Екологічні проблеми міст України

Індустріальні центри та портові міста України, їх основні екологічні проблеми та джерела забруднення. Потужність техногенного навантаження на навколишнє середовище. Види курортів, їх лікувальні чинники. Брак питної води - проблема міст-курортів.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2012
Размер файла 39,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

  • Вступ
  • 1. Екологічні проблеми міст України
  • 2. Найбільші індустріальні центри та їх екологічні проблеми
  • 3. Найбільші портові міста та їх екологічні проблеми
  • 4. Міста - курорти і туристичні центри та їх екологічні проблеми
  • Висновок
  • Список використаної літератури

Вступ

Із зростанням кількості міст і чисельності населення в них виникла необхідність в новій науці, яка отримала назву урбоекологія (екологія міста).

Урбоекологія - прикладна наука, яка вивчає екологічні проблеми міст і формує оптимальні шляхи їх рішення.

Об'єктами урбоекології є міська агломерація, міста, сільські населені пункти, міські райони, житлові мікрорайони і квартали аж до окремих будівель і споруд.

У Україні налічується більше 400 міст і більше 900 селищ міського типу, екологічні проблеми яких вимагають рішень.

1. Екологічні проблеми міст України

Потужність техногенного навантаження на навколишнє середовище залежить від наявності і концентрації підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, хімії, нафтохімії, гірничодобувної промисловості, цементних заводів.

Однією з основних проблем міст є забрудненість повітря. У крупних промислових містах з великими транспортними потоками зміст в повітрі канцерогенних речовин типу бензапірену в 2-3 рази, а в центрах чорної металургії приблизно в 12 разів вище, ніж в малих містах або сільській місцевості.

Іншою не менш небезпечною екологічною проблемою міст є стан каналізаційного господарства і очищення стічних вод. Практично у всіх містах України каналізаційні мережі вимагають заміни і капітального ремонту. Часті прориви каналізаційних колекторів є постійним джерелом небезпечного забруднення міського середовища, а іноді приводять до спалахів інфекційних захворювань.

За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища, в переважній більшості міст України споруди по очищенню загальноміських стічних вод переобтяжені. Виключення складають, мабуть, лише Київ і Харків. У багатьох містах існуючі потужності очисних споруд у декілька разів нижче потрібних. Приблизно половина міських стічних вод скидаються у водні об'єкти недостатньо очищеними, їх них близько 15% - взагалі без очищення. Без всякого очищення скидаються до 70% виробничих стічних вод.

Одній з складних проблем для великих міст України є поховання виробничих і побутових відходів. Причому складність проблеми пропорційна чисельності населення і промисловому потенціалу міста. Ландшафти, обумовлені наявністю кар'єрів, розрізів і інших місць видобутку корисних копалин, а також місць складування промислових і побутових відходів водовідводів, хламонакопичувачів, териконів, звалищ, формують зони техногенного запустинювання, площа яких до кінця ХХ ст. склала близько 8% від загальної території України.

Забрудненість грантів в містах пов'язана головним чином з викидами автотранспорту і промислових підприємств. Забруднюючі речовини осідають або вимиваються атмосферними осіданнями з повітряного басейну в радіусі до 5 км. від стаціонарного джерела викидів. Основними джерелами забруднення грантового покриву є ТЕС, підприємства чорної і кольорової металургії.

Далі на прикладі ряду міст України розглянуті найбільш типові екологічні проблеми, схожі у більшості населених пунктів. Для зручності розгляду і аналізу екологічної обстановки міста умовно класифіковані таким чином: найбільші індустріальні центри; крупні портові міста; міста - курорти і туристичні центри.

