Економіка природокористування

Задача 2. Згідно з документами про сплату за використану електроенергію на насосній станції визначено, що обсяг витраченої електроенергії становить 61 800 кВт/год. за звітний квартал. За технічним проектом (паспортом) насосної станції і паспортами насоса та двигуна визначено: розрахунковий тиск Н = 30 м; коефіцієнт корисної дії насоса Nн = 0,89; коефіцієнт корисної дії електродвигуна Ne = 0,87.

Обчислити: обсяг забору води насосними агрегатами, м³.

Лабораторно-практична робота №6. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Мета: ознайомитися з методикою Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Теоретичні відомості: Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекобезпеки України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби та забруднення водойм; прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об'єкта.

Підрахунок збитків здійснюється окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих результатів. Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, далі - у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для регіону в даний період.

Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді, личинок та ікри на одиницю площі, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою:

П₁ * М * S * К₁ П₂ * М * S * К₂, (1)

N = П * S * М + 100 + 100

де: N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;

П - середня кількість загиблої риби, шт./м²;

П₁ середня кількість загиблих личинок, шт./м²;

П₂ - середня кількість загиблої ікри, шт./м²;

S - площа негативного впливу пошкодження, м²;

М - середня маса дорослої особини, кг;

К₁ - коефіцієнт промислового повернення від личинок,%;

К₂ - коефіцієнт промислового повернення від ікри,

Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою:

Z K

N = П * 100 * Q * C * 100 * M, (2)

де: N - обсяг збитків, кг;

П - кількість загиблої риби, шт.;

Z - доля самок,%;

Q - середня плодючість самки, шт. ікринок;

С - кратність нересту, разів;

К - коефіцієнт промислового повернення від ікри,%

М - середня маса дорослої особини, кг.

Таблиця 1

Середні біологічні показники з основних промислових видів риб

Вид риб	Середня маса дорослої особини, кг	Плодючість (Q), тис. шт.	Кратність нересту (С), разів	Частка самок (Z),%	Промислове повернення від ікри (К),%
Київське водосховище
Лящ	1,2	120	9	50	0,003
Судак	1,9	300	6	50	0,001
Сазан	4,1	740	8	50	0,0005
Синець	0,3	30	7	50	0,01
Щука	3,5	60	8	50	0,005
Плітка	0,29	50	8	50	0,006
Плоскирка	0,3	90	8	50	0,004
Окунь	0,25	25	7	50	0,01
Лин	0,98	350	2	50	0,001
Карась	0,4	45	6	50	0,006
Чехоня	0,22	20	6	50	0,015
Краснопірка	0,2	150	2	50	0,002
В'язь	0,9	90	5	50	0,003
Верховодка	0,008	1,5	2	50	0,2
Канівське водосховище
Лящ	1,23	190	9	34	0,003
Судак	1,8	275	6	50	0,001
Сазан	3,8	700	8	34	0,0005
Синець	0,275	27	7	40	0,01
Щука	4,0	65	8	50	0,005
Плітка	0,25	30	8	34	0,006
Плоскирка	0,32	60	8	34	0,004
Окунь	0,28	30	7	50	0,01
Лин	0,80	330	2	34	0,001
Карась	0,47	50	6	50	0,006
Верховодка	0,008	1,5	2	50	0,2
Кременчуцьке водосховище
Лящ	1,2	200	8	34	0,002
Судак	2,0	390	6	50	0,0006
Сазан	4,1	740	8	50	0,0005
Синець	0,22	30	7	50	0,01
Щука	2,2	70	5	50	0,004
Плітка	0,4	80	5	50	0,004
Плоскирка	0,22	36	4	50	0,01
Сом	4,0	110	7	50	0,003
Окунь	0,27	30	7	50	0,01
Чехоня	0,22	20	3	50	0,02
В'язь	0,75	90	5	50	0,003
Пічкур	0,045	2	2	50	0,066
Бичок	0,05	1,5	2	50	0,133
Дніпродзержинське водосховище
Лящ	1,2	200	8	50	0,002
Судак	2,2	350	6	34	0,0006
Сазан	3,8	740	8	50	0,0005
Синець	0,22	30	7	50	0,01
Щука	4,5	70	5	34	0,004
Плітка	0,19	80	5	34	0,004
Плоскирка	0,3	40	4	50	0,01
Сом	5,0	180	7	50	0,002
Окунь	0,27	30	7	50	0,01
Верховодка	0,008	1,5	2	50	0,2
Запорізьке водосховище
Лящ	1,1	251	5	56	0,0025
Сазан	3,6	595	6	51	0,0015
Судак	1,4	117	4	60	0,001
Тарань	0,4	101	5	41	0,009
Щука	3,73	140	5	39	0,0012
Плоскирка	0,21	37	4	57	-
Окунь	0,35	81	3	50	-
Верховодка	0,007	1,8	2	50	-
Сом	3,7	191	3	53	-
Карась	0,25	210	3	99,99	-
Каховське водосховище
Лящ	1,2	200	6	40	0,002
Судак	2,2	400	5	50	0,001
Сазан	4,0	750	8	50	0,0005
Синець	0,45	65	5	50	0,004
Щука	3,0	40	5	50	0,014
Плітка	0,35	70	5	60	0,004
Сом	5,6	70	7	50	0,005
Окунь	0,3	50	4	40	0,006
Лин	0,5	300	4	50	0,001
Карась	0,4	90	4	50	0,004
Чехоня	0,3	20	4	50	0,014
Верховодка	0,01	3	2	50	0,1
Тюлька	0,002	10	2	50	0,04
Бички	0,01	1,8	3	50	0,08
Краснопірка	0,3	70	4	50	0,004
Водойми Харківської області
Лящ	0,86	246	4	50	0,001
Судак	1,3	262	2-3	60	0,001
Щука	1,25	65	4	50	0,003
Плітка	0,125	50	4	50	0,004
Плоскирка	0,3	60	4	65	0,005
Краснопірка	0,25	55	4	50	0,003
Окунь	0,25	25	3	65	0,005
Жерех	2,2	100	3	66	0,003
Сом	5,0	175	4	50	0,001
Верховодка	0,008	1,5	2	50	0,133
Головань	1,1	460	4	50	0,001
Пічкур	0,045	2,0	2	25	0,066
Бичок	0,05	1,5	2	50	0,133

