Економіка природокористування

V_і - економічно доступні до використання запаси і-го ресурсу побічного користування лісом, т/га;

С_і - закупівельна (ринкова) ціна і-го ресурсу побічного користування лісом, у.о./т;

Е - коефіцієнт капіталізації, 0,03;

Т_і - період вирощування насаджень, що дорівнює віку їх рубки, років.

Абсолютна лісоземельна рента та вихідні дані її складової розраховуються за методичним підходом визначення земельної ренти сільськогосподарських угідь.

Механізм визначення цієї ренти характеризується такою послідовністю:

Таблиця 1

№п/п	Назва показника, послідовність визначення	Одиниця виміру	Величина показника
1	Замикаючі (кадастрові) затрати, Зз	у.о./га
2	Оплата праці в структурі затрат	%
3	Оплата праці, (ряд 1 * ряд 2):100	у.о./га
4	Основні фонди в структурі затрат	%
5	Основні фонди, с, (ряд 1 * ряд 4):100	у.о./га
6	Амортизаційні відрахування	%
7	Основні фонди, с, (ряд 5 : ряд 6)*100	у.о./га
8	Авансовий капітал, (ряд 7 + (ряд 1 - ряд5))	у.о./га
9	Додаткова вартість, m, (ряд 3 = ряд 9)	у.о./га
10	Середній прибуток, mа, (ряд 8 * 0,10)	у.о./га
11	Суспільна вартість, Вс, (ряд 1 + ряд 9)	у.о./га
12	Ціна виробника, Цв, (ряд 1 + ряд 10)	у.о./га
13	Диференційна рента, rg, (ряд 1 - Зі)	у.о./га
14	Абсолютна рента, ra, (ряд 11 - ряд 12)	у.о./га

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Міжнародне співробітництво в царині охорони навколишнього середовища.

§ Екологічне виховання населення у нас та за кордоном.

§ Міжнародні природоохоронні організації та асоціації.

§ Стан природного середовища за кордоном.

2. Розв'язати задачі:

Задача 1. Об'єкт оцінки - лісова земля, на якій зростають стиглі насадження сосни. За даними лісовпорядкування на ділянці, що оцінюється, є господарсько можливі для використання ресурси побічного користування, з них чорниці - 0,01 т/га, маслюки і опеньки - 0,01 т/га в середньому щорічно. Розрахунки проводяться по кожній позиції окремо з паралельним підсумовуванням результатів оцінки. Корінним деревостаном на ділянці є сосна. Вік рубки - 90 років.

Запаси деревостану у віці рубки і ціни для сосни другого розряду такс такі: крупна деревина - 262 м³/га і 7,20 у.о./м³, середня - 234 м³/га і 6,00 у.о./м³, дрібна - 8 м³/га і 4,53 у.о./м³, дров'яна - 17 м³/га і 0,48 у.о./м³, ліквід із крони - 11 м³/га і 0,19 у.о./м³ (40% від дров'яної деревини), а сучки - 59 м³/га і 0,10 у.о./м³. (20% від дров'яної деревини). Закупівельна ціна 1 т продуктів побічного користування становить 1200 у.о.

Обчислити: економічну оцінку лісової землі на основі затратного підходу.

Задача 2. Об'єкт оцінки, таксаційно-лісівничі показники ділянки лісу аналогічні, як і для попередньої задачі. Коефіцієнт якості деревини згідно довідника становить 1,07. Площа ділянки 1 га. Індивідуальні зведені витрати на виробництво 1 м³ (Зі) - 52,55 у.о. Дані показники, що характеризують величину затрат па виробництво лісопродукції, встановлені, виходячи із даних, що раніше застосовувались в практиці лісового господарства.

Дані для обчислення економічної цінності лісових земель:

№п/п	Назва показника, послідовність визначення	Величина показника, варіанти
		1	2	3	4	5	6	7
1.	Замикаючі затрати, Зк	87,24	85,19	80,12	82,70	88,11	86,46	87,00
2.	Оплата праці в структурі затрат	35	30	35	32	33	32	35
4.	Основні фонди в структурі затрат	11	10	11	10	12	10	12
6.	Амортизаційні відрахування	8	9	8	8	9	9	8

Обчислити: дані з таблиці 1.

Лабораторно-практична №11. Економічна оцінка водних ресурсів

Мета: навитися розраховувати економічну оцінку водних ресурсів.

Теоретичні відомості: Економічна оцінка водних ресурсів обчислюється на основі нормативних кадастрових цін за 1 м³ поверхневих і підземних вод басейнів та обсягів стоку річок за формулою:

П_вр = Е_к * Т_к * К₁ * К₂ * V_ст, (1)

де П_вр - потенціал водних ресурсів (у гривнях);

Е_к - нормативні кадастрові ціни за 1 м^З поверхневих вод (табл. 1);

Т_к - термін капіталізації, який встановлюється на рівні 10 років;

К₁ - коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об'єкту (табл. 3, 7);

К₂ - коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкту (табл. 4, 7);

V_ст - обсяги стоку водних об'єктів (млн. м³/ рік).