2. Найбільші індустріальні центри та їх екологічні проблеми

Київ - столиця України і одночасно крупний індустріальний центр, спеціалізований головним чином в області складного і точного машинобудування. Є підприємства хімічної, нафтохімічної, легкої і харчової промисловості. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря Києва (до 70%) є автомобільний транспорт. Несприятлива дія на стан атмосферного повітря надає розташований порівняно недалеко від центральної частини міста аеропорт "Жуляни", що є також джерелом підвищеної шумової дії. Промислові підприємства оснащені надійними і ефективно працюючими пилогазоочисними установками, розосереджені по території міста і тяжіють в основному до околиць, що створює сприятливі умови для розсіювання пило-газових викидів і самоочищення атмосферного повітря. Достатньо успішно, в порівнянні з іншими крупними промисловими містами України, вирішені в Києві проблеми очищення міських стічних вод і поховання побутових відходів. Забезпечується впорядкування і санітарне прибирання міста. Різкий негативний вплив на загальну екологічну обстановку Києва і прилеглих територій надала катастрофа на Чорнобильській АЕС, розташованій на відстані 80 км. від північної околиці міста. Середній радіоактивний фон складає близько 18 мкР/год, забрудненість території цезієм-137 - від 1 до 3 Ки/км2. Найбільш забруднені північна і північно-східна частини міста. В цілому, коли б не залишкові наслідки, викликані Чорнобильською катастрофою, Київ можна б було віднести до найбільш благополучних в екологічному відношенні міст.

Харків - друге за чисельністю населення місто України, що було до 1934г. столицею республіки. Основною проблемою Харкова є водозабезпечення. Місто знаходиться в зоні помірно континентального клімату, його територія тяжіє до східного схилу вододілу басейнів Дніпра і Сіверського Донця. Таке географічне положення і величезний промисловий потенціал істотно загострюють проблему водозабезпечення міста. В цілях вирішення проблеми водозабезпечення на далеку перспективу ведуться опрацьовування по використанню очищених міських стічних вод для технічного водозабезпечення. Очищені до кондиції чистої річкової води, стічні води в об'ємі до 1 млн. м3/год передбачається подавати по підземних колекторах у верхів'я харківських річок, що істотно збільшить їх водність і забезпечить можливість огорожі води для технічних цілей безпосередньо з річок. Заздалегідь річки мають бути очищені від забруднених донних відкладень, що накопичилися в руслах за майже чотирьохсотрічну історію міста. Одночасно береги річок зміцняються кам'яною кладкою або залозі бетонними плитами. Для вирішення санітарно-гігієнічних, технічних і фінансових проблем перспективного водозабезпечення міста у харків'ян є не більше 50 років. Окрім водозабезпечення, іншою важливою екологічною проблемою Харкова, як, втім, і інших крупних міст, є розміщення побутових і виробничих відходів. Існуючі звалища давно переповнені. Із збільшенням відстані вивозу відходів все частіше проводиться скидання їх з автомашин в невстановлених місцях. Забруднюються узбіччя дорогий, береги річок, узлісся лісу. Спроби вирішити проблему утилізації побутових відходів шляхом створення мережі сміттєспалювальних заводів (10-12 в різних частинах міста) виявилася невдалою. Побудований в 80-х роках експериментальний сміттєспалювальний завод сьогодні нерентабельний, має дуже низьку ефективність утилізації відходів і, не дивлячись на наявність повітроочисного устаткування, є серйозним джерелом забруднення атмосферного повітря. Проблема охорони атмосферного повітря є для Харкова також достатньо гострою. У більшості підприємств, зосереджених в декількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони. Підприємства розташовуються в безпосередній близькості від житлових кварталів. Багато хто з цих підприємств створювався в дореволюційний і довоєнний період, коли вимоги по встановленню санітарно-захисної зони відсутні. У цій ситуації з метою забезпечення нормативної якості атмосферного повітря в житлових кварталах необхідно добитися такого ступеня очищення пило-газових викидів, при якому нормативи ГДК досягалися б на межі підприємства, як це прийнято у всіх європейських містах. У Харкові останнім часом все частіше спостерігаються підтоплення міських територій (більше 4700 га міських територій). У найближчих 10 років прогнозується збільшення площі підтоплень більш ніж в 2 рази. Це пов'язано з припиненням відбору підземних вод з верхньокрейдяного горизонту і, як наслідок, з різким збільшенням підпору ґрунтових вод. Розвитку процесів підтоплення, як і в більшості міст, сприяє засипка балок і ярів при плануванні міських територій, споруди насипів для автодоріг, витоку з водопровідних і каналізаційних мереж. Сприятливий вплив на екологічну обстановку Харкова надає порівняно густа мережа зелених насаджень, зосереджених в численних парках, скверах, уздовж вулиць і набережних, а також в лісопарковій зоні, що оздоблює місто з північного боку.

