Біологічні основи захисту листяних порід від адвентивних молей-мінерів у зелених насадженнях Харківщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біологічні основи захисту листяних порід від адвентивних молей-мінерів у зелених насадженнях Харківщини

листяний зелений насадження

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зелені насадження відновлюють запаси кисню в атмосфері, уловлюють механічні та хімічні викиди промисловості і транспорту (Григорюк та ін., 2005; Гончаренко, 2009; Белов, 2011). Значна частина таких насаджень мають декоративне значення, а також приваблюють комах-запилювачів, у тому числі ентомофагів (Еремеева, 2008). Водночас в умовах високого техногенного навантаження населених пунктів дерева ослаблені та сприйнятливіші до дії шкідливих комах і збудників хвороб (Антюхова, Мешкова, 2011). Останнім часом у зелених насадженнях Харківщини поширилися адвентивні молі-мінери з родини Gracillariidae ряду лускокрилих (Lepidoptera), які мають особливості біології, сезонного розвитку та рівнів шкідливості у різних регіонах. Це на гіркокаштані кінському звичайному - каштановий мінер (Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986), на білій акації - акацієві мінери (Parectopa robiniella Clemens, 1863 і Phyllonorycter robiniella Clemens, 1859), на липі - японська липова міль-строкатка, або липовий мінер (Phyllonorycter issikii Kumata, 1963). Вивчення особливостей поширення й розвитку молей-мінерів, тенденцій динаміки популяцій і рівнів шкідливості у різних насадженнях дає змогу вдосконалити методи обліку, нагляду, прогнозування та контролювання з мінімальним негативним впливом на навколишнє середовище.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у межах державних науково-дослідних тем лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького за замовленням Державного комітету лісового господарства України (з 2010 р. - Державного агентства лісових ресурсів України), зокрема розділу "Прогнозування поширення осередків шкідливих комах із урахуванням глобальних змін клімату" теми № 19 "Дослідити вплив лісогосподарської діяльності на поширення осередків стовбурових шкідників лісу" (2005 - 2009 рр., № ДР 0105U002986) і розділу "Дослідження ролі комах у лісових екосистемах в умовах зміни клімату (зміни умов живлення, термінів сезонного розвитку, виживання, поширення та шкідливості)" теми № 21 "Визначити якісні та кількісні показники впливу шкідливих комах на стан крон, приріст і відпад дерев сосни і дуба в деревостанах рівнинної частини України та гірського Криму" (2010 - 2012 рр., ДР 0110U001924), де здобувач була виконавцем.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було обґрунтування методів нагляду, обліку, прогнозування та захисту листяних порід від адвентивних молей-мінерів в умовах Харківщини на основі вивчення їх біології, сезонного розвитку та шкідливості.

Завдання дослідження:

- уточнити особливості біології та сезонного розвитку каштанового, липового та акацієвих мінерів;

- визначити оптимальні терміни проведення обліків і захисних заходів стосовно каштанового, липового та акацієвих мінерів;

- виявити особливості просторово-часової динаміки щільності популяцій каштанового, липового та акацієвих мінерів і заселеності ними дерев на різних ділянках і в межах крон;

- оцінити зв'язки між щільністю популяцій каштанового, липового та акацієвих мінерів і заселеністю листя й рівнем його пошкодження;

- оцінити можливості заселення й успішного завершення розвитку молей-мінерів на інших породах тих самих родів;

- кількісно оцінити вплив пошкодження дерев каштановим мінером на радіальний приріст деревини та генеративні органи гіркокаштана звичайного;

- обґрунтувати заходи захисту зелених насаджень від молей-мінерів.

Об'єкт дослідження - поширення й розвиток адвентивних молей-мінерів зелених насаджень Харківщини.

Предмет дослідження - біологічні особливості каштанового, липового та акацієвих мінерів, їх сезонний розвиток, динаміка популяцій, заходи захисту.

Методи дослідження. Польові дослідження проведено за загальноприйнятими ентомологічними та лісівничими методами. Під час маршрутних обстежень і на постійних пробних площах визначали щільність популяцій молей-мінерів, заселеність листя, терміни розвитку і рівень шкідливості. Камеральні дослідження полягали у визначенні щільності й структури популяцій комах-мінерів, видового складу їх ентомофагів. Результати досліджень проаналізовано методами математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено для Харківщини особливості біології, сезонного розвитку, просторово-часової динаміки популяцій каштанового мінера, уперше в Україні - липового та акацієвих мінерів і заселеності ними дерев гіркокаштана кінського, липи та білої акації відповідно. Уперше в Україні кількісно оцінено зв'язки між щільністю популяцій цих комах і заселеністю листя й рівнем його пошкодження. Уперше в Україні оцінено можливості заселення й успішного завершення розвитку молей-мінерів на інших породах та кількісно оцінено вплив пошкодження дерев каштановим мінером на радіальний приріст деревини та генеративні органи гіркокаштана звичайного. Уперше в регіоні виявлено 14 видів паразитоїдів родини Eulophidae - на каштановому мінері - 5, липовому - 9, білоакацієвому - 6 та визначено індекс подібності Жакара відповідних комплексів паразитоїдів. Оцінено технічну та економічну ефективність одно- та дворазового обприскування гіркокаштана інсектицидами з додаванням ад'ювантів.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Дисертаційна робота є завершеною науковою роботою, яку виконували протягом 2008 - 2011 рр. Наукові положення, що містяться в дисертаційній роботі, обґрунтовані й випливають із проведених досліджень.