Таблиця 1

Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об'єктів

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків	Нормативи плати, коп./м3
Дніпра, на північ від м. Києва, включаючи м. Київ	3,60
Дніпра, на південь від м. Києва (за винятком Інгульця)	3,42
Інгульця	5,22
Сіверського Дінця	7,02
Південного Бугу (без Інгулу)	3,96
Інгулу	4,86
Дністра	2,16
Вісли та Західного Бугу	2,16
Прута та Сірету	1,62
Тиси	1,62
Дунаю	1,44
Річок Криму	7,20
Річок Приазов'я	8,64
Інших річок	3,96

Таблиця 2

Нормативи плати за спеціальне використання підземних вод

Найменування регіону	Нормативи плати, коп./м3
Автономна Республіка Крим	6,66
Області:
Вінницька	5,76
Волинська	5,94
Дніпропетровська	5,04
Донецька	6,84
Житомирська	5,76
Закарпатська	3,78
Запорізька: райони Приазовський, Мелітопольський, Якимівський, Веселівський	5,76
Запорізька, решта території	5,22
Івано-Франківська: райони Долинський, Рожнятівський, Борогодчанський, Надвірнянський, Косівський, Верховинський	9,0
Івано-Франківська, решта території	5,04
Київська: райони Поліський, Іванківський, Бородянський, Макарівський, Києво-Святошинський, Броварський, Васильківський, Обухівський, Білоцерківський, Кагарлицький, Миронівський	2,88
Київська, решта території	3,78
Кіровоградська	6,66
Львівська	5,22
Луганська	7,56
Миколаївська	7,56
Одеська	6,30
Полтавська: райони Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Хорольський, Гадяцький, Зінківський, Шишацький, Решетилівський. Великобагачанський, Новосанжарський	3,24
Полтавська, решта території	3,78
Рівненська: райони Сарненський, Володимирецький, Костопільський, Рівненський, Острозький, Здолбунівський	4,44
Рівненська, решта території	5,04
Сумська: райони Шосткінський, Глухівський, Сумський, Роменський	3,78
Сумська, решта території	4,50
Тернопільська	7,02
Харківська	5,40
Херсонська	5,40
Хмельницька: райони Шепетівський, Красилівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Летичівський, Деражнянський, Полонський	4,50
Хмельницька, решта території	6,84
Черкаська	3,24
Чернівецька	6,30
Чернігівська: райони Сосницький, Корюківський, Щорський, Городнянський. Талалаївський, Ічнянський	5,40
Чернігівська, решта території	3,96

Отже, коефіцієнт (К₁), який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів, визначається за формулою:

К₁ = К_Я + К_е (2)

де К₁ - коефіцієнт, який характеризує якісний стан водойми;

Ке - коефіцієнт, який враховує екологічну цінність (екологічне значення) водойми. Середні орієнтовні величини коефіцієнтів К_я і К_е наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Середні орієнтовні величини коефіцієнтів, що враховують якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів

Показники	Величина коефіцієнта
	якісного стану (Кя)	екологічного значення (Ке)
Якісний стан водних ресурсів:
Чисті	1,5	-
Умовно чисті	1,2	-
Мало забруднені	0,9	-
Середньозабруднені	0,7	-
Сильнозабруднені	0,5	-
Екологічне значення:
Унікальні водні об'єкти	-	2,0
Особливо цінні в екологічному відношенні	-	1,5
Цінні в екологічному відношенні	-	1,2
Інші	-	1,0

Коефіцієнт (К₂), що враховує функціональне призначення водного об'єкту, враховує напрями використання останнього для невиробничих цілей: водозабезпечення населення, промислових агропромислових підприємств, розвитку транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства та рекреації.

Орієнтовні величини коефіцієнта К₂ в залежності від кількості використання водного об'єкта наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Орієнтовні величини коефіцієнта, який характеризує функціональне використання водного об'єкта (К₂)

Напрями використання водного об'єкту	Значення коефіцієнту
Одноцільове	1,0
Двоцільове:
водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство	1,2
водозабезпечення населених пунктів + зрошення земель	1,3
рекреація + зрошення земель	1,3
гідроенергетика + рибне господарство	1,4
водний транспорт + рибне господарство	1,1
водопостачання промислових, енергетичних та агропромислових підприємств + рибне господарство	1,1
рибне господарство + зрошення земель	1,05
рекреація + гідроенергетика	1,5
Трицільове
водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство + рекреація	1,6
водний транспорт + гідроенергетика + зрошення земель	1,7
зрошення земель + водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство	1,75
рибне господарство + водопостачання промислових, енергетичних та агропромислових підприємств + водний транспорт	1,8
водний транспорт + зрошення земель + рекреація	1,7
водопостачання промислових, енергетичних і агропромислових підприємств + рибне господарство + водний транспорт	1,6
рибне господарство + рекреація + зрошення земель	1,75
водозабезпечення населених пунктів + зрошення земель + рибне господарство	1,65
Багатоцільове
чотири - п'ять напрямів використання	2,0
шість - сім напрямів використання	2,5

Таблиця 5

Водні ресурси основних рік Тернопільської області

Басейн	Нормативні кадастрові ціни грн/м3
Дністер	0,0216
Золота Липа	0,0216
Коропець	0,0216
Стрипа	0,0216
Серет	0,0216
Гнізна	0,0216
Нічлава	0,0216
Збруч	0,0216
Гнила	0,0216
Горинь	0,036
Іква	0,036
Вілія	0,036

Таблиця 6

Таксаційні показники поверхневих водних ресурсів в розрізі адміністративних районів Тернопільської області.

Адміністративні райони	Площа, км2	Модуль поверхневого стоку л/с/км2	Кадастрова ціна води м3/грн	Секунд в році
Бережанський	661	6,0	0,0216	31536000
Борщівський	1006	1,8	0,0216	-
Бучацький	802	4,6	0,0216	-
Гусятинський	1016	2,8	0,0216	-
Заліщицький	684	3,1	0,0216	-
Збаразький	863	4,0	0,0288	-
Зборівський	977	4,3	0,0216	-
Козівський	694	4,7	0,0216	-
Кременецький	892	4,0	0.0360	-
Лановецький	632	4,0	0,0360	-
Монастириський	558	5,3	0,0216	-
Підволочиський	837	3,5	0.0216	-
Требовлянський	1130	4,1	0,0216	-
Тернопільський	807	4,1	0,0216	-
Чортківський	903	3,1	0 0216	-
Шумський	864	4,5	0,0360	-
Підгаєцький	496	5,3	0 0216	-
По області	13824	4,07	-	-

Далі визначаємо для адміністративних районів області середні орієнтовані величини коефіцієнтів, що враховують якісний стан та екологічне значення водних об'єктів (К₁), а також орієнтовані величини коефіцієнта, який характеризує функціональне використання водного об'єкта (К₂). Це здійснимо за таблицями 3 та 4 у відповідності з річками, які протікають по території адміністративних районів.

