153392 = 874 455,04 грн.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, становить 874 455,04 грн.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства, розраховано за допомогою методичних вказівок до виконання практичної роботи «Охорона та раціональне використання водних ресурсів» з дисципліни «Екологічне інспектування» зі спеціальності 7.04010601 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».

Размещено на Allbest.ur