Екологізація фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій (на прикладі Львівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Екологізація фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій (на прикладі Львівської області)

Новосельська Любомира Іванівна

Львів-2006

Анотація

екологізація фінансовий курортний рекреаційний

Новосельська Л.І. Екологізація фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій (на прикладі Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій в напрямі екологізації. На прикладі курортно-рекреаційних територій Львівщини здійснено аналіз еколого-економічних аспектів природокористування, дано оцінку природно-рекреаційного потенціалу та стану довкілля на курортно-рекреаційних територіях, виявлено найбільш депресивні з них за рівнем навантаження. Запропоновано підхід до розрахунку індексу екологічної депресивності.

Розкрито та поглиблено сутність поняття екологізації фінансового механізму та обґрунтовано його значимість стосовно збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій. Здійснено аналіз діючих фінансових інструментів у сфері природокористування і запропоновано методичний підхід до розрахунку рентної складової від використання курортно-рекреаційних територій, яка базується на рентному підході.

Доведено, що однією з необхідних умов реформування фінансових важелів розвитку курортно-рекреаційних територій є вдосконалення законодавчо-нормативних підходів екологізації фінансового механізму та розробка моделі інвестиційної політики на регіональному рівні. У зв'язку з цим, запропоновано напрями формування прибуткової частини місцевих бюджетів за рахунок рентної складової від використання курортно-рекреаційних територій; обґрунтовано систему формування взаємовідносин між різними рівнями бюджетів щодо розподілу рентних надходжень.

Ключові слова: курортно-рекреаційна територія, екологічна депресивність території, екологізація фінансового механізму, рентні відносини, рента плата від використання курортно-рекреаційних територій.

Аннотация

Новосельская Л.И. Экологизация финансового механизма развития курортно-рекреационных территорий (на примере Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный лесотехнический университет Украины, Львов, 2006.

Диссертационная работа посвящена усовершенствованию финансового механизма развития курортно-рекреационных территорий в направлении его дальнейшей экологизации. На примере курортно-рекреационных территорий Львовской области определены существующие тенденции развития рекреационного природопользования, дана оценка рекреационного потенциала и состояния окружающей природной среды развития курортно-рекреационных территорий, выявлены наиболее депрессивные из них по уровню техногенной нагрузки. В этом ракурсе в работе обосновывается механизм определения индекса экологической депрессивности курортно-рекреационных территорий.

В работе раскрыто и углублено понятие "экологизация финансового механизма развития курортно-рекреационных территорий", сущностью которого является имплементация экономико-организационных форм и методов, инструментов и рычагов влияния с целью выявления дополнительных финансовых источников для рационализации природопользования и экологического оздоровления курортно-рекреационных территорий в контексте их устойчивого развития.

В ходе исследования было установлено, что необходимым условием реформирования финансовых рычагов развития курортно-рекреационных территорий является усовершенствование законодательно-нормативной и инвестиционной политики. Учитывая уязвимость курортно-рекреационных территорий и законодательно-нормативный вакуум в этом направлении, в работе обоснована необходимость соответствующих дополнений относительно совершенствования законодательно-правовой базы.

Исходя из цели данного исследования, доказано, что ключевым вопросом является разработка предложений по формированию эффективной региональной экологической политики в сфере рекреационного природопользования, в основе которой должна быть заложена идеология рентного налогообложения, целью которой является привлечение дополнительных финансовых источников для обеспечения сбалансированного развития курортно-рекреационных территорий. Автором предложен методический подход для расчета рентной платы от использования курортно-рекреационных территорий с учетом индекса экологической депрессивности территорий и коэффициентов зональности.

Предложены рекомендации по формированию дополнительных источников финансирования местных бюджетов за счет рентной составляющей, а также обоснованы модели оптимальной системы формирования системы взаиморасчетов между различными уровнями бюджетов относительно распределения рентных платежей.

Ключевые слова: курортно-рекреационные территории, экологическая депрессивность территории, экологизация финансового механизма, рентные отношения, рентные платежи от использования курортно-рекреационных территорий.

Annotation

Novoselska L.I. Eсologization of financial practices in development of health and recreation resorts in Lviv region. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in economic sciences for specialty 08.08.01 - economy of nature management and environmental protection. - National Forestry University of Ukraine, Lviv, 2006.

