Екологічна освіта

Размещено на http://www.allbest.ru

Екологічна освіта і виховання"

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Розвиток екологічної освіти в світі

2. Завдання і мета екологічної освіти

3. Формальна і неформальна екологічна освіта

Суттєво:

Знати:

- головну мету освіти і виховання;

- екологічні журнали, фільми посібники;

- основні завдання екологічної освіти.

Вміти:

- охарактеризувати глобальну схему екологічної освіти.

Ключові екологічні поняття та терміни:

- екологічна освіта;

- формальна екологічна освіта;

- неформальна екологічна освіта.

1. Розвиток екологічної освіти в світі

Серед узагальнювальних розділів сучасної екології (біоекологія, геоекологія, техноекологія) нині головна роль належить соціоекології. Саме в цьому блоці екологічних наук зосереджені такі найважливіші напрями, як екологічна освіта, екологічна культура, екологічне право, урбоекологія, екологічний менеджмент, економіка природокористування й, насамкінець, локальна, регіональна та глобальна екополітика.

У попередніх главах неодноразово наголошувалося на важливості для людства екологічного виховання та освіти. Сьогодні цій проблемі в усьому світі приділяється велика увага. Можна сказати, що наш час -- це період тотального екологічного всеобучу, коли основи екологічних знань викладають усім, починаючи з дитячого віку -- в школах та інститутах, на різних семінарах і курсах, по радіо й телебаченню -- та закінчуючи підвищенням рівня екологічної освіти керівників усіх рангів у всіх країнах, на всіх континентах.

У розвинених державах розроблені та вдосконалюються різні програми й концепції розвитку екологічної освіти, програми й плани підготовки спеціалістів-екологів сучасного рівня. Буквально за кілька останніх років видано багато посібників і підручників, науково-популярної й публіцистичної літератури, знято фільми й розроблено рекомендації еколого-освітнього змісту. В більшості країн світу екологія стала обов'язковою дисципліною в усіх школах і вищих закладах освіти, в багатьох вищих навчальних закладах створено кафедри або факультети екологічного профілю, проведено сотні екологічних національних і міжнародних семінарів, конференцій, з'їздів.

Велику еколого-просвітницьку роботу провадять у всьому світі організації "зелених", товариства з охорони природи. серед них такі відомі, як "Грінпіc", "Легамбіенте" та ін.

Ці важливі для цивілізації процесії екологізації свідомості населення, формування нового -- екологічного світогляду, нової -- екологічної культури цілком характерні й для України.

За останні 5 років у нашій державі також розроблено програми й концепції розвитку екологічної освіти й виховання, видано посібники й підручники з екології, створено десятки кафедр і факультетів екологічного профілю в інститутах та університетах, започаткувалося багато журналів загальноекологічного, еколого-економічного, еколого-географічного змісту ("Ойкумена", "Світ у долонях", "Пролісок", "Паросток", "Рідна природа" та ін.).

Ще в 1975 р. учасники Міжнародного семінару з екологічної освіти (Белград, Югославія) запропонували глобальну схему екологічної освіти. Відповідно до цієї схеми головною метою екологічної освіти має бути формування в населення планети усвідомлення того, що виникла життєво важлива глобальна проблема довкілля й усього, що з ним пов'язане, усвідомлення того, що довкіллям необхідно опікуватися й що для цього треба мати відповідні знання, досвід, уміння, мотивації та зобов'язання як для індивідуальної, так і для колективної роботи задля порятунку біосфери та запобігання майбутнім екологічним катастрофам.

2. Завдання і мета екологічної освіти

У 1977 р. на Міжнародній конференції (Тбілісі) завдання й мету екологічної освіти було конкретизовано:

1. сприяти чіткому усвідомленню того, що суспільство розвивається за тісних взаємозв'язків усіх природних і соціальних процесів;

2. забезпечити кожній людині можливість здобути знання, право, досвід і умови їх реалізації, необхідні для захисту довкілля та його поліпшення;

3. розробити нові алгоритми поведінки окремої людини, груп людей і суспільства як єдиного цілого стосовно довкілля.

освіта екологічний виховання

3. Формальна і неформальна екологічна освіта

Сьогодні активно розвиваються як формальна екологічна освіта (в школах, вищих навчальних закладах, інститутах підвищення кваліфікації), так і неформальна (за допомогою засобів масової інформації, кіно, музеїв, виставок, заходів природоохоронних товариств тощо).

Резюме

-

- Наш час - час екологічного всеобучу.

- Екологічно-просвітницьку роботу проводять в усьому світі.

- Екологічна культура і освіта характерна й для України.

- Сьогодні розвивається формальна екологічна освіта (в школах, вузах, інститутах підвищення кваліфікації) і неформальна (за допомогою засобів масової інформації, кіно, музеїв, виставок, заходів природоохоронних товариств).

- У 1977р. на міжнародній конференції конкретизовано завдання і мету екологічної освіти.

Література

1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. „Основи загальної екології" - К.: Либідь, 1995 - 368 с.

2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. О. „Основи екологічних знань" - К.: Либідь, 2000 - 334 с.

3. Запольський А. К. „Основи екології". Підручник - К.: Вища школа, 2001 - 358 с.

4. Злобін В. А. „Основи екології" - К.: Видавництво „Лібра", ТОВ, 1998 - 248 с.

5. Коютшо Д.М. „Екологія і економіка" - К.:КНЕУ, 1999 - 368с.

6. Кучерявий В. П. „Екологія" - Львів: Світ, 2000 - 500 с.

7. Потіш А. Ф., Медвідь В. Г., Гвоздецький О. Г., Козак З. Я. „Екологія: основи теорії і практики". - Львів: „Новий світ - 2000", 2004 - 296 с.

8. Сафранов Т. А. „Екологічні основи природокористування". Львів „Новий світ - 2000", 2003 - 248 с.

9. Стадницький В.І., Радіонов А.І. „Екологія" - М.: Вища школа, 1988

Размещено на Allbest.ru