Національна і глобальна екополітика

Размещено на http://www.allbest.ru

План викладу і засвоєння матеріалу

I. Історія міжнародної екологічної співпраці.

II. Міжнародні організації.

III. Участь України в міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього середовища.

Суттєво:

Знати:

- історію міжнародної екологічної співпраці;

- міжнародні організації, рухи;

- напрями міжнародного співробітництва.

Вміти:

- визначити роль України в міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього середовища.

Ключові екологічні поняття та терміни:

- міжнародна конвенція;

- міжнародне співробітництво;

- міжнародний конгрес;

- ЮНЕП;

- ВМО;

- ЮНЕСКО;

- ВООЗ;

- ЕЕК;

- ІМО;

- МАГАТЕ;

- МСОП.

1. Історія міжнародної екологічної співпраці

Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи

Зростаючий вплив людської діяльності на довкілля викликає небажані зміни в природному середовищі: забруднення повітряного басейну, океанів, виснаження природних ресурсів всесвітньому масштабі. А порушення екологічної рівноваги завдає величезної шкоди генофонду усього живого, зокрема і людини. Тому проблема гармонізації відносин суспільства і природи, охорони навколишнього середовища набула глобального значення. Виникла в ефективних міжнародних механізмах, які забезпечували б розумне використання ресурсів планети їх охорону, сприяло б збереженню екологічної рівноваги.

Історія міжнародної екологічної співпраці почалась понад 100 років тому. У 1875 р. Австо-Угорщина та Італія прийняли Декларацію про охорону птахів. В 1897 р. Росія, Японія, США уклали угоду про спільне використання і охорону морських котиків у Тихому Океані.

2. Міжнародні організації

Реалізацією цих проектів займаються різноманітні міжнародні спеціалізовані як урядові, так і громадські організації, в тому числі ЮНЕП, створена в 1973 р. (Програма ООН з навколишнього середовища), ВМО (Всесвіти метеорологічна організація), ЮНЕСКО (Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), ЕЕК (Європейська економічна комісія), ІМО (Міжнародна морська організація), МАГАТЕ ( Міжнародна організація по радіологічному захисту), МСОП (Міжнародна спілка охорони природи, природних ресурсів).

З громадських організацій велику роботу щодо охорони довкілля проводить Грінпіс (зелений світ). Ця організація утворена в 1971 р. в Північній Америці. Діє в 30 ти країна світу. В Україні почала працювати в 1990 р.

Одне з перших починань ЮНЕП - створення всесвітньої системи станцій спостереження (моніторинг) за станом і змінами біосфери. Під дією ЮНЕП разом із ВМО та ЮНЕСКО було проведено в 1979 р. в Ризі, в 1981р. в Тбілісі, а в 1983 р в Талінні міжнародні симпозіуми з комплексного глобального моніторингу забруднення навколишнього середовища.

Роботи щодо проекту „Біосферні заповідники" передбачають спостереження за станом біосфери на фоновому рівні. Перший Міжнародний конгрес у справі біосферних заповідників було проведено у Мінську в 1983 р. У світову мережу було включено 17 великих заповідників колишнього СРСР. Молода Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм та проектів. Так, відповідно до закону „Про природно-заповідний фонд України" від 26.11.1993р. видано наказ Президента України "Про біосферні заповідники", яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що включені в Бюро міжнародної кординаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера", до міжнародної мережі біосферних заповідників. Станом на листопад 1993 р. таких заповідників було три: Асканія Нова (Херсонська обл.), Чорноморський (Херсонська, Миколаївська обл.), Карпатський (Закарпатська обл.). Міністерству закордонних справ України І Академії наук України доручено підготувати матеріали необхідні для підписання угоди з Республікою Польща та Словацькою Республікою про створення міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати".

3. Участь України в міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього середовища

екологічний співпраця міжнародний організація

Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України.

Як член ООН Україна є суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і продовжує активно працювати з іншими країнами світу над врятуванням нашого спільного дому -- планети Земля від екологічного лиха.

Українські вчені підтримують ділові стосунки зі своїми колегами в Угорщині, Чехії, Словаччині, Польщі, Болгарії та інших країнах. Спільними силами ведуться дослідження екосистем Карпат, Полісся, Чорного моря, розробляються заходи для збереження рекреаційних ресурсів, рідкісної флори і фауни.

Для створення сприятливих умов добросусідської співпраці у лютому 1993 року за ініціативою чотирьох країн --Польщі, Словаччини, України та Угорщини -- був заснований Карпатський Єврорегіон.

З досвіду західних країн, де Єврорегіони функціонують вже протягом багатьох років, відомо, що вони приносять велику користь для мешканців прикордонних територій і сприяють зближенню між народами.

Важливим напрямом міжнародного співробітництва є обмін досвідом щодо створення заповідників і заказників, де можна вивчати природні екосистеми. Крім незайманої природи середніх широт, великої уваги заслуговують дослідження арктичних екологічних систем.

Резюме

- В наш час вплив людської діяльності на довкілля викликає небажані зміни в природному середовищі і тому були створені міжнародні механізми, які забезпечували б розумне використання ресурсів планети, їх охорону, сприяло б збереженню екологічної рівноваги.

- Історія міжнародної співпраці почалась понад 100 років.

- В межах міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища розв'язуються найбільш складні проблеми і конкретні проекти, до них належать спільні інженерні і технічні розробки з питань охорони атмосфери від промислових викидів, запобігання забруднень під час сільськогосподарських робіт, збереження дикої флори і фауни, створення заповідників та інше.

- Створено різноманітні міжнародні спеціалізовані як урядові так і громадські організації щодо навколишнього середовища (ВМО, ЮНЕП, ЮНЕСКО, ВООЗ, ЕЕК, МСОП).

- Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища займає одну з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України.

Література

1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. „Основи загальної екології" - К.: Либідь, 1995 - 368с.

2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. О. „Основи екологічних знань" - К.: Либідь, 2000 - 334с.

3. Запольський А. К. „Основи екології". Підручник - К.: Вища школа, 2001 - 358с.

4. Злобін В. А. „Основи екології" - К.: Видавництво „Лібра", ТОВ, 1998 - 248с.

5. Коютшо Д.М. „Екологія і економіка" - К.:КНЕУ, 1999 - 368с.

6. Кучерявий В. П. „Екологія" - Львів: Світ, 2000 - 500с.

7. Потіш А. Ф., Медвідь В. Г., Гвоздецький О. Г., Козак З. Я. „Екологія: основи теорії і практики". - Львів: „Новий світ - 2000", 2004 - 296с.

8. Сафранов Т. А. „Екологічні основи природокористування". Львів „Новий світ - 2000", 2003 - 248с.

9. Стадницький В.І., Радіонов А.І. "Екологія" - М.: Вища школа, 1988 - 402 с.

Размещено на Allbest.ru