The dissertation is devoted to improving the financial practices in development of health and recreation resorts towards the ecologization. By the example of health and recreation resorts in Lviv region the analysis were conducted for ecological-economical aspects of nature management: the existing trends of development were defined; the state of environment at health and recreation resorts of the region was estimated; the most depressively loaded territories were detected and the approach for assessing the index of environmental depressiveness was proposed; the substance of financial practices in environmentally-oriented direction was revealed and the categorically-conceptual apparatus for "ecologization of financial practices in development of health and recreation resorts" was defined; the analysis of active financial tools in nature management were conducted and the approach is proposed for calculating the rental income due to using of health and recreation resorts that is assigned to improving of such territories.

The author proved the significance of environmental reforming for financial practices in balanced development of health and recreation resorts. It was defined that one of the necessary preconditions for reforming the economic instruments in development of health and recreation resorts is the perfection of legislative-regulatory foundations for ecologization of financial practices and development of a model for investment strategy here; it was proposed also to form the profitable part of local budgets at the expense of rent contribution for environmental purposes; substantiated forming system for mutual relations of budgets concerning the assessment of rental incomes and good nature management on health and recreation resorts.

Keywords: health and recreation resorts, ecological depressiveness, ecologization of financial practices, rental relationships, rental incomes from using of health and recreation resorts.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективна розбудова держави в ринкових умовах господарювання не можлива без збалансованого гармонійного розвитку природних та суспільних відносин. Ці відносини визначаються рівнем екологізації суспільного виробництва, який обумовлює необхідність формування екологічно орієнтованого механізму раціонального природокористування і передбачає найбільш повну та цілеспрямовану екологічну орієнтацію фінансових механізмів.

Екологізація фінансового механізму є невід'ємною складовою збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій, оскільки недосконалий фінансовий механізм використання природних рекреаційних ресурсів та охорони довкілля в цілому став стримуючим чинником оздоровлення курортно-рекреаційних територій. Складна екологічна ситуація в Україні обумовлює необхідність активізації та вдосконалення фінансового механізму, зокрема вдосконалення фінансових інструментів, що спрямовані на раціональне природокористування і охорону довкілля курортно-рекреаційних територій.

Розробці наукових проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності охорон та раціонального природокористування, в тому числі курортно-рекреаційних територій, присвячені праці багатьох вчених, зокрема: О.Ф. Балацького, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, Л.С. Гринів, З.В. Герасимчук, П.В. Гудзя, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, О.Л. Кашенко, В.С. Кравціва, Л.Г. Мельника, В.С. Міщенка, Є.В. Мішеніна, М.С. Нудельмана, І.М. Синякевича, А.Я. Сохнича, Ю.І. Стадницького, В.М. Степанова, Ю.Ю. Туниці, В.М. Трегобчука, Г.В. Черевка, А.М. Федоріщевої, С.К. Харічкова, Є.В. Хлобистова та ін.

Однак, проблеми вдосконалення фінансового механізму в напрямі екологізації висвітлені ще недостатньо, зокрема потребують доробок питання фінансового забезпечення в напрямі екологічного оздоровлення курортно-рекреаційних територій, тобто визначення шляхів та формування джерел фінансування природо-відтворювального і природоохоронного процесу. Саме це підтверджує актуальність обраної теми, обумовлює вибір об'єкта та предмета дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає напрямам програми комплексних досліджень кафедри обліку і аудиту Національного лісотехнічного університету України та є складовою частиною науково-дослідницької теми: "Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу" (номер державної реєстрації 0101V005132, 01.07.2002 р.), в рамках якої аспірантом проведено системний аналіз стану довкілля на курортно-рекреаційних територіях Львівської області, досліджено показники фінансових надходжень до місцевих бюджетів та видатків на природоохоронні цілі.

Обраний напрямок досліджень є складовою частиною комплексних досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темою: "Рентна політика в сфері морського та рекреаційного природокористування" (Довідка № 21/118 від 12.04.2005 р.), де використана авторська версія методичного інструментарію розрахунку рентної плати від використання курортно-рекреаційних територій для потреб лікування, відпочинку та оздоровлення.

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних та науково-методичних підходів щодо екологізації фінансового механізму як основного чинника забезпечення збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій і розробка практичних рекомендацій в напрямі його вдосконалення.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу задач дисертаційного дослідження:

– поглибити теоретико-методичні основи природокористування в напрямі виявлення фінансових джерел природоохоронного характеру;

– розробити критерії та удосконалити категорійно-понятійний апарат щодо екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій;

– проаналізувати рівень навантаження та визначити якісні показники стану довкілля курортно-рекреаційних територій як визначального чинника збалансованого розвитку;

– оцінити ефективність та результативність чинної законодавчо-нормативної бази та виявити недоліки існуючої системи фінансового механізму стосовно розвитку курортно-рекреаційних територій;

– розробити методичний інструментарій для розрахунку рентних платежів від використання курортно-рекреаційних територій;

– обґрунтувати пропозиції щодо реформування міжбюджетних відносин та напрямки розвитку регіональних ініціатив щодо стимулювання і фінансового забезпечення раціонального природокористування та охорони курортно-рекреаційних територій.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процес екологізації фінансового механізму у сфері природокористування (на прикладі курортно-рекреаційних територій Львівської області).