Що стосується районів в яких є два і більше водних об'єкті визначаємо середньовиважені показники коефіцієнтів (Таблиця 7).

Таблиця 7

Середньовиважені орієнтовні величини коефіцієнтів, що враховують якісний стан та екологічне значення водних об'єктів

Коефіцієнти	Адміністративні райони
	Бережанський	Борщівський	Бучацький	Гусятинський	Збаразький	Зборівський	Заліщицький	Козівський	Кременецький	Лановецький	Монастириський	Підволичиський	Підгаєцький	Теребовлянський	Тернопільський	Чортківський	Шумський
К1	1,7	1,6	1,7	1,5	1,9	1,7	1,7	1,7	2,2	2,2	1,7	1,6	1,7	1,7	1,7	1,6	2,2
к2	1,3	1,7	1,6	1,4	1,6	1,6	2,0	1,3	1,5	2,0	1,6	1,5	1,5	1,5	1,6	1,7	1,0

Наступний етап - визначення показника обсягів поверхневого стоку (млн.м³/рік) в розрізі адміністративних районів, за формулою:

Vст = Мст * Sр * сек/рік, (3)

де Vст - обсяг стоку поверхневих вод в адміністративному районі (млн.м³/рік);

Мст - модуль поверхневого стоку в районі (л/сек/км²) (табл. 6);

Sр - площа району (км²) (табл. 6);

сек/рік - 31536000 секунд в році.

Тепер, знаючи поверхневий стік та кадастрові ціни на поверхневі води, а також коефіцієнти К₁ і К₂, можна визначити потенціал поверхневих вод у розрізі адміністративних районів за формулою:

П = Vр * Ек * К₁ * К₂, (4)

де П - потенціал поверхневих вод (грн.);

Vст - обсяги стоку (млн.м³/рік);

Ек - кадастрові ціни (грн.) (табл. 1).

Оскільки підземні води області характеризуються одноцільовим використанням (водозабезпечення населених пунктів), тому згідно таблиці 4 коефіцієнт К₂=1,0 і ми в даному випадку ним нехтуємо.

Що стосується коефіцієнта К₁, який складається з суми коефіцієнта, що враховує якісний стан (К_я) та коефіцієнта, що враховує екологічне значення водних об'єктів (К_е), то їм відповідно присвоюється значення 1,5 (чисті ресурси), а також - 2,0 (унікальні) (табл. 3).

Знаючи обсяги стоку підземних вод в розрізі річкових басейнів, а також коефіцієнти та кадастрову ціну за 1 м^З підземних вод - 0,0702 грн., підставляємо дані у формулу:

П = Е_к * К₁ * V_ст, (5)

де П - потенціал підземних вод (грн.);

Е_к - кадастрова ціна (грн.);

К₁ - коефіцієнт якості і екологічного стану підземних вод;

V_ст - об'єм стоку (млн.м³/рік).

Тепер, щоб обчислити потенціал підземних вод в розрізі адміністративних районів, ми користуємося тією ж методикою, що і для поверхневих вод, тільки з використанням коефіцієнта К₁, який визначили в попередніх розрахунках.

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Кодекс України про надра.

§ Лісовий кодекс.

§ Водний кодекс.

§ Особливості плати за ресурси за кордоном.

2. Розв'язати задачі:

Задача 1. Визначити потенціал поверхневих водних ресурсів у Бережанському районі Тернопільської області (р. Дністра).

Задача 2. Визначити потенціал підземних водних ресурсів у Бережанському районі Тернопільської області (р. Дністра), V_ст = 748,0 млн.м³/рік.

Задача 3. Підприємство для водопостачання та рибогосподарських цілей щоденно з річки Серет забирає 300 м³ води. Визначити річну плату підприємством за використання води. Стан водних ресурсів - умовно чистий, цінні в екологічному відношенні. Вода використовується для водозабезпечення населених пунктів та рибного господарства.

Розв'язання. Щоб визначити річну плату підприємством за використання води з р. Серет, треба визначити скільки коштує 300 м³ води р. Серет, а потім з вказаних додатків у формулу підставити значення коефіцієнтів. Добуток всіх значень і буду платою підприємства за воду. Отже, формула наступна:

Пв = ((Vв * Цв) * (Кя + Ке) * К₂) * 365 днів,

де Пв - плата за воду, грн.;

Vв - об'єм води, який забирає підприємство, м³;

Цв - нормативна кадастрова ціна 1 м³ поверхневих вод (табл. 5);

Кя - коефіцієнт, який враховує якісний стан поверхневих водних об'єктів;

Ке - коефіцієнт, який враховує екологічний стан поверхневих водних об'єктів

К₂ - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання водного об'єкту (табл. 4).

Задача 4. Середньодобова норма господарсько-питного водоспоживання на одного міського жителя Тернопільської області приблизно 160 л, а для одного сільського - 50 л. Визначити річну плату за використання води жителями Кременецького району. Міського населення - 30000, а сільського - 130000 жителів.

Розв'язання. Визначити річну плату за використання води, використовуючи наступну формулу:

Пв = ((Vм * Жм + Vс * Жс) * Ц * К₁ * К₂) * 365 днів,

де Пв - плата за воду, грн.;

Vв - об'єм води, що споживає один міський житель, л;

Жм - міське населення Кременецького району;

Vв - об'єм води, що споживає один сільський житель, л;

Жм - сільське населення Кременецького району;

Ц - нормативна кадастрова ціна 1 м³ підземних вод (табл. 2);

К₁ - середньовиважена орієнтовна величина коефіцієнта, що враховує якісний стан водних об'єктів (табл. 7);

К₂ - середньовиважена орієнтовна величина коефіцієнта, що враховує екологічне значення водних об'єктів (табл. 7).