Під час написання дисертаційної роботи використано значну кількість літературних джерел, великий обсяг статистичної інформації. Достовірність одержаних результатів забезпечує застосування таких методів дослідження, як: абстрактно-логічний; групування; порівняння; графічний; монографічний; кореляційно-регресійний та ін. Аналіз даних дисертаційного дослідження виконано із застосуванням комп'ютерних технологій і пакетів прикладних програм.

Обґрунтованість і достовірність одержаних результатів дослідження забезпечено та підтверджено:

- апробацією результатів досліджень на міжнародних науково-практичних конференціях;

- упровадженням результатів досліджень у виробничий процес;

- публікацією результатів досліджень у фахових виданнях.

Практичне значення одержаних результатів. Для умов Харківської області розроблені фенологічні календарі каштанового, липового та акацієвих мінерів, визначено оптимальні терміни проведення моніторингу, обліків щільності популяцій і захисних заходів. Уточнено методи обліку й нагляду за цими комахами з урахуванням особливостей їх просторового розподілу. Виявлено види родів Aesculus, Tilia та Robinia, порівняно стійкі до заселення каштановим, липовим і акацієвими мінерами. Розраховано таблиці для прогнозування щільності популяцій каштанового, липового та акацієвих мінерів за рівнем заселеності і часткою пошкодженої площі за рівнем щільності мін. Запропоновано заходи щодо зменшення шкоди від молей-мінерів у зелених насадженнях міст і розсадниках. Найбільший економічний ефект одержано у варіантах використання препарату Актара 25 WG, в.г. з додаванням АгроПАВ - при одноразовому обприскуванні однорічних сіянців гіркокаштана 83,58 грн, дерев діаметром до 25 см - 144,03 грн, діаметром понад 50 см - 550,30 грн, а при дворазовому - 83,17 грн, 138,06 грн та 540,59 грн відповідно.

Рекомендації щодо методики обліку молей-мінерів і захисту листяних порід упроваджені у Данилівському дослідному держлісгоспі УкрНДІЛГА (акт впровадження № 243/03 від 30.07.2012 р.), дендропарку та Парку ветеранів ХНАУ (акт впровадження від 07.08.2012 р.), результати досліджень використовують у навчальному процесі кафедри зоології та ентомології Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва при викладанні курсів "Лісова ентомологія" та "Шкідники лісових і декоративних насаджень" (довідка № 1109 від 9.08.2012 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму досліджень, проведенні аналітичного огляду літератури, постановці завдань, обґрунтуванні теоретичних положень, організації та виконанні польових і лабораторних робіт, математико-статистичному аналізу отриманих даних, узагальненні результатів, їх виробничій перевірці, формулюванні висновків і рекомендацій, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації й результати досліджень доповідали на 10 міжнародних конференціях і з'їздах, у тому числі Міжнародній науково-практичній конференції "Живые объекты в условиях антропогенного пресса" (15 - 18 вересня 2008 р., Бєлгород); Міжвузівській науковій конференції, присвяченій 165-річчю Уманського ДАУ "Екологія - шляхи гармонізації відносин природи та суспільства" (23 - 24 квітня 2009 р., Умань); Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 175- річчю заснування кафедри зоології Київського університету "Зоологічна наука у сучасному суспільстві" (15 - 18 вересня 2009 р., Канів); XI Міжнародній науково-практичній екологічній конференції "Видовые популяции и сообщества в антропогенно трансформированных ландшафтах: состояние и методы его диагностики" (20 - 25 вересня 2010 р., Бєлгород); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (4 - 5 жовтня 2010 р., Харків); Ентомологічній науковій конференції, присвяченій 60-й річниці Українського ентомологічного товариства "Сучасні проблеми ентомології" (12 - 15 жовтня 2010 р., Умань); Науковій конференції, присвяченій 80-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА (12 - 14 жовтня 2010 р., Харків); підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів і здобувачів ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (11 - 14 січня 2011 р. і 10 - 13 січня 2012 р., Харків); ІI Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Фундаментальні та прикладні дослідження в біології" (19 - 22 вересня 2011 р., Донецьк).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, а саме: 6 статей у наукових фахових виданнях і 10 матеріалів доповідей на конференціях різного рівня.

Стан досліджень комах-мінерів листяних порід зелених насаджень

Розглянуто особливості біології, поширення, розвитку та господарське значення молей-мінерів зелених насаджень. Останнім часом найбільш поширеними у зелених насадженнях є адвентивні молі-мінери з ряду лускокрилих (Lepidoptera) родини Gracillariidae: на гіркокаштані кінському - каштановий мінер Cameraria ohridella Deschka & Dimic; на акації білій - акацієві мінери Parectopa robiniella Clemens і Phyllonorycter robiniella Clemens; на липі - липова міль-строкатка Phyllonorycter issikii Kumata. Зазначені молі-мінери завдають великої шкоди насадженням, що виявляється у втраті декоративності, зменшенні фотосинтезувальної поверхні та ослабленні дерев. На Харківщині ці види поширилися лише декілька років тому, а досліджень особливостей їх поширення й розвитку досі не проведено. Незважаючи на багатий видовий склад ентомофагів, вони не мають великого значення у зниженні чисельності популяцій адвентивних молей-мінерів. Серед заходів з обмеження чисельності мінерів у міських умовах варті уваги використання стійких форм та гібридів, згрібання та компостування опалого листя, використання феромонних пасток, обприскування крон і ін'єкція інсектицидів у стовбури дерев.

