Екологія у Закарпатській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика природних умов району проектування об'єкту автомобільно-дорожнього комплексу

2. Екологічна ситуація та забруднення природного середовища (повітря,грунта,води)районупроектування

3. Прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря транспортним потоком

4. Прогнозування рівня еквівалентного звуку від транспортного потоку

5. Прогнозування забруднення придорожньої смуги з'єднаннями свинцю

6. Підрахунок нормативів екологічної безпеки по основних елементах навколишнього середовища

7. Встановлення фактичного комплексного показника екологічної безпеки об'єкту

8. Розробка природоохоронних заходів

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Екологічна ситуація - це стан суспіль-природних відносин, що проявляються в якості геосистеми, яка створює середовище життя на певному етапі їх розвитку. Іншими словами Екологічна ситуація - це результати дії природних і антропогенних факторів у регіоні, що формує якість життя на певний час.

Екологічна ситуація регіону формується під впливом закономірностей розвитку природи та суспільства в процесі природокористування.

Існуючі відмінності в природних та соціально-економічних умовах України, диференціал структури виробництва, особливо добувної промисловості, інтенсивне та нераціональне використання природних ресурсів, недосконалість технології зумовили й певні зміни у прояві специфічних регіональних еколого - географічних проблем. В Україні, що мала в цілому сприятливі умови життя, розвинулись негативні явища, що проявляються в якісному стані компонентів природи. Посилюється радіаційне, хімічне, теплове, електромагнітне та інші види забруднень, що значною мірою впливають на рівень життя організмів та людини, які в першу чергу впливають на її здоров'я і тривалість життя.

В Україні всього в 90-х роках було 10088 млн.м³ промислових, 3510,5 млн.м³ сільськогосподарських, 3846,4 млн.м³ комунальних стокові, 10015тис. т викидів в атмосферу, 1680,5 млн. т твердих відходів промислових підприємств. Забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових або допустимих норм.

У наслідок аварії на Чорнобильській АЕС від радіоактивного забруднення постраждала територія та населення багатьох областей України, але особливо це відчутно в Київській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Рівненській, Вінницькій, Волинській областях. Усього було викинуто понад 50 М_і радіоактивності, що становить приблизно 3,5% кількості радіонуклідів у реакторі на час аварії.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до нових проблем, пов'язаних із змінами в господарюванні окремих регіонів України та охорони здоров'я населення. Стосовно охорони здоров'я населення, то наявність свідчить про аналіз зростання рівня та ширина захворювань верхніх дихальних шляхів, систем кровообігу, травлення, а також різноманітних порушень ендокринної та імунної систем, перебігу вагітності, пологів, розвитку плоду тощо. Має місце зростання частоти уроджених пороків розвитку. У цілому серед дитячого населення контрольованих регіонів стабільно збільшилась кількість анемій, хронічних.

Метою курсової роботи є екологічна ситуація та забруднення природного середовища ( повітря, грунтів, води, радіація ) Закарпатської області, її оцінка; прогнозування рівня забруднення окису вуглецю, забруднення придорожньої смуги з'єднаннями свинцю, прогнозування акустичного забруднення. По результатам проведених розрахунків встановити фактичний рівень екологічної безпеки та розробити природоохоронні заходи щодо зниження забруднюючих факторів (концентраціями окису вуглецю, з'єднаннями свинцю, забруднення від руху транспортних засобів) їх вплив на навколишнє природне середовище, атмосферу.

1. Характеристика природних умов району проектування об'єкту автомобільно-дорожнього комплексу

Закарпатська область, утворена 22 січня 1946. Площа 12,8 тис. км². Ділиться на 13 районів, має 9 міст й 24 селища міського типу. Центр - м. Ужгород.

Закарпатська область розташована на південно-західних схилах північної частини Східних Карпат (Українські, або Лісисті, Карпати) і північно-східній окраїні Среднедунайской рівнини (називається Закарпатською низовиною на території З. о.). Гори займають близько 80% території області, утворюючи ряд витягнутих із Пн.-Сх. на Пд.-Сх. хребтів - Водороздільний (висота до 1693 м), Полонинский (1883 м) і Вулканічний (1081 м), що відокремлюються друг від друга поздовжніми долинами. У східній частині області, відособлені поперечною долиною верхньої Тиси, розташовані масиви Чорногора (г. Говерла, вища точка З. о., 2061 м)і Раховский, що мають альпійські форми рельєфу. Перевали лежать на висоті понад 800 м (Ужокский, Середній Верецкий й ін.). До Пд. від гір, східчасто опускаючись до Закарпатської низовини, розташовані холмисто-увалистые передгір'я висотою до 300-400 м.

Клімат помірковано континентальний. Середня температура січня в низовинах -2, -3°С, у передгір'ях -3, -4°С, у горах -5, -9°С; липня відповідно 19-20°С; 17-18°С; 6°С. Річна сума опадів на низовині 600-700 мм, у передгір'ях 800-1000 мм, у горах 1000-1400 мм і більше. Вегетаційний період на низовині до 230 днів, у передгір'ях 210-230 днів, у горах 90-210 днів. Головна ріка області - Тиса (джерела - Чорна Тиса й Біла Тиса), належить басейну Дунаю, з притоками: Тересва, Теребля, Рика, Боржава, Латориця, Уж. Ріки використовуються як джерела гідроенергії й для лісосплаву. Є мінеральні джерела (солоні, сірчані, йодисті, вуглекислі, залізисті).

Ґрунту в низовинах переважно дернові (опідзолені) і алювіальні, у передгір'ях - буроземно-подзолисті поверхнево-гливкі, у горах - бурі гірничо-лісові різної ступені оподзоленості, дернова-буроземні й гірничо-лугові дернові й торф'янисті. Близько Ѕ території області покрито лісом: основні лісоутворюючі породи - бук, ялина, дуб, ялиця, граб (на частку бука доводиться 46% всієї покритої лісом площі, ялини - 24%, дуба - 4,7%, ялиці - 1,3%). У характері рослинного покриву яскраво виражена вертикальна поясність.

На низовині переважають поля, виноградники, луги, місцями зустрічаються дубово-грабові ліси; у передгір'ях поширені переважно дубові й дубово-букові ліси; у горах - букові (до 800-1100 м) і хвойні (до 1300 - 1500 м) лісу із сосновим криволіссям у верхньому поясі. Вище 1300-1500м високогірні луги - полонины: субальпийские до 1850-1900 м й альпійські - вище 1850-1900 м.