Лабораторно-практична робота №12. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

Мета: навчитися обчислювати грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

Теоретичні відомості: В основу визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - земель) кладеться рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель. Підставою для розрахунків за економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур є те, що вони вирощуються практично на всіх ґрунтах.

В умовах інфляції рентний дохід обчислюється у натуральних одиницях (в центнерах зерна), який при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз за поточними або світовими реалізаційними цінами.

Величина грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації встановлюється в 33 роки.

Грошова оцінка земель по Україні

Для визначення грошової оцінки земель по Україні розраховується диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур (у центнерах зерна) за формулою:

Р_дн = (У * Ц - 3 - З * К_нр):Ц (1)

де: Р_дн - диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель, ц;

У - урожайність зернових з 1 га, ц;

Ц - ціна реалізації 1 ц зерна, у.о.;

З - виробничі витрати на 1 га, у.о.;

К_нр - коефіцієнт норми рентабельності.

Крім диференціального рентного доходу (Р_дн) в сільському господарстві за умов використання гірших земель створюється абсолютний рентний дохід (Р_ан), який додасться до диференціального рентного доходу, і, таким чином, обчислюється загальний рентний дохід (Р_здн).

Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами розраховується на основі співвідношень диференціальних рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою по виробництву зернових культур за формулою:

Р_дн(б)(с)(п) = Р_дн * Р_д(б)(с)(п) : Р_д, (2)

де: Р_дн(б)(с)(п) - диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п), ц;

Р_дн - диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель, ц;

Р_д(б)(с)(п) - диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель, у.о.;

Р_д - диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур, у.о.

Грошова оцінка 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою по виробництву зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації за формулою:

Гоз = Рздн * Ц * Тк, (3)

де: Гоз - грошова оцінка 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями, пасовищами по Україні, у.о.;

Рздн - загальний рентний доход на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по Україні, ц;

Ц - ціна 1 ц зерна, у.о.;

Тк - термін капіталізації рентного доходу (в роках), який встановлюється на рівні 33 років.

Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств

Грошова оцінка земель колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі - сільськогосподарські підприємства), обчислюється за формулою 3.

До уточнення меж і площ сільськогосподарських підприємств, тобто до передачі земель у колективну власність, здійснюється попередня грошова оцінка земель в межах землекористування на момент оцінки.

Диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах обчислюється за формулою:

Р_дн(п) = Р_дн(р) * Р_д(п) : Р_д(р), (4)

де: Р_дн(п) - диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по сільськогосподарському підприємству (п), ц;

Р_дн(р) - диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по адміністративному району (р), ц;

Р_д(п) - диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь по сільськогосподарському підприємству (п), у.о;

Р_д(р) - диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за оцінкою по адміністративному району (р), у.о.

До диференціального рентного доходу з 1 га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами, обчисленого в сільськогосподарських підприємствах, додається абсолютний рентний дохід (постійна величина, встановлена по Україні на 1 га угідь, - 1,6 ц).

Грошова оцінка окремої земельної ділянки

Грошова оцінка окремої земельної ділянки (території сільськогосподарських угідь, що знаходяться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб) визначається на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів.

Шкали грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів розраховуються за формулою:

Г агр = Гоз * Багр : Б, (5)

де: Гагр - грошова оцінка 1 га агровиробничої групи ґрунтів, у.о;

Гоз - грошова оцінка 1 га відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству, у.о;

Багр - бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів;

Б - бал бонітету 1 га відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству.

Загальна грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається сумою добутків площ агровиробничих груп ґрунтів на їх грошові оцінки.

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Основні напрямки використання економічної оцінки природних ресурсів для удосконалення господарського механізму.

§ Кадастри природних ресурсів.

§ Ціна, види цін, способи їх утворення.

§ Економічні збитки.

2. Розв'язати задачі:

Задача 1. Дані для обчислення грошової оцінки ріллі по сільськогосподарському підприємству

Показники	Порядок одержання або розрахунку показника	Значення показника
Диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель по підприємству, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	393.3
Диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель по адміністративному району, ц	9,41
Диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель по адміністративному району, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	443,6
Ціна 1 ц зерна, у.о.	На час розрахунку	12,5

Обчислити: грошову оцінку 1 га ріллі по підприємству.

Задача 2. Дані для обчислення грошової оцінки земель під багаторічними насадженнями по сільськогосподарському підприємству

Показники	Порядок одержання або розрахунку показника	Значення показника
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями, у.о.	За економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур	629,0
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями по адміністративному району, ц	11,65
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями по адміністративному району, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	548,8
Ціна 1 ц зерна, у.о.	На час розрахунку	12,5

Обчислити: грошову оцінку 1 га землі під багаторічними насадженнями по сільськогосподарському підприємству.

Задача 3. Дані для обчислення грошової оцінки природних сіножатей по сільськогосподарському підприємству

Показники	Порядок одержання або розрахунку показника	Значення показника
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під природними сіножатями, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	28,5
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під природними сіножатями по адміністративному району, ц	1,8
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під природними сіножатями по адміністративному району, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	84,0
Ціна 1 ц зерна, у.о.	На час розрахунку	12,5

Обчислити: грошову оцінку 1 га землі під природними сіножатями по сільськогосподарському підприємству.

Задача 4. Дані для обчислення грошової оцінки природних пасовищ по сільськогосподарському підприємству

Показники	Порядок одержання або розрахунку показника	Значення показника
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під природними пасовищами, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	12,6
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під природними пасовищами по адміністративному району, ц	0,57
Диференціальний рентний дохід з 1 га земель під природними пасовищами по адміністративному району, у.о.	За економічною оцінкою орних земель по виробництву зернових культур	26,8
Ціпа 1 ц зерна, у.о.	На час розрахунку	12,5

Обчислити: грошову оцінку 1 га землі під природними пасовищами по сільськогосподарському підприємству.

