Геоаномальні атмосферні явища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Геоаномальні атмосферні явища

Вступ

Із ЗМІ ми часто дізнаємося про трагедії, що розігруються під силою вітру в різних частинах світу, а інколи і самі стаємо свідками небезпечних метеорологічних явищ, пов'язаних із дією вітру. Урагани, тайфуни, торнадо - ці грізні сили приносять багато біди людям, пошкоджують посіви, будівлі, дерева, викликають загибель тварин, птахів тощо. У багатьох регіонах земної кулі іноді протягом короткого періоду гинуть сотні тисяч людей.

У відношенні вітрового навантаження територія України є досить благополучною. До особливо небезпечних явищ, які трапляються на території нашої держави, належать звичайні метеорологічні явища, інтенсивність яких перевищує певні багаторічні значення, що робить їх небезпечними для життєдіяльності людини, цілісності споруд, нормального функціонування багатьох галузей народного господарства. Це, зокрема, завірюха, вітер, шквал, пилова буря. Вітер також є складовою частиною таких небезпечних явищ, як сильний дощ, град, злива, гроза. Вітер зі швидкістю 25 м/с і більше відноситься до стихійних явищ і завдає народному господарству великих матеріальних збитків. В історії розвитку людського суспільства можна знайти багато прикладів того, як по «волі» вітру виявлялись спустошеними обширні райони земної кулі.

1. Загальна характеристика геаномальних атмосферних явищ

1.1 Загальна характеристика ураганів

Ураган - це тропічний вид циклону, який відрізняється, відносно, невеликими розмірами, але великою руйнівною силою. Назва «ураган» походить від англійського «hurricane» і використовується для іменування особливо сильних циклонів, що зароджуються в безпосередній близькості від Північної і Південної Америки. Його сусіди і найближчі родичі, з регіону Азії і Далекого Сходу, звичайно більш слабкі і називаються «тайфунами».

Не кожен циклон може отримати статус урагану. Деякі проходять з характерними атмосферними явищами і загасають. Циклон, в свою чергу, це атмосферний вихор величезного розміру, закручений в південній півкулі за годинниковою, а північному проти годинникової стрілок і добре видимий з космосу. Само атмосферне явище має, при вигляді зверху, спіралевидну форму з отвором посередині, званим «око бурі».У центрі циклону є зона зниженого тиску, а своєму зародженню циклони зобов'язані обертанню Землі, при одночасному русі по своїй орбіті, а тому подібне явище вважається абсолютно звичайним. Розміри циклонів можуть досягати декількох тисяч кілометрів, а розмір очі варіюється від двох - трьох кілометрів до кількох десятків. Розміри ураганів, як правило значно менше, але швидкість руху повітря, в спиралевидном тілі, набагато швидше і може досягати декількох сотень кілометрів на годину (до 300 км / год).

Тропічні урагани, Зароджуючись, як правило, над теплими водами океанів в районі екватора, в наслідок обертання планети, рухаються на захід і поступово зміщуються на північ, чим обумовлюється їх велику кількість у районі східних берегів Північної Америки і Мексики. Ці країни особливо страждають останнім часом від наслідків катастрофічно сильних ураганів.

Урагани вимірюються за шкалою Саффіра-Сімпсона, що має 5 категорій (від 1 до 5). На сьогоднішній день відомо як мінімум про декілька ураганах п'ятої, найвищої категорії (наприклад Мітч).

На сьогоднішній день, щорічно, набирається до десятка ураганів і кілька десятків циклонів по всьому світу. Руйнівна сила тропічних циклонів обумовлена декількома основними факторами: постійної і рвучкими швидкостями вітру, кількістю опадів і величинами можливих приливних хвиль в низинних прибережних районах. Остання виникає нечасто, але може принести не менше бід, ніж середньої сили цунамі.

Найсильніші урагани.

Великий ураган 1780 року.