Предметом дослідження є теоретико-методичні та науково-організаційні підходи щодо екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки і пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - вдосконалено та розроблено методичні та практичні підходи щодо екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій. Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань рекреаційного природокористування і охорони довкілля. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві в дисертації використані лише ті положення, які одержані автором особисто.

Методи дослідження. У роботі використовуються загальнонаукові методи економічних досліджень: системний підхід - при побудові алгоритму наукового дослідження; діалектичний - для вивчення сутності, принципів і чинників екологізації фінансових механізмів; порівняльний - для вивчення тенденцій і закономірностей стану розвитку та динаміки ефективності функціонування фінансового механізму у сфері природокористування; графічний - для наочного зображення динаміки фінансових показників, метод експертних оцінок і прогнозування - для визначення основних напрямів і шляхів удосконалення фінансового механізму в напрямі екологізації.

Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, дані статистичного управління у Львівській області. Використовуються вітчизняна монографічна література, періодичні наукові видання, прогнози й аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів.

Уперше:

– обґрунтовано сутність екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій як процесу імплементації екологічної компоненти в фінансово-економічну систему регулювання відносин у сфері природокористування з метою виявлення додаткових фінансових джерел та моделей їх раціонального застосування для збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій;

– розроблено методичні підходи щодо впровадження механізму рентного оподаткування, які полягають у розрахунку плати від використання курортно-рекреаційних територій і базуються на критеріях екологічної депресивності та ідеології рентної політики.

Удосконалено:

– підходи до реформування фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій в напрямі екологізації з позицій гармонізації екологічних і економічних відносин природокористування та балансу інтересів між природокористувачами і державними органами влади;

– організаційну модель екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій, що базується на рентних відносинах.

Дістали подальший розвиток:

– обґрунтування критеріїв пріоритетності рентної політики в загальній політиці еколого-економічного розвитку регіону та формування умов збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій із врахуванням сучасних тенденцій ринкових відносин;

– визначення специфічних особливостей фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій на сучасному етапі, де головною умовою є врахування факторів збереження оздоровчих властивостей цих територій;

– оцінка резервів залучення додаткових фінансових джерел та формування фінансових потоків на основі введення плати від використання курортно-рекреаційних територій для забезпечення їх збалансованого розвитку.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні положення і одержані практичні результати дослідження, що представлені у дисертації, можуть бути використані під час розробки та реалізації екологічної політики на курортно-рекреаційних територіях, при формуванні регіональних еколого-економічних програм розвитку. Встановлені закономірності, особливості розвитку, значущість сфери рекреаційного природокористування та виявлені диспропорції еколого-економічного розвитку на курортно-рекреаційних територіях можуть слугувати базою для розробки і обґрунтування напрямків розвитку курортно-рекреаційних територій.

Практична цінність роботи полягає в розробленні методики розрахунку плати від використання курортно-рекреаційних територій та інвестиційної моделі реалізації природоохоронних програм для забезпечення збалансованого розвитку.

Наукові дослідження в рамках дисертаційної роботи використовуються в процесі читання теоретичних курсів та проведення практичних занять з економіки природокористування і охорони довкілля, розроблених за проектом "Партнерство за демократію заради здоров'я нації" за підтримки Європейської комісії. Матеріали рекомендовані навчальним закладам для подальшого впровадження (Довідка № 004 від 28.01.2005 р.). Результати дисертаційної роботи також використовуються для читання теоретичних курсів та проведення практичних занять з дисципліни "Економіка природокористування", які читаються студентам на магістерському курсі університету за спеціальністю "Економіка довкілля і природних ресурсів" (Довідка № 05-243 від 30.12.2005 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Екологічні проблеми Чорного моря" (Одеса, 2004), "Партнерство за демократію заради здоров'я нації" (Херсон, 2004), "Спадщина та новації" (Донецьк, 2005), "Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища" (Львів, 2005).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 11 наукових працях у фахових виданнях, загальним обсягом 3,9 друк. арк., з яких 6 одноосібних публікацій, з обсягом 2,2 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг роботи становить 169 сторінок комп'ютерного тексту, який включає 17 таблиць та 26 рисунків. Список використаних літературних джерел із 175 найменувань викладено на 15 сторінках. В роботу включено 37 додатків. Повний обсяг роботи - 221 сторінка комп'ютерного тексту.

2. Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовані мета, задачі, конкретизовано об'єкт і предмет, методи дослідження, відображено наукову новизну, сформульовано теоретичне та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій" на базі системного підходу обґрунтовано концептуальні підходи щодо екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій.

З позицій сучасних уявлень про теорію системного підходу в роботі запропоновано й обґрунтовано структурно-логічну схему дослідження, яка наведена на рис. 1.

Узагальнення наукових підходів до визначення сутності екологізації фінансового механізму свідчить про те, що ця категорія потребує подальшого вивчення та вдосконалення. Відсутність єдності визначення обумовила необхідність проведення аналізу, що дало підставу для поглиблення сутності поняття "екологізація фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій". В роботі пропонується визначити цю дефініцію як імплементацію економіко-організаційних форм і методів, інструментів і важелів впливу з метою виявлення додаткових фінансових джерел для раціоналізації природокористування та екологічного оздоровлення курортно-рекреаційних територій в контексті їх збалансованого розвитку.



Рис. 1. Схема дослідження фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій у напрямі його екологізації

В ході дослідження було визнано, що сприятливі курортно-рекреаційні умови та наявність природних рекреаційних ресурсів, з однієї сторони, і обмеженість курортно-рекреаційної мережі та рівень забруднення довкілля з іншої, потребують пошуку інвестиційних шляхів збереження рекреаційного потенціалу та оздоровлення курортно-рекреаційних територій як в масштабі України, так і окремих її регіонів (рис. 2).

Рис. 2. Оцінка передумов та напрямків екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій

У роботі було доведено значимість екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій, яка має на меті залучення додаткових надходжень для фінансування природоохоронних програм.

Стан розвитку курортно-рекреаційних територій визначається регіональними умовами, станом природних рекреаційних ресурсів та якістю довкілля. Оцінка якості довкілля визначається рівнем антропогенного і техногенного навантаження та сумою фінансових інвестицій на екологічне оздоровлення курортно-рекреаційних територій. Зіставлення показників еколого-економічної оцінки стану довкілля є дослідницьким прийомом для визначення ступеня гостроти і напруженості екологічної ситуації на курортно-рекреаційних територіях.

Основними критеріями екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій визначені: рівень екологічної депресивності та рентна складова від використання курортно-рекреаційних територій.

Аналіз існуючих підходів стосовно збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій дає змогу запропонувати наступний методичний інструментарій розрахунку індексу екологічної депресивності курортно-рекреаційних територій:

, j= (1)

де: - індекс екологічної депресивності j-го регіону (за умови 0<1 - екологічна стабільність території);

- експертна (усереднена) оцінка еколого-економічного збитку внаслідок антропогенного та техногенного навантаження на курортно-рекреаційні території, грн../км²;

- обсяг екологоорієнтованих інвестицій в межах j-ої курортно-рекреаційної території, грн/км².

Для подолання депресивних тенденцій розвитку курортно-рекреаційних територій пропонуються наступні заходи:

– створення організаційно-економічних передумов, які слугуватимуть каталізатором процесів екологічного оздоровлення курортно-рекреаційних територій через розвиток місцевих фінансів;

– акумулювання певної суми інвестицій та цільове їх спрямування на охорону довкілля курортно-рекреаційних територій для забезпечення збалансованого розвитку.

До основних завдань при формуванні ринкових відносин у сфері рекреаційного природокористування належать: підвищення продуктивності та інвестиційної привабливості курортно-рекреаційних територій, забезпечення їх раціонального використання, збереження природних умов і рекреаційних ресурсів, охорона довкілля. Виконання цих завдань забезпечується через інвестиційну модель екологізації фінансового механізму, зокрема розвиток місцевих фінансів внаслідок запровадження ефективної системи платності від використання курортно-рекреаційних територій. Рентні надходження від використання курортно-рекреаційних територій є одним із важливих інструментів фінансового забезпечення збалансованого розвитку.

У другому розділі "Дослідження прикладних аспектів екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій (на прикладі Львівської області)" було визначено існуючі тенденції розвитку, дана оцінка стану довкілля на курортно-рекреаційних територіях, вказано напрями реформування фінансового механізму на регіональному рівні. При цьому доведено, що стан довкілля курортно-рекреаційних територій Львівської області є достатньо напруженим і слугує лімітуючим фактором використання наявного рекреаційного потенціалу. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку курортно-рекреаційних територій свідчить про зниження їх оздоровчої функції, де однією з причин такого становища є низька якість довкілля внаслідок техногенного і антропогенного навантаження (табл. 1).