Задача 5. Згідно методичних вказівок обчислити грошову оцінку 1 га багаторічних насаджень, природних сіножатей, природних пасовищ по Україні.

Для розрахунку диференціального рентного доходу з 1 га орних земель України використовуються такі вихідні дані: середньорічна урожайність зернових з 1 га за останні п'ять років - 31,5 ц; середньорічна ціна реалізації 1 ц зерна за останні п'ять років - 17 у.о.; середньорічні виробничі витрати на 1 га вирощування зерна за останні п'ять років -303 у.о.; коефіцієнт норми рентабельності, що використовувався при проведенні економічної оцінки земель - 0,35.

Для розрахунку рентного доходу з 1 га земель відповідних угідь використовуються такі вихідні дані:

диференціальний рентний дохід з 1 га земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п), який згідно з економічною оцінкою земель складає відповідно 1563,9 у.о.; 136,5 у.о. і 55,7 у.о.;

диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель згідно з економічною оцінкою земель по зернових культурах складав 348,7 у.о.;

ціна 1 ц зерна на час розрахунку - 12,5 у.о.

Задача 6. Дані для обчислення грошової оцінки ріллі окремої земельної ділянки

Показники	Порядок одержання або розрахунку показника	Значення показника
Диференціальний рентний дохід з 1 га орних земель по підприємству, ц	Задана величина	10,15
Ціна 1 ц зерна, у.о.	На час розрахунку	12,5
Площа, га	Задана величина	127,5
Площа агрогруп, га: а) б) в)	Згідно експлікації агровиробничих груп ґрунтів	81,9 26,8 18,8
Бал бонітету агрогруп: а) б) в)	За шкалами бонітетів ґрунтів орних земель України	55 45 36
Бал бонітету гектара орних земель по підприємству	Примітка 1	53

Обчислити грошову оцінку: 1) 1 га орних земель по сільськогосподарському підприємству; 2) 1 га агрогруп: а), б), в); 3) агрогруп: а), б), в); 4) загальну грошову оцінку ділянки.

Лабораторно-практична робота №13. Грошова оцінка земель населених пунктів

Мета: навчитися обчислювати грошову оцінку земель населених пунктів.

Теоретичні відомості: Грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється на основі нормативів витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням:

місце розташування населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення;

природно-кліматичних та інших інженерно-геологічних умов;

архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності;

екологічного стану;

функціонального призначення.

Грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою:

Цн = В * Нп * Кф * Км, (1)

Нк

де: Цн - грошова оцінка 1 м² земельної ділянки, у.о;

В - норматив витрат на освоєння та облаштування території в розрахунку на 1 м², у.о;

Нп - норма прибутку, 6%;

Нк - норма капіталізації, 3%;

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.

Виходячи з числових величин Нп і Нк, формула (1) перетворюється у формулу:

Цн = 2В * Кф * Км, (2)

Норматив витрат на освоєння та облаштування території (В) включає капіталовкладення на її інженерну підготовку, будівництво головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплозабезпечення, електропостачання (включаючи зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень, вулично-дорожної мережі, міського транспорту, об'єктів соціальної інфраструктури загальноміського значення, а також витрати на компенсацію збитків, пов'язаних із зміною характеру використання території.

Витрати на освоєння та облаштування території визначаються по кожному конкретному населеному пункту, виходячи з необхідності його комплексної забудови.

Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховують її призначення для житлової і громадської забудови, промисловості, транспорту тощо і наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Коефіцієнти, які враховують тип певної функції використання земельної ділянки (Кф)

Функції використання землі	Значення коефіцієнту
1. Землі житлової і громадської забудови, в т.ч.:
- житлової забудови	0,03
- гаражно-будівельних, дачно-будівельних кооперативів, індивідуальних гаражів, дач громадян	0,03
- іншої громадської забудови	1,0
2. Землі промисловості	1,0
3. Землі природоохоронного призначення, в т.ч.:
- земельні ділянки залізниць	0,25
інші землі транспорту, зв'язку та енергопостачання	1,0
4. Землі оборони	0,25
5. Землі природоохоронного призначення, в т.ч.:
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами	5,0
6. Землі оздоровчого призначення, в т.ч.:
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами	5,0
- земельні ділянки інших оздоровчих закладів	1,0
7. Землі рекреаційного призначення, в т.ч.:
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами	5,0
- земельні ділянки рекреаційних об'єктів	1,0
8. Землі історико-культурного призначення в т.ч.:
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами на землях історико-культурного призначення міжнародного значення;	7,5
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами на землях історико-культурного призначення державного значення;	3,75
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами на землях історико-культурного призначення місцевого значення;	1,5
- земельні ділянки об'єктів історико-культурного призначення	1,0
9. Земельні ділянки загального користування	-
10. Землі лісогосподарських підприємств, в т.ч.:
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами;	0,03
- інші земельні ділянки	У складі плати за використання лісових ресурсів
11. Землі водогосподарських підприємств, в т.ч.:
- земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими та господарськими будівлями і спорудами;	0,03
12. Землі резервного фонду населених пунктів	за функціональним використанням відповідних земель

Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами факторів: регіонального, зонального і локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км₁ * Км₂ * Км₃, (3)

де: Км₁ - загальний коефіцієнт регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки;

Км₂ - загальний коефіцієнт зональних факторів місцерозташування земельної ділянки;

Кмз - загальний коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Загальний коефіцієнт регіональних факторів місцерозташування земельної ділянки (К мі) обчислюється за формулою:

Км₁ = Кр₁ * Кр₂ * Кр₃, (4)

де: Кр₁ - коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів різної чисельності населення, адміністративного статусу та їх місця в системі розселення України (табл. 2);

Кр₂ - коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст (табл. 3);

Кр₃ - коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, які мають статус курортів (табл. 4).