Мінливість кількості генерацій молей-мінерів залежно від регіону і погодних умов року свідчить про необхідність вивчення особливостей біології, поширення та сезонного розвитку цих видів в умовах Харківщини для розробки методів моніторингу, прогнозування та контролювання цих шкідників.

Умови та методика досліджень

Дослідження проведено у парках і вуличних посадках м. Харкова (50?00' пн.ш., 36?15' сх.д.), зокрема парку ім. Т. Шевченка (50?00' пн.ш., 36?14' сх.д.), ім. М. Горького (50?01' пн.ш., 36?14' сх.д.), Ботанічному саді ХНУ ім. В. Н. Каразіна (50?01' пн.ш., 36?13' сх.д.), на Павловому полі (Дзержинський район) (50?02' пн.ш., 36?13' сх.д.), Лісопарку (50?03' пн.ш., 36?15' сх.д.) та в Харківській області, зокрема - у Парку ветеранів й дендропарку ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (49?53' пн.ш., 36?27' сх.д.), Данилівському ДДЛГ УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького (50?09' пн.ш., 36?31' сх.д.), с. Берека Первомайського району Харкіської області (49?28' пн.ш., 36?12' сх.д.). Для характеристики температурних умов розвитку молей-мінерів і кормових порід використовували дані метеостанції Харків.

Поширення та біологічні особливості мінерів досліджували на гіркокаштані звичайному, липі дрібнолистій і білій акації. Окремо вивчали сприйнятливість до заселення мінерами інших представників цих родів дерев. Насадження обстежували за загальноприйнятими методами (Методы мониторинга, 2004; Мєшкова, 2006). Дати настання фенологічних явищ досліджуваних деревних порід реєстрували шляхом спостережень двічі на тиждень за методикою М. П. Сахарова (1961). Раз на тиждень від початку розвитку листя до його опадання (травень-вересень) на кожному обліковому пункті зривали по 100 листків досліджуваних порід, вибраних рандомізовано з різних частин крон, і вміщували в окремі пакети з ярликами. Обсяги вибірки дерев і листків визначали за результатами попереднього статистичного аналізу (Мєшкова, 2006). Під час камеральної обробки матеріалу визначали кількість мін, гусениць, лялечок та екзувіїв мінерів на кожному листку. Загалом обліковано і проаналізовано (вигодувано, визначено, підраховано плодючість тощо) близько 120 000 особин комах.

Молей-мінерів визначено за допомогою старшого наукового співробітника Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна Ю. О. Гуглі, ентомофагів - завідувача відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, доктора біол. наук О. В. Гумовського. Окремі види родів Aesculus, Tilia та Robinia визначено за допомогою завідувача відділу дендрології В. І. Шатровської (Ботанічний сад ХНУ ім. В. Н. Каразіна) та Т. В. Орловської (УкрНДІЛГА). Вплив пошкодження крон каштановим мінером на приріст деревини вивчали дендрохронологічними методами за допомогою канд. с.-г. наук, старшого наукового співробітника І. М. Коваль (УкрНДІЛГА).

Ефективність інсектицидів оцінювали у 2010 і 2011 рр. у парку ім. М. Горького та у Парку ветеранів і дендропарку ХНАУ, у 2012 році - у Парку ветеранів і дендропарку ХНАУ. Обприскування стовбура і крон дерев гіркокаштана проводили пневматичним обприскувачем ОП-202 "Туман".

Технічну ефективність застосування інсектицидів розраховували за зниженням щільності популяції на оброблених ділянках порівняно з контролем (Методи випробування і застосування пестицидів, 2001). Статистичний аналіз даних, кореляційний і дисперсійний аналіз (Атраментова, Утевская, 2008; Ивантер, Коросов, 2011) виконували засобами програм MS Excel.

Біологічні особливості і сезонний розвиток молей-мінерів

Каштановий мінер у регіоні досліджень розвивається у трьох поколіннях. Більшість лялечок ІІІ покоління залишаються у діапаузі до весни, зрідка на листі, яке відросло восени, починає й не завершує розвитку IV покоління. Початок вильоту метеликів каштанового мінера з місць зимівлі збігається з повним вкриттям листям дерев гіркокаштана та початком їх цвітіння (кінець квітня - початок травня). Пошкоджене каштановим мінером листя опадає передчасно у другій-третій декадах липня, супроводжується появою нового листя та осіннього цвітіння (з 13 серпня 2009 р. та 20 - 27 вересня 2008 р.).

Тривалість розвитку гусениць залежно від температури становить 13,0 - 33,5 доби при сумі ефективних температур 179,9 - 253,1 ?С, лялечок - 11,0 - 15,3 доби при 103 - 190,8 ?С. Періоди між появою метеликів І і ІІ покоління тривали 51,5 доби, ІІ і ІІІ - 42,3 доби, між появою мін І і ІІ покоління - 45,3 доби, ІІ і ІІІ покоління - 42 доби, між появою лялечок І і ІІ покоління 36,3 доби, ІІ і ІІІ - 62,5 доби. Середня сума додатних температур на розвиток однієї генерації сягає 970,4 ?С, сума ефективних температур при порозі 10 ?С - 505,1 ?С. Зареєстровано перекривання термінів розвитку особин окремих віків вже на початку сезону, а у подальшому перекривання розвитку окремих поколінь каштанового мінера. Виявлено тенденцію до зменшення розмірів мін від І до ІІІ поколінь.