У лісах водяться лісовий кіт, рись, вовк, лисиця, бурий ведмідь, дикий кабан, європейська козуля, шляхетний олень, куниця, білка, заєць-русак й ін. У З. о. на Полонинском хребті розташована Угольский ділянка Карпатського заповідника з його коштовними тиссовыми масивами. З. о. - найважливіший район туризму союзного значення (Ужгород, Мукачеве, Рахов, Воловец, Міжгір'я, Ясиня й ін.).

Закарпатська область населяють в основному українці; живуть також угорці (14,4%), росіяни (3,3%), румуни (2,2%), євреї (1%), словаки (0,9%). Середня щільність 83,6 чел. на 1 км². Міське населення 30%. Більша частина населення зосереджена на низовині й у передгір'ях Карпат. Великі міста: Ужгород, Мукачеве, Берегове, Виноградов.

Головні ж.-д. лінії: Чоп - Ужгород - Самбор - Львів, Чоп - Мукачеве - Стрий - Львів, Чоп - Батево - Берегове - Хуст - Тересва - Рахов - Івано-Франківськ - Львів. Електрифікована залізн. Львів - Чоп. Великий ж.-д. вузол міжнародного значення - Чоп. Найбільше значення мають автодороги: Ужгород - Мукачеве - Берегове - Хуст - Тячево - Рахов - Івано-Франківськ, Ужгород - Перечин - Турка - Самбор - Львів, Ужгород - Мукачеве - Свалява - Відколі - Стрий - Львів. Повітряний транспорт зв'язує Закарпатська область із багатьма ін. областями країни.

Для Закарпатської області встановлюємо погодно-кліматичні характеристики, згідно [2]: відносну вологість повітря, швидкість вітру, частоту повторюваності вітру для кожного місяця року (таблиця 1.1, 1.2).

Таблиця 1.1 Погодно-кліматичні характеристики:

Місяць	Відносна вологість, %	Швидкість вітру, м/с
Січень	76	5,3
Лютий		5,4
Березень		5,0
Квітень		4,7
Травень		4,0
Червень		3,5
Липень	52	3,2
Серпень		3,3
Вересень		3,9
Жовтень		4,3
Листопад		4,8
Грудень		4,9

Таблиця 1.2 Швидкість і частота повторюваності вітру:

Місяць	Показник	Р У М Б
		Пн	Пн-Сх	Сх	Пд - Сх	Пд	Пд - З	З	Пн - З
Січень	Швидкіст вітру, м/с	4,2	4	3,1	3,6	2,9	2,4	2	4
	Частота повторюваності, %	10	10	14	40	8	2	4	12
Липень	Швидкіст вітру, м/с	3,2	3,2	3,1	3,1	3,2	2,6	2,8	3,4
	Частота повторюваності, %	14	18	11	15	9	6	7	20

2. Екологічна ситуація та забруднення природного середовища

(повітря, грунти, вода, радіація)

Ступень забруднення території, умовні позначення:

	Умовно чисті
	Помірно забруднені
	Забруднені
	Дуже забруднені
	Надзвичайно забруднені
	Екологічна катастрофа

Як видно з карти в районі міст: Полтава, Кременчук, Дубни, Миргород, Пирятин - ступінь забруднення «забруднені».

Ступінь забруднення:

- повітря - високе;

- поверхневих вод - підвищене;

- забруднення території цезієм -137 - низьке;

- радіаційне забруднення - низьке або відсутнє;

- грунти - помірне

В районі міста Миргород - ступінь забруднення - дуже забруднені, причому: повітря - підвищене.

В районі м. Кременчук - ступінь забруднення - надзвичайно забруднений, при чому:

- повітря - дуже високе;

- радіаційне забруднення - низьке або відсутнє.

Загалом, оцінюючи ступінь забруднення Полтавської області, забруднення її водяного, повітряного середовища, грунтів, радіаційного забруднення, можна віднести, що більша частина області дуже забрудненою. Причиною може бути забруднення промисловістю, автотранспорту, а також забруднення з сусідніх областей істотно впливає.

Умови проживання населення

Умовні позначення:

	Сприятливі
	Помірно сприятливі
	Задовільні
	Погіршені
	Напружені
	Катострофічні

Розцінити умови проживання населення в Полтавській області як:

в районі міст Полтава, Кременчук, Миргород, - задовільні.

Приблизно:

50% території - помірно сприятливі;

30% території - сприятливі;

3 % території - погіршені.

Густота населення складає (осіб на 1 км²): в районі міста Полтава - середня.

Загалом на території області - як висока; умови проживання населення області розцінюється як - помірно сприятливі.

3. Прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря

транспортним потоком

Рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів на автомобільній дорозі або вулиці оцінюємо по концентрації окису вуглецю за формулою:

де С_ф - фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження (приймають рівним 0,5 мг/м³);

N - сумарна інтенсивність руху автомобілів на дорозі, авт./год;

К_т - коефіцієнт токсичності автомобілів по вулицях в атмосферне повітря окису вуглецю;

К_А - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості;

К_у - коефіцієнт, що враховує зменшення забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю в залежності від величини поздовжнього ухилу;

К_с, К_в - коефіцієнт змінення концентрації окису вуглецю в залежності від швидкості руху вітру і відносної вологості повітря;

К_п - коефіцієнт змінення концентрації окису вуглецю при забрудненні атмосферного повітря при виконанні захисних заходів, вдосконалення автомобілів та їх експлуатації за прогнозами екологів;

К_з - коефіцієнт змінення забруднення атмосферного повітря в зоні перехрещення доріг в залежності від типу організації руху на них.

Коефіцієнт токсичності автомобілів визначається як середньозважений для потоку автомобілів:

де: - склад руху в долях одиниць.

Значення К_ті для різних типів автомобілів приймаємо за таблицею 3.1

Таблиця 3.1 - Коефіцієнт токсичності автомобілів:

Тип автомобіля	Коефіцієнт Кт
Легковий Легкий вантажний Середній вантажний Великий вантажний (дизельний) Автобус	1,0 2,3 2,9 0,2 3,7

К_т= 0,54*1+0,13*2,3+0,11*2,9+0,2*0,2+0,02*3,7= 1,272

Значення коефіцієнта К_А визначаємо згідно [1].

Для виїмок:

К_А = 0,4

а для виїмок:

К_А =0,6

Значення коефіцієнта К_у, що враховує забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю в залежності від повздовжнього похилу приймаємо за таблицею 3.2.