Так, в м. Трускавець, який знаходиться на першому місці за кількістю курортно-рекреаційних закладів Львівщини (36 закладів із 133 - загальної кількості по області), викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення становлять 25 тонн в розрахунку на 1 кмІ, що у 5,7 разів більше за середній показник по Львівській області. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря автотранспортом по курортній зоні м. Трускавця перевищують середні показники у 49,3 рази, а по курортній зоні смт. Брюховичі - у 55,7 разів. Істотним чинником негативного впливу на стан довкілля курортно-рекреаційних територій є розміщення токсичних відходів, яких на початок 2004 р. у Львівській області було накопичено в обсязі більше ніж 81 млн. тонн, з них 52 % токсичних відходів припадають на Яворівський район. На деяких курортно-рекреаційних територіях Львівської області досить високий рівень навантаження рекреантів на територію, який значно коливається в розрахунку на 1 км² від 137-и до 21-ї тисячі рекреантів.

Виходячи з мети даного дослідження важливим питанням є розробка та реалізація ефективної екологічної політики в сфері рекреаційного природокористування, де визначальною домінантою повинна стати ідеологія рентного оподаткування, метою якої є залучення додаткових фінансових джерел для забезпечення збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій.

Таблиця 1. Порівняльна еколого-економічна оцінка навантаження на курортно-рекреаційних територіях Львівської області

Курортно- рекреаційні території	Площа, кмІ	К-сть рекреантів, осіб/ км2	Викиди в атмосферне повітря, тонн/км2	Наявність токсичних відходів, тонн/км2	Інвестиції на охорону НПС, грн/км2
			автотрансп.	стац. джер.
Городоцький район смт. Л. Великий	5,09	478	1,8	2,2	-	1408
Дрогобицький район с. Модричі, с. Опака	63,43	184	0,7	1,0	-	249
Сколівський район
м. Сколе, смт. Славськ смт. В. Синьовидне с. Корчин, с. Гребенів	17,96	283	0,6	0,1	-	169
Яворівський район
смт. Немирів, с. Шкло смт. Івано-Франкове	8,37	502	1,7	0,9	27188,5	-
м. Львів смт. Брюховичі	11,20	442	211,7	20,5	2431,6	44614
м. Борислав смт. Східниця	7,35	284	63,2	13,2	2,6	-
Стрийський район с. Лисовичі	2,22	774	2,5	10,6	0,4	501
м. Моршин	2,0	21296	200,0	50,0	5,0	51500
м. Трускавець	7,74	21608	187,5	25,0	-	533130
Турківський район с. Розлуч	5,91	137	0,3	0,1	-	412
У середньому по області	3,8	4,4	3717,3	1168

До основних завдань державної політики у сфері рекреаційного природокористування можна віднести:

– створення єдиної системи управління курортно-рекреаційного комплексу України за міжнародними стандартами для вирішення проблем збалансованого розвитку;

– визначення чітких критеріїв і ефективних механізмів надання державної підтримки курортно-рекреаційним регіонам з високою потенційною економічною віддачею;

– запровадження комплексних правових, організаційних, економічних механізмів стимулювання ефективного використання та охорони довкілля курортно-рекреаційних територій, зокрема, вдосконалення податкової політики з посиленням ролі рентних платежів;

– створення економічних важелів регулювання рентних відносин на основі принципу збалансованого розвитку;

– переорієнтація фіскальних механізмів системи оподаткування на стимулюючі раціональне природокористування;

– упорядкування системи рентного оподаткування і трансформації механізму їх розподілу між бюджетами різного рівня;

– сприяння структурній перебудові економіки регіону з урахуванням особливостей розвитку курортно-рекреаційних територій та створення умов розвитку рентних відносин, як одного із факторів наповнення місцевих бюджетів;

– забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, більш самостійно та відповідально вирішувати питання формування екологічної інфраструктури курортно-рекреаційних територій.

Аналіз діючих фінансових інструментів у сфері природокористування виявив недосконалість чинної системи оподаткування, зокрема неузгодженість її із природоохоронним законодавством у питаннях платності і надання стимулюючих пільг. Існуюча система платежів за спеціальне використання природних ресурсів та за забруднення навколишнього природного середовища не запобігає забрудненню довкілля і не стимулює розвиток раціонального природокористування. Одним з важливих напрямків забезпечення збалансованого розвитку на курортно-рекреаційних територіях є поширення рентних відносин. В цьому напрямі передбачається підвищення ролі рентних платежів від використання курортно-рекреаційних територій, вдосконалення механізму їх використання, а також створення на цій основі додаткових фінансових джерел.