Липовий мінер розвивається у двох повних генераціях на рік та може мати третю неповну генерацію. Літ метеликів після зимівлі розпочинався у І декаді травня. Перші яйця виявлені у ІІ декаді травня, коли листя липи набуло максимального розміру. Перші міни на липі виявлено у ІІІ декаді травня. Масове лялькування гусениць І генерації відбувалося у ІІ - ІІІ декадах червня і збіглося з масовим цвітінням липи. Імаго І покоління виявляли з ІІ - ІІІ декад червня. Міни ІІ покоління масово з'являлися у ІІ декаді липня, лялечки - у ІІІ декаді липня. Імаго ІІ покоління у серпні відкладали яйця, з яких виходили гусениці ІІІ генерації, але у зв'язку з пожовтінням листя не завершували розвитку і гинули.

Білоакацієвий мінер розвивається у трьох поколіннях (табл. 1). Метелики з лялечок, що зимують, вилітають у період розвитку листя білої акації. Це явище у 2009 - 2011 рр. зареєстровано у І половині травня. Дати лялькування гусениць ІІІ покоління близькі до дат стійкого переходу температури повітря через 15 ?С і дат початку опадання листя білої акації (ІІ - ІІІ декади вересня). Листя з дерев, сильно заселених білоакацієвим мінером, опадає майже на місяць раніше. Поріг розвитку гусениць становить 10 ?С. Сума ефективних температур при порозі 10 °С для розвитку І чи ІІ покоління становить у середньому 462,2 °С. Тривалість розвитку гусениць ІІІ покоління і суми активних та ефективних при порозі 10 °С сум температур для їх розвитку є найбільшими. Міни білоакацієвої молі-строкатки виявляли на декілька тижнів пізніше, ніж білоакацієвого мінера. Гусениці білоакацієвого мінера лялькуються всередині мін, а білоакацієвої молі-строкатки - у коконах поза міною, зокрема на лісовій підстилці.

Таблиця 1. Фенологія білоакацієвого мінера Phyllonorycter robiniella

Просторово-часова динаміка популяцій молей-мінерів

Максимуми щільності популяції каштанового мінера зареєстровано з ІІІ декади травня до ІІ декади червня, І - ІІІ декадах липня і ІІ - ІІІ декадах серпня (рис. 1), а у 2009 і 2010 рр. були виявлені міни IV покоління, личинки в яких не завершили розвитку до кінця вегетаційного сезону й загинули.

Рис. 1. Сезонна динаміка щільності мін каштанового мінера (шт./листок)

Липовий мінер у роки наших досліджень мав переважно невисоку щільність популяції - лише у серпні 2008 р. вона наближувалася до 2 шт./листок. У сезонній динаміці щільності мін виділено два максимуми - у ІІ декаді червня та ІІ декаді серпня (рис. 2).

Рис. 2. Сезонна динаміка щільності мін липового мінера (шт./листок)

Білоакацієвий мінер розвивався у трьох поколіннях з максимумами у І - ІІ декадах червня, ІІІ декаді липня - І декаді серпня і ІІІ декаді серпня - І декаді вересня (рис. 3).

Рис. 3. Сезонна динаміка щільності мін білоакацієвого мінера (шт./листок)

У роки досліджень щільність мін каштанового мінера мала тенденції до збільшення (рис. 4), щільність мін липового мінера у 2009 р. зменшилася порівняно з 2008 р., а у подальші роки досліджень мала тенденцію до зростання, а щільність мін білоакацієвого мінера - тенденцію до зниження.

Найбільшу щільність мін каштанового мінера визначено в парку ім. М. Горького та Ботанічному саду ХНУ, липового мінера - у Данилівському ДДЛГ, білоакацієвого мінера - у Ботанічному саду ХНУ.

Рис. 4. Динаміка щільності мін каштанового мінера в різних насадженнях

Заселеність листя каштановим мінером досягала 100 % лише у 2011 р. Заселеність липовим мінером наближувалася до 50 % у Данилівському ДДЛГ і Лісопарку, а білоакацієвим мінером - у Ботанічному саду ХНУ і становила понад 40 % - у парку ім. М. Горького та вуличних посадках Павлового поля.

У результаті дослідження особливостей поширення молей-мінерів у кронах виявлено, що щільність мін зменшувалася від нижньої до верхньої частин крон (рис. 5).

Рис. 5. Щільність мін липового мінера у різних ярусах крон

Захист зелених насаджень від молей-мінерів

Визначено достовірні зв'язки між щільністю мін і заселеністю листя липовим і білоакацієвим мінерами, побудовано прогностичні таблиці. У зв'язку з високою щільністю популяції каштанового мінера такі залежності встановлені лише для І покоління та мають обмежене використання для моніторингу поширення каштанового мінера у насадженнях. Одержані дані дають змогу вдосконалити методику нагляду й обстеження насаджень, оскільки визначення заселеності листя мінерами менш трудомістке, ніж підрахунок кількості мін.