індустріальний місто україна екологічний

Донецьк - столиця шахтарського краю України, спільно з прилеглими до нього містами і селищами міського типу (Авдіївка, Макіївка, Ясинувата і ін.) утворює Донецьку індустріальну агломерацію. У самому Донецьку експлуатується 22 вугільних шахти, терикони якої розташовуються в безпосередній близькості від житлових кварталів. У центральній частині міста знаходиться крупний металургійний завод. Є підприємства хімічної (виробництво пластмас, хімреактивів) і коксохімічної промисловості. Викиди підприємств міста, сконцентрованих на порівняно невеликому просторі, спільно з підприємствами Донецької агломерації формують достатньо стійкий зміг, який практично цілорічно темно-фіолетовим серпанком висить над всім мегаполісом. Висока забрудненість повітря в Донецьку частково компенсується великою кількістю зелених насаджень і квітників. Під зеленими насадженнями зайнята більше половини загальної площі міста. Поліпшенню мікроклімату сприяють і 30 ставків і водосховищ загальною площею понад 600 га, створених в межах міської межі і в околицях міста. Та все ж найбільш гострою проблемою для Донецька є водозабезпечення. Розташування міста на вододілі басейнів р. Сіверський Донець і Азовського моря географічно зумовлює маловодність цієї території. Видобуток вугілля, який ведеться в цьому регіоні майже два сторіччя, привів до повного його обезводнення. Обезводнення території є неминучим наслідком масштабного розвитку гірничодобувної промисловості. При прокладці шахт і пристрої кар'єрів для видобутку корисних копалин відбувається перетин підземних водоносних горизонтів. Потік підземних вод спрямовується в порожнину, що утворилася. Порушений гірським виробленням підземний водоносний горизонт поступово виснажується. Услід за цим відбувається виснаження поверхневого водостоку, гідравлічно пов'язаного з порушеним водоносним горизонтом. Відбувається таким чином обезводнення всієї території. Щоб запобігти затопленню простору, необхідного для витягання корисної копалини, влаштовується шахтний або кар'єрний водовідлив, який діє цілодобово. Шахтні (кар'єрні) води, забруднені домішками гірської породи і зазвичай високомінералізовані, відкачуються на поверхню. Скидання цих вод в поверхневі водотоки приводить до їх сильного забруднення. Тому шахтні води акумулюються у водоймищах, спеціально організованих на численних балках. Тут відбувається їх відстій і освітлення. Освітлені і розбавлені атмосферними осіданнями, ці води стають з часом придатними для використання в рекреаційних цілях, для розведення риби і обмежено для цілей зрошування. Із-за високої мінералізації і часто значного змісту іонів важких металів шахтні води непридатні для питного і технічного водопостачання. Вони можуть використовуватися тільки для поповнення оборотних циклів водопостачання збагачувальних фабрик. Із зростанням видобутку вугілля, інтенсивним розвитком підприємств металургійного, хімічного і машинобудівного комплексів проблема водозабезпечення в Донбасі загострюється все сильніше. В той же час на багатьох підприємствах Донецької агломерації вода використовується украй нераціонально. У річки скидається велика кількість неочищених і недостатньо неочищених стічних вод, які могли б багато разів використовуватися в системах оборотного водопостачання. Більшість підприємств Донецька, побудованих в довоєнний і післявоєнний період, працюють по застарілих технологіях, вимагають технічного переоснащення у напрямі екологізації технологічних процесів з метою повнішої переробки сировини, впровадження оборотних і замкнутих систем водопостачання, зменшення викидів в атмосферу. Особливо актуальною для Донецька є переробка твердих виробничих відходів, яких за двохсотрічну історію промислового розвитку міста накопичилося сотні мільйонів тонн. У Донецьку в результаті порушення гідроекологічного режиму при вуглевидобуванні, осіданні на поверхні на підроблених ділянках під впливом додаткового статичного навантаження від твердих виробничих відходів відбулося підтоплення і часткове заболочування зразково третій частині міської території. Крім того, на окремих ділянках спостерігаються провали земної поверхні. Такі проблеми характерні для міст і селищ всього Донбасу.