Друга назва урагану - Сан-Калікст. Тропічний циклон небувалою потужності бушував в жовтні 1780 року у районі Карибського архіпелагу і став найбільш смертоносним з усіх відомих до цих пір ураганів. За задокументованими даними того часу відомо як мінімум про 22 000 загиблих. Оскільки в 18 столітті статистика мала досить умовний характер, порівняно з сучасними методами, ми сміливо можемо стверджувати, що справжня кількість жертв може бути набагато більшим. Великий ураган пройшовся по островам Карибського басейну, від Барбадосу до отрова Ньюфаундленд, пройшовши Гаїті, зруйнувавши приблизно до 95% всіх існуючих будівель і несучи тисячі життів. Приливна хвиля, викликана ураганом, немов цунамі величезної потужності, пройшла по частині островів, часом досягаючи 7-8 метрів і змиваючи все на своєму шляху. Ураган супроводжувався неймовірними заворушеннями на море, потопивши більшість кораблів, як в портових бухтах, так і на віддалі від берега, включаючи вагому частину англійської та французької флотилії, які брали участь у громадянській війні США. Близько сотні судів по всій акваторії були посаджені на мілину. Очевидці казали, що вітер з дощем зривав кору з дерев, перш ніж повалити їх, що, на думку вчених, відповідає швидкості вітру не менш 350 км / ч.

Ураган Мітч.

Ураган Мітч пройшовся по Атлантичному басейну з неймовірною силою і міццю, зародившись в жовтні 1998 року над Південною частиною Карибського моря. Метеорологи присвоїли йому найвищу категорію, п'яту, із за швидкості вітру, пориви досягають 320 км / ч. Ураган пронісся по території Гондурасу, Нікарагуа і Сальвадору, повністю спустошивши їх і забравши з собою більше 20 тисяч людських життів. Більшість загинуло від численних селево-грязевих потоків, приливних хвиль, до 6 метрів заввишки і найсильнішого вітру. Більше мільйона чоловік залишилося без даху над головою, сотні тисяч потребували питну воду та медикаменти, що призвело до зростання інфекційних захворювань.

Катріна.

Жіноче ім'я Катріна знайоме кожному американцеві, бо це найсильніший і найбільш руйнівний з усіх, перш на узбережжі Америки, ураганів. В августе2005 року ураган «Катріна» зародився в районі Багамських островів і, швидко набравши силу, попрямував у бік східного узбережжя Сполучених Штатів. При досягненні берегів США, атмосферне явище отримало найвищу п'яту категорію ураганів, проте було занадто пізно для прийняття серйозних превентивних заходів. Влада не впоралися і з наслідками стихійного лиха, в результаті чого рейтинг президента Буша впав до 38%. За офіційними даними, ураган забрав життя понад півтори тисячі людей, більше півмільйона залишилися без даху над головою, а так само було затоплено більше 80% площ міста новий Орлеан, що призвело до багатомільярдного збитку.

1.2 Загальна характеристика тайфунів

Тайфун (тропічний циклон) - тип циклону або погодної системи низького тиску, що виникає над теплою морською поверхнею та супроводжується потужними грозами, випадінням зливових опадів і вітрами штормової сили. Тропічні циклони отримують енергію через підняття вологого повітря угору, конденсацію водяних пар у вигляді дощів та опускання сухішого повітря, що отримується в цьому процесі, униз. Цей механізм принципово відрізняється від механізму позатропічних та полярних циклонів, на відміну від яких тропічні циклони класифікуються як «циклони з теплим ядром».

Термін «тропічний» означає як географічний район, де в переважній більшості випадків виникають подібні циклони, тобто тропічні широти, та формування цих циклонів у тропічних повітряних масах. Залежно від сили та району, де існує циклон, тропічні циклони отримують назви «ураганів», «тайфунів», «тропічних штормів», «циклонних штормів», «тропічних депресій» або просто «циклонів».

Тропічні циклони здатні викликати не тільки надзвичайної сили зливи, але й великі хвилі на поверхні моря, штормові припливи і смерчі. Тропічні циклони можуть виникати та підтримувати свою силу лише над поверхнею великих водойм, тоді як над сушею вони швидко втрачають силу. Тому найбільшою мірою від них страждають прибережні райони та острови, тоді як райони у глибині материків перебувають у відносній безпеці. Однак викликані тропічними циклонами зливові дощі можуть викликати повені значних масштабів на відстані до 40 км від узбережжя. Хоча ефект тропічних циклонів на людину часто буває дуже негативним, значні кількості опадів можуть припиняти посухи. Тропічні циклони переносять велику кількість енергії від тропічних широт у напрямку до помірних, що робить їх важливою складовою глобальних процесів циркуляції атмосфери. Завдяки ним різниця у температурі на різних ділянках поверхні Землі зменшується, що дозволяє існування помірнішого клімату на всій поверхні планети.