Шкідливість молей мінерів виявляється насамперед через пошкодження листя. Ми визначили параметри рівняння залежності частки пошкодженого листя від щільності мін і склали відповідні таблиці. Розраховано максимальні значення щільності мін каштанового, липового та білоакацієвого мінерів (183, 27 і 108 шт./листок), а також значення щільності, за якої рівень пошкодження крон перевищить 25 % (45 шт./листок для каштанового мінера, 7 шт./листок для липового мінера і 27 шт./листок для білоакацієвого мінера).

На прикладі каштанового мінера доведено, що його шкідливість виявляється також через зміни приросту й розвитку генеративних органів. Радіальний приріст деревини гіркокаштана в осередках каштанового мінера в Україні досі не вивчали. Ми довели, що він достовірно зменшився за п'ять років на 36 % порівняно з непошкодженими деревами (рис. 6, 7).

Рис. 6. Зіставлення динаміки радіального приросту гіркокаштана звичайного й температури повітря (Т) за окремі періоди року (контроль - непошкоджені дерева)

Не виявлено достовірних різниць за кількістю зав'язей плодів гіркокаштана у суцвітті, середньою кількістю плодів на 1 м² поверхні ґрунту, середньою кількістю насінин у плоді при різному рівні пошкодження листя каштановим мінером. Середня маса плода й оплодня, діаметр і маса насінин достовірно зменшувалися у міру збільшення пошкодження листя (рис. 8).

Рис. 7. Зіставлення динаміки радіального приросту гіркокаштана звичайного та кількості опадів (Р) за окремі періоди року (контроль - непошкоджені дерева)

Не виявлено достовірних різниць за кількістю зав'язей плодів гіркокаштана у суцвітті, середньою кількістю плодів на 1 м² поверхні ґрунту, середньою кількістю насінин у плоді при різному рівні пошкодження листя каштановим мінером. Середня маса плода й оплодня, діаметр і маса насінин достовірно зменшувалися у міру збільшення пошкодження листя (рис. 8).

Рис. 8. Залежність середньої маси насінин гіркокаштана від рівня пошкодження крон каштановим мінером

Серед заходів обмеження чисельності мінерів у зелених насадженнях дослідники з різних країн називають згрібання опалого листя, використання стійких порід, використання ентомофагів і застосування інсектицидів. Ми довели, що прибирання листя на окремих ділянках сприяло зниженню поширення каштанового та білоакацієвого мінерів у І поколінні, оскільки вони зимують на стадії лялечки.

У результаті оцінювання заселеності молями-мінерами різних порід було виявлено, що порівняно стійкими до каштанового мінера виявилися каштан м'ясо-червоний і голий (рис. 9), а стійким - каштан дрібноквітковий, порівняно стійкими до липового мінера - липи T. americana, T. tomentosa, T. europaea та T. sibirica, стійкими в роки наших досліджень - T. amurensis і T. japonica (табл. 2). Robinia pseudoacacia виявилася стійкішою до пошкодження білоакацієвим мінером, ніж Robinia viscosa.

Рис. 9. Динаміка щільності й життєздатності каштанового мінера на каштані голому (2010 і 2011 рр.)

На особинах каштанового мінера виявлено паразитоїдів родини Eulophidae - 5 родів і 5 видів, липового - 6 родів і 9 видів, білоакацієвого - 4 рода і 6 видів, разом - 14 видів. Підродина Entedoninae представлена чотирма родами (Achrysocharoides, Closterocerus, Chrysocharis і Pediobius) та п'ятьма видами (Achrysocharoides robiniae, Achrysocharoides sp., Closterocerus trifasciatus, Chrysocharis sp., Pediobius saulius), підродина Eulophinae - трьома родами (Sympiesis, Pnigalio та Elachertus sp.) та сімома видами (Sympiesis sp., Sympiesis sericeicornis, Sympiesis gordius, Pnigalio sp., Pnigalio mediterraneus, Pnigalio soemius, Elachertus sp.), підродина Tetrastichinae - двома родами (Minotetrastichus, Aprostocetus) та двома видами (Minotetrastichus frontalis, Aprostocetus sp.).

Таблиця 2 Максимальна заселеність різних видів роду Tilia липовим мінером

На всіх трьох видах мінерів виявлено Minotetrastichus frontalis. Індекс подібності Жакара комплексів паразитоїдів родини еулофід на липовому та білоакацієвому мінерах становить 36,4 %, на каштановому та липовому мінерах - 16,7 %, на каштановому та білоакацієвому - 10 %. Рівень паразитизму всіх досліджених видів мінерів був невисоким (максимум 3,3 %) в усі роки досліджень.

Дворазове застосування препаратів Бі-58 новий 40 % к. е., Дімілін 25 % з.п., Карате 050 СS мк. с., Конфідор-максі в. г., Матч 050 ЕС к. е. Актара 25 WG, в.г. забезпечувало захист листя гіркокаштана від каштанового мінера протягом сезону. Застосування жодного із цих препаратів лише у травні (за винятком Матчу 050 ЕС к. е.) не забезпечувало захисту листя. Найбільшу тривалість дії визначено для Діміліну 25 % з. п. та Матчу 050 ЕС к. е., ефективність яких через 35 діб після другого обприскування перевищувала 90 %. У варіантах застосування Діміліну, 25 % з. п. розвиток гусениць на обприснутих деревах уповільнювався. Найбільш ефективний захист сіянців гіркокаштана від каштанового мінера в усі роки досліджень забезпечувало застосування препаратів Дімілін 25 % з.п. (96,1 - 97 %), Матч 050 ЕС к. е. (83,6 - 90,3 %), Актара 25 WG, в.г. (81,1 - 86,7 %) та Конфідор-максі в. г. (80,4 - 87,1 %).

