Екологічні проблеми Сумщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10

ім. Героя Радянського Союзу О. А. Бутка

Екологічні проблеми Сумщини

Підготувала:

Учениця 11 ФМ1 класу

Діденко Анастасія

Вчитель:

Сушкова С. А.

Суми - 2012



Зміст

1. Вступ

2. Екологічна ситуація в області

2.1 Перелік основних джерел забруднення

2.1.1 Атмосферне повітря

2.1.2 Водні ресурси

2.1.3 Земельні ресурси та ґрунти

2.1.4 Надра

2.1.5 Відходи

2.2 Докладна характеристика найбільшого джерела забруднення в області

3. Висновки



1. Вступ

природний ресурс забруднення

Унаслідок нераціонального неконтрольованого використання природних ресурсів на території України все помітнішим стає погіршення екологічного стану, характерними ознаками якого виступають забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, порушення земель, забруднення ґрунтів. Ці чинники у свою чергу активізують розвиток несприятливих природних процесів (зсуви, підтоплення і т.п.), ускладнюють використання природних компонентів як виробничих ресурсів у промисловості і сільському господарстві. Відбувся перерозподіл стоку малих річок, що порушило природні процеси формування водності Дніпра. Екологічна ситуація значно погірши-лись після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Зоною екологічної кризи можна вважати територію Донбасу, райони промислового Придніпров'я. Критична екологічна ситуація на півдні Херсонської області та прилеглих територіях Криму.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. За площею (23,8 тис. кв. км, що становить 3,9% від території держави) займає 16 місце в Україні. З півночі на південь область простягнулась на 200 км, із заходу на схід - на 170 км. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході - Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км межі збігаються з українсько-російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон - Полісся та Лісостепу. На Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти, в лісостеповій частині - глибокі малогумусні чорноземи та вилугувані середньогумусні чорноземи.

Загальна площа Сумщини становить 2383,2 тис. га, у тому числі 1709,2 тис. га сільськогосподарських угідь - 72% від загальної площі (по Україні -69,3%), з яких 1246,7 тис. га рілля - 52% (по Україні - 54%). 457 тис. га, або 19% - ліси та лісовкриті площі. Лісистість по Україні складає 15,6%, і цей показник нижчий, ніж в багатьох країнах Європи. Стан насаджень основних лісотвірних порід області вважається нормальним.

По території області протікає 165 річок, протяжність яких складає 5,4 тис. км. Найбільші з них - Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. В межах області розташовані 33 великих озера та більше 1600 ставків і водоймищ з загальним об'ємом води майже 130 млн. м3. За індексами сумарної забрудненості, до яких враховані органолептичні та токсикологічні властивості та санітарні режими річок, поверхневі води області мають помірний ступінь забрудненості, у деяких створах - підвищений.

Населення області складає 1318,8 тис. чоловік, з яких 859,9 тис. чол. проживає в 35 міських населених пунктах, а 458,9 тис. чол. - у сільській місцевості.

Найбільший промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей.



2. Екологічна ситуація в області

2.1 Перелік основних джерел забруднення

Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє середовище у Сумській області за останні роки свідчить про деяку стабілізацію та тенденцію до поліпшення, хоча в цілому його рівень залишається досить високим.

У 2005 р. у розрахунку на 1 км2 території обсяг викидів шкідливих речовин становив 3,2 т, на одну особу - 61,7 кг (по Україні відповідно 7,4 т та94,8 кг). Обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення становив 26,1 тис. тонн. Найбільший обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення мають м. Суми (32,9% викидів по області), Сумський район (28,2%), Охтирський район (10,7%), Роменський район (10,3%); найменший обсяг - Лебединський, Недригайлівський, Путивльський, Середино-Будський райони (по 0,1%).

2.1.1 Атмосферне повітря

Забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від транспортних засобів в області у 2005 році становило 50 тис. тонн, що в 1,9 рази більше, ніж від стаціонарних джерел. В цілому по 19 з 25-ти регіонів України викиди від транспорту перевищили викиди від стаціонарних джерел. В області найбільші обсяги викидів від транспортних засобів у м. Суми (34,9% викидів по області), м. Охтирка (9,6%), м. Шостка (5,6%), м. Ромни (5,5%), м. Глухів (3,8%), Сумський район (3,3%), Роменський район (2,9%), найменші - Шосткинський район (0,6%), Середино-Будський район (0,9%), Глухівський район (1,0%).