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Охорона та раціональне використання водних ресурсів.

§ Охорона та раціональне використання рослинного та тваринного світу.

§ Охорона природи в Україні.

§ Екологічне законодавство України.

2. Розв'язати задачу:

Задача. Внаслідок скиду забруднених вод у водосховище спостерігалась загибель риби. Вага загиблої риби складає: лящ - 600 кг; судак - 475 кг; окунь - 2500 кг. Середня вага однієї дорослої риби: лящ - 1,2 кг; судак - 1,9 кг; окунь - 0,25 кг.

Розрахунок ведеться за кількістю загиблих самок (2), їх плодючістю (З), кратністю нересту (С), коефіцієнтом промислового повернення (К), середньою вагою риб (М).

Обчислити: збитки рибному господарству, заподіяні від втрати потомства, по варіантах:

№ варіанта	Водосховище
1	Київське водосховище
2	Канівське водосховище
3	Кременчуцьке водосховище
4	Дніпродзержинське водосховище
5	Запорізьке водосховище
6	Каховське водосховище
7	Водойми Харківської області

Лабораторно-практична №7. Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища

Мета: ознайомитися з методикою обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Теоретичні відомості: Сучасна політика держав в галузі охорони навколишнього середовища від забруднення будується на принципі "забруднювач платить". В цьому принципі відображена політика покладання на забруднювачів відповідальності за всі дії, що спричиняють шкоду навколишньому середовищу.

За Порядком встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища плата встановлюється за:

· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

· скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

· розміщення відходів.

Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.

В системі регулювання суспільних відносин в галузі Охорони довкілля плата за забруднення несе велике різноманітне навантаження - стимулююче, координаційне, контролююче та компенсаційне.

Таблиця 1

Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн/т
Азоту оксиди	53
Аміак	10
Ангідрид сірчистий	53
Ацетон	20
Бенз(о)пирен	67871
Бутилацетат	12
Ванадію п'ятиокис	199
Водень хлористий	2
Вуглецю окис	2
Вуглеводні	3
Газоподібні фтористі сполуки	132
Тверді речовини	2
Кадмію сполуки	422
Марганець та його сполуки	422
Нікель та його сполуки	2150
Озон	53
Ртуть та її сполуки	2260
Свинець та його сполуки	2260
Сірководень	171
Сірковуглець	111
Спирт н-бутиловий	53
Стирол	389
Фенол	242
Формальдегід	132
Хром та його сполуки	1431

Таблиця 2

Нормативи збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовину водні об'єкти, в тому числі у морські води

