Гідрохімічний та мікробіологічний стан рибоводних ставів дослідного господарства "Великий Любінь"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гідрохімічний та мікробіологічний стан рибоводних ставів дослідного господарства "Великий Любінь"

Ю.М. Глушко

С.І. Тарасюк

Проведено гідрохімічні та мікробіологічні дослідження ставів дослідного господарства "Великий Любін". Встановлено, що в першому ставі кількість сапрофітних мікроорганізмів перевищує норму в 2,5 рази, а в другому - їх кількість в межах норми, проте кількість бактерій групи кишкових паличок в другому ставі у 4 рази більша, ніж у першому.

Ключові слова: навколишнє середовище, гідрохімія, рибне господарство, мікробіологія, бактерії.

Рибне господарство відіграє значну роль у забезпеченні галузей національної економіки сировиною, а населення - продовольством. Забруднення навколишнього середовища негативно впливає на екологічний стан водойм, що, в свою чергу, призводить до зменшення кількості основних видів риб. Тому для раціонального рибництва у ставах та природних водоймах необхідно визначати і контролювати гідрохімічні та мікробіологічні показники водойм. Видовий склад бактеріального населення і спрямованість мікробіологічних процесів у водоймах залежить від екологічного стану ставів, їх фізичних і гідрохімічних характеристик та наявності інших груп гідробіонтів [1]. До існування в аеробних і факультативноанаеробних умовах, а також до використання для свого живлення розчинених органічних сполук, решток мертвих рослин і тварин пристосовані сапрофітні бактерії. Однією із ознак забруднення органічними добривами природної водойми може бути виявлення в них бактерій групи кишкових паличок, зокрема типового представника Escherichia coli [2].

У звязку з вище зазначеним метою статті є дослідження гідрохімічної та мікробіологічної характеристики ставів.

Матеріали та методи. Порівняли два стави дослідного господарства "Великий Любінь". Оскільки при дослідженні води на практиці не можливо вивчити всі важливі з точки зору диференційної діагностики ознаки для системного визначення мікроорганізмів, тому у світовій практиці було розроблено сукупність окремих тестів, які дозволяють спрощеними методами досягти надійного результату. Для одержання об'єктивних данних про бактеріальне населення досліджуваних ставів проби відбирали в чотирьох місцях кожного ставу, в сонячну, безвітряну погоду за температури водойми 18оС. Всі дослідження проводилися відповідно до вимог стерильності.

У проведеній нами роботі було використано методику визначення числа сапрофітних мікроорганізмів та методику визначення бактерій групи кишкових паличок (коліформних бактерій) [3]. Число саптофітних мікроорганізмів визначали шляхом посіву води в збагачене органічними речовинами стандартне поживне середовище - м'ясо-пептонний агар (МПА). До бактерій групи кишкових паличок (БГКП) відносять грамнегативні, що не утворюють спор, палички, які зброджують глюкозу з утворенням кислоти та газу при 37оС протягом 24 годин і в яких відсутня оксидазна активність. Виявлення бактерій групи кишкових паличок проводили бродильним методом, оскільки вода з ставів №1 та 2 містила велику кількість завислих часток та клітин фітопланктону. Результат виражали у колонієутворюючих одиницях (КУО) в 1 мл досліджуваної проби води (табл.1). Вимірювання масової концентрації розчиненого кисню у поверхневих водах здійснювали методом йодометричного титрування за Вінклером. Діапазон вимірювання масових концентрацій розчиненого кисню в поверхневих водах становить від 1 до 14 мг О2/дм включно [4].

Метод вимірювань масової концентрації кальцію та магнію в поверхневих водах базується на утворенні комплексів кальцію та магнію з трилоном Б. Комплекс іона кальцію з аніоном кислоти етилендіамінтетраоцтової стійкий у дуже лужному середовищі (рН 12-13), а комплекс іона магнію в цьому середовищі руйнується, і магній знаходиться у вигляді гідроксиду. Загальну твердість визначали комплексометричним методом [5].

Таблиця 1 Мікробіологічні показники якості води рибогосподарських ставів

Результати досліджень та їх обговорення. Кількість колоній сапрофітних бактерій, що утворилися на агаризованому поживному середовищі, підраховували за допомогою лупи з 2-кратним збільшенням.