3. Найбільші портові міста та їх екологічні проблеми

Одеса є найбільш крупним портовим містом України, саме на прикладі Одеси будуть розглянуті екологічні проблеми портових міст. У зв'язку із зростанням об'ємів морських перевезень в середині 70-х років ХХ ст. створюються два портові міста-супутники Одеси: Іллічівськ і Південний. У Іллічівську функціонують рибний і торговий порти, базується Чорноморське об'єднання рибної промисловості, рибопереробний і судоремонтний заводи. У Південному розташований Одеський припортовий завод - кінцевий пункт аміакопроводу з Тольятті області Самари Росії. Портовий вузол Іллічівськ - Одеса - Південний, такий, що протягнувся по Чорноморському побережжю на 60 км., створює вельми напружену екологічну обстановку для морської екосистеми цього району. У портах приймаються заходи по запобіганню скиданню з судів забруднених вод і сміття. Всі тверді і рідкі відходи, що накопичуються на судах під час рейсу в спеціальних ємкостях, здаються після прибуття в порт на берегові очисні споруди. У портах діють судна - санітари, що очищають водну поверхню від плаваючих домішок. Забруднення морського середовища відбувається в основному в результаті скидання в морі неочищених і недостатньо очищених стічних вод прибережних міст, а також забрудненого поверхневого стоку з міської території і територій проммайданчиків. Потенційно небезпечним в екологічному відношенні в цьому районі є Одеський припортовий завод в порту Південному. Аварія на аміакопроводі може привести до екологічної катастрофи на все побережжя. Одеса є крупним центром машинобудування, хімії і нафтохімії, переробки риби і сільгосппродукції. Робота промислових підприємств формує високе техногенне навантаження на атмосферне повітря і пов'язана з утворенням значних об'ємів стічних вод. Очисні споруди Одеси переобтяжені, працюють украй неефективно. Каналізаційні колектори вичерпали свій термін експлуатації. Мають місце часті розриви каналізаційної мережі. У морі скидаються великі кількості забруднених стічних вод. Недосконалість міської системи водовідведення періодично приводить до спалахів інфекційних захворювань (холера, дизентерія), закриття пляжів, введення карантину. Для комунальних котелень Одеси і опалювання житлових будинків використовується в основному вугілля, що украй несприятливо відбивається на стані повітряного басейну міста, особливо в осінньо-зимовий період, багатий тривалими штильовими туманами. У літній період в Одесі різко зростає кількість автотранспорту, збільшується число морських суден в портах, зокрема прибережного плавання. Автотранспорту і частково морських судів припадає на частку близько 75% сумарного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Серйозною екологічною проблемою Одеси, як і будь-якого приморського міста, є обвальні явища в прибережній зоні. У Одесі споруджена і достатньо успішно функціонує берегозахисна протизсувна система протяжністю більше 20 км. У Одесі спостерігаються осідання земної поверхні і провали, пов'язані з переміщеннями порід над підземними порожнечами - катакомбами. Ці порожнечі виникли при розробці вапняку - черепашника, мають протяжність понад 1500 км. і глибина від 4 до 45 м. В результаті цих явищ відбуваються деформації фундаментів будівель і споруд, порушення дорожніх покриттів і комунікацій. Не дивлячись на посушливий клімат, Одеса добре озеленює: у місті багато парків, скверів. Площа зелених насаджень складає близько 17% від загальної площі міста.

4. Міста - курорти і туристичні центри та їх екологічні проблеми

Курорти підрозділяються на кліматичні, бальнеологічні і грязьові. Нерідко на кліматичних курортах організовується бальнеогрязеве лікування за допомогою матеріалів, що привезли. Кліматичні курорти підрозділяються на морських і гірських.