Таблиця 3.2 Коефіцієнт впливу повздовжнього ухилу:

Повздовжній ухил , ‰	Коефіцієнт Ку
0 20 40 60 80	1,0 1,06 1,10 1,18 1,55

За даними таблиці коефіцієнт К_у по ділянкам складає:

і = 50 ‰ К_у = 1,14

і = 20 ‰ К_у = 1,06

і = 15 ‰ К_у = 1,04

і = 30 ‰ К_у = 1,08

Коефіцієнт змінення концентрації окису вуглецю в залежності від швидкості вітру К_с за таблиці 3,3

Таблиця 3,3 Коефіцієнт впливу швидкості вітру:

Швидкість вітру, м/с	Коефіцієнт Кс
1 2 3 4 5 6	2,70 2,00 1,50 1,20 1,05 1,00

Так окремо для літа та зими беремо значення коефіцієнта К_с.

Для літа при:

V = 4,02 м/с К_с = 1,197.

Для зими при:

V = 5,35 м/с К_с = 1,03

Значення коефіцієнта К_В, що враховує змінення концентрації окису вуглецю в залежності від відносної вологості повітря, приймаємо за таблицею 3,4.

Таблиця 3,4 Коефіцієнт впливу вологості повітря:

Відносна вологість повітря, %	Коефіцієнт КВ
100 90 80 70 60 50 40	1,45 1,30 1,15 1,00 0,85 0,75 0,60

Значення коефіцієнта К_В визначаємо окремо для літа та зими.

Отже, для літа при:

W = 48 %, К_В = 0,72

для зими при:

W = 85 %, К_В = 1,16

Коефіцієнт прогнозу К_п змінення забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю при здійсненні захисних заходів приймаємо рівним:

К_п = 1,91

Коефіцієнт забруднення атмосфери біля перехресть приймаємо:

К_з = 1.4, 2.0

Рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів на автомобільній дорозі по концентрації окису вуглецю визначаємо для літа:

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,14*1,197*0,72*1,91*1 =3,8мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06 *1,197*0,72*1,08*1,65 = 5,3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,197*0,72*1,5*1,08 = 7,4 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,197*0,72*1*1,08 = 5,3мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,045*1,197*0,72*1*1,04 = 3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,197*0,72*1*1,05 = 3,6 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,197*0,72*1*1,06 = 7,2 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,197*0,72*1,91*1 = 3,6 мг/м³;Для зими:

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,14*1,03*0,72*1,91*1= 5,3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,03*0,72*1,91*1 = 7,4 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,03*0,72*1,91*1 = 10,3 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,6*1,06*1,03*0,72*1,91*1 = 7,4 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,045*1,03*0,72*1,91*1 = 5,6 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,03*0,72*1,91*1 = 5 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,03*0,72*1,91*2 =10 мг/м³;

К_со = (0,5+0,01*360*1,272)*0,4*1,08*1,03*0,72*1,91*1 = 5мг/м³;

Рівень забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю визначаємо на ділянках автомобільної дороги у кромки покриття в залежності від параметрів дороги, транспортного потоку і кліматичних факторів.

Результати розрахунків приводимо на лінійному графіку рівня забруднення.

Оцінку ступеня забруднення виконуємо згідно з вимогами санітарних норм.

4. Прогнозування рівня еквівалентного звуку від транспортного потоку

Підготовкою для визначення рівня звуку транспортного потоку в придорожній смузі є розрахунковий рівень звуку на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги на висоті 1,2 м від рівня проздної частини.

Розрахунковий рівень звуку на автомобільних дорогах визначається за формулою П.І. Поспєлова:

L_ТП - розрахунковий еквівалентний рівень збору від транспортного потоку;

ДL_T - поправка, яка враховує відхилення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами в складі транспортного потоку від середніх умов;

ДL_g - поправка, яка враховує змінення кількості вантажних автомобілів з дизельними двигунами в транспортному потоці в порівнянні з розрахунковими;

ДL_С - поправка на відхилення середньої швидкості руху;

ДL_у - поправка на величину повздовжнього ухилу дороги;

ДL_П - поправка, яка враховує тип покриття проїзної частини дороги;

ДL_РП - поправка, яка враховує наявність розділювальної смуги на проїзній частині;

ДL_К - поправка, яка враховує зниження розрахункового рівня звуку поверхневим покровом;

ДL_з - поправка, яка враховує вплив забудови, розташованої біля автомобільної дороги;

ДL_Пер - поправка, яка враховує вплив перехрещення доріг.

Еталонними умовами для розрахунку транспортного шумує: рух потоків автомобілів на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги автомобільної дороги при відсутності розділювальної смуги, на висоті 1,2 м від рівня проїзної частини прямолінійної, горизонтальної ділянки дороги з асфальтобетонним покриттям, при відсутності в радіусі 50 м забудови та інших , відбиваючих звук перешкод, а також пересічення доріг при розповсюдженні шуму під землю; швидкість руху транспортного потоку, яка відповідає заданій інтенсивності руху: наявності в складі транспортного потоку 40% вантажних автомобілів, в тому числі 5% з дизельними двигунами. Для автомобільних доріг, які знаходяться в експлуатації, розрахункову інтенсивність руху визначають на базі даних підрахунків руху, що проводяться дорожньо-експлуатаційною службою. За розрахункову приймаємо максимальну (годинну) інтенсивність руху на п'ятий рік після впровадження проекту захисту природної забудови від транспортного шуму:

N? - розрахункова година інтенсивності руху, авт/год;

N - добова інтенсивність руху, авт/добу;

Т - період доби, за який проходить основна маса автомобільного потоку по дорозі загального користування (приймаємо 10 годин):

авт/год

Розрахунковий еквівалентний рівень звуку від транспортного потоку, залежно від годинної інтенсивності руху складає:

L_ТП = 72,6 дБа

Поправка, що враховує відхилення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами, складає:

ДL_T = 0,0 дБа

Поправка, що враховує змінення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами, складає:

ДL_g = +2 дБа

Поправка, що враховує тип покриття проїзної частини, складає:

ДL_П = +2 дБа

Поправка, що враховує вплив перехрещення доріг, складає:

ДL_Пер = +2 дБа

Поправка, що враховує вплив забудови, розташованої біля автомобільної дороги:

ДL_з = +4 дБа

Поправка на величину повздовжнього ухилу дороги становить за ділянками:

ПК 0 - ПК 4 і = 50‰ ДL_у = +3,25 дБа;

ПК 4 - ПК 10 і = 20‰ ДL_у = +1,5 дБа;

ПК 10 - ПК16 і = 15‰ ДL_у = +1,125 дБа;

ПК 16 - ПК 20 і = 30‰ ДL_у = +2,25 дБа;

Середня швидкість руху потоку на існуючих дорогах визначається безпосереднім вимірюванням влітку або розрахунковим методом за методикою МАДІ.За методикою МАДІ середня швидкість руху потоку обчислюємо за формулою:

N? - розрахункова годинна інтенсивність в обох напрямках, авт/год;

- коефіцієнти;

V₀ - середня швидкість вільного потоку, який включає тільки легкові автомобілі:

V_мт - максимально можлива швидкість руху (приймаємо 147 км/год);

- коефіцієнт, який залежить від частки легкових автомобілів в транспортному потоці.