Багато тропічних циклонів утворюються за сприятливих умов із слабких атмосферних збурень, на виникнення яких впливають такі ефекти як осциляція Маддена-Джуліана, Ель-Ніньйо осциляція. Інші циклони, зокрема субтропічні, здатні набувати характеристик тропічних циклонів із розвитком. Після утворення, тропічні циклони рухаються під дією переважних вітрів; якщо умови залишаються сприятливими, циклон набирає силу та утворює характерну вихрову структуру із оком у центрі. Якщо ж умови несприятливі, або якщо циклон зсувається на сушу, він досить швидко розсіюється.

1.3 Загальна характеристика торнадо

Смерч (торнадо) - атмосферне явище, що є стрімким воронкоподібним вихором заввишки до 1,5 км, який витягується від купчасто - дощової хмари до поверхні води або землі.

Усередині воронки смерчу повітря піднімається вгору, створюється розрідження. Коли воронкоподібний відросток хмари досягає землі, його ширина складає 50 - 500 м. Швидкість руху повітря в середині смерчу досягає 100 м /с при сильній висхідній складовій. Смерч проноситься над поверхнею із швидкістю 30-60 км /год і приблизно через 30 км. втрачає свою руйнівну силу. Правда відомі випадки, коли смерчі зберігали живучість впродовж 500 км. Виникнення пов'язане з локальною неоднорідністю атмосфери, чергуванням теплих і холодних шарів повітря. Смерчі часто наносять втрати інфраструктурі міських поселень (можуть переносити з місця на місце великі предмети, автомобілі).

Смерч - це атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і поширюється донизу, інколи до самої землі, у вигляді темного хмарного рукава діаметром десятки або й сотні метрів За секунду він переміщується на 10-20 м. Усередині вихрового стовпа швидкість вітру величезна: виміряти її не вдається, однак думають, що вона може перевищувати 100 м/с. На морі іноді можна побачити одне з грізних і незвичайних явищ природи - водяний смерч.

Нижня частина, що виступає, особливо темної грозової хмари, раптово починає опускатися, стаючи схожою на лійку. Від лійки витягається вниз темна трубка, що нагадує хобот. Трубка швидко обертається, то коротшаючи, то знову подовжуючись, і назустріч їй з поверхні моря чи суші піднімаються, захоплюються вихровим рухом повітря бризки води чи пил. Незабаром кінець трубки з'єднується з ними, виникає смерчовий стовп, що стрімко крутиться і рухається вперед. Завширшки стовп має десятки, іноді сотні метрів, інколи-понад кілометр. На морі смерч ламає надпалубне устаткування кораблів, на суші зносить дахи з будинків, з коренем вириває дерева.

Наприкінці 1904 р. могутній смерч пройшов у районі Москви.

Він знищив три підмосковні села, зруйнував ще три і, ввірвавшись у місто, пошкодив чимало будинків, повалив віковий ліс у Сокольниках. Проходячи через Москву-ріку, повітряний вихор висмоктав її так, що оголив дно! Смерч рухається неширокою смугою, поза якою часто майже повне затишшя. Одного разу із залізничної колії повітряним вихором був підхоплений товарний вагон! Більш легкі предмети смерч піднімає високо вгору і може віднести на значну відстань. Іноді він вбирає в себе воду з морської затоки, озера чи ставка разом з рибами, що знаходились у ній, медузами, раками, жабами. Коли вихор розпадається, все, що він захопив, падає на землю іноді за десятки кілометрів від місця, де було підняте в повітря.

2. Геоаномальні зони

Під час планування розвитку господарства України, її рекреаційних зон необхідно враховувати вплив геоаномальних (геоенергоаномальних) зон як на здоров'я людей і біоти, так і на стійкість фундаментів, схилів, споруд. Геоаномальні зони зазвичай збігаються з геологічними аномаліями - розломами, тріщинами в земній корі, ділянками великої концентрації тектонічних напружень, високого теплового потоку з надр Землі, карстом, підземними водними потоками, рудними вузлами, родовищами руд металів та ін. Для них характерні гравітаційні, теплові, електромагнітні, геохімічні аномалії, активна міграція різноманітних газів і розчинів у земній корі, підвищена сейсмічна активність. За своєю формою геоаномальні зони - це смуги, лінії та кільцеві утворення різного діаметра. Найбільші з таких смуг, або лінеаментів, дешифруються на космічних знімках різних ділянок Землі, зокрема й на території України. Потоки енергії, які надходять із надр Землі, впливають на перебіг біохімічних процесів у живих організмах, контролюють умови існування всіх живих істот, у тому числі й людини. Цей вплив може бути двояким або негативним, або позитивним. Залежно від цього розрізняють геопозитивні (сприятливі) та геопатогенні (шкідливі для здоров'я) зони й ділянки. Якщо будинок споруджено на геопатогенній ділянці, його жителі погано себе почуватимуть (знижуються імунітет, працездатність, підвищується ризик захворювань, особливо онкологічних, тощо).