Ялта є найбільшим в Україні кліматичним курортом. Лікувальним чинником служить субтропічний клімат середземноморського типу. Площу зелених насаджень займає до 90% території міста. У Ялті є 30 санітарно-курортних установ. Промислові підприємства спеціалізуються на обслуговуванні відпочиваючих. Екологічні проблеми Ялти пов'язані з розміщенням пасажирського порту безпосередньо в районі пляжів, поганим очищенням господарчо-побутових стічних вод, що скидаються по глибоководному колектору в морі. Малі річки Учансу і Дерекойка, що перетинають все місто, виносять в морі в районі пляжів велику кількість нафтопродуктів, зважених і органічних речовин, що змиваються з міської території. Високе рекреаційне навантаження на Ялтинське побережжя в період курортного сезону, викликана великим напливом організованих і, головним чином, неорганізованих відпочиваючих, викликає додаткове забруднення морське середовища. Мікробне забруднення прибережної смуги моря нерідко є причиною закриття пляжів в літній період. Кримський хребет, що захищає Південний берег Криму від проникнення холодних вітрів з півночі, погіршує умови провітрювання. Відпрацьовані гази автомобільного і морського транспорту скупчуються в повітряному просторі міста. Влітку при тривалій штильовій погоді виникають явища, близькі до фотохімічного смогу. До екологічних проблем Ялти слід віднести також постійний брак питної води. Ялта є центром Ялтинського рекреаційного району, в який входять Алупка, Гаспра, Гурзуф, Корєїз, Лівадія, Місхор, Ореанда, Форос, Сімеїз. Хоча міста-курорти, що входять до складу Ялтинського рекреаційного району, істотно поступаються самій Ялті по рівню інфраструктури, екологічна обстановка в них набагато краща. У зв'язку з обмеженістю місцевого житлового фонду і відсутністю крупних готельних комплексів рекреаційне навантаження на побережжі тут значно нижче. Вища чистота прибережної смуги моря забезпечується відсутністю крупних портових споруд, розосередженістю випусків і порівняно невеликому об'єму скидання стічних вод. В цілому ж лікувально-оздоровчий потенціал Ялтинського рекреаційного району використовується вельми трохи. Його пропускна спроможність могла б бути багато разів збільшена за умови розвитку сучасної інфраструктури, особливо в частини облаштування пляжів, впорядкування прилеглої території, створення ефективно працюючих споруд по очищенню стічних вод достатньої потужності.

Евпаторія - найбільший бальнеологічний і кліматичний курорт України, переважно дитячий. Основні лікувальні чинники: грязі, які у вигляді могутнього шару донних відкладень завтовшки до 12 м зосереджені в 14 евпаторійських озерах; термальні і холодні мінеральні води із змістом солей 2-10 грама/л; сухий південно-степовий клімат. Евпаторія разом з містом-курортом Саки бальнеогрязевого профілю утворюють рекреаційний район Евпаторійський. Істотним джерелом забруднення навколишнього природного середовища є хімічний завод в Саках. Виробництво шкідливих речовин на заводі поступово скорочується. Намічається припинення діяльності заводу, що надає несприятливу дію на атмосферне повітря і негативно впливає на водно-сольовий режим Сакського озера. Відсутність значного транзитного потоку автотранспорту і крупних портових споруд сприятливо позначається на стані повітряного басейну рекреаційного району Евпаторійського. Район випробовує постійний брак прісної води. Близько 30% території міст Евпаторії і Саки зайнято зеленими насадженнями.

Трускавець - місто в Львівській області, знаменитий бальнеологічний курорт. Основні лікувальні чинники: мінеральна вода "Нафтуся"; озокерит. У місті чудова екологічна обстановка. Приймаються заходи по локалізації джерел мінеральної води "Нафтуся", що самовиливних, з метою збереження її запасів.