км/год

За таблицями визначаємо коефіцієнти . Коефіцієнт, який залежить від ухилу, складає по ділянках:

ПК 0 - ПК 4 і = 50‰ = 0,68;

ПК 4 - ПК10 і = 20‰ = 0,92;

ПК 10 - ПК 16 і = 15‰ = 0,94;

ПК16 - ПК20 і = 30‰ = 0,84;

Коефіцієнт, який залежить від кількості легкових автомобілів:

Коефіцієнт враховує фактор дорожніх умов:

= 0,8

= 1,2

для узбіччя (2,25м);

= 0,75

Обмеження видимості. Обираємо найменше:

= 0,75

Коефіцієнт:

= 0,012

Який залежить від частки легкових автомобілів у потоці:

V_П = 0,68*0,81*0,8*98 - 0,012*360 = 40 км/год;

V_П = 0,92*0,81*1*98 - 0,012*360 = 68,7 км/год;

V_П = 0,92*0,81*0,75*98 - 0,012*360 = 50 км/год;

V_П = 0,92*0,81*1*98 - 0,012*360 = 68,7 км/год;

V_П = 0,94*0,81*0,8*98 - 0,012*360= 70,3 км/год;

V_П= 0,84* 0,81*1,298*98 - 0,012*360 =75,7 км/ год;

V_П= 0,84*0,81*0,75*98 - 0,012 *360 = 45,7 км/ год;

V_П= 0,84*0,81*1,2*98 -0,012 *360 = 75,7 км/ год.

Співвідношення між розрахунковою швидкістю руху і еталонним значенням.

V_ЕТ - еталонне значення швидкості (70 км/год):

= 70 - 40 = 28,7 км/год = 3,5;

= 70 - 68,7 = 1,3 км/год = 0,19;

= 70 - 50 = 20 км/год = 2,5;

= 70 - 68,7 = 1,3 км/год = 0,19;

= 70 - 70,3 = 16,4 км/год = -0,04.

=70 - 75,7 = -5,7 км/год = -0,81.

=70 - 45, 7= 24,3км/год = 2,9.

=70 - 75, 7= -5,7км/год = -0,81.

Визначаємо розрахунковий рівень звуку на автомобільній дорозі:

ДL_РL = 72,6 + 2 + 3,5 + 3,25 +2 -1 = 82,4 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 + 0,19 + 23,25-+2 - 1 = 79 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 + 2,5 + 1,5 + 2 - 1+2 =81,6 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 + (-0,04) + 1,5 +2 - 1 = 77,06 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 +(-0, 3 )+ 1,125+2+ 1 +4 = 82,43 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 + (-0,81) + 2,25 +2 - 1 = 77,04 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 + 2,9 + 2,25 +2-1+2 = 82,75 дБа;

ДL_РL = 72,6 + 2 + (-0,81) + 2,25 + 2 - 1 = 77,04 дБа;

За результатами визначення шумового забруднення на всій розглядає - мій ділянці автомобільної дороги рівень шумового забруднення відповідає оцінці „добре” (так як рівень шуму не перевищує 80 дБа).

Збільшення рівня шуму спостерігається в межах населеного пункту та на перехрещеннях автомобільних доріг.

В населеному пункті рівень шуму перевищує нормативне значення для житлової (40 - 60 дБа), тому треба передбачити заходи по зменшенню рівня шуму в населеному пункті.

5. Прогнозування забруднення придорожньої смуги з'єднаннями свинцю

Основні фактори, що мають вплив на забруднення придорожньої смуги свинцем, це кількість автомобілів, що проїхали по дорозі за термін її експлуатації, склад транспортного руху, режим руху автомобілів, середні витрати палива автомобілями, робочі відмітки земляного полотна, наявність придорожньої рослинності, кліматичні особливості, напрямок і швидкість вітру.

Для розрахунку ширини придорожньої смуги, в межах якої за термін експлуатації дороги Т_літ, концентрація свинцю в почві може перевищувати допустиме значення, використаємо формулу Ізмайлова Р.Х.:

В = В₀ * К_А * К_Т * К_Н * К_В (5,1)

В₀ - ширина зони забруднення в еталонних умовах:

В₀= 6,72 м

К_А - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, визначають в залежності від співвідношення кількості автомобілів, які проїхали по дорозі:

Т= 35 років (N) і N_ЕТ = 41 млн. авто

К_Т - коефіцієнт, що залежить від середніх витрат бензину в розрахункових Д і еталонних Д_ЕТ умовах;

К_Н - коефіцієнт, що враховує висоту насипу земляного полотна, для виїмок, приймаємо:

К_н = 1м

К_В - коефіцієнт, що враховує вплив швидкості та напрямок вітру, визначаємо в залежності від показника W.

Значення показника W вираховуємо для вітрів, що дують зліва і справа від дороги за формулою:

,

V_i - середня швидкість вітру для і- того румба, м/с;

П_і - повторність вітру для і- того румба, %;

ц_і - кут між і- тим румбом і напрямком дороги.

При розрахунку ширини забруднення за еталонні умови прийняті: кількість автомобілів, що проїхали по дорозі - 41 млн. авт, швидкість вітру дорівнює нулю, висота насипу 1 м, середні витрати бензину одним автомобілем:

Д_Ет = 25,27 кг/ 100 км

Інтенсивність руху автомобілів з карбюраторними двигунами в розрахунковому році N^k_m:

N^k_m= N^k_o^* q^T

N^k_o - інтенсивність руху автомобілів з карбюраторними двигунами в початковому році:

N^k_o = 2800 авт/добу

q^T - темп щорічного приросту інтенсивності руху:

q^T = 78% = 0,78

N^k_m = 3600 * 0,79 = 2844 авт/добу.

Визначаємо кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, що проїхали по дорозі за період її експлуатації, за формулою:

N = N^k_T * T * t_роб,

t_роб - кількість робочих днів у році (приймаємо для регіональних доріг 250 днів).