Додавання АгроПАВ і АгроПАВ Екстра до інсектицидів Дімілін 25 % з. п., Матч 050 ЕС к. е. і Актара 25 WG, в.г. забезпечило достовірне зниження рівня пошкодження листя, щільності популяції каштанового мінера та збільшення технічної ефективності (85,7 - 96,9 %).

Одноразове застосування препаратів для захисту сіянців гіркокаштана забезпечило економічний ефект 83,41 - 83,58 грн, а окупність заходів становила 142,4 - 201,8 разу, а дворазове - 82,82 - 83,17 грн та 71,2 - 100,9 разу відповідно. Економічний ефект захисту дерев гіркокаштана діаметром до 25 см становив при одноразовому обприскуванні 137,08 - 144,03 грн, окупність - 11,6 - 25,1 разу, при дворазовому - 124,16 - 138,06 грн та 5,8 - 12,6 разу відповідно. Економічний ефект захисту дерев гіркокаштана діаметром понад 50 см становив при одноразовому обприскуванні 529,44 - 550,30 грн, окупність - 18,3 - 57,7 разу, при дворазовому - 498,88 - 540,59 грн та 9,2 - 28,9 разу відповідно. В усіх випадках найбільший економічний ефект одержано при використанні препарату Актара 25 WG, в.г. з додаванням АгроПАВ.

Висновки

1. У дисертації наведено результати досліджень біології, сезонного розвитку та шкідливості молей-мінерів листя - каштанового мінера (Cameraria ohridella Deschka et Dimiж, 1986), липового мінера (Phyllonorycter issikii Kumata, 1963), білоакацієвого мінера (Phyllonorycter robiniella Clemens, 1859) та білоакацієвої молі-строкатки (Parectopa robiniella Clemens, 1863) у зелених насадженнях Харківщини; обґрунтовано методи нагляду, обліку, прогнозування та захисту листяних порід від комах-мінерів.

2. У регіоні досліджень каштановий мінер розвивається у трьох поколіннях, липовий мінер - у двох, білоакацієвий мінер і білоакацієва міль-строкатка - у трьох. Факультативну третю генерацію можуть мати липовий мінер, четверту - каштановий. Каштановий мінер, білоакацієвий мінер і білоакацієва міль-строкатка зимують на стадії лялечки, а липовий мінер - на стадії імаго.

3. Початок вильоту метеликів каштанового мінера з місць зимівлі збігається з феноіндикаторами - повним вкриттям листям дерев гіркокаштана та початком їх цвітіння (кінець квітня - початок травня). Тривалість розвитку гусениць залежно від температури становить 13,0 - 33,5 доби при сумі ефективних температур 179,9 - 253,1 ?С, лялечок - 11,0 - 15,3 доби при 103 - 190,8 ?С. Максимуми щільності мін каштанового мінера зареєстровано з ІІІ декади травня до ІІ декади червня, І - ІІІ декадах липня і ІІ - ІІІ декадах серпня.

4. Щільність мін популяції липового мінера наближувалася до 2 шт./листок. Літ метеликів після зимівлі розпочинався у І декаді травня, ІІ покоління - у ІІ - ІІІ декадах червня. Максимуми щільності мін зареєстровано у ІІ декаді червня та ІІ декаді серпня.

5. Метелики білоакацієвого мінера з лялечок, що зимують, вилітають у період розвитку листя білої акації (у ІІІ декаді травня). Дати лялькування гусениць ІІІ покоління близькі до дат стійкого переходу температури повітря через 15 ?С і дат початку опадання листя білої акації (ІІ - ІІІ декади вересня). Поріг розвитку гусениць становить 10 ?С, а сума ефективних температур при порозі 10 °С для розвитку одного покоління - 462,2 °С. Максимуми щільності мін зареєстровано у І - ІІ декадах червня, ІІІ декаді липня - І декаді серпня і ІІІ декаді серпня - І декаді вересня.

6. Міни білоакацієвої молі-строкатки виявляли на декілька тижнів пізніше, ніж білоакацієвого мінера. Гусениці білоакацієвого мінера лялькуються всередині мін, білоакацієвої молі-строкатки - у коконах поза міною, зокрема на лісовій підстилці.

7. Щільність мін каштанового та липового мінерів має тенденції до збільшення, білоакацієвого - до зниження. У 2011 р. максимальна заселеність листя каштановим мінером досягала 100 % у більшості насаджень, липовим мінером - 50 % у Данилівському ДДЛГ і Лісопарку, а білоакацієвим мінером - 40 % у Ботанічному саду ХНУ, у парку ім. М. Горького та вуличних посадках Павлового поля.

8. Щільність метеликів каштанового мінера є найвищою у нижній частині стовбурів. На ділянках з рівномірним освітленням дерев щільність мін липового мінера достовірно не залежала від експозиції гілок, але розвиток гусениць відбувався швидше на південній і східній сторонах дерева. Щільність мін липового мінера зменшувалася від нижньої до верхньої частин крон.