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн/т
Азот амонійний	35,0
Біохімічна потреба в кисні (БПК повн.)	14,0
Жири, масла	183,0
Залізо загальне	35,0
Кальцій-катіон	0,7
Магній-катіон	0,7
Марганець двовалентний іон	35,0
Масло солярне	1995,0
Миш'як	1995,0
Нікель і сполуки нікелю	344,0
Свинець-іон- двовалентний	1995,0
Сірковуглець	35,0
Синтетичні поверхнево-активні речовини	69,0
Органічні речовини	14,0
Завислі речовини	1,0
Нафтопродукти	206,0
Нітрати	3,0
Нітрити	172,0
Сульфати	1,0
Феноли	2752,0
Формальдегід	1101,0
Фосфати	28,0
Фосфор-трихлористий, п'ятихлористий	28,0
Фтор-іон	172,0
Хлориди	1,0
Хром-іон-тривалентний	35,0
Ціаніди	344,0
Цинк-іон двовалентний	344,0

Таблиця 3

Нормативи збору, який справляється за розміщення відходів

Клас небезпеки відходів	Рівень небезпечності відходів	Норматив збору, грн/т
І	надзвичайно небезпечні	55,0
ІІ	високонебезпечні	2,0
ІІІ	помірнонебезпечні	0,5
ІV	малонебезпечні, у тому числі відходи гірничодобувної промисловості	0,2 0,02

*Норматив збору для обладнання, що містить ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням - 55 грн/одиницю; люмінесцентних ламп - 1 грн/одиницю.

За викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1, слід застосовувати нормативи збору залежно від установленого класу небезпечності даної забруднюючої речовини, згідно з таблицею 4; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 4), слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу, згідно з таблицею 5.

За викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 4) та орієнтовно безпечних рівнів впливу (таблиця 5). слід застосовувати нормативи збору як за викид забруднюючої речовини І класу небезпечності згідно з таблицею 4.

Таблиця 4

Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності

Клас небезпечності	Норматив збору, грн/т
І	381
ІІ	87
ІІІ	13
ІV	3

Таблиця 5

Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу

Орієнтовно-небезпечні рівні впливу сполук (мг/м3)	Норматив збору, грн/т
Менше 0,0001	16052
0,0001-0,001 (включно)	1375
0,001 -0,01 (включно)	190
0,01 - 0,1 (включно)	53
0,1 - більше 10	2

За скиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 2, слід застосовувати нормативи збору, які наведені в таблиці 6; за скиди, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій (таблиця 6) або орієнтовно безпечних рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації береться найменша величина гранично допустимих концентрацій, наведена в табл. 6.

Таблиця 6

Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації забруднюючих речовин

Концентрація забруднюючих речовин у воді рибогосподарських водойм (мг/л)	Норматив збору, грн/т
До 0,001	2752
0,001 - 0,09	1995
0,1 - 1 (включно)	344
1 - 10	35
Вище 10	7

У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти норматив збору, який справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об'єкти, збільшується у 1,5 рази.

У разі захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, слід застосовувати норматив збору як за скид забруднюючих речовин відповідно до таблиці 2 чи 6 з коефіцієнтом 10.

За розміщення відходів, на які не встановлено класів небезпечності, застосовується норматив збору як за розміщення відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

Нормативи збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюються в залежності від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового) відповідно до таблиць 7- 9.

Таблиця 7

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин автомобільним транспортом

Вид пального	Норматив збору, грн/т
Дизельне паливо	3
Бензин етильований	4
Бензин неетильований	3
Зріджений нафтовий газ	4
Стиснений природний газ	2

Таблиця 8

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами

Вид пального	Норматив збору, грн/т
Бензин	6
Дизельне паливо	4
Мазут	3

Таблиця 9

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом

Вид пального	Норматив збору, грн/т
Дизельне паливо	3

Таблиця 10

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чоловік	Коефіцієнт
До 100	1
100,1 - 250	1,2
250,1 - 500	1,35
500,1 - 1000	1,55
Понад 1000	1,8

Таблиця 11

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)	1
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)**	1,25
Населені пункти, віднесе ні до курортних	1,65

* Автономної Республіки Крим

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.

Таблиця 12

Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок	Коефіцієнт
Азовське море
Чорне море	2
Дунай	2,2
Тиса	3
Прут	3
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України - до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно - до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно - до Чорного моря)	1,8
Прип'ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Таблиця 13

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця(зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше З км від них	3
За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)	1

Таблиця 14

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів

Характер місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення	1
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів	3

Порядок обчислення збору

1. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П_вс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів і визначаються за формулою:

П_вс = У(Млі * Нбі * Кнас * Кф) + (Мпі * Нбі * Кнас * Кф * Кп), (1)

де Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

Мпі - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, грн. (табл.1);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, (табл. 10);

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 11);

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин = 5.

2. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П_вп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду і визначаються за формулою:

П_вп = У(Мі * Нбі * Кнас * Кф), (2)

де: Мі - кількість використаного пального і-того виду, т;

Нбі - норматив збору за тонну і-того виду пального, грн/т, (табл. 7-9);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, (табл. 10);

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, (табл. 11).

3. Суми збору, який справляється за скиди (П_с), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів і визначаються за формулою:

П_с = У(Млі * Нбі * Крб) + (Мпі * Нбі * Крб * Кп), (3)

де Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту, т;

Мпі - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, грн. (табл. 2, 6);

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, (табл. 12);

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин = 5.

4. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (П_рв) обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів і визначаються за формулою:

П_рв = У(Млі * Нбі * Кт * Ко) + (Мпі * Нбі * Кт * Ко * Кп), (4)

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

Мпі - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду, т;

Нбі - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, грн/т, (табл. 3);

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, (табл. 13);

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, (табл. 14);

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів=5.

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Стимулюючі та заборонні податки.

§ Система кредитування і фінансування природоохоронної діяльності в нас і за кордоном.

§ Економічні методи регулювання рівня забруднення навколишнього середовища в нас і за кордоном.

§ Система спеціальних екологічних фондів. Створення ринку екологічних послуг.

2. Розв'язати задачі:

Задача 1. Обчислити суму збору (плати), який справляється за викид 0,66 т сірковуглецю стаціонарним джерелом забруднення, якщо ліміт викиду 0,5 т і це відбувається біля обласного центру з кількістю жителів 250 тис. чоловік.

Задача 2. Обчислити суму збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферу з легкового автомобіля в м. Біла Церква, який протягом року використовує 3 т етильованого бензину.

Задача 3. Обчислити суму збору за скид 2 т нафтопродуктів у Дністер, якщо ліміт скиду становить 0,5 т.

Задача 4. Обчислити суму збору, який справляється за розміщення 3000 т гірничодобувної промисловості в межах м. Київ у місцях, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря та водних об'єктів. Обсяг понадлімітного розміщення відходів перевищено в 1000 разів.

Лабораторно-практична робота №8. Методика розрахунку наднормативних викидів та розмірів збитку, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

економічний природоохоронний шкода забруднення

Мета: ознайомитися з методикою розрахунку наднормативних викидів та розмірів збитку, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Теоретичні відомості: Методика встановлює основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє підприємства від відшкодування збитків за наднормативні викиди. У разі сплати підприємством за понадлімітні викиди штрафних (кратних) платежів відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів. Розмір компенсації збитків за наднормативний викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферне повітря визначається на основі частки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в даний період, з урахуванням регулюючих коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Контроль за відшкодуванням збитків, які заподіяні державі підприємствами в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснюють органи Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України.

Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду за формулою:

Мі = 0,0036 * (Vі * Сі - Мqi) * Т, (1)

де: Vі - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м³/с;

Сі - середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), розрахована як середня арифметична, г/м³;

Мqi - потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, встановлена дозволом на викид, г/с;

Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленою нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше як за один астрономічний рік. У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлено, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з моменту виявлення порушення. В цьому разі приписом до акта перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого за замовленням підприємства здійснюється контрольна перевірка його фактичного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.

В разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.

При невиконанні у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу з урахуванням терміну, що минув після планового його закінчення.

Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією відбору проб з газопилових потоків, затвердженою Мінекобезпеки України. Середня арифметична із визначених разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викидів за формулою 1.

Розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів та ін.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Розрахунок ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою:

Z = Мі * 1,1 * П * Аі * Кт * Кzі, (2)

де: Z - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, т;

1,1 * П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини, визначається за формулою:

Аі = 1, (3)

ГДКі

де: ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/м³. Для речовин з ГДК > 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10. Для речовин, по яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

Кт = Кнас * Кф, (4)

Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за таблицею 1;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається з табл. 2;

Кzі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною, визначається за формулою:

Кzі= q / ГДКсі, (5)

де q - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДКсі - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кzі приймається рівним одиниці.

Таблиця 1

Коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення тис. чол.	Кнас
До 100	1,00
100,1-250	1,20
250,1-500	1,35
500,1 -1000	1,55
більше 1000	1,80

Таблиця 2

Коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)	1
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)*	1,25
Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

* Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Платне природокористування..

§ Забруднення атмосфери.

§ Екологічна ситуація в Україні.

§ Екологічні права та обов'язки громадян.