Такий стан забруднення атмосферного повітря пов'язаний з розташуванням великих промислових об'єктів хімічної, машинобудівної, нафтогазовидобувної та інших галузей.

Потребує вдосконалення система поводження з токсичними промисловими і твердими побутовими відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 29,4 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі становить 1234 т (по Україні відповідно 25 млрд. тонн та 40 тис. тонн). Майже 93% загальної кількості відходів накопичено у Сумському районі. Це відходи ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Центролит" та інших підприємств. Тверді побутові відходи розміщуються на 324 полігонах та звалищах, більшість з яких вже вичерпала свій ресурс. В цій ситуації необхідна системна робота з впровадження системи збору, видалення і сортування твердих побутових відходів з вилученням ресурсоцінних компонентів для вторинної переробки - макулатури, скла, полімерних матеріалів.

Окрему групу токсичних відходів становлять непридатні та заборонені до використання пестициди в кількості 2,5 тис. тонн, які зберігаються в 339 приміщеннях. З них 138 місць зберігання є безхазяйними. Зберігання цих відходів підвищує ризик забруднення довкілля і становить потенційну небезпеку для здоров'я населення.

Зношені основні фонди мають більшість очисних споруд області, в результаті чого 15,4% недостатньо очищених стічних вод скидаються в поверхневі водні об'єкти басейну Дніпра. Через відсутність коштів повільно ведуться роботи із заміни зношених каналізаційних колекторів. Внаслідок розпаювання та банкрутства сільськогосподарських підприємств в області налічується близько 330 артезіанських свердловин, що потребують тампонажу і несуть в собі потенційний ризик забруднення підземних водних горизонтів.

Сільськогосподарські угіддя становлять 71,6% території області, в тому числі рілля - 51,9%. Тривале інтенсивне використання сільськогосподарських угідь призвело до погіршення гумусового стану ґрунтів, зменшується забезпеченість поживними речовинами, підвищується кислотність і, як наслідок, знижується їх родючість, посилюються деградаційні процеси, ерозія. В області виявлено 17,8% еродованих сільськогосподарських угідь.

2.1.2 Водні ресурси

У використанні водних ресурсів області, як і в цілому по Україні, збереглась тенденція зменшення споживання води на потреби виробництва та господарсько-питне забезпечення. Відповідно зменшився і скид стічних вод на 7,59 млн.м3. І хоча скид у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод у 2009 р. збільшився на 0,856 млн.м3, скид забруднюючих речовин скоротився на 2,6 тис. т. На 19 млн. м збільшився обсяг обігового та послідовного використання води в промисловості. Економія свіжої води завдяки впровадженню систем оборотного і повторно-послідовного водопостачання становить 85,6% (по Україні - 85,5%). За роки незалежності держави надходження забруднюючих речовин у водні об'єкти області в розрахунку на душу населення скоротилися з 63 кг за рік до 36 кг за рік, споживання води на душу населення скоротилося з 126,7 л/добу до 91,6 л/добу.

2.1.3 Земельні ресурси та ґрунти

Загальна площа еродованих земель становить 305,1 тис. га, в т.ч. 176,8 тис. га орних земель.

Останнім часом посилилися деградаційні процеси, пов'язані із забрудненням

хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафто-газовидобування та в районах з розвинутою промисловістю.

Таким чином, стан використання земельних ресурсів області характеризується як напружений, подекуди кризовий з тенденцією до погіршення.

2.1.4 Надра

За даними державного Геологічного фонду України, 53,4% мінерально-сировинної бази області припадає на паливно-енергетичну сировину (нафта, газ, конденсат, торф), 39,1% - на мінерально-будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види корисних копалин.

У зв'язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносять зсуви та підтоплення.

Зсуви. За даними ЗАТ "Суминадра", на території області виявлено понад 150 зсувів, з яких занесені до обласного кадастру 117.

Підтоплення. Динаміка процесу підтоплення в останні роки досить неоднозначна. Якщо в одних районах відбувається деяке скорочення підтоплених площ, то в інших, навпаки, їх розширення.