Посів проб води з даних ставів дослідного господарства "Великий Любінь" проводили при розведенні 1:10; 1:100; 1:1000 в трьох повторностях. Підрахунок колоній бактерій на чашках Петрі вели при 1000 кратному розведенні (рис.1 а) та б)). Було виявлено, що в ставі №1 сапрофітна мікрофлора перевищує норми в 2,5 рази і становить 13?103 тис. кл/л, а в ставі №2 їх кількість становить 2?103 тис. кл/л, що відповідає нормам [6].

Рис.1. Аналіз води на присутність сапрофітної мікрофлори:

а) став №1 з розведенням 1?103; б) став №2 з розведенням 1?103

Аналіз води двох ставів на присутність бактерій групи кишкових паличок показав, що на середовищі Ендо виросли темно-червоні колонії належність, яких до цієї групи підтвердили мікроскопіюванням, фарбуванням за Граммом та негативним оксидазним тестом. Дослідження показали, що клітини Грам негативні і мають паличковидну форму. Став №1 характеризується невисоким рівнем бактерій групи кишкових паличок, що не можна сказати про став №2, де їх кількість становить 0,73 тис. кл/л. Це свідчить про активний розвиток бактеріальної мікрофлори, причиною якого є внесення органічних добрив для розвитку природної кормової бази риб.

В даній роботі було також проведено дослідження гідрохічного стану водойм дослідного господарства "Великий Любінь", (табл.2, табл.3). Температура і водневий показник обох ставів знаходились у межах норми.

Таблиця 2 Гідрохімічні показники якості води в ставі №1

Результати вимірювань масової концентрації розчиненого кисню у водах ставу №1 показали, що значення в межах норми і в середньому становлять 5,22 мг/л О , але нижчі ніж у ставу №2, де середній показник становить 8,97 мг/л О [6].

За результатами дослідження загальна твердість та масова концентрація кальцію та магнію у водах досліджуваних ставів знаходяться в межах норми, але середні показники першого ставу значно вищі, ніж у другому.

Таблиця 3 Гідрохімічні показники якості води в ставу №2

Склад води рибоводних ставів №1 та 2 дослідного господарства "Великий Любінь" визначається гідрологічними та кліматичними чинниками, особливостями біотичних процесів, що істотно впливає на якість води. Результати досліджень двох ставів показали, що гідрохімічні показники в першому ставі знаходяться в межах норми. В другому ставі загальна твердість виходить за межі норми і становить 4,35 мг-екв/л. Встановлено, що в першому ставі порівняно з другим нище рН, масова концентрація розчиненого кисню, проте вище загальна твердість, концентрація іонів кальцію та магнію.

Встановлено, що в першому ставі кількість сапрофітних мікроорганізмів перевищує норму в 2,5 рази, а в другому їх кількість знаходиться в межах норми. Кількість бактерій групи кишкових паличок в обох ставах знаходиться в межах норми, але в ставі №2 їх кількість в 4 рази більша, ніж у першому. Велика кількість мікроорганізмів у воді пояснюється надмірним внесенням комплексу органічних добрив для активного розвитку природної кормової бази риб. З метою запобігання забруднення води ставів рибного господарства в подальшому, слід чітко контролювати кількість органічних, добрив що вносяться при інтенсифікаційних процесах.

ЛІТЕРАТУРА

сапрофітний мікроорганізм бактерія рибогосподарський

1. Романенко В. Д. Основи гідробіології : підручник для ВНЗ -- К. : Обереги, 2001. -- 728 с.

2. Яцик А. В. Водогосподарська екологія : у 4-х т., 7 кн. -- К. : Генеза, 2004. -- Т. 3, кн.5. -- 496 с.

3. Методические указания по санитарно-микробиологическому анализу воды поверхностных водоемов : N 2285--81. -- М., 1981.

4. МВВ 081/12-0008-01 Методика виконання вимірювань масової концентрації розчиненого кисню у поверхневих та очищених стічних водах.

5. МВВ 081/12-0006-01 Методика виконання вимірювань масових концентрацій кальцію та магнію у поверхневих водах.

6. Унифицированые методы исследования качества вод. Том 1. Методы химического анализа вод. -- М., 1987.

7. СОУ 05.01-37-385:2008. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми.

Размещено на Allbest.ru