У третьому розділі "Напрями екологізації фінансових важелів розвитку курортно-рекреаційних територій" дано оцінку резервів залучення додаткових фінансових джерел в напрямі збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій. У процесі дослідження було доведено, що однією з необхідних умов реформування фінансових важелів розвитку курортно-рекреаційних територій є вдосконалення законодавчо-нормативної бази фінансового механізму в напрямі екологізації та розробка на її основі моделі інвестиційної політики.

Враховуючи уразливість курортно-рекреаційних територій та недосконалий законодавчо-нормативний механізм їх захисту, в роботі обґрунтовується необхідність та напрями вдосконалення законодавчих важелів в сфері рекреаційного природокористування. Так, на сьогодні ще остаточно не визначені методичні підходи до оцінки граничних навантажень на курортно-рекреаційні території. А ці прогалини,

у свою чергу, вимагають опрацювання низки проблемних питань стосовно оцінки якості довкілля та визначення рентної складової як елементу фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій.

Крім того, в роботі обґрунтовано доцільність розробки та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту "Про стимулювання розвитку курортно-рекреаційних територій", де ключовими моментами повинні стати:

– ідеологія екологізації фінансових важелів в стратегії збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій;

– запровадження рентних відносин та визначення рентної складової від використання курортно-рекреаційних територій для забезпечення збалансованого розвитку;

– розмежування прав та повноважень суб'єктів господарювання стосовно права володіння та користування природними ресурсами курортно-рекреаційних територій;

– визначення фінансових донорів курортно-рекреаційних територій та пріоритетних напрямів впровадження екологічних інвестицій.

Слід відмітити, що на сьогодні вже є спроби розробити науково-методичні підходи щодо визначення рентної складової у сфері природокористування, однак вони не носять завершений характер. У зв'язку з цим запропонована методика визначення рентної складової від використання курортно-рекреаційних територій, яка базується на синтезі сучасних наукових поглядів та теоретико-методичних підходів. Необхідними передумовами розрахунку рентної плати від використання курортно-рекреаційних територій повинні бути:

– достатній інформаційний моніторинг наслідків погіршення якості довкілля, причиною якого є понаднормативне навантаження на курортно-рекреаційні території;

– врахування коефіцієнтів зональності курортно-рекреаційних територій, які визначені на законодавчій основі;

– простота та обґрунтованість визначення розміру рентної складової як плати за погіршення якості довкілля на курортно-рекреаційних територіях.

У роботі обґрунтовується, що рентна плата від використання курортно-рекреаційних територій визначається через систему зональних коефіцієнтів та з урахуванням показників екологічної депресивності територій. Доведено, що ці показники повинні бути покладені в основу визначення рентної складової як плати за погіршення стану довкілля на курортно-рекреаційних територіях, яка ідентична платі за погіршення якості природних ресурсів в результаті їх володіння і користування, передбаченій статтею 45 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і яка на сьогодні існує лише декларативно. Відповідно, об'єктом оподаткування виступатиме чистий прибуток підприємств, установ, організацій, а суб'єктами оподаткування (платниками) будуть підприємства, установи, організації та громадяни, які погіршують стан довкілля на курортно-рекреаційних територіях, внаслідок володіння і користування ними.

Все це дає змогу сформулювати наступну формулу для розрахунку рентної плати від використання курортно-рекреаційних територій:

, (2)

де: Р - рентна плата від використання курортно-рекреаційних територій;

- додатковий прибуток, який виникає у природокористувачів внаслідок понаднормативного навантаження на курортно-рекреаційні території, грн../км²;

S - площа курортно-рекреаційних територій, км²;

- удорожчуючий коефіцієнт, який визначений згідно чинних законодавчо-нормативних актів для курортних територій.

Враховуючи вищезазначене, можна констатувати, що величина рентної складової від використання курортно-рекреаційних територій з урахуванням удорожчуючих коефіцієнтів по Львівській області може складати від 54 до 75 млн. грн. (табл. 2).

Оцінка концептуально-методичного базису сучасних механізмів регулювання в сфері рекреаційного природокористування дозволила запропонувати й обґрунтувати організаційно-економічну модель екологізації фінансового механізму, яка повинна формуватися на засадах комбінування джерел фінансування різних рівнів за умови їх раціонального розподілу та можливості гнучкого регулювання.