Миргород - місто в Полтавській області, знаменитий бальнеогрязевой курорт. Основні лікувальні чинники: мінеральні води; торф'яна грязь. У місті діють 7 санаторіїв. Є підприємства індустрії буд і харчової промисловості. Екологічна обстановка в місті сприятлива. Зелені насадження займають більше 25% території міста. З південного заходу місто оточують обширні масиви листяних лісів.

Висновок

Країна знаходитися в стані глибокої екологічної і економічної кризи. Формування ринкових основ господарювання створило самостійний цілісний народногосподарський комплекс і не призвело до позитивних зрушень в природокористуванні і природоохоронні. У сучасних умовах ми маємо неефективний, застарілий еколого-економічний виробничий потенціал, недостатню правову базу природоохорони, недостатню систему управління, недостатній мірі економічні стимули раціоналізації, що діють, природокористування. Така ситуація є наслідком багаторічного господарювання витратного ресурсоємного виховання членів суспільства.

Залишається лише відзначити, що екологічні проблеми окремих міст - це всього лише невелика ланка ланцюга глобальних екологічних проблем, які вимагають раціонального і якомога швидшого рішення.

Список використаної літератури

1. Лосєв А.В., Провадкін Г.Т. Соціальна екологія, К., 2000.

2. Новіков Ю.В. Екология, окружающая среда и человек, - СПб, 2001.

3. Ален Роберт. Як врятувати Землю. Всесвітня стратегія охорони природи.

4. Яблоков А.В., Остроумов.А. Рівні охорони природи, - М., Наука, 1991.

5. Аркачев Ю.К. Острівці серед асфальту // Здоров'я, - 1987, - № 6.

6. Галушкіна Т. Екологічний менеджмент в Україні. Економіка України. - № 6. - 1999.

7. Полетаєв П.І. Відновити гармонію людини та природи. "Здоров'я", 1989, - №6.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні проблеми та наслідки виникнення мегаполісів. Джерела забруднення атмосфери, питної води міста. Наслідки надмірного використання штучного світла. Причини зниження кількості та погіршення якості зелених зон. Екологічна ситуація великих міст України.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.05.2019

  • Причини виникнення екологічних проблем. Урбанізація та її вплив на природне середовище. Шумове та електромагнітне забруднення міст. Екологічний стан м. Київ. Портове місто Одеса. Шляхи поліпшення стану міст в Україні. Чорнобиль: відлуння подій.

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 25.09.2010

  • Аналіз екологічних проблем рекреаційної промисловості міст України. Особливості визначення допустимого навантаження цієї сфери. Курортна система Бердянська, огляд екологічного становища міста. Вирішальні чинники та напрями розв’язання екологічних проблем.

    курсовая работа [332,0 K], добавлен 07.12.2014

  • Значення води в природі й житті людини, чинники забруднення. Хвороби, до яких призводить споживання забрудненої води. Джерела забруднення атмосфери. Ліс як складова біосфери. Вплив виробництва на здоров'я людини. Найбільш актуальні екологічні проблеми.

    презентация [1,3 M], добавлен 27.02.2011

  • Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.

    презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010

  • Проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів в Україні. Історичні та екологічні фактори розвитку економіки держави. Негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище у високоурбанізованих районах.

    презентация [3,3 M], добавлен 27.01.2011

  • Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.

    презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013

  • Швидкий ріст міст, збільшення чисельності їхніх жителів як найбільш характерні особливості розвитку сучасного суспільства. Загальні екологічні проблеми великих міст світу. Людина, місто і навколишнє середовище: шляхи вирішення екологічних проблем.

    реферат [33,1 K], добавлен 08.04.2011

  • Філософія екологічних проблем сучасного суспільства та діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Суперечливість сучасного природокористування. Ґенеза екологічних проблем суспільства. Урбанізація, забруднення атмосфери міст, питної води.

    контрольная работа [32,1 K], добавлен 25.02.2011

  • Головні фактори, які спричинюють забруднення атмосфери. Шумове забруднення і його наслідки. Забруднення і деградування первиної структури грунтів Високопільського району. Поверхневі води і екологічні проблеми річки Інгулець, ускладнення водопостачання.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 31.01.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.