Сталі прояви підтоплення виявлені в 64 населених пунктах області, в т. ч. в 20 містах і селищах (57% загальної кількості міст і селищ) та в 44 селах. Загальна площа підтоплених територій населених пунктів становить 7155 га, в т. ч. в містах і селищах - 5913 га (10% загальної площі міст і селищ) та1242 га в селах.

Найбільш ураженими підтопленням є міста: Суми - 320 га, Охтирка - 1900 га, Лебедин - 483 га, Путивль - 333 га, Кролевець - 150 га, Шостка - 183 га, а також села Алтинівка - 175 га, Ленінське - 100 га, Андріївка - 24 га (Кролевецького району), Велика Чернеччина Сумського району - 80 га, Боромля Тростянецького району - 105 га. Загальна кількість сіл із площею підтоплених територій понад10 га становить 29.

2.1.5 Відходи

Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами. Відходи накопичуються на територіях підприємств, у відвалах, шламонакопичувачах, на різного роду звалищах. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичення відходів і обсягами їх знешкодження та використання.

Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Обсяг відходів у цих галузях становить 63% загальної кількості відходів, утворених у 2005 р.

В Сумській області основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Аналіз даних щодо токсичних відходів свідчить про те, що основна їх маса накопичена і утворюється в Сумському районі (93%).

2.2 Докладна характеристика найбільшого джерела забруднення в області

Підприємства хімічної промисловості є найбільшими споживачами природних ресурсів: мінеральної сировини, води, повітря, а їх хімічна переробка супроводжується утворенням багатотоннажних відходів і супутніх продуктів. Надто низьким є рівень використання відходів хімічного виробництва - лише 2,79%, решта відходів накопичується на звалищах, у відвалах, відстійниках та шламонакопичувачах. Обсяг цих відходів становить близько 28 млн. т, з яких 14,1 млн. т припадає на фосфогіпс.

Найбільша частка накопичених відходів в області - 28 млн. т - належить ВАТ "Сумихімпром", а утворені в 2005 р. мають такий склад:

· 134,292 тис. т залізного купоросу (3-й клас небезпеки);

· 275,543 тис. т - фосфогіпсу (4-й клас небезпеки);

· 179,200 тис. т - шламів після станції нейтралізації кислих стоків виробництв (4-й клас небезпеки).

На ВАТ "Сумихімпром" накопичено 1596786,194 т залізного купоросу (3-й клас небезпеки). Відходи ВАТ "Сумихімпром" розміщуються на спеціально облаштованих полігонах, і лише незначна їх частина потрапляє на вторинну переробку. Так у 2005 році 39009 т відходів залізного купоросу використано при виробництві пігментів та коагулянту на цьому ж підприємстві, 30848 т залізного купоросу продано іншим підприємствам. На підприємстві побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене.

На ВАТ "Сумихімпром" накопичено 14143069,8 т фосфогіпсу (відходи виробництва двоокису титану). У 2005 році 518,4 т фосфогіпсу передано іншим підприємствам. Для вирішення питання його утилізації проведені науково-дослідні роботи і промислові випробування технології виробництва міндобрив "Гранфос", "Азофосфер". Напрацьовано дослідно-промислові партії. Проведенл аграрні досліди, які показали позитивний результат.

За інформацією підприємства, для продовження роботи в цьому напрямку необхідне зовнішнє фінансування.



3. Висновки

Таким чином, порівнюючи Сумщину з іншими областями України, можна сказати, що за більшістю показників область відноситься до задовільної екологічної зони, що відповідає сприятливим умовам проживання населення та мінімальним зрушенням у природі. Тому, в умовах поступового пожвавлення економіки області і держави в цілому, головними завданнями в галузі охорони довкілля мають бути заходи по утриманню валових показників забруднення на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи очисного обладнання тощо.



4. Список джерел інформації

1. Основи екології. Навчальний посібник/Г.Д.Коваленко, Г.С. Попенко. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. - 228 с.

2. www.eco.sumy.ua/environment.html

3. ukrstat.gov.ua

4. kievregion.net/fr/ru/ur_symmy.shtml

5. state-gov.sumy.ua

6. www.ukraine.ru/catalog/regions/sumi.html

7. http://narodna.pravda.com.ua/life/4b3a9ab2eab09/

Размещено на Allbest.ru