У цьому контексті необхідно:

– надати додаткові повноваження діючому органу, який здійснюватиме законодавче, технічне та фінансове забезпечення розвитку курортно-рекреаційних територій;

– забезпечити ефективну та стабільну систему екологічних рентних надходжень та їх адміністрування;

– запровадити науково-обґрунтовану та попередньо досліджену податкову базу з акцентом на рентне оподаткування.

Враховуючи, що всі фінансові відносини в рекреаційній сфері поділяються на взаємовідносини суб'єктів господарювання з державним бюджетом, суб'єктів господарювання з місцевими бюджетами, суб'єктів господарювання з рекреантами, місцевих бюджетів курортно-рекреаційних територій з державним бюджетом, в контексті зазначеного у роботі надано рекомендації щодо досягнення балансу інтересів між всіма елементами цієї моделі з метою підвищення оздоровчих функцій курортно-рекреаційних територій. Саме цей підхід повинен визначати структуру рентних надходжень до бюджетів всіх рівнів, де домінуюча їх частка повинна виділятись за цільовим призначенням на екологічне оздоровлення курортно-рекреаційних територій.

Таблиця 2. Оцінка рентної складової від використання курортно-рекреаційних територій Львівської області

№ з/п	Курортно-рекреаційні території	Площа, км2, S	Рентна складова, тис. грн.,	Рентна складова з урахуванням удорожчуючих коефіцієнтів тис. грн.,
				k1	k2
1	Городоцький район смт. Л. Великий	5,09	1272,5	2099,63	2926,75
2	Дрогобицький район с. Модричі, с. Опака	63,43	15857,5	26164,90	36472,25
3	Сколівський район
	м. Сколе, смт. Славсько смт. В. Синьовидне, с. Корчин, с. Гребенів	17,96	4490,0	7408,50	10327,00
4	Яворівський район
	смт. Немирів, смт. Шкло смт. Івано-Франкове	8,37	2092,5	3452,60	4812,75
5	м. Львів смт. Брюховичі	11,2	2800,0	4620,00	6440,00
6	м. Борислав смт. Східниця	7,35	1837,5	3031,90	4226,25
7	Стрийський район
	м. Моршин, с. Лисовичі	4,22	1055,0	1740,80	2426,5
8	м. Трускавець	7,74	1935,0	3192,75	4450,5
9	Турківський район с. Розлуч	5,91	1477,5	2437,90	3398,25
Всього:	54148,98	75480,25

Для розширення фінансової самостійності курортно-рекреаційних територій пропонується підвищити дієвість місцевих податків і зборів в формуванні прибуткової частини місцевих бюджетів за рахунок рентної плати від використання курортно-рекреаційних територій. Вибір оптимальної системи взаємовідносин місцевого і загальнодержавного бюджетів стосовно розподілу рентних надходжень через розвиток місцевих фінансів та створення організаційно-економічних передумов для їх реалізації слугуватиме каталізатором процесів нормалізації екологічного оздоровлення курортно-рекреаційних територій.

Висновки

Дослідження сутності та методичного інструментарію екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій визначили мету, задачі та зміст дисертаційної роботи. У дисертації наведено теоретичне узагальнення, обґрунтування та нове вирішення наукового завдання - поглиблення теоретико-методичних та організаційних основ екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій, наукове обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового механізму в еколого-орієнтованому напрямі.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено наступні висновки:

1. Україна володіє цінними курортно-рекреаційними територіями, які мають вагоме економічне, екологічне та соціальне значення, але незадовільний стан довкілля та рівень забруднення знижує рекреаційні властивості територій, позбавляє їх інвестиційної привабливості та можливості збалансованого розвитку. Проведене дослідження свідчить про тісну взаємозалежність між якістю довкілля та оцінкою резервів залучення додаткових фінансових джерел з метою забезпечення раціонального використання курортно-рекреаційних територій.

2. Причинами недостатнього розвитку сфери природокористування є недосконала законодавчо-нормативна база та відсутність дієвих фінансових важелів регулювання розвитку курортно-рекреаційних територій, що потребує поглиблення теоретико-прикладних підходів стосовно екологізації фінансового механізму рекреаційного природокористування. З позицій системного підходу визначена сутність поняття екологізації фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій та методика прикладних досліджень в цьому напрямі.

3. Відповідно до існуючих методичних підходів визначення екологічної депресивності в територіальному розрізі та отриманих результатів порівняльної еколого-економічної оцінки стану довкілля (на прикладі курортно-рекреаційних територій Львівської області) запропоновано підхід до розрахунку індексу екологічної депресивності, який визначає ступінь забруднення курортно-рекреаційних територій за рівнем антропогенного і техногенного навантаження та ступінь їх оздоровлення за сумою фінансових інвестицій.