2. Розв'язати задачі:

Перевищення дозволених викидів, які виявлені шляхом інструментальних вимірів і даних первинної облікової документації підприємства

Задача 1. На хімічному підприємстві м. Києва при контрольній перевірці 28 січня 1994 р. зафіксовано середню концентрацію викиду сірковуглецю 96,004 мг/м³ при об'ємній витраті 191,7 м³/с, що становить 18,404 г/с. Тимчасово погоджений викид сірковуглецю по джерелу №18, встановлений дозволом становить Мqі - 13,304 г/с. За даними журналу первинної облікової документації за формою ПОД-1 підприємства 22 листопада 1993 р. також зафіксовано перевищення встановленого нормативного викиду по даному джерелу. За фактом виявленого порушення було видано припис про його усунення в строк до 7 лютого 1994 р. В зазначений строк порушення було усунене. За цей період джерело №18 працювало цілодобово. Таким чином, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу останнього зафіксованого порушення і становить 1848 год. (24 год. * 77 діб). Середньодобова ГДК сірковуглецю -0.005 мг/м³. Середньорічна концентрація сірковуглецю по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р. - 0,006 мг/м³. Базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини - 1,1, розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки - 60000 у.о.

Обчислити: 1) потужність викиду сірковуглецю, що здійснювався з перевищенням тимчасово погоджених нормативів (Мі); 2) показник відносної небезпечності сірковуглецю (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва сірковуглецем; 5) розмір компенсації збитків (z).

Перевищення дозволеного викиду і відсутність інструментального контролю

Задача 2. При перевірці Маріупольського радіаторного заводу відділом аналітичного контролю Головекоінспекції Мінприроди України 10 лютого 1994 р. по джерелу №28 (трубозакатка радіаторів для автомобілів) було зафіксовано, що об'ємна витрата газоповітряної суміші складала 11,45 м³/с з середньою концентрацією свинцю із серії відібраних проб 0,00112 г/м³. Потужність викиду свинцю, таким чином, склала 0,01282 г/с Потужність дозволеного викиду по даному джерелу складає 0,00224 г/с. Підприємство інструментального контролю за джерелами викидів не веде. Таким чином, час роботи джерела у режимі наднормативного викиду приймаємо 3 місяці, що складає 480 годин (при однозмінній роботі і п'ятиденному робочому тижні). Середньодобова ГДК свинцю - 0,0003 мг/м³. Базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини -1,1, розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки -60000 у.о. Коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту, приймається рівним 1,0, тому що в м. Маріуполі спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря свинцем не ведуться. Підприємству видається пропис про усунення порушення до конкретного терміну, і підрахунок збитків проводиться до фактичного часу усунення порушення.

Обчислити: 1) викид свинцю, що здійснювався з перевищенням дозволених величин (Мі); 2) показник відносної небезпечності свинцю (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Маріуполь; 4) розмір компенсації збитків (z).

Невиконання у заплановані терміни заходів по досягненню нормативів ГДВ

Задача 3. На підприємстві по виробництву залізобетонних виробів м. Бровари проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення другого ступеня очистки викидів від технологічного обладнання приготування бетону з терміном виконання в III кварталі 1993 р. з метою зменшення концентрації пилу цементу з 1 г/м³ до 0,05 г/м³ по даному джерелу при об'ємній витраті газопилового потоку 30000 м3/год. (8,3 м³/с). При перевірці виконання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря 18 лютого 1994 р. зафіксовано невиконання заходу. Контрольні інструментальні виміри показали, що концентрація пилу по цьому джерелу складає 1 г/м³. Потужність дозволеного викиду складає 0,05 г/м³. Установка працює 8 годин на добу при 5-ти денному робочому тижні. Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду становить 784 год. (8 год. х 98 діб).

8,3 х 0,05 - маса викиду пилу від установки приготування бетону після впровадження заходу, встановлена проектом нормативів ГДВ, г/с; 0,02 - середньодобова ГДК пилу цементу, мг/м3; 1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини; 60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, у.о. Коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери населеного пункту, приймається рівним 1,0, тому що в м. Бровари спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря не ведуться. Нарахування збитків продовжується до виконання заходу і зменшення обсягів викидів пилу цементу по даному джерелу до величин, передбачених проектом нормативів ГДВ.

Обчислити: 1) потужність викиду пилу цементу, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів (М;); 2) показник відносної небезпечності пилу цементу (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Бровари; 4) розмір компенсації збитків (z).

Відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу

Задача 4. При перевірці меблевого комбінату м. Києва було виявлено відсутність дозволу на викид фенолу по джерелу №4. Однак, інструментальними вимірами, проведеними 4 січня 1994 р., зафіксовано середню концентрацію викиду фенолу 458,3 мг/м³ при об'ємній витраті газоповітряної суміші від джерела №4 - 24 м³/с. Таким чином, потужність викиду становить 11 г/с і є наднормативним викидом. По факту виявленого порушення підприємству було видано припис на отримання дозволу на викид фенолу з терміном виконання до 1 березня 1994 р. У вказаний термін дозвіл на викид був отриманий. Відлік часу роботи джерела в наднормативному режимі береться з урахуванням терміну усунення порушення. Режим роботи підприємства однозмінний при 5-тиденному робочому тижні, таким чином, час роботи технологічного обладнання в наднормативному режимі становить 304 год. (8 год. х 38 діб).

0,003 - середньодобова ГДК фенолу, мг/м³; 0,007 - середньорічна концентрація фенолу по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/м³; 1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини; 60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, у.о.

Обчислити: 1) потужність наднормативного викиду фенолу (Мі); 2) показник відносної небезпечності фенолу (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва фенолом; 5) розмір компенсації збитків (z).

Перевищення граничних нормативів утворення забруднюючих речовин від джерел виділення

Задача 5. На енергетичному підприємстві м. Києва на джерело №1 працює 4 котлоагрегати. Об'ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегату, становить 139 м³/с. Граничний норматив утворення оксидів азоту в перерахунку на діоксид азоту для даного типу котлоагрегатів становить 200 мг/м³ (згідно з режимною картою роботи котлоагрегату). Інструментальними вимірами на котлоагрегаті №2, проведеними 24 січня 1994 р., встановлено перевищення вмісту оксидів азоту в димових газах. Середня концентрація оксидів азоту із серії відібраних проб в перерахунку на N02 становила 450 мг/м³. За фактом виявленого порушення підприємству було видано припис про налагодження режиму роботи котлоагрегату №2 з терміном виконання до 2 лютого 1994 р. 2 лютого на замовлення підприємства проведено повторну контрольну інструментальну перевірку, яка не виявила перевищення нормативного обсягу утворення діоксиду-- азоту за котлоагрегатом №2. За цей період технологічне обладнання працювало цілодобово, таким чином, час роботи котлоагрегату з перевищенням граничного нормативу утворення оксидів азоту становить 240 год. (24 год. х 10 діб).

139 х 0,2 - маса викиду NО₂ від котлоагрегату при додержанні нормативу утворення, г/с; 0,04 - середньодобова ГДК діоксиду азоту, мг/м³; 0,08 - середньорічна концентрація діоксиду азоту фенолу по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/м³; 1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини;

60000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, у.о.

Обчислити: 1) потужність викиду діоксиду азоту, що здійснювався з перевищенням граничних нормативів утворення (Мі); 2) показник відносної небезпечності діоксиду азоту (Аі); 3) коефіцієнт (Кт), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (Кzі), що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва діоксидом азоту; 5) розмір компенсації збитків (z).

Лабораторно-практична робота №9. Економічна оцінка лісових насаджень

Мета: вивчення економічної оцінки лісових насаджень на основі затратного та рентного підходів.

Теоретичні відомості:

Економічна оцінка лісових насаджень на основі затратного підходу

Лісові насадження нерівноцінні за породним складом, товарною структурою, доступністю до експлуатації. Їх цінність визначається кореневими цінами, які відбивають споживчі властивості деревини, конкретні умови її вирощування. Звідси і різна економічна оцінка насаджень.

Оцінка, насаджень, що досягли стиглого віку, здійснюється за формулою:

R_ch = У М_іjk * Ц_іjk (1) або

R_ch¹ = У М_і * Ц_і (2),

де R_ch, R_ch¹ - економічна цінність насаджень, що досягли стиглого віку, у.о.;

М_іjk - запас стиглих насаджень і-ї породи, j-го сортименту (категорія крупності), к-го розряду такс, м³;

Ц_іjk - коренева ціна і-ї породи, j -го сортименту, к-го розряду такс, у.о.;

Ц_і - коренева ціна 1 м³ знеособленої деревини, у.о.;

М_і - запас стиглих насаджень і-ї породи, м³.