N = 2184 * 35 * 250 = 24885000 авт

Визначаємо коефіцієнт К_А, що враховує кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, в залежності від співвідношення N/N_ЕМ:

,

К_А= 0,46

Визначаємо коефіцієнт К_Т, який залежить від середніх вітрот бензину.

Середні вітроти бензину для автомобілів транспортного потоку Д_сер за формулою:

Д_і - витроти бензину для різних типів автомобілів, л/100 км;

с_і - частка різних видів автомобілів в транспортному потоці.

Витрати бензину для окремих видів автомобілів дорівнють:

Легкові автомобілі 13 л / 100 км (ГАЗ-21);

Легкі вантажні 24 л / 100 км (ГАЗ-53);

Середні вантажні 28 л / 100 км (ЗІЛ-130);

Автобуси 24 л / 100 км (ЛАЗ-699).

л / 100 км

К_Т = 0,54

Визначаємо значення коефіцієнта К_Н, враховує висоту насипу, по ділянкам:

ПК 0 - ПК 4 h_н = 3 м К_Н = 1,24;

ПК 4 - ПК 10 h_в = 1 м К_Н = 1,0;

ПК 10 - ПК16 h_н = 1 м К_Н = 1,0;

ПК16 - ПК20 h_н = 2 м К_Н = 1,16;

Для визначення забруднення вибираємо чотири напрямки вітрів, що дують зліва і справа від дороги. При визначенні забруднення зліва від дороги необхідно враховувати швидкість і повторюваність вітру, що дують з півдня, південно-заходу, заходу і північно-заходу. При визначенні забруднення справа від дороги - вітрів протилежних напрямків, тобто північ, північно-схід, схід і південно-схід.

Схема визначення показника W.

Визначаємо величину показника W_ліво:



Значення кутів:

Ц_{Пн Сх} = 95є +45^о=70^о ц_Пд-Сх= 115є + 45є = 160є ;

Ц_Сх = 40є + 45є =115є ; ц_Пд= 160є + 20є = 180є.

W_ліво = 12 (10*5,8*Sin70є+14*6,2*Sin115є+16*5,6* Sin160є+11*5,3* *Sin180є) = 1966.

Визначаємо величину показника W_право:

Значення кутів:

ц_Пд-Сх= 45^о+20^о = 65є ; ц_Сх= 110є + 20є = 155є;

ц_Пн-Сх= 65є + 45є = 115є; ц_Пн= 155є+25^о=180.

_Wправо = 12 (8*4,8*Sin65є+13*5,1*Sin110є+14*5*Sin155є+14*5*Sin180є) = 1492

Значення коефіцієнта К_В, який враховує вплив швидкості та напрямок вітру, визначаємо окремо для лівої та правої сторони, залежно від:

W_ліво та W_право:

К_в^ліво= 3,29 ; К_В^право= 2,32.

Концентрація свинцю в почві придорожньої смуги визначаємо:

Р = 10 + а * l^-0,65

де: l - відстань від бровки земляного полотна, м;

а - коефіцієнт, що враховує ширину зони забруднення В:

а = 20 * В^0,65

Визначаємо ширину зони забруднення в табличній формі.

Таблиця 5.1 - Ширина зони забруднення:

Номер ділянки	ПК-ПК	Довжина, м	Висота земл.полотна,м	Коефіцієнти	Ширина зони забруднення в еталонних умовах, В0, м
				КА	КТ	КН	КВ
1 2 3 4	0-5 5-9 9-14 14-18	500 400 500 400	hн= 2 hв= 2 hН= 3 hв= 1	0,46 0,46 0,46 0,46	0,54 0,54 0,54 0,54	1,24 1,0 1,0 1,16	3,29л 2,32п	6,72

Визначаємо значення коефіцієнта а, в залежності від ширини зони забруднення:

Ліво - Право:

ПК 0 - ПК 4; а = 20 * 6,8^0,65=69,5; а = 20 * 4,8^0,65= 55,4;

ПК 4 - ПК 10; а = 20 * 5,5^0,65=60,6; а = 20 * 3,9^0,65= 48,4;

ПК 10 - ПК 16 а = 20 * 5,5^0,65=60,6; а = 20 * 3,9^0,65= 48,4.

ПК 16 - ПК 20 а = 20 * 6,4^0,65=66,8 а = 20 * 4,5^0,65= 53,2

Визначаємо концентрацію свинцю в почві природної зони в табличній формі:

Таблиця 5.2 - Концентрація свинцю в почві придорожньої смуги

Номер ділянки	ПК-ПК	Концентрація свинцю Р, мг/кг
		l1 1 м	l2 5м	l3 10м	l4 25м	l5 50м	l6 100 м	l7 150м	l8 250м	l9 300м
1 2 3 4	0-4 4-10 10-16 16-20	79,5 70,6 70,6 76,8	34,3 31,2 31,2 33,4	25,3 23,3 23,3 24,7	18,3 17,3 17,3 18,0	15,6 14,2 14,2 14,7	13,5 13,03 13,03 13,3	12,8 12,4 12,4 12,7	12,1 11,8 11,8 12,0	11,4 11,2 11,2 11,3
1 2 3 4	0-4 4-10 9-16 16-20	65,4 58,4 58,4 63,2	29,4 26,9 26,9 28,6	22,2 20,6 20,6 21,7	16,6 15,8 15,8 16,4	14,4 13,9 13,9 14,3	12,8 12,4 12,4 12,7	12,2 11,9 11,9 12,1	11,7 11,5 11,5 11,6	11,1 10,9 10,9 11,1

За результатом розрахунків будуємо лінійний графік забруднення придорожньої смуги свинцем та графіки забруднення на ділянках на характерних поперечниках. За найбільшу допустиму концентрацію свинцю в почві приймаємо 20 мг/кг. Робимо висновки розрахунків на побудованих лінійних графіках забруднення придорожньої смуги свинцем, та характерних поперечниках, ступінь забруднення становить: Добре на всіх ділянках справа на відстані 10 м, 25 м, 50 м, 100 м, 150м, 250 м; зліва на відстані 5 м, 10 м, 25 м, 50 м, 100 м, 150м, 250 м.; Задовільно на всіх ділянках справа на відстані 5 м.; Незадовільно на всіх ділянках справа та зліва на відстані 1.

6 Підрахунок нормативів екологічної безпеки по основних елементах навколишнього середовища

Розрахунок нормативів екологічної безпеки автомобільних доріг починаємо з визначення нормальних, граничних і граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин.