4. Оцінка діючих фінансових інструментів у сфері рекреаційного природокористування дозволила запропонувати один із напрямів створення додаткових джерел фінансування - впровадження плати від використання курортно-рекреаційних територій, яка базується на рентному підході. В цьому контексті вказано шляхи формування рентних відносин у сфері рекреаційного природокористування і на їх основі визначені підходи щодо розрахунку рентної складової.

5. Базуючись на засадах збалансованого розвитку, запропоновано низку доповнень до законодавчо-нормативної бази стосовно регламентації та ефективного використання рентних надходжень від використання курортно-рекреаційних територій, реалізація яких підвищить їх інвестиційну привабливість та збільшить фінансові надходження до місцевих бюджетів. У роботі вказані стратегічні напрями формування рентної політики щодо розвитку курортно-рекреаційних територій із врахуванням сучасних тенденцій ринкових відносин.

6. У процесі дослідження запропонована інвестиційну модель реалізації природоохоронних програм на курортно-рекреаційних територіях, де ключову роль будуть відігравати механізми рентного оподаткування. Рентні надходження мають цільовий характер, оскільки направлені на забезпечення місцевих бюджетів влади додатковими фінансовими ресурсами, для збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій.

7. Доведено, що екологізація фінансового механізму розвитку курортно-рекреаційних територій повинна спиратись на комплексний підхід, який базується на засадах партнерства та комбінування джерел фінансування за умови гнучкого регулювання й можливості їх раціонального розподілу щодо рентної плати від використання курортно-рекреаційних територій між різними рівнями влади. Для підвищення дієвості моделі партнерства, з однієї сторони, необхідним є розширення прав та делегування повноважень місцевим органам влади, з іншої, отримання відповідних стимулюючих пільг природокористувачами, що призведе до покращення стану довкілля не лише на регіональному, а й національному рівнях.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Новосельська Л.І. Еколого-економічні та соціальні питання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів// Наук. вісник: зб. науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 158_162.

2. Новосельська Л.І. Аналіз економічних інструментів екологічного спрямування// Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 28. - С. 171_175.

3. Новосельська Л.І. Процеси антропогенного впливу на навколишнє середовище// Наук. вісник: зб. науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.1. - С. 219_222.

4. Новосельська Л.І. Проблеми та перспективи еколого-економічного розвитку рекреаційних територій Причорномор'я (на прикладі курорту Сергіївка)// Наук. вісник: Зб. науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.2. - С. 209_213.

5. Новосельська Л.І. Аналіз чинного природоохоронного законодавства з виявлення заходів податкового стимулювання// Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 29. - С. 289_291.

6. Новосельська Л.І. Концептуальні засади реформування фінансового механізму в напрямі екологізації// Наук. вісник: Зб. науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.4. - С. 225_230.

7. Галушкіна Т.П., Новосельська Л.І., Сударкін О.О. Механізми реформування територіальної екологічної політики (на прикладі курортно-рекреаційних територій)// Экономические инновации. - Одесса: ИПРЭЭИ, 2005, вип. 22 С. 196_203. Особистий внесок здобувача: запропоновано напрямки стимулювання розвитку курортно-рекреаційних територій на основі запровадження додаткових фінансових джерел.

8. Галушкіна Т.П., Новосельська Л.І. Аналіз сучасного стану та передумов екологізації курортно-рекреаційних територій України// Матеріали міжнародної конференції "Екологічні проблеми Чорного моря". Одеса. - 2004. - С. 99_103.

9. Новосельская Л.И., Качаровская Л.Н., Мартиенко А.И., Садченко Е.В. Качество окружающей среды как критерий здоровья нации// Сб.: Окружающая среда и здоровье: эколого-социальные аспекты. Проект "Партнерство за демократию во имя здоровья нации". Херсон. - 2004. - С. 31_32.

10. Галушкіна Т.П., Качаровська Л.М., Новосельська Л.І. Гармонізація еколого-економічних відносин як передумова інноваційної моделі стратегічного розвитку України// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Спадщина та новації" присвячена пам'яті М.І. Туган-Барановського. Донецьк. - 2005. - С. 93_96.

11. Галушкіна Т.П., Новосельська Л.І. Розвиток рентних відносин в курортно-рекреаційній сфері// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища". - Львів. - 2005. - С. 34_35.

Размещено на Allbest.ru