Оцінка насаджень, що не досягли віку стиглості, проводиться за формулою:

У М_іjk * Ц_іjk,

R_hh = (1 + E) ^{Ti - ti} (3) або

У М_і * Ц_і,

R_hh¹ = (1 + E) ^{Ti - ti} (4),

де R_hh, R_hh¹ - цінність насаджень, що не досягли віку стиглості і культур, що не зімкнулися, у.о.;

М_іjk - очікуваний запас деревини у віці рубки насаджень на корені j -го сортименту і-ї породи, м³;

М_і - очікуваний запас стиглих насаджень і-ї породи, м³;

Ц_іjk - коренева ціна і-ї породи, j -го сортименту, к-го розряду такс, у.о.;

Ц_і - коренева ціна 1 м³ знеособленої деревини (середньої крупнисті), у.о.;

Т_і - вік рубки переважаючої і-ї породи в складі насадження, років;

t_і - фактичний вік переважаючої і-ї породи в складі насадження, років;

Е - норматив приведення за фактором часу, 0,03.

Очікувані запаси стиглих насаджень визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування з урахуванням заходів, спрямованих на підвищення продуктивності деревостанів або місцевих таблиць ходу росту нормальних насаджень. Для цього запаси фактичних дерево станів у віці рубки, які зростають в аналогічних умовах з насадженнями, що оцінюються, через оптимальні повноти приводяться у відповідність з запасами деревостанів у віці рубки.

Економічна оцінка насаджень за рентним підходом

Економічна оцінка насаджень за рентним підходом здійснюється аналогічно як і лісових земель, однак при цьому запаси насаджень у віці рубки приймаються не потенційно можливі, а ті, що фактично склалися.

Цінність насаджень визначається ефектом у вигляді диференційної ренти, яка розраховується на підставі різниці замикаючих і індивідуальних зведених витрат на виробництво лісопродукції, що відбиває відмінність у лісовирощуванні і лісоексплуатації середніх і кращих за родючістю ґрунтів ділянок лісу та їх розташування відносно гірших ділянок.

В межах одного обігу рубки абсолютна величина економічної оцінки деревостанів прямо пропорційна їх віку. Звідси цінність насаджень, які не досягли віку стиглості складає лише певну частку цінності стиглих деревостанів.

Економічна оцінка лісових насаджень за рентним підходом здійснюється за формулою:

Мі * Кі * (Зз - З_і) * S

R_h = (1 + E) ^{Ti - ti} (5),

де: R_h - економічна цінність насаджень;

Зз - замикаючі затрати на виробництво 1 м³ деревини, у.о.;

З_і - індивідуальні зведені витрати на виробництво 1 м³ деревини конкретної породи, у.о.;

Т_і - період вирощування лісу, що дорівнює віку рубки насадження і-ї породи, років;

t_і - вік насадження і-ї породи, років;

М_і - запас деревини на 1 га у віці рубки, м³;

S - площа ділянки лісу, що оцінюється, га;

Кі - коефіцієнт, що характеризує якість деревини і-ї породи.

Е - норматив приведення за фактором часу, 0,03.

Результати розрахунків за формулами 1-5 використовуються для визначення вартості частки лісових ресурсів в структурі національного багатства, стартової ціни насадження на корені, які можуть вилучатися для передачі у власність, надання в користування, оренду, заставу, а також визначення розміру збитків, що завдаються деревостанам стихійними явищами, забрудненням території, нераціональними методами господарювання. Результати розрахунків за формулою 5 використовуються для обґрунтування ефективності лісовирощування та встановлення нормативів плати за користування лісовими насадженими в різноманітних цілях.

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Охорона та раціональне використання лісових ресурсів.

§ Методи економічної оцінки природних ресурсів. Види оцінок.

§ Роль лісових ресурсів у збереженні відновлюваних особливостей біосфери.

§ Принципи та методи управління охороною довкілля.

2. Розв'язати задачі:

Економічна оцінка запасів лісових насаджень, що досягли віку стиглості

Задача 1. Ділянка лісу площею 10 га, на якій зростають насадження сосни з домішкою берези. Запас насадження - 400 м3/га, з них на частку сосни припадає 320 м, берези - 80 м. Вік рубки насадження 90 років. За розрядом висот сосна віднесена до 1-го, а береза до 3-го розряду. Ділянка розташована на відстані 20 км до пункту вивезення деревини, що відповідає 2-му розряду такс. Ціни для сосни другого розряду такс такі: крупна деревина - 7,20 у.о./м³, середня - 6,00 у.о./м³, дрібна - 4,53 у.о./м³, дров'яна - 0,48 у.о./м³, відходи - 0,10 у.о. Ціни для берези другого розряду такс такі: крупна деревина -1,77 у.о./м³, середня - 1,50 у.о./м³, дрібна - 1,14 у.о./м³, дров'яна - 0,63 у.о./м³, відходи - 0,06 у.о. Сортиментна структура насадження встановлена на основі методу, що застосовується в практиці лісовпорядкування.