9. Радіальний приріст деревини гіркокаштана кінського в осередках масового розмноження каштанового мінера достовірно зменшився за п'ять років на 36 % порівняно з непошкодженими деревами. Середня маса плода і оплодня каштанів, діаметр і маса насінин достовірно (p < 0,05) зменшувалися у міру збільшення рівня пошкодження листя каштановим мінером.

10. Порівняно стійкими до каштанового мінера є каштани м'ясо-червоний і голий, стійким - каштан дрібноквітковий, порівняно стійкими до липового мінера - липи T. americana, T. tomentosa, T. europaea та T. sibirica, стійкими в роки наших досліджень - T. amurensis і T. japonica. Robinia pseudoacacia стійкіша до пошкодження білоакацієвим мінером, ніж R. viscosa.

11. Виявлено 14 видів паразитоїдів родини Eulophidae - на каштановому мінері - 5 видів 5 родів, липовому - 9 видів 6 родів, білоакацієвому - 6 видів 4 родів. На всіх трьох видах мінерів виявлено Minotetrastichus frontalis. Рівень паразитизму всіх досліджених видів мінерів був невисоким (максимум 3,3 %) в усі роки досліджень.

12. Прибирання листя на окремих ділянках сприяє зниженню поширення каштанового та білоакацієвого мінерів, які зимують на стадії лялечки, і не впливає на щільність популяції липового мінера, який зимує на стадії імаго.

13. Дворазове застосування препаратів Бі-58 новий 40 % к. е., Дімілін 25 % з.п., Карате 050 СS мк. с., Конфідор-максі в. г., Матч 050 ЕС к. е., Актара 25 WG, в.г. забезпечує захист листя гіркокаштана від каштанового мінера. Додавання АгроПАВ і АгроПАВ Екстра до інсектицидів Дімілін 25 % з. п., Матч 050 ЕС к. е. і Актара 25 WG, в.г. забезпечує збільшення технічної ефективності (85,7 - 96,9 %). Найбільш ефективний захист сіянців гіркокаштана в усі роки досліджень забезпечувало застосування препаратів Дімілін 25 % з.п. (96,1 - 97 %), Матч 050 ЕС к. е. (83,6 - 90,3 %), Актара 25 WG, в.г. (81,1 - 86,7 %) та Конфідор-максі в. г. (80,4 - 87,1 %).

14. Дворазове застосування препаратів для захисту сіянців гіркокаштана забезпечило економічний ефект 82,82 - 83,17 грн, окупність 71,2 - 100,9 разу. Економічний ефект захисту дерев діаметром до 25 см становив 124,16 - 138,06 грн, окупність 5,8 - 12,6 разу, діаметром понад 50 см - 498,88 - 540,59 грн (окупність 9,2 - 28,9 разу). Найбільший економічний ефект одержано у варіанті використання препарату Актара 25 WG, в.г. з додаванням АгроПАВ.

1. Проводити моніторинг появи метеликів каштанового мінера І покоління за феносигналами - повним розпусканням листя та початком цвітіння гіркокаштана кінського. Нагляд за появою мін І покоління липового мінера проводити після повного розпускання листя липи (друга декада травня), метеликів І покоління - після початку цвітіння липи (середина червня). Нагляд за появою метеликів білоакацієвого мінера проводити в період розвитку листя білої акації (І декада травня), визначати дати лялькування гусениць ІІІ покоління за датами стійкого переходу температури повітря через 15 ?С. Використовувати дані про суми ефективних температур для прогнозування дат появи окремих стадій мінерів.

2. Використовувати прогностичні таблиці для визначення щільності мін за рівнем заселення листя і рівня його пошкодження за щільністю мін. Максимальні значення середньої щільності мін каштанового, липового та білоакацієвого мінерів становлять 183, 27 і 108 шт./листок, а рівень пошкодження крон перевищить 25 % при 45 шт./листок для каштанового мінера, 7 шт./листок для липового мінера і 27 шт./листок для білоакацієвого мінера.

3. Для захисту дерев гіркокаштана застосовувати препарати Дімілін 25% з.п., Матч 050 ЕС к. е., Актара 25 WG, в.г. і Конфідор-максі в. г. двічі за сезон. Перше обприскування проводити після початку цвітіння гіркокаштана (кінець квітня - початок травня), а друге - у період масового льоту імаго каштанового мінера ІІ покоління (кінець червня - початок липня).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Мєшкова В. Л. Оптимізація обліку чисельності каштанового мінера Cameraria ohridella Deschka and Dimic, 1986 (Lepidoptera: Gracillariidae) /В. Л. Мєшкова, І. М. Мікуліна // Лісівництво і агролісомеліорація. - Х.: УкрНДІЛГА, 2008. - С. 182 - 186.

2. Мєшкова В. Л. Поширеність каштанового мінера (Cameraria ohridella Deschka and Dimic, 1986: Lepidoptera: Gracillariidae) у зелених насадженнях Харківщини / В. Л. Мєшкова, І. М. Мікуліна // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Сер. "Ентомологія та фітопатологія". - Х., 2009. - № 8. - С. 105 - 109.