Нормальні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по всіх інгредієнтах визначаємо за формулами:

, при Х < (В-L_ш)

, при (В_з- L_ш) ? Х ? В_з

де: НВ - нормальний викид забруднюючих речовин, г/мс;

V_В - середня швидкість вітру, м/с;

Р - коефіцієнт, що враховує вплив кута розсіювання забруднюючих речовин у вертикальній площині за рахунок турбулентності атмосфери:

Р=0,3

Х - відстань від джерела забруднення атмосфери до розрахункової точки, м;

НК- нормальна концентрація забруднюючої речовини, мг/м³;

С_ф - фонова концентрація забруднюючої речовини нетранспортного походження, мг/м³, (дорівнює 0,5 мг/м³ для СО);

Ю - коефіцієнт впливу забудови (дорівнює 1 при її відсутності);

Н - висота джерела забруднення атмосфери над дорогою, м;

В_з - відстань від джерела забруднення атмосфери до забудови, м;

L_ш - ширина будинків забудови встановлюється в залежності від напрямку вітру для визначення аеродинамічної тіні, м.

Довжину аеродинамічної тіні визначаємо за формулами підвітряна тінь:

L_Н = Н_З при Н_З ? L_ш;

L_Н = L_Ш при Н_З > L_ш;

Навітряна тінь:

L_П = 4 Н_З

Н_З < L_ш;

L_П = 4 L

Н_З > L_ш,

де: L_Н - довжина повітряної аеродинамічної тіні, м;

L_П - довжина подвітряної аеродинамічної тіні, м.

Розрахункова схема визначення аеродинамічної тіні.

Значення відстані від джерела забруднення атмосферного повітря Х, приймаємо рівною величині санітарно-захисної зони в залежності від інтенсивності руху автомобілів або категорії дороги. Швидкість вітру приймаємо за даними Гідрометеорологічної служби чи за „ Кліматологічним довідником”. Значення висоти забруднення атмосферного повітря над дорогою приймаємо в залежності від складу транспортного потоку. Значення коефіцієнту урахування впливу кута розсіювання забруднюючих речовин у вертикальній площині за рахунок турбулентності атмосфери для автомобільної дороги приймаємо:

Р = 0,3

Коефіцієнт впливу забудови Ю розраховуємо формулі:

Ю = 1 + 0,044 (Х - В_З + L_Т ) + 0,0013(Х - В_З + L_Т)²

L_Т - довжина аеродинамічної тіні (L_Н, L_П). При відсутності забудови:

Х = В_З, а L_Ш = 0

Ю = 1

Величину фонової концентрації С_Ф приймаємо по натуральних обстеженнях на дорозі чи за даними Гідрометеорологічної служби. Значення нормативних концентрацій забруднюючих речовин приймаємо по величині середньодобової граничнодопустимої концентрації в атмосферному повітрі населених пунктів. Граничне значення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по всіх інгредієнтах розраховуємо по формулі:

ГК - граничнодопустима максимально разова концентрації забруднюючої речовини. Граничнодопустимі значення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по всіх інгредієнтах рахуємо по формулі:

ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин.

Таблиця 6.1 - Значення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин:

Шкідлива речовина	Клас небезпеки	Граничнодопустимі концентрації, мг/м3
		Серед. Добові	Мак. разові, ГК	В робочій зоні
Окис вуглецю СО2 Свинець та його сполуки Акустичне забруднення, дБа	4 1	3,0 10 40	5,0 20 80	20,0 32 110

Обчислюємо часткові показники екологічної безпеки - нормальних, граничних, граничнодопустимих.

Нормальні значення часткових показників екологічної безпеки для всіх забруднювачів визначаємо за формулою:

Граничні значення часткових показників екологічної безпеки для всіх забруднювачів розраховуємо за формулою:

Граничнодопустимі значення часткових показників екологічної безпеки для всіх забруднювачів розраховуємо за формулою:

Вагові коефіцієнти часткових показників екологічної безпеки для всіх забруднювачів розраховуємо за формулою:

Нормальне значення комплексного показника екологічної безпеки розраховуємо за формулою:

Граничне значення комплексного показника екологічної безпеки розраховуємо за формулою:

Розраховуємо граничнодопустимі значення комплексного показника екологічної безпеки розраховуємо за формулою:

За результатами розрахунків нормативних комплексних показників екологічної безпеки здійснюємо градацію екологічних умов на автомобільній дорозі. Розраховуємо часткові і комплексні показники екологічної безпеки з урахуванням забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю, забруднення ґрунтів з'єднаннями свинцю й акустичного забруднення.

Визначаємо нормативи часткових коефіцієнтів екологічної безпеки в такий спосіб. Часткові показники при забрудненні окисами вуглецю:

.

Часткові показники при забрудненні ґрунтів з'єднаннями свинцю:

Часткові показники при акустичному забрудненні:

Всі нормативи часткових показників екологічної безпеки заносимо до таблиці 6.2

Таблиця 6.2 - Нормативи часткових показників екологічної безпеки:

Нормативи	Окис вуглецю	Свинець	Шум
	1,0 1,67 6,67 0,15	1,0 2,0 3,20 0,31	1,0 2,0 2,75 0,36

Визначаємо комплексні показники екологічної безпеки:

Нормальний показник:

Граничний показник:

Допустимий показник:

.

Таблиця 6.3 - Градація показників екологічної безпеки автомобільної дороги:

Модальна оцінка екологічної безпеки дороги	Оцінка стану природного середовища	Показник екологічної безпеки автомобільної дороги
Екологічно безпечна	Відмінно	FФ ? 1
Екологічно слабо безпечна	Гарно	1 ? FФ ? 1,94
Екологічно помірно безпечна	Задовільна	1,94 ? FФ ? 3,64
Екологічно небезпечна	Незадовільна	3,64 ? FФ

7. Встановлення фактичного комплексного показника екологічної безпеки

Вихідними даними для розрахунку фактичного значення комплексного показника екологічної безпеки є фактичні значення концентрації забруднюючих речовин:

К_СО, К_Рв, К_Ш.

Фактичні значення часткових показників екологічної безпеки визначаємо по формулі:

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки визначаємо по формулі:

Аналіз екологічної безпеки автомобільної дороги по величині комплексного показника виконуємо на основі порівняння фактичних значень цього показника з нормативними, таблиця 6.3.