Загальний коефіцієнт зональних факторів місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів (Км₂) обчислюється за формулою:

Км₂ = Кз₁ * Кз₂ * Кз₃ (5)

де: Кз₁ - коефіцієнт, який враховує відстань земельної ділянки до загальноміського центру, концентрованих місць прикладання праці і масового відпочинку населення (табл. 6);

Кз₂ - коефіцієнт, який враховує розташування земельної ділянки в ядрі центру крупних і крупніших міст і інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення (примітка до табл. 6);

Кз₃ - коефіцієнт, який враховує розташування земельної ділянки в приморській смузі населених пунктів (примітка до табл. 6).

При визначенні коефіцієнта Кз₁ відстань оцінюваних територій до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць прикладання праці, місць масового відпочинку населення приймається згідно з табл. 5.

Коефіцієнт (Кз₂), що враховує розташування земельної ділянки в ядрі центру крупних і крупніших міст та інших населених пунктів, які мають особливо важливе історичне значення (в залежності від їх категорії) обчислюється збільшенням у 1,5 - 3,0 рази величин, наведених в табл. 6.

Коефіцієнт (Кз₃), що враховує розташування земельної ділянки в приморській смузі населених пунктів, береться такий, як і для зон стосовно їх розміщення щодо міського центру (табл. 6).

Коефіцієнти, які характеризують регіональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км₁)

Таблиця 2

Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів різного адміністративного статусу та їх місце в системі розселення України (Кр₁)

Типи міст за адміністративним статусом і народногосподарськими функціями	Місце в системі розселення	Чисельність населення (тис. чол.)	Величина коефіцієнта
1. Міста обласного підпорядкування, які виконують переважно курортно-оздоровчі функції. Переважно - центри адміністративних районів.	Центри районних, а в окремих випадках - міжрайонних низових систем розселення	20-50	1,2
2. Міста обласного підпорядкування промислові, промислово-транспортні, оздоровчо-курортні центри. Переважно - центри адміністративних районів.	Центри районних, в окремих випадках - міжрайонних систем розселення.	50- 100	1,4
3. Міста обласного підпорядкування багатогалузеві промислові або великі курортні центри, переважно - центри областей.	Центри обласних, в окремих випадках - міжрайонних і районних систем розселення	100-250	1,6
4.Місто Севастополь і міста обласного підпорядкування багатогалузеві промислові, а також адміністративні та культурні центри областей.	Центри обласних, в окремих випадках - міжрайонних систем розселення	250 - 500	2,0
5.Багатофункціональні міста обласного підпорядкування, крупні адміністративні, наукові, економічні, організуючі і культурні центри, центри областей.	Центри обласних систем розселення	500-1000	2,5
6. Центри областей - багатофункціональні міста обласного підпорядкування, найкрупніші адміністративні, наукові, економічні, організуючі і культурні центри.	Центри міжобласних систем розселення	вище 1000*	3,0
7. Столиця України - м. Київ			5,0

*До цього типу міст відноситься також м. Львів, чисельність населення якого на 1.01.95 р. - 805,9 тис. чол.

Таблиця 3

Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, розташованих в приміських зонах великих міст

Чисельність населення міст - центрів (тис. чол.)	Значення коефіцієнта
100-250 250-500 500-1000 1000 і більше	1,1 1,2 1,3 1,5

Таблиця 4

Коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, які мають статус курортів (Кр₃)

Розміщення населених пунктів, що мають статус курортів	Значення коефіцієнта
на Південному узбережжі Криму	3,0
на Південно-східному узбережжі Криму	2,5
на Західному узбережжі Крим	2,2
на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей	2,0
у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей	2,3
в інших курортних населених пунктах	1,5

Таблиця 5

Орієнтовні показники зональних факторів місцерозташування земельної ділянки щодо центру населеного пункту, концентрованих місць прикладення праці і місць масового відпочинку населення

Групи населених пунктів (тис. чол.)	Радіуси впливу зональних факторів
	І	II	III	IV	V	VI
Найкрупніші понад 1000	15 1,5	25 3,5	35 5	40 8	45 10	60 12
Крупні від 500 до 1000	15 1,5	25 3,5	35 5	40 8	45 10	60 12 і більше
Великі від 250 до 500	15 1,5	25 3,5	35 5	45 8	60 10	-
Середні від - 100 до 250 -50 до 100	- -	15 1,5 15 1,5	25 3,5 25 3,5	35 5 30 5	45 8 45 8	- -
Малі від 20 до 50	-	15 1,5	-	25 3,5	40 6	-
До 20	-	-	15 1,5	-	30 5	-

Примітка: у чисельнику - витрати часу у хвилинах, у знаменнику - відстань у км.

Таблиця 6

Коефіцієнти, які враховують зональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км₂)

Групи населених пунктів (тис. чол.)	Розрахункові зони містобудівної цінності
	І	ІІ	III	IV	V	VI
Найкрупніші понад 1000	2,2	1,75	1,25	0,87	0,62	0,37
Крупні від 500 до 1000	2,2	1,75	1,25	0,87	0,62	0,37
Великі від 250 до 500	2,2	1,75	1,25	0,87	0,62	-
Середні від 50 до 250	-	1,75	1,25	0,87	0,62	-
Малі від 20 до 50	-	1,75	-	0,87	0,62	-
До 20	-	-	1,25	-	0,62	-

Загальний коефіцієнт цінності (К3₁) по кожній розрахунковій зоні визначається шляхом складання окремих коефіцієнтів якості цих зон (таблиця 6), що враховують їх розташування стосовно центру населеного пункту, концентрованих місць прикладання праці і місць масового відпочинку населення з урахуванням відносної значимості кожного з них: центр населеного пункту - 0,45; концентровані місця прикладання праці - 0,35; місця масового відпочинку населення - 0,20; для приморської смуги населених міст (500 - 700 м) коефіцієнт (Кз₃) цінності території приймається таким, як і для зон стосовно їх розміщення відносно міського центру.