3. Мікуліна І. М. Оцінка ефективності інсектициду Дімілін 25 % з. п. проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Deschka and Dimic, 1986: Lepidoptera: Gracillariidae) у зелених насадженнях Харківщини / І. М. Мікуліна, Ю. Є. Скрильник // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Сер. "Ентомологія та фітопатологія". - Х., 2010. - № 1. - С. 91 - 95.

4. Мікуліна І. М. Ефективність інсектицидів проти каштанового мінера (Cameraria ohridella Deschka and Dimic, 1986: Lepidoptera: Gracillariidae) при різних термінах обробки / І. М. Мікуліна // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Сер. "Ентомологія та фітопатологія". - Х., 2011. - № 9. - С. 122 - 127.

5. Мікуліна І. М. Сезонний розвиток липового мінера Phyllonorycter issikii Kumata, 1963 (Lepidoptera: Gracillariidae) у зелених насадженнях Харківщини / І. М. Мікуліна // Изв. Харьк. энтомол. о-ва. - 2011. - Т. XIX, вып. 1. - С. 57 - 61.

6. Мєшкова В. Л. Сезонний розвиток білоакацієвого мінера Phyllonorycter robiniella Clem. (Lepidoptera, Gracillariidae) у зелених насадженнях м. Харкова / В. Л. Мєшкова, І. М. Мікуліна // Лісівництво і агролісомеліорація. - Х.: УкрНДІЛГА, 2011. - Вип. 119. - С. 176 - 183.

7. Микулина И. Н. Насекомые - минеры зеленых насаждений г. Харькова / И. Н. Микулина // Живые объекты в условиях антропогенного пресса: Материалы Междунар. науч.-практ. экол. конф., 15-18 сент. 2008 г. - Белгород: ИПЦ "Политерра", 2008. - С. 131 - 132.

8. Мікуліна І. М. Каштановий мінер у зелених насадженнях міста Харкова / І. М. Мікуліна // Екологія - шляхи гармонізації відносин природи та суспільства: зб. тез, присвяч. 165-річчю Уман. держ. аграр. ун-ту, 23-24 квіт. 2009 р. - Умань, 2009. - С. 106 - 107.

9. Мікуліна І. М. Інвазійні комахи-мінери у зелених насадженнях м. Харкова / І. М. Мікуліна // Зоологічна наука у сучасному суспільстві: матеріали Всеукр. наук. конф., присвяч. 175-річчю заснування кафедри зоології, 15-18 вер. 2009 р. - К.: Фітосоціоцентр, 2009 - С. 307 - 312.

10. Мешкова В. Л. Особенности распространения липовой моли-пестрянки Phyllonorycter issikii Kumata (Lepidoptera, Gracillariidae) в зеленых насаждениях Харкова / В. Л. Мешкова, И. Н. Микулина // Видовые популяции и сообщества в антропогенно трансформированных ландшафтах: состояние и методы его диагностики: материалы XI Междунар. науч.-практ. экол. конф., 20-25 сентября 2010 г. - Белгород: ИПЦ "Политерра", 2010 - С. 172.

11. Мікуліна І. М. Оцінка ефективності інсектициду Дімілін 25% з.п. проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Deschka and Dimic, 1986: Lepidoptera: Gracillariidae) у зелених насадженнях Харківщини / І. М. Мікуліна, Ю. Є. Скрильник // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тез. Міжнар. наук. конф. студ., аспірантів і молодих учених, 4-5 жовт. 2010 р. - Х., 2010. - С. 96 - 98.

12. Мікуліна І. М. Комахи-мінери на Robinia pseudoacacia L. / І. М. Мікуліна // Сучасні проблеми ентомології: тез. ентомол. наук. конф., присвяч. 60-й річниці Укр. ентомол. т-ва., 12 - 15 жовт. 2010 р. - Умань, 2010. - С. 140 - 141.

13. Мікуліна І. М. Розподіл імаго каштанового мінера Cameraria ohridella Deschka and Dimic, 1986 (Lepidoptera, Gracillariidae) на стовбурах гіркокаштана конського / І. М. Мікуліна // Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи: матеріали наук. конф., присвяч. 80-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА, 12 - 14 жовт. 2010 р. - Х.: УкрНДІЛГА, 2010. - С. 194 - 196.

14. Мікуліна І. М. Шкодочинність комах-мінерів у зелених насадженнях м. Харкова / І. М. Мікуліна // Матеріали підсумков. наук. конф. професорсько-викладацького складу, аспірантів і здобувачів Харк. нац. аграр. ун-ту імені В. В. Докучаєва, 11-14 січ. 2011 р. - Х., 2011. - С. 172 - 173.

15. Мікуліна І. М. Поширення акацієвих мінерів у зелених насадженнях м. Харкова / І. М. Мікуліна, В. І. Шатровська // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології: матеріали ІI Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих учених, 19-22 вер. 2011 р. - Донецьк: Ноулідж (донецьке відділення), 2011. - С. 57 - 58.

16. Мікуліна І. М. Розвиток мін каштанового мінера в окремих поколіннях / І. М. Мікуліна // Матеріали підсумкової наук. конф. професорсько-викладацького складу, аспірантів і здобувачів Харк. нац. аграр. ун-ту імені В. В. Докучаєва, 10-13 січ. 2012 р. - Х., 2012. - С. 262 - 264.

Размещено на Allbest.ru