Визначаємо фактичні значення часткових показників екологічної безпеки при концентрації окису вуглецю взимку:

Зима:

Визначаємо фактичні значення часткових показників екологічної безпеки при концентрації свинцю в ґрунті право та вліво від дороги становить для 10 м:

ПК 0 +00 - ПК 4 +00

ПК 4 +00 - ПК 10 +00

ПК 10+00 - ПК16 +00

ПК16 +00 - ПК20 +00

Визначаємо фактичні значення часткових показників екологічної безпеки при відповідному рівні звуку становить:

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки автомобільної дороги будемо розраховувати для більшого значення по концентрації свинцю, тобто будемо приймати значення „право” від автомобільної дороги. Комплексний показник екологічної безпеки для літа становить:

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки знаходиться в межах між 1 і граничним:

F_Г =1,94

Показником влітку на всіх ділянках. Умови на ділянці автомобільної дороги можна віднести до „екологічно слабо безпечних” і можуть бути оцінені як „Гарно” („добре”).

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки знаходиться в межах між 1 і граничним:

F_Г =1,94

Показником взимку на всіх ділянках окрім ділянки:

ПК 18 + 50 - ПК19 + 50

Де фактичний комплексний показник екологічної безпеки знаходиться в межах між граничним:

F_Г =1,94

Та допустимим:

F_Ф = 3,64

Умови на всіх ділянках автомобільної дороги можна віднести до „екологічно слабо безпечних” і можуть бути оцінені як „Гарно” („добре”), а на:

ПК 18 + 50 - ПК19 + 50

Умови на ділянці автомобільної дороги можна віднести до „екологічно помірно безпечних” і можуть бути оцінені як „задовільно”.

8. Розробка природоохоронних заходів

Зменшення концентрації окису вуглецю в атмосферному повітрі може бути досягнуто шляхом проведення наступних організаційних і захисних заходів, що вибираються на основі техніко-економічного порівняння:

зміна параметрів дороги, яка спрямована на підвищення і стабілізацію середньої швидкості транспортного потоку;

обмеження руху окремих типів автомобілів цілком або в окремі інтервали часу;

посилення контролю за рухом автомобілів з невідрегульованим двигуном по ділянці, чуттєвій до забруднення повітряного басейну, з метою мінімізації токсичних викидів;

- улаштування захисних споруд і зелених насаджень (табл. 30);

- обмеження інтенсивності руху до 400 авто/год;

- улаштування проїзної частини дороги у виїмці при реконструкції;

- застосування систем рециркуляції і . каталітичної нейтралізації відпрацьованих газів автомобілів;

- скорочення обсягів витрати палива шляхом створення економічних бензинових двигунів.

При необхідності зменшення забруднення придорожньої смуги з'єднаннями свинцю й іншими важкими металами рекомендуються такі заходи:

- улаштування захисних зелених насаджень, екранів, захисних валів (насипів);

- прокладка автомобільної дороги у виїмці;

Таблиця 30 - Зниження концентрації забруднення різними типами захисних споруд і зелених насаджень:

Заходи	Зниження концентрації, %
Один ряд дерев з чагарником висотою до 1,5 м на смузі газону 3-4 м	10
Два ряди дерев без чагарнику на газоні 8-Ю м	15
Два ряди дерев з чагарником на газоні 10-12 м	30
Три ряди дерев із двома рядами чагарнику на смузі газону 15-20 м	40
Чотири ряди дерев з чагарником висотою 1,5 м на смузі газону 25-30 м	50
Суцільні екрани, стіни будинків висотою більш 5 м від рівня проїзної частини	70
Земляні насипи, відкоси при прокладанні дороги у виїмці при різниці відміток від 2 до 3 м	50
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток від 3 до 5 м	60
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток більш 5 м	70
Один ряд дерев з чагарником висотою до 1,5 м на смузі газону 3-4 м	10
Два ряди дерев без чагарнику на газоні 8-10 м	15
Два ряди дерев з чагарником на газоні 10-12 м	30
Три ряди дерев із двома рядами чагарнику на смузі газону 15-20 м	40
Чотири ряди дерев з чагарником висотою 1,5 м на смузі газону 25-30 м	50
Суцільні екрани, стіни будинків висотою більш 5 м від рівня проїзної частини	70
Земляні насипи, відкоси при прокладанні дороги у виїмці при різниці відміток від 2 до 3м	50
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток від 3 до 5м	60
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток більш 5м	70

- перевід автомобілів на дизельні двигуни, що дозволить не тільки зменшити забруднення навколишнього середовища, але й здешевіти експлуатацію автомобілів;

- скорочення обсягів витрати палива шляхом створення екологічних бензинових двигунів;

- застосування систем нейтралізації відпрацьованих газів автомобілів;

- застосування не етилованого бензину;

- перевід автомобільного транспорту на природний газ.

Для захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу звукових коливань (шуму) рекомендуються такі заходи:

- улаштування деревної-чагарникової смуги;

- застосування шумозахисних бар'єрів, валів;

- прокладання дороги у виїмці;

- удосконалення ходової і тягової частин транспортних засобів;

- улаштування дорожніх покрить, що мають звукопоглинаючи властивості.

При застосуванні шумозахисних заходів рівень шуму в розрахунковій точці визначається по формулі:

L = L_екв - ДL_В - ДL_Z - ДL

де L_екв - еквівалентний рівень шуму, дБА;

ДL_В - величина зниження рівня шуму різними типами зелених насаджень,

табл. 31, дБА;

ДL_Z - величина зниження рівня шуму в залежності від висоти і положення екрана, дБА;

ДL - величина зниження рівня шуму в залежності від відстані від крайньої смуги руху, табл. 32, дБА.

Таблиця 31 - Величини зниження рівня шуму ДL_В різними типами зелених насаджень:

Склад посадок	Ширина посадок	Зниження рівня шуму, ДLВ, дБА
		Інтенсивність руху, авт/год
		До 60	200	600	>1200
1	2	3	4	5	6
1. Три ряди листяних порід (клен гостролистий, липа калино листяна) з чагарником у виді живоплоту чи підліска (клен татарський, спірея калино листяна)	10	6	7	8	8
2.Чотири ряди листяних порід (клен, липа, тополя) з чагарником у виді двоярусної огорожі (акація жовта, гордовина)	15	7	8	9	9
3.Чотири ряди хвойних порід (ялина, модрина) шахової посадки з двоярусним чагарником (клен татарський, акація жовта, жимолость)	15	13	15	17	18
4.П'ять рядів листяних порід (аналогічно п.2)	20	8	9	10	11
5.П'ять рядів хвойних порід (аналогічно п.З)	20	14	16	18	19
6.Шість рядів листяних порід (аналогічно п.2)	25	9	10	11	12