Сортиментна структура насадження

Порода	Загальна маса, м3/га	В тому числі за категоріями крупності
		крупна	середня	дрібна	дрова	відходи
Сосна	320	145	128	7	10	30
Береза	80	20	26	20	6	8
Разом	400	165	154	27	16	38

Обчислити: величину економічної цінності стиглого деревостану (Rch) даної ділянки лісу.

Економічна оцінка запасів лісових насаджень, що не досягли віку стиглості

Задача 2. Ділянка лісу площею 1 га. На ділянці зростає насадження сосни з домішкою берези. Вік насадження - 50 років, вік рубки - 90 років. За розрядами висот сосна віднесена до 1-го, береза - до 3-горозряду. Очікуваний запас стиглих насаджень визначений на підставі місцевих таблиць ходу росту нормальних деревостанів. Так, згідно цих таблиць, запас насадження сосни у віці 90 років при повноті 1,0 досягає 595 м³/га. Оптимальною повнотою такого насадження вважається - 0,7, на яку і скоригований запас, що прийнятий як розрахунковий. В нашому випадку очікуваний запас сосново-березових насаджень у віці 90 років становить 416 м³ (595 х 0,7). Ціни для деревини наведені в попередніх задачах.

Сортиментна структура насадження

Порода	Загальна маса, м3/га	В тому числі за категоріями крупності
		крупна	середня	дрібна	дрова	відходи
Сосна	330	148	130	8	12	32
Береза	86	22	28	22	6	8
Разом	416	170	158	30	18	40

Обчислити: оцінку насаджень, що не досягли віку стиглості (R_hh).

Економічна оцінка насаджень за рентним підходом

Задача 3. Ділянка площею 10 га. На ділянці - насадження сосни з домішкою берези. Вік насадження - 50 років, вік рубки -90 років. Запас деревини на ділянці - 400 м³. Середня висота 21 м, середній діаметр - 30 см. Замикаючі затрати на виробництво 1 м³ деревини для умов України складають 87,24 у.о., індивідуальні зведені - 52,55 у.о. Коефіцієнт, що характеризує якість деревини, - 1,05.

Обчислити: економічну оцінку насаджень за рентним підходом.

Лабораторно-практична робота №10. Економічна оцінка лісових земель

Мета: вивчити економічну оцінку лісових земель.

Теоретичні відомості: Цінність лісової землі повинна визначатись сумарним народногосподарським ефектом за тривалий період використання її потенційної продуктивності. Показниками потенційної продуктивності земель є запаси корінних деревостанів у віці рубки (стиглості) та ресурси іншої продукції лісу. Для їх визначення використовуються таблиці ходу росту нормальних насаджень, що відповідають умовам місцезростання, та нормативи економічно доступних до використання запасів ресурсів побічного користування (гриби, дикорослі плоди і ягоди), обсяги технічної і лікарської сировини, що мають споживчу вартість тощо.

Оцінка ресурсів лісу здійснюється за діючими кореневими цінами на деревину, а іншої продукції лісу - за ринковими чи закупівельними цінами, що формуються на основі попиту і пропозиції.

Лісові землі можуть оцінюватись на підставі затратного (показників, що характеризують їх потенційну продуктивність), або рентного підходу. Ці методичні підходи застосовуються в лісовому господарстві в залежності від мети оцінки та наявності інформаційного матеріалу.

Проведення економічної оцінки лісових земель

Економічна цінність лісових земель визначається їх сумарною потенційною продуктивністю, що виражається конкретними властивостями лісопродукції та вартісними показниками:

1

Rз = Ті*Е * [ У М_іj^е * С_іj^k + У B_im * C_im +T_i * У V_i * C_i ], (1)

де: Rз - економічна цінність лісових земель, у.о./га;

М_іj^е - запас еталонного деревостану у віці рубки і-ї породи j-ї категорії крупності, м³/га;

С_іj^k - коренева ціна і-ї породи j-ї категорії крупності к-го розряду такс, у.о./м³;

В_im - нормативи запасів порубочних залишків і-ї породи т-го ресурсу (ліквід із крони, сучки, хмиз, гілки для деревної зелені тощо), що можуть бути використані для переробки або на паливо, м³/га;

С_im - ціна порубочних залишків і-ї породи m-го ресурсу (встановлюється в розмірі 20% від такс на дров'яну деревину відповідної лісової породи), у.о./м³ ;