При цьому: в ядрі центру і крупніших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення (в залежності від їх категорії) наведені в табл. 6 величини коефіцієнтів можуть бути збільшені у 1,5 - 3 рази (Кз₂).

Загальний коефіцієнт (Км₃) враховує особливості місцерозташування земельної ділянки в межах відповідної зони містобудівної якості і розраховується на основі застосування локальних коефіцієнтів за формулою:

Км₃ = Кл₁ * Кл₂ * Кл₃ * Кл₄ * Кл₅ * Кл₆, (6)

де: Кл₁ - локальний коефіцієнт за територіально-планувальними умовами;

Кл₂ - локальний коефіцієнт за інженерно-геологічними умовами;

Кл₃ - локальний коефіцієнт за історико-культурними умовами;

Кл₄ - локальний коефіцієнт за природно-ландшафтними умовами;

Кл₅ - локальний коефіцієнт за санітарно-гігієнічними умовами;

Кл₆ - локальний коефіцієнт за рівнем облаштування території.

Значення локальних коефіцієнтів визначаються по кожному населеному пункту, виходячи з його особливостей, а для розрахунків використовуються коефіцієнти, наведені в табл. 7 - 12.

В населених пунктах (в основному з чисельністю населення до 20 тис. жителів), які не мають централізованих інженерних мереж і розвиненої соціальної інфраструктури, грошова оцінка 1 м² земельної ділянки визначається з урахуванням коефіцієнтів відносної якості окремих частин його території за формулою:

Цн = 2В * Кф * Кв, (7)

де: Цн В, Кф - за формулою (1);

Кв - коефіцієнт відносної якості окремих частин території населеного пункту (табл. 13).

Коефіцієнти, які характеризують локальні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км₃)

Таблиця 7

Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними умовами (Кл₁)

Місцеположення земельної ділянки	Значення коефіцієнта
в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення (500 м доступність до ліній масового пасажирського транспорту);	1,2
в зоні пішохідної доступності зупинок швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту;	1,15
в зоні пішохідної доступності центрів планувальних (адміністративних) районів міста;	1,2
в зоні пішохідної доступності центрів жилих районів, національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, земель туризму та відпочинку, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів;	1,15
в існуючих промислових, комунально-складських зонах, що мають зручні зв'язки з транспортними вузлами в прирейковій зоні (за винятком ділянок житлової забудови)	1,1

В тих випадках, коли необхідно врахувати інші особливості місцерозташування земельної ділянки, додатково використовуються відповідні локальні коефіцієнти (табл. 7 - 12).

При наявності в населених пунктах матеріалів економічної оцінки території числові значення коефіцієнтів Кф та Км приймаються за цими матеріалами.

Таблиця 8

Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за інженерно-геологічними умовами (Кл₂)

Місцерозташування земельної ділянки в зонах дії природних факторів	Значення коефіцієнта
Схил рельєфу: 0 - 5% 5 - 10% 10 - 15%	1,0 0,97 0,9
Ґрунти, що вимагають улаштування штучних основ і фундаментів (в залежності від їх складності), резервні території під будівництво: - відносно сприятливі - несприятливі	0,95 0,90
затоплюваність паводковими водами 1% 4%	0,95 0,93
наявність ґрунтових вод, що потребують проведення заходів з пониження їх рівня (в залежності від рівня ґрунтових вод): 0-2 м 2-3 м	0,93 0,97
заторфованість	0,95
наявність небезпечних геологічних процесів: зсуви, карсти, яри (активні), осідання, гірські виробки, порушення території, оселі, сейсмічність (в залежності від кількості факторів)	0,95-0,90
території, на яких проведена інженерна підготовка (в залежності від кількості заходів)	1,05 - 1,15

Таблиця 9

Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за історико-культурними умовами (Кл₃)

Місцерозташування земельної ділянки в зонах охорони пам'яток історії та культури	Значення коефіцієнта
в межах заповідної території	1,2
в охоронних зонах	1,1
в межах регулювання забудови (в залежності від видів збереження пам'яток)	0,95
в зоні історичного ландшафту, що охороняється	1,1
в зоні охорони історичного культурного шару	0,95

Таблиця 10

Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за природно-ландшафтними умовами (Кл₄)

Місцерозташування земельної ділянки	Значення коефіцієнта
в межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи);	1,1
в межах території оздоровчого призначення (курортних зон та зон округів санітарної охорони) ;	1,06
в межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків, лісопарків, зелених зон, пляжів)	1,05

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, розташованих в межах населених пунктів, здійснюється з урахуванням коефіцієнтів, що враховують місцерозташування земельних ділянок (Км).

Таблиця 11

Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за санітарно-гігієнічними умовами (Кл₅)

Місцерозташування земельної ділянки житлової та громадської забудови	Значення коефіцієнта
у санітарно-захисній зоні	0,8
у водоохоронній зоні	1,05
у зоні забруднення атмосферного повітря: до 1 ГДК 1 -5 6-10 11 - 15 >15	1,00 0,95 0,90 0,85 0,80
в зоні напруження електромагнітного поля, випромінювань	0,95
в зоні перевищення допустимого рівня шуму, вібрації (від залізниці та аеродрому)	0,90
в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали)	0,90
радіоактивне забруднення: IV зона III зона	0,90 0,80

Таблиця 12

Локальні коефіцієнти, які враховують місцерозташування земельної ділянки за рівнем облаштування території (Кл₆)

Місцерозташування земельної ділянки в районах з забезпеченістю (50%) інфраструктурою	Значення коефіцієнта
	наявність	відсутність
твердого покриття вулиці	1,1	0,90
централізованого газопостачання	1,05	0,95
централізованого водопостачання	1,1	0,90
каналізації	1,1	0,90
централізованого теплопостачання	1,1	0,90

Грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається як добуток грошової оцінки 1 м² земель і її площі, яка встановлюється за матеріалами державного земельного кадастру і визначається за формулою:

Цз = Цн * Пз, (8)

де: Цз - грошова оцінка земельної ділянки, у.о;

Цн - грошова оцінка 1 м² земельної ділянки, у.о;

Пз - площа земельної ділянки, м².