Таблиця 32 - Значення зниження рівня шуму в залежності від відстані від крайньої смуги руху - ДL:

Відстань від крайньої смуги, м	Величина поправки М, дБА
	Кількість смуг руху
	2	4	6 6
	Ширина розділювальної смуги, м
	немає	5	12	5	12
1	2	3	4	5	6
25	4,6	3,6	3,4	3,2	3,0
50	7,5	6,1	5,7	5,5	5,2
75	9,2	7,7	7,2	7,1	6,7
1	2	3	4	5	6
100	10,4	8,8	8,4	8,1	7,7
150	12,2	10,5	10,0	9,7	9,3
250	14,4	12,2	11,6	11,4	11,0
300	15,2	13,4	12,8	12,6	12,1
400	16,4	14,6	14,0	13,8	13,3
500	17,4	15,6	15,0	14,7	14,3
625	18,3	16,5	15,9	15,7	15,2
750	19,1	17,3	16,7	16,5	16,0
875	19,8	18,0	17,4	17,1	16,4
1000	20,4	18,5	18,2	17,7	17,2

При проектуванні шумозахисних посадок варто прагнути одержати в лінії загального контуру форму трикутника з більш положистою стороною до джерела шуму. У цих цілях ряди в широких смугах розташовують у наступному порядку: 1 - низький чагарник; 2 - високий чагарник; 3 -додаткові деревні породи (підлісок); 4-7 - ряди основних порід; 8 - додаткові породи; 9 - високий чагарник(номер ряду рахується від джерела шуму).

Відстань між рослинами варто приймати в відповідності з таблицею 33.

Таблиця 33 - Відстань між рослинами в шумозахисних посадках:

Тип рослин	Відстань між рослинами, м
	уряді	між рядами
Основна порода	3,0	3,0
Додаткова порода	2,0	2,0
Високий чагарник	1,0-1,5	1,5
Низький чагарник	0,5	1,5

При проектуванні шумозахисних смуг на ділянках дороги, яки заносяться снігом, варто враховувати необхідність дотримання мінімальної відстані між крайкою земляного полотна і краєм посадок.

При конструюванні шумозахисних огороджень варто враховувати технічні вимоги, безпеку руху, міцність, стійкість, технологічні умови будівництва й експлуатації.

Отримані величини еквівалентного рівня шуму Ь_екв не повинні перевищувати для конкретних умов граничних величин, установлених санітарними нормами, приведеними в таблиці 34.

Таблиця 34 - Гранично припустимі рівні шуму:

Характер території	Гранично припустимі рівні шуму, дБА
	з 23 до 7 годин (ніч)	з 7 до 23 годин (день)
Селитебні зони населених пунктів	45	60
Промислові території	55	65
Зони масового відпочинку, туризму	35	50
Санітарно-курортні зони	ЗО	40
Території сільськогосподарського призначення	45	50
Території заповідників і заказників	до 30	до 35

Розрахунок загальних рекомендацій щодо зниження негативного впливу від автомобільного транспорту проводиться у вигляді таблиці 35. Результати оформлюються у вигляді схеми улаштування смуги зелених насаджень.

Таблиця 35 - Рекомендації щодо улаштування смуги зелених насаджень:

ПК+	Рекомендована кількість рядів посадки	Прийнята посадка	Ширина посадки, м
	СО	Свинець	Шум
1	2	3	4	5	6

Висновки

В курсовій роботі були проведені: характеристика природних умов району проектування об'єкту автомобільно-дорожнього комплексу; проведений аналіз екологічної ситуації та забруднення природного середовища Полтавської області - це повітря, ґрунти, вода, радіація; проведений прогнозуємий рівень забруднення атмосферного повітря транспортними потоками, прогнозований рівень еквівалентного звуку від транспортного потоку; прогнозоване забруднення придорожньої смуги з'єднаннями свинцю; проведений підрахунок нормативів екологічної безпеки об'єкту автомобільно-дорожнього комплексу по основних елементах навколишнього середовища; був встановлений фактичний комплексний показник екологічної безпеки; розроблені природоохоронні заходи.

В результаті проведених розрахунків отримані такі дані:

Оцінюючи за степенем забруднення концентрацію окису вуглецю в атмосферному повітрі від транспортного потоку, згідно вимогам санітарних норм влітку такий:

„Добре” - концентрація окису вуглецю не перевищує 5 мг/м³ на ділянках:

ПК 0 + 00 - ПК4 + 00

ПК 16+00 - ПК 20+00

«Задовільно»:

ПК4 + 00 - ПК10 + 00

ПК 10+00 - ПК16+00

ПК 16+00 - ПК20+ 00

В результаті проведених розрахунків від забруднення на розглядає мій ділянці автомобільної дороги рівень шумового забруднення оцінюємо як „добре”, так як рівень шуму не перевищує 80 дБа. Збільшення рівня шуму спостерігається в межах населеного пункту та на перехрестях автомобільних доріг. екологічний придорожній забруднюючий

„Задовільно” - концентрація свинцю не перевищує 32 мг/кг ґрунту на всіх ділянках справа на відстані 1, 5,10,25,50,100,150,250,300 м.

За результатами проведених розрахунків забруднення навколишнього середовища окисом вуглецю, шумового забруднення та з'єднаннями свинцю встановлені фактичні значення комплексного показника екологічної безпеки. За отриманими даними умови на ділянці автомобільної дороги можна віднести до „екологічно небезпечних” і можуть бути оцінені як „задовільно”.

Запропоновані природоохоронні заходи для захисту навколишнього середовища в вигляді природних зелених насаджень.

Перелік посилань

1. Державні будівельні норми України. Автомобільні дороги ДБН В. 2.3-4-2000, - Київ: Держбуд України, 2000. - 116 с.

2. Строительная климатология и геофизика. СНиП 2.01.01-82.-Н.: Стройиздат, 1983. - 136 с.

3. Гаврилов Э.В., Ряпухин В.Н. Системное проектирование автомобильных дорог. Часть 1. Москва - Белгород, 1996. - 138 с.

4. Проектирование автомобильных дорог. Справочник/Под редакцией Г.А. Федотова. - М.: Транспорт, 1986. - 436 с.

5. Поспєлов П.И. Борьба с шумом на автомобильных дорогах, - М.: Транспорт, 1981. - 86 с.

6. Методические указания к лабораторным работам по курсу „Охрана окружающей среды”. А.Л. Шаповалов, Л.В. Лесовская. - Харьков: ХАДИ, 1990. - 25 с.

Размещено на Allbest.ru