У наш час геоаномальні зони відшукуються, картуються й вивчаються з використанням різних методів, основні з яких - біолокаційний і дистанційний. Біолокаційним методом користуються особливо чутливі люди, так звані біооператори. Основний «робочий інструмент» при цьому методі - сам біооператор, а індикатором, який указує силу та знак енергополя (геобіополя) тієї чи іншої ділянки Землі, служить спеціальна металева рамочка (раніше використовували лозинку у вигляді букви V, чому, власне, й називали таких спеціалістів лозоходцями)

Висновки

геаномальний ураган тайфун торнадо

Отже, у відношенні вітрового навантаження територія України є досить благополучною. До особливо небезпечних явищ, які трапляються на території нашої держави, належать звичайні метеорологічні явища, інтенсивність яких перевищує певні багаторічні значення, що робить їх небезпечними для життєдіяльності людини, цілісності споруд, нормального функціонування багатьох галузей народного господарства.

Ураган - це тропічний вид циклону, який відрізняється, відносно, невеликими розмірами, але великою руйнівною силою. Назва «ураган» походить від англійського «hurricane» і використовується для іменування особливо сильних циклонів, що зароджуються в безпосередній близькості від Північної і Південної Америк. Його сусіди і найближчі родичі, з регіону Азії і Далекого Сходу, звичайно більш слабкі і називаються «тайфунами».

Тайфун (тропімчний циклон) - тип циклону або погодної системи низького тиску, що виникає над теплою морською поверхнею та супроводжується потужними грозами, випадінням зливових опадів і вітрами штормової сили. Тропічні циклони отримують енергію через підняття вологого повітря угору, конденсацію водяних пару вигляді дощів та опускання сухішого повітря, що отримується в цьому процесі, униз. Цей механізм принципово відрізняється від механізму позатропічних та полярних циклонів, на відміну від яких тропічні циклони класифікуються як «циклони з теплим ядром».

Смерч - це атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і поширюється донизу, інколи до самої землі, у вигляді темного хмарного рукава діаметром десятки або й сотні метрів За секунду він переміщується на 10-20 м. Усередині вихрового стовпа швидкість вітру величезна: виміряти її не вдається, однак думають, що вона може перевищувати 100 м/с. На морі іноді можна побачити одне з грізних і незвичайних явищ природи-водяний смерч.

Під час планування розвитку господарства України, її рекреаційних зон необхідно враховувати вплив геоаномальних (геоенергоаномальних) зон як на здоров'я людей і біоти, так і на стійкість фундаментів, схилів, споруд. Геоаномальні зони зазвичай збігаються з геологічними аномаліями - розломами, тріщинами в земній корі, ділянками великої концентрації тектонічних напружень, високого теплового потоку з надр Землі, карстом, підземними водними потоками, рудними вузлами, родовищами руд металів та ін.

Список використаних джерел

1. Білявський Г.О. Основи екології / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, Ю. І. Костіков. - К.: Либідь, 2004. - 115 с.

2. Геоэкологические основы территориального проектирования и планирования / Под. ред. В.С. Преображенского, Т.Д. Александровой. - М.: Наука, 1989 - 114 с.

3. Джигирей B.C. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища / B.C. Джигирей, B.M. Сторожук, P.A. Яцюк. - Л.: Афіша, 2000. - 132 с.

4. Злобін Ю.А. Загальна екологія: Навч. посібник. / Ю.А. Злобін, Н.В. Кочубей - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. -216 с.

5. Кочуров Б.И. Геоэкология (география экологических ситуаций). / Б.И. Кочуров - М.: Стройиздат 1998 - 122 с.

6. Петрик М.П. Геофізична екологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2005. - 249-253 с.

7. Топчиев А.Г. Геоэкология. Географические основы природопользования / А.Г. Топчиев - Одесса: Астропринт, 1996. - 292 с

Размещено на Allbest.ru