Якщо грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення не проведено, вона визначається за формулою:

Цн = Бн * Пз * Кф * Км, (9)

де: Цн - грошова оцінка земельної ділянки, у.о;

Бн - базова вартість 1 м² земельної ділянки, у.о;

Пз - площа земельної ділянки, м²;

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (табл. 1).

Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (табл. 2 - 12).

Базова вартість 1 м² земельної ділянки (Бн) дорівнює стократному розміру земельного податку, встановленого згідно із Законом України “Про плату за землю” (табл. 14).

В малих населених пунктах (в основному з чисельністю населення до 20 тис. жителів), які не мають централізованих інженерних мереж, розвиненої соціальної інфраструктури, грошова оцінка земельної ділянки обчислюється з урахуванням коефіцієнтів відносної якості окремих частин його території за формулою:

Цн = Бн * Пз * Кф * Кв * Км, (10)

де: Цн, Бн, Пз, Кф - за формулою 9;

Кв - за формулою 7.

Км - коефіцієнт, що враховує місцерозташування земельної ділянки в межах приміських зон великих міст та в межах курортів.

Якщо земельна ділянка несільськогосподарського призначення знаходиться за межами населеного пункту, ціна 1 м² її дорівнює десятикратному розміру грошової оцінки ріллі. В цьому випадку Бн у формулі 10 визначається як Гагр.

Визначення розміру земельної ділянки проводиться Держкомземом, його місцевими органами з залученням органів містобудування і архітектури шляхом обміру її в натурі та аналізу відповідної документації.

Ціна земельної ділянки в разі її продажу визначається на основі грошової оцінки з урахуванням поточних і стратегічних завдань розвитку відповідної території та кон'юнктури ринку і може бути зменшена, але не більш як на 50%, у разі продажу земельної ділянки разом з розташованими на ній об'єктами незавершеного будівництва - на 50-90% залежно від належності цих об'єктів до груп (перспективних, звичайних, безперспективних тощо).

Таблиця 13

Коефіцієнти відносної якості частин території населених пунктів до 20 тис, жителів (Кв)

Коефіцієнт відносної якості окремих частин території населеного пункту
І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ
1,08	1,05	1,15	1,08	0,8	0,7	0,95
І - ділянки в радіусі до 500 м від громадського центру населеного пункту;
II - ділянки, що прилягають до асфальтованих доріг та вулиць;
III- ділянки, що прилягають до мереж газифікації;
IV - ділянки, що прилягають до мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення;

Подобные документы

• Структура природоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища

  Поняття природоохоронних витрат, їх структура та основні елементи. Методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища. Збитки в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу та їх відшкодування.
  
  реферат [48,0 K], добавлен 17.08.2009
  

• Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах

  Завдання екологічного законодавства в галузі охорони навколишнього середовища. Шляхи планування та забудови територій, забезпечення в них санітарного режиму, охорони зелених насаджень, природоохоронних заходів. Концепція розвитку населених пунктів.
  
  реферат [19,5 K], добавлен 24.01.2009
  

• Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних та водних ресурсів

  Види і причини забруднення земельних і водних ресурсів. Оцінка економічних збитків від їх порушень. Структура земельного кадастру і кодекса. Методи планування і економічного стимулювання раціонального природокористування, особливості фінансування.
  
  контрольная работа [115,5 K], добавлен 10.09.2010
  

• Оцінка забруднення та визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів

  Фізико-географічна характеристика та особливості дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках. Рекультивація та сільськогосподарське використання ґрунтів. Джерела антропогенного забруднення земельних ресурсів, розрахунок розмірів шкоди.
  
  дипломная работа [853,3 K], добавлен 28.11.2010
  

• Механізм підвищення економіко-екологічної ефективності природоохоронних інвестицій в екосистемні послуги

  Понятійно-категоріальний апарат системи інвестицій, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища. Методологічний базис економіко-екологічного моніторингу. Методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності в сфері природокористування.
  
  автореферат [60,2 K], добавлен 13.04.2009
  

• Антропогенез і його чинники

  Антропогенез як забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності. Екологічна ситуація на планеті, основні джерела забруднення навколишнього середовища, гідросфери, атмосфери, літосфери, проблема радіоактивного забруднення біосфери.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 04.09.2009
  

• Екологічний стан та охорона навколишнього середовища Полтавської області

  Географічне розташування, соціально-економічний розвиток Полтавської області. Огляд забруднення природного середовища. Джерела забруднення, напрями охорони навколишнього середовища. Екологічні програми забезпечення екологічної безпеки Полтавської області.
  
  курсовая работа [5,1 M], добавлен 17.03.2023
  

• Плата за природні ресурси

  Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.
  
  курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015
  

• Забруднення навколишнього середовища

  Аспекти взаємодії в системі людина – природне середовище. Основні причини виникнення екологічної кризи. Наслідки забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Фактори, методи та витоки забруднення гідросфери, літосфери та атмосфери.
  
  реферат [336,1 K], добавлен 13.12.2013
  

• Реалізація концепції платного природокористування

  Історія платного природокористування. Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів. Платежі за порушення природного середовища. Система накопичення і витрат фінансових коштів. Лісові ресурси державного значення та корисні копалини.
  
  презентация [242,0 K], добавлен 12.02.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам