Незважаючи на спад виробництва, що призвів до деякого зменшення стічних промислових вод, водні об'єкти України забруднені переважно сполуками азоту, нафтопродуктами, важкими металами, а в місцях водозаборів концентрація пріоритетних шкідливих речовин наближається до граничних величин, а в окремих випадках - їх перевищувала. Останнім часом зростає небезпека масових технологічних та екологічних аварій, виходу із ладу життєзабезпечуючих водогосподарських систем, очисних споруд. Водночас, розвиток водозабезпечуючих і водоохоронних систем здійснюється за старими технологіями, що приводить до різкого зростання відбору води та її забруднення. По суті в Україні нині порушено формування водного стоку, що зумовило зниження якості водних ресурсів. Вкрай загрозливе екологічне становище склалось майже в усіх річкових басейнах України, і особливо в басейні Дніпра - основного джерела водозабезпечення країни. [20] Зростання міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших чинників все більше ускладнюють проблеми забезпечення водою. Загальна тенденція щодо погіршення ситуації з питною водою спонукає людство приділяти дедалі більшу увагу водоочисним технологіям. Проте цей процес неможливо розглядати як панацею, оскільки збільшення забруднюючих речовин, ускладнення їх хімічних сполук призводить до подорожчання водоочисних технологій [18].

Поверхневі води дуже забруднені. Головні забруднювачі - отрутохімікати, нафтопродукти, солі важких металів, феноли, біогенні речовини. Структура зв'язку джерел забруднення поверхневих вод з господарською діяльністю в останні 10-12 років має такий вигляд: 60-65 % - промисловість, 16-20 % - сільське господарство, 18-20 % - комунальне господарство, ~1 % - різні розсіян джерела забруднення. Стійкому забрудненню поверхневих водних ресурсів сприяє низька лісистість, високий рівень розораності ландшафтних систем водозборів малих і великих річок. При середній розораності території України 70 % показники щодо водозборів окремих річок коливаються від 58 % до 78 %, а рівень їхньої сільськогосподарської освоєності сягає 72-84 % і більше. [24]

У структурі сучасного процесу забруднення підземних вод на території України виділяють два рівні: - майже суцільне забруднення ґрунтових вод (перший від денної поверхні водоносний горизонт) залишками мінеральних добрив, пестицидів, важких металів, нафтопродуктів тощо; - локальне забруднення перших напірних і глибших горизонтів зони активного водообміну внаслідок прискореної міграції забруднень під впливом експлуатації водозаборів, шахт тощо

Кризовий стан водокористування, катастрофічний екологічний стан водних ресурсів посилюється наявністю в Україні надзвичайно високо водоємних виробництв, а також водоємних технологій, які потребують води 2-6 разів більше, ніж технології розвинених країн Європи і Америки [14].

Всі водні джерела країни відчувають сильне антропогенне навантаження. У поверхневі водоймища України скидаються десятки тисяч тонн забруднюючих речовин.

Забруднені речовини можуть буди розділені на кілька різних класів.

1. Перший клас - це нафто продукти: нафта, паливо, мастильні речовини. Багато видів нафтопродуктів отруйні для тварин. Пролита нафта пошкоджує пір'я птахів і хутро, часто це призводить до смерті.

2. Другий клас-це пестициди і гербіциди. Це хімічні речовини, які використовують для знищення шкідливих тварин і рослин. Якщо вони потрапляють в струмки, озера то можуть бути дуже небезпечними. Хімікати можуть залишатися небезпечними протягом довгого часу.

3. Третій клас-це добрива й інші речовини, які використовуються для поліпшення росту рослин на фермах і в садах

4. Четвертий клас-інфекційні організми та патогенні організми. Вони потрапляють у воду через стічні води, канали відводу стічних вод з ферм, тощо…

5. П'ятий клас-теплове забруднення. Вода,що забирають з рік, озер, морів для потреб підприємств, часто повертається до джерел теплішою, ніж її було забрано. Навіть мала температурна зміна води може викликати серйозні наслідки в майбутньому.

Джерелами забруднення водних об'єктів являються-місця звалищ промислових відходів та побутові звалища, вигрібні ями, автомобільні магістралі та залізна дорога, атмосферні опади [3].

Четверта частина очисних споруд водопровідної мережі, кожна п'ята насосна станція та половина насосних агрегатів відпрацювали нормативний строк експлуатації. Норми водоспоживання перевищують аналогічні показники розвинутих країн майже у 3 рази і становлять понад 300 літрів на одну особу за добу. ТАКОЖ Причинами низької якості води являються неефективність роботи очисних споруд каналізації, побудованих за застарілими нормами, які потребують ремонту чи реконструкції, введення в експлуатацію водопроводів централізованого водопостачання без відповідного забезпечення системами каналізації та очисними спорудами (ВІННИЦЯ)

Отже, до рівня екологічної катастрофи України призвело багато чинників, головними з яких є:

· високий рівень концентрації промислових об'єктів;

· відсутність чи недостатня потужність очисних споруд;

· недосконалість технологій очищення і погана експлуатація наявних очисних споруд надзвичайно;

· перевищення верхньої екологічної межі зарегулювання річкового стоку;

· низький (часто антиекологічний) рівень техніки і технологій, які використовують під час обробітку землі та виробництва сільськогосподарської продукції;

· недодержання науково обґрунтованих систем землеробства;

· зневажання природоохоронними, меліоративними, протиерозійними, середовище формуючими правилами і способами;

· відсутність правових і економічних механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та водоохоронних (і взагалі природоохоронних) систем;

· недостатність екологічних знань і низька екологічна освіченість населення країни;

· радіаційне забруднення навколишнього природного середовища внаслідок Чорнобильської катастрофи і пов'язаних з атомною енергетикою виробництв (видобуток уранової руди, її збагачення, відходи збагачення тощо).

УРСР відчула на собі два "миротворчих" атомних вибуха: Однин з них відбувся в 1972 році. У Красноградському районі Харьківської області було проведено підрив ядерного заряду потужністю в декілька кілотон. А другий, з метою гасіння газового факела і в 1979 р. на шахті "Юнком" поблизу Юнокоммунаровська. Ці події суттєво вплинули не тільки на стан гідросфери Красноградського району, а й взагалі всього живого [27].

На стан водних об'єктів Красноградського району впливає велика кількість чинників. Одним із них є автотранспорт. Автотранспорт завжди був одним із найзначніших забруднювачів атмосферного повітря (яка являється транспортом забруднення і водних об'єктів також) Територією нашого району проходить траса Москва - Симферополь, якою щодня пересувається тисячі машин.

Також одним із небезпечніших джерел забруднення поверхні землі, водних ресурсів і атмосфери являються побутові відходи (джерело інфекційних захворювань людини) та хімічні речовини.

Прибережно-водна флора. Її екологічне значення двояке. З одної сторони, вона здійснює важливе фізико-хімічний вплив на водне середовище, виконуючи фільтраційну роль у водоймі. Ці рослини вбирають і накопичують шкідливі елементи, які потрапляють в воду, а також збагачення фауни. Разом з цим після відмирання і розкладу, водні рослини можуть повторно забруднювати водойми органічними речовинами [7]. Для Красноградського району це також характерно.

Нафто-і газопереробні організації.

Отже в нашому районі налічується велика кількість чинників, які негативно впливають на стан усіх водних об'єктів Красноградщини. Якщо проблему залишити невирішеною дуже скоро ситуація катастрофічно погіршиться.

Розділ 4. Визначення токсичності